Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.

Наголошується, що сторони обговорили реалізацію проєкту “HOМE: Компенсація за знищене житло”, програму пільгового іпотечного кредитування для ВПО та подальше удосконалення процесів й підсилення команд, які забезпечують впровадження цих програм.

За інформацією Мінрозвитку, у межах першого етапу програми HOME Україна повністю використала 100 млн євро, завдяки чому 2 290 родин придбали нове житло за житловими сертифікатами «єВідновлення».

У межах другого етапу HOME більше 1 500 родин вже придбали житло з використанням житлових сертифікатів, ще понад 300 сертифікатів передано на оплату. Всього допомогу на купівлю житла за другою чергою проєкту мають отримати понад 3 600 родин.

Програма підтвердила свою ефективність як швидкий та прозорий механізм підтримки людей, які втратили свої домівки через війну. Тому Мінрозвитку пропонує продовжити програму у 2026 році в межах HOME-3 з обсягом фінансування 200 млн євро.

Окремо учасники зустрічі узгодили запуск у січні 2026 року грантового проєкту Європейської Комісії та БРРЄ на 10 млн євро, який суттєво підсилить роботу програми HOME. Йдеться про створення аналітичного центру, навчання місцевих комісій, а також запуск гарячої лінії. Реалізацію цього напрямку забезпечуватиме ПРООН.

Розглянуто й прогрес у межах проєкту “Житло для ВПО” на 50 млн євро. Після отримання першого траншу на суму 25 млн євро профінансовано кредити для переможців рандомного відбору — близько 510 родин ВПО зможуть придбати власне житло на пільгових умовах іпотеки. Загальний потенціал програми становить понад 1 400 кредитів. Україна також запропонувала продовжити фінансування у 2026-2027 роках.

Мінрозвитку також акцентувало на новій житловій програмі з підтримки внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. Вже підготовлена проектна пропозицію на 120 млн євро, яка направлена до Міністерства фінансів. Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів для її реалізації.

Як повідомлялося, Уряд ухвалив експериментальну постанову, яка запускає механізм виплати компенсацій людям, які втратили своє майно на тимчасово окупованій території. На першому етапі компенсації будуть надаватися учасникам бойових дій та особам з інвалідністю І та ІІ групи.

Фото: Мінрозвитку

Про це повідомляє Миколаївська міська рада, передає Укрінформ.

“У Миколаєві відновили школу, яка зазнала значних руйнувань після ворожого ракетного удару. Тоді в подвір’я закладу влучили дві ракети. Як наслідок вибуховою хвилею пошкодило фасад, покрівлю, потрощило вікна, всередині були знищені двері та меблі. Заклад було не впізнати, й освітній процес довелося призупинити”, – йдеться у повідомленні.

У Миколаєві відновили школу, пошкоджену внаслідок ракетного обстрілу / Фото: Миколаївська міська рада

Зазначено, що на допомогу місту прийшли міжнародні партнери. Зокрема, фахівці Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), які взялися за відновлення та допомогли школі отримати друге життя.

У межах проєкту виконали масштабний комплекс робіт: встановили сучасні вікна, відремонтували стіни, підлогу, спортзал, замінили двері, оновили вбиральні, зробивши їх зручними для дітей з інвалідністю.

До відновлення долучилися й інші донори. Місто, зі свого боку, облаштувало укриття та відновило покрівлю.

Завдяки спільним зусиллям школа зараз виглядає навіть краще, ніж до російської атаки.

«Ця школа — чудовий приклад співпраці міста та міжнародних партнерів, які здійснили відновлення після ракетного удару», – сказав Олександр Сєнкевич, відзначивши високу якість виконаних робіт.

Він також зазначив, що залишилося завершити певні роботи і з нового року діти зможуть повернутися за парти у безпечні та сучасні класи.

Ремонтні роботи проводяться в межах проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Як повідомлялося, у Миколаєві за підтримки Данії відновлюють багатоповерхівку, пошкоджену внаслідок ракетної атаки.

Експерт спрогнозував позитивну динаміку відновлення пошкодженого ворогом енергообладнання упродовж цього тижня. Про певну стабілізацію, за його оцінками, можна казати вже зараз, адже Україні, зокрема, вдалося вивести на повну потужність майже всі працюючі блоки атомних електростанцій, роботу яких довелося обмежувати через пошкодження устаткування для передачі струму в Об’єднану енергосистему.

«Зараз триває відновлення високовольтних мереж. І якби в нас було шість-вісім тижнів на те, щоб відновлювати обладнання та проводити ремонти, ми б мали електропостачання майже без відключень чи принаймні з якимись мінімальними відключеннями, не більше однієї черги. Але, на жаль, таке «щастя» через ймовірність нових масованих ворожих атак, думаю, нам не світить», – сказав Харченко.

Незважаючи на постійні ризики та удари по енергооб’єктах у прифронтових та прикордонних регіонах, загалом ситуацію в енергетиці експерт назвав контрольованою, а заходи, яких вжили при підготовці країни до опалювального сезону, – ефективними.

Для прикладу він розповів про атаку минулої ночі на одну із захищених фортифікаціями підстанцій, куди прилетіло шість дронів. За кілька годин її роботу відновлено. Адже обійшлося лише мінімальними пошкодженнями зовнішніх елементів з’єднання з енергосистемою. Інша справа, що вжили таких заходів далеко не скрізь. Це стосується, зокрема, фортифікаційного захисту критичних енергооб’єктів – принаймні там, де це можна зробити.

«Звісно, коли прилітає 30-35 дронів на один енергоблок, захистити його засобами ППО неможливо, як неможливо й побудувати там якусь ефективну фортифікацію. Адже це дуже великі об’єкти. І вони – справді наше дуже вразливе місце. Частково це компенсується тим, що для України вчергове збільшили обсяг доступного імпорту, і тепер ми можемо імпортувати до 2,3 ГВт електроенергії, що у критичній ситуації може бути дуже помічним», – наголосив директор Центру дослідження енергетики.

Він спрогнозував, що за таким же сценарієм нам доведеться жити впродовж усієї зими: масована атака на велику кількість енергетичних об’єктів, три-чотири надзвичайно складні дні для «розгрібання» критичних ситуацій, часткове покращення, а далі – планомірне відновлення нормального живлення.

«Всім зрозуміло, що і як робити, досвід уже напрацьовано. Є резервне обладнання, є можливості для збільшення імпорту… Але, повторюся, якби було шість-вісім «спокійних» тижнів, то нормальне живлення майже по всій країні, за винятком хіба що окремих прифронтових і прикордонних територій, вдалося б відновити», – підсумував Харченко.

Як повідомляв Укрінформ, на тлі посилення російських атак на нашу енергетику Україна досягла домовленостей із європейськими системними операторами про збільшення у грудні максимальної пропускної спроможності міжнародних перетинів на імпорт електроенергії із 2,1 ГВт до 2,3 ГВт.