Політика
ТСК викличе голову Держприкордонслужби через виїзд за кордон Міндіча і Цукермана
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки доручила викликати голову Держприкордонслужби Сергія Дейнека або представника відомства для надання пояснень щодо виїзду Тимура Міндіча та Олександра Цукермана з України.
Про це заявив на засіданні ТСК її голова Ярослав Железняк, передає кореспондент Укрінформу.
«Вже є доручення нашому секретаріату викликати на найближче засідання особисто пана Сергія Дейнека, голову Державної прикордонної служби, для того щоб ми могли з’ясувати все ж таки, яким чином «Карлсон» і «Шугармен» (Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – ред.) полетіли від нас якраз у день обшуків. У разі неявки відповідно буде застосовуватись примусовий привід», – сказав Железняк.
Він зауважив, що найближчим часом буде ініційоване засідання ТСК в закритому режимі, щоб представники ДБР і НАБУ могли ознайомити членів комісії з деякими важливими матеріалами розслідування.
«Щодо фінансового моніторингу і перевірки джерел коштів на застави. Я радий чути, що покращилась співпраця між відомствами…Я сподіваюсь, що Держфінмоніторинг продовжить працювати, щоб потім НАБУ і АРМА могли використовувати ці дані для блокування грошей. Мені не сподобалась відповідь щодо перевірки застав», – зауважив голова ТСК.
За словами Железняка, члени ТСК зв’язались із Національним банком України, де пообіцяли ініціювати перевірки цих банків, особливо державних. Представники Нацбанку будуть запрошені на наступне засідання комісії, додав голова ТСК.
Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики.
Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом. НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних.
Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.
Як повідомив проєкт “Схеми”, отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я “Карлсон”), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), виконавчий директор з безпеки Енергоа-тому Дмитро Басов (“Тенор”) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.
13 листопада Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана.
25 листопада директор НАБУ Семен Кривонос під час засідання Комітету ВР з питань антикорупційної політики повідомив, що правоохоронці знайшли талон, за яким Міндіч перетинав державний кордон у прискореному режимі.
За даними слідства, Міндіч пройшов прикордонний контроль доволі швидко у пункті пропуску «Грушів».
Правоохоронці виявляють осіб, які цьому посприяли.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна знайде способи впливу на новий російський месенджер Max, який Кремль намагається впровадити замість Telegram.
Про це глава держави сказав під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
За словами Президента, обмеження Telegram у Росії ускладнює передачу сигналів російському суспільству, проте українські служби вже вивчають нову платформу ворога.
“Російські спецслужби працювали через Telegram і в Україні, і працюють. Ми це знаємо, виявляємо, боремось з цим. Що стосується нас, скажу відверто, ми також працюємо через Telegram у Росії. Зараз, із обмеженням Telegram у Росії, передавати сигнали їхньому суспільству буде складніше. Але в мене була доповідь щодо їхньої нової мережі Max. Ми до Мах також доберемось”, — підкреслив він.
Зеленський зауважив, що кроки російської влади щодо обмеження соцмереж та мобільного зв’язку впроваджуються для тотального контролю. Президент зазначив, що це відкине Росію “на сто років назад”.
“Вони в принципі можуть скоро переходити на паперову пошту, телеграф і коней. Ось така цивілізація. Можливо, Путіну це і подобається, може так він відчуває себе знов молодим”, — зазначив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, влада Росії вдається до різноманітних способів, аби примусово інтегрувати громадян у «національний месенджер» Max.
Фото: ОП
Криза голосувань у Верховній Раді пов’язана з небажанням депутатів підтримувати болючі для населення урядові ініціативи, зокрема податкові зміни для ФОПів, скасування безмитного ліміту на посилки тощо.
Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу.
«Головна причина (кризи голосувань у парламенті – ред.) полягає в тому, що Верховній Раді запропонували ухвалити низку непопулярних, болючих рішень, які вдарять по мільйонах людей. Йдеться, зокрема, про скасування безмитного ліміту на посилки та запровадження ПДВ для ФОПів», – зазначив він.
За його словами, уряд отримував сигнали від різних фракцій про ризики щодо цих ініціатив, «маяків» МВФ, ще наприкінці минулого року.
Депутат акцентував, що були також проведені переговори з МВФ: «Більше того, партнери пішли назустріч… У результаті досягли компромісу: ПДВ для ФОПів запроваджується, але зі збільшенням порогу до 4 млн доходу».
«У чому ж проблема з голосуванням? У тому, що депутати ставлять уряду просте запитання: звідки гроші на всі ці програми підтримки — кешбек, паливо і так далі? Якщо грошей у бюджеті немає, то чому вони є на це? А якщо вони є, то, можливо, варто переглянути витрати і зменшити дефіцит бюджету без настільки болючих рішень? Проблема в тому, що цієї змістовної розмови — з цифрами, фактами й аналітикою — наразі немає. Саме тому парламент і зайшов у глухий кут. Якщо спрощено: ніхто не хоче голосувати за непопулярні рішення», – заявив голова парламентського комітету.
Потураєв підкреслив, що понад 120 депутатів готові підтримати деякі з цих ініціатив, бо розуміють «важливість співпраці з МВФ і макрофінансової підтримки загалом». «Це питання виживання країни. І не в далекій перспективі, а вже найближчими місяцями», – додав він.
За його словами, набрати 226 голосів, необхідних для ухвалення ініціатив, зараз складно, «тому уряд має активно комунікувати з усіма фракціями та групами».
«Це не лише проблема однієї політичної сили. Є питання і до інших фракцій. Дехто прямо заявляє, що не буде голосувати, бо бачить інші джерела наповнення бюджету. Але тоді виникає логічне питання: якщо ви говорите про важливість оборони, то як можна не підтримувати рішення, від яких залежить її фінансування?…Я про те, що потрібно говорити з усіма — і з тими, хто підтримує, і з тими, хто проти. Саме через діалог можуть з’явитися рішення, які сьогодні ще неочевидні, але дозволять вийти з кризи і повернути парламент до нормальної роботи», – підкреслив Потураєв.
Як повідомляв Укрінформ, голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що охочих скласти мандат у Верховній Раді немає, попри періодичні емоційні заяви депутатів про втому від роботи.
Своєю чергою заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Ковальчук пояснив, що проблеми з результативністю голосувань у Верховній Раді зумовлені насамперед відсутністю належної взаємодії з урядом, а не страхом депутатів перед антикорупційними розслідуваннями.
ЄС знайде способи виплатити обіцяний Україні кредит у розмірі 90 млрд євро попри триваючий опір Угорщини.
Про це заявила в п’ятницю голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
«Ми виконаємо обіцянку так чи інакше», — сказала фон дер Ляєн журналістам після саміту в Брюсселі, де лідери ЄС не змогли переконати прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана перестати блокувати важливий кредит ЄС для України.
Голова Європейської ради Антоніо Кошта заявив, що лідери блоку засудили «неприйнятний» опір Угорщини під час зустрічі.
«Угода є угодою, ми маємо дотримуватися свого слова. І ніхто не може шантажувати Європейську Раду», — сказав Коста.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що лідери попросили Європейську комісію знайти способи надати кредит, і назвав вето Орбана безпрецедентним «актом серйозної нелояльності».
«Це серйозне порушення принципу лояльності держав-членів одна до одної, і це шкодить репутації Європейського Союзу», — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина блокуватиме фінансову допомогу Україні у розмірі 90 млрд євро і 20-й пакет санкцій ЄС доти, доки не буде вирішене питання транспортування нафти через трубопровід «Дружба».
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
-
Події1 тиждень agoФонд Венеційської бієнале може втратити грант ЄС через участь Росії
-
Політика1 тиждень agoПрезидентка Бундестагу вшанувала пам’ять полеглих захисників України біля Стіни пам’яті у Києві
-
Україна1 тиждень agoу Полтаві компанія підлітків вимикає світло у будинках (фото)
-
Політика1 тиждень agoПитання про поступки у війні слід ставити Росії, а не Україні
-
Війна1 тиждень agoУкраїна вже отримала від Німеччини ракети для Patriot
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі значно зросте вартість послуг у міських туалетах
-
Суспільство1 тиждень ago“Птахи Мадяра” вдарили по нафтобазі в Криму: уражені автоцистерни Анонси