Російські війська вночі, 12 липня, знову атакували Одеську область ударними безпілотниками. Під ударом опинився Одеський район, де пошкоджень зазнав інфраструктурний об’єкт і житловий сектор. На щастя, обійшлося без загиблих та постраждалих. На місцях тривають роботи з ліквідації наслідків обстрілу.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Пошкоджено інфраструктуру

У ніч проти 12 липня російська армія вкотре здійснила масовану атаку по Одеській області ударними безпілотниками. В Одеському районі внаслідок обстрілу пошкоджено будівлі та обладнання на території одного з інфраструктурних об’єктів. Фахівці вже працюють над ліквідацією наслідків удару.

Постраждали будинки

Окрім інфраструктури, пошкодження отримав і житловий сектор. Ударною хвилею та уламками пошкоджено два приватні будинки, а також три легкові автомобілі. За попередньою інформацією, ніхто з людей не постраждав. Загиблих також немає.

Що відомо про нічні удари

У ніч на 12 липня на Одещині тричі оголошували повітряну тривогу через загрозу російських безпілотників і ракет. Перша тривога розпочалася о 2:27 у Білгород-Дністровському, Ізмаїльському, Болградському та Одеському районах. За даними Повітряних сил, група ударних безпілотників рухалася з акваторії Чорного моря у бік півдня області. Спочатку дрони летіли курсом на Татарбунари та Сарату, а згодом змінили напрямок на Маяки. Відбій тривоги оголосили о 2:52.

Вже за три хвилини, о 2:55, тривогу повторно оголосили в Одеському районі. Вона тривала недовго — до 3:00. Третя повітряна тривога почалася о 5:18 і охопила всю Одеську область. Повітряні сили попередили про активність російської тактичної авіації на південному напрямку. О 5:27 військові повідомили про ракету, що рухалася в бік Лиманки та Чорноморська. Через хвилину ракета летіла на Лиманку, а ще за хвилину стало відомо про ще одну ракету в напрямку Лиманки та Чорноморська. О 5:35 з’явилося повідомлення про ракету, яка прямувала на Одесу, однак згодом вона змінила траєкторію в напрямку Чорноморського. Відбій повітряної тривоги оголосили о 5:50.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія вкотре атакувала портову інфраструктуру Одеської області крилатими ракетами ввечері в п’ятницю, 10 липня. Внаслідок обстрілу загинув чоловік, він був докером-механізатором, також пошкоджені виробничі об’єкти, спеціалізована техніка та службові й побутові приміщення.

Також Новини.LIVE писали, що російські війська в ніч проти 11 липня завдали чергового удару по півдню Одеської області. Внаслідок атаки пошкоджено поліклініку, приватні житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. 

Наприкінці червня в Одесі презентували першу збірку робіт драматургині, сценаристки, продюсерки та режисерки Наталії Ворожбит “Про що ця п’єса?”.

Інтент не зміг пройти повз події й не взяти в сценаристки інтерв’ю. 

Наталія Ворожбит — українська письменниця, драматургиня, режисерка, кураторка, сценаристка та акторка в напрямку “нова драма”. Кураторка фестивалів “Донкульт” та “ГОГОЛЬFEST”, співзасновниця фестивалю “Тиждень актуальної п’єси”. Найвизначніші роботи — “Кіборги” (2017), “Дике поле” (2018), “Спіймати Кайдаша” (2020), “Погані дороги” (2020). Лауреатка Шевченківської премії, Державної премії України імені Олександра Довженка та премії Women in Arts. 

Як створювався феномен “Спіймати Кайдаша”

Я себе не обмежувала і мені дозволили писати все, що я хочу. Тобто мене не примушували переписувати, мене не примушували підганяти під якийсь формат. Мені дали свободу, довіру. Це дуже, ну, це дуже хороші продюсери, які так таке дозволяють. Їх немало, точніше їх дуже мало в українському телебаченні кіно. І от в мене був якраз той випадок, що мені дозволили бути писати те, що я хочу. І потім дуже збіглося. Ну, якось я вважаю, що це чудо, магія, тому що, допомога друзів, які когось порадили та правильні люди зібрались це робити. От правильні люди, які це полюбили, яким це сподобалось. І ще один дуже важливий фактор. Нас не контролювала студія, не контролював телеканал. Нам дали там не досить не недостатньо багато грошей, ну, менше, ніж потребує цей серіал, але нам дали спокій.                                                                      Наталія Ворожбит

Головна помилка продюсерів

Головна помилка в тому, що вони завжди приходили з проханням зробити щось, як щось, не просто якийсь оригінальний твір, а казали: “О, нам треба доктор Хаус, тому що він там зараз в нього шалені перегляди”. І всі кидались писати про якогось збоченця, лікаря такого, але чужий успіх повторити неможливо. Можливо тільки створити щось своє нове. Чуже воно не працює. І такого було дуже багато. І я на таке не погоджувалась, як правило. Потім одна ще з помилок, вони впевнені, що знають свою аудиторію. Вони впевнені, що глядач цього дивитись не буде. Навіть коли продюсери подивились перші серії готові “Кайдашів”, вони сказали: “Боже, це так прекрасно, але це іміджевий продукт. Глядач цього не буде дивиться. Глядачеві це не цікаво. Уявляєте собі? Бачите, як вони помилялись. Насправді продюсер не знає своїх глядачів.
                                                            Наталія Ворожбит

Хотіла б жити у звичайній країні 

Чи боюсь я, що на Україну у світі, якщо війни не буде, будуть дивитись як на звичайну країну? Якщо війни не буде — нехай дивляться, як на звичайну країну. Я дуже хочу жити у звичайній країні, в якій немає нічого такого, крім того, що в неї нормальне життя. Це мрія, щоб ми менше використовували слово патріотизм, щоб нам не треба було цим оперувати. Це просто найкраще, про що можна мріяти. Тому що ми дивимося ж на європейські країни, от нехай на нас так дивляться. Це те, чого треба прагнути.                                                                                                                                                                                                                                              Наталія Ворожбит

Кирило Бойко

Команда Одеського художнього музею закликала владу внести зміни до організації руху на вулиці Софіївській, на ділянці перетину з провулком Ройтбурда. Причиною стало чергове ДТП на пішохідному переході, внаслідок якого постраждала співробітниця музею.

Про це повідомила адміністрація закладу.

За словами музейників, ділянка біля закладу небезпечна для пішоходів через активний рух та високу швидкість автомобілів.

“Тільки за останній рік ми ставали свідками кількох нещасних випадків із пішоходами, які користуються переходом біля музею”, – розповіли в музеї.

У музеї зазначають, що ситуація особливо ускладнюється взимку. Через спуск на цій ділянці дороги, слизьке покриття та відключення вуличного освітлення водії нерідко не встигають загальмувати або занадто пізно помічають пішоходів.

Ще у січні адміністрація музею двічі зверталася до Одеської МВА з проханням змінити організацію дорожнього руху.

Зокрема, музей просив встановити засоби примусового зниження швидкості. Однак отримав відмову, оскільки запропоновані зміни визнали недоцільними. Копії відповідного звернення та відповіді музей оприлюднив.

Фото: Одеський національний художній музей

За словами представників музею, 18 липня стався черговий інцидент – постраждала співробітниця закладу, яка вдень переходила вулицю Софіївську.

“Водій збив її, рухаючись дорогою на високій швидкості та не гальмуючи перед пішохідним переходом”, – повідомили в музеї.

Фото: Одеський національний художній музей

Музей звернувся до Одеської міської військової адміністрації, КУ “СМЕП ОМР” та Департаменту транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху, зокрема до в. о. директора департаменту Сергія Щербаня, який підписав попередню відмову.

В адміністрації наголошують, що встановлення обмежувачів швидкості допоможе зробити цей перехід безпечнішим для відвідувачів, працівників і всіх пішоходів.

Там також зазначили, що в умовах повномасштабної війни містяни й так щодня перебувають під загрозою російських атак, тому наражати людей ще й на небезпеку через недосконалу організацію дорожнього руху є неприпустимим.

Ірина Глухова