Connect with us

Події

У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів

Published

on



У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.

Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.

За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.

Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.

За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.

Читайте також: Гарвардський університет розширює програму безкоштовного навчання

З того часу вийшли друком 14 книжок. 

Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.

“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.

Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.

Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.

На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”. 

Читайте також: Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.

Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.

Фото: harvard.edu



Джерело

Події

В Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі

Published

on



За її словами, на учасників програми чекають три місяці навчання з лідерства, фінансів, маркетингу та партнерств, робота над власним проєктом розвитку інституції. Також передбачений менторський супровід після навчання.

«Культура – це те, що об’єднує нас і нагадує, хто ми є. Під час війни вона стала й частиною спротиву. Тому її підтримка – справа всієї країни», – акцентувала Бережна.

Музеї, заповідники та меморіальні комплекси, зауважила вона, сьогодні не лише бережуть спадщину, а й шукають, як розвиватися: залучати партнерів, знаходити ресурси, запускати нові проєкти.

«Для цього потрібні команди з сильними управлінськими знаннями», – наголосила віцепрем’єрка.

Над проєктом працює Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури України.

Подати заявку на участь у програмі може команда з двох людей до 29 листопада включно. Детальніша інформація доступна за посиланням. 

Читайте також: Росіяни пошкодили 2185 об’єктів культурної спадщини в Україні

Як повідомляв Укрінформ, перший набір на освітню програму «Лідерство та побудова партнерств для культурних інституцій» був проведений навесні цього року.



Джерело

Continue Reading

Події

Помер відомий волинський письменник Йосип Струцюк

Published

on


Про це Національна спілка письменників повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Струцюк був поетом і драматургом, автором понад 60 книжок. Залишив по собі творчий спадок, присвячений, зокрема, історії та культурі Холмщини й Волині.

Мав звання почесного громадянина Луцька.

Йосип Георгійович Струцюк народився 17 липня 1934 року в селі Стрільці на Холмщині (Польща). У 1946 році, рятуючись від голоду, разом із батьками переїхав на Волинь у село Глинище Рожищенського району.

У 1958 році закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки. Після цього вчителював у середній школі села Білосток Луцького району, був науковим співробітником Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею. Працював у місцевих газетах.

Свого часу обіймав посаду старшого редактора Волинського обласного будинку народної творчості. Був режисером народної самодіяльної кіностудії «Джерела», очолював обласну молодіжну літературну студію «Лесин кадуб».

З 1956 року Струцюк почав друкувати вірші. Його перша збірка поезій «Освідчення» вийшла в 1965 році. Загалом видав понад 60 поетичних, прозових і драматичних книжок.

Він зібрав й упорядкував до друку кілька сотень холмських і підляських народних пісень. У пісенному жанрі співпрацював з відомими композиторами, серед яких – Анатолій Кос-Анатольський, Олександр Білаш, Анатолій Пашкевич, Олександр Некрасов, Віктор Ліфанчук, Петро Свист, Віктор Тиможинський, Володимир Лич, Олександр Синютин.

Був лауреатом низки міжнародних та всеукраїнських літературних премій, членом НСПУ.

Як повідомляв Укрінформ, пішов із життя актор, театральний діяч Ігор Тєтруєв.

Фото: Національна спілка письменників України НСПУ



Джерело

Continue Reading

Події

Дослідник розповів, якої найпоширенішої помилки припускаються у публікаціях про лавреатку «Оскара» з Харкова

Published

on



Публікації у мережі про лавреатку “Оскара”, дизайнерку костюмів для балету та кіно Варвару Каринську часто ілюструють фотографією із вручення нагороди, на якій знято колегу Дороті Дженкінс.

Про це йдеться у публікації Укрінформу.

“Хоч запускай акцію: «Це не Каринська». Є така фотографія: там молода Елізабет Тейлор передає «Оскар» жінці і підписують, що Каринській. Але це її помічниця Дороті Дженкінс, з якою вони створювали костюми для фільму «Жанна д’Арк» (1948) і розділили нагороду. Елізабет Тейлор якраз тримає в руках дві статуетки, але Каринської не було на врученні”, – зазначив дослідник, очільник Музею видатних харків’ян Микола Шемет.

До початку 2000-х років про Варвару Каринську (1886–1983; у дівоцтві – Жмудська) у її рідному місті та загалом в Україні майже ніхто не знав, додав біограф.

До 140-річчя від народження дизайнерки Шемет написав першу україномовну біографію видатної ексхарків’янки “Варвара Каринська. Повернення” (видавництво “Факт”, 2026). Автор називає її лаконічною, водночас у ній описані раніше не відомі факти й ті, що вдалося підтвердити документально. Біографічне дослідження почалося понад 20 років тому лише з одного американського сайту. Там було написано: “Barbara Karinska. Oscar”.

“І все, більше ніякої інформації. За це я зачепився і рив, рив, рив… Сам дивуюся, як з однієї цієї фрази розкрутилася історія. Тепер є чимало «знавців». Уже по Києву якісь екскурсії водять… На жаль, люди користуються матеріалами з мережі, роблять багато помилок. У нас якось виділяють: «Оскар» та «балетна пачка». Але ж вона прожила довге життя – 97 років, створила майже 9 тисяч костюмів! Працювала з акторами, художниками, хореографами – зірками, про яких знімають кіно та пишуть книги. Каринська була відомим затребуваним спеціалістом”, – зауважив Шемет.

Читайте також: Фільм «Сліди» представить Україну на премії «Оскар»

Як повідомляв Укрінформ, у вересні на сцені Національної опери України відбулася прем’єра одноактного неокласичного балету «Варіації Доніцетті» видатного хореографа XX століття Джорджа Баланчина на музику з опери «Дон Себастьян» Гаетано Доніцетті.

Вистава створена у 1960-му, костюми для неї розробила Варвара Каринська, яку Баланчин називав “Шекспіром костюма”. Саме на замовлення хореографа Каринська створила багатошарову пачку без металевих обручів та модифікувала корсет, давши танцівницям свободу руху.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.