Події
У Чернівцях проходить тиждень документального кіно до 30-річчя музею Івасюка
У Чернівцях до 30-річчя меморіального музею Володимира Івасюка проходить тиждень документального кіно.
Про це у Фейсбуці повідомляє Чернівецька ОВА, передає Укрінформ.
“Тиждень документального кіно та Свято української пісні на Театральній площі Чернівців: до 30-річчя Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка буковинців та гостей області запрошують на тематичні заходи”. – йдеться у повідомленні.
Зокрема, 3 -12 вересня у музеї проходить тиждень документального кіно «Музей Івасюка FOREVER» та виставка світлин «Закарбована фотомить: історія за кадром».
В обласній адміністрації зазначають, що Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка заснований 13 вересня 1995 року, в 25 річницю прем’єри пісні «Червона рута» у Чернівцях. Розташований він у квартирі, де з 1971 до 1995 року мешкала родина Івасюків, а сам Володимир проживав із червня 1971 по серпень 1972 року. Постійну експозицію у закладі відкрили в день 50-річчя Володимира Івасюка 4 березня 1999 року.
У фондах музею зберігаються 14 тисяч предметів основного фонду, серед яких скрипка та рояль, подарунки, меблі, автографи та ноти пісень композитора, серед яких «Червона рута», «Водограй», «Балада про мальви», «Два перстені», «Я піду в далекі гори» та інші, книги, листи та малюнки Володира Івасюка, а також унікальні документи, що належали його батькам.
«Ще одна цікавинка – колекція раритетних фото- та кіноприладів. Володимир Івасюк був не лише композитором, а й захопленим фотографом і оператором. У музеї можна побачити техніку, якою він користувався, та результати творчих експериментів», – додали в обласній адміністрації..
Також в меморіальному музеї можна почути унікальні записи: голос самого Володимира, його пісні у власному виконанні, а також голоси батьків.
Крім того, 13 вересня о 17:00 на Театральній площі Чернівців відбудеться обласне Свято української пісні, присвячене 55 річниці першого виконання пісень «Червона рута» і «Водограй» у прямому телеетері.
Володимир Івасюк – видатний український композитор і поет, один із основоположників української естрадної музики. Народився 4 березня 1949 року. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Герой України, лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994 рік, посмертно). Загинув молодим за нез’ясованих обставин у Брюховицькому лісі поблизу Львова. Офіційна радянська версія – самогубство.
Як повідомлялося, у Вінниці відкрилася книжкова виставка пам’яті Василя Стуса.
Фото ілюстративне
Фото Укрінформу можна купити тут
У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.
Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.
“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.
В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.
Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.
Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.
За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.
В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.
Фото: Сумська ОВА
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.
“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.
“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.
Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.
“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.
Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна5 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна7 днів agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика6 днів agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство5 днів agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців