Про це мер Нансі Матьє Кляйн, розповів в інтерв’ю Укрінформу.

«Я бачу, що в міста є енергія. Життя триває під час війни, діти вчаться, люди працюють і планують своє майбутнє. І це справді щось дуже сильне. Це для мене великий доказ мужності. Я щиро захоплююся українським народом. Уже чотири роки він переживає абсолютно жахливу війну, але рішуче налаштований її виграти і, головне, готується до життя після неї», – наголосив мер.

За його словами, співпраця з українцями розвинулась дуже швидко. І вже після першого візиту у Вінницю, що відбувся влітку 2023 року, Нансі, Карлсруе та Вінниця уклали договір про потрійне партнерство. Тепер Нансі не лише допомагає українцям з енергетичною інфраструктурою, а й планує спільні проєкти після закінчення війни.

«У нас є чудовий проєкт на майбутнє. Це так званий Urbanloop – легка керована автономна транспортна система, екологічна. Вона була винайдена тут, у Нансі, і представлена на Олімпійських іграх у Парижі минулого року. Мер Вінниці дуже зацікавився цим, оскільки після війни планується, що в місті знову відкриється аеропорт, тож ці транспортні «капсули» допоможуть його обслуговувати. Так, я розумію, що тепер це трохи відірвано від жорстокої реальності, але цей проєкт, який дає перспективи, допомагає дивитись уперед», – розповів він.

За словами мера, Нансі також співпрацює з українським містом у сфері медицини, проводить партнерські обміни та запрошує українських дітей на відпочинок.

«До речі, ми вже обмінялися виноградними лозами з кожного міста. Тож тут, у Тулі (містечко з виноградниками біля Нансі), уже висаджена виноградна лоза з Вінниці, а в них є наша лоза з Туля», – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, президент Еммануель Макрон заявив, що Франція пропонує Індії об’єднати зусилля, аби прискорити припинення війни Росії проти України, зокрема підтримавши мораторій на удари по цивільних та цивільній інфраструктурі.

Фото: Лідія Таран, Укрінформ

Питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності

Відповідальність за вже вкладені ресурси має бути частиною державної стратегії та предметом системного парламентського контролю. Саме з цієї позиції Тимчасова слідча комісія аналізує стан реалізації ініціативи «Велике будівництво».

Програма, започаткована у березні 2020 року та скоординована Міністерством розвитку громад і територій, передбачала комплексне оновлення інфраструктури. Йшлося не лише про дороги чи соціальні об’єкти – вона охоплювала також розвиток культури та спорту.

Комісія здійснила парламентський контроль за ефективністю використання бюджетних коштів, зафіксувала технічну готовність об’єктів на момент вторгнення і станом на 2024–2025 роки та підготувала рекомендації щодо завершення або відновлення будівництва.

Мета – не пошук винних, а недопущення втрати вже вкладених коштів.

Серед пріоритетів програми «Велике будівництво» були «25 спортивних магнітів» – сучасні центри розвитку спорту, майданчики для всеукраїнських і міжнародних змагань, бази підготовки національних збірних щонайменше з п’яти олімпійських видів спорту та простори для масового спорту.

У 2020 році ввели в експлуатацію 125 об’єктів спортивної інфраструктури, з них 8 – у межах проєкту «спортивні магніти». У 2021 році Уряд додатково виділив 800 млн грн субвенції на будівництво ще 11 об’єктів, зокрема льодової арени у Маріуполі, палаців спорту в Рівному, Хмельницькому та Тернополі, комплексів в Умані, Тростянці, Новій Каховці.

Окремим напрямом стала «Велика реставрація», запроваджена відповідно до Указу Президента України № 329/2020. Йшлося про збереження пам’яток, реставрацію замків, музеїв та інших культурних об’єктів.

Повномасштабне вторгнення суттєво змінило фінансові та управлінські пріоритети держави. Частину об’єктів не завершили, частину – пошкоджено або зруйновано.

За інформацією Комісії, із 272 запланованих об’єктів 132 залишаються незавершеними. Загальна кошторисна вартість становить 10 626 860,17 тис. грн. У 2020–2022 роках передбачалося 8 082 213,32 тис. грн видатків, фактичні касові видатки – 6 694 682,082 тис. грн.

Окремої бюджетної програми «Велике будівництво» у державному бюджеті на 2020–2022 роки не було. Фінансування здійснювалося в межах чинних програм за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Після початку повномасштабної агресії ресурси спрямували на оборону та підтримку населення. Зміни до Бюджетного кодексу від 15 березня 2022 року дозволили спрямовувати залишки коштів місцевих бюджетів на потреби територіальної оборони, евакуацію та підтримку цивільних. Це дало можливість швидко переглянути бюджетні пріоритети.

Водночас важливо розуміти, що відбулося з уже профінансованими об’єктами, щоб вкладені ресурси не були втрачені.

Серед культурних об’єктів, які розглянула Комісія, – Шевченківський культурний центр («Шевченко HUB») у Каневі. Будівництво розпочалося ще у 1986 році. У 2003–2022 роках виконано робіт на суму 171 761,67 тис. грн, касові видатки у 2003–2023 роках становили 167 258,93 тис. грн. Кредиторська заборгованість – 4 502,74 тис. грн. Залишок кошторисної вартості станом на 01.01.2025 – 14 653,72 тис. грн у цінах 2021 року.

Виїзне засідання Робочої групи встановило, що об’єкт готовий приблизно на 90%. Будівля оснащена технікою, але добудова з початку повномасштабного вторгнення не ведеться через перерозподіл бюджетних коштів.

За інформацією Черкаської ОВА, для завершення потрібно 19 156,466 тис. грн, з яких 14 653,723 тис. грн – на завершення робіт, 4 502,743 тис. грн – на погашення кредиторської заборгованості.

Міністерство розвитку громад та територій зазначає, що реалізація можлива лише після внесення проєкту до Єдиної інформаційної системи публічних інвестицій та включення до Реєстру. Для завершення будівництва у 2026 році необхідне рішення про фінансування з державного бюджету в обсязі понад 19 млн грн.

Отже, йдеться не лише про оцінку минулих управлінських рішень. Це питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності. Чи будуть вони доведені до завершення, чи перетворяться на заморожені проєкти з втраченими інвестиціями. Саме для того, щоб цього не допустити, Комісія і здійснює свою роботу.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна зустрілась із Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеція в Україні Мартіном Обергом, де обговорили підтримку відновлення пошкодженої культурної спадщини.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

“Сторони також обговорили культурну дипломатію та промоцію українського мистецтва у Швеції. Українська сторона зацікавлена у системному відкритті сцен європейських культурних інституцій для українських митців – як для діаспори, так і для іноземної аудиторії”, – йдеться у повідомленні.

У свою чергу Оберг поінформував про перспективи участі України у Гетеборзькому книжковому ярмарку, одному з найбільших літературних форумів Скандинавії. Наступного року Україна може стати однією з ключових тематичних країн заходу, що відкриває нові можливості для співпраці видавців і перекладачів.

Бережна також наголосила на потенціалі програми Translate Ukraine, яка надає гранти іноземним видавництвам на переклад та видання українських книжок.

Окремо сторони обмінялися досвідом щодо поєднання державної підтримки культури з ринковими механізмами фінансування. Українська сторона висловила зацікавленість у вивченні шведських практик державно-приватного партнерства та меценатства для впровадження подібних підходів в Україні.

Читайте також: Рада директорів Українського фонду культурної спадщини визначила керівний склад і напрями роботи

Як повідомлялося, моніторингова місія ЮНЕСКО у Києві розпочала оцінку стану об’єктів всесвітньої спадщини, зокрема Національного заповідника «Софія Київська» та прилеглих монастирських споруд, а також Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Фото: Мінкульт