Connect with us

Війна

Трамп підтвердив намір анексувати Гренландію

Published

on



Глава Білого дому стверджує, що найбільший острів на Землі в будь-якому разі буде американським. При цьому не виключений і силовий варіант приєднання.

Під час великого інтерв’ю телеканалу NBC News президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати отримають Гренландію з імовірністю в 100 відсотків. За його словами, це, найімовірніше, станеться мирним шляхом, проте американський лідер “не знімає з порядку денного” і анексію військовим шляхом.

“Ми отримаємо Гренландію. Так, 100%”, — сказав президент США.

Водночас Трамп відкинув побоювання з приводу можливої нестабільності через Гренландію. Він вказав на опитування, які нібито показують, що більшість американців переконані в тому, що країна перебуває на правильному шляху.

Претензії США на Гренландію: Джей Ді Венс відвідав космічну базу на острові

На тлі цих заяв примітний офіційний візит віцепрезидента США Джей Ді Венса на американську космічну базу “Пітуффік”, який відбувся 28 березня. Він прибув туди зі своєю дружиною Ушею, радником Трампа з національної безпеки Майком Волтцем, міністром енергетики Крісом Райтом та іншими чиновниками.

Під час візиту Венс заявив, що Штати найближчим часом не планують розширювати військову присутність на острові, але, з іншого боку, мають намір домогтися лідерства в Арктиці та забезпечити національну безпеку на тлі загроз з боку Китаю і Росії.

“Ми знаємо, що Росія, Китай та інші країни виявляють інтерес до арктичних коридорів і морських шляхів, а також до корисних копалин. Нам необхідно забезпечити лідерство Америки в Арктиці”, — заявив політик.

Водночас Венс закликав населення острова прийняти “парасольку безпеки Сполучених Штатів” і відмовитися від “парасольки безпеки Данії”. Він висловив упевненість, що місцеві жителі досить раціональні та віддадуть перевагу укладенню угоди “в стилі Дональда Трампа”.

Данія закликала США змінити тон

Міністерство закордонних справ Данії висловило невдоволення різкими заявами Вашингтона щодо Гренландії й закликало до спільної роботи зі зміцнення безпеки в Арктиці. Глава данського МЗС Ларс Лекке Расмуссен закликав Вашингтон змінити тон, оскільки він неприпустимий у діалозі з союзником.

“Звичайно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять із близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія — близькі союзники”, — сказав міністр.

Расмуссен додав, що Копенгаген розуміє прагнення Вашингтона розширити військову присутність у Гренландії, про що раніше говорив віцепрезидент США Джей Ді Венс, і висловив готовність до діалогу з цього питання.

Нагадаємо, вчені виявили, що за останні два десятиліття Гренландія розширила свою скелясту берегову лінію приблизно на 1620 кілометрів. Це сталося внаслідок неухильного танення льодовиків, які відступили на сушу, оголивши тисячі кілометрів берегової лінії.



Джерело

Війна

Генштаб підтвердив удар по НПЗ «Лукойлу» у Волгограді

Published

on



Сили оборони України в ніч на 13 листопада уразили на території Росії нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка».

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

“На території підприємства спалахнула пожежа. Уражено установки первинної переробки нафти АВТ-1, АВТ-3, АВТ-5, АВТ-6, установку гідроочищення, зливно-наливну естакаду та 6 резервуарів по 2000 м куб.”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з даними Генштабу, за рік Волгоградський НПЗ здатен переробити близько 15 млн тонн нафти. Виробляє він бензин, дизельне й авіаційне пальне.

Це підприємство є однією з ключових «бензоколонок» російської армії на півдні. Пальне його виробництва йде на фронт та до аеродромів, з яких злітають літаки для ударів по Україні. 

Читайте також: У Ростові-на-Дону українські ракети «Нептун» уразили виробництво, склад і сервісний центр БПЛА

У Генштабі підкреслюють: кожна година простою такого заводу – це «менше дизелю для танків і вантажівок, менше авіагасу для літаків і менше нафторублів, за які агресор створює знаряддя вбивства – ракети, шахеди, вибухівку». 

Наголошується, що Україна реалізує право на самооборону, гарантоване статтею 51 Статуту ООН. Сили оборони продовжують системно вживати заходів, спрямованих на підрив воєнно-екон­омічного потенціалу РФ та примушення її до припинення збройної агресії.

Як повідомляв Укрінформ, мережею ширилася інформація, що в російському Волгограді внаслідок атаки безпілотників у ніч на 13 листопада .

Фото: ASTRA



Джерело

Continue Reading

Війна

Кордон із Білоруссю залишається загрозливим, роботи з укріплення не припиняються

Published

on



Рівень інженерно-фортифікаційного облаштування українського кордону з Білоруссю є на високому рівні, й подальші роботи не припиняються.

Про це в телеефірі заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

«Роботи не припиняються й ведуться на цьому напрямку, за який відповідають саме наші підрозділи. Не буду розкривати всіх деталей щодо готовності – на скільки облаштовано та яка саме ділянка, але у межах усіх областей нашої держави, які мають кордон з Білоруссю, такі роботи ведуться на досить високому рівні, і вони не припиняються», – сказав Демченко.

Він ще раз наголосив, що роботи з укріплення українсько-білоруського кордону тривають безперервно.

«Бо ми маємо постійно нарощувати наші інженерні та фортифікаційні укріплення безпосередньо по лінії кордону для того, щоб кожен український воїн, який знаходиться на цьому напрямку, мав усі можливості протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти з території Білорусі», – зазначив Демченко.

Читайте також: Активності ворога на Чернігівщині та кордоні з Білоруссю не спостерігається – Демченко

Він пояснив, що кордон з Білоруссю залишається загрозливим для України й треба бути готовим до розвитку будь-яких ситуацій.

«Бо цей напрямок залишається для нас загрозливим. На щастя, якихось дій з того боку кордону ми не фіксуємо, як і нарощення угрупувань сил та засобів. Але допоки Білорусь перебуватиме у сфері впливу Кремля, наше завдання – бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій», – зауважив речник ДПСУ.

Як повідомляв Укрінформ, до середини 2027 року Білорусь може завершити .



Джерело

Continue Reading

Війна

Дрони Нацгвардії уразили понад 316 тисяч ворожих цілей із початку вторгнення

Published

on



Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії України уразили понад 316 тисяч ворожих цілей, майже 150 тисяч із них знищили.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у блозі командувача Нацгвардії Олександра Півненка, оприлюдненому на сайті агентства.

“Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії уразили понад 316 тисяч ворожих цілей. Майже 150 тисяч із них знищено. Понад половина всіх зафіксованих уражень припадає на 2026 рік”, – зазначив Півненко.

За його словами, особливої уваги заслуговують показники виконання бойових завдань: у 2025 році підрозділи в середньому уражали ворожу ціль кожні шість хвилин, а знищували – кожні 22 хвилини.

Читайте також: Півненко відвідав підрозділи НГУ, які виконують бойові завдання від Харківщини до Херсонщини

“У 2026 році інтервал між ураженнями скоротився до трьох хвилин, а між знищеннями – до п’яти хвилин. Таким чином, частота уражень зросла вдвічі, а частота знищення цілей – більш ніж учетверо”, – наголосив командувач.

Він також поінформував, що від початку 2026 року кількість екіпажів безпілотних систем НГУ збільшилася на 66%. Водночас зростання результативності пояснюється не лише кількісним розширенням підрозділів.

“Важливу роль відіграють накопичений бойовий досвід, вдосконалення підготовки, скорочення часу від виявлення цілі до її ураження та добір засобів ураження відповідно до характеру бойових завдань”, – пояснив Півненко.

Водночас командувач заявив, що наразі приблизно кожне десяте ураження в загальних результатах Сил оборони забезпечують екіпажі безпілотних систем Національної гвардії. Крім того, показовою є й ефективність за окремими категоріями озброєння та військової техніки противника.

“На підрозділи НГУ припадає кожна третя уражена артилерійська система, кожна п’ята система реактивної артилерії, танк, бойова броньована машина та одиниця інженерної техніки. Також на екіпажі НГУ припадає кожна шоста уражена система протиповітряної оборони та кожен сьомий безпілотний літальний апарат літакового типу”, – додав він.

Півненко підкреслив, що йдеться про засоби, які формують вогневі можливості противника, забезпечують його маневр і безпосередньо впливають на здатність вести наступальні дії.

Як повідомляв Укрінформ, у липні командувач НГУ Олександр Півненко заявляв, що від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Нацгвардії уразили понад 243 тисячі ворожих цілей.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.