Події
У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів
У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.
Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.
За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.
Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.
За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.
З того часу вийшли друком 14 книжок.
Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.
“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.
Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.
Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.
На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”.
“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.
Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.
Фото: harvard.edu
Події
Фільм «Ти – Космос» покажуть у Японії
У трьох містах Японії відбудеться показ науково-фантастичного фільму “Ти – Космос” українського режисера Павла Острікова.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
Показ фільму відбудеться 17 жовтня у Токіо, 7 листопада в Осаці та 21 листопада у Сендаї.
Як повідомляв Укрінформ, у центрі сюжету – український космічний далекобійник Андрій Мельник, який перевозить ядерні відходи з Землі на супутник Юпітера. Після несподіваного вибуху Землі, уламки якої знищують все навколо, Андрій залишається останньою людиною у Всесвіті. Та раптом на звʼязок виходить француженка Катрін, яка потребує допомоги. Попри відстань та перешкоди, Андрій вирішує врятувати її за будь-яку ціну.
Фільм створений за підтримки Держкіно компанією ForeFilms у міжнародній копродукції з Бельгією.
Фото: Держкіно
Події
Син супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
Модель Преслі Гербер, син американської супермоделі Сінді Кроуфорд, помер у неділю у віці 27 років.
Про це повідомляє BBC, передає Укрінформ.
Згідно з документами, поданими судово-медичним експертом округу Лос-Анджелес, Гербер помер у реабілітаційному центрі. Причина смерті наразі не повідомляється.
«Родина просить поважати її приватність у цей надзвичайно важкий і болісний час», – заявила Еллі Дженкінс, представниця Кроуфорд та її чоловіка Ренді Гербера.
Преслі Гербер, як і його мати та молодша сестра Кая, працював моделлю. Уперше він вийшов на подіум у віці 16 років на показі італійського бренду Moschino.
Згодом він співпрацював із такими брендами, як Burberry, Dolce & Gabbana та Bottega Veneta.
Останніми роками Преслі Гербер відкрито говорив про свої проблеми з психічним здоров’ям та вживання наркотиків.
У 2023 році в подкасті Studio 22 він сказав: «Оскільки я сам боровся з проблемами психічного здоров’я, депресією та деякими іншими речами, які з цим пов’язані, думаю, що якщо я допоможу хоча б одній людині чи сотні людей вибратися з того стану, в якому сам колись перебував, то це все, що мені потрібно зробити».
У цьогомісячному випуску американського Vogue його молодша сестра Кая розповіла про боротьбу брата із залежністю.
«Коли в родині стається щось подібне, це ніби зрівнює всіх», – зазначила вона.
Преслі Гербер розповідав про близькі стосунки зі своєю родиною, зокрема з Каєю, разом з якою він знявся в рекламній кампанії Calvin Klein у 2018 році та чиє ім’я витатуював на руці.
Він також знявся разом із матір’ю в рекламному ролику Pepsi для Super Bowl 2018 року, через 26 років після того, як Кроуфорд уперше з’явилась у своїй знаменитій рекламі бренду. «Ми дуже дружна сім’я, тому це було так само легко й приємно, як піти на роботу з другом», – розповідав Преслі Гербер журналу People.
Його батько, бізнесмен Ренді Гербер, разом з актором і режисером Джорджем Клуні заснував бренд текіли Casamigos.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні в США померла 36-річна акторка Гейден Пеннетьєр, колишня наречена Володимира Кличка.
Фото: instagram/presleygerber
Події
У Стамбулі відбувся фестиваль до 100-річчя кримськотатарського кіно
У Стамбулі відбувся перший Міжнародний Кримський кінофестиваль, присвячений 100-річчю кримськотатарського кінематографа.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє інформагентство Qırım Haber Ajansı.
«Кримськотатарське кіно – це не лише сфера мистецтва, а й простір пам’яті. Під час фестивалю ми побачили роботи про депортацію, тугу за Батьківщиною, ідентичність, мову, віру, культурну спадщину, прагнення повернутися та боротьбу народу за своє існування», – сказала на церемонії закриття директорка фестивалю Неше Сарисой Каратай.
Фестиваль організував фонд Emel Kırım за підтримки Міністерства культури і туризму Туреччини, Турецького агентства зі співробітництва та координації, Управління у справах турків за кордоном та споріднених громад та Генерального управління кінематографії Туреччини.
На участь у триденному фестивалі було подано близько 30 робіт, створених у 2024-2026 роках. До конкурсної програми відібрали 16 документальних фільмів, безпосередньо пов’язаних з історією, ідентичністю та суспільною пам’яттю кримських татар.
У другий день фестивалю в кінотеатрі Yeşilçam стамбульського Культурного центру Ататюрка показали, зокрема, документальну стрічку директорки турецького бюро інформагентства QHA Есми Касар «70-річний платан: Товариство культури та взаємодопомоги кримських тюрків».
«Я хотіла задокументувати боротьбу за збереження ідентичності, культури та мови, передати її історії, залишити свідчення про те, як ці люди намагалися передати свою культуру й ідентичність від покоління до покоління», – сказала Есма Касар перед показом.
За її словами, одним із завдань кримськотатарських кінематографістів є збереження традицій, спогадів, свідчень та культурних цінностей для майбутніх поколінь.
У церемонії закриття в кінотеатрі Atlas 1948 взяв участь лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він нагадав, що історію кримськотатарського кінематографа відраховують від фільму «Алім», знятого у 1926 році, та звернув увагу на складні умови, в яких сьогодні створюються фільми про Крим і кримських татар.

«Зараз, звичайно, нелегко знімати кіно в окупованому Криму та Києві під бомбардуваннями. Але ми сподіваємося, що дуже скоро ця війна закінчиться і кримськотатарський народ знову житиме на своїй рідній землі за своєю вільною волею», – сказав Джемілєв.
За результатами конкурсу нагороду за найкращий документальний фільм отримала стрічка режисерки Крістіни Пашин «Закарбоване в пам’яті», присвячена історичним зв’язкам українців і кримських татар та суспільній пам’яті.
«Наш документальний фільм розповідає не лише про те, як кримські татари підтримують Україну в цій війні, а й про те, як вони допомагають біженцям, борються за звільнення політичних в’язнів, яких утримують у російських в’язницях у Криму, та намагаються вижити в умовах війни. Для мене велика честь мати можливість розповісти цю історію світові», – сказала режисерка.

Спеціальну нагороду журі – премію з прав людини імені Ервіна Ібрагімова, отримав документальний фільм “Палаюче серце” режисерки Елмаз Асан.
Почесні нагороди за внесок у кримськотатарський національний рух та культуру вручили Сафінар Джемілєвій та голові Міжнародного комітету Криму Інджі Боуман.
Як повідомляв Укрінформ, 22-27 вересня у Львові відбудеться кінофестиваль короткометражних фільмів LIFF WIZ-ART.
Фото: QHA
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство3 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса5 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна6 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Політика6 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
