“Найбільш актуальні у нас чотири напрямки. Це, по-перше, Південно-Слобожанський, особливо в районі Вовчанська, це Куп’янський напрямок, це також Лиманський напрямок, це Великобурлуцький напрямок, особливо в останні дні”, — повідомив військовослужбовець в ефірі телемарафону 11 листопада.

Він передав, що на Куп’янському напрямку точаться бої безпосередньо в місті. ЗС РФ фіксують на північних околицях Куп’янська.

“Місто саме по собі ізольоване. Ізольоване від логістичних шляхів великою кількістю дронів, з одного боку й з іншого боку. Тому якось туди доправляти щось, доставляти — це завдання із зірочкою”, — підкреслив речник.

З його слів, паралельно ЗС РФ намагаються витіснити українські сили з лівого берега річки Оскіл. Мета ворога — зайти у сам Куп’янськ ще з іншого боку. Однак йому це не вдається, зазнає втрат. Безпосередньо у місті перебувають менше сотні загарбників.

На Великобурлуцькому напрямку російські війська змогли дещо відтіснити українські від державного кордону і неглибоко просунутись вглиб. Трегубов пояснив, що окупанти тиснули там давно.

“Можливо, вони намагались там створити якийсь плацдарм, щоби знов-таки тиснути на Куп’янський напрямок із півночі. Можливо, вони паралельно, якби у них щось вдалося, пішли б й у бік Великого Бурлука. Але розвинути там щось станом на зараз їм не вдається. Хоча тиск там серйозний”, — додав він.

Нагадаємо, засновник підрозділу “KRAKEN” Костянтин Немічев заявив, що серед стратегічних планів Росії — об’єднати підрозділи у Вовчанську та Дворічній, а останні дії ЗС РФ можуть свідчити про підготовку до наступних наступів.

У Foreign Affairs 11 листопада заявили, що ця “зима може бути вирішальною” для війни в України, і в разі падіння Донбасу ЗС РФ можуть почати наступ на Харків.

Північно-Слобожанський напрямок, що охоплює прикордоння Сумської області, залишається активним: попри зменшення штурмових дій, російські війська не відмовляються від намірів створити буферну зону.

Військовий аналітик та експерт з озброєнь Віктор Мураховський, коментуючи поточний стан програми “Арена-М”, зауважив, що незважаючи на десятиліття розробки та численні демонстрації, система досі не готова до повноцінного впровадження. Про це пише портал Defence Blog.

За словами експерта, незважаючи на десятиліття розробки і численні демонстрації, система досі не готова до повноцінного впровадження. Ключові проблеми стосуються роботи радіолокаційного блоку, який не здатен надійно виявляти малопомітні цілі — зокрема, малорозмірні БПЛА, виготовлені із застосуванням пластику, який важко виявляється радарами.

Мураховський зазначив, що на нинішньому рівні розвитку російських радіолокаційних технологій цих можливостей не досягнуто. Він підкреслив, що нездатність радара відокремлювати повітряні об’єкти від наземних перешкод на коротких дистанціях робить систему уразливою до сучасних загроз, особливо від FPV-дронів, які активно застосовують у зоні бойових дій в Україні.

Систему “Арена-М” створювали як автоматичний захисний комплекс, призначений для виявлення і перехоплення протитанкових боєприпасів, ракет і дронів за частки секунди до удару. Однак, за даними експерта, алгоритми обробки сигналів і пріоритезації цілей, як і раніше, не справляються з об’єктами, що повільно рухаються, з вкрай малою радіолокаційною сигнатурою.

Крім того, методи, які використовуються в класичних системах ППО — включно з доплерівським виявленням та індикацією рухомих цілей, — виявляються неефективними проти малошвидкісних FPV-дронів, особливо тих, що діють на гранично малій висоті. А алгоритмічні рішення в цій галузі ще не створено.

“Оцінка Мураховського свідчить про те, що російська оборонна промисловість стикається зі зростаючим тиском у зв’язку з прискоренням розвитку безпілотної війни. Сучасні бойові дії вимагають швидких, автоматизованих засобів активного захисту, а не тільки більш важкої броні. Якщо ці прогалини збережуться, бронетанкові підрозділи можуть, як і раніше, зазнавати високих втрат в умовах, коли дешеві безпілотники можуть надійно уражати транспортні засоби з різних боків”, — підкреслили оглядачі.

На початку лютого повідомлялося, що російський виробник “Уралвагонзавод” оснастив основний бойовий танк Т-90М “Прорив” новітнім комплексом активного захисту (КАЗ) “Арена-М”.

А в березні вперше під час бойових дій в Україні був помічений російський основний бойовий танк Т-72Б3М, оснащений КАЗ “Арена-М”.