Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України.

«Для нарахування винагороди недостатньо самого перебування у штурмовому підрозділі, отримання бойового наказу або виходу на визначений рубіж. Необхідно підтвердити фактичне ведення штурмових дій, визначений результат та участь конкретного військовослужбовця. Також має бути належно оформлене рішення командування», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, участь у веденні штурмових дій для нарахування 20 000 або 40 000 грн підтверджується сукупністю документів: бойовим наказом або бойовим розпорядженням, журналом бойових дій, бойовим донесенням – підсумковим, терміновим чи позатерміновим – із загальними результатами виконання завдання.

Крім того, необхідні рапорт командира підрозділу або групи із зазначенням результатів бою, втрат, часових та просторових показників операції, а також підрозділів, які виконували завдання, і поіменний список військовослужбовців із зазначенням ПІБ, посади, звання, періоду участі та запропонованого розміру винагороди.

«Протягом трьох днів орган військового управління розглядає клопотання і документи, перевіряє зазначені відомості та видає наказ про підтвердження виконання штурмових дій. Після цього командир військової частини за місцем проходження служби видає наказ про виплату», – поінформували в оборонному відомстві.

Після виконання штурмових дій командир військової частини направляє клопотання та підтвердні документи до відповідного органу військового управління. Для відряджених військовослужбовців наказ про виплату видається за місцем штатної служби на підставі офіційної інформації від військової частини, у якій виконувалися штурмові дії.

Додаткова винагорода у розмірі 20 000 або 40 000 грн за добу ведення штурмових дій нараховується кожному військовослужбовцю, чия безпосередня участь підтверджена та внесена до поіменного списку. Йдеться не про загальну суму на підрозділ.

У Міноборони додали, що детальніше про те, коли нараховується 20 000 або 40 000 грн за штурмові дії та чи потрапляє ця винагорода до ліміту бойових виплат у 460 000 грн на місяць, можна ознайомитися у рубриці «Пояснюємо».

Як повідомляв Укрінформ, грошове забезпечення українських захисників зазнало змін з 1 червня, зокрема, зросли обсяги додаткової винагороди.

Фото: МОУ

Десятьох мешканців окупованого Криму підозрюють у державній зраді через добровільний вступ до російської армії після окупації півострова у 2014 році. Частина з них досі служить у збройних силах рф.

Про це повідомила Національна поліція України.

За даними правоохоронців, після окупації Криму фігуранти уклали контракти з армією рф та почали служити у різних військових підрозділах. Серед них були частини протиповітряної оборони, зенітні ракетні полки, підрозділи радіолокації та бойового управління.

Деякі з підозрюваних отримали керівні посади. Зокрема, один із них став заступником командира зенітного ракетного дивізіону з військово-політичної роботи.

Інші фігуранти відповідали за роботу командного пункту та радіолокаційної групи. Ще кілька обійняли керівні посади в автомобільній службі та підрозділах, що відповідають за радіаційний, хімічний і біологічний захист.

Більшість із десяти чоловіків, за інформацією поліції, досі служать у військових формуваннях рф. Водночас щонайменше троє у 2020–2021 роках звільнилися з російської армії.

Особи мешканців Криму та обставини їхньої служби були встановлені оперативниками Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Нацполіції та детективами територіального управління ДБР у Хмельницькому.

На підставі зібраних матеріалів десятьом фігурантам заочно повідомили про підозру за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада.

У разі доведення вини їм може загрожувати до 15 років позбавлення волі.

Раніше на лаві підсудних опинився житель Криму, якого взяли в полон під час бойових дій – чоловік воював проти ЗСУ у складі російської армії. За державну зраду він отримав максимальне покарання.

Ірина Глухова

Гроші на онкопрепарати в Одесі є, а от отримати їх онкохворим виявилося не так просто – на комісії в мерії депутати поскаржилися на черги та незрозумілу процедуру видачі ліків.

Про це йшлося на засіданні комісії з питань охорони здоров’я Одеської міської ради.

Депутат від партії “Довіряй ділам” Левон  Нікогосян повідомив, що отримав відповідь від департаменту охорони здоров’я, згідно з якою за перше півріччя 2026 року на закупівлю онкологічних препаратів виділили 15 мільйонів 414 тисяч гривень.

“Чому, якщо є гроші, все є у нас, але чому черги є за цим препаратом, чи в аптеках, чи де, я не розумію, як наразі видається цей препарат і чому наші громадяни, які потрібно їм отримувати препарат вчасно, не отримують його”, – зазначив депутат.

Він також звернув увагу, що раніше пацієнти отримували препарат безпосередньо у відділенні хіміотерапії 10-ї міської лікарні, але останнім часом процедуру змінили.

“Департамент охорони здоров’я змінив цю процедуру, і цей препарат не отримується пацієнтами саме в 10-й лікарні. Вони повинні отримувати десь чи в аптеках, чи десь незрозуміло мені”, – додав він.

Голова комісії Олексій Єремиця погодився з депутатом.

“Я дійсно не розумію, що це повинно робити – там у нас відділення тоді створили. На базі 10-ї лікарні треба так і йти тим шляхом”, – зазначив він.

Депутатка – член комісії Ірина Куценко розповіла, що, за відповіддю департаменту, дев’ятьом пацієнтам з раком легень препарат за програмою надали, а одному пацієнту з таким самим діагнозом відмовили.

“Я прошу, щоб виясняли цю ситуацію, чому цій людині відмовили, і передивилися його звернення”, – заявила вона.

Оскільки очільниця департаменту охорони здоров’я на засіданні була відсутня, Єремиця запропонував обговорити всі питання на окремій зустрічі цього тижня.

Ірина Глухова