Про це заявив тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич під час експертної дискусії в Укрінформі на тему: «Польща та Україна у боротьбі з пропагандою Кремля».

Дипломат зауважив, що дезінформація, яку поширює Росія, підриває довіру між нашими людьми, громадами, народами, А її жертвами стають обидві країни.

Лукасевич також акцентував, що під час будь-яких переговорів між Україною і Польщею – чи то з питань історії, сільського господарства чи політики, слід пам’ятати: коли наші країни сперечаються, виграє Росія.

За словами очільника посольства Польщі, усвідомлення цього допоможе обговорювати складні питання у дружній атмосфері, як це мають робити сусіди задля покращення відносин у майбутньому.

«Звичайно, було б легше проводити такі обговорення між Польщею та Україною з багатьох питань, якби ви (Україна – ред.) долучилися до ЄС та НАТО. Саме ці дві платформи дають змогу не лише обговорювати складні теми, а й легше протидіяти дезінформації і краще захищати себе від шкідливого російського впливу», – сказав тимчасовий повірений Польщі в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич заявив у інтерв’ю агенції на початку липня, що польська влада є рішучим прихильником ідеї про те, що Україна має стати членом Європейського Союзу та що НАТО має зберігати щодо України політику відкритих дверей.

Фото Укрінформу можна купити тут

Відповідний проєкт №13602 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Державного бюро розслідувань” зареєстрований на сайті парламенту 6 серпня, передає Укрінформ.

Ініціаторами його виступила група з 14 народних депутатів, більшість яких входить до фракцій “Голосу” та “ЄС”. Також серед співавторів народна депутатка від фракції “Слуга народу” Анастасія Радіна.

Станом на 7 серпня текст ініціативи та пояснювальна записка не оприлюднені.

За словами одного з авторів законопроєкту народного депутата Ярослава Железняка, законопроєкт передбачає звільнення керівника ДБР.

“Про що закон? Він передбачає: звільнення керівника ДБР; обрання нового на прозорому конкурсі з переважним правом міжнародних експертів – так само як з БЕБ;

після обрання голови запуск двох комісій: з переатестації та добору нових співробітників. І там, і там половина комісії – це незалежні експерти від громадськості (теж так як у БЕБ)”, – повідомив Железняк у Телеграмі.

За його словами, законопроєкт також передбачає багато інших механізмів контролю. Зокрема, впровадження “прозорої дисциплінарної комісії”.

“Зараз модель ДБР суперечить Конституції, так як голову призначає Президент. Тож у законі ми це приводимо у відповідність до Конституції і підпорядковуємо уряду”, – додав Железняк.

Як повідомляв Укрінформ, ДБР від початку повномасштабного вторгнення РФ розслідує 2730 справ щодо злочинів проти нацбезпеки, до суду передано майже 1,3 тисячі обвинувачень.

Фото Укрінформу можна купити тут

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив головний радник президента Туреччини Ялчин Топчу.

“У будь-якому разі замість продовження збройного конфлікту набагато важливіше залишатися за столом переговорів і продовжувати діалог. Обидві країни за жодних обставин не повинні залишати майданчик для діалогу, потрібно шукати ґрунт для порозуміння, який забезпечить справедливий і сталий мир”, – сказав Топчу.

Головний радник президента Туреччини наголосив на тому, що країна готова створити всі необхідні умови для зустрічі на рівні лідерів.

“У разі згоди лідерів на цю зустріч, ми готові зробити все можливе для її проведення в найідеальніших для обох сторін умовах. Туреччина продовжує робити все необхідне з найвищим рівнем турецької щирості для досягнення справедливого й сталого миру”, – сказав Топчу.

Він наголосив, що у Туреччині високо цінують кроки у гуманітарній сфері, здійснені в результаті переговорів. І нагадав, що після першого раунду переговорів, який відбувся 16 травня у Стамбулі, було швидко здійснено обмін 1000 на 1000 військовополонених.

Після другого раунду, який пройшов 2 червня за посередництва Туреччини, Україні було передано тіла 7060 українських військових. У результаті третього раунду переговорів, що відбувся 23 липня в Стамбулі, було ухвалене рішення про продовження контактів між країнами з питання досягнення миру та припинення вогню, а також було домовлено про взаємний обмін 1200 полонених.

Як повідомляв Укрінформ, нещодавно президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив про те, що країна від перших днів широкомасштабного вторгнення Росії в Україну дотримувалася політики, спрямованої на встановлення миру. Туреччина готова надати майданчик як для зустрічі лідерів, так і для мирних перемовин.