Події
У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази
У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.
У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.
На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.
У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.
У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.
У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.
У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.
У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.
У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.
У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.
В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.
В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.
У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.
У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.
У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.
В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.
У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.
В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.
Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.
Фото: Держкіно
Події
Мінкульт представив результати роботи у сфері виконання зобовʼязань відповідно до конвенцій ЮНЕСКО
Заступниця міністра культури та керівниця сектору культури і культурної спадщини в Національній комісії України у справах ЮНЕСКО Анастасія Бондар представила на засіданні бюро комісії результати роботи у сфері виконання зобовʼязаннь та реалізації настанов відповідно до конвенцій ЮНЕСКО.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
«В умовах російської збройної агресії Україна не лише забезпечує збереження власної культурної спадщини, а й формує нові підходи до її міжнародного захисту. Наш практичний досвід взаємодії з механізмами ЮНЕСКО є унікальним і має бути врахований у подальшому розвитку міжнародних інструментів у цій сфері», – зазначила Бондар.
У першому кварталі 2026 року міністерство забезпечило системну координацію державної політики щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Зокрема завершений офіційний переклад Гаазької конвенції 1954 року та її резолюцій, а також проведена ревізія Другого протоколу 1999 року для усунення термінологічних неузгодженостей.
Нещодавно відбулося перше засідання Робочої групи з питань захисту культурних цінностей у межах діяльності Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні. Він передбачає аналітичні звіти щодо імплементації Конвенції 1954 року, удосконалення нормативної бази для маркування культурних цінностей емблемою «блакитний щит» та посилення міжвідомчої координації для документування воєнних злочинів проти спадщини.
Станом на перший квартал 2026 року до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом внесли 46 українських об’єктів. Мінкульт працює над наступним пакетом номінацій спільно з обласними військовими адміністраціями та Міністерством оборони.
Триває системне оцифрування культурних цінностей через електронні системи: Реєстр Музейного фонду України та Державний реєстр нерухомих пам’яток.
Також триває внесення даних про викрадені з Херсонського художнього музею імені Шовкуненка предмети до бази Інтерполу. Це, у свою чергу, дозволить включити певний перелік предметів і до Віртуального музею втрат ЮНЕСКО.
Міністерство також ініціювало напрацювання міжнародними експертами ЮНЕСКО роз’яснень щодо криміналізації посягань на культурні цінності на національному рівні та подало звіти про стан об’єктів всесвітньої спадщини, зокрема щодо «Херсонеса Таврійського та його хора», який пропонується включити до списку під загрозою.
Серед інших міжнародних ініціатив: підписання меморандуму про співпрацю з Молдовою та Румунією щодо включення культурного комплексу Прекукутень – Аріушд – Кукутень – Трипілля до Попереднього списку ЮНЕСКО та доопрацювання досьє Софіївки відповідно до оновлених операційних настанов.
Засідання Національної комісії у форматі бюро провела голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.
За його результатами учасники узгодили подальші кроки для активного просування інтересів України в ЮНЕСКО та зміцнення позицій держави на міжнародній арені.
Як повідомляв Укрінформ, депутати Одеської міськради звернулися до Міністерства культури з проханням створити орган управління об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Історичний центр Одеси» на базі муніципалітету.
Фото: МЗС
До кінця 2026 року книжка Артура Дроня “Гемінґвей нічого не знає” вийде друком вісьмома мовами.
Як передає Укрінформ, про це письменник і ветеран повідомив у Фейсбуці.
За результати програми Translate Ukraine на підтримку перекладів української літератури різними мовами світу грант отримають вісім видавців, які підписати контракти на видання “Гемінґвея”. Тож до кінця 2026 року книга точно вийде англійською, шведською, французькою, польською, литовською, грузинською, словацькою і португальською (в Бразилії).
“А книга віршів “Тут були ми” вийде німецькою, що стане вже сьомим її іноземним виданням”, – зауважив Дронь.
У Великій Британії книжку у перекладі Ганни Лелів видасть Jantar Publishing. Видавець – Майкл Блюз Тейт. Уже готують друк перших сигнальних примірників.
У Швеції книжку видасть видавництво Ellerströms Förlag, яке очолює Мікаель Нюдаль. Книжку мають презентувати у вересні.
У Бразилії в перекладі на португальську Вольги Франко та Патерсона Франка книжку видасть Editora Rua do Sabão Ltda.
У Литві книжку випустить видавництво письменницької асоціації Литви. Переклад литовською – Доната Рінкевичене, яка переклала книжку ще до того, як знайшовся видавець.
У Польщі книжку видасть Borderland – Pogranicze, Sejny, у Франції – Les Éditions Bleu et Jaune. Перекладачка – Ніколь Дзюб.
В Угорщині книжку видасть Prae Publishing, у Чехії – Větrné mlýny.
У Сакартвело книжку видасть Artanuji Publishing, у Словаччині – Dajama publisher.
Як повідомляв Укрінформ, Дронь з книжкою “Гемінґвей нічого не знає” став лавреатом премії імені Юрія Шевельова 2025 року.
Фото: Артур Дронь/Фейсбук
Доступ до Ближніх печер Києво-Печерської лаври відкритий як для паломників, так і для екскурсантів, не існує жодних списків і черг на відвідування.
Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.
“Якщо говорити про Ближні печери, які ми нещодавно відкрили для відвідування, то можу чітко заявити, що зараз вони відкриті для кожного. Існують два формати, в яких люди можуть туди заходити. Перший формат, це коли люди приходять туди як паломники помолитися, печери відкриті абсолютно для всіх охочих. Другий формат – екскурсійні відвідування, коли в супроводі екскурсовода люди, навіть ті, які не приходять туди помолитися, можуть прийти і послухати про історію цього місця. І цей доступ здійснюється також відкрито. Немає ніяких черг, списків. Телефони, по яких можна записатись на екскурсію, інформація знаходиться в соцмережах у відкритому доступі. Тому ніякого привілейованого входу немає”, – зазначила Бережна.
Як повідомлялося, 24 лютого 2026 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” вперше з 2023 року відкрив доступ до Ближніх печер.
Фото Ярини Скуратівської
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в ЄС сприятиме максимальному прогресу у вступі України
-
Суспільство1 тиждень ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Суспільство1 тиждень agoУ Миколаївській області змінили комендантську годину: у частині громад — жорсткіше Анонси
-
Події1 тиждень agoУ межах туру «Кіно заради Перемоги!» в березні відбувся 61 кінопоказ
-
Суспільство1 тиждень ago
Траса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом