Події
У Харкові відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова «Коди відродження: тиша»

У межах фестивалю KharkivMusicFest відбувся вечір музики визначного композитора сучасності Валентина Сильвестрова “Коди відродження: тиша”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Витончена музика пролунала у виконанні заслуженої артистки України Мирослави Которович (скрипка) та лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Строчан (фортепіано).
У програмі були представлені: “Серенада” (2009) для скрипки соло, “Пасторалі” для скрипки та фортепіано на 9 частин attacca (2020), присвята Бетховену “Hommage à J.S.B.” для скрипки та фортепіано на 3 частини (2009), Соната для скрипки та фортепіано “Post Scriptum” (1990, 1 ч.), “Колискова” і “Серенада” (2004), “Баркарола” та “Музичний момент” із циклу “Пісні без слів” (2004).
У межах KharkivMusicFest відбувся вечір музики Валентина Сильвестрова / Фото: пресслужба фестивалю
“Мій фаворит – присвята Бетховену. Просто фантастична! Так, є патерни Бетховена, але із “сільвестрівськими” кольорами. У Сильвестрова завжди важливий отой відзвук, який лишається. Ті, твори, які лишають найбільший відзвук, звичайно, для мене найцінніші”, – поділилася Которович, яка складала програму вечора.
Концерт пройшов у невеликій залі, в одній з безпечних локацій Харкова. Камерність приміщення добре підійшла до “коду” вечора – тиші, вважає докторка мистецтвознавства, професорка, програмна директорка KharkivMusicFest Юлія Ніколаєвська.

“Для композитора, і для Мирослави, яка з ним спілкується, саме тиша – дуже важливий символ і метафора. Це не та тиша, де нічого не відбувається. Це – промовиста тиша. Водночас у Сильвестрова тиха музика, тихі пісні, він працює саме з тишею. І, звісно, кожна людина чує у цій “тиші” своє”, – розповіла вона.
За словами Ніколаєвської, практично 30 років композитор працює у стилі “вдаваної простоти”: “видається, що музика народжується прямо тут, з-під пальців”.

Закладені Сильвестровим паузи створюють ніби діалог між скрипкою та фортепіано, зауважила Строчан.
“Є темпові контрасти між інструментами, а є таке, що спершу Мирослава вбудовується в мою партію, а потім я – у партію скрипки, тобто такі додаткові обертони, але пріоритет то за одним інструментом, то за іншим. Це філософія. Знаєте, коли я почала вчити ці твори, я не могла відірватися”, – згадує музикантка.
Авторський вечір музики Сильвестрова став черговим заходом KharkivMusicFest. Після концерту-відкриття було ще два “коди” – “Вдячність” (соло кларнетиста Юліана Мілкіса зі США) та “Гармонія” (концерт ансамблю ранньої музики Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського; керівник – Олексій Фартушка). Зокрема, слухачі почули контратенор (найвищий із чоловічих оперних голосів) Дмитра Запорожана та барокові скрипку, лютню, теорбу.
Наступний концерт KharkivMusicFest – “Коди відродження: досвід (Міські симфонії Харкова та Відня)”, відбудеться 11 травня.
Як повідомлялося, KharkivMusicFest триватиме понад місяць і завершиться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.
Події
У Міжнародний день музеїв стартує онлайн-квест «В пошуках трипільських скарбів»

Київський обласний археологічний музей з нагоди Міжнародного дня музеїв 18 травня запускає новий інтерактивний квест-вікторину «В пошуках трипільських скарбів».
Про це Укрінформу повідомили у громадській організації «єМузей», яка стала ініціатором та розробником квесту.
Департамент культури і туризму Київської обласної військової адміністрації виступив ключовим партнером і надав організаційну та методичну підтримку проєкту.
Завдяки спільній роботі вдалося створити сучасний культурно-освітній продукт, який поєднує глибокі історичні знання з інноваційними форматами взаємодії з аудиторією, зазначають у ГО «єМузей».
За сюжетом онлайн-квесту, кожен учасник перетворюється на молодого археолога, який розпочинає власне дослідження, повне загадок, несподіваних фактів і стародавніх артефактів.
Вікторина поєднує знання з інтерактивними завданнями, що розвивають логіку, увагу та історичну уяву. Упродовж проходження квесту користувач дізнається більше про унікальну культуру трипільців, їхні поселення, символіку, побут і вірування.
Онлайн-формат дозволить долучитися до квесту з будь-якого куточка України та за її межами, що робить його чудовим інструментом неформального навчання й культурної дипломатії.
Квест також доступний для музейних установ у Київській області як частина програми з популяризації нематеріальної спадщини.
Як повідомляв Укрінформ, Музей авангарду у Києві розміститься в історичній будівлі на вулиці Липській.
Фото надане ГО «єМузей»
Події
Франківський краєзнавчий музей отримав 11-метровий «Рушник єдності»

В Івано-Франківську 11-метровий «Рушник єдності», який побував у різних містах України, урочисто передали у краєзнавчий музей.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
«Ми передаємо у Краєзнавчий музей цей рушник, щоб жителі Прикарпаття змогли побачити його красу. Він побував у різних куточках нашої держави, у містах, де були обстріли, бойові дії, у містах, які звільнили від ворожої окупації», – зазначила голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук.
За її словами, цей рушник у 2021 році встановив рекорд України.
«Він має назву «Рушник єдності». Над ним працювали упродовж шести місяців викладачі та студенти нашого коледжу», – підкреслила авторка ідеї «Рушника єдності», завідувачка відділення фахового коледжу культури і мистецтв Калуша, докторка філософії Іванна Свирид.
За її словами, довжина рушника сягає 11 м 79 см, ширина – майже 1 м. На ньому – орнаменти різних етнографічних груп України, втілених у нетрадиційній техніці – валяння вовною, «фелтинг».
«Він тут ще не експонувався, хоча мандрував усією Україною. Навіть був у містах Буча, Бородянка, Гостомель, Біла Церква і майже в усіх обласних центрах країни», – додала Свирид.
Наразі «Рушник єдності» мають намір представити у країнах, де проживає українська діаспора.
Раніше «Рушник єдності» у Калуші встановив національний рекорд – як найдовший рушник в Україні.
Як повідомляло агентство, у Києві презентували перший у світі «Рушник гостинності»
Події
На Львівщині відкрили кримськотатарський культурний центр

Зазначається, що центр відкрито зусиллями місцевої кримськотатарської громади та ГО «Іхсан – Щирість». До відкриття в онлайн-форматі долучився голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
«Дуже важливо в такі важкі часи мати партнерів, помічників, союзників. Хочу подякувати всім, завдяки кому це відкриття стало можливим. Незважаючи на те, що наша Батьківщина – Крим – вже понад одинадцять років перебуває в російській окупації, тут, на материковій Україні, кримські татари, які змушені були покинути Крим, мають підтримку, відчувають тепло і допомогу. Зараз, під час війни, в лавах сил безпеки і оборони України кримські татари разом з українцями та громадянами інших національностей боронять нашу Україну. Так вибудовується українська політична нація. Ми разом б’ємося з ворогом, бо знаємо – якщо не буде України, не буде Криму. Давайте і далі будемо разом, допоки не звільнимо всі землі і не повернемось до Криму», – наголосив він.

Культурний центр розташовано в історичній будівлі, в якій наразі відновлено перший поверх. Центр було створено за підтримки Данської ради у справах біженців, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), благодійної організації NEEKA, міської влади і мера Дрогобича Тараса Кучми та за сприяння Меджлісу кримськотатарського народу.

Раніше Укрінформ повідомляв, що у Львові відкрили Ісламський релігійно-культурний центр з мечеттю та мінаретом.
Фото Віри Чопик
-
Політика1 тиждень ago
Євген Пікалов, заступник міністра юстиції України
-
Політика3 дні ago
після звернення отримала погрози (відео)
-
Політика1 тиждень ago
помер Федорук, який був мером міста 17 років поспіль
-
Усі новини1 тиждень ago
супутник 12 років спостерігав за «монстром»
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі за гроші запускали салюти під час атаки росіян Анонси
-
Політика1 тиждень ago
Путін не хоче жодного миру і не готовий до припинення вогню
-
Усі новини3 дні ago
Розв'яжуть важливу проблему: старим ядерним датчикам знайшли нове застосування
-
Війна3 дні ago
бригада імені короля Данила відбила штурм росіян у Часовому Яру