Connect with us

Події

У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів

Published

on



У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.

Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.

За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.

Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.

За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.

Читайте також: Гарвардський університет розширює програму безкоштовного навчання

З того часу вийшли друком 14 книжок. 

Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.

“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.

Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.

Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.

На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”. 

Читайте також: Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.

Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.

Фото: harvard.edu



Джерело

Події

Премія «Золотий ліфон» оголосила переможців

Published

on


Оголосили переможців премії “Золотий ліфон”. Серед лавреатів поети і письменники Ігор Мітров, Артем Чех, Василь Піддубний, Андрій Любка, Сергій Жадан, Артур Дронь та Артем Полежака.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Місця розподілилися наступним чином:

1. Культурний критик, журналіст, музикант Альберт Цукренко.

2. Музикант, співак та ведучий Зіновій Карач.

3. Диригент Вадим Яценко, який нещодавно очолив хор імені Григорія Верьовки.

4. Вокаліст гуртів “Мертвий півень” та “Green Silence” Юрій Рокецький. Серед його здобутків – відзначили книжку “Всьо чотко” про Сергія Кузьмінського, лідера гурту “Брати Гадюкіни”.

5. Актор, режисер і шоумен Олександр (Колмен) Сердюк.

Шосте місце цього року ніхто не посів. На нього був номінований Сашко (Обрій) Кучеренко, але організатори його дискваліфікували. Причина – вірш “Спляча красуня”, який організатори розцінили як об’єктивізацію беззахисної жінки.

7. Поет та військовослужбовець Ігор Мітров.

8.П исьменник і військовослужбовець Артем Чех.

9. Фронтмен гурту Kozak System Іван Леньо.

10. Письменник та військовослужбовець Василь Піддубний (Сірий Кіт).

11. Письменник і волонтер Андрій Любка.

12. Письменник і музикант Сергій Жадан.

13. Письменник та військовослужбовець Артур Дронь.

14. Поет Артем Полежака.

15. Актор Олексій Гнатковський.

“Золотий ліфон” – народна премія, яка визначає найпривабливішого та найсексуальнішого митця української культури. Її започаткувала викладачка хімії Ганна Арінархова. Вперше премію вручили 2019 року – тоді переможця обирали серед відвідувачок літературних фестивалів “Книжковий Арсенал”, “Форум видавців” та музичного фестивалю “Бандерштат”.

Першим лавреатом став письменник і музикант Сергій Жадан. Він же вдруге поспіль очолив рейтинг у 2020 році.

Читайте також: В Україні започаткували нову літературну нагороду

У 2021 році премію отримав поет Юрій Іздрик, а у 2023-му формат премії змінили через повномасштабну війну: відзнаку присуджували митцям, які стали на захист України. Тоді переміг поет Артем Полежака, а премія отримала назву “Кевларовий ліфон”.

У 2024 році до звичного формату повернулися, а лавреатом став актор Олексій Гнатковський, відомий, зокрема, роллю у фільмі “Довбуш”.

Як повідомляв Укрінформ, X кінопремія “Золота Дзиґа” оголосила переможців.

Фото: Золотий ліфон, Facebook



Джерело

Continue Reading

Події

Разом із церквою XVIII століття росіяни знищили головну ікону Бериславського району на Херсонщині

Published

on



На Херсонщині росіяни знищили головну святиню Бериславсього району – Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Херсонська єпархія УПЦ МП.

«1 серпня 2026 року, близько о 19.00, російські війська за допомогою дронів завдали нищівного удару по Свято-Введенському храмі м. Берислав. У результаті прямих влучань святиня 1726 року згоріла вщент. Також вогнем знищено головну святиню Береславського району – Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці», – йдеться у повідомленні.

Херсонська облпрокуратура інформує, що розпочато розслідування за фактом знищення окупантами на Херсонщині унікального храму, збудованого без жодного цвяха майже 300 років тому.

За даними слідства, 1 серпня 2026 року близько 18:00 військовослужбовці РФ атакували місто Берислав трьома безпілотними літальними апаратами із запалювальною сумішшю.

Унаслідок ударів знищено будівлю Свято-Введенської церкви – пам’ятку архітектури національного значення.

Читайте також: Росіяни знищили в Україні 937 культурних споруд – ОП

Храм є унікальною пам’яткою української сакральної архітектури XVIII століття. Його збудували у 1725 році з дуба без використання металевих цвяхів. У 1782 році козаки переправили церкву Дніпром із Переволочанської фортеці на Полтавщині до Берислава.

Свято-Введенська церква була одним із найдавніших дерев’яних храмів півдня України та взірцем традиційного українського культового будівництва. Вона пережила століття історичних випробувань і збереглася до наших днів, однак була знищена внаслідок російської атаки.

Як повідомляв Укрінформ, російські військові за допомогою безпілотника спалили на Херсонщині пам’ятку архітектури XVIII століття – Свято-Введенську церкву.

Фото: Херсонська єпархія УПЦ МП, Телеграм



Джерело

Continue Reading

Події

Національна філармонія відкриє сезон творами Ґершвіна і Лятошинського

Published

on



Національна філармонія України 8 серпня відкриє 163-й концертний сезон програмою, що поєднає два яскраві музичні світи ХХ століття – український симфонізм Бориса Лятошинського та неповторну творчість Джорджа Ґершвіна.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

За диригентським пультом того вечора буде Теодор Кухар. Солісткою концерту виступить тайванська піаністка Фаня Лінь.

У першому відділі концерту прозвучать твори, що представляють різні художні світи. Вечір відкриє «Кубинська увертюра» Джорджа Ґершвіна.

Після неї слухачі почують Симфонію № 4 Бориса Лятошинського.

Друге відділення буде присвячене музиці Ґершвіна. Спершу прозвучить його Концерт для фортепіано з оркестром. Виконання Лінь розкриє багатство образів цього твору – від ліричної меланхолії Adagio до стрімкої енергії Allegro agitato.

Фіналом вечора стане симфонічна картина «Поргі та Бесс» в аранжуванні Роберта Рассела Беннетта.

Читайте також: Lyatoshynsky Trio дебютувало на відкритті Зальцбурзького фестивалю

Як повідомляв Укрінформ, український камерний ансамбль нового покоління Lyatoshynsky Trio дебютував у програмі святкового відкриття Зальцбурзького фестивалю Fest zur Festspieleröffnung.

Фото: facebook/Національна філармонія України



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.