Connect with us

Події

У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази

Published

on



У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.

У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.

На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.

У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.

Читайте також: В Одесі цього місяця розпочнуться зйомки фільму «Режисер»

У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.

У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.

У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.

У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.

У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.

У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.

В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.

В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.

Читайте також: У Києві відбувся показ фільму про війну, знятого іноземним добровольцем

У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.

У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.

У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.

В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.

У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.

В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.

Читайте також: Фільм «Ти – Космос» здобув приз журі на фестивалі наукової фантастики у Вероні

Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.

Фото: Держкіно



Джерело

Події

археологи зробили низку важливих висновків

Published

on



На стародавньому городища «Дикий Сад» у Миколаєві за час повномасштабної війни археологи дослідили низку археологічних об’єктів, які дають уявлення про достатньо високий рівень розвитку і наявність соціального та майнового розшарування тогочасного суспільства.

Про це йдеться у публікації Укрінформу “Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України”.

“За роки війни на “Дикому Саду” нам вдалося дослідити новий об’єкт – так зване приміщення №23, яке розташоване у ближньому передмісті. Також цього року почали вивчати ділянку між дальнім і ближнім передмістями. І тепер можемо припустити, що саме в цьому місці знаходився третій рів, який розділяв ближнє та дальнє передмістя”, – розповів відомий археолог, дослідник городища “Дикий Сад”, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко.

За його словами, хоча останнім часом було знайдено менше артефактів, водночас вдалося по-новому подивитися і переосмислити окремі знахідки та всю архітектурну структуру поселення. Саме це дало змогу зробити низку важливих висновків.

“Однією з ознак розвитку “Дикого Саду” було соціальне та майнове розшарування суспільства. Воно, зокрема, проявлялося і в тому, де саме мешкали представники різних соціальних груп. А рови городища виконували не лише оборонну функцію, а й розділяли різні прошарки його мешканців”, – наголосив Горбенко.

Він зазначив, що у цитаделі проживала еліта, частина якої була майстрами високого рівня і володіла технологіями виготовлення бронзових та рогових виробів, кераміки тощо.

У ближньому передмісті також селилися ремісники. Археологи знайшли тут будинок майстра з обробки рогу та кістки, а неподалік — будинок майстра-ливарника. На думку дослідників, саме ці фахівці становили своєрідний «середній клас».

У дальньому передмісті жили прості мешканці городища, а посад заселяв найменш заможний люд.

Читайте також: У Дубенському замку завершилася археологічна експедиція – що знайшли

Як повідомлялося, одним із резонансних висновків останніх років під час дослідження стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало те, що його засновниками не були кіммерійці, як це припускали раніше.



Джерело

Continue Reading

Події

На виставці “Херсон НЕ/вкрадене” в одеському музеї проведуть екскурсію

Published

on


8 серпня о 13.00 одеситів та гостей міста запрошують на екскурсію виставкою “Херсон НЕ/вкрадене” з авторкою проєкту Оленою Балабою в Музеї західного і східного мистецтва — зал “Регтайм 2.0” в укритті музею. Як Ансельм Кіфер надихає Таню Антонюк – авторку омажа на вкрадену картину Івана Айвазовського. Чому митці обирали пейзажі херсонських художників – Курнакова, Беліча, Сергеєва, Петрова і хотіли показати теплий, мирний і затишний Херсон на своїх роботах. Що спільного у одеського художника-нонконформіста Ігора Божка з Анрі Матіссом і його роботою 1940 року “Портрет жінки в румунській блузі”.

Поговоримо про мистецький проєкт, який об’єднав художників з різних регіонів України: тих, хто, попри війну, продовжує творити.
Приходьте! Питання і дискусія вітається!
📆 8 серпня
⏳ 13:00
🎫 100грн.

Виставка “Херсон НЕ/вкрадене” зібрана з штудій та омажів 23-х художників на викрадені росіянами картини. Спочатку виставка була задумана як дослідження колекції пограбованого музею. Новий погляд крізь призму виставки – це красива виставка про Херсон, про життя і наше бажання Перемоги України, якою ми хочемо привернути увагу до всіх українських музеїв, які були пограбовані російськими окупантами від березня 2014 року і окупації Криму.





Джерело

Continue Reading

Події

Поетку Ірину Шувалову відзначили норвезькою премією за двомовну збірку

Published

on



Поетка, перекладачка, дослідниця та членкиня Українського ПЕН Ірина Шувалова здобула престижну норвезьку літературну премію Ordknappen 2026 за двомовну збірку «Не маючи наміру зостатися» (Ingen planer om å bli).

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці громадська організація PEN Ukraine.

Офіційне вручення відзнаки відбулося на Норвезькому літературному фестивалі в Ліллехаммері, де авторка представляла Україну.

Як зазначили в Українському ПЕН, премію Ordknappen присуджують книжкам, здатним захопити якнайширше коло читачів.

Журі відзначило те, як у збірці Ірини «ландшафти, міста, а також тваринний і рослинний світи оживають для читачів, а радість від бачення й осягання постає пліч-о-пліч із тугою за тим, що залишається позаду».

Книжка «Не маючи наміру зостатися» містить як переклади поезій норвезькою мовою, так і оригінальні тексти українською.

Над виданням працювала команда з перекладачок Марте Хюке і Ірини Сабор, а також редакторок Ханни Бовім-Бюґґе і Йоханне Фронт-Ніґрен.

Читайте також: Під час поетичних читань Meridian Chernowitz презентують нову книгу Жадана

В Україні поезії зі збірки «Не маючи наміру зостатися» вперше вийдуть друком у видавництві «Сафран» у книзі «Я не знаю цієї мови».

Як повідомляв Укрінформ, книжка українського письменника Артема Чапая The Ukraine у перекладі Ніколь Дзюб увійшла до шортлиста премії П’єра-Франсуа Кайє.

Фото: Iryna Shuvalova/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.