Події
У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази
У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.
У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.
На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.
У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.
У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.
У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.
У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.
У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.
У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.
У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.
В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.
В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.
У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.
У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.
У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.
В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.
У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.
В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.
Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.
Фото: Держкіно
Українські ілюстраторки Юлія Ґвілім і Женя Полосіна стали лавреатками відзнак престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2025.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на сайт Британської асоціації ілюстраторів.
Всього на конкурс ілюстратори подали понад 4700 робіт, а до короткого списку журі премії відібрало 200.
Українських ілюстраторок нагородили відзнаками Highly Commended у двох категоріях:
- ілюстрацію Жені Полосіної до обкладинки збірки оповідань Г. Дж. Веллса (названої на честь одного з оповідань) «Країна сліпих» (видавництво «Ще одну сторінку») у категорії «Обкладинки книг»;
- ілюстрації Юлії Ґвілім до дитячої книжки «Кряк!» (видавництво «Видавництво Старого Лева») у категорії «Дитяча книжкова ілюстрація».
World Illustration Awards – одна з найпрестижніших міжнародних відзнак у сфері ілюстрації, заснована Британською асоціацією ілюстраторів у співпраці з Directory of Illustration.
Із 1976 року премія відзначає найкращі ілюстративні роботи з усього світу, а подавати свої роботи можуть як відомі ілюстратори, так і початківці. Цьогоріч премію вручили вдесяте.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
Фото: сайт Британської асоціації ілюстраторів
У середу, 17 вересня, у Львові розпочався фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025». Захід проводять у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Фестиваль розпочався із конференції «Culture, Recovery & Solidarity: How Art, Music and International Partnerships Heal and Rebuild Ukraine».
Як зазначив генеральний директор фестивалю “Червона рута” Мирослав Мельник, співпраця фестивалю з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ має природне коріння.
“Перша “Червона рута” проводилась на честь пам’яті Володимира Івасюка – на десятиріччя, як його не стало. А далі завданням фестивалю було пробудженням всього, що є українським, у східних областях, де російськомовні міста. Таким чином, у 1991 році фестиваль пройшов у Запоріжжі, в 1993-му — в Донецьку, в 1995-му — в Криму, в 1997-му — в Харкові. Далі був Маріуполь, інші міста. Зараз – війна. Навіть ті, хто нині на окупованих територіях, свого часу брали участь у фестивалі. Ті, хто там перебуває, допомагають ССО, вони активні, вмотивовані”, – сказав він.
Мельник додав, що на цьогорічному фестивалі присутні музиканти, які були на першій “Червоній руті”, зокрема Дарка Стебівка, яка приїхала із США. Також беруть участь виконавці із Польщі та США.
Також для фестивалю вперше провели конкурси за кордоном: у Польщі та Великій Британії.
Начальник Львівської ОВА Максим Козицький подякував українським військовим, які зараз боронять нашу державу, і ветеранам російсько-української війни. Також він подякував молоді, яка стала учасниками фестивалю, і його директору Мирославу Мельнику – за те, що “Червона рута” відбувається саме у Львові.
“Культура – як ліки. Українська пісня – як частина дипломатії, частина і передоснова української держави. Ми маємо бути цікаві світові… Пісня лунає і в окопі на передовій, і в бомбосховищах, і в метро, і в душі кожного з нас. І поки в душі лунатиме пісня, ми матимемо змогу вірити в нашу Перемогу. Саме в пісні через століття ми будемо мати оспіваних героїв цієї війни”, – сказав Козицький.
Під час конференції обговорювали успішні кейси реабілітаційних центрів та їх співпрацю з культурними проєктами, роль мистецтва, музики, живопису у психоемоційному відновленні ветеранів. Також йшлося про важливість міжнародної підтримки культурного відновлення України.
«Червона рута – 2025» проводиться за сприяння Офісу Президента України, Секретаріату Кабміну, Міноборони, МЗС, МКСК, Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Львівської обласної військової (державної) адміністрації, також обласних державних адміністрацій України, які відряджають фіналістів.
Як повідомляв Укрінформ, під час XVII Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025», який пройде у Львові 17–21 вересня, крім класичної конкурсної програми пройдуть лекції, панельні дискусії та зустрічі, присвячені історії українського визвольного руху та сучасним практикам опору.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на видавництво Arc.ua, в якому вийшла книжка
«Овації-овації! Ми намагаємося не припиняти тішити вас власними перемогами. Стенлі Петерсон, від народження Богдан Патик, мав непросте життя східноєвропейського емігранта, який шукав притулок від переслідувань та війни, і знайшов його в Канаді. Не забуваючи про своє українське коріння, він присвятив своє життя підтримці освітніх та гуманітарних справ у Канаді та по всьому світу, ставши благодійником», – зазначають у видавництві.
На сайті фонду про переможця поки що не повідомили, однак у коментарі для Читомо у видавництві підтвердили, що автор книжки та перекладачі отримали інформаційні листи з привітаннями від організаторів премії.
Книжка в українському перекладі вийшла 2024 року у видавництві Arc.ua.
Переклали книжку Марія Дубровій, Ганна Рак, Анна Мельниченко і Олександр Охріменко.
Обкладинку до видання створила авторка та ілюстраторка Оленка Загородник.
«Росія потребує звільнення від самої себе, адже російська держава стала імперією до того, як росіяни стали нацією, і до того, як величезна країна змогла перетворитися на національну державу. Ця книга про те, як можна розвивати деволюцію Російської Федерації та сприяти деколонізації поневолених імперією народів, щоби вони мали шанс збудувати власний Люксембург за Полярним колом», – ідеться в анотації.
Нагороду за книжковий переклад Літературного фонду імені Петерсона надають що два роки, починаючи з 2021 року. Її присуджують нещодавно опублікованим перекладам художніх та документальних літературних творів українською та з української.
Заохочується подання насамперед книжок перекладених українською з англійської та французької, чи навпаки, з англійської чи французької на українську мов.
Літературний фонд імені Петерсона – фонд для українців світу, що приймає на фінансування прозові твори та переклади та зосереджується на фінансуванні робіт, які потенційно будуть цікаві широкій авдиторії.
Премія відзначає книжки, які сприяють кращому розумінню України чи українського народу та тематика яких актуальна для світової української спільноти.
Вона складається з кількох програм – насамперед, головної Літературної премії, а також нагород за літературні переклади книжок і кількох цільових грантів для письменників та перекладачів.
Фонд заснований канадським меценатом українського походження Стенлі Петерсоном для надання міжнародних літературних премій і грантів. Він створений під егідою канадської благодійної фундації «Будучність», яка підтримує освітні та гуманітарні ініціативи.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
-
Усі новини1 тиждень agoКрихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Події1 тиждень agoОголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Події1 тиждень agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень agoСвітлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Відбудова1 тиждень agoБанки профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴27,1 мільярда