Connect with us

Війна

Трамп підтвердив намір анексувати Гренландію

Published

on



Глава Білого дому стверджує, що найбільший острів на Землі в будь-якому разі буде американським. При цьому не виключений і силовий варіант приєднання.

Під час великого інтерв’ю телеканалу NBC News президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати отримають Гренландію з імовірністю в 100 відсотків. За його словами, це, найімовірніше, станеться мирним шляхом, проте американський лідер “не знімає з порядку денного” і анексію військовим шляхом.

“Ми отримаємо Гренландію. Так, 100%”, — сказав президент США.

Водночас Трамп відкинув побоювання з приводу можливої нестабільності через Гренландію. Він вказав на опитування, які нібито показують, що більшість американців переконані в тому, що країна перебуває на правильному шляху.

Претензії США на Гренландію: Джей Ді Венс відвідав космічну базу на острові

На тлі цих заяв примітний офіційний візит віцепрезидента США Джей Ді Венса на американську космічну базу “Пітуффік”, який відбувся 28 березня. Він прибув туди зі своєю дружиною Ушею, радником Трампа з національної безпеки Майком Волтцем, міністром енергетики Крісом Райтом та іншими чиновниками.

Під час візиту Венс заявив, що Штати найближчим часом не планують розширювати військову присутність на острові, але, з іншого боку, мають намір домогтися лідерства в Арктиці та забезпечити національну безпеку на тлі загроз з боку Китаю і Росії.

“Ми знаємо, що Росія, Китай та інші країни виявляють інтерес до арктичних коридорів і морських шляхів, а також до корисних копалин. Нам необхідно забезпечити лідерство Америки в Арктиці”, — заявив політик.

Водночас Венс закликав населення острова прийняти “парасольку безпеки Сполучених Штатів” і відмовитися від “парасольки безпеки Данії”. Він висловив упевненість, що місцеві жителі досить раціональні та віддадуть перевагу укладенню угоди “в стилі Дональда Трампа”.

Данія закликала США змінити тон

Міністерство закордонних справ Данії висловило невдоволення різкими заявами Вашингтона щодо Гренландії й закликало до спільної роботи зі зміцнення безпеки в Арктиці. Глава данського МЗС Ларс Лекке Расмуссен закликав Вашингтон змінити тон, оскільки він неприпустимий у діалозі з союзником.

“Звичайно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять із близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія — близькі союзники”, — сказав міністр.

Расмуссен додав, що Копенгаген розуміє прагнення Вашингтона розширити військову присутність у Гренландії, про що раніше говорив віцепрезидент США Джей Ді Венс, і висловив готовність до діалогу з цього питання.

Нагадаємо, вчені виявили, що за останні два десятиліття Гренландія розширила свою скелясту берегову лінію приблизно на 1620 кілометрів. Це сталося внаслідок неухильного танення льодовиків, які відступили на сушу, оголивши тисячі кілометрів берегової лінії.



Джерело

Війна

В Україні кількість жертв від касетних боєприпасів за рік є найбільшою у світі

Published

on



Від початку повномасштабного вторгнення Росії жертвами російських касетних бомб стали понад 1200 цивільних українців.

Про це йдеться в щорічному звіті Коаліції проти касетних боєприпасів (Cluster Munition Coalition, CMC), передає Укрінформ із посиланням на RFІ

За даними СМС, Росія «широко» використовувала ці заборонені снаряди з першого дня війни, в Україні кількість жертв від касетних боєприпасів за рік є найбільшою у світі. 

У 2024 році у світі зареєстровано 314 жертв цих бомб, із них 193 — це українці.

Загалом від початку повномасштабної війни в Україні зареєстровано понад 1200 жертв касетних бомб, більшість припадає на 2022 рік. Проте ця цифра, без сумніву, значно занижена, оскільки лише минулого року Україна зазнала близько 40 атак касетними боєприпасами, кількість жертв яких не була вказана, зазначається у звіті.

Касетні боєприпаси запускають із літаків або артилерії. Вибухаючи в повітрі, снаряд розкидає менші бомби на великій площі. Вони становлять постійну загрозу, оскільки багато з них не вибухають при ударі і можуть здетонувати через роки. 

Ні Росія, ні Україна не належать до 112 держав, які є учасницями Конвенції про касетні боєприпаси 2008 року, яка забороняє використання, передачу, виробництво та зберігання касетних бомб. До конвенції також не приєдналися М’янма та Сирія, де у 2024 році теж зафіксували атаки із застосуванням касетних боєприпасів.

Читайте також: Ракетна атака: проблема перехоплення касетних бойових частин

Сполучені Штати, які також не є учасниками договору, у 2023 році передали касетні боєприпаси Україні.

Того ж року тодішній речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі зазначив, що Україна використовує касетні боєприпаси «ефективно» та «коректно», адже удари завдавалися по військових об’єктах глибоко на окупованих РФ українських територіях.

Як повідомляв Укрінформ, станом на червень 2025 року в Україні зафіксували майже 6000 випадків застосування Росією касетних боєприпасів.

Фото: Human Rights Watch



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські ударні дрони на дальність 40+ км пройшли фінальні випробування

Published

on


Оборонний кластер Brave1 провів фінальні випробування ударних дронів-камікадзе з дальністю ураження понад 40 км; незабаром вироби будуть використовуватися на полі бою.

Про це у Телеграмі повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає Укрінформ.

«Ударні дрони-камікадзе з дальністю 40+ км, здатні долати РЕБ, — це новий рівень ураження ворога далеко за лінією фронту. Brave1 провів фінальні випробування таких рішень. Завдяки сприянню Brave1 і зворотному зв’язку від військових виробники змогли розробити максимально ефективні технології, які вже зовсім скоро використають на лінії фронту», – йдеться у повідомленні.

Попереду — бойові випробування, після чого буде прискорено масове застосування ударних дронів-камікадзе на полі бою.

Федоров підкреслив, що ударні дрони стають дешевим і практичним рішенням для фронту — доступні у виробництві та легко масштабуються. Вони допомагають досягти точних ударів на відстанях 40, 50 і навіть більше кілометрів.

Читайте також: Міноборони визначатиме критично важливими підприємства ОПК

Як повідомлялося, внаслідок операції Головного управління розвідки Міністерства оборони України 12 вересня дронами-камікадзе був атакований НПЗ «Башнафта-Новойл» у столиці республіки Башкортостан місті Уфа.

Фото: Телеграм / Михайло Федоров



Джерело

Continue Reading

Війна

На Чернігівщині війська РФ вдарили по рятувальниках, які гасили пожежу після обстрілу

Published

on



Російські війська минулої доби обстріляли 20 населених пунктів Чернігівської області. Під масованою атакою ворожих безпілотників опинилися Ніжин і Ніжинський район.

Про це повідомив у Телеграмі начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус, передає Укрінформ.

“Усього за минулу добу ворог 42 рази обстріляв Чернігівщину. 81 вибух. Під ударом – 20 населених пунктів. Під масованою атакою ворожих безпілотників – Ніжин і Ніжинський район”, – поінформував Чаус.

За його словами, пʼятеро людей внаслідок обстрілів перебувають у лікарнях, четверо з них – працівники ДСНС, які виїхали гасити пожежу після обстрілу одного з підприємств. Росіяни повторно вдарили по обʼєкту, внаслідок чого були травмовані 4 вогнеборців.

Також зазнав поранень 59-річний житель одного із сіл Ніжинського району. Його госпіталізували в Чернігівську обласну лікарню. Пошкоджений житловий будинок.

Читайте також: У центрі Ніжина впали уламки російського безпілотника

Начальник ОВА зазначив, що у Ніжинському районі під ударом ворога були обʼєкти критичної інфраструктури та бізнес. У Новгород-Сіверському районі через обстріли зайнялися господарчі будівлі.

У кількох районах внаслідок російських ударів зайнялася суха трава на площі майже 10 га. Пожежі ліквідували.

Як повідомляв Укрінформ, на Чернігівщині під час атаки по Ніжину ворог влучив у приватне підприємство на околиці міста.

Фото: ДСНС

 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.