Події
У березні в межах туру «Кіно заради Перемоги!» відбулися 83 покази
У березні в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбулися 83 покази 36 українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство України з питань кіно.
У Запоріжжі та області внутрішньо переміщені особи могли переглянути фільми “Поводир”, “Чужа молитва”, “Брати. Остання сповідь”, “Снайпер. Білий ворон”, “Земля блакитна, ніби апельсин”, “Сусідка”, “Толока”, “Козаки. Навколо світу”, “Іван Сила”, “Кіборги”, “Щедрик”, “Вулкан”, “Мій карпатський дідусь”, “Мавка. Лісова пісня”, “Фортеця Хаджибей”, “Микита Кожум’яка”, “Безславні кріпаки”, “Максим Оса”.
На Київщині були організовані 13 показів фільмів “Буча”, “Поводир”, “Снайпер. Білий ворон” та “Люксембург. Люксембург” для особового складу Національної гвардії України.
У Миронівці Київської області проходили покази стрічок: “Потяг у 31 грудня”, “Казка старого мельника”, “Мої думки тихі” та “Іван Сила”.
У Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській, Львівській та Житомирській областях відбулися 10 кінопоказів для військовослужбовців Національної гвардії України. Демонстрували фільми: “Конотопська відьма”, “Люксембург. Люксембург”, “Нескорений”, “Мої думки тихі”, “Буча”, “Кіборги” та “Скажені сусіди”.
У реабілітаційному центрі Вінницької області для військовослужбовців демонстрували фільм “Найкращі вихідні”.
У Вінницькому обласному молодіжному центрі “Квадрат” відбулися кінопокази стрічок: “Люксембург. Люксембург”, “Пропала грамота” та “Гуцулка Ксеня”.
У військовому госпіталі на Київщині показали фільми “Віддана”, “Кіборги”, “Буча” та “Люксембург. Люксембург”.
У Черкаській області родинам військовослужбовців і внутрішньо переміщеним особам демонстрували фільми “Королі репу”, “Клондайк”, “Козаки. Навколо світу” та “Егрегор”.
У Центрі культури і дозвілля у Київській області було організовано показ кінокартини “Мої думки тихі” для громади та внутрішньо переміщених осіб.
В Одеській області для нацгвардійців провели вісім кінопоказів фільмів “Атлантида”, “Довбуш”, “11 дітей з Моршина”, “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений “Кіборги”, “Безславні кріпаки”, “Королі репу”, “Нескорений” та “Мої думки тихі”.
В одному з медичних закладів Вінницької області для військових, які проходять реабілітацію та лікування, демонстрували фільми “Довбуш”, “Люксембург. Люксембург” та “Скажені сусіди”.
У Запоріжжі відбувся цикл заходів за участю представників Кобзарського цеху – Миколи Товкайла, Віталія Кобзаря та Ждана Безвербного. Кобзарі виступили з творчими програмами та показами фільмів проєкту “Культура vs війна” для внутрішньо переміщених осіб, військових на реабілітації та студентів.
У Хмельницькій області провели три події в обласному госпіталі ветеранів війни, кадетському корпусі та військовій частині з показами фільму “Мій карпатський дідусь”. На заходи завітав актор і амбасадор туру Богдан Бенюк та голова правління асоціації “Дивись українське!” Андрій Різоль.
У військовому госпіталі Запорізької області демонстрували фільми “Казка старого мельника” та “Люксембург. Люксембург”.
В обласному госпіталі ветеранів війни провели показ фільму “Потяг у 31 грудня”. Також для військових на реабілітації відбувся показ стрічки “Скажені сусіди” на Полтавщині.
У медичному центрі Полтавської області відбулося відкриття кінопростору з показом фільму “Довбуш” та зустріччю з амбасадором туру Олесем Саніним і Андрієм Різолем.
В Інституті Національної гвардії України на Київщині організовано показ фільму “Буча”. Стрічку представили та поспілкувалися з курсантами актор В’ячеслав Довженко, автор сценарію і продюсер Олександр Щур та Андрій Різоль.
Загалом із початку реалізації Туру організовано 2231 кінопоказ 90 українських повнометражних стрічок у 436 населених пунктах та військових частинах 23 областей України, а саме у Вінницькій, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій, Львівській, Запорізькій, Волинській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській та в місті Києві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні відкрили шостий кінопростір для поранених військових.
Фото: Держкіно
Після початку повномасштабної війни французькі читачі відкрили для себе українську поезію як короткий жанр, здатний передати досвід війни.
Водночас із великою прозою видавці Франції залишаються обережнішими, очікуючи на твори, які житимуть поза воєнним контекстом. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла професорка та перекладачка української літератури Ірина Дмитришин.
«Україна змусила французів читати українську поезію. Саме поезія під час війни стала тим коротким, чуттєвим жанром, який дає змогу випустити емоції. Французи відкривають для себе поезію і починають згадувати, що у них теж поезія була важливою під час Першої світової», – зазначила Дмитришин.
За її словами, для багатьох французьких видавців публікація збірок української поезії стала також способом солідарності і підтримки України.
Натомість із великою прозою ситуація, на думку Дмитришин, складніша, оскільки переклад і підготовка роману тривають місяцями, а видавці не завжди впевнені, чи утримається інтерес публіки до моменту виходу книги.
«Французькі видавництва дуже дорожать своєю репутацією. Вони не хочуть бути видавцями “одноденки” і ризикувати своїм ім’ям. Вони хочуть те, що називають “вічною книжкою”, яка через десять років буде читатися поза контекстом війни», – пояснила вона.
Паралельно, за її словами, у Франції починає «пробиватися» перекладна українська дитяча література. Зокрема, кілька успішних проєктів на французькому ринку вже реалізувала творча майстерня «Аґрафка» у співпраці із «Видавництвом Старого Лева».
«І це книжки про сенси. Наприклад, «Майя, яка любить цифри», а ще чудовий проєкт «Війна, яка змінила Рондо». Бо важко говорити дітям про війну, але вони знайшли цей спосіб промовляти до дітей, які не живуть під бомбами, але чиї батьки хочуть донести, що означає війна. Отже, у дитячій літературі сьогодні є трохи успіху, і важливо його зафіксувати», – додала Дмитришин.
Як повідомляв Укрінформ, близько 300 міст та громад Франції на знак солідарності з Україною долучились до національної кампанїі з хештегом DesPagesJaunesEtBleues («Жовто-блакитні сторінки»).
Фото Укрінформу можна купити тут
У Дубенському замку на Рівненщині відкрили банерну виставку «Палац великих князів литовських у Вільнюсі: історичне поєднання Литви і України».
Як передає Укрінформ, про це повідомила Рівненська ОВА у Фейсбуці.
Експозиція знайомить відвідувачів із важливою сторінкою спільної європейської історії українських і литовських земель у складі Великого князівства Литовського.
Як зазначається, саме в Палаці великих князів литовських формувалися політичні, культурні та правові традиції, які суттєво вплинули на розвиток українських земель. Виставка включає понад 20 банерів, що розкривають спільну історичну спадщину двох народів та демонструють тісні зв’язки між Україною і Литвою.
Участь у відкритті виставки взяла делегація з Литви на чолі з гендиректором Національного музею «Палац великих князів литовських» Відасом Долінскасом. Також до заходу долучилися музейники Рівненщини, Львівщини та Тернопільщини.
«Ця експозиція не лише презентує історію Палацу великих князів литовських, а й сприяє розвитку співпраці між музеями задля збереження спільної культурної спадщини. Такі виставки популяризують наше історичне надбання та зміцнюють культурні зв’язки між Україною й європейськими країнами», – зазначив заступник голови Рівненської ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Олександр Терещенко.
Експозицію організували у співпраці з Національним музеєм «Палац великих князів литовських», який активно співпрацює з українськими музеями.
Як наголошується, від початку повномасштабного вторгнення Росії у Вільнюському палаці діє виставка державних нагород України початку ХХ століття, а на будівлі музею майорить український прапор як символ підтримки України.
Як повідомляв Укрінформ, віртуальний музей середньовічної фортеці Тягинь часів Великого князівства Литовського презентували у Каунасі.
Фото: Рівненська ОВА
Україна на Конференції з відновлення України у Гданську закликатиме партнерів інвестувати в українську культуру та культурну спадщину, які під час війни є важливими елементами національної безпеки та суспільної стійкості.
Про це віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка культури Тетяна Бережна заявила у коментарі власному кореспондентові Укрінформу в Польщі.
Віцепрем’єр-міністерка зазначила, що гуманітарний вимір є надзвичайно важливою складовою цьогорічної Конференції з відновлення України, на якій значну увагу приділено розвитку та зміцненню людського капіталу. За словами Бережної, той факт, що гуманітарний блок розпочинається з панелі, присвяченої культурі, підкреслює її значення під час війни – як для культурної дипломатії, так і для стійкості суспільства.
«Один із наших головних меседжів на цій конференції – інвестуйте в українських людей, інвестуйте в українську культуру. Ми розуміємо, що зараз Україна перебуває у складній ситуації, але попри це маємо надзвичайно сильну експертизу щодо того, як зміцнювати культуру під час війни і яким чином вона може бути елементом та запорукою національної безпеки», – наголосила Бережна.
Вона додала, що Україна, спираючись на власний досвід, закликатиме країни-партнери приділяти більше уваги розвитку культури у своїх державах, «тому що культура інколи відіграє вирішальну роль в опорі та стійкості населення».
Щодо того, на яку підтримку партнерів у сфері культури розраховує українська сторона під час конференції, віцепрем’єрка зазначила, що є конкретні запити.
«Ми працюємо над розвитком Українського фонду культурної спадщини. Це фонд, який створено за законодавством Бельгії (УФКС зареєстрований у листопаді 2025 року в Брюсселі – ред.). Наразі в ньому вже акумульовані майже €5 мільйонів, і ми закликатимемо інші країни долучатися до його фінансування. На конференції ми презентуватимемо кілька проєктів, які реалізуватимуться за кошти цього фонду», – поінформувала Бережна.
За її словами, частину коштів УФКС буде спрямовано на подолання наслідків російських атак на культурну спадщину, «які ми спостерігали останнім часом».
«Ми кажемо нашим партнерам: підтримуйте нас під час війни, але водночас розглядайте Україну як партнера. Ми маємо унікальну експертизу і готові нею ділитися. Ті країни, які реалістично дивляться на світ і розуміють, що Росія нікуди не зникає та становить загрозу для всього світу, усвідомлюють цінність нашого досвіду», – зазначила Бережна.
Як повідомляв Укрінформ, у польському Гданську в четвер розпочалася дводенна Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URС 2026).
Програму цьогорічної конференції поділено на п’ять тематичних напрямів: бізнес, безпека й оборона, інтеграція до Європейського Союзу, регіональний розвиток та людський капітал.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Політика1 тиждень agoНе бачу готовності Китаю тиснути на Путіна