Connect with us

Події

У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази

Published

on



У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.

У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.

На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.

У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.

Читайте також: В Одесі цього місяця розпочнуться зйомки фільму «Режисер»

У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.

У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.

У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.

У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.

У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.

У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.

В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.

В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.

Читайте також: У Києві відбувся показ фільму про війну, знятого іноземним добровольцем

У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.

У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.

У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.

В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.

У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.

В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.

Читайте також: Фільм «Ти – Космос» здобув приз журі на фестивалі наукової фантастики у Вероні

Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.

Фото: Держкіно



Джерело

Події

В Україні відзначили найкращі мовні проєкти 2026 року

Published

on


У межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», який 29 жовтня провело Міністерство культури України, відбулося нагородження переможців Спеціальної події «Мовна ініціатива».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Експерти Спеціальної події «Мовна ініціатива» (Орися Демська, Тарас Марусик, Анастасія Онатій, Анастасія Розлуцька, Марʼяна Романишин, Ольга Шевчук-Клюжева) шляхом рейтингового голосування обрали найкращі проєкти та ініціативи у чотирьох номінаціях за вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.






Форум “Українська – мова вільних” у Києві / Фото: Олександр Клименко. Укрінформ

1 / 12

Переможцями у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови 2026» стали:

  •  «ПУЛЬС» (Профіль Української Лексики) – сучасна інноваційна онлайн-платформа та лінгвістичний проєкт, спрямований на опис і лексикографічну кодифікацію української мови відповідно до рівнів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR);
  • «ЦВІТові суботи» (авторка Леся Дуда) – серія безкоштовних щосуботніх онлайн-зустрічей, яку організовує міжнародна онлайн-школа української мови та культури «ЦВІТ». Проєкт створено спеціально для українських дітей, які проживають за кордоном, з метою збереження їхньої національної ідентичності;
  •  «Криміада» – щорічний Фестиваль української мови, який проводиться у місті Володимир (Волинська область).

Переможцями у номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови – 2026» стали:

  •  «Підпілля» – незалежний громадський рух та медіа-платформа в Україні, що популяризує українську мову, культуру, державність та захист прав титульної нації;
  •  «Солов’їне шоу» – розважально-освітній YouTube-проєкт та телевізійна вікторина, яка в легкій і гумористичній формі допомагає покращити знання української мови;
  •  «Добрі історії для малечі» – подкаст аудіоказок (Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва).

Переможцями у номінації «Амбасадор української мови» стали:

  •  АТ «Укрзалізниця»;
  •  Книгарня «СЕНС»;
  • Ольга Дубчак (авторка «Чути українською», «Бачити українською», «Бути українською», «Перемагати українською»).

Переможцями у номінації «Легенда» стали:

  • Лариса Масенко – українська мовознавиця, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України;
  •  Павло Гриценко – український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор (2008-2026) Інституту української мови НАН України;
  • Іван Малкович – український поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Крім того, до переліку кращих проєктів 2026 року у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» увійшли:

  •  «Українська література в коміксах» – інтерактивна вебплатформа та онлайн-каталог, створений для популяризації та сучасного переосмислення класичних творів української літератури;
  • «Рутенія. Графіка української мови» – культурно-мистецький та науковий проєкт, метою якого є створення автентичного візуального образу української мови та її національної абетки на основі історичних рутенських літер і козацьких скорописів;
  • Мистецько-просвітницький проєкт мовних плакатів «Захист мови – шлях до перемоги. На лінії вогню: битва за національне “Я”» (Тетяна Олійник);
  • Мовна ініціатива Андрія Шимановського;
  • Творче обʼєднання МУР;
  • Розмовний клуб «Язиката Хвеська» (Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва);
  • Курс підвищення кваліфікації для всіх охочих «Українська за 30 кроків (крок за два)»;
  • Електронний збірник креативних завдань з української мови «Креативна калинова»;
  • «Лінині читання» – культурно-просвітницький марафон, присвячений творчості видатної української поетеси Ліни Костенко;
  • Інтерактивна карта діалектів української мови НДІ історичного й ареального мовознавства імені В.В.Німчука Ужгородського університету;
  • Курси «Стоїмо» (координаторка Ірина Антоняк, Івано-Франківськ);
Читайте також: В Україні презентували національний шрифт Zakon

До переліку кращих проєктів 2026 року у номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови» увійшли:

  •  Всеукраїнський радіодиктант національної єдності;
  •  Рух «Єдині», проєкт освітньої та психологічної підтримки у переході на українську мову;
  • «Батьки-засновники» – проєкт, що досліджує понад десять століть нашої історії, починаючи з часів Русі, розповідає про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України;
  • Дитячий ютуб-канал «Пані Калина»;
  • Проєкт «Прайдем пагамонім» від Суспільне Чернігів;
  • Рух “За мову” (проєкт Миколи Владзімірського);
  • «Сила слова» – медіапроєкт, який популяризує сучасну українську поезію через цифровізацію, творчі колаборації та нові формати;
  • Людмила Коткова (просвітницькі дописи і відео про мову, мовну політику, національну ідентичність);
  • «Диктор Шпрехер» – проєкт українського просвітника, філолога та диктора німецького походження, який створює популярні пізнавальні відео та контент про історію, українську мову, літературу й культуру;
  • «Урок_на_зубок з Антоніною Поповою»;
  • Освітній медіапроєкт «Нові автори в програмі Нової української школи»;
  • Інформаційна колонка «Філологічна середа» на сторінці ФБ ВОУНБ ім. В. Отамановського;

Як повідомлялося, День української писемності та мови відзначається 27 жовтня.



Джерело

Continue Reading

Події

Оприлюднений текст Радіодиктанту національної єдності

Published

on



Опублікований текст Радіодиктанту національної єдності-2026.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Мовлення.

27 жовтня, у День української писемності та мови, тисячі людей по всьому світу писали радіодиктант.

Автором тексту став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

У прямому ефірі диктант читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка та волонтерка Даша Астафʼєва.

“Лист, який не закінчується”:

“Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: “міцно любити”. Уяви собі! Не “дуже”, не “гіперсильно”. Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово “останній”. Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди”.

Як зауважили в Суспільному, написання слова “зеесушного” у варіанті “ЗСУшного” не вважається помилкою.

Станом на 28 жовтня відео Радіодиктанту на Ютуб-каналі Українського Радіо у співавторстві з каналами Суспільне Новини та Суспільне Культура отримало 562 тисячі переглядів, що є найкращим показником за всі роки трансляцій Радіодиктанту (з 2020 року). На Ютуб-каналі Українського Радіо повну трансляцію Радіодиктанту в середньому одночасно дивилось 78 тисяч людей, а максимум одночасних переглядів склав 113 тисяч. Чат трансляції зібрав понад 272 тисячі реакцій та більш ніж 21 тисячу повідомлень. Трансляцію Радіодиктанту національної єдності на телеканалі Суспільне Культура подивились 244 тисячі українців (віком від 4 років).

Читайте також: Українці за кордоном долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності

Як повідомляв Укрінформ, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності був започаткований командою Українського радіо у 2000 році задля єднання навколо мови. Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови у всьому світі.

Національне інформаційне агентство “Укрінформ” доєдналося до проведення Радіодиктанту національної єдності і запросило спільноту до своєї пресзали. До написання диктанту долучилися військовослужбовці, українські актори, письменники, музиканти та громадські діячі.



Джерело

Continue Reading

Події

Росіяни планують облаштувати військовий табір часів імперії у Ханському палаці

Published

on


У Бахчисараї тимчасово окупованого Криму росіяни планують відтворити військовий табір часів російської імперії у Ханському палаці.

Про це повідомляє у Фейсбуці Кримськотатарський ресурсний центр з посиланням на окупаційний туристичний портал Криму, передає Укрінформ.

«Російські окупанти продовжують використовувати Ханський палац у тимчасово окупованому Бахчисараї для поширення пропаганди. З 31 жовтня до 1 листопада на території історичної пам’ятки кримськотатарського народу планують провести «історичну реконструкцію» військового табору російської імперії», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на території палацу встановлять військові намети, облаштують польові кухні та склади. Відвідувачам демонструватимуть стройову підготовку й караульну службу російських військових підрозділів.

Окупанти також планують відкрити виставку, присвячену Кримській війні 1853–1856 років, під час якої представлять історичні артефакти.

Читайте також: У Криму окупанти знищили унікальну фреску Ханського палацу в Бахчисараї

Правозахисники зауважили, що Кримська війна завершилася поразкою російської імперії та підписанням Паризького мирного договору 30 березня 1856 року. Згідно з його умовами, російській імперії заборонили утримувати військовий флот і військово-морські арсенали на Чорному морі.

Як повідомляв Укрінформ, росіяни продовжують знищувати Ханський палац у Бахчисараї.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.