Музей Ханенків переміг у The Best in Heritage та отримав нагороду Project of Influence 2025, ставши символом стійкості та інновацій у сфері культури.

Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Укрінформ.

“Щороку The Best in Heritage відзначає лише два проєкти у світі – Project of Influence та IMAGINES. Ініціатива об’єднує лавреатів найпрестижніших премій, зокрема Europa Nostra, EMYA (European Museum of the Year Award), CIMAM (Award for Outstanding Museum Practices) та інших, створюючи майданчик для діалогу про те, як культурні інституції відповідають викликам часу. Музей Ханенків номінували до участі у The Best in Heritage як переможця CIMAM Outstanding Museum Practice Award 2024″, – йдеться у повідомленні.

Відзнаку отримала директорка музею Юлія Ваганова під час 24-ї конференції The Best in Heritage у Барселоні. Подія зібрала понад 150 фахівців і 40 лавреатів міжнародних премій у сфері культурної спадщини.

Журі відзначило, що «цей проєкт, народжений із чистої стійкості тих, хто зіштовхнувся з реальністю війни, нагадує нам про головне в людстві – турботу та солідарність. Перетворивши порожнечу музейних залів і відсутність колекцій на простір спільноти й творчості, музей став маяком стійкості, трансформації та натхнення для майбутніх поколінь і миру».

У Музеї зазначили, що ця нагорода – визнання сили культури й довіри до українських інституцій у світі.

Читайте також: Житомирському літературному музею передали особисті речі письменника Валерія Шевчука

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків – чільний музей світового мистецтва в Україні. Музей презентує найзначніші колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу в Україні. «Серцем» музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків – видатних українських колекціонерів та благодійників кінця 19 – початку 20 століття.

Перше фото: www.wikiwand.com, фото в тексті: mcsc.gov.ua

У Британії знайшли перший вірш однієї з найвідоміших англійських письменниць Агати Крісті, який був опублікований у лондонській газеті 120 років тому.

«Політика Росії полягає в тому, щоб помістити всі ці твори в національні фонди музеїв. Вони внесені до реєстру творів Російської Федерації, щоб їх ніколи не можна було повернути. Але важливо зафіксувати, що це вкрадені твори, і якщо вони будуть виставлятися в Ермітажі, а потім поїдуть на виставку за кордон, то ми матимемо реєстр і розумітимемо, що це українська спадщина», – розповідає Артман.

Розслідування, проведене групою волонтерів, які подали скаргу в МКС від імені французької асоціації «Pour l’Ukraine, pour leur liberté et la nôtre!» («За Україну, за їхню свободу і нашу!»), вона вважає перспективним з огляду на майбутні справи над російськими чиновниками у судах універсальної юрисдикції у багатьох країнах ЄС.

«Якщо директори російських музеїв або інші відомі особи колись приїдуть до Франції, Швейцарії чи інших країн, зокрема до країн ЄС, більшість з яких ратифікували універсальну юрисдикцію на національному рівні, то асоціація, до якої входять українці, може вимагати їхнього арешту. Тому важливо мати відкриті справи, оскільки міжнародне правосуддя здійснюється на різних рівнях юрисдикції», – пояснила вона.

На думку експертки, після закінчення війни важливу роль для активізації цих справ повинні відіграти громадянське суспільство та журналісти.

«Громадські організації, асоціації, українські громадяни, журналісти з інших країн – усі колективно ми можемо зібрати докази і сказати: «Ось, є така справа, такий багатий росіянин, який живе у Франції або регулярно приїжджає сюди, і він причетний до міжнародних злочинів, на які поширюється універсальна юрисдикція». Якщо у Швейцарію, наприклад, приїде Мєдінський, щоб покататися на лижах, або, якщо директор Ермітажу приїжджає для обміну досвідом у Нью-Йорк чи музей в Амстердамі. Тоді ми, як громадянське суспільство, можемо вказати владі – хто він, і де його місце, і подати скаргу до суду», – вважає Артман.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій працює над оновленням черг евакуації культурних об’єктів із зон ризику.

Фото: wikipedia