Війна
Трамп підтвердив намір анексувати Гренландію
Глава Білого дому стверджує, що найбільший острів на Землі в будь-якому разі буде американським. При цьому не виключений і силовий варіант приєднання.
Під час великого інтерв’ю телеканалу NBC News президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати отримають Гренландію з імовірністю в 100 відсотків. За його словами, це, найімовірніше, станеться мирним шляхом, проте американський лідер “не знімає з порядку денного” і анексію військовим шляхом.
“Ми отримаємо Гренландію. Так, 100%”, — сказав президент США.
Водночас Трамп відкинув побоювання з приводу можливої нестабільності через Гренландію. Він вказав на опитування, які нібито показують, що більшість американців переконані в тому, що країна перебуває на правильному шляху.
Претензії США на Гренландію: Джей Ді Венс відвідав космічну базу на острові
На тлі цих заяв примітний офіційний візит віцепрезидента США Джей Ді Венса на американську космічну базу “Пітуффік”, який відбувся 28 березня. Він прибув туди зі своєю дружиною Ушею, радником Трампа з національної безпеки Майком Волтцем, міністром енергетики Крісом Райтом та іншими чиновниками.
Під час візиту Венс заявив, що Штати найближчим часом не планують розширювати військову присутність на острові, але, з іншого боку, мають намір домогтися лідерства в Арктиці та забезпечити національну безпеку на тлі загроз з боку Китаю і Росії.
“Ми знаємо, що Росія, Китай та інші країни виявляють інтерес до арктичних коридорів і морських шляхів, а також до корисних копалин. Нам необхідно забезпечити лідерство Америки в Арктиці”, — заявив політик.
Водночас Венс закликав населення острова прийняти “парасольку безпеки Сполучених Штатів” і відмовитися від “парасольки безпеки Данії”. Він висловив упевненість, що місцеві жителі досить раціональні та віддадуть перевагу укладенню угоди “в стилі Дональда Трампа”.
Данія закликала США змінити тон
Міністерство закордонних справ Данії висловило невдоволення різкими заявами Вашингтона щодо Гренландії й закликало до спільної роботи зі зміцнення безпеки в Арктиці. Глава данського МЗС Ларс Лекке Расмуссен закликав Вашингтон змінити тон, оскільки він неприпустимий у діалозі з союзником.
“Звичайно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять із близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія — близькі союзники”, — сказав міністр.
Расмуссен додав, що Копенгаген розуміє прагнення Вашингтона розширити військову присутність у Гренландії, про що раніше говорив віцепрезидент США Джей Ді Венс, і висловив готовність до діалогу з цього питання.
Нагадаємо, вчені виявили, що за останні два десятиліття Гренландія розширила свою скелясту берегову лінію приблизно на 1620 кілометрів. Це сталося внаслідок неухильного танення льодовиків, які відступили на сушу, оголивши тисячі кілометрів берегової лінії.
Рівень інженерно-фортифікаційного облаштування українського кордону з Білоруссю є на високому рівні, й подальші роботи не припиняються.
Про це в телеефірі заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
«Роботи не припиняються й ведуться на цьому напрямку, за який відповідають саме наші підрозділи. Не буду розкривати всіх деталей щодо готовності – на скільки облаштовано та яка саме ділянка, але у межах усіх областей нашої держави, які мають кордон з Білоруссю, такі роботи ведуться на досить високому рівні, і вони не припиняються», – сказав Демченко.
Він ще раз наголосив, що роботи з укріплення українсько-білоруського кордону тривають безперервно.
«Бо ми маємо постійно нарощувати наші інженерні та фортифікаційні укріплення безпосередньо по лінії кордону для того, щоб кожен український воїн, який знаходиться на цьому напрямку, мав усі можливості протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти з території Білорусі», – зазначив Демченко.
Він пояснив, що кордон з Білоруссю залишається загрозливим для України й треба бути готовим до розвитку будь-яких ситуацій.
«Бо цей напрямок залишається для нас загрозливим. На щастя, якихось дій з того боку кордону ми не фіксуємо, як і нарощення угрупувань сил та засобів. Але допоки Білорусь перебуватиме у сфері впливу Кремля, наше завдання – бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій», – зауважив речник ДПСУ.
Як повідомляв Укрінформ, до середини 2027 року Білорусь може завершити .
Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії України уразили понад 316 тисяч ворожих цілей, майже 150 тисяч із них знищили.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у блозі командувача Нацгвардії Олександра Півненка, оприлюдненому на сайті агентства.
“Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії уразили понад 316 тисяч ворожих цілей. Майже 150 тисяч із них знищено. Понад половина всіх зафіксованих уражень припадає на 2026 рік”, – зазначив Півненко.
За його словами, особливої уваги заслуговують показники виконання бойових завдань: у 2025 році підрозділи в середньому уражали ворожу ціль кожні шість хвилин, а знищували – кожні 22 хвилини.
“У 2026 році інтервал між ураженнями скоротився до трьох хвилин, а між знищеннями – до п’яти хвилин. Таким чином, частота уражень зросла вдвічі, а частота знищення цілей – більш ніж учетверо”, – наголосив командувач.
Він також поінформував, що від початку 2026 року кількість екіпажів безпілотних систем НГУ збільшилася на 66%. Водночас зростання результативності пояснюється не лише кількісним розширенням підрозділів.
“Важливу роль відіграють накопичений бойовий досвід, вдосконалення підготовки, скорочення часу від виявлення цілі до її ураження та добір засобів ураження відповідно до характеру бойових завдань”, – пояснив Півненко.
Водночас командувач заявив, що наразі приблизно кожне десяте ураження в загальних результатах Сил оборони забезпечують екіпажі безпілотних систем Національної гвардії. Крім того, показовою є й ефективність за окремими категоріями озброєння та військової техніки противника.
“На підрозділи НГУ припадає кожна третя уражена артилерійська система, кожна п’ята система реактивної артилерії, танк, бойова броньована машина та одиниця інженерної техніки. Також на екіпажі НГУ припадає кожна шоста уражена система протиповітряної оборони та кожен сьомий безпілотний літальний апарат літакового типу”, – додав він.
Півненко підкреслив, що йдеться про засоби, які формують вогневі можливості противника, забезпечують його маневр і безпосередньо впливають на здатність вести наступальні дії.
Як повідомляв Укрінформ, у липні командувач НГУ Олександр Півненко заявляв, що від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Нацгвардії уразили понад 243 тисячі ворожих цілей.
Кластер оборонних інновацій Brave1 спільно з Міноборони України провели випробування розвідувальних безпілотних літальних апаратів типу Mavic від дев’яти українських виробників для перевірки відповідності бортів реальним потребам війська та умовам сучасного поля бою.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
Під час тестувань перевіряли стійкість дронів до РЕБ, якість відеозв’язку та передачі даних, тривалість польоту й інші характеристики, важливі для роботи на фронті.
За результатами тестів виробники, чиї безпілотники підтвердили бойову готовність, уже переходять до контрактування з Міністерством оборони для подальшого постачання у військові підрозділи.
Mavic став одним із ключових інструментів розвідки тактичного рівня, але війна вимагає постійного підвищення вимог до БПЛА.
Через розширення кілзони військовим потрібні дрони, які довше залишаються в повітрі, працюють на більшій відстані та зберігають ефективність в умовах активного застосування РЕБ. Цивільні дрони дедалі менше відповідають цим потребам.
Саме тому Міноборони та Brave1 системно розвивають напрям українських безпілотників як альтернативу Mavic.
Створити просту копію Mavic – недостатньо. Потрібна функціональна альтернатива – дрони, адаптовані до умов сучасного поля бою та конкретних завдань військових:
- стійкість до РЕБ – здатність працювати в умовах радіоелектронного придушення та без GPS;
- тривалість польоту – від 60 хвилин у повітрі;
- віддалене керування – можливість працювати на більшій відстані, щоб оператор міг перебувати в безпечнішому місці;
- зручність керування – звичний для військових інтерфейс, який не потребуватиме тривалого перенавчання.
Міноборони та Brave1 продовжують працювати над розвитком українських оборонних технологій, щоб допомогти найефективнішим розробкам швидше пройти шлях від випробувань до контрактування та забезпечити військо технологіями, які відповідають реальним потребам фронту.
Як повідомляв Укрінформ, Міноборони та Brave1 також працюють над масштабуванням технології групового керування БПЛА, яка полегшує фронтову логістику. Упродовж місяця завдяки її використанню один з підрозділів вдвічі збільшив кількість доставлених вантажів.
Фото: Міноборони
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Відбудова6 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Політика4 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі відновлюють пошкоджений обстрілом будинок на Прохоровській: роботи планують завершити до кінця року