Події
У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази
У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.
У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.
На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.
У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.
У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.
У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.
У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.
У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.
У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.
У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.
В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.
В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.
У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.
У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.
У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.
В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.
У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.
В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.
Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.
Фото: Держкіно
Коштом державної допомоги «єКнига» за 2025 рік українці придбали майже 435 тисяч книжок, переважна більшість із яких – друковані видання.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Зазначається, що Мінкульт разом із Українським інститутом книги підсумували результати програми державної допомоги 18-річним громадянам України на придбання книжок станом на 1 січня 2026 року.
«Майже пів мільйона книжок для сотень тисяч читачів – такими є результати програми «єКнига» за перший повний рік її роботи», – йдеться у повідомленні.
Як зауважила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна, результати програми «єКнига» підтверджують, що системна державна підтримка читання працює.
«Ми формуємо сталу читацьку культуру серед молоді. Водночас створюємо реальний попит на українську книжку, який безпосередньо впливає на розвиток книговидавничого ринку, книгарень і всієї екосистеми читання в країні», – додала вона.
У 2025 році державну допомогу в межах програми «єКнига» отримали 245 740 вісімнадцятирічних українців.
Загалом за кошти програми вони придбали 434 808 книг. Переважна більшість покупок – друковані видання, а частка електронних і аудіокнижок становить лише 1,36%.
Як зазначається, покупки здійснювалися як у стаціонарних, так і в онлайн-книгарнях, а найактивніше книги купували в Києві, Львівській, Дніпропетровській, Івано-Франківській та Полтавській областях.
Також програма продемонструвала стабільну динаміку: після пікового старту з березня 2025 року кількість нових заяв тримається на рівні близько 3 тисяч щотижня.
«Гендерний розподіл отримувачів: 62% – жінки, 38% – чоловіки», – додали у міністерстві.
Рейтинги продажів свідчать про широкий інтерес молоді до художньої та нонфікшн-літератури, а також про присутність українських авторів серед лідерів продажів.
Зокрема, серед українських авторів за кількістю проданих книжок у межах програми «єКнига» лідирує Володимир Станчишин.
Також серед популярних українських авторів Ілларіон Павлюк, Андрій Сем’янків, Макс Кідрук, Сергій Жадан, Ліна Костенко, Андрій Кокотюха, Василь Симоненко, Анастасія Левкова і Євгенія Кузнєцова.
У Мінкульті нагадали, що «єКнига» – це програма для кожного 18-річного українця на придбання книжок українською мовою (паперових, електронних або аудіо), а з 1 січня 2026 року сума допомоги становить 998,4 грн.
Програму реалізують спільно Міністерство культури, Міністерство цифрової трансформації та Український інститут книги за підтримки Проєкту підтримки Дія/UNDP Ukraine/Уряду Швеції.
Як повідомляв Укрінформ, 16 грудня 2024 року в застосунку «Дія» запрацювала нова програма «єКнига», за допомогою якої 18-річні українці зможуть отримати від держави кошти на українські книжки.
Уряд ухвалив ініційовану Міністерством культури постанову про запуск експериментального проєкту зі створення електронної системи «Державний реєстр нерухомих пам’яток України».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
«Державний реєстр нерухомих пам’яток – це перехід від паперового обліку до системного цифрового захисту нашої культурної спадщини. Ми створюємо єдину, прозору й захищену базу даних. Вона дозволить зберігати інформацію про пам’ятки, ефективно управляти ними, захищати об’єкти культурної спадщини від незаконних посягань. Це важливий крок до європейської моделі охорони культурної спадщини і до відновлення країни», – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Експериментальний проєкт триватиме два роки з дня набрання постановою чинності.
У цей період буде відпрацьовано технічні рішення, порядок внесення та перевірки даних, а також способи взаємодії між усіма учасниками проєкту.
Державний реєстр нерухомих пам’яток України стане єдиною цифровою системою, яка об’єднає дані про: об’єкти культурної спадщини національного та місцевого значення, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, об’єкти всесвітньої спадщини та їхні буферні зони, історичні ареали населених місць, історико-культурні заповідники та заповідні території, зони охорони пам’яток.
Запровадження Реєстру передбачає: перехід до цифрового обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини, формування Переліку об’єктів культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», візуалізацію місцезнаходження пам’яток і пов’язаних з ними зон охорони з визначеними режимами використання, можливість пошуку об’єктів за координатами та електронну інформаційну взаємодію з іншими державними системами, зокрема у сфері геопросторових даних.
Координатором експериментального проєкту виступить Міністерство культури України. Учасниками є обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, а також Український державний інститут культурної спадщини.
Експериментальний проєкт передбачає не тільки ведення обліку об’єктів нерухомої культурної спадщини. Реєстр також міститиме переведені в цифрову форму матеріали, згідно з якими визначаються обмеження у використанні земель, та взаємодіятиме з базою даних Містобудівного кадастру, ЄДЕССБ та Державним земельним кадастром.
Крім того, система забезпечує технічну можливість картографічної візуалізації місцезнаходження нерухомих об’єктів культурної спадщини.
Проєкт є продовженням роботи, ініційованої у 2021 році, коли міністерство провело роботу з обласними адміністраціями з наповнення електронної бази даних про об’єкти культурної спадщини як «декларування» даних. А вже наприкінці 2023 року презентувало концепт електронної системи Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
У 2023 році міністерство затвердило структуру Бази геоданих у сфері охорони культурної спадщини. Це дозволяє працювати з цифровими даними про пам’ятки за єдиними правилами, узгоджувати інформацію з різних систем і забезпечувати її коректний обмін між державними реєстрами.
Завдяки Проєкту міжнародної технічної допомоги «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)» міністерство у 2024 році разом з партнерами розробило програмне забезпечення та презентувало концепцію Реєстру.
З 10 квітня 2024 року система запрацювала в тестовому режимі.
Крім того, відбулися онлайн-навчання для фахівців органів охорони культурної спадщини, розпочалося наповнення бази даних і перевірка внесеної інформації.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці відбулася презентація проєкту цифрової фіксації пам’яток «Віртуалізація культурного надбання міста Києва».
Фото: Юлія Свириденко, Телеграм
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики-міністр культури Тетяна Бережна обговорила з гендиректором ЮНЕСКО Халедом Ель-Енані напрями співпраці у сфері захисту культури в умовах війни та реагування на російські атаки.
Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.
“Сторони обговорили напрями співпраці у сфері захисту культури в умовах війни та питання реагування на російські атаки. Тетяна Бережна наголосила на необхідності посилення ролі ЮНЕСКО не лише у фіксації завданих збитків, а й у запобіганні злочинам проти культури, ранньому реагуванні, міжнародній верифікації доказів, а також підтримці механізмів відповідальності російського агресора”, – йдеться у повідомленні.
Окрему увагу Бережна приділила ситуації навколо об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», розташованого на тимчасово окупованій Росією території Криму. Вона поінформувала про системні незаконні археологічні розкопки росіян, масштабні будівельні роботи, псевдореставрацію та ідеологічне використання об’єкта, що становить серйозну загрозу його автентичності та універсальній цінності. Україна має намір ініціювати розгляд питання щодо внесення цього об’єкта до Списку світової спадщини, що перебуває під загрозою, та розраховує на підтримку ЮНЕСКО у цьому процесі.
Сторони також обговорили подальші спільні кроки, зокрема посилення координації у сфері документування руйнувань, протидії незаконному обігу культурних цінностей, розвитку моніторингових механізмів, у тому числі із застосуванням супутникових технологій, а також міжнародної адвокації щодо захисту культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях.
Бережна запросила гендиректора ЮНЕСКО взяти участь у Конференції міністрів культури, яка відбудеться в Україні у березні 2026 року та стане міжнародною платформою для обговорення захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів і посилення глобальної координації у цій сфері.
Своєю чергою Халед Ель-Енані запевнив, що Україна є і надалі залишатиметься пріоритетом у діяльності ЮНЕСКО.
Як повідомлялося, 27 січня в Парижі розпочалася зустріч високого рівня з питань культурної спадщини та архітектури України в межах Сезону України у Франції Voyage en Ukraine. Україну представляє делегація на чолі з Тетяною Бережною.
Фото: mincult.gov.ua
-
Одеса5 днів agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Суспільство1 тиждень agoУкраїна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагаються взяти Лиман у напівкільце
-
Відбудова1 тиждень agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Суспільство1 тиждень agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Політика1 тиждень agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Події1 тиждень agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеса переводить школярів з онлайну до класів — коли відновлять очне навчання