Відомий одеський орнітолог та фотограф Сергій Курочкін зробив серію неймовірних знімків на одеських лиманах. У фокус його об’єктива потрапив галагаз — справжній гордий аристократ українських прибережних водойм.

Серед усього різноманіття водоплавних птахів нашого Причорномор’я цей вид неможливо переплутати з жодним іншим. Яскраве контрастне біло-руде оперення, чорна голова з характерним металевим полиском, насичений червоний дзьоб і впевнена постава роблять галагаза одним із найефектніших мешканців узбережжя.

Цей птах належить до родини качкових, проте займає особливе проміжне положення. За своїми розмірами, величною поставою та поведінкою він частково нагадує гусака, а от за способом живлення й будовою дзьоба близький до звичайної качки.

На солонуватих лиманах, мілководдях, піщаних косах та черепашникових узбережжях Одещини цей вид є звичайним, а подекуди й досить чисельним. Навесні селезні галагаза поводяться як справжні володарі акваторії — їхні рухи демонстративні й гордовиті, ніби вони намагаються змагатися величчю з лебедями-шипунами. На тлі тихої води ці пернаті виглядають неймовірно елегантно, уособлюючи дику свободу степового краю.

Життя цих птахів сповнене цікавих особливостей. Наприклад, для гніздування вони обирають старі лисячі нори, покинуті сховища інших тварин або затишні природні заглиблення. Щойно вилупившись, пташенята дуже швидко залишають гніздо та під пильним наглядом батьків одразу вирушають до великої води.

Основу раціону птахів складають дрібні ракоподібні, молюски, водні безхребетні та частково рослинність. Саме тому вони годинами тримаються на мілководді, ретельно проціджуючи мул.

Для екосистем причорноморських лиманів галагаз є важливим індикатором природної рівноваги, адже його присутність підтверджує добрий екологічний стан водно-болотних угідь. Проте навіть такі сильні та пристосовані птахи сьогодні стикаються із серйозними загрозами. Серед них — фактор турбування в період гніздування, забудова та деградація узбережжя, забруднення водойм і надмірне рекреаційне навантаження.

Сьогодні минає три роки від одного з найруйнівніших ракетних ударів по Одесі. У ніч на 14 червня 2023 року російські війська атакували місто крилатими ракетами, внаслідок чого серйозних пошкоджень зазнав бізнес-центр “Шевченківський” на однойменному проспекті. Будівля досі залишається понівеченою та нагадує про наслідки того обстрілу.

Кориспондент Новини.LIVE побував на місці удару та зафільмував, який вигляд зараз має будівля на проспекті Шевченка в Одесі.

Який вигляд має бізнес-центр “Шевченківський”

Сьогодні “Шевченківський” залишається однією з найпомітніших пошкоджених будівель Одеси. На фасадах досі видно наслідки вибуху: вибиті вікна, зруйновані стіни та оголені бетонні конструкції.

Найбільше постраждала кругла висотна частина комплексу. На кількох поверхах повністю зруйновано зовнішні стіни, місцями обвалилися перекриття. З будівлі стирчить арматура, а частина поверхів фактично перетворилася на відкритий каркас.

Торговельна частина комплексу також залишається непридатною для роботи. Величезні панорамні вікна вибиті, всередині видно понівечені підвісні стелі, вентиляційні системи та залишки інженерних комунікацій. Частину входів закрили плитами ОСБ, а на фасадах з’явилися графіті та написи.

Навіть вивіска “Шевченківський центр” на головному вході збереглася лише частково. Навколо будівлі майже немає ознак активного відновлення, а значна частина приміщень продовжує стояти порожньою.

Ракетний удар по Одесі 14 червня 2023 року

У ніч на 14 червня 2023 року російські війська випустили по Одесі чотири крилаті ракети “Калібр” з акваторії Чорного моря. Частину цілей збили сили протиповітряної оборони, однак уламки та вибухова хвиля спричинили масштабні руйнування у місті.

Одним із найбільш постраждалих об’єктів став бізнес-центр “Шевченківський” на проспекті Шевченка. Ударна хвиля пошкодила фасади, офісні приміщення та торговельні площі комплексу.

Окрім бізнес-центру, пошкодження отримали десятки цивільних об’єктів. Ударною хвилею було вибито вікна у житлових будинках навколо проспекту Шевченка, постраждали корпуси Одеської політехніки, Музей цікавої науки, магазини, ресторани та десятки припаркованих автомобілів.

Загиблі та постраждалі під час атаки

Найбільших втрат того дня зазнав склад торговельної мережі “Таврія В”. Внаслідок влучання ракети там спалахнула масштабна пожежа.

Під час ліквідації наслідків обстрілу рятувальники виявили під завалами загиблих працівників складу. Загалом внаслідок атаки загинули троє людей, ще понад десять отримали поранення різного ступеня тяжкості. На місці кілька годин тривали пошуково-рятувальні роботи та розбір завалів.

Атака на Одесу

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що вночі 10 червня росіяни завдали удару по Одесі. Дрони атакували два багатоповерхові будинки. В одному з них ущент вигоріла квартира на п’ятому поверсі. Займання загасили вогнеборці. Постраждала 47-річна жінка. Її госпіталізували. За іншою адресою зазнали пошкоджень фасад і скління будинку.

Пізніше Новини.LIVE писали, що внаслідок атаки постраждали жінка та двоє дітей. Уламки та розбите скло травмували 8-річного хлопчика і 10-річну дівчинку. У багатоповерхівках зафіксували руйнування та пожежі. У 18-поверховому будинку частина ворожого безпілотника впала на балкон квартири на 11-му поверсі. 

Також журналісти Новини.LIVE побували на місці атаки та зафільмували наслідки обстрілу. На фото видно, що вибухи були такої сили, що бетонні конструкції балконів вирвало, вікна розлетілися на друзки, а стіни повністю почорніли від кіптяви. Потужна хвиля зачепила навіть подвір’я.

Правозахисники наголосили, що Данилович зазнає нелюдських умов утримання під вартою та серйозних порушень основних прав.

Повідомляється, що у зв’язку з погіршенням стану здоров’я журналістки RSF та HRF вирішили звернутися до кількох спеціальних доповідачів ООН, надавши їм найактуальнішу інформацію щодо ув’язнення Данилович та стану її здоров’я. Ці доповідачі спеціалізуються на питаннях тортур, свободи слова, насильства проти жінок, незалежності судової влади, захисту правозахисників та боротьби з тероризмом.

Правозахисні організації у зверненні закликали терміново розглянути справу Данилович та розслідувати її ситуацію. Представники RSF та HRF також нагадали, що в Європейському суді з прав людини наразі розглядаються ще дві апеляції щодо ув’язнення Данилович, подані її близькими.

«Вже понад чотири роки Ірина Данилович розплачується за свою незалежну журналістську діяльність у російських в’язницях, зазнаючи свавільного ув’язнення та нелюдського й принизливого поводження. Стан її здоров’я викликає глибоке занепокоєння. RSF та HRF закликають Організацію Об’єднаних Націй вжити заходів. Росія повинна покласти край цим тортурам, звільнити журналістку та понести відповідальність за свої насильницькі дії проти українських журналістів», – заявив директор RSF з питань адвокації та допомоги Антуан Бернар.

У пресрелізі зазначається, що наразі Москва утримує 26 українських журналістів у Росії або на тимчасово окупованих територіях України.

Як повідомляв Укрінформ, незаконно ув’язнена українська громадянська журналістка та медсестра Ірина Данилович перебуває у російській жіночій колонії у Зеленокумську (Ставропольський край, РФ).

28 грудня 2022 року в тимчасово окупованому Криму її засудили до 7 років колонії загального режиму та штрафу в сумі 50 тис. рублів за нібито носіння вибухового пристрою. Верховний “суд” Криму у відповідь на апеляційну скаргу зменшив термін перебування в колонії на один місяць – до 6 років 11 місяців. Жінка неодноразово заявляла про тиск із боку співробітників ФСБ РФ, тортури та залякування.

Фото: rsf.org