Події
У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази
У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.
У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.
На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.
У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.
У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.
У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.
У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.
У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.
У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.
У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.
В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.
В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.
У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.
У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.
У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.
В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.
У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.
В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.
Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.
Фото: Держкіно
Український ансамбль Partes під орудою Наталії Хмілевської завершив концертний тур Нідерландами та Німеччиною, присвячений популяризації української духовної музики та традиції багатоголосся.
Як повідомляє Укрінформ з посиланням на Open Opera Ukraine, тур розпочався в Амстердамі (Muziekgebouw aan ’t IJ) і охопив Утрехт, Маастрихт, Алмере та Кельн.
Концерти пройшли в різдвяну пору і зібрали повні зали. Нідерландські критики відзначали, що звучання ранньої української музики водночас знайоме і унікальне, підкреслюючи її самобутню культурну основу, розповіли в Open Opera Ukraine.
Перед одним із концертів учасниця ансамблю, музикознавиця та кураторка Анна Гадецька нагадала про складні умови роботи українських музикантів під час війни: «Організація цього концерту була складною, адже в нашій країні електрика доступна лише кілька годин на день».
У програмах звучала українська духовна музика XVII–XVIII століть – твори Максима Березовського, Миколи Дилецького, Андрія Рачинського та інших авторів, зокрема і тих, чиї імена не збереглися в рукописах. Репертуар Partes – це partesny спів, українська барокова багатоголосність a cappella, яка може розгортатися до 12 голосів. Кожен твір супроводжується ретельним дослідженням архівів і історичного контексту, увагою до текстів і вимови.
Український ансамбль Partes виступив у Нідерландах і Німеччині / Фото: Arkady Mitnik
Концерт у Німеччині відбувся в межах виставки вітражів «Світло в темні часи. Середньовічні вітражі з Музею Ханенків у Києві» та серії :unlimited центру старовинної музики zamus, що поєднує ранню музику з сучасними мистецькими практиками. Концерт завершився солдаутом, організатори додавали стільці, щоб розмістити всіх охочих.
25 грудня відбудеться різдвяна трансляція запису кельнського концерту на каналі WDR 3 німецького суспільного мовника, що зробить українську барокову спадщину доступною ширшій аудиторії.
Як повідомляв Укрінформ, у Берліні відбувся великий концерт української різдвяної пісні.
Експерти ІІ Київського рейтингу Укрінформу «Театральний інфобум-2025» визначили найкращих театральних драматургів та режисерів 2025 року.
Про це повідомляє Укрінформ.
За результатами експертного голосування до топу кращих українських драматургів увійшли:
- Андрій Бондаренко (за інсценізацію «Brecht.Cabarett» Київський академічний театр «Золоті ворота»);
- Володимир Тука (за «П’єса 22 або Шлях героя», Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки);
- Аліна Сарнацька (за п’єсу «Баланс», Театр Ветеранів);
- Сергій Кулибишев (за п’єсу «Поліандрія», Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
- Оксана Гриценко (за п’єсу «Я повернусь», Київський академічний театр «Золоті ворота»);
- Максим Курочкін (за п’єсу «Три швидкі та модні у цьому сезоні перукарки» Київський національний академічний Молодий театр);
- Тамара Трунова (за виставу «Робота з Тінню», Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
Переможцем у номінації «Найкращий драматург/драматургиня» стала Аліна Сарнацька.
У спеціальний номінації «Найкращий драматург/драматургиня. Вибір Укрінформу» переміг Андрій Бондаренко.
Кращими театральними режисерами 2025 року, за оцінкою експертів, стали:
- Тамара Трунова за виставу «Робота з Тінню» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
- Євген Лавренчук за виставу «Реквієм» (Національний будинок музики / Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
- Дмитро Захоженко за виставу «Король Лір» (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
- Іван Уривський за виставу «Макбет» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
- Оксана Дмітрієва за виставу «Brecht.Cabarett» (Київський академічний театр «Золоті ворота»);
- Давид Петросян за виставу «Гедда Ґаблер» (Київський академічний драматичний театр на Подолі);
- Андрій Жолдак за виставу «Дім» (Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки);
- Артем Вусик за виставу «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (Малий театр);
- Дмитро Весельський за виставу «Патетична соната» (Київський національний академічний Молодий театр);
- Слава Жила за виставу «Сойка» (Київський академічний театр «Актор»);
- Дмитро Леончик за виставу «Ковзанка» (Київський академічний театр «Золоті ворота»).
Переможницею у номінації «Найкращий режисер/режисерка» стала Тамара Трунова.
У спеціальній номінації «Найкращий режисер/режисерка. Вибір Укрінформу» переміг Дмитро Захоженко.
В номінаціях «Найкращий драматург/драматургиня», «Найкращий режисер/режисерка» номінувалися митці за роботи, прем’єри яких відбулися у театрах Києва в період з 1 грудня 2024 року по 1 грудня 2025 року. Голосування рейтингове, 1 голос експерта – 1 бал.
Експертами Київського рейтингу Укрінформу «Театральний інфобум – 2025» є: Ольга Байбак, культурна менеджерка, начальниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів; Ганна Веселовська, театрознавиця, театральна критикиня, доктор мистецтвознавства; Ірина Зубченко, театрознавиця і театральна критикиня, завідувачка відділу історії театру Музею театрального, музичного та кіномистецтва; Людмила Олтаржевська, театрознавиця, експертка театральних фестивалів; Ольга Стельмашевська, театрознавиця, театральна критикиня; Ганна Шерман, театрознавиця, старша викладачка кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого; Віра Доленко, фахівець редакції радіотеатру головної редакції літературних передач і радіотеатру творчого об’єднання “Радіо “Культура” дирекції “Українське радіо”; Сергій Винниченко, театральний аналітик, засновник проєкту «Театральна риболовля»; Дмитро Єрьомін, театральний блогер; Яна Ягніченко, театральна блогерка; Людмила Семенюк, артблогерка; Любов Базів, культурна оглядачка Укрінформу.
Як повідомлялося, Київський рейтинг Укрінформу «Театральний інфобум» було започатковано Укрінформом у 2024 році з метою популяризації здобутків вітчизняного театру під час повномасштабної війни, висвітлення українського театрального процесу та інформаційної підтримки митців.
Це щорічний рейтинг найкращих київських вистав, акторів, режисерів, драматургів, де переможців визначають експерти (критики, театрознавці) шляхом голосування.
Таку позицію висловив Український інститут національної пам’яті щодо ситуації, пов’язаної з творчістю художника Івана Марчука, передає Укрінформ.
“Український інститут національної пам’яті, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері збереження національної пам’яті українського народу, висловлює свою підтримку українському художнику Івану Марчуку, стосовно ситуації щодо привласнення права на використання всіх його творів іншими особами, зокрема права виключної ліцензії”, – заявили в УІНП.
Як зазначили в інституті, ця “позиція ґрунтується на тому, що ліцензійний договір підписаний, за словами митця, під впливом введення в оману, на невигідних і непропорційних для автора умовах, що порушують його авторське право”.
Крім того, підкреслили в УІНП, “роботи Івана Марчука мають загальнонаціональну цінність, оскільки результати його мистецької діяльності становлять невід’ємну частину культурної спадщини України. Привласнення його картин та інших творів є серйозним посяганням на національну культурну спадщину та завдає істотної шкоди авторитету України на державному рівні”.
В УІНП висловили сподівання, що порушене питання буде розглянуте й вирішене в межах чинного законодавства України, з дотриманням принципів законності, справедливості та верховенства права.
“Хочемо додати, що Іван Марчук заявив, що у 2020 році під час підписання договору він був переконаний, що підписує “документ про наміри”, і одразу просив визнати його недійсним. Через кілька років він дізнався, що інші особи представляються власниками прав на його роботи та використовують їх без його згоди. У липні 2025 року Марчук подав позов до суду з вимогою визнати договір недійсним і повернути авторське право, наголошуючи, що йдеться не лише про його особисті інтереси, а й про захист культурної спадщини України”, – зазначили в УІНП.
“Інститут засвідчує свою повагу Іванові Марчуку – всесвітньо визнаному митцеві, чия творча спадщина має вагому культурну та суспільну цінність і є компонентою історичної пам’яті українського народу”, – заявили в УІНП.
Як повідомляв Укрінформ, народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростовує наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини відомого українського художника Івана Марчука. У відеозверненні він зазначив, що Марчук звертався до нього за допомогою у поверненні 101 найціннішої картини, які намагалися вивезти в Іспанію, і завдяки його допомозі полотна вдалося повернути.
Напередодні на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці Марчук повідомив про спробу заволодіння авторськими правами на його твори іншими особами. У дописі також зазначено, що за порадою юристів Марчук написав заяву до суду і сподівається на справедливе рішення.
Судовий процес щодо визнання недійсним ліцензійного договору, про який йдеться у дописі Марчука, триває з липня цього року у Тернополі. Справу розглядає Тернопільський міськрайонний суд.
Фото: kaniv-rada.gov.ua
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Одеса1 тиждень ago
Блекаут в Одесі 2025 р— як люди справляються з відключеннями світла
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Усі новини7 днів agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Думки1 тиждень agoЗлочинний відтінок білого: як компанію Pantone звинуватили в расизмі за вибір кольору року
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим
-
Війна1 тиждень agoРосіяни перекидають додаткові резерви у Покровсько-Мирноградську агломерацію