Connect with us

Відбудова

У Бучанській громаді стартує відновлення багатоквартирних будинків у межах проєкту HOPE

Published

on



У Бучанській громаді Київської області стартує відновлення багатоквартирних будинків у межах проєкту HOPE «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей».

Як передає Укрінформ, про це Міністерство розвитку громад та територій повідомляє у Фейсбуці.

Зазначається, що заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська разом із представниками Світового банку відвідала Бучанську громаду в Київській області для того, щоб наочно побачити житло, яке буде відбудоване у рамках проєкту HOPE «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей».

Також до поїздки долучилися представники країн-донорів Мультидонорського трастового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) – Бельгії, Канади, Ірландії, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Литви та Японії.

Як зауважили у Мінрозвитку, Бучанська громада є однією з п’яти українських громад, що братимуть участь у проєкті, яким передбачані два етапи:

фінансування заходів із підготовки проєктної документації;

проведення капітальних ремонтів для кластерів багатоквартирних будинків.

«Ми відібрали перші громади, де буде відбудовуватися житло в рамках проєкту HOPE. Проєкт передбачає розробку проєктної документації та капітальний ремонт багатоквартирних будинків. Все це стане можливим завдяки початковому грантовому фінансуванню від Світового Банку на загальну суму 12 мільйонів доларів», – зазначила Козловська.

Також вона висловила вдячність партнерам зі Світового банку за сприяння реалізації проєкту. «Безумовно він є надзвичайно важливим для всіх мешканців громад-учасників, включно з ВПО. Тільки у Бучанській громаді мешкає близько 12 тисяч ВПО. До того ж відбудова житла дає можливість повертатися тим, хто був вимушений поїхати через те, що їхня оселя була пошкоджена чи повністю зруйнована», – додала Козловська.

За словами заступниці міністра, серед планів також розширювати географію відбудови, зокрема Ірпінська громада розглядається як пріоритетна для участі в подібних проєктах, адже саме там одні з найбільших масштабів руйнувань в Київській області.

Під час поїздки Козловська разом із міжнародними партнерами та Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком оглянула низку об’єктів у селі Гаврилівка, що належить до Бучанської громади, де очікується відбудова багатоквартирних будинків у межах проєкту HOPE.

Читайте також: Світовий банк продовжить підтримувати проєкти відновлення в Україні

Зокрема, вони оглянули три багатоквартирні будинки, які зазнали значних руйнувань внаслідок обстрілів й вибухових хвиль та які потенційно сформують єдиний кластер та будуть відновлені разом із прибудинковою територією.

«Всі будинки, які будуть відібрані для участі у HOPE, будуть об’єднуватися у групи (кластери), відповідно до схожості планування та характеру руйнувань. Таке об’єднання дозволяє спростити планування ремонту та оптимізувати відповідні процеси. Капітальний ремонт включатиме заходи з енергоефективності, безбарʼєрності та оновлення прибудинкової території», – поінформували у Мінрозвитку.

Окремо, безпосередньо у місті Буча, Козловська відвідала квартири, відновлені завдяки державній програмі єВідновлення. Зазначається, що компенсації на ремонт пошкодженого житла, що українці можуть отримати у межах програми, також є компонентом проєкту HOPE.

«Станом на сьогодні 85,5 тисяч людей отримали компенсації через єВідновлення. Це компенсації на понад 210 мільйонів доларів. Найбільше українців подається на програму з Харківської, Київської, Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. Для нас важливо те, що ми отримуємо заявки не тільки з тилових регіонів, але й з тих, які знаходяться у відносній близькості до лінії фронту. Це означає, що люди хочуть продовжувати жити вдома, що безперечно добре», – акцентувала Козловська.

За її словами, при цьому програма продовжує постійно розширюватися, додаються нові типи компенсацій, щоб якомога більше наших громадян змогли відбудуватися або придбати нове житло.

«Ми переконані, що результати єВідновлення, які ми вже можемо бачити на власні очі – позитивний приклад спільної роботи самих українців, громад, влади та міжнародних партнерів для відбудови України“, – підсумувала заступниця міністра.

Як повідомляв Укрінформ, на компенсації за пошкоджене та знищене житло внаслідок бойових дій українцям вже нарахували понад 30 млрд грн.

Фото: Міністерство розвитку громад та територій



Джерело

Відбудова

Україна та Німеччина розширюють співпрацю за програмою «Промисловий Рамштайн»

Published

on



Україна та Німеччина розширюють співпрацю в межах реалізації програми «Промисловий Рамштайн» за підтримки Кредитної установи для відбудови KfW.

Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, передає Укрінформ.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев провів зустріч з представниками Кредитної установи для відбудови KfW в Україні, а також керівником відділу економічної співпраці Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві Єнсом Бусмою.

Учасники зустрічі обговорили українсько-німецьке співробітництво за програмою підтримки постраждалих підприємств «Промисловий Рамштайн», питання співпраці в межах Кредитної установи для відбудови (KfW) в Україні, а також інституційний розвиток Національної установи розвитку (НУР).

«Україна прагне відбудувати сучасну, стійку та інтегровану в ЄС промислову економіку. І програма «Промисловий Рамштайн» забезпечує операційний механізм для досягнення цієї мети. Зокрема співпраця з KfW надає можливості для масштабної модернізації нашої промисловості та довгострокового економічного партнерства між Україною та Німеччиною», – зазначив Соболев.

Сторони обговорили також інші фінансові можливості за підтримки Німеччини для відновлення промислового обладнання в Україні, можливість узгодження німецьких програм з гарантійними інструментами ЄС за механізмом Ukraine Investment Framework (UIF), а також розширення партнерства німецьких промислових компаній з українськими виробниками у питаннях реконструкції.

Програма «Промисловий Рамштайн», яку Україна запускає разом з KfW через НУР – це початкова угода на 30 млн євро, яка має бути підписана у квітні 2026 року.

Читайте також: Мінфін та KfW напрацьовують нові інструменти економічного відновлення України

Затвердження та офіційна презентація Стратегії Національного інституту розвитку на 2026-2030 роки заплановані на квітень-травень цього року. НУР планує залучити 1,3 млрд євро протягом 2026-2030 років, що дозволить приватним фінансовим установам вкласти в економіку 3,3 млрд євро у вигляді програм фінансування МСП.

Крім того, НУР готує програму фінансування зі 140 млн євро від ЄС у 2026-2027 роках. Уряд підтримує необхідність додаткової капіталізації НУР для підтримки розширеного портфеля продуктів.

Як повідомлялося, Кредитна установа для відбудови (KfW) – державний банк уряду Федеративної Республіки Німеччини, що є лідером серед банків Німеччини у сприянні економічному розвитку Німеччини, Європи та світу.

В Україні діяльність KfW зосереджена на підтримці малого та середнього бізнесу; будівництві та енергозбереженні, охороні навколишнього середовища; фінансуванні соціальної інфраструктури (водопостачання, енергопостачання, освіта, охорона здоров’я тощо); експортному та проектному фінансуванні; рефінансуванні.

Фото: me.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Відбудова

JICA надасть техніку для моніторингу стану доріг

Published

on


У межах грантової угоди «Програма екстреного відновлення» (Фаза 4) Японія передасть Україні 22 одиниці техніки для моніторингу стану доріг, а також планує закупити генератори для громад на наступний опалювальний сезон.

Про це йшлося під час зустрічі представників Міністерства розвитку громад та територій з керівником Японського агентства міжнародного співробітництва в Україні (JICA) Осаму Хатторі та командою агентства, передає Укрінформ з посиланням на міністерство.

Наголошується, що темою зустрічі були ключові напрями співпраці у відновленні інфраструктури, житлового фонду, підвищенні енергетичної стійкості громад та залученні інвестицій до відбудови України.

Фото: Мінрозвитку

Окрему увагу сторони приділили стану дорожньої інфраструктури. Японська сторона повідомила, що у межах грантової угоди «Програма екстреного відновлення» (Фаза 4), реалізація якої розпочалася у квітні 2025 року, планується поставка 22 одиниць обладнання для моніторингу стану доріг. Це дозволить проводити технічні обстеження дорожнього покриття та ефективніше планувати ремонтні роботи.

Учасники зустрічі також обговорили підвищення енергетичної стійкості громад та підготовку до наступного опалювального сезону. Представники JICA поінформували про плани закупівлі генераторів у межах партнерської підтримки.

Читайте також: Японський бізнес розширить присутність у довгострокових проєктах відбудови інфраструктури

Серед інших напрямів співпраці — відновлення житлового фонду та можливість залучення японських компаній до реалізації будівельних проєктів в Україні, зокрема через пілотні проєкти відбудови окремих міст або громад.

Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко у межах робочого візиту до Японії провів зустріч з президентом агентства міжнародного співробітництва (JICA) Акіхіко Танака, під час якої узгоджувалися питання подальшої співпраці.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Корабельному районі Миколаєва розпочали масштабну реконструкцію водопровідних мереж

Published

on


У Миколаєві розпочали масштабну реконструкцію водопроводів у Корабельному районі, передбачається заміна майже 40 кілометрів мереж.

Про це повідомляє Миколаївська міська рада, передає Укрінформ.

“У Миколаєві стартували роботи з реконструкції водопровідних мереж у Корабельному районі. У межах масштабного проєкту старі зношені труби замінять на сучасні поліетиленові. Загалом планується оновити близько 40 км водопроводів”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що фінансування для реалізації проєкту надала Данія. Йдеться про близько 12,8 млн євро.

Менеджер проєкту КП «Миколаївводоканал» Володимир Нечуйвітер поінформував, що старі труби виготовлені зі сталі та вже вичерпали свій ресурс, адже слугують понад 60 років. Ситуацію погіршила й солона вода, яку довелося подавати до мереж після підриву Миколаївського водогону. Це призводило до численних поривів.

«Термін служби поліетиленової труби становить понад 50 років. Тож ми розраховуємо, що щонайменше пів століття не буде аварій на тих ділянках, які замінюють», – сказав Нечуйвітер.

Проєкт реалізують у кілька етапів. Також передбачається, що у частині Корабельного району встановлять сучасні системи моніторингу та управління водними ресурсами, нову запірну арматуру, пожежні гідранти тощо.

Читайте також: Справа на 80 мільйонів: на Донеччині викрили схему розкрадання коштів на водогін

Завершити всі роботи в межах проєкту планують до кінця року.

Як повідомляв Укрінформ, у Корабельному районі Миколаєва за підтримки Данії реалізують проєкт реконструкції водомереж, який охопить 36 вулиць із загальною протяжністю нових трубопроводів близько 23 кілометрів.

Фото: Миколаївська міська рада



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.