Події
У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази
У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.
У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.
На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.
У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.
У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.
У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.
У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.
У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.
У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.
У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.
В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.
В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.
У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.
У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.
У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.
В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.
У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.
В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.
Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.
Фото: Держкіно
Швейцарські переможці “Євробачення-2024” Nemo вирішили повернути кубок через те, що Ізраїлю дозволили продовжувати участь у пісенному конкурсі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.
На відео в мережі Instagram, тримаючи в руках фігуру у формі мікрофона, Nemo зазначили: «Сьогодні ми більше не відчуваємо, що цей трофей має бути на нашій полиці».
«Євробачення заявляє, що виступає за єдність, за інклюзивність та гідність для всіх людей», – сказали артисти, додавши, що участь Ізраїлю, враховуючи його ведення війни проти ХАМАСу в Газі, показує, що ці ідеали суперечать рішенням організаторів.
“Коли цілі країни відмовляються від участі, повинно бути зрозуміло, що щось глибоко не так”, – наголосили Nemo перед тим, як покласти трофей у коробку, яка, за їхніми словами, буде надіслана Європейській мовній спілці.
Наразі вже п’ять країн оголосили про бойкот конкурсу “Євробачення” у 2026 року після того, як організатори відмовилися виключити Ізраїль зі змагань. Це: Іспанія, Нідерланди, Ірландія, Словенія та Ісландія.
Як повідомляв Укрінформ, участь у Євробаченні-2026 дозволили всім країнам EBU, включно з Ізраїлем.
На початку грудня міністр Європи та закордонних справ Жан-Ноель Барро заявив, що Франція ніколи не бойкотуватиме Ізраїль та не відмовлятиметься від участі у «Євробаченні-2026».
Пісенний конкурс «Євробачення-2026» пройде у Відні на критій арені Stadthalle. Фінал відбудеться 16 травня, а два півфінали – 12 травня та 14 травня відповідно.
Фото: Іnstagram /nemothings
Книжка “Не народжені для війни” Артема Чапая у лютому 2026 року з’явиться в перекладі нідерландською мовою у видавництві De Bezige Bij (“Працьовита бджілка”).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
За словами автора, видавництво має особливу історію: воно постало в роки Опору під час нацистської окупації Нідерландів як відповідь на пропагандистський наратив про “один народ”.
Передмову до нідерландського видання написав один із найпомітніших сучасних письменників Нідерландів – Тоні Вірінґа (Tommy Wieringa). Автор зацікавився книжкою після того, як прочитав англійський переклад за рекомендацією Андрія Куркова. У дописі автор подякував обом за підтримку та увагу до книжки.
Переклав видання Тобіас Волс.
“У книжці Артем Чапай пише про свою війну, нічого не приховуючи про свої мотиви, кошмари та нові стосунки зі світом. Пацифіст, який став бійцем, досліджує свою роль у захисті українського народу від російської армії та свої обов’язки як батька, письменника та солдата. Він прагне зрозуміти масштабне прийняття рішень, яке має вирішальний вплив як на окремих громадян, так і на суспільство в цілому: багато його побратимів-солдатів ніколи не думали про вступ до війни; інші втекли із країни. Він також задається питанням, що роблять його маленькі діти вдома і що вони почувають. … Незамінна книжка для кожного, хто хоче зрозуміти, як війна може змінити все”, – йдеться в анотації.
Як повідомляв Укрінформ, романи “Вивітрювання” Артема Чапая та “Радіо Ніч” Юрія Андруховича у 2026 році вийдуть в англійському перекладі в американських видавництвах Seven Stories Press і New York Review Books відповідно.
Фото: facebook/Artem Chapeye
У Києві відбулося прощання з відомим українським кінорежисером, сценаристом, актором і педагогом Вʼячеславом Криштофовичем.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Попрощатися з митцем до Будинку кіно прийшли його колеги по кіноцеху, друзі, шанувальники.
Відомий кінорежисер Роман Балаян подякував Вʼячеку, як його називали близькі, за давню дружбу.
«Я дякую Богові, що він дав мені такого чудового друга, приголомшливого й найтоншого режисера. В’ячеку, я щасливий, що з тобою дружив із 1967 року. Мені буде дуже сумно», – сказав Балаян.
Відомий кінокритик, кінознавець і сценарист Сергій Тримбач назвав Криштофовича авторським режисером.
«Він вловлював не тільки дрібниці життя, як називався один із його блискучих фільмів. Він чув космічні мелодії у пітьмі нічного міста і вмів це випробувати у своїх фільмах. Ми прощаємося насправді з великим режисером – автором у повному розумінні цього слова. Він мав свою авторську концепцію, свій власний, не позичений погляд на цей світ», – сказав Тримбач.
Про особливу інтелігентність Криштофовича згадав поет, кінорежисер, сценарист і педагог Станіслав Чернілевський: «Це був зразок інтелігентності – теплий, мудрий, небагатослівний, точно скаже й оцінить, ніколи прилюдно не зробить зауваження».
Щемливо попрощалася з режисером народна артистка України Лариса Кадочникова, яка знімалася у його фільмах.
«Мені страшно навіть подумати, що я не почую твій голос і не побачу тебе. В’ячеку, ти був чудовий. Чому відходять талановиті люди, чому їх забирає Бог? Йому потрібні таланти», – сказала актриса.
Оператор-постановник багатьох фільмів Криштофовича Валерій Анісімов розповів про їхню багаторічну співпрацю.
«Я хочу подякувати В’ячеку за те, що серед багатьох класних українських операторів він обрав мене. Більше двадцяти років ми з ним працювали. Ми були знайомі ще з інститутських часів. Хочу подякувати йому від усіх, хто був у нашій групі. Ми були одним організмом, головою, душею і серцем у якому був В’ячек», – зауважив Анісімов.
Про тонку душу митця висловився його колега Михайло Іллєнко – кінорежисер, сценарист, актор.
«Він був людина відкрита. Але була у нього одна така схованка – це його фільми. Довгий час, коли це було питанням виживання, він ховався у своїх фільмах від радянщини. Він це робив віртуозно. Цей музичний інструмент – його душа – була дуже чутлива. Сьогодні ця струна вже не резонує. І важко, звичайно, було В’ячеку резонувати з тією бідою, яка впала на нас всіх сьогодні», – сказав Іллєнко.
Як повідомлялося, Криштофович помер на 79-му році життя.
В’ячеслав Криштофович народився 26 жовтня 1947 року в Києві. Режисер-постановник Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Створив понад 20 ігрових картин для кінопрокату і телебачення, черед них — «Самотня жінка бажає познайомитися», «Автопортрет невідомого», «Ребро Адама», «Приятель небіжчика» та інші.
З’являвся в кадрі і сам: ще молодим зіграв у «Совісті» та «Серці Бонівура», а згодом – у «Першому правилі королеви». Академік НАМ України (2017). Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2022). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член Національної спілки кінематографістів України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство7 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Усі новини5 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Одеса3 дні ago
Новий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі оголосили тендер на капремонт дитячої поліклініки, яка цьогоріч постраждала від обстрілу
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат