Як передає Укрінформ, про це заявив керівник відділу журналістських розслідувань “Української правди” Михайло Ткач, повідомляє “Українська правда”.

“Було, за моїми відчуттями, нас затримували як терористів, тобто з нами взагалі не розмовляли, просто був цей шоковий крик, всі вони кричали, направляли на нас зброю, і, власне, ніякої комунікації”, – заявив журналіст.

За словами Ткача, вони з Бондаренком їхали з однієї точки зйомки на іншу. Приблизно за 3-5 кілометрів від центру Відня їхній автомобіль зупинився на світлофорі. У цей момент до машини підбігли 7 озброєних людей у масках. Вони розбили вікна та спрямували на журналістів зброю.

Ткач додав, що одразу підняв руку та англійською повідомив, що він журналіст. Його та Бондаренка витягли з машини, кинули обличчям донизу посеред дороги, обшукали та зафіксували руки за спиною стрічкою.

“Я повторював, продовжив повторювати, що я журналіст, натомість мені хтось із цих людей став коліном на шию і, прокричав, щоб я мовчав. Далі потягнули мене, поряд була арка, затягнули в цю арку, поставили, знову ж таки, обличчям в стіну і сказали мовчати”, – заявив він.

За словами Ткача, його затримували люди в масках, які не представлялися та не пояснювали своїх дій. Журналіст не бачив посвідчень і не встиг помітити написів “поліція”, тому перші 30-40 хвилин вважав, що його та Бондаренка викрадають.

Журналіст зрозумів, що це поліція, лише коли його вивели з арки й він побачив поліцейські автомобілі. Його посадили в окремий відсік мікроавтобуса та близько 20 хвилин везли з сиренами.

Ткач зазначає, що від моменту затримання він більше не бачив Бондаренка. Водночас журналіст бачив, як скло розбитого вікна автомобіля полетіло оператору в обличчя.

У поліцейській установі в Ткача забрали всі речі, наказали зняти взуття та помістили в одиночну камеру. За його словами, близько двох годин він чекав там без пояснень, хоча неодноразово запитував поліцейських про причини затримання. У цей час його відвідав лікар, який поцікавився самопочуттям.

Згодом Ткача відвели до іншої кімнати, наказали повністю роздягнутися й забрали одяг. Після цього речі повернули, журналіста зважили та виміряли його зріст.

Журналісту також запропонували підписати документ німецькою мовою. Він відмовився, пояснивши, що не розуміє написаного. За словами Ткача, у відповідь поліцейський розгнівався та почав кричати.

Після цього його відвели до двох людей, яких він сприйняв за слідчих. Лише тоді, за словами журналіста, почалася змістовна розмова.

В “Українській правді” додали, що міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер заявив, що Ткача відпустили після затримання у Відні, а оператор Бондаренко досі перебуває під вартою. Міністр заявив, що українців затримали за підозрою у шпигунстві.  

Журналіста звільнили о 4:00 ранку в п’ятницю після дванадцяти годин перебування під вартою. Оператор, якого затримали разом із Ткачем, отримав травми під час затримання і “перебував у лікарні”. Лише вночі розпочався допит Бондаренка.

Як повідомляли ЗМІ, керівника відділу журналістських розслідувань “Української правди” Михайла Ткача затримали у Відні під час виконання редакційного завдання, повʼязаного з пошуком генерального прокурора-втікача Руслана Кравченка.

Фото: facebook.com/mixailotkach

Від Сандармоху й Голодомору до Революції на граніті та Кримського мосту – жовтень не раз ставав важливим місяцем в історії України. Інтент продовжує серію матеріалів про події останніх ста років і згадує найважливіше, що сталося цього місяця.

1 жовтня 1928 року – в Одесі створено Український генетико-селекційний інститут

На базі Одеської крайової дослідної станції створили Український генетико-селекційний інститут – майбутній великий науковий центр селекції та насінництва. 

Жовтень 1931 року – з’явився перший харківський трактор

У жовтні 1931 року в Харкові став до ладу тракторний завод, який випустив перші в Україні трактори. Харківський тракторний завод став одним із найбільших машинобудівних підприємств СРСР і символом індустріалізації. Радянська пропаганда мало розповідала про те, що план і архітектурний проєкт заводу розробляла компанія американського промислового архітектора Альберта Кана із Детройта, а головним завідувачем будівельного відділу на заводі був американський інженер Леон Сважіян. До цього він керував зведенням гігантського заводу Ford River Rouge у США, а в Україні відповідав за впровадження американських методів швидкісного будівництва. 

Жовтень 1932 року – Молотов приїздить в Україну для посилення хлібозаготівель

У жовтні 1932 року до України направили спеціальну комісію на чолі з В’ячеславом Молотовим. Її робота стала одним із етапів вилучення зерна та репресивного тиску на селян напередодні Голодомору. Голову РНК СРСР В. Молотова, секретаря ЦК ВКП(б) Л. Кагановича, секретаря ЦК ВКП(б) П. Постишева і заступника голови ОДПУ СРСР В. Балицького вважають ідеологами цієї трагедії. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України, демографічні втрати України внаслідок Голодомору в 1932-1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб.

27 жовтня 1937 року – початок масових розстрілів української інтелігенції в Сандармосі

Із 27 жовтня до 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох розстріляли 1111 соловецьких в’язнів. Серед них були Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний та багато інших представників української культури.

16 жовтня 1941 року – початок румунської окупації Одеси

Після понад двомісячної оборони радянські війська залишили Одесу, а місто зайняли румунські та німецькі війська. 

14 жовтня 1944 року – створено Дунайське державне пароплавство

14 жовтня 1944 року створили Дунайське державне пароплавство з центром в Ізмаїлі. Його завданням були перевезення Дунаєм військ, техніки та вантажів. Згодом воно стало одним із найбільших річкових пароплавств регіону.

28 жовтня 1944 року – звільнення України від нацистів

28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли до околиць Чопа на Закарпатті. Цю дату традиційно вважають днем вигнання нацистських окупантів з України, хоча бої тривали й надалі. Остаточно нацистські війська залишили територію сучасної України наприкінці листопада 1944 року.

4 жовтня 1957 року – запуск першого штучного супутника Землі, до створення якого були причетні українські підприємства

4 жовтня 1957 року Радянський Союз вивів на орбіту перший у світі штучний супутник Землі. До підготовки запуску були залучені українські підприємства й установи, зокрема київський завод “Арсенал”, харківський “Комунар” та Євпаторійський космічний центр.

30 жовтня 1958 року – в Одесі відкрили новий телецентр

До цього телевізійні передачі в місті транслювали з Одеського інституту зв’язку. Новий телецентр, будівництво якого розпочалося 1956 року, офіційно відкрили 30 жовтня 1958 року, а вже 5 листопада з нього вийшла в ефір перша передача.

6 жовтня 1975 року – київське “Динамо” перемогло “Баварію” й виграло Суперкубок Європи

Київське “Динамо” у матчі-відповіді перемогло мюнхенську “Баварію” 2:0 завдяки двом голам Олега Блохіна. За сумою двох матчів рахунок став 3:0. На київському стадіоні було близько 102 тисяч глядачів.

28 жовтня 1989 року – українська мова отримала статус державної в УРСР

Верховна Рада УРСР ухвалила Закон “Про мови в Українській РСР”, який надав українській мові статус державної. 

2–17 жовтня 1990 року – Революція на граніті

Студенти розпочали голодування в Києві на тодішній площі Жовтневої революції. 17 жовтня Верховна Рада частково погодилася на основні вимоги студентів, зокрема відставку Віталія Масола. 23 жовтня Верховна Рада проголосувала за відставку прем’єра. 

5 жовтня 1991 року – набув чинності Закон “Про правонаступництво України”

Документ юридично закріплював правонаступництво незалежної України щодо УРСР.

11 жовтня 1991 року – пожежа на Чорнобильській АЕС

На другому енергоблоці ЧАЕС сталася пожежа, внаслідок якої блок вивели з експлуатації. Аварія стала одним із факторів, що прискорили дискусію про подальшу долю Чорнобильської АЕС та її поступове закриття.

Жовтень 1992 року – відставка першого уряду незалежної України

У жовтні 1992 року завершилася робота першого уряду незалежної України на чолі з Вітольдом Фокіним. Верховна Рада висловила недовіру уряду, а новим прем’єр-міністром став Леонід Кучма. Відставка відбулася на тлі глибокої економічної кризи, стрімкого зростання цін, дефіциту товарів та загострення соціального напруження.

31 жовтня 1999 року – перший тур президентських виборів в Україні

За результатами голосування до другого туру вийшли Леонід Кучма та лідер комуністів Петро Симоненко. Кучма отримав 36,49%, Симоненко – 22,24%.

26 жовтня 2008 року – Україна домовилася з МВФ про програму фінансової допомоги на 16,5 млрд доларів

На тлі світової фінансової кризи та проблем у банківській системі Україна домовилася з Міжнародним валютним фондом про дворічну кредитну програму stand-by. Вона передбачала надання коштів частинами за умови виконання погоджених економічних заходів. Допомога мала сприяти стабілізації фінансової системи та подоланню наслідків кризи.

26 жовтня 2014 року – відбулися позачергові вибори до Верховної Ради

Це були перші парламентські вибори після Революції Гідності та початку російської агресії. Голосування не проводилося в окупованому Криму та Севастополі, а також на частині окупованого Донбасу.

8 жовтня 2022 року – вибух на Кримському мосту

Вибух пошкодив автомобільну та залізничну частини мосту, який агресор використовував як ключову логістичну артерію між рф та окупованим Кримом. 

14 жовтня 2025 року – позбавлення громадянства України мера Одеси Геннадія Труханова

14 жовтня Володимир Зеленський підписав указ, яким позбавив мера Одеси Геннадія Труханова громадянства України.  Офіційна причина – матеріали Служби безпеки України, які підтвердили наявність у Труханова російського паспорта, що суперечить принципу єдиного громадянства згідно з Конституцією України. Геннадій Труханов автоматично звільнив посаду міського голови, його обов’язки став виконувати секретар Одеської міської ради Ігор Коваль.

Жовтневі події показують, наскільки різною була історія України за останнє століття – від масштабної радянської індустріалізації та репресій до відновлення незалежності, політичних криз, демократичних протестів і боротьби за територіальну цілісність держави.

Ігор Льов

Публікації у розділі “Блоги”
відображають виключно
точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.

В Одесі в одному з комунальних гуртожитків розпочали демонтажні роботи в рамках реконструкції, після якої будівлю переоблаштують у окремі квартири для внутрішньо переміщених осіб.

Про це повідомили в УСІ Online.

Міська влада залишила за собою виконання зовнішніх робіт — утеплення й ремонт фасаду, оновлення покрівлі, встановлення енергоощадних вікон, благоустрій території та облаштування в’їзду з пандусом для маломобільних осіб. Внутрішні проєктні рішення й основні будівельні роботи в середині будівлі візьме на себе Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

Місто переглядає умови договору з підрядником, а реалізація проєкту відбуватиметься поетапно; значну частину робіт міжнародні партнери планують виконати у 2027 році.