Події
У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази
У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.
У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.
На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.
У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.
У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.
У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.
У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.
У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.
У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.
У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.
В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.
В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.
У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.
У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.
У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.
В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.
У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.
В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.
Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.
Фото: Держкіно
Події
Музей викраденого мистецтва представить в Києві виставку «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?»
Музей викраденого мистецтва (Museum of Stolen Art, MOSA) 17 листопада представить в Києві документально-мистецьку виставку «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?», присвячену системному викраденню і знищенню української культурної спадщини внаслідок російського вторгнення.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Через документальні свідчення та мистецькі інсталяції виставка розповідає конкретні історії втрат культурної спадщини, пропонуючи поглянути на них не як на окремі наслідки війни, а як частину ширшої системи руйнування та привласнення української культури.
Виставка триватиме до 11 грудня у Просторі ідентичності та сенсів VEZHA у Будинку кіно на вулиці Саксаганського, 6. Вхід безкоштовний.
Протягом роботи виставки також проходитиме публічна програма, що включатиме показ документального фільму The Kyiv Independent про викрадення культурних цінностей із Херсона, дискусію про культурну спадщину тимчасово захопленого Маріуполя та кураторські екскурсії.
Детальна програма і дати подій будуть оголошені на сторінках Музею викраденого мистецтва та партнерів.
Київський показ стане початком міжнародного представлення виставки в інших містах України та за кордоном.
«Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?» – модульна документально-мистецька виставка Музею викраденого мистецтва (Museum of Stolen Art), що досліджує зв’язок між систематичним знищенням Росією музеїв, архівів, пам’яток і культурних інституцій та спробою держави-агресора заперечити окрему українську ідентичність і право України на власну історію.
Постери, відеофрагменти з доказами, мультимедійні документальні блоки й інсталяції допоможуть відвідувачам розглянути підходи та інструменти Росії на окремих кейсах: від вивезення музейних колекцій під виглядом «евакуації», прицільних ракетних ударів по музеях чи пам’ятках до примусової русифікації інституцій і незаконних розкопок на тимчасово захоплених територіях.
Виставка завершується інтерактивною зоною-розмовою: «Чи можливе повернення?» – простором для діалогу про реституцію, майбутнє культурної спадщини й відповідальність, яку ми можемо (або ні) на себе взяти.
Документально-мистецька виставка «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?» розроблена командою Музею викраденого мистецтва у співпраці з ГО «Цех експериментальної культури» за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.
Партнери показу в Києві: простір ідентичності VEZHA, Маріупольська міська військова адміністрація. Проєкт реалізується за підтримки Міністерства культури України.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури запустило спеціалізований онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції – «Культура захисту».
Фото: скриншот з сайту museumofstolen.art
В аудіоантологію Terra Ucrainica зібрали 11 європейських поезій і фрагментів XI–XVII століть про Україну, які озвучили письменниця Оксана Забужко, віцепремʼєрка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна, посол України у Британії Валерій Залужний та ще восьмеро відомих українців.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Найдавніший використаний текст написав норвезький король Гаральд Сігурдсон, відомий як Гаральд Суворий, який був одружений з донькою Ярослава Мудрого Єлизаветою.
До антології увійшли:
- “Пісня про дівчину з руської країни” Гаральда Суворого в перекладі Івана Франка – читає Валерій Залужний;
- Уривок із поеми “Роксоланія” Себастіяна Кленовича в перекладі Михайла Білика – читає парамедикиня й поетка Юлія Паєвська “Тайра”;
- Уривок із поеми “Руська дівчина. Манівцями” хорватського поета Міховіла Вранчича в перекладі Ірини Плехової – читає Тетяна Бережна;
- Уривок із поеми “Опис турецьких владарів” чеського гуманіста й ректора Карлового університету Яна Кампануса Воднянського, де згадано Івана Підкову, у перекладі Андрія Содомори – читає військовий Вадим Осадчий;
- Уривок із поеми “Про Острозьку війну під П’яткою проти низових” Симона Пекаліда в перекладі Віталія Маслюка – читає кінорежисер Олесь Санін;
- Уривок із поеми “Дніпрові камени” Івана Домбровського в перекладі Володимира Литвинова – читає тенісистка Марта Костюк;
- Уривки з поеми “Осман” хорватського класика Івана Гундулича про Хотинську війну й Петра Конашевича-Сагайдачного в перекладі Алли Татаренко – читає актор Євген Нищук;
- Вірш анонімного нідерландського автора “Бесіда”, присвячений Богданові Хмельницькому, у перекладі Ірини Коваль – читає журналіст та історик Вахтанг Кіпіані;
- Уривок із поеми “Течія Ей” нідерландського поета Йоганнеса Антонідеса ван дер Гуса, де згадується Петро Дорошенко, у перекладі Ірини Коваль – читає актор Олексій Гнатковський;
- Уривки з “Елегії про Івана Мазепу” викладача Києво-Могилянської академії Іларіона Ярошевицького в перекладі Андрія Содомори – читає письменниця Оксана Забужко;
- Вірш “Леополіє, славна сторожо…” про Львів секретаря шведського короля Карла XII Улофа Гермеліна в перекладі Ірини Плехової – читає співачка Оксана Муха.
“Українці – не бідні родичі й не прохачі біля дверей. Ми невіддільна частина довгої спільної європейської культурної історії. Ми не чекаємо запрошення сісти за стіл. Ми вже там, і доволі давно. Ми часто говоримо про інтеграцію України в європейський культурний простір так, ніби це процес, який розпочався зовсім недавно. Але варто відкрити європейську поезію XI, XVI чи XVII століття – і перед нами постає зовсім інша картина. Україна, її міста, військові й політичні діячі вже тоді були частиною європейського світу. Про них писали поети, чиї імена сьогодні належать до національних літературних канонів своїх країн”, – зауважила авторка проєкту й перекладачка Ірина Плехова.
Продюсерка і редакторка проєкту Ольга Ольхова розповіла, що перекладачам під час роботи доводилося досліджувати історичні події та розпізнавати античні образи.
“Для нас було важливо не просто знайти цікаві історичні тексти й перекласти їх сучасною українською. Ми хотіли, щоб вони знову стали поезією – живою, виразною, здатною промовляти до сучасної людини. Це непросте завдання, особливо коли йдеться про ренесансні та барокові твори, написані кілька століть тому. Переклад тут перетворюється на справжню культурну реконструкцію”, – зазначила продюсерка.
За словами організаторів, читців вони добирали серед людей, яких знають не лише в Україні, а й у Європі. “Завдяки авдіоформату ми можемо почути голоси європейських авторів, для яких Україна була невід’ємною, посутньою частиною їхнього власного світу”, – додала Ольхова.
Прем’єра Terra Ucrainica відбулася 7 листопада у Львові на III міжнародному фестивалі “Земля поетів”. Там організатори представили просторову авдіовізуальну інсталяцію з антології.
Записи можна послухати на платформі та в мобільному застосунку LitCom – книжковій соцмережі, яку заснувала у 2022 році Ольхова.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні запустили онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції.
Фото: magnific
У Національному заповіднику «Софія Київська» відбулось урочисте відкриття тимчасової археологічної виставки «Вічність, оплачена золотом… Поховальний комплекс XVII століття із Кременця».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Я дуже щаслива, що презентація цього унікального скарбу відбувається в стінах “Софії Київської”. Я рада, що вона відбувається в тих залах, де ми останній час презентуємо найбільші скарби, які належать Українській державі… Ми також розбавили цю виставку нашими музейними колекціями, які показують архітектуру Кременця», – сказала генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська.
Експозиція представляє унікальний поховальний комплекс середини XVII століття, виявлений у серпні 2026 року під час археологічних досліджень Миколаївського собору в Кременці. Знахідка має виняткову наукову цінність і є надзвичайно важливою не лише для української, а й для загальноєвропейської історико-культурної спадщини. Центральне місце в експозиції посідають десять золотих монет 1550–1648 років карбування з Нідерландів, Австрії та Угорщини. Вони є свідченням високого соціального статусу похованої особи.
Директор Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника Василь Ільчишин зазначив, що Миколаївський собор є знаковим об’єктом, де проводили не лише археологічні, а й архітектурні та мистецтвознавчі дослідження.
«Раніше тут розташовувався францисканський монастир. Це найдавніша мурована міська будівля, якщо не враховувати замок. Її історія сягає початку XVII століття, хоча за іншими даними – кінця XVI століття. У 1832 році монастир, як і багато інших церков та соборів в Україні, був окупований Російською православною церквою. Фактично, це перший собор, який ми повернули в повне державне управління. Наприкінці 2023 року ми звільнили монастир від російської окупації та розпочали його системне дослідження», – розповів Ільчишин.
Перший заступник міністра культури Іван Вербицький наголосив на важливості збереження історичної спадщини та представлення результатів досліджень широкій аудиторії. За його словами, археологічні знахідки є свідченням того, що за кожною історичною пам’яткою приховані цінні скарби, які необхідно досліджувати та зберігати.
Він також привітав Кременецько-Почаївський заповідник із 25-річчям, відзначивши його роботу з популяризації історії та культурної спадщини.
«Це приклад того, як заповідник може ставати цікавим для туристів, розкривати історію пам’яток і спадщини, яку він оберігає, для людей, мешканців, туристів, а також проводити дослідження», – сказав перший заступник міністра.
Доповнюють виставку графічні твори архітекторів Н. Леонович та П. Відзиваці з колекції науково-допоміжного фонду Національного заповідника «Софія Київська».
Як повідомлялося, у столичному Молодому театрі 13 листопада відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва «І наснилось мені».
Фото: Національний заповідник «Софія Київська»
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Політика5 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова7 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Політика4 дні agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок