Connect with us

Війна

Трамп підтвердив намір анексувати Гренландію

Published

on



Глава Білого дому стверджує, що найбільший острів на Землі в будь-якому разі буде американським. При цьому не виключений і силовий варіант приєднання.

Під час великого інтерв’ю телеканалу NBC News президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати отримають Гренландію з імовірністю в 100 відсотків. За його словами, це, найімовірніше, станеться мирним шляхом, проте американський лідер “не знімає з порядку денного” і анексію військовим шляхом.

“Ми отримаємо Гренландію. Так, 100%”, — сказав президент США.

Водночас Трамп відкинув побоювання з приводу можливої нестабільності через Гренландію. Він вказав на опитування, які нібито показують, що більшість американців переконані в тому, що країна перебуває на правильному шляху.

Претензії США на Гренландію: Джей Ді Венс відвідав космічну базу на острові

На тлі цих заяв примітний офіційний візит віцепрезидента США Джей Ді Венса на американську космічну базу “Пітуффік”, який відбувся 28 березня. Він прибув туди зі своєю дружиною Ушею, радником Трампа з національної безпеки Майком Волтцем, міністром енергетики Крісом Райтом та іншими чиновниками.

Під час візиту Венс заявив, що Штати найближчим часом не планують розширювати військову присутність на острові, але, з іншого боку, мають намір домогтися лідерства в Арктиці та забезпечити національну безпеку на тлі загроз з боку Китаю і Росії.

“Ми знаємо, що Росія, Китай та інші країни виявляють інтерес до арктичних коридорів і морських шляхів, а також до корисних копалин. Нам необхідно забезпечити лідерство Америки в Арктиці”, — заявив політик.

Водночас Венс закликав населення острова прийняти “парасольку безпеки Сполучених Штатів” і відмовитися від “парасольки безпеки Данії”. Він висловив упевненість, що місцеві жителі досить раціональні та віддадуть перевагу укладенню угоди “в стилі Дональда Трампа”.

Данія закликала США змінити тон

Міністерство закордонних справ Данії висловило невдоволення різкими заявами Вашингтона щодо Гренландії й закликало до спільної роботи зі зміцнення безпеки в Арктиці. Глава данського МЗС Ларс Лекке Расмуссен закликав Вашингтон змінити тон, оскільки він неприпустимий у діалозі з союзником.

“Звичайно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять із близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія — близькі союзники”, — сказав міністр.

Расмуссен додав, що Копенгаген розуміє прагнення Вашингтона розширити військову присутність у Гренландії, про що раніше говорив віцепрезидент США Джей Ді Венс, і висловив готовність до діалогу з цього питання.

Нагадаємо, вчені виявили, що за останні два десятиліття Гренландія розширила свою скелясту берегову лінію приблизно на 1620 кілометрів. Це сталося внаслідок неухильного танення льодовиків, які відступили на сушу, оголивши тисячі кілометрів берегової лінії.



Джерело

Війна

У боях за Україну загинули майже 100 білоруських добровольців

Published

on


Близько 100 білоруських добровольців загинули, захищаючи Україну від російської агресії, а ще 414 громадян Білорусі перебувають у в’язницях режиму Олександра Лукашенка через підтримку України.

Про це під час пресконференції повідомила керівниця Місії демократичних сил Білорусі в Україні Світлана Шатіліна, передає Укрінформ.

«За Україну вже загинули близько 100 добровольців», – поінформувала вона. Представниця білоруської опозиції також нагадала, що єдиним білорусом, який наразі удостоєний звання Героя України, є Михайло Жизневський, якого було вбито під час Революції Гідності, додавши, що білоруси воюють за Україну ще з 2014 року.

Шатіліна також повідомила, що близько 414 громадян Білорусі нині засуджені й перебувають у в’язницях режиму Олександра Лукашенка за підтримку України.

Водночас заступниця представниці у справах соціальної політики з питань роботи з добровольцями та їхніми родинами Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, ветеранка Сил оборони України Анастасія «Север» Махомет наголосила, що повернення до Білорусі становить серйозну небезпеку для багатьох громадян країни.

Читайте також: У боях за Україну загинув 22-річний доброволець із Нової Зеландії

«Білорусь на цей момент є дуже небезпечною країною. Відомо про понад 119 випадків арештів людей саме за те, що вони повернулися. Їх затримують на кордоні, коли вони повертаються до Білорусі. І них 63 вже визнані політв’язнями», – повідомила вона.

За словами Махомет, це одна з причин, чому багато білорусів не можуть повернутися на батьківщину для оформлення нових документів.

Вона також навела статистику щодо надання міжнародного захисту громадянам Білорусі в Україні.

«З 2022 року за захистом звернулися 38 громадян Республіки Білорусь. Тільки три особи були визнані біженцями, 16 осіб отримали додатковий захист, ще 17 особам – відмовили», – зазначила Махомет.

Читайте також: У ГУР показали бойову роботу білоруських добровольців на Запорізькому напрямку

За її словами, хоча українське законодавство передбачає механізм отримання статусу біженця або додаткового захисту, на практиці скористатися ним білорусам складно через необхідність документально довести ризик переслідування, а також через випадки відмов у прийнятті відповідних заяв.

Як повідомляв Укрінформ, під час візиту Тихановської в українську столицю наприкінці травня офіційно відкрили Місію демократичних сил Білорусі.

Фото Укрінформу можна купити .



Джерело

Continue Reading

Війна

ДБР розслідує причини катастрофи F-16 на Полтавщині

Published

on


Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом катастрофи винищувача F-16 на Полтавщині та встановлює причини інциденту.

Про це повідомляє ДБР, передає Укрінформ.

“Працівники Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування за фактом катастрофи винищувача F-16 Повітряних Сил Збройних Сил України, що сталася під час виконання бойового завдання на Полтавщині”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що відомості за цим фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 416 ККУ — порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу.

За попередньою інформацією, 29 липня близько 18:45 у Кременчуцькому районі Полтавської області під час виконання бойового завдання зазнав катастрофи літак F-16 ПС ЗСУ. Пілот встиг катапультуватися, його життю нічого не загрожує.

“Відразу після події на місце аварії негайно виїхала слідчо-оперативна група Територіального управління ДБР у місті Полтаві. Невідкладні слідчі (розшукові) заходи тривали усю ніч та продовжуються вранці. Встановлюються усі обставини авіаційної катастрофи”, – зазначають правоохоронці.

Читайте також: Український F-16 вперше збив російський винищувачгенерал США

Досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво у цій справі здійснює Полтавська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

Як повідомлялося, 29 липня під час виконання бойового завдання із перехоплення ворожих повітряних цілей на борту винищувача F-16 Повітряних Сил Збройних Сил України сталась нештатна ситуація, пілот катапультувався.

Фото: ДБР



Джерело

Continue Reading

Війна

В Україні середня зарплата у червні зросла на 5,9%

Published

on



Середня заробітна плата штатних працівників в Україні у червні 2026 року становила 32 783 гривень, що на 5,9% більше показника травня.

Про це у Фейсбуці повідомила Державна служба статистики, передає Укрінформ.

Згідно з оприлюдненими даними, у червні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні склала 32 783 грн проти 30 961 грн у травні (+5,9%).

За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві (48 393 грн), а також у Луганській (38 143 грн) та Київській (33 849 грн) областях. Найнижчий рівень оплати праці – у Чернівецькій (24 472 грн) та Кіровоградській (23 882 грн) областях.

За видами економічної діяльності найвищу середню заробітну плату отримували працівники сфери інформації та телекомунікацій — 77 931 грн. Найнижчою оплата праці залишається у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги — 22 274 грн.

Станом на 1 липня 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати в Україні складає 3,8 млрд грн.

Читайте також: Інфляція в Україні у червні уповільнилася до 7,2% – Держстат

Як повідомлялося, середня заробітна плата штатних працівників в Україні у травні 2026 року становила 30 961 гривня, що на 1,5% більше показника квітня.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.