Події
У Дніпрі відбудеться спецпоказ фільму «Щедрик»
У Дніпрі до Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової, відбудеться спецпоказ фільму “Щедрик” режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко та спілкування гостей з головною героїнею стрічки Яною Корольовою.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно
Показ відбудеться 14 травня у центрі “Менора”. Його організували Музей “Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні”, Об’єднана єврейська община України та Menorah Art Platform.
Стрічка переносить глядача у багатонаціональний Станиславів (нині Івано-Франківськ) часів війни. Українці, поляки та євреї – три родини, три долі, одна трагедія. Їхні діти залишаються сиротами після репресій радянського режиму та окупації нацистською Німеччиною. Притулок, створений викладачкою співу Софією, стає для них острівцем надії й тепла, де звучить “Щедрик” – мелодія, що об’єднує, зцілює, рятує.
Та навіть після війни герої не знайшли спокою – радянська влада знову руйнує все, що в них було, та знову намагається зламати людське серце.
“Фільм мав успіх на міжнародних фестивалях і був у великому прокаті. Але його хочеться й потрібно дивитися знову — бо такі стрічки не минають, вони залишаються в нас”, – зауважили організатори показу.
Це фільм-нагадування: жорстокість може змінювати форму, але людяність завжди перемагає. Не завдяки силі зброї, а через силу простих вчинків — дати притулок, простягнути руку, не відвернутися.
На показ фільму завітає особлива гостя вечора – головня героїня стрічки Яна Корольова.
Збір гостей розпочинається о 17:30, показ стрічки відбудеться о 18:00, який о 20:05 продовжиться спілкуванням з гостями.
Вхід вільний за попередньою реєстрацією.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні у травні розпочнуться зйомки нового фільму про УПА.
Фото: ФБ/Щедрик
Події
У Києві 17 березня відбудеться вручення премії Параджанова
У Києві у вівторок, 17 березня, відбудеться вручення щорічної премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова за найкращі повнометражні фільми-дебюти 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це НСКУ повідомляє у Фейсбуці.
Премія запроваджена рішенням правління НСКУ з нагоди відзначення 100-річчя з дня народження видатного майстра українського та світового кінематографа і проводиться за підтримки Міністерства культури України та Державного агентства України з питань кіно.
Цьогоріч оргкомітет премії запровадив нову номінацію «За доблесть» в якій представлені роботи кінематографістів, які боронять Україну в лавах Збройних сил України.
Церемонія вручення премії відбудеться в Червоній залі Будинку кіно о 18.00. Вхід вільний.
Як повідомляв Укрінформ, у січні Національна спілка кінематографістів України оголосила прийом робіт кандидатів на здобуття щорічної премії НСКУ імені Параджанова.
Події
В Україні формується традиція комбатантської літератури
Сучасна українська поезія стає «поезією свідчення», яка фіксує реальний досвід війни, допомагає зберегти пам’ять про побратимів і передає унікальний досвід України у боротьбі за свободу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила поетка, бойова медикиня та розвідниця, лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка Ярина Чорногуз.
“У своїх трьох поетичних збірках, особливо в другій і третій, те, що я пишу, – це, напевно, поезія свідчення. Поезія свідчення мене як солдата, яка була майже на всіх ділянках фронту, пройшла зі своїм підрозділом багато бойових операцій, бачила втрати і те, як війна змінює сприйняття базових речей – смерті, любові, втрати. Поезія допомагає зберегти пам’ять про побратимів, бойовий досвід, досвід боротьби за свободу”, – зазначила Чорногуз.
Поетка додала, що фронтова українська поезія викликає значний інтерес за кордоном. За її словами, під час виступів у європейських країнах іноземна авдиторія сприймає українські поетичні тексти про війну як глибоку і важливу літературу.
«Для іноземців українська фронтова поезія – це дуже сильна література, бо вона говорить про реальний досвід боротьби за свободу. У мирний час поезія для багатьох є нішовим жанром, але тексти, написані під час війни, вони відчувають набагато гостріше та глибше”, – пояснила Чорногуз.
Поетка зауважила, що в Україні формується традиція комбатантської літератури, і переконана в особливій важливості такої творчості. Новели, поезії, щоденники захисників України сприяють усвідомленню деталей, життя на фронті, глибокої суті боротьби українців.
“Я завжди заохочую всіх ветеранів, і тих, хто повернувся з полону, писати й лишати свідчення про те, що вони пережили. Це тотальний досвід боротьби за свободу, якого не має жодна інша держава в сучасному світі. Дуже важливо, аби військові писали, фіксували свій досвід і лишали свідчення. Передусім для збереження культури боротьби за демократію у світі”, – зазначила Ярина Чорногуз.
Лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка наголосила, що повномасштабна війна змінила українське мистецтво і зробила його більш зрілим та відвертим.
“Українське мистецтво стало дорослішим і свідомішим, відійшло від постколоніальних наративів, які були до війни… Українська поезія почала говорити власним голосом. Мова поезії стала прямою і щирою, піднімає теми, які раніше через постколоніальний бекграунд замовчували – про травму, тілесність, любов”, – наголосила Чорногуз.
Захисниця України привернула увагу до питання повернення військових та готовність суспільства ставитися до їхнього досвіду з розумінням.
“Стереотип про те, що військові повертаються неадекватними, – це російська пропаганда. Дуже часто люди після фронту стають навпаки дуже вразливими і потребують чутливості з боку суспільства. Цивільні мають бути готовими приймати ветеранів, слухати їх і проявляти емпатію, брати на роботу, працювати пліч-о-пліч в одному колективі”, – наголосила Чорногуз.
За словами бойової медикині, розвідниці та операторки БПЛА, фронтовий досвід формує нове розуміння світу і змушує по-іншому осмислювати речі, про які йдеться у філософії та класичній літературі.
“Фронт – це простір, де людина повертається до базового виживання і пізнає світ заново через постійну загрозу життю. Багато речей, про які говорять філософи чи класичні тексти, ти починаєш розуміти по-справжньому саме там”, – зазначила поетка.
Ярина Чорногуз була парамедикинею-волонтеркою у медичному добровольчому батальйоні “Госпітальєри” у 2019 році, з 2020 року служить за контрактом у морській піхоті. Від 2021 року служила бойовою медикинею і розвідницею у 140-у окремому розвідувальному батальйоні морської піхоти. Нині – операторка БПЛА-бомберів і камікадзе у тому ж підрозділі.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Канада випустила срібну монету у формі української писанки
Королівський канадський монетний двір випустив кольорову срібну монету у формі української писанки.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йдеться на сайті Королівського канадського монетного двору.
Зазначається, що монета стала вже одинадцятою срібною «писанкою» у колекції канадського монетного двору й цього разу містить квіткові мотиви.
На реверсі монети нанесені кольорові візерунки, а на аверсі – профіль короля Чарльза ІІІ.

Монета викарбувана із 31,82 г чистого срібла та має номінал у 20 канадських доларів, однак її викупна ціна – майже 300 дол. Загальний наклад монети становить 9,5 тис. штук.
Як повідомляв Укрінформ, це вже друга цьогорічна монета-писанка, яку викарбував Королівський канадський монетний двір. Раніше було презентовано золоту монету номіналом 250 дол. й викупною ціною – майже 18 тис. дол.
Фото: Royal Canadian Mint / Monnaie royale canadienne
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство1 тиждень agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події1 тиждень agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса1 тиждень agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна1 тиждень agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
