Україна та Німеччина домовилися трансформувати роботу та розширити міжнародну ініціативу Ukraine Green Recovery Action Platform, створену для координації післявоєнної відбудови країни.

Про це йшлося під час зустрічі міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника з федеральним міністром з питань навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Карстеном Шнайдером, передає Укрінформ із посиланням на міністерство.

«Сторони домовилися про трансформацію роботи та розширення Ukraine Green Recovery Action Platform — це міжнародна ініціатива під егідою ООН та ОЕСР, створена для координації післявоєнної відбудови країни відповідно до екологічних стандартів та вимог євроінтеграції», – йдеться в повідомленні.

Однією з ключових тем зустрічі була децентралізація водопостачання та водовідведення. Німецьких колег поінформували про потребу у впровадженні технологічних рішень для автономних систем очищення води. Зокрема, йшлося про використання відновлюваних джерел енергії, що є критично важливим в умовах постійних обстрілів.

Окрему увагу приділили проблемі відходів, що утворилися внаслідок руйнувань через обстріли. Німецька сторона підтвердила готовність надати експертну та технологічну підтримку щодо поводження з такими відходами та рекультивації забруднених ґрунтів.

До зустрічі долучилися представники німецького приватного сектору у галузях енергетики, екологічних технологій та водопостачання, які вже працюють на українському ринку або планують інвестиції в Україну. Вони обговорили перспективи реалізації проєктів у сферах енергоефективності, циркулярної економіки, поводження з відходами та очищення води, зокрема і за механізмом публічно-приватного партнерства. Невдовзі планують презентувати перші три пілотні проєкти у сфері водопостачання.

Читайте також: Українсько–японський проєкт з управління відходами від руйнувань продовжили до 2029 року

Як повідомлялося, команда Міністерства розвитку громад та територій України обговорила з представниками уряду Німеччини подальшу співпрацю у сферах житлової політики, просторового планування та післявоєнного відновлення.

Фото: mininfra.gov.ua

Про це повідомила пресслужба міністерства з посиланням на Програму діяльності уряду, передає Укрінформ.

У документі визначено ключові завдання Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України на 2026 – 2027 роки.

Перший пріоритет – перехід від відновлення окремих об’єктів до єдиної державної політики відбудови. У 2026 – 2027 роках міністерство планує сформувати основні засади політики відновлення та визначити єдині підходи до управління процесами відбудови держави.

Одним із ключових результатів має стати єдина методика оцінки результатів відновлення об’єктів, регіонів та країни загалом. В її основі – людиноцентричність, інклюзивність та енергоефективність.

Найбільший блок завдань стосується розвитку транспортної системи та її повної інтеграції у транс’європейську транспортну мережу. Заплановано відкрити новий пункт пропуску з Румунією, модернізувати п’ять існуючих пунктів пропуску та загалом збільшити їх пропускну спроможність на 15%.

Працюватиме міністерство і над продовженням транспортного безвізу з ЄС, цифровізацією та детінізацією ринку, впровадженням європейських стандартів безпеки. Зокрема, планується забезпечити 100% технічний контроль уперше ввезених вживаних автомобілів та запровадити нову модель фінансування соціально важливих пасажирських перевезень.

У залізничній галузі пріоритетами стануть реформа системи фінансування, оновлення рухомого складу та подальша інтеграція з європейською залізничною мережею. Передбачено розширення електрифікації західного залізничного напрямку та розбудову євроколії до кордону з країнами ЄС.

У морській галузі ключовими завданнями залишаються стабільна робота портів Великої Одеси та Дунайського регіону, цифровізація портових процесів і скорочення простою суден. Окремий напрямок – залучення приватного капіталу через механізм публічно-приватного партнерства. Зокрема, очікується залучення до 300 млн євро інвестицій у морський торговельний порт «Чорноморськ».

Ще одним напрямком стане створення нової інституційної архітектури транспортної галузі. Планується розробити та внести до Верховної Ради законопроєкти щодо створення Національного бюро розслідування аварійних подій на транспорті та Національної комісії, що здійснюватиме державне регулювання у сфері транспорту.

Третя ціль – розвиток сучасного ринку поштових послуг та його інтеграція до європейського простору. До 2027 року планується привести українське законодавство та стандарти у сфері поштового зв’язку у відповідність до вимог ЄС.

Ще один ключовий напрямок роботи – забезпечення стійкості житлово-комунального господарства та критичної інфраструктури в умовах війни. Пріоритетами також є захист критичної інфраструктури, удосконалення державного контролю та тарифоутворення у сфері ЖКГ і формування стабільної фінансової моделі ринку комунальних послуг.

П’ята операційна ціль – залучення міжнародної фінансової, технічної та політичної підтримки для відновлення і розвитку України.

«У 2026 – 2027 роках міністерство планує залучити близько 2 млрд євро фінансування міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для реалізації проєктів у транспортній, комунальній та інших інфраструктурних сферах», – зазначили у Мінінфраструктури.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів передав на розгляд парламенту схвалену Програму діяльності уряду. У програмі зафіксовані принципи роботи уряду, основні цілі та конкретні завдання. Також документ містить чіткий перелік того, що має зробити уряд, з урахуванням чіткої персональної відповідальності за кожен напрям.

 Фото: Unsplash/JustStartInvesting

Бельгійський віцепрем’єр-міністр, міністр закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Максім Прево під час візиту до Києва оголосив про інвестиції бельгійської інвестиційної компанії BIO Invest у розмірі 6 млн дол. у фонд прямих інвестицій Rebuild Ukraine Fund (REBUF).