Сайт Укрінформу відновлює роботу після кібератаки на інформаційні ресурси агентства.

Троє підприємців з Одещини та Миколаївщини отримали підозри. На думку правоохоронців, вони оформлювали військовозобов’язаним фіктивну III групу інвалідності за 10 тисяч доларів США.

Про це повідомило Державне бюро розслідувань. 

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави розміром від 1,9 до 2,1 мільйона гривень.

Затриманим інкримінують одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовцями, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Їм загрожує до восьми років позбавлення волі.

Чоловіків затримали на початку листопада 2026 року одразу після оформлення медичних документів черговому клієнту, якому обіцяли допомогти зі зняттям із військового обліку. Наразі досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють інших можливих учасників схеми, зокрема серед лікарів та працівників районних ТЦК та СП. 

За матеріалами правоохоронців, підозрювані підшукували чоловіків, які мали проблеми з військовим обліком. Надалі, як зазначають в Державному бюро розслідувань, вони пропонували вирішити питання через знайомих медиків і посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Окрім оформлення групи інвалідності, клієнтам обіцяли гарантувати невручення повісток на час підготовки пакета документів.

Щоб створити видимість реальних захворювань та сформувати правдоподібну історію хвороби, абсолютно здорових чоловіків неодноразово направляли на стаціонарне лікування до медичних закладів. За інформацією слідчих, тих клієнтів, які починали вагатися щодо оплати, фігуранти залякували історією про іншого замовника, який нібито відмовився розрахуватися за послуги. За словами посередників, цього чоловіка одразу мобілізували та відправили на фронт, не давши можливості звернутися по правову допомогу.

Юлія Калабайда

Обставини інциденту розглянули на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Майже п’ять діб у територіальному центрі комплектування провів незрячий від народження житель Одеси. Чоловік стверджує, що його туди доправили примусово, хоча раніше він отримав офіційне виключення з військового обліку через стан здоров’я.

Історію одесита розглянули під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Там пояснили, що проблема з військовим обліком у чоловіка виникла ще у 2025 році. Тоді він з’ясував, що знову значиться на обліку та перебуває в розшуку, хоча раніше його звідти виключили.

Чоловік звернувся до суду, який у лютому 2026 року став на його бік і визнав дії ТЦК незаконними.Однак 14 березня одесит опинився у територіальному центрі комплектування. За його словами, навіть пред’явлені документи про виключення з військового обліку не допомогли уникнути примусового доправлення. Там у нього забрали мобільний телефон, а відпустили лише майже через п’ять діб.

Під час засідання комісії представник Одеського ТЦК пояснив, що на момент інциденту судове рішення ще не набрало законної сили. Це відбулося 19 березня.

Також представник військового відомства повідомив, що зараз чоловік уже не перебуває в розшуку. Водночас у ТЦК вважають, що для остаточного визначення його придатності до служби необхідно пройти військово-лікарську комісію.

Саме питання необхідності такого обстеження стало одним із предметів обговорення на засіданні ТСК. У комісії звернули увагу на те, що чоловік має інвалідність, пов’язану з повною відсутністю зору від народження.

Раніше на УСІ – Чоловіка з шизофренією мобілізували попри діагноз, а суд відмовився скасовувати наказ ТЦК.

Чоловіка, який з 2007 року перебував під наглядом психіатра через шизофренію, у грудні 2025 року мобілізували до війська після того, як військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Він стверджував, що під час медичного огляду не врахували його психіатричний діагноз та попередню історію лікування.

У лютому 2026 року повторна ВЛК визнала чоловіка непридатним до військової служби, після чого його звільнили. Однак суд відмовився скасовувати наказ ТЦК про мобілізацію. Своє рішення суд обґрунтував правовими підставами, а не спростуванням діагнозу чоловіка.