Події
У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази
У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.
У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.
На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.
У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.
У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.
У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.
У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.
У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.
У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.
У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.
В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.
В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.
У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.
У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.
У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.
В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.
У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.
В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.
Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.
Фото: Держкіно
У Мукачеві, ймовірно, виявили залишки середньовічного палацу Телегді, розташовані у мікрорайоні Підгоряно, яким вони володіли на межі XV-XVI століть. Наразі на цьому місці – підвали солодовні найстарішої у країні пивоварні.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив ініціатор пошуку палацу Телегді в Мукачеві, громадський діяч, підприємець Віктор Стинич.
“Мури, які ми разом із істориком Йосипом Кобалем вважаємо лишками палацу угорського шляхтича Міхая Телегді, вдалося виявити та сфотографувати щойно у березні. Наразі це – територія найстарішого в Україні пивзаводу, ці мури зараз є підвалами однієї із солодовень. Вони мають товщину понад 1,5 метра також склепіння, а кути роблені з тесаного каміння. Довжина будівлі близько 40 метрів”, – зазначив Стинич.
Він додав, що у пошуках орієнтувалися по старих картах та монографіях.
“Фактично на сьогодні є описи цієї будівлі у монографіях та позначення на старих картах, які збігаються із розташуванням цих підвалів. Територія сучасного пивзаводу належала Міхаю Телегді ще в 1575 році. В заповіті від 1593 року він заповідає це майно своїм дітям, а в 1597 офіційно “прописується” в Podhering castely. Опис 1596 року каже, що перша будівля мала склепінчастий підвал та деревʼяний другий поверх, також згадують сходи та бокову галерею з деревʼяними стовпами – торнац. Охорону забезпечували три вежі і стіна-паланок”, – розповідає Стинич.
Також він зазначає, що в монографіях про Сент-Міклош, зокрема в джерелах 1673 і 1712 років, інформація значною мірою повторюється: описується склепінчастий підвал на дві палати, кімната управителя та відкритий дерев’яний ґанок.
Наразі ці підвали не мають охоронного статусу, хоча на території заводу є табличка, яка вказує на те, що це пам’ятка архітектури 1728 року.
“Цю територію ніхто ніколи не досліджував, по-перше, це завжди була приватна територія, тут і зараз діє пивзавод, де виготовляють солод для українських та європейських пивзаводів, також тут печуть хліб та роблять ковбаси – тобто, є виробництво. По-друге, це тема для вузьких спеціалістів: істориків, дослідників, як Йосип Кобаль, які широко нею ніколи не цікавилися”, – додав Стинич.
Наразі команда ентузіастів домовляється зі спеціалістами та іншими науковцями про дослідження цих мурів та підтвердження знахідки.
“Що це дає Мукачеву? Це зміна історії міста – ми знайшли третю найстарішу будівлю в Мукачеві, після замку Паланок та каплиці св. Йосипа. Цей палац Телегді на 70 років старший за знаменитий Білий палац Ракоці, що в центрі Мукачева“, – зазначив Стинич.
За його словами, власники цих підвалів розуміють необхідність доступу до пам’ятки. Наразі тривають роботи з розчищення, а також планується продовження досліджень.
Як повідомлялося, граф Міхай Телегді – це угорський шляхтич, який на межі XVI-XVII біля сотні років володів сучасними Підгорянами (мікрорайон Мукачева) та Чинадієвом. У Підгорянах у нього був палац, також рід Телегді певний час володів замком Сент-Міклош.
У Мукачеві діє пивзавод (Підгорянська пивоварня), який вважається найстарішим промисловим пивним підприємством України, заснованим трансильванським князем Ференцем II Ракоці 1 березня 1701 року. Завод, відомий також як «Пивоварня Графа Фон Шенборна», має понад 320-річну історію та розташований у Мукачеві.
Фото Віктора Стинича
Події
УІНП готовий долучитися до оцифрування фондів української бібліотеки, перевезеної з Торонто в Тернопіль
Український інститут національної пам’яті готовий взяти участь в оцифруванні фондів української бібліотеки філії Українського національного об’єднання в Торонто, яку перевезли в Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини.
Про це йдеться у публікації Укрінформу «Мандрівка української бібліотеки з Торонто в Тернопіль».
Як зазначається, історія бібліотеки філії Українського національного об’єднання в Торонто сягає близько 90 років. Вона сформувалася завдяки поколінням емігрантів, які видавали книги й періодику українською, й налічувала близько 20 тис. книг і періодики. У 2020 році, коли почалася пандемія СOVID-19, бібліотека зачинилася. Наприкінці 2025 року колекцію книг перевезли у Тернопіль.
«Цінність цієї літератури полягає в тому, що її надрукували українські політичні та робітничі емігранти. Ці книги – величезний ковток зі свободи, яка існувала поза тоталітарним суспільством, поза тоталітарною владою, яка панувала в Україні», – зазначив голова УІНП Олександр Алфьоров.
Він додав, що Інститут національної пам’яті готовий долучитися до процесу цифровізації цих книжок та їх викладення в електронному вигляді в мережу, щоб забезпечити доступ до них для читачів і дослідників як в Україні, так і за її межами.
Директор Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини зазначив, що, за попередніми підрахунками, щоб опрацювати і впорядкувати передані з Канади фонди силами музейних працівників, потрібно близько п’яти років. У закладі вже почали над цим працювати.
Як повідомляв Укрінформ, тернопільський музей презентував унікальні книги та бібліотечні матеріали від українців з Торонто.
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрили виставку “Серце нАЗОВні. Квітуча Незламність”, що присвячена матерям і дружинам оборонців Маріуполя.
Про це повідомила у Телеграмі Маріупольська міська рада, передає Укрінформ.
«Серце нАЗОВні. Квітуча Незламність» – це мультижанровий проєкт, де в одному музейному просторі поєднуються яскраві світлини жінок у національних строях, які після найболючіших втрат знайшли в собі сили продовжувати жити, та історії загиблих воїнів, які віддали життя за свободу та незалежність України, за можливість їхнім рідним жити у вільній державі», – йдеться у дописі.
Виставка розповідає 20 історій жінок, яких згуртувало спільне горе – загибель синів і коханих чоловіків.
“Вона дає змогу не просто вшанувати загиблих, а й формувати культуру пам’яті, що об’єднує суспільство та допомагає проживати досвід війни”, – зазначають у міськраді.
Як повідомлялося, у Страсбурзі (Франція) в Палаці Європи відкрилася виставка Thank You With All My Heart («Дякую серцем»), приурочена до четвертих роковин повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Фото: Маріупольська міськрада
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Одеса1 тиждень agoУкраїна створює нову модель війни — заява Курта Волкера
-
Суспільство1 тиждень agoЛісовий презентував проєкт «КРОК» для дітей з порушенням інтелектуального розвитку
-
Політика1 тиждень agoУ Нідерландах пройде міжурядова конференція щодо підтримки Україні на шляху євроінтеграції
-
Економіка1 тиждень agoАтака на Іран — в Ормузькій протоці зупиняються судна
-
Війна1 тиждень agoПам’яті старшого лейтенанта поліції Василя Паньківа
-
Усі новини7 днів agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoУ Генштабі обговорили нарощування спроможностей Сил оборони з ураження ворога