Події
У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази
У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.
У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.
На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.
У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.
У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.
У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.
У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.
У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.
У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.
У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.
В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.
В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.
У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.
У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.
У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.
В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.
У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.
В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.
Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.
Фото: Держкіно
Події
Пол Маккартні став мільярдером і посів третє місце серед найбагатших музикантів світу
Статки британського музиканта Пола Маккартні Forbes оцінив у 1,4 млрд доларів, що зробило його третім найбагатшим музикантом світу.
Про це повідомляє CNN, передає Укрінформ.
За рівнем статків Маккартні поступається Jay-Z, який очолює рейтинг Forbes із 2,8 млрд доларів, та Тейлор Свіфт, чий капітал оцінюють у 2 млрд доларів. У липні Маккартні та Свіфт разом виконали на весіллі співачки з Тревісом Келсі в Madison Square Garden пісню «I Want to Hold Your Hand» — перший хіт The Beatles, який очолив американські чарти.
Forbes пояснює підйом 84-річного Маккартні на третє місце багаторічною успішною кар’єрою автора пісень, вдалими бізнес-рішеннями та вражаючою колекцією творів мистецтва.
Свого часу попри феноменальний успіх The Beatles, учасники гурту отримували лише незначну частину доходів від своєї творчості на піку «бітломанії». За даними Forbes, початковий контракт гурту зі звукозаписною компанією передбачав виплату менш ніж одного пенні за кожен проданий альбом.
«Незалежно від того, наскільки успішною ми зробили компанію, нам не підвищували гонорар», — написав Маккартні в есе для Forbes у 2017 році.
У пошуках виходу із ситуації Маккартні у 1969 році заснував власну компанію MPL Communications. Це дало музикантові змогу самостійно розпоряджатися своєю інтелектуальною власністю та отримувати значно більшу частку роялті.
MPL стала надзвичайно прибутковим бізнесом для Маккартні. Компанія також придбала авторські права на тисячі музичних творів, зокрема на старий репертуар піонера рок-н-ролу Бадді Голлі, якого музикант називав одним із головних джерел натхнення для The Beatles.
Крім того, MPL володіє правами на низку популярних різдвяних пісень, зокрема «It’s Beginning to Look a Lot Like Christmas» та «Baby, It’s Cold Outside», а також на мюзикли «Grease» і «Annie». Доходи від стримінгу різдвяної класики та постановок цих мюзиклів, зокрема у шкільних театрах, також поповнюють статки британського музиканта.
Маккартні, який має п’ятьох дітей і вісьмох онуків, брав участь у кількох судових суперечках, щоб забезпечити собі, іншим учасникам The Beatles та їхнім спадкоємцям належні роялті. Холдингова компанія гурту Apple Corps нині заробляє понад 50 млн доларів на рік завдяки стримінгу, продажу вінілових платівок і супутніх товарів.
За оцінками Forbes, частка Маккартні в авторських правах на пісні The Beatles також приносить йому щонайменше 10 млн доларів щороку.
На зростання статків музиканта вплинули також його нерухомість у Великій Британії та Гамптонах, а також колекція творів мистецтва, до якої входять роботи Пікассо та Магрітта.
Як повідомляв Укрінформ, Пол Маккартні анонсував свій новий альбом «The Boys Of Dungeon Lane». Це його перший реліз після відомого альбому «McCartney III» 2020 року.
Фото: Facebook/Paul McCartney
Події
Що обирають 18-річні українці за програмою «єКнига»: найпопулярніші автори
За державною програмою «єКнига» протягом дев’яти місяців цього року 18-річні українці придбали понад 171 тисячу книжок.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Такими є результати моніторингу програми станом на 1 жовтня, яку провели Український інститут книги спільно з Міністерством культури та Міністерством цифрової трансформації.
За даними моніторингу, це в середньому 628 книжок щодня. Найчастіше молодь обирає друковані видання, художню літературу і книжки з психології.
«Підтримка читання – важлива частина нашої культурної політики. Книжки допомагають формувати власну думку, розуміти інших людей, глибше пізнавати свою культуру. «єКнига» робить їх доступнішими для молоді й водночас створює попит на українському книжковому ринку. Так державна підтримка працює і на читача, і на розвиток галузі», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Від початку роботи програми у грудні 2024 року 18-річні українці придбали вже 606 148 книжок на понад 193,5 млн грн. Загалом бажання отримати державну допомогу виявили 351 760 юнаків та дівчат. Із них понад 341 тисяча вже отримали кошти на свої картки.
За перші три квартали 2026 року програмою скористалися 104 978 молодих людей. Це майже 39% від тих, хто досяг 18-річного віку та отримав відповідне сповіщення в застосунку «Дія».
За результатами моніторингу, найбільший попит серед учасників програми мають друковані книжки. Вони становлять 98,63% усіх придбаних примірників. Частка електронних книжок – 1,36%, аудіокнижок – 0,01%.
Водночас 73,41% коштів молодь витратила в інтернет-магазинах, а 26,59% – у стаціонарних книгарнях.
Серед найпопулярніших жанрів – романтична проза, трилери, література для молоді та психологічний нонфікшн.
Найпопулярнішою авторкою стала американська письменниця Коллін Гувер. Учасники програми придбали 5 031 примірник 14 її творів. До п’ятірки найпопулярніших авторів також увійшли Х.Д.Карлтон, Пенелопа Дуглас, Тесс Геррітсен та Агата Крісті.
Серед українських письменників найбільший попит мають книжки Володимира Станчишина, Ілларіона Павлюка та Андрія Кокотюхи.
За весь час роботи «єКниги» молодь придбала понад 33 тисячі найменувань книжок від 536 видавців. До програми долучилися 325 книгарень та 39 книжкових інтернет-магазинів.
Загальна сума витрачених коштів становить понад 193,5 млн грн. Це додаткова підтримка українських видавництв, книгарень та розвитку культури читання.
У 2026 році середня вартість придбаної книжки становила 338,68 грн, а середній чек покупки – майже 700 грн. У середньому кожен учасник програми купує від двох до трьох книжок.
Важливість державної підтримки читання підтверджують і результати комплексного дослідження «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення», яке ініціювало Міністерство культури.
Згідно з ним, 32% молодих людей віком від 18 до 24 років уже купували книжки за кошти державних програм підтримки. Це найвищий показник серед усіх вікових груп.
«єКнига» – державна програма підтримки читання, яку реалізує Український інститут книги спільно з Мінкультом і Мінцифри за підтримки Проєкту підтримки Дія, ПРООН в Україні та уряду Швеції.
Кожен громадянин України після досягнення 18 років може протягом року оформити в «Дії» грошову допомогу на придбання книжок українською мовою. Використати кошти потрібно протягом трьох місяців із моменту їх зарахування.
Як повідомляв Укрінформ, капітула літературної премії «Григір», заснованої культурною аґенцією «Терени», оголосила фіналістів за найкращу українську книжку короткої прози за 2026 рік.
Події
Британець М. Джон Гаррісон став найстаршим лауреатом Букерівської премії
Букерівську премію 2026 року здобув 81-річний британський письменник М. Джон Гаррісон за роман «Кінець усього» (The End of Everything).
Про це повідомляється на сайті премії, передає Укрінформ.
«Британський письменник М. Джон Гаррісон здобув Букерівську премію 2026 року за свій тринадцятий роман «Кінець усього» (The End of Everything) — антиутопічну сатиру, яка досліджує межі людського розуміння», – йдеться у повідомленні.
Гаррісон став найстаршим лауреатом в історії Букерівської премії. Його письменницька кар’єра триває вже 60 років.
Під час церемонії нагородження, яка відбулась у Лондоні ввечері у понеділок, Гаррісон отримав нагородну статуетку і 50 000 фунтів стерлінгів.
«Кінець усього» — це дестабілізуючий сатиричний антиутопічний роман, у якому розповідається про чоловіка, що збирає викинуті на берег речі, та його тітку, яка завжди носить із собою пістолет. Вони намагаються вижити на узбережжі Кента (Англія) в недалекому майбутньому.
“Вибудовуючи оповідь із коротких, кінематографічних розділів, Гаррісон водночас спирається на традиційні літературні форми, досліджуючи межі людського розуміння та залишаючи читачеві простір, щоб він міг самостійно заповнити прогалини”, – зазначається в описі.
Букерівська премія, яку вперше вручили у 1969 році, щорічно присуджується книзі, написаній англійською мовою та опублікованій у Великій Британії або Ірландії.
Як повідомляв Укрінформ, цьогоріч до короткого списку Букерівської премії увійшли романи: The Disappearers Марлона Джеймса, John of John Дугласа Стюарта, The Things We Never Say Елізабет Страут, The End of Everything М. Джона Гаррісона, Black Bag Люка Кеннарда, May We Feed the King Ребекки Перрі.
Торік переможцем Букерівської премії став угорсько-британський письменник Девід Салаї з книжкою «Плоть» (Flesh).
Фото: thebookerprizes.com
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Суспільство1 тиждень agoБлагодійний аукціон зібрав ₴2,5 мільйона на дрони для бійців ГУР та «Азову»
