Connect with us

Події

У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази

Published

on



У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.

У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.

На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.

У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.

Читайте також: В Одесі цього місяця розпочнуться зйомки фільму «Режисер»

У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.

У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.

У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.

У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.

У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.

У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.

В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.

В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.

Читайте також: У Києві відбувся показ фільму про війну, знятого іноземним добровольцем

У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.

У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.

У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.

В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.

У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.

В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.

Читайте також: Фільм «Ти – Космос» здобув приз журі на фестивалі наукової фантастики у Вероні

Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.

Фото: Держкіно



Джерело

Події

У Києві відбудеться фестиваль імені Василя Стуса

Published

on



У Києві 19-20 листопада відбудеться “ПалімФест” – літературно-культурний фестиваль імені Василя Стуса.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.

Фестиваль проходитиме у книгарні “Є” на вулиці Лисенка.

Захід організовує Український ПЕН. Кураторкою програми фестивалю є літературна критикиня, редакторка та культурна менеджерка Тетяна Петренко.

“ПалімФест” — це фестиваль про повернення, про сліди різних культурних шарів, що проступають у нашій сучасності, і про спадщину, на яку ми спираємося, творячи новітню культуру. Сьогодні ми повертаємо забуті й маргіналізовані частини літературного канону, інтелектуальну есеїстику, культуру діаспори. Перепоховуємо видатних діячів, чиї останки перебували за межами України, формуємо власний пантеон і переосмислюємо місце окремих постатей у нашому каноні. Ці процеси стали відправною точкою для формування дискусій фестивалю — про те, які сенси ми успадковуємо, на кого спираємося і кого обираємо за взірець», — зазначила Петренко.

Читайте також: У Києві проходить міжнародний фестиваль ранньої музики Kyiv Baroque Fest

Вона зауважила: “Після повномасштабного вторгнення ми спостерігаємо нову хвилю зацікавлення українською класикою. Але хто і як вирішує, які книжки мають увійти до сучасного канону, а які залишаться хіба що предметом зацікавлення істориків літератури? У різні періоди нашої історії ми багато говорили про перерваність української культурної традиції. Тепер важливо замислитися над тим, як забезпечити її безперервність і спадкоємність. Хто відповідає за збереження книжок, музичних творів, фільмів та архівів? Як не допустити, щоб важлива спадщина на десятиліття випадала з культурного обігу, зокрема через обмеження, пов’язані з авторським правом?”.

Як підкреслила програмна менеджерка Українського ПЕН Анна Вовченко, “19 листопада 1989 року не стало днем остаточного довершення українського культурного канону ХХ століття — цей процес триває досі. Водночас акт перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого на українській землі є точкою великої відповідальності нового покоління українців перед історією та їхньою пам’яттю. Рік, коли ми, символічно й фізично, повертаємо Україні Андрія та Софію Мельників і Євгена Коновальця, цю відповідальність увиразнює. Настав час поговорити про те, чим є культурний канон і пантеон української нації, як працює наша дієва пам’ять, багатошарова, мов палімпсест, як робота з культурою допомагає шукати і встановлювати справедливість і як осмислювати велич історичного моменту, у якому живемо. Так з’явилася концепція — а з нею і програма цьогорічного фестивалю”.

У межах фестивалю заплановані дискусії за участі літературознавців, істориків і представників сучасної української літератури. 

У ПЕН підкреслили: “Головною темою стане перезбирання українського культурного контексту: кого ми повертаємо, кого перечитуємо і на кого вчимося спиратися. Поговоримо про повернення в простір імен, які були забуті та витіснені, про відновлення зв’язків усередині власної культури та формування оновленого переліку загальних знань про українську культуру”.

У перший день, зазначили в ПЕН, відбудуться “розмови про перепоховання українських митців, юридичні проблеми повернення культурної спадщини та інші питання, що стосуються долі нашого письменництва”. Другий день буде присвячений українській діаспорі, розмові про Віктора Домонтовича та біографії як жанру.

Програма “ПалімФесту” 2026 року оприлюднена на сайті ПЕН.

Як повідомляв Укрінформ, для дітей та підлітків із семи областей стартує конкурс читацьких відгуків за участю Сергія Жадана.

Фото: Дія



Джерело

Continue Reading

Події

Український фільм «На драйві» здобув міжнародну кінопремію в Лос-Анджелесі

Published

on



Український повнометражний фільм «На драйві» переміг у номінації «Найкращий ігровий повнометражний фільм» на International Motor Film Awards 2026.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на команду проєкту.

Церемонія нагородження відбулася 14 листопада в Petersen Automotive Museum у Лос-Анджелесі.

International Motor Film Awards – міжнародна премія у сфері автомобільного кіно, яку називають «Оскаром автомобільного світу». У різні роки її лауреатами ставали творці відомих голлівудських стрічок, зокрема «Місія нездійсненна: Фолаут» із Томом Крузом.

Читайте також: У Фінляндії відбувся показ українського документального фільму «На межі»

«Для нас це не просто міжнародна нагорода. Це доказ того, що українське кіно може бути конкурентним на світовому рівні. Особливо зараз, коли наша країна бореться за своє майбутнє, надзвичайно важливо, щоб українські історії бачили, чули та визнавали у світі. Ми зняли фільм про молодь, яка продовжує жити, мріяти й любити навіть під час війни. І сьогодні ця історія перемогла в Голлівуді», – зазначила продюсерка фільму Альона Тимошенко.

Стрічка «На драйві» розповідає про молодь у прифронтовому Харкові, для якої вуличні перегони стають способом відчути свободу та повноту життя попри війну.

Як повідомляв Укрінформ, перша українська стрічка про автоперегони «На драйві», знята в Харкові, у квітні.

 Фото: imdb.com



Джерело

Continue Reading

Події

Лавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк

Published

on



Літературну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського 2026 року отримав Мирослав Лаюк.

Як передає Укрінформ, про це повідомило «Читомо».

Лавреата оголосили на офіційному врученні від Польського інституту в Києві.

У поданні Лаюка на премію особливо відзначили його документальну книжку «Бахмут».

«Його знакова документальна книга «Бахмут» демонструє майстерне поєднання художнього репортажу, щоденникових записів та есеїстики», — зазначили у Польському інституті в Києві.

Під час церемонії вручення Лаюк оголосив, що всі отримані кошти перерахує на фонд «Голоси дітей», який допомагає дітям військових.

Мирослав Лаюк – письменник, воєнний документаліст, викладач Києво-Могилянської академії. Автор романів і поетичних книжок «Баборня», «Залізна вода», «Осоте!», «Метрофобія», а також книжок репортажів та есеїв «Бахмут» і «Списки».

Читайте також: Лаюк отримав премію імені Юрія Шевельова за збірку «Бахмут»

«Списки» Лаюка перемогли в номінації «Есеїстика» премії «Книга року BBC-2025».

Премію Конрада-Коженьовського заснував Польський інститут у Києві у 2007 році. Її вручають раз на два роки. Цьогоріч премія вручається удесяте.

Відзнаку присуджують українським письменникам і письменницям віком до 40 років за послідовність творчого шляху, інноваційність форми та універсальність послання.

Фіналістів визначило польсько-українське журі, до складу якого увійшли:

  • Ярослав Ґодун — голова журі, директор Польського інституту в Києві, радник-посланник Посольства Республіки Польща в Києві;
  • Богуміла Бердиховська — польська публіцистка, керівниця стипендіальних програм Національного центру культури у Варшаві;
  • Андрій Любка — письменник, перекладач, військовослужбовець, лавреат премії Конрада 2024 року;
  • Марцін Ґачковський — літературознавець, історик, публіцист, перекладач української літератури;
  • Поліна Городиська — дослідниця, освітянка, незалежна експертка з питань культури та креативних індустрій.

Раніше лавреатами премії імені Конрада ставали Андрій Любка (2024), Вікторія Амеліна (2021), Артем Чех (2019), Катерина Калитко (2017), Софія Андрухович (2015), Таня Малярчук (2013), Наталка Сняданко (2011), Сергій Жадан (2009) і Тарас Прохасько (2007).

Читайте також: Премія Шевельова оголосила лонглист номінантів

Як повідомляв Укрінформ, також були Артур Дронь і Валерій Пузік.

Фото: Оксана Хмельовська



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.