Події
У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів
У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.
Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.
За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.
Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.
За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.
З того часу вийшли друком 14 книжок.
Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.
“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.
Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.
Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.
На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”.
“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.
Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.
Фото: harvard.edu
Найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom відкрилася у середу в німецькому місті Кельн з рекордною кількістю експонентів, де понад 1700 компаній, асоціацій та інших організацій представили свої електронні продукти на п’ятиденному заході.
Про це повідомляє dpa з посиланням на організаторів заходу, передає Укрінформ.
Зазначається, що попередній рекорд участі у найбільшій у світі щорічній міжнародній виставці відеоігор та інтерактивних розваг у Кельні було встановлено минулого року – 1568 учасників.
Усього кілька тижнів тому організатори говорили про понад 1600 експонентів, але після цього кількість учасників стрімко зросла.
Тема цьогорічного Gamescom – «Ігри запалюють ентузіазм щодо майбутнього». Очікується щонайменше 350 тисяч відвідувачів, деякі з них – у барвистих костюмах для косплею. Дві третини експонентів приїжджають з-за кордону, причому значною мірою представлені компанії з Азії.
У середу виставка була відкрита лише для відвідувачів-фахівців та фанатів зі спеціальними квитками.
Організатори розраховують зустрічати сотні тисяч шанувальників з четверга, коли Gamescom відкриє свої двері для широкої публіки.
Відмічається зростання інтересу до виставки з боку політиків. У середу на Gamescom очікували віцеканцлера Німеччини Ларса Клінгбайля, прем’єр-міністра землі Північний Рейн-Вестфалія Хендріка Вюста та віцепрезидента Європейської комісії Хенну Вірккунен. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр оголосив, що завітає на захід у четвер.
Ігри – це багатомільярдний бізнес, значення якого зростає в цифрову епоху: візуальна якість покращується, і все більше людей беруть до рук смартфон чи консоль, або сідають за настільний ПК, щоб пограти.
Ігри також вважаються важливими для просування демократії, зокрема через «серйозні ігри» – ігри з освітньою цінністю, наприклад, критичне обговорення ультраправого екстремізму та спонукання гравців до роздумів. Такі серйозні ігри є центральною темою цьогорічного Gamescom.
Як повідомляв Укрінформ, на платформі Steam вийшла українська гра The Hollow, натхненням для якої став роман Івана Багряного “Тигролови”.
Фото: AA
До 170-річчя від дня народження Івана Франка проєкт FRANKO: Sound Continuum 360° представить 12 імерсивних VR-синглів для голосу та фортепіано на слова видатного письменника.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на комунікаційну кураторку проєкту Ольгу Стельмашевську.
До серії увійдуть десять романсів і солоспівів українських композиторів ХІХ-ХХ століть, а також два нові твори, спеціально написані для проєкту сучасними композиторами Олександром Чорним і Тетяною Хорошун.
Серед авторів музики – Микола Лисенко, Денис Січинський, Ярослав Лопатинський, Станіслав Людкевич, Борис Лятошинський, Федір Надененко, Анатолій Кос-Анатольський, Василь Барвінський, Богдана Фільц і Леся Дичко.
Кожен сингл матиме VR-візуалізацію. Записи відбулися 2 серпня на сцені Національної філармонії України за участю музикантів, звукорежисера Андрія Мокрицького та VR-художників.
Ідея проєкту належить піаністці та концертмейстерці Марії Прилипко. Вона працювала над записами разом із молодими вокалістами, яких відібрали під час відкритого онлайн-кастингу.
«Позаду десятки прослуховувань, знайомство з новими голосами, хвилювання, роздуми й непрості рішення. Найцікавішим і водночас найскладнішим завданням для мене було не лише обрати виконавців, а й знайти для кожного саме той романс, у якому його голос, темперамент і музична індивідуальність зможуть розкритися найповніше», – зазначила Прилипко.
За словами авторів, проєкт має на меті поєднати камерно-вокальну традицію із сучасними композиторськими практиками та імерсивними технологіями.
FRANKO: Sound Continuum 360° реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня в Івано-Франківську стартував п’ятиденний FRANKOFEST-170, мета якого – відкрити Івана Франка через сучасне мистецтво.
Фото: Наталія Ткачук
Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.
«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.
Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.
У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.
У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.
«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.
Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:
Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;
- Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
- Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
- Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
- Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».
Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».
Фото ілюстративне: Дія
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини6 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Війна1 тиждень agoдо експлуатації у ЗСУ допустили дрон «Довбуш Т40»
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Політика1 тиждень agoекснардеп заявив, що закликає своїх дітей емігрувати через війну
-
Політика1 тиждень agoЗеленська назвала ключову тему Саміту перших леді та джентльменів
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)