Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, на засіданні заслухали експертів та вступні слова учасників процесу.

Фахівці Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, які проводили експертизу підпису одного із відповідачів Ігоря Апостола на ліцензійному договорі, дали свідчення у режимі відеоконференції.

“Внаслідок проведеного тривалого за часом дуже ретельного дослідження нами було підготовано висновок по даній справі, який є в розпорядженні суду. Була встановлена досить значна кількість істотних, стійких, стабільних розбіжностей між підписами у досліджуваному документі і підписами, наданими в якості зразків, на підставі яких ми дійшли до категоричного висновку про те, що підписи на досліджуваному документі від Апостола Ігоря були виконані не ним, а іншою особою”, – зазначила завідувачка лабораторії почеркознавчих та технічних досліджень документів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Олена Савчук.

На запитання учасників процесу, чи не стало перешкодою для експертів відсутність експериментальних зразків підпису, наданих Ігорем Апостолом, Олена Савчук відповіла, що наданих документів було достатньо для дослідження.

Після допиту експертів суддя дав повторну можливість сторонам виступити із вступним словом, зважаючи на те, що відбулися зміни предмета позову та у доказовій базі.

Адвокат Наталія Калініченко зазначила, що Іван Марчук звернувся до суду з позовом про визнання оскаржуваного договору недійсним з підстав помилки та обману. Але, за її словами, після отримання результатів експертизи підпису Ігоря Апостола сторона позивача уточнила предмет позову і просить суд визнати, що майнові права інтелектуальної власності Івана Марчука на створені ним твори не передані ліцензіатам за ліцензійним авторським договором №1 від 21 травня 2020 року та відсутні у відповідачів, їх правонаступників та субліцензіатів.

Калініченко наголосила, що договір є нікчемним через недотримання письмової форми. Адвокатка пояснила, що укладений між Марчуком і відповідачами документ є договором у сфері розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

“Він передбачає передачу виключної ліцензії. А це означає, що є дві сторони: ліцензіар, тобто Марчук та ліцензіат – в даному випадку це чотири особи, які є відповідачами у справі. Враховуючи те, що на договорі відсутній підпис Ігоря Апостола як учасника сторони ліцензіатів, ми вважаємо, що недотримана письмова форма. У цьому випадку відповідно до статті 1107 Цивільного кодексу, такий договір є нікчемним”, – зазначила Калініченко.

Наступним вступне слово виголосив відповідач Сергій Павленко. Він зазначив, що договір укладений в належний спосіб і продовжує діяти. А також попросив суд відмовити у задоволенні позову Марчука.

“Позивач не довів, чому можливий дефект підпису одного з п’яти учасників договору (йдеться про результати експертизи підпису Ігоря Апостола – ред.) означає недодержання письмової форми договору всіма його учасниками”, – сказав Павленко.

Також він зазначив, що, враховуючи те, що з моменту укладання договору донині він жодним чином не користувався отриманими правами, лише виконував обов’язки. І беручи до уваги озвучену в судовому процесі позицію Марчука, він вважає, що для нього укладення мирової угоди є доцільним і можливим.

Відповідач Михайло Синиця у вступному слові розповів, що був знайомий з Іваном Марчуком, що, на його думку, підтверджують спільні фото з художником. Також він зазначив, що виготовляв продукцію з принтами картин художника та репродукції на замовлення помічниці Івана Марчука Тамари Стрипко, що, за його словами, підтверджують записи їх розмов і переписок.

Також Синиця зазначив у виступі, що договір не обмежує право автора розпоряджатися оригіналами картин та використовувати їх на власний розсуд. Він запевнив, що обмеження стосувалося лише передачі комерційних прав третім особам без погодження з ліцензіатами.

Загалом судове засідання тривало понад 5 годин. Сторони ставили багато запитань щодо обставин знайомства Івана Марчука з відповідачами, обставин формування і підписання ліцензійного договору. Саме тому вступне слово відповідачки Тамари Стрипко, а також представниці відповідача Ігоря Апостола суд заслухає 18 листопада під час продовження розгляду справи.

Як повідомлялося, Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору, який передбачає передачу виключних майнових прав на зображення творів українського художника Івана Марчука, 11 липня 2025 року за позовною заявою митця. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору: Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович (син колишнього народного депутата Михайла Апостола) та Стрипко Тамара Олексіївна.

Про спробу заволодіння авторськими правами на зображення його творів іншими особами Марчук повідомив у грудні 2025 року у Фейсбуці.

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.

Поліція відкрила кримінальне провадження на підставі заяви Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.

Фото Укрінформу можна купити тут

В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій імені О.В. Блещунова триває персональна виставка одеської художниці, членкині Національної Спілки Художників України та наукової співробітниці музею Наталії Андрущенко під назвою «ПАРАЛЕЛЬНИЙ ВИМІР» (від знака до абстракції).

Проєкт представляє авторську графіку художниці, яка відома багатьом одеситам та гостям міста як майстриня монументального мистецтва. Зокрема, Наталія Андрущенко є авторкою знакових паяних вітражів із кольорового скла «Земля» та «Вода» в Клінічному санаторії ім. В. П. Чкалова, а також «Спіралі…» у Діагностичному центрі ЧМП. Нова виставка демонструє іншу, графічну сторону її творчості, де звична реальність переходить у тонку авторську систему координат.

Ключові хайлайти виставки:
• Трансформація простору: Кожен графічний аркуш в експозиції — це спроба зафіксувати момент деконструкції форми, де реальна фігура перетворюється на знак, а побутовий предмет розчиняється в абстракції.
• Діалог без слів: Виставка пропонує глядачеві відмовитися від поверхневого погляду і сфокусуватися на тому, що не обов’язково можна пояснити словами, але можна глибоко відчути.
• Поєднання досвіду: Творчий шлях авторки охоплює понад пів століття — від закінчення ОДХУ ім. М.Б. Грекова у 1971 році, магістратури ПНПУ ім. К.Д. Ушинського (2018) до сьогодення. З 1999 року Наталія Володимирівна, як науковий співробітник Музею Блещунова, також досліджує мистецтво зсередини.

«Мої роботи – це моє сприйняття світу як єдиної просторової структури з її природними закономірностями у побудові художніх форм. Я не копіюю світ, а трансформую його через власне суб’єктивне сприйняття, створюючи паралельний вимір, де діють інші закони форми та простору. Я створюю власну реальність, свій світ», — зазначає художниця Наталія Андрущенко.

Інформація для відвідувачів:
• Місце проведення: Одеський муніципальний музей особистих колекцій ім. О.В. Блещунова, м. Одеса, вул. Польська, 19
• Графік роботи: четвер-неділя з 11:00 до 17:00

Міністерство культури запустило спеціалізований онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції – «Культура захисту».