Про це Андрій Сибіга сказав у телеефірі, передає кореспондент Укрінформу.

Він повідомив, що розширену часткову угоду про Керівний комітет Спецтрибуналу підтримали 36 країн і ЄС та висловив сподівання, що географію буде розширено.

“Ми маємо певні політичні сигнали. Нам потрібно, щоб цей трибунал мав глобальний характер. І на сьогодні він вже не обмежується лише Європою. Це дуже важливо для справедливості, для невідворотності покарання”, – заявив глава МЗС.

Сибіга нагадав, що політичний старт створення Спецтрибуналу було дано 9 травня минулого року у Львові, куди приїхали міністри закордонних справ Європейського Союзу.

“Щодо таймінгу – я вважаю, що це своєрідний юридичний рекорд – (у такий – ред.) короткий термін створити трибунал з можливістю притягнення до відповідальності саме російських злочинців”, – сказав він.

За словами міністра, у п’ятницю було отримане чітке підтвердження, що місцем знаходження Спецтрибуналу буде Гаага: “Нідерландська сторона нам це підтвердила. Це свідчить, що створення трибуналу – це вже не абстрактна ідея, а конкретна річ, і злочинці неминуче будуть притягнуті за злочин агресії”.

Відповідаючи на запитання, коли можна буде побачити суддів, які розпочнуть справи, глава МЗС пояснив, що після таких важливих епохальних рішень завжди йдуть процедури.

“Іде рутинна, щоденна, кропітка робота. Вона не буде завершена завтра і післязавтра. Це процес. Але ми очікуємо, що буде проведено засідання першого комітету, що будуть створені відповідні умови для функціонування – я маю на увазі логістично-матеріальні і самого трибуналу, і суддів. Тобто зараз ми переходимо в етап імплементаційний та етап наповнення діяльності створеного Спецтрибуналу”, – пояснив Сибіга.

Він наголосив, що юридичне створення Спецтрибуналу – історична подія: “Це – про моральний фундамент Європи. І ми зараз будемо дуже швидко рухатися далі”.

Міністр звернув увагу на те, що під час останнього масованого обстрілу в Києві перебувало кілька іноземних делегацій, які пережили цей удар на власному досвіді.

“І це стало найбільшим аргументом для посилення їхньої підтримки. Президент доручив вжити заходів у відповідь. На дипломатичному фронті ми негайно скликали засідання Радбезу (ООН – ред.), воно відбудеться 19-го числа”, – поінформував очільник МЗС.

Водночас, нагадав він, у Херсоні було атаковано гуманітарний конвой ООН, і українська сторона це теж буде виносити цей інцидент на засідання Радбезу.

“Звичайно, ми будемо говорити і про повернення наших військовополонених та наших дітей. Тобто, це найпрестижніший, найглобальніший дипломатичний майданчик, який дає змогу довести до світової спільноти і наслідки російського ракетного терору, і ті кроки, які нам необхідно здійснити, аби наблизити справедливий мир”, – пояснив Сибіга.

На його думку, ще потрібно зрозуміти, що Росія цим ударом хоче показати світові.

“Це, безумовно, черговий ляпас на всі мирні зусилля. Це – насміхання над американськими пропозиціями, тому що також очікується приїзд американської делегації – і в цей час завдається удар. Паралельно відбувається зустріч в Китаї”, – вказав глава МЗС.

При цьому він висловив упевненість, будь-які удари росіян не можуть залякати український народ: “Навпаки – відбувається ще більше консолідації, як в Україні, так і серед наших партнерів. Оце наша відповідь. І наша відповідь має бути твердою у всіх її проявах”.

Як повідомляв Укрінформ, 15 травня Європейська комісія від імені ЄС приєдналася до розширеної часткової угоди Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України – документа, що визначає інституційні, фінансові та адміністративні умови діяльності майбутнього органу судочинства.

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це заявив в коментарі Укрінформу експерт з міжнародного кримінального права, виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів (IBA) Марк Елліс.

“Міжнародне право грає в довгостроковій грі. Історія показує, що інші колишні глави держав, такі як Слободан Мілошевич та Чарльз Тейлор, які вважали себе “недоторканними”, зрештою постали перед судом. Але в короткостроковій перспективі Путін захищений імунітетом чинного глави держави щодо злочину агресії, доки перебуває на посаді. Відповідно до міжнародного права, чинні глави держав зазвичай захищені від переслідування, якщо вони не постають перед міжнародними кримінальними судами, такими як Міжнародний трибунал для колишньої Югославії (МТКЮ), Міжнародний трибунал щодо Руанди (МТР) і Міжнародний кримінальний суд (МКС), які не визнають імунітет глави держави. Саме тому Міжнародний кримінальний суд висунув Путіну обвинувачення у воєнних злочинах і видав ордер на арешт”, – сказав він.

За його словами, “що стосується Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, його статут також не визнає імунітет глави держави. Це важлива позиція на підтримку підзвітності. Водночас у необхідному компромісі між основними державами, що беруть участь у розробці статуту, передбачено, що прокурор зможе підготувати обвинувальний акт проти Путіна за злочин агресії, але цей обвинувальний акт не може бути підтверджений, доки він перебуває на посаді. У такому випадку ордер на арешт не видаватиметься, і суддя, який проводить досудове розслідування, буде зобов’язаний призупинити процес до моменту, доки Путін не залишить посаду. Але я переконаний, що Путін буде притягнутий до відповідальності як МКС, так і Спецтрибуналом. Для злочинів, які він скоїв, не існує строку давності”.

Елліс також назвав засідання Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі (Молдова) 14-15 травня “важливим кроком у створенні трибуналу”.

“Він переходить від інституційної фази до операційної. Це має значення не лише для України, а й є критично важливим для міжнародної спільноти та для дотримання основоположних принципів міжнародного права”, – сказав Елліс.

Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди визначили локацію для початкової фази Спецтрибуналу в міжнародній зоні Гааги.

Про це заявила президентка Молдови Мая Санду, виступаючи на відкритті міністерської сесії Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі, передає кореспондент Укрінформу.

«Молдова, як і Україна, заслужила своє місце, обравши європейський шлях у складних умовах і невпинно захищаючи цей вибір. Ми не просимо коротких шляхів. Ми поважаємо процес, заснований на фактах, і ми виконуємо роботу. Але ми сподіваємося, що ця робота буде визнана і винагороджена», – наголосила Санду.

Вона зауважила, що ЄС історично не чекав від країн-кандидатів «досконалості», а пропонував належність до європейської родини, яка ставала інструментом демократичної трансформації.

«Європейський Союз не чекав досконалості, а пропонував належність – і саме ця належність робила решту. Те саме має відбутися сьогодні. Цей принцип має застосовуватися до України, Західних Балкан і Молдови – не як послуга, яку нам роблять, а як стратегічний вибір», – сказала президентка Молдови.

У своєму виступі Санду також заявила, що авторитаризм сьогодні не лише виникає всередині окремих держав, а й експортується назовні, атакуючи інституції, вибори та сам спосіб життя відкритих демократичних суспільств.

За її словами, свобода слова призначена для людей, а не для фейкових акаунтів та пропагандистських кампаній.

«Свобода вираження поглядів призначена для людей. Це не свобода вираження для фейкових акаунтів чи армій ботів. Це не свобода для пропагандистських кампаній, організованих у Telegram. І це також не свобода вираження для поплічників Кремля», – наголосила Санду.

Вона закликала до створення юридичного інструменту для протидії іноземному маніпулюванню та втручанню, наголосивши, що «м’яке право» не дає достатньо стабільної основи для міжнародної співпраці. А кожна демократія, яка залишається поза європейською родиною, є вразливістю, яку намагаються використати руйнівні сили.

«Там, де європейський проєкт пустив коріння, демократія розквітла. Там, де цього не сталося, тінь продовжувала існувати. А між ними є сірі зони. І в цих сірих зонах, на жаль, інші вирішують нашу долю», — заявила президентка Молдови.

Нагадаємо, 135 міністерська сесія Комітету міністрів Ради Європи відбулася у Кишиневі 15 травня. У ній взяли участь міністри закордонних справ 46 держав-членів Ради Європи.

Як повідомлялось, Комітет міністрів Ради Європи на засіданні 15 травня у Кишиневі затвердив розширену часткову угоду про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, документ підтримали 36 країн та ЄС.

Фото: ОП