Як передає Укрінформ, про це музей повідомляє у Фейсбуці.

«Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield). Це надзвичайно важливий крок задля захисту культурної спадщини в умовах війни», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, «Блакитний щит» — це всесвітньо визнаний символ охорони культурної спадщини. Емблему у вигляді синього щита з білими трикутниками запровадила Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту ще у 1954 році. Вона маркує об’єкти, які мають виняткову історичну, наукову чи художню цінність для людства, щоб убезпечити їх від руйнування та знищення.

Цей знак офіційно засвідчує, що об’єкт є культурною цінністю, яка перебуває під захистом міжнародного права. Він полегшує розпізнавання будівлі здалеку, щоб запобігти випадковим ушкодженням. Пошкодження або руйнування таких пам’яток вважається воєнним злочином, за який передбачена відповідальність, згідно з міжнародним правом.

Як акцентують музейники, звісно, це маркування не створює фізичного, «куленепробивного» бар’єра, проте емблема суттєво підвищує видимість музею та подвоює юридичні ризики й відповідальність для агресора. Цинічно пограбувавши музейні фонди, ворог продовжує нищити саму споруду.

«Будемо відвертими: ми не маємо ілюзій. Ми чудово розуміємо, що країні-терористу байдуже до міжнародного права, Гаазьких конвенцій чи гуманістичних цінностей. Росію ніколи не зупиняли жодні закони, і цей синьо-білий знак на фасаді навряд чи стримає чергову ворожу ракету чи снаряд. Проте цей знак потрібен світу», – переконані у музеї.

Як наголошується, кожен новий удар по будівлі, позначеній емблемою «Блакитний щит». — це кричущий злочин, за який доведеться відповідати на міжнародних трибуналах.

Як повідомляв Укрінформ, Херсонський краєзнавчий музей позначили міжнародним розпізнавальним знаком «Блакитний щит». Спеціальні знаки засвідчують належність об’єкта до культурних цінностей, які підлягають особливому захисту відповідно до норм міжнародного права.

Ще дві будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею марковані міжнародним знаком «Блакитний щит», який означає, що на об’єкт поширюється дія Гаазької конвенції про захист культурних цінностей – літературний музей та музей природи.

На аукціон Sotheby’s виставлять книги, листи та нотатки, які документують «несподівану» дружбу між письменником Дж. Р. Р. Толкіном та його глухою шанувальницею.

Про це повідомляє ВВС, передає Укрінформ.

Ейлін Елгар, яка померла в 1980 році, мешкала неподалік готелю «Мірамар» у Борнмуті, графство Дорсет, де Толкін із дружиною щороку проводили відпустку.

Елгар написала йому листа, і між ними зав’язалася дружба. Її онука, Гелен Датфілд, розповіла, що письменник часто «заходив поговорити» та погратися з її собакою.

Оскільки Елгар ніколи не вміла читати по губах, вона й Толкін спілкувалися за допомогою записок під час його візитів. Датфілд сама ніколи не зустрічалася з Толкіном і зазначила, що жоден із зошитів, якими вони користувалися, не зберігся.

Фахівець відділу книг та рукописів аукціонного дому «Sotheby’s» Вілл Пассі зазначив, що ще однією родзинкою аукціону став лист, знайдений у першому виданні книги «Том Бомбадил», в якому йшлося про смерть колеги Толкіна по літературному гуртку Inklings – Керола С. Льюїса.

«Хоча ми маємо чимало опублікованих листів Толкіна, ці досі залишалися поза увагою», – сказав Пассі.

Він додав, що очевидно, розмови Толкіна з його шанувальницею були досить глибокими, адже в деяких записках міститься обговорення міфології Середзем’я.

Читайте також: Перше видання «Гобіта» продали на аукціоні майже за $40 тисяч

Аукціон відбудеться 9 липня в лондонських аукціонних залах «Sotheby’s» та онлайн.

Загальна вартість цих творів оцінюється від 39 000 до 55 000 фунтів стерлінгів.

Як повідомляв Укрінформ, аукціонний дім Christie’s виставив на аукціон рідкісний примірник першого видання роману Емілі Бронте «Буремний перевал» з орфографічними помилками.

Фото: Sotheby’s 

На Вінниччині поблизу с. Черемошного Вінницького району облаштували курган-могилу козацького полковника Данила Нечая, яка є пам’яткою історії України національного значення.

Про кореспонденту Укрінформу повідомили у пресцентрі Вінницького козацького полку імені Івана Богуна.

«Практично всі знають брацлавського полковника Данила Нечая, героя національно-визвольної боротьби українського народу 1648-1657 років, соратника Богдана Хмельницького. А ось про місце поховання Данила Нечая відомо поки що небагатьом. Його могила — поблизу с. Черемошного Вінницького району. Четвертого липня на кургані урочисто вшановували пам’ять Данила Нечая. Масова зустріч пройшла з нагоди відкриття інформаційного щита і вказівних табличок. Вони допоможуть туристам і дослідникам історичної спадщини дістатися місця козацької сили», – повідомили у пресцентрі.

Зазначається, що облаштування могили Данила Нечая, яка є пам’яткою історії України національного значення, здійснили коштом благодійників. Завдяки їм територію навколо поховання упорядкували і розмістили нові інформаційні стенди та вказівники.

Могила козацького полковника розташована на стародавньому кургані, обсадженому деревами, посеред поля, де вирощують фермерську продукцію.

Читайте також: Вінницький краєзнавчий музей отримав скарб XIV-XV століть

Курган знаходиться неподалік від Сухої долини, де у 1651 року загинув Данило Нечай.

Брацлавський полковник Данило Нечай – герой національно-визвольної боротьби українського народу 1648-1657 років, соратник Богдана Хмельницького. У Вінниці його ім’ям названа вулиця.

Фото: Пресцентр Вінницького козацького полку імені Івана Богуна