Президент Володимир Зеленський обговорив із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом підтримку України, зокрема постачання ракет для систем Patriot.

Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив у Фейсбуці.

За його словами, ворог не зупиняється ні в інтенсивності атак, ні в технологічному вдосконаленні засобів ураження. Росія застосовує нові типи БПЛА, змінює тактику ударів і намагається знайти вразливі місця української інфраструктури.

“Кожен російський удар ми детально аналізуємо. Наше завдання – працювати на випередження: змінювати технічні рішення, вдосконалювати підходи до захисту та адаптувати систему до нових загроз. Про це говорили на засіданні Координаційного центру з питань інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури. Із профільними міністерствами, народними депутатами, Агентством відновлення, військовими, інженерами та ОВА розглянули стан виконання заходів інженерно-технічного захисту, моніторинг якості реалізації проєктів та систему чітких чек-листів для кожного об’єкта”, – зауважив Кулеба.

Також учасники засідання обговорили стан реалізації проєктів розподіленої теплової генерації.

“Окрему увагу приділили Києву. Уряд уже спрямував на заходи стійкості столиці близько 10 млрд грн. Водночас понад 600 МВт потужностей досі залишаються навіть без проективних рішень на заміщення. Держава забезпечила фінансовий ресурс, однак місто має надати конкретні рішення, визначити чіткі заходи та графіки їх реалізації. Це відповідальність міської влади”, – підкреслив Кулеба.

Як повідомив віцепрем’єр, за результатами засідання він доручив усім балансоутримувачам, замовникам, підрядникам синхронізувати роботу та надати чіткі графіки завершення робіт по кожному об’єкту, де заходи ще тривають.

“Це питання буде окремо розглянуте на найближчому засіданні Ради національної безпеки і оборони, як і план стійкості Києва. Зараз важлива робота на місцях. Ми переходимо від контролю процесу – до контролю результату”, – підкреслив Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, Київська міська державна адміністрація звернулася до уряду, РНБО та Офісу Президента з пропозиціями, необхідними для своєчасної реалізації Комплексного плану стійкості територіальної громади столиці та підготовки до опалювального сезону.

Відповідне клопотання п’яти парламентаріїв зачитав слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Віктор Ногачевський під час засідання з обрання Тищенку запобіжного заходу, передає кореспондент Укрінформу.

«Враховуючи наш постійний робочий контакт в межах парламентської діяльності, я маю всі можливості безпосередньо комунікувати з Миколою Тищенком і контролювати виконання ним процесуальних обов’язків. Я гарантую суду, що Микола Тищенко не буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, не перешкоджатиме кримінальному провадженню і з’являтиметься за кожним викликом слідчого, прокурора або суду», – сказав у суді депутат Воронько.

Своєю чергою Тищенко заявив у суді, що докази щодо нього буцімто були отримані незаконним шляхом і змонтовані, а кримінальна справа стосовно нього щодо нібито вимагання грошей у власників кол-центру у Дніпрі “побудована на свідченнях представників кримінального угруповання «Хімпром»”, яке входить до російського картелю.

Також він важає, що НАБУ перебирає на себе повноваження НАЗК, коли виявляє ознаки незаконного збагачення. Депутат заявив, що НАЗК неодноразово перевіряла його декларацію про доходи і не виявила ознак незаконного збагачення.

Як повідомлялося, 29 червня антикорупційні органи повідомили про підозру народному депутату у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні недостовірних відомостей до декларації.

За даними слідства, у серпні 2023 року депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих кол-центрів, попросив у особи, яку вважав причетною до їхньої діяльності, понад 1 млн дол. неправомірної вигоди. За це він обіцяв використати свої повноваження для втручання в діяльність одних «кол-центрів» в інтересах цієї особи та не перешкоджати роботі інших. Однак, за інформацією правоохоронців, неправомірної вигоди він не отримав.

Крім того, слідство вважає, що депутат легалізував 12,6 млн грн незаконного походження, оформивши фіктивний договір дарування коштів із колишньою дружиною. За даними правоохоронців, законних доходів для такого подарунка вона не мала, а фактичної передачі коштів не відбулося.

Згодом депутат відобразив цей дохід у щорічній декларації, чим, за версією слідства, умисно вніс до неї завідомо недостовірні відомості.

Дії особи кваліфіковано за ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу.

За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про народного депутата Миколу Тищенка.

Крім того, у Шевченківському районному суді Дніпра розглядається кримінальна справа щодо народного депутата Миколи Тищенка за обвинуваченням у незаконному позбавленні волі та побитті колишнього військовослужбовця Дмитра Мазохи.

Державне бюро розслідувань встановило, що 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата протиправно позбавила волі учасника бойових дій. Його утримували впродовж певного часу та завдали тілесних ушкоджень. За даними слідства, це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили і спецзасобів.

У 2023 році Тищенка виключили з партії «Слуга народу» та звільнили з посади заступника голови фракції. Це сталося після його поїздки до Таїланду на «зустріч з виборцями».