Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр оборони України Євгеній Хмара під час спілкування із пресою.

«Пріоритет – збереження команди Міністерства оборони. У міністерстві залишаються сильні фахівці з компетенцією і державною позицією. Їхнє завдання – забезпечити спадковість роботи, продовжити важливі проєкти і посилити ті напрями, які потребують додаткової уваги», – зазначив Хмара.

За його словами, команду також посилюють нові люди. Зокрема, Микола Швидкий долучений як заступник міністра оборони і відповідає за фронт, Любов Галан відповідає за розвиток і збереження людського капіталу Сил оборони.

«Сергій Боєв повернувся до команди за моєю ініціативою, його досвід важливий для роботи з міжнародними партнерами. Також незабаром планується посилення напряму ОПК і експорту. Заступницею за цим напрямом стане Ганна Гвоздяр», – підкреслив Хмара.

Він додав, що Міноборони посилюватиме цифрову трансформацію та напрям когнітивної війни. Для цифрового напряму розглядається людина з бойовим досвідом і досвідом роботи у Міністерстві оборони. Для когнітивної війни кандидатура вже підібрана, завдання визначені.

На запитання журналістів про можливе повернення Федорова до Міноборони як радника чи в іншій ролі, Хмара відповів, що вони мали одну зустріч у липні, під час якої Хмара запропонував Федорову знайти будь-яку модель чи формат для продовження спільної роботи над проєктами. Наразі зворотного зв’язку від Федорова ще не було.

Водночас міністр зауважив, що не пропонував Федорову конкретних посад.

Під час спілкування із журналістами Хмара також наголосив, що наразі немає окремих фронтів відповідальності. Лінія бойового зіткнення, робота Міністерства оборони, рішення Верховної Ради, підтримка суспільства, спроможності ОПК і допомога партнерів мають працювати як одна система. Ключова умова – єдність навколо спільної мети. Сили оборони, держава, виробники, суспільство і партнери мають діяти як єдиний організм.

Також Хмара запевнив, що у міністра оборони та головнокомандувача є спільне бачення, вони чують один одного і працюють як єдина команда.

Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею автоматично у відставку пішов увесь уряд.

Президент Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони і заявив, що після завершення необхідних юридичних процедур звернеться до Верховної Ради щодо підтримки його кандидатури на цю посаду.

За погодженням із Зеленським уряд призначив Хмару тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони. До цього він понад 15 років служив у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ («Альфа»).

18 серпня Зеленський вніс до Верховної Ради подання на призначення Хмари міністром оборони.

19 серпня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про звільнення Хмари з посади заступника міністра оборони. У цей же день Верховна Рада підтримала подання Президента про призначення Євгенія Хмари на посаду міністра оборони.

Фото пресслужби Міноборони

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив колишній прем’єр-міністр РП Ян Кшиштоф Бєлецький.

«Незалежно від того, як ми дивитимемося на майбутнє, справи минулого завжди тиснутимуть на нас. Тож єдине, що можна зробити, це “очистити” це минуле», – зазначив Бєлецький.

Він наголосив на необхідності проведення ексгумацій та гідного поховання жертв трагічних подій на Волині під час Другої світової війни.

«Якщо для поляків важливо проводити ексгумації й забезпечити гідне поховання жертв Волині, то потрібно це зробити. Якщо поляки хочуть вести розкопки під час війни, то потрібно їм дати таку можливість», – вважає колишній глава польського уряду.

За його словами, після розв’язання цих питань у польсько-українських відносинах має діяти принцип «пробачаємо, але пам’ятаємо». «Ніхто не очікує, що ми в усьому погоджуватимемося щодо минулого, але кожен повинен пам’ятати про своє і про завдані кривди», – сказав Бєлецький.

Водночас він наголосив, що історичні суперечки не повинні ставати перешкодою для розвитку польсько-українських відносин.

«Я прагматик, і тому, хоч як би діяли політики, ця інтенсивна співпраця триватиме, адже це потрібно як полякам, так і українцям», – переконаний Бєлецький.

Він зауважив, що українці відіграють важливу роль у польській економіці.

«У Польщі є великі підприємства, де 20-30% персоналу є українцями, і якби вони звільнилися, то це боляче вдарило б по бізнесу», – заявив експрем’єр-міністр.

За його словами, Польща та Україна також мають тісні культурні зв’язки, які не зміняться незалежно від політичної кон’юнктури.

Бєлецький висловив сподівання, що в Польщі переважатиме здоровий глузд і припиняться інциденти, спрямовані проти громадян України. «Думаю, що дедалі більше політиків будуть відважніше говорити про це», – зазначив він.

Експрем’єр-міністр також наголосив на стратегічному значенні Польщі для України з огляду на географію та логістику.

«Важливо ще подивитися на мапу: сухопутний коридор у Європу через Польщу є природним вікном для України у світ, ланкою логістичного ланцюга для Києва», – сказав він, додавши, що це ще один важливий елемент, який об’єднує дві країни.

Як повідомляв Укрінформ, посол України в РП Василь Боднар заявив, що українці в Польщі дедалі активніше захищають свої права у законний спосіб, зокрема звертаючись до правоохоронних органів у випадках агресії чи дискримінації.

На Голосківському кладовищі у Львові під час ексгумаційно-пошукових робіт команда українських і польських фахівців виявила останки 20 вояків Війська Польського.

На Волині українські та польські фахівці завершили ексгумаційні роботи на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька на місцях масових поховань часів Другої світової війни.

Ескалація з боку Росії триває, тож Україна потребує більшої підтримки з повітря; найближчі півроку можуть стати вирішальними для ситуації в регіоні.