Connect with us

Події

У Дніпрі відбудеться спецпоказ фільму «Щедрик»

Published

on



У Дніпрі до Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової, відбудеться спецпоказ фільму “Щедрик” режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко та спілкування гостей з головною героїнею стрічки Яною Корольовою.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно

Показ відбудеться 14 травня у центрі “Менора”. Його організували Музей “Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні”, Об’єднана єврейська община України та Menorah Art Platform.

Стрічка переносить глядача у багатонаціональний Станиславів (нині Івано-Франківськ) часів війни. Українці, поляки та євреї – три родини, три долі, одна трагедія. Їхні діти залишаються сиротами після репресій радянського режиму та окупації нацистською Німеччиною. Притулок, створений викладачкою співу Софією, стає для них острівцем надії й тепла, де звучить “Щедрик” – мелодія, що об’єднує, зцілює, рятує.

Та навіть після війни герої не знайшли спокою – радянська влада знову руйнує все, що в них було, та знову намагається зламати людське серце.

“Фільм мав успіх на міжнародних фестивалях і був у великому прокаті. Але його хочеться й потрібно дивитися знову — бо такі стрічки не минають, вони залишаються в нас”, – зауважили організатори показу.

Читайте також: Фільм «Щедрик» зібрав у прокаті вже ₴8,7 мільйона

Це фільм-нагадування: жорстокість може змінювати форму, але людяність завжди перемагає. Не завдяки силі зброї, а через силу простих вчинків — дати притулок, простягнути руку, не відвернутися.

На показ фільму завітає особлива гостя вечора – головня героїня стрічки Яна Корольова.

Збір гостей розпочинається о 17:30, показ стрічки відбудеться о 18:00, який о 20:05 продовжиться спілкуванням з гостями.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні у травні розпочнуться зйомки нового фільму про УПА.

Фото: ФБ/Щедрик



Джерело

Події

У Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі

Published

on


На території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» у межах проєкту «Втрачений Київ» встановили другий інформаційний стенд, присвячений Воскресенській церкві.

Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зауважили, що Воскресенська церква – видатна пам’ятка київської сакральної архітектури – була зруйнована радянською владою у 1934–1935 роках.

«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт «Втрачений Київ» покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність тієї культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», – зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.

За її словами, відсутність будівлі не повинна означати відсутність пам’яті про неї. Саме тому в столиці прагнуть повернути пам’ять про ті об’єкти, які формували історичне обличчя Києва.

«Світовий досвід, зокрема Лондона, Відня, Варшави, Гданська чи Дрездена, доводить, що візуалізація втраченої спадщини через інформаційні стенди є важливою частиною сучасної міської культури. Такі маркери дозволяють мешканцям і туристам «прочитати» історію міста, навіть якщо самі пам’ятки вже не збереглися», – підкреслила Соловйова.

Стенд, який розміщений на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива, містить історичну довідку про храм, архівні зображення та інформацію про його роль у формуванні історичного середовища Подолу.

Як повідомили в Департаменті, в межах проєкту «Втрачений Київ» планують встановлювати інформаційні стенди на місцях зруйнованих об’єктів, а також записати серію коротких подкастів про найважливіші пам’ятки, що зникли з мапи міста.

Ініціативу реалізує Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» у партнерстві з комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта».

Читайте також: У Києві суд припинив право приватної власності на флігель садиби Терещенка

Перший стенд у межах проєкту «Втрачений Київ», розміщений на Контрактовій площі, присвячений Богоявленському собору Київського Братського монастиря – одному з найвизначніших храмів Подолу, знищеному в 1935 році.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці минулого року стартував проєкт «Втрачений Київ», який реалізується Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта».

Фото: kyivcity.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Події

До ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів

Published

on



Ще десятеро фахівців долучилися до команди експертів, які оцінюватимуть проєкти учасників ініціативи Президента Володимира Зеленського «Тисячовесна».

Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.

Як зазначається, експертами ініціативи стали:

  • співдиректор Львівського органного залу, директор Меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, культурний діяч, менеджер у сфері класичної музики, літературознавець, перекладач, директор Галицького музичного товариства, співзасновник Ukrainian Festival Orchestra Тарас Демко;
  • актор, музикант, волонтер Владислав Михальчук;
  • директор-художній керівник Київської опери, заслужений працівник культури України, продюсер Петро Качанов;
  • керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович;
  • засновниця платформи Ukrainian. Photographies Вікторія Бавикіна. Вона була кураторкою Національного павільйону України на 60-ій бієнале у Венеції. Також курувала виставкові проєкти для Мистецького Арсеналу (Київ), Єрімлов Центру (Харків), центру фотографії Stills (Единбург), Open Eye Gallery (Ліверпуль), Національного музею фотографії Норвегії тощо.
  • співзасновниця MOCA NGO and UMCA Ольга Балашова;
  • головний виконавчий директор і власниця диджитальної агенції Tyshchuk Digital HUB, експертка з розвитку брендів у Youtube Ольга Тищук;
  • сценаристка, генеральна продюсерка та засновниця Fresh Production Group Юлія Чернявська;
  • письменниця, сценаристка, перекладачка, авторка літературних й анімаційних персонажів «Петрик П’яточкин» та «Капітошка» Наталія Гузєєва;
  • культурна менеджерка, кураторка, лауреатка премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2026 Олена Афанасьєва.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що до 12 червня триває етап технічного оцінювання заявок.

«Команда перевіряє подані проєкти на відповідність умовам конкурсу та комплектність документів. А вже з 17 червня розпочнеться експертне оцінювання. Понад 120 експертів аналізуватимуть проєкти за визначеними критеріями, щоб обрати найсильніші ідеї, які будуть реалізовані», – зазначила віцепрем’єрка.

Читайте також: У межах «Тисячовесни» майнові права інтелектуальної власності належатимуть його творцям – Мінкультури

Як повідомлялося, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд гривень. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.

Станом на 6 червня ініціатива зібрала 1151 заявку. 17% із заявлених проєктів є дебютними.

Фото: Володимир Зеленський/Телеграм



Джерело

Continue Reading

Події

УІК розраховує на розширення програми перекладів українських книжок за кордоном

Published

on



Український інститут книги розраховує на подальше розширення програми підтримки перекладів Translate Ukraine та залучення нових учасників.

Про це йдеться у відповіді УІК на запит Укрінформу.

“Ми зацікавлені у подальшому розширенні географії програми та залученні нових учасників. Водночас масштаби розвитку програм підтримки значною мірою залежать від виділеного на програму бюджетного фінансування та рівня міжнародного інтересу до української літератури. Сподіваємося, що завдяки системній промоції та розвитку партнерств охоплення програми й надалі зростатиме, що створить додаткові можливості для перекладачів та іноземних видавців, які працюють з українською книгою”, – йдеться у відповіді.

Зазначається, що наразі УІК не визначає окремі країни чи мовні ринки як безумовно пріоритетні для просування української літератури, а прагне працювати з широким колом міжнародних партнерів і підтримувати присутність української книги на різних ринках.

Зокрема, Інститут продовжує популяризувати програму Translate Ukraine на різних міжнародних майданчиках, насамперед під час книжкових ярмарків і професійних подій, а також через мережу партнерів в Україні та за кордоном.

Читайте також: В Україні фіксують стагнацію книжкового ринку

Як повідомлялося, у межах програми Translate Ukraine Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах. Найбільше перекладів заплановано польською мовою – 9 видань, англійською – 8, сербською – 7. Далі – чеська та німецька мови (по 6 видань). По 5 книжок вийде арабською, французькою та італійською.

Загалом українські книжки перекладуть 30 мовами.

Фото: © vejaa



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.