Український короткометражний анімаційний фільм переміг на фестивалі AI International Film Festival у Лос-Анджелесі (США).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.

Їх діяльність має на меті забезпечити високі стандарти наукової роботи, ефективне управління та прозорий нагляд за діяльністю музею.

Мінкульт запрошує українські та міжнародні інституції долучитися до формування органів, які відіграватимуть ключову роль у розвитку та стратегічному управлінні музеєм.

Експертна рада Національного музею Голодомору-геноциду — консультативно-дорадчий орган, що координує наукову діяльність музею.

Рада працює постійно. Строк повноважень членів — п’ять років. Вона створюється для удосконалення науково-дослідної, екскурсійно-освітньої, експозиційно-виставкової, інформаційно-видавничої, науково-фондової та методичної роботи музею.

До складу Експертної ради увійдуть:

• шість експертів та/або науковців, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями та науковими установами;
• шість експертів та/або науковців, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або іноземними науковими установами.

Контактний номер телефона – 044 272 48 05. Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму за посиланням.

Наглядова рада Національного музею Голодомору-геноциду — спеціальний наглядовий орган, що контролює діяльність музею та його посадових осіб.

Строк повноважень членів Наглядової ради — п’ять років. Одна і та сама особа не може обіймати посаду два строки поспіль.

Наглядова рада покликана забезпечувати баланс інтересів держави, суспільства та суб’єктів діяльності у сфері культури, а також дотримання принципів законності, незалежності, відкритості, прозорості, доступності, гендерної рівності, соціальної інклюзії та недискримінації.

До складу Наглядової ради увійдуть:

• шість членів, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями;
• шість членів, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або громадськими організаціями закордонних українців.

Усі кандидати мають володіти бездоганною діловою репутацією, високим суспільним авторитетом і бути визнаними фахівцями у своїй професійній сфері.

Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури реалізує проєкт “Інформація без бар’єрів” в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, а також відповідний план заходів на 2025–2026 роки.

Про це повідомляє КМДА, передає Укрінформ.

«У столиці презентували проєкт «Віртуалізація культурного надбання міста Києва: 3D-візуалізація, аудіогід, можливість додати «мозаїку» та участь у збереженні надбання кожному та інтерактивна мапа пам’яток та творів монументально-декоративного мистецтва, мозаїк, вітражів, керамічних панно, скульптур, живопису та інших творів другої половини кінця ХХ ст. у місті Києві, відцифрованих у 2025 році», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, цифрову фіксацію об’єктів культурної спадщини протягом 2025 року здійснювали профільні фахівці з цифровізації, краєзнавства та історії.

У межах проєкту методом створення 3D-моделей відцифрували шість пам’яток культурної спадщини Києва: монумент Магдебурзькому праву; церкву Миколи Притиска; будівлю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (колишню Київську духовну семінарію); Покровську церкву; дзвіницю церкви Миколи Доброго; Воскресенську церкву Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.

Загалом, як зазначають в КМДА, у Києві налічується 3 790 об’єктів культурної спадщини, з яких 2 512 внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, зокрема 356 пам’яток національного та 2 156 місцевого значення.

Роботи виконуються в межах Комплексної міської цільової програми «Цифровий Київ» на 2024-2027 роки на замовлення Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій за участю команди КП «ГІОЦ» Київ Цифровий.

Пам’ятки, відцифровані цього року, розташовані на території «Стародавнього Києва». Як наголошується, вони мають важливе значення для збереження автентичності історичної забудови, яка з часом потребує реставрації.

Ознайомитися з відцифрованими пам’ятками можна на ресурсі туристично-культурного хабу за посиланням.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА нагадують, що користувачі хабу можуть віртуально відвідати НЦНК «Музей Івана Гончара» з колекцією святкового одягу, історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Музей видатних діячів української культури.

Крім того, доступна цифрова подорож до Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» у вигляді окремого віртуального комплексного туру двома мовами.

До колекції також увійшли природні та рекреаційні маршрути: Русанівська набережна й Стежка на Трухановому острові, локації ВДНГ, зокрема Яблуневий сад і РАЦС № 1. Доповнює добірку VR-тур до Дуба Крістера – найстарішого дуба Києва.

Окрім 3D-моделей, віртуальних турів вебсайт пропонує онлайн-виставки, аудіогіди та інтерактивну мапу, що об’єднує найвідоміші туристично-культурні локації. Це дозволяє досліджувати історію та актуальний стан об’єктів у зручному форматі з будь-якої точки світу.

Як повідомляв Укрінформ, оцифрування пам’яток культури дасть змогу архітекторам працювати з точними цифровими копіями об’єктів, розташованих поруч із майбутніми проєктами, та враховувати їхню історичну цінність під час проєктування.

Фото: kyivcity.gov.ua