Фільм українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» увійшов до довгого листа кінопремії Британської академії кіно та телевізійних мистецтв (BAFTA) у категорії «Найкращий документальний фільм».

Про це повідомляє Independent із посиланням на археологічне дослідження, передає Укрінформ.

Досі доказів отруєних мисливських знарядь було мало, вони здебільшого датувалися останнім льодовиковим періодом – близько 10 000 років тому.

У новому дослідженні вчені виявили сліди отрути південноафриканської рослини гіфбол на наконечниках стріл, що датуються приблизно 60 000 років тому і робить їх найдавнішою знайденою зброєю з отрутою у світі на сьогоднішній день.

Знайдені у Південній Африці старі кварцові наконечники стріл виявили хімічні залишки отрути з рослини, яка досі використовується традиційними мисливцями в цьому регіоні.

Довгий час дослідники намагалися простежити траєкторію інновацій доісторичних людей, щоб краще зрозуміти еволюцію технологій полювання.

Одним із таких нововведень є використання отруєної зброї, яка вважається ознакою передових технологій мисливців-збирачів.

«Це показує, що наші предки на півдні Африки не тільки винайшли лук і стріли набагато раніше, ніж вважалося раніше, але й зрозуміли, як використовувати хімію природи для підвищення ефективності полювання», – каже автор дослідження доктор Марліз Ломбард.

Після хімічного аналізу дослідники виявили подібні речовини на 250-річних наконечниках стріл у шведських колекціях, які були зібрані в цьому регіоні мандрівниками протягом 18 століття. Це свідчить про тривалу безперервність передачі знань про отруйну рослину.

«Використання отрути для стріл вимагає планування, терпіння та розуміння причин та наслідків. Це явна ознака передового мислення у ранніх людей», – підкреслив ще один автор дослідження Андерс Хьоґберг.

Як повідомляв Укрінформ, в Африці було виявлено погребальне вогнище, зведене близько 9,5 тисячі років тому, яке вважається найстарішим у світі з останками дорослих і містить рідкісну інформацію про ритуали давніх африканських груп мисливців-збирачів.

Фото: Marlize Lombard

“Відповідно до наказу Міністерства культури до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини ввійшли традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті та орнаментальні традиції і технологія виготовлення лемківської жіночої нагрудної прикраси кривулька”, – зазначила Байталюк.

Киселиця – це королева лемківської кухні. Перші згадки про страву датують часами Київської Русі. Головний інгредієнт цієї страви – овес, культура, яка добре родила на Лемківщині.

“Кривулька — це широкий заокруглений комір з бісеру, який прикриває шию, плечі і груди жінки. Ця прикраса є жіночим оберегом, кожен орнамент несе у собі певний символізм, як і у вишиванці. Ми щиро вдячні музейному комплексу “Лемківське село”, які організували збір матеріалів, подання і листи-згоди носіїв, обласному товариству “Лемківщина” за ефективну співпрацю, адже дуже важливо зібрати спогади носіїв і показати тяглість цих традицій, – додала Байталюк.

За її словами, внесення цих елементів лемківської культури до переліку нематеріальної спадщини дуже важливе саме зараз, адже у ці роки Україна вшановує скорботну дату – 80-ліття з часу депортації лемків з їх етнічних територій.

“За цей час вже пройшла активна асиміляція і вже десь почалася втрата традицій і обрядів. Тому внесення цих елементів у перелік нематеріальної спадщини приверне увагу до них і допоможе їх зберегти”, – наголосила посадовиця.

Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Перше фото: Світлана Байталюк у лемківській кривулі, Суспільне Тернопіль