Політика
У День Європи важливо бути в Україні
Новий міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль своїм візитом в Україну разом з європейськими колегами хоче засвідчити солідарність з українцями і готовність допомагати у протистоянні російській агресії.
Про він сказав на відео, оприлюдненому в соцмережі Х, передає Укрінформ.
Глава німецького МЗС повідомив, що прибув в Україну напередодні ввечері.
«Як міністр закордонних справ я вперше в Україні. Чому? Я планую разом з моїми колегами з інших країн ЄС показати в День Європи (9 травня – ред.), що ми стоїмо на боці України», – сказав дипломат.
Він зазначив, що Європа – це «місце надії» для України. Німецький міністр нагадав, що після початку повномасштабної війни багато українців знайшли прихисток у європейських країнах. Українці сподіваються, що їхня країна стане членом Євросоюзу, і Німеччина буде підтримувати їх на цьому шляху, запевнив глава МЗС.
Вадефуль нагадав, що ЄС як організація дбає про безпеку та порядок на континенті. Ці питання він назвав головними у своїй роботі на посаді глави МЗС.
«Ми маємо провадити зовнішню політику, орієнтовану на безпеку. І тому важливо, щоб ми всі разом подали Україні знак солідарності», – сказав міністр.
Він підкреслив, що це особливо актуально в День Європи.
Як повідомлялося, висока представниця ЄС із зовнішніх відносин й політики безпеки Кая Каллас напередодні заявила, що європейські міністри закордонних справ 9 травня здійснять візит до України, щоб обговорити підтримку оборонної промисловості та погодити політичні умови для створення Міжнародного трибуналу з покарання воєнних злочинів та злочину агресії проти України.
Йоганн Вадефуль відвідував Україну в грудні 2024 року – він супроводжував тоді ще кандидата в канцлери Фрідріха Мерца.
Фото: dpa
Європейська комісія запросила держави-члени Європейського Союзу взяти участь у другому раунді інструменту «Безпекова дія для Європи» (Security Action for Europe, SAFE), використавши кошти на підтримку України.
Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії, передає Укрінформ.
Загальний бюджет другого конкурсу становить 21,3 мільярда євро, а подати заявки зможуть усі країни-члени блоку.
Після отримання цільових запитів від держав-членів Єврокомісія зобов’язується повідомити їх про попередній розподіл коштів протягом двох тижнів з дня завершення дедлайну подачі.
Окрім задоволення власних національних потреб та оборонних пріоритетів, Брюссель наполегливо закликає країни-члени ЄС спрямувати кошти цього етапу на посилення співпраці з Україною. Зокрема, йдеться про включення спільних оборонних закупівель разом із Києвом до національних інвестиційних планів.
Єврокомісія наголошує на необхідності першочергового забезпечення нагальних потреб як Збройних Сил України, так і збройних сил країн ЄС у ключових сферах, зокрема системах протиповітряної та протиракетної оборони; дронах та засобах протидії дронам, а також боєприпасах та ракетному озброєнні.
Фінансові можливості другого раунду надаються в межах довгострокової кредитної програми SAFE загальним обсягом 150 мільярдів євро, яка була ухвалена у травні 2025 року. У листопаді того ж року країни-члени подали свої плани розвитку оборонної промисловості, при цьому деякі з них запросили менші суми, ніж передбачалося початковими домовленостями.
Наразі Євросоюз схвалив кредитні угоди з усіма 19 державами-членами, які вирішили долучитися до механізму. Для 16 із них Єврокомісія вже підписала відповідні договори. Крім того, майже 13,5 мільярда євро вже виплачено 11 країнам, які звернулися по авансове фінансування.
Як повідомляв Укрінформ, інструмент SAFE є ключовим елементом загальноєвропейської стратегії Readiness 2030 («Готовність 2030»). Його мета – прискорити інвестиції в оборонні спроможності, підвищити рівень боєготовності та стійкості, а також зміцнити європейську оборонно-промислову базу шляхом розширення кооперації та проведення спільних закупівель озброєнь.
Фото: eumetsat.int
Політика
Україна буде рушієм європейської безпеки навіть без вступу до НАТО в найближчій перспективі
Україна на цьому етапі радше думає про партнерство з НАТО, а не про членство, прагнучи водночас вступу до ЄС як чинника безпеки на континенті.
Про це у Брюсселі заявив віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов на заході «Підтримуй Україну – захищай Європу», організованому Офісом Київського безпекового форуму в ЄС, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Ми, напевно, мали переглянути наше ставлення до НАТО. Так, ми дивилися в бік НАТО як на безпекову парасольку, але зараз, я вважаю, це інша історія. На цьому етапі ми радше думаємо про партнерство, а НАТО приглядається до досвіду України, і ви вчитеся в нас, оскільки це наша прикра роль зараз – грати роль форпосту європейської оборони», – заявив Ченцов.
При цьому він наголосив на безумовній необхідності дивитися в майбутнє: яку роль Україна відіграватиме після війни.
«І в цьому плані не має значення, чи стане Україна членом НАТО негайно. Україна є і буде рушієм європейської безпеки, важливим партнером для НАТО і, сподіваюся, невдовзі членом ЄС», – підкреслив віцепрем’єр.
Він зосередився на вступі України до ЄС як на факторі безпеки. Ченцов визнав, що Київ довгий час розглядав членство в Євросоюзі як альтернативну «парасольку безпеки» для України.
«Ми змінюємо це сприйняття просто зараз: знову ж таки, Україна є фактором безпеки ЄС у ширшому розумінні. Йдеться не лише про Збройні сили України – мабуть, одні з найбільш боєздатних збройних сил на континенті, – ми також говоримо про український досвід у ширшій сфері стійкості. Ми говоримо про демократичну стійкість та відповідні інструменти», – пояснив член уряду.
Він попередив, що зараз Росія наважилася напряму погрожувати європейським країнам, почала посилати «сигнали», як-от епізод із дронами в Лейпцигу. Вона шантажує і погрожує, але це лише початок.
«Настав час для держав-членів, для НАТО об’єднати зусилля з Україною та навчитися, як це – жити в умовах постійної загрози. У нашому випадку, на жаль, фізичної, кінетичної загрози, у вашому випадку – поки що гібридної. Отже, це зміна ситуації, в якій ми живемо, і зміна ролей, які ми маємо відігравати та виконувати», – зауважив Ченцов.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що обмеження чисельності ЗСУ та затвердження нейтрального статусу України на переговорах не обговорюються.
Президент Володимир Зеленський заявив, що не знає, коли може відбутися зустріч лідерів України, США та Росії.
Про це глава держави повідомив під час спільної з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном пресконференції у Гаазі, передає кореспондент Укрінформу.
«Я не знаю, коли в нас буде зустріч з Росією на рівні лідерів. На сьогодні це залежить (…) від російської сторони, бо вони ніколи цього раніше не підтримували. Але якщо нам треба вести перемовини про те, як реально закінчити цю війну, щодо всіх моментів, і зокрема настільки чутливих, як території та гарантій безпеки, нам треба говорити на рівні лідерів з представництвом України», – розповів Зеленський.
Він висловив сподівання, що скоро така можливість виникне.
Як повідомлялося, Президент США Дональд Трамп заявив, що незабаром має відбутися зустріч між Президентом України Володимиром Зеленським і російським правителем Володимиром Путіним. Американський лідер заявив про досягнення «значного прогресу» у питаннях припинення російсько-української війни.
-
Політика5 днів agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса6 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса3 дні ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Усі новини6 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство6 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна6 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика6 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Події6 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами