Connect with us

Війна

терміново потрібен захист і багато кабелю

Published

on


Ворог швидко наростив виробництво нових дронів, ми аврально виготовляємо подібні. Бригади зможуть їх придбати за власні бюджети

Росіяни почали використовувати на кордоні більше оптоволоконних дронів, розповів днями в телеефірі речник ДПСУ Андрій Демченко. «За останній час ми бачимо перевагу у використанні ворогом безпілотних літальних апаратів, які скидають вибухові пристрої. Це FPV-дрони. В тому числі на оптоволокні. Раніше переважала артилерія», – повідомив він.  

Швидкого успіху російським військам у Курській області вдалося досягти, зокрема, завдяки значній концентрації ударної сили дронів, керованих через оптоволоконний кабель, того ж дня написало Forbes. Видання пише, що зараз росіяни  виробляють тисячі таких оптоволоконних безпілотників і, цілком ймовірно, акумулюють їх для наступних операцій. Щоправда, Forbes у своєму матеріалі посилається на військового блогера «Російський інженер», який висловлює сподівання, що Росія матиме подібні успіхи й на інших напрямках. Ми ж маємо сподівання, що, якщо в українського війська є проблеми з постачанням найновіших видів БПЛА, то способи їх подолання вже шукають і знайдуть.

ВРАЖАЮТЬ У ЛІСІ Й ПІД ЗЕМЛЕЮ

Чому нова технологія стала дуже успішною, днями розповів  у проєкті служби Радіо Свобода Донбас Реалії фахівець у сфері радіотехнологій Сергій Бескрестнов, автор спеціалізованого каналу в Telegram «Про зв’язок від Сергія Флеш». За його словами, виробляти оптоволокно росіянам допомагають заводи в Китаї, за їх звітами кількість замовлень зростає, відповідно, масштабується виробництво дронів з котушками. А ми спостерігаємо, як частішає застосування їх на фронті й перетворюється на велику проблему для Сил оборони.

Китайська компанія демонструє дрони з котушками. Фото Skywalker

Дрони на оптоволокні можуть працювати в тандемі з коригувальником-мавіком. Той може годинами висіти в небі в очікуванні цілі. На відміну від FPV на радіоканалі, може опускатися на рівень землі і вражати техніку в найбільш «болючі» точки; залітати в підземні приміщення, глибоко в ангари, великі будівлі. А ще їх застосовують у лісах. Дерева – перешкода для радіосигналів, і досі ліси вважалися майже безпечними для пересування. Дрони ж на оптоволокні спокійно літають над лісовими дорогами і знижуються, де потрібно. Словом, дійсно створюють купу проблем.

Україна почала масштабувати виробництво таких дронів, але вже з запізненням, пояснював Флеш. Усього 6-8 виробників мають рішення (тестовані або навіть кодифіковані), які реально можна застосовувати для бойових дій. «Тактика використання, скажімо так, у росіян є більш ефективною, тому що вони вже мають досвід, – розповідав експерт. – Вони на кілька місяців раніше за нас почали застосовувати ці дрони».

У грудні 2022 – початку 2023 року наші інженери пропонували деяким військовим структурам розробки дронів на оптоволокні, розповідає авіаційний експерт і представник компанії-виробника РЕБ Анатолій Храпчинський. Але тоді їх порахували неперспективними. «Тепер страждаємо. Так, у цих дронів є  купа недоліків (волокно вразливе, може рватися, не витримує полум’я тощо), але ворог їх подолав, наростив виробництво за рахунок «китайських товаришів» і працює ними на відстань до 20 км», – говорить він. Враховуючи, що ми цей кабель купуємо на китайському ринку, а для Росії там виконують спецзамовлення, перегнати ворога надскладно. «Головна проблема – у ворога виходить дуже швидко масштабувати будь-яку діяльність, – говорить Храпчинський. – Ледь помітивши наше слабке місце, він починає швидко виробляти ті чи інші засоби».

Командувач НГУ Олександр Півненко оглядає вироби власної майстерні НГУ у липні 2024 року. В той час вже тривали розробки українських дронів на оптоволокні. Фото Укрінформ
Командувач НГУ Олександр Півненко оглядає вироби власної майстерні НГУ у липні 2024 року. В той час вже тривали розробки українських дронів на оптоволокні. Фото Укрінформ

Протидії таким дронам, за словами Бескрестнова, поки не існує. Над цим працюють зараз і різні військові структури, і науково-технічні інститути, і команди молодих розробників. Навіть, за словами фахівця з радіотехнологій, студенти технічних вишів США. Точніше, комплекс захисту кожної окремої одиниці техніки є, але він такий складний і дороговартісний, що масово застосовуватися не буде. Отже, можна сказати, це не варіант. Пан Сергій радить військовим поки дбати про фізичні засоби захисту – ланцюги, укріплення, мобільні каркаси для техніки.

Захист військових позицій – це комплексний підхід, нагадує Храпчинський. Треба формувати ешелоновану систему захисту, яка буде протидіяти і класичним FPV, і оптоволоконним (подібно російським сітковим тунелям, які вони почали зводити на дорогах). «Ворог використовує такий захист позицій на напрямках, де наші застосовують дрони на оптоволокні, і стрілецькою зброєю їх відбиває, – розповідає експерт. – Треба адаптуватися, нові загрози виникають постійно».

І надважливе завдання – знайти якнайшвидше спосіб раннього виявлення дронів, говорить Храпчинський. Якщо вдасться дізнаватися заздалегідь, що летить і з якого напрямку, можна вчасно подбати про «зустріч».

ОПТОВОЛОКНО ТІЛЬКИ ПОЧАЛО НАДХОДИТИ

Звичайних FPV-дронів, в яких сигнал передається від пульта повітрям, за рахунок держпостачання в 429 окремого полку ударних безпілотних авіаційних комплексів «АХІЛЛЕС»  вже цілком досить, розповідає його командир Юрій Федоренко. Але складніші пристрої іноді доводиться діставати альтернативними шляхами. Так, дрони з автоматичним донаведенням (на певній висоті можуть захопити ціль і летіти далі без пілота) доводиться закуповувати самостійно. «На деякі зразки просимо задонатити людей, бо вони ще не кодифіковані державою і ми не певні, що вони зможуть виконати своє завдання, – пояснює Федоренко. – Деякі виробники дають тестувати їх безкоштовно, бо зацікавлені в перевірці виробів у бойових умовах».

Є складнощі й з дронами на оптоволокні. За словами командира «Ахіллеса», збори коштів для їх придбання проводили вже двічі, хоча українські виробники й основний замовник останнім часом нарощували спроможності їх поставок і продовжують це робити. «Тільки зараз починають надходити перші такі дрони за держконтрактами, – розповідає капітан Федоренко. – Цієї весни, можна сказати, переважна більшість підрозділів, які застосовують БПЛА, будуть мати якусь мінімальну кількість дронів на оптоволокні, а на кінець літа очікуємо, що зможемо на деяких відтинках забезпечити паритет із противником».

Інша велика біда – протидія ворожому оптоволокну. Поки що, за словами Юрія Федоренка, бійці просто вчаться збивати їх із рушниць – це можливо за рахунок величини дрона (котушка з кабелем її значно збільшує). «Є ряд розробок, які тестуються. Очікується, що вони дозволять перебивати оптоволоконний кабель, але тестування займе якийсь час, – розповідає командир. – Хоча на війні час летить швидко, бо ти в постійній боротьбі». А поки що, як написав Сергій Бескрестнов на своєму ТГ-каналі – «сітки на позиціях, сітки на танках, сітки на дорогах. Рибальські, саморобні, заводські. Волосінь, нитки, дріт. Це всі шанси вижити в боротьбі з дронами на оптиці. На чекайте чудес. Будьте павуками».

Якщо дрон підлітає не стрімко, його пробують збивати стрілецькою зброєю. Фото ілюстративне Укрінформ
Якщо дрон підлітає не стрімко, його пробують збивати стрілецькою зброєю. Фото ілюстративне Укрінформ

FPV-дрони скидати з рахунків ще теж рано. Не в будь-яких умовах можна застосовувати оптоволокно – як мінімум, є чимало фізичних обмежень для цього. Та й вартість такого дрона мінімум на 500 доларів вища (додає котушка), тобто оптоволоконні безпілотники досі не вважалися масовим рішенням, застосовувалися частіше для ураження рідкісних видів техніки. Звичайні «повітряні» FPV стабільно тримають ефективність на рівні 30%. «Якщо 3 з 10 дронів досягають цілі, це вважається хорошим результатом, – говорить Юрій Федоренко. – Є відтинки, на яких ефективність складає і 60-70% (де протидія ворога помірна)». Не втрачати результативність, за його словами, дозволяє те, що зараз держава постачає вже більше саме вдалих зразків (невдалі відсіюються),  і ці засоби стали більш уніфікованими, зрозумілими для пілотів і майстрів, що їх обслуговують.

Потрібні дрони на оптоволокні чи ні на конкретній ділянці військовим доповідають засоби радіоелектронної розвідки. «Якщо є розуміння радіообстановки на ній, то розуміємо, на яких діапазонах можемо працювати по ворогу, – говорить Анатолій Храпчинський. – Розвідка виявляє ворожі засоби РЕБ і тоді визначаємося, що протиставити». Якщо обстановка надто складна, засобів РЕБ густо – тоді в хід іде оптоволокно. Якщо ще є частоти, які ворог не використовує – відкритий шлях для дронів на цих частотах, каже експерт.

БІЛЬШЕ КОШТІВ БРИГАДАМ  І «МОДУЛЬНОСТІ» ДРОНАМ

У постачанні фронту «пташок» є певні складнощі. Не те щоб непереборні, але такі, що потребують негайної реакції. Держава вже зробила кілька ключових кроків для позитивних змін, щоб максимально забезпечувати фронт власними дронами, каже командир полку «Ахіллес» Юрій Федоренко. Зокрема, військовим частинам дозволили напряму закуповувати БПЛА, вони матимуть на це власні бюджети. Міноборони виділятиме бригадам по 2,5 млрд грн на місяць (а це 30 млрд грн за рік) на закупівлю БПЛА. Усього, за підрахунками «Економічної правди», за рахунок переказів 10% від ПДФО військовослужбовців та коштів благодійних фондів, міських рад військові частини матимуть близько 40 млрд грн для закупівель на свій розсуд (ймовірно, переважно українських FPV-дронів та китайських безпілотників Mavic).

«Закуповувати самостійно – це супер. Тільки командир знає, що саме потрібно його підрозділу в конкретний момент для виконання бойових завдань, – говорить Юрій Федоренко. – Зараз частини вчаться це робити». Процес не простий, бо в складі закупівельних груп мають бути юристи, фінансисти, що розуміються, як купувати без перевищення лімітів і порушень законодавства, які ініціативи висунути, щоб процес спростити. Але освоїти цю науку цілком реально.

Щодо державних поставок, єдина вимога, яку слід враховувати на майбутнє – забезпечити модульність систем управління, говорить Федоренко. Потрібно, щоб у дронах була передбачена можливість швидкої зміни комплектуючих, які відповідають за прийом сигналу управління та передачі відеозв’язку. Це не дрібниця, а вимога часу. Держава замовляє задовго наперед, а ситуація на полі бою змінюється мало не щодня. Сьогодні потрібен дрон з одними характеристиками, завтра – з іншими і було б добре, якби комплектуючі були легкозмінними, а не впаяними, як зараз. «Самостійно ми купуємо у виробників дрони саме модульні – пояснює капітан Федоренко. – З’явилась нова частота – і адаптація дрона займає 30 секунд, а не 15-20 хв. роботи з паяльником». І, відповідно, треба передбачити можливості для підрозділів закуповувати додаткові комплектуючі, повертати непотрібні чи обмінюватися ними з іншими частинами. Так вдасться подолати проблему втрати технологічної актуальності дронів за той час, що йде на виконання держзамовлення (та й будь-якого великого замовлення).

Бійці роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «РУБАК» 118 ОМБр налаштовують FPV-дрони на свої потреби, квітень 2024 року. Фото Укрінформ
Бійці роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «РУБАК» 118 ОМБр налаштовують FPV-дрони на свої потреби, квітень 2024 року. Фото Укрінформ

І росіяни про це вже, здається, подбали. Так, у Телеграм-каналах зараз поширюється відео, на якому російські військові демонструють арабським журналістам модульний FPV. У ньому змінюються камери і модулі різних діапазонів з антенами, додається модуль оптики. І робиться все це просто в полях.

Ідеально було б збільшувати це пряме фінансування бригад на закупівлі БПЛА – саме таких, які потрібні на поточний момент, вважає начальник штабу 475-го окремого штурмового батальйону «CODE 9.2» у складі 92-ї ОШБр Андрій Міщенко. «І супутніх засобів для них, щоб безпілотник полетів, треба ще багато чого до нього», – каже він. А ще – збільшити фінансування програми «Дрони за бали». З минулого літа з подачі Мінцифри та Держспецзв’язку працює система бонусного розподілу дронів між підрозділами за ефективністю використання – за знищену ворожу техніку пілотам нараховують бали, які можна обміняти на нові безпілотники. В листопаді Міщенко в інтерв’ю Укрінформу розповідав, що 12 екіпажів у роті важких бомберів знищували вже стільки ворожих цілей, що за рахунок одних лише балів батальйон повністю перекривав поточні втрати за місяць і навіть мав невеликий запас. «Бюджети, виділені на цю програму, вже не перекривають потреби всіх підрозділів-учасників», – пояснює командир.

Але і централізовані поставки повинні бути, впевнений Федоренко, бо гарантовані контрактами гроші дозволяють плануватися, розвиватися підприємствам, а це – гостра потреба. «У нас постійний дроновий голод і так буде до завершення війни, – каже він».

Тетяна Негода, Київ

Перше фото Укрінформ



Джерело

Війна

Дрони СБУ уразили склади боєприпасів РФ біля Харцизька на Донеччині

Published

on



Дрони Служби безпеки України вчора успішно уразили склади боєприпасів армії Російської Федерації у селі Велике Оріхове неподалік Харцизька у тимчасово окупованій частині Донецької області.  

Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої

Published

on



Між Силами оборони України та російськими загарбниками від початку доби відбулися 76 бойових зіткнень. На семи напрямках фронту бої тривають.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Сьогодні від вогню ворожої артилерії та мінометів постраждали громади прикордонних із РФ районів, зокрема населених пунктів Діброва, Грем’яч Чернігівської області; Мар’їне, Петрушівка, Проходи, Олександрівка, Порозок, Прогрес, Угроїди, Покровка, Біла Береза, Бобилівка, Студенок Сумської області; Відродженівське Харківської області; окрім цього ворог бив з реактивних систем залпового вогню по Порозку Сумської області», – ідеться у повідомленні.

Вісім ворожих атак сьогодні відбили українські захисники на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на даний час точиться ще один бій. Також ворог завдав сім авіаударів, скинувши при цьому 16 КАБ, здійснив 196 обстрілів, зокрема 14 – із реактивних систем залпового вогню.

Читайте також: Російські війська вдарили по Костянтинівці ФАБами, є поранений

На Південно-Слобожанському напрямку загарбники 12 разів атакували позиції українських захисників поблизу Глибокого, Вовчанська, Мілового, Амбарного та в напрямку Митрофанівки, шість боєзіткнень тривають.

На Куп’янському напрямку ворог шість разів атакував у районах населених пунктів Степова Новоселівка, Колісниківка, Загризове, Зелений Гай та у бік Петропавліки.

На Лиманському напрямку за день загарбницька армія здійснила вісім атак на позиції українців у районах населених пунктів Рідкодуб, Торське, Григорівка та в напрямках Чернещини й Нового Миру, два боєзіткнення досі тривають. Українські воїни стійко тримають оборону та завдають ворогу втрат.

На Сіверському напрямку ворог проводить одну атакувальну дію у бік Федорівки, триває бій.

На Краматорському напрямку ворог п’ять разів штурмував позиції Сил оборони в напрямку Бондарного, Маркового та в районі Часового Яру. Українські захисники вже зупинили дві наступальні дії ворога.

Читайте також: Ворог готує штурми біля Малинівки на Запоріжжі та збирає «вагнерівців» – Сили оборони

На Торецькому напрямку з початку доби відбулося п’ять боєзіткнень у районах населених пунктів Торецьк, Петрівка, Русин Яр та в напрямку Плещіївки, одне боєзіткнення триває до цього часу.

На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 21 спробу потіснити українських захисників із займаних позицій поблизу населених пунктів Попів Яр, Полтавка, Мирне, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Удачне, Новосергіївка, Дачне, Олексіївка та в напрямках Володимирівки, Разіного, Молодецького. Сили оборони стримують натиск та відбили 19 атак ворога, два боєзіткнення тривають.

Авіаційних ударів КАБами ворог завдав по районах населених пунктів Полтавка та Маяк.

На Новопавлівському напрямку відбулося вісім ворожих атак у районах населених пунктів Запоріжжя, Піддубне та Шевченко – два боєзіткнення тривають.

На Гуляйпільському напрямку ворог наступальних дій не проводив.

Читайте також: Генштаб спростував повідомлення про захоплення росіянами Дачного на Дніпропетровщині

Сили оборони стримують атаку загарбників в районі Кам’янського на Оріхівському напрямку.

На Придніпровському напрямку загарбники наступальних дій не проводили, проте завдали авіаційного удару по Козацькому.

На решті напрямків особливих змін в обстановці не відбулося.

Як повідомляв Укрінформ, у Генштабі заявили, що реляції російської пропаганди про захоплення плацдарму у Дніпропетровській області не відповідають дійсності. Дачне залишається під контролем Сил оборони України.



Джерело

Continue Reading

Війна

Ворог готує штурми біля Малинівки на Запоріжжі та збирає «вагнерівців»

Published

on



Лінія бойового зіткнення динамічна, і говорити про просування ворога на Гуляйпільському напрямку передчасно. Водночас ворог збирає «вагнерівців» для штурмів у районі села Малинівка, що в Запорізькій області.

Як передає Укрінформ, про це у телеетері заявив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.

«Лінія бойового зіткнення, лінія фронту – вона доволі динамічна, і говорити, що противник десь просунувся – це передчасно, адже інколи ми не тримаємо позиційну оборону, а ведемо маневрену оборону і противника інколи запускаємо в так звані вогневі мішки, зокрема і в Малинівці. Ворог там нас не вибив і не просунувся, тому що він позиції ці не зайняв, він просто їх зруйнував і намагається туди зайти. А Сили оборони України постійно знищують ворога», – повідомив Волошин, додавши, що така ситуація спостерігається близько тижня. За його словами, Малинівка – це невелика ділянка фронту, де ворог намагається проводити штурмові дії.

За даними речника, на цьому напрямку ворожі підрозділи отримали нові FPV-дрони з тепловізійними нічними приладами, щоб вести бойові дії і вночі. Водночас він запевнив, що Сили оборони знають про це і готові їм активно протидіяти.

Відповідаючи на запитання, чи свідчить це про плани ворога далі розвивати наступ на Запорізькому напрямку, Волошин сказав: «Це свідчить про те, що противник не припиняє там активних штурмових дій. І хоча він проводить ці штурмові дії малими групами піхоти, проте він намагається проводити їх з високою інтенсивністю, щоб Сили оборони не змогли вчасно підтягнути резерви, підтягнути поповнення для того, щоб ефективно протидіяти. Противник намагається весь час збільшити темп і кількість цих штурмових дій».

Речник також наголосив, що за даними розвідки, противник на Запорізькому напрямку дійсно отримує певне поповнення, зокрема зараз перекидає один з новостворених підрозділів.

«Нещодавно їхній лідер Путін оголосив про додаткову мобілізацію ще 30 тисяч, і зараз вони сформували кілька нових підрозділів, зокрема один із таких, сформований Южним воєнним округом в Чечні, в Ханкалі, його зараз перекидають кількома ешелонами на наш напрямок. Водночас це не стільки сили і засоби для того, щоб проводити якісь масштабні наступи, масштабні операції, це для того, щоб підтримувати штурмові дії малими групами піхоти», – зазначив Волошин.

Також українська розвідка повідомила, що ворог формує невеликий підрозділ з колишніх «вагнерівців» для того, аби штурмувати українські позиції на Малинівському напрямку. «Збирають їх (вагнерівців – ред.) з усіх підрозділів, які тут є на півдні, тому що не секрет, для того, щоб реабілітуватися, їх продовжують далі використовувати у наступних таких штурмових діях», – наголосив Волошин.

Читайте також: Ексбоєць «Вагнера» влаштував диверсію проти окупантів на Херсонщині

Раніше український інформаційний ресурс DeepState повідомив, що росіяни просунулися у селі Малинівка Пологівського району в Запорізькій області на Гуляйпільському напрямку.

Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ з 24 лютого 2022 року по 2 липня 2025 року на війні проти України становлять близько 1 022 090 осіб, з них 1110 осіб – за минулу добу.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.