Події
У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази
У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.
У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.
На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.
У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.
У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.
У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.
У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.
У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.
У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.
У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.
В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.
В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.
У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.
У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.
У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.
В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.
У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.
В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.
Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.
Фото: Держкіно
На Прикарпатті готують виставку 700 писанок, відтворених на основі колекції Музею писанкового розпису.
Про це у Фейсбуці повідомляє Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, передає Укрінформ.
«Готуємо виставку з 700 писанок, відтворених на основі колекції Музею писанкового розпису. Виставка підсилюватиме міжнародний імідж України, сприятиме якісній інтеграції української культури в європейський культурний простір і поглибленню співпраці з культурно-мистецькими та громадськими інституціями за кордоном», – йдеться у повідомленні музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
Виставку готують за фінансової підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура. Регіони» в Музеї писанкового розпису – філії Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Назва проєкту – «Писанка крізь віки: скарби з колекції Музею писанкового розпису».
«Важливою складовою проєкту є забезпечення безбар`єрного доступу до музейної колекції для відвідувачів з інвалідністю. З пересувною виставкою зможемо завітати до людей, які перебувають на лікуванні чи оздоровленні в реабілітаційних центрах», – додають у Музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
Зазначається, що виставку доповнюватимуть доступні на сенсорному екрані відео-, фотоілюстративний та інформаційний матеріали, двомовний каталог (українською та англійською мовами), який розповідатиме про представлені твори в контексті музейної збірки.
Емоційне сприйняття друкованого матеріалу підсилюватимуть анімаційні ролики, які розкриватимуть красу писанок різних регіонів України.
Виставку писанок обіцяють представити в Музеї писанкового розпису під час відзначення 100-літнього ювілею Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.
Нині збірка Музею писанкового розпису налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та 35 країн світу.
Українську традицію «Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць» офіційно внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО 3 грудня 2024 року.
Як повідомляв Укрінформ, Музей писанкового розпису поповнив збірку твором, створеним на замовлення військових.
Фото: Український культурний фонд
До публічної бібліотеки австралійського міста Кіама повернули книгу про античну Грецію, яку знайшли під час ремонту будинку. Вона близько 150 років пролежала замурованою в каміні.
Про це повідомило AP, передає Укрінформ.
За словами менеджерки бібліотеки Мішель Хадсон, місцевий житель Росс Сіммонс виявив книгу в ящику з-під чаю під час ремонту старого будинку.
«До нас ніколи не повертали нічого настільки старого. Я стежу за багатьма бібліотеками в соцмережах, і часто там розповідають про книги, які знаходять через 30-40 років під час прибирання старих маєтків», – зазначила Хадсон.
Сіммонс припустив, що книгу свого часу взяв почитати його прапрадід Джон Сіммонс, якому належав цей будинок.
Бібліотеку в Кіамі відкрили у 1872 році. Книга «Афінські старожитності», видана у 1858 році, мала номер 506 у її першій колекції, яка налічувала близько тисячі книжок.
За словами Хадсон, імовірно, книгу не повернули вже в перші роки після відкриття бібліотеки.
Якби штраф за прострочення нараховували донині, він становив би близько 28 тисяч австралійських доларів (майже $19,5 тисячі) з урахуванням інфляції.
Розрахунок грунтується на правилі, надрукованому на внутрішньому боці обкладинки: за кожен тиждень прострочення стягували три пенси.
Водночас Хадсон зазначила, що бібліотека втратила записи про читачів за 1870-ті роки, тому встановити, хто саме востаннє брав книгу, неможливо.
Згідно з тодішніми правилами, читач мав повернути книгу й сплатити штраф, перш ніж отримати іншу.
«Можливо, саме тому її нам так і не повернули», – пояснила Хадсон.
Книгу включать до краєзнавчої колекції бібліотеки.
«Ми більше не видаватимемо її. Не хочемо знову чекати 150 років на повернення», – додала Хадсон.
Як повідомляв Укрінформ, Національна бібліотека України імені Вернадського отримала у свій фонд європейські стародруки XVII–XVIII століть зі згадками та описами України.
Фото: Facebook/Kiama Library
Пригодницький детектив для підлітків «Гімназист і Чорна рука» письменника Андрія Кокотюхи екранізують.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Режисером стрічки стане Олександр Тіменко – режисер-постановник і сценарист із досвідом роботи над ігровими та документальними проєктами. Серед його робіт – «Спіймати Кайдаша», «Катерина», «Потяг до життя» та інші. З 2023 року Олександр проходить службу в лавах ЗСУ.
Продюсерка та ініціаторка проєкту – Іванна Хіцінська, членкиня Української кіноакадемії, продюсерка документальних та ігрових проєктів і лауреатка Національної кінопремії «Золота Дзиґа».
Виробництво фільму виконуватиме компанія WAYA Profuction.
Уже також представили тизер фільму.
Головний герой стрічки тринадцятирічний Юрко Туряниця щоразу, коли бачить несправедливість, не може залишитися осторонь. Саме через це він стає дотичним до небезпечного розслідування, в якому намагаються захистити добре ім’я ветерана російсько-української війни, якого намагається дискредитувати ворожа пропаганда. Під час цього Юрко та його друзі відкривають для себе маловідомі сторінки української історії.
Майбутній фільм орієнтований на глядачів віком 12–14 років. Команда прагне говорити з підлітками не про них, а їхньою мовою – через пригоди, дружбу, гумор, перше кохання, сумніви та складні моральні вибори.
Наразі проєкт перебуває на етапі девелопменту за підтримки Українського культурного фонду.
Команда працює над повнометражним сценарієм, розрахованим орієнтовно на 90 хвилин екранного часу, режисерським і візуальним баченням фільму та міжнародним презентаційним пакетом.
Зокрема, автор книжки очолює роботу з адаптацією сценарію, що дозволить зберегти характери героїв і сюжет книжки, водночас адаптувавши їх до сучасної кіномови.
«Коли вийшов мій твір, російське вторгнення в Україну тривало вже рік, і мені було дуже важливо показати світоглядну залученість юних українців до змін у країні. Герої захищають добре ім’я ветерана АТО, яке намагається паплюжити ворожа пропаганда, і водночас відкривають для себе сторінки історії України, що розповідають про участь їхніх ровесників у протистоянні одвічному ворогу. Але все це не прозвучало б так і книга не стала б однією з улюблених, якби важливі сенси автор не загорнув у форму гостросюжетного детективу», – зауважив Кокотюха.
За його словами, читач, а тепер і глядач, стежить за перебігом подій, переживає за героїв, разом із ними припускається помилок, та все ж повертається на вірний шлях. «Фінал показує не лише притаманну жанру перемогу Добра над Злом, а й дає розуміння, для чого герої шукають істину, ризикують та яку важливу мету переслідують», – додав автор роману.
«Гімназист і Чорна рука» підготовлений за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Мистецтво в кадрі». Партнери проєкту – Одеська кіностудія та латвійська продакшн-компанія Sunday Rebel Films.
Тіменко, розповідаючи про стрічку, зазначив: «Підлітки дуже чутливі до уваги. Кіно для підлітків – один із найяскравіших проявів уваги до них із боку дорослих, батьків і суспільства загалом. Шлях дорослішання завжди тернистий, тому підліткові важливо мати можливість спілкуватися з дорослими, які щиро його поважають, співчувають його пошукам сенсів і готові ділитися власним досвідом. Ми прагнемо донести до юного глядача думку, що запорукою успіху є воля та прагнення до перемоги – передусім над собою».
«Найважливіше для нас – уникнути будь-якої штучності й фальші, адже підлітки відчувають їх дуже тонко. Водночас ми хочемо м’яко звернути увагу на обставини, які можуть свідчити про небезпеку, застерегти від необдуманого ризику й допомогти знайти правильний бік», – підкреслив режисер.
Коментує фільм і продюсерка Іванна Хіцінська: «Для мене «Гімназист і Чорна рука» – насамперед історія Юрка. Він бачить те, що дорослі вже перестали помічати. Не тому, що розумніший за них, а тому, що ще не навчився миритися з несправедливістю. Саме такими героями сьогодні захоплюються підлітки – не безстрашними й бездоганними, а справжніми. Тими, хто сумнівається, помиляється, але все одно знаходить у собі сміливість зробити правильний вибір».
«Настав час українським підліткам отримати власного героя – того, хто говорить їхньою мовою, живе в українських реаліях, дружить, помиляється, закохується, шукає правду і вчиться робити складний моральний вибір», – додала вона.
Також Хіцінська зауважила, що для неї «Гімназист і Чорна рука» – це значно більше, ніж екранізація успішної книжки. Це можливість створити українську підліткову кінофраншизу і зробити ще один крок до того, щоб українські діти дорослішали не лише зі світовими, а й із власними героями. Бо культурна самоідентифікація починається з історій, у яких люди впізнають себе .
Як повідомляв Укрінформ, у Києві завершили зйомки фільму «Місто» режисера Станіслава Битюцького – сучасної кіноадаптації роману Валер’яна Підмогильного.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі