Як передає Укрінформ, про це Бабкін повідомив в Інстаграмі.

«Кілька тижнів тому Снєжка (Сніжана Бабкіна – дружина співака, ред.) була у Харкові. Забрала мою стару улюблену сумку – ту саму, з якою я виходив на сцену театру «Прекрасні Квіти» у виставі Alice in Wonderland. На кожній виставі сумка була набита холостими набоями для ефектної стрілянини. У тій ролі мій герой стріляв багато і голосно. Сумка була порожня. Я кинув туди паспорти – і полетів у Святковий тур, присвячений 25-річчю гурту 5NIZZA», – розповів Бабкін.

За його словами, після відіграних двох концертів гурт мав летіти з Белграда до Будапешта.

«Стою на контролі. Лента рухається. Сумка заїжджає в апарат. Дивлюся на обличчя співробітника – і розумію: щось намічається цікаве. Виявляється, під підкладку сумки затесалися чотири звукові гільзи і дві гільзи від Калашникова. Звідки взялися останні 2 – не пам’ятаю зовсім», – зазначив Бабкін.

Далі, за словами Бабкіна, його опитували поліція та спецслужби, задавали десятки питань.

«Паспорт забрали. Перевіряли все – від моїх речей до моєї душі. Адреналіну ковтнув на рік уперед. Після цього вони почали вивчати творчість гурту – кліпи, інстаграм, афіши… Дві години пригод… Життя таке дивовижне. Іноді про твою творчість дізнаються дуже несподіваним способом. Такий собі незапланований піар», – зауважив Бабкін.

Як повідомляв Укрінформ, Сергій Бабкін написав пісню на честь 127-ї бригади тероборони.

Фото: facebook/Сергій Бабкін

Про це йдеться в заяві EBU на офіційному сайті, передає Укрінформ.

Зазначається, що нові правила вводять обмеження на рекламні кампанії з впливу, у тому числі організовані та підтримувані третіми особами, включаючи уряди. Учасникам та мовним компаніям буде заборонено брати участь у таких кампаніях та підтримувати їх під загрозою санкцій.

Максимальна кількість голосів, які можна буде віддати кожним зі способів голосування (в інтернеті, через SMS та телефоном), зменшиться з 20 до 10.

У півфіналах запроваджується така сама система голосування, як у фінальній частині конкурсу – «50 на 50». Половину балів виконавець отримує від глядацького голосування, а другу половину – від голосування журі.

Число членів журі збільшується з 5 до 7, при цьому не менше двох членів журі мають бути віком від 18 до 25 років. Членів журі повинні будуть підписувати «офіційну декларацію» із зобов’язанням голосувати незалежно та неупереджено.

Також будуть створені технічні засоби для виявлення шахрайського чи скоординованого голосування. Посилиться моніторинг «підозрілих моделей поведінки» для підтримки довіри до результатів голосування глядачів.

Згідно з заявою EBU, ці заходи підвищать довіру до результатів голосування на конкурсі, його прозорість та залучення публіки.

Відмічається, що нові правила набудуть чинності з 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, пісенний конкурс «Євробачення-2026» пройде у Відні на критій арені Stadthalle. Фінал відбудеться 16 травня, а два півфінали – 12 травня та 14 травня відповідно.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Зазначається, що цей концерт – медитація серця. Це музична молитва за тих, хто постраждав під час Голодоморів – масових злочинів проти українського народу.

Вечір відкриє урочистий заклик Гарді Мертенза Da Pacem Domine – прохання про мир.

Епічна композиція Девіда Хілінґхема Angels of the Apocalypse вразить масштабом і драматизмом, а Lux Aurumque Еріка Вітакера наповнить зал сяйвом духовного спокою.

Крім того, глибоко символічне Agnus Dei з симфонії №1 Вірка Балея поєднає українську душу зі всесвітньою молитвою.

Програма концерту:

• Гарді Мертенз – Da Pacem Domine, op. 155;
• Девід Р. Хілінґхем – «Ангели Апокаліпсису»;
• Ерік Вітакер – Lux Aurumque;
• Вірко Балей – Agnus Dei з симфонії № 1 «Сакральні монументи» пам’яті Дмитра Бортнянського;
• Девід Масланка – «Реквієм»;
• Ян ван дер Руст – «Мир на землі».
• Ведучий і читець – заслужений артист України Олександр Рудько.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні щороку у четверту суботу листопада вшановують пам’ять жертв Голодоморів. Цей день пам’яті відзначають на підставі указів Президента 1998 та 2007 років.

Українці у XX сторіччі пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був голод 1932-1933 років – саме його називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.

Фото Укрінформу можна купити тут.