Художник Петро Антип, автор найбільшої у світі картини «Космогонія», вирішив не відновлювати пошкоджену внаслідок російської атаки частину монументального полотна до закінчення війни.

Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.

«Поки триває війна, не відновлюватиму “Космогонію”. Поки що вирішили так, а там будемо дивитися», — сказав Антип.

За його словами, про наслідки обстрілу йому повідомили відразу.

«Там згоріло десь 150 квадратів, пошкоджена саме остання частина – “Майбутнє”. Це символічно. Але також символічно, що центральна композиція – “Людина” – залишилася», — додав художник.

“Космогонія” — наймасштабніший мистецький проєкт в історії сучасного українського та світового живопису. Площа полотна становить близько 2000 квадратних метрів (висота — 10 метрів, ширина — 200 метрів), що робить його найглибшим та найбільшим за площею живописним твором у світі, виконаним одним автором. Написання картини тривало понад півтора року в луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, процес створення був відкритим для відвідувачів.

Читайте також: В Україні росіяни пошкодили 2138 об’єктів культурної спадщини і 2640 закладів культури

Як повідомляв Укрінформ, увечері 13 жовтня внаслідок падіння уламків російського дрона пошкоджено найбільшу картину світу «Космогонія» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.

Перше фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків

Відкрив показ ветеран Юрій Николюк, який представив репліку вишиванки Степана Бандери, повідомляє кореспондентка Укрінформу.

«Такої сорочки немає більше ні у кого. Це був лот, який представили волонтери. Я боровся за нього, бо вона унікальна – нитка у нитку до тієї сорочки, яка була у Степана Бандери. Сьогодні почуваюсь у ній піднесено, навіть гордо розправив плечі, – зазначив Николюк.

Він розповів, що воював на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. У 2024 році через ворожий скид у Серебрянському лісі Юрій втратив руку. Після реабілітації він став волонтером, грає в команді з ампфутболу «Бартка».

Разом із Ніколюком на перформанс-дефіле «Жива нитка традицій» вийшли 15 представниць ГО «Дружина Воїна». Серед них – Валентина Борульник. Її чоловік Віктор пішов добровольцем на війну у 2022 році, а Валентина з дітьми переїхала в Івано-Франківськ із Селидового, яке другий рік перебуває під окупацією.

«Я щаслива, бо збулась моя мрія одягти справжній український одяг. Сьогодні я представляю лемківський стрій… Що я привезла з Донеччини? Прапор України і намисто, яке купила у Слов’янську», – розповіла Борульник.

Одяг для показу їй надала дружина ветерана Ольга Фабрика-Процька, а кризу (нагрудну прикрасу) створила теж дружина військового.

Автентичний український одяг від родини загиблого Володимира Катамая (позивний Боже) представила дружина ветерана Мар’яна Процька, чоловік якої служить на Донецькому напрямку. «Це – стародавня запаска, кептар та сорочка ще їхньої прабабусі. Столітня сорочка дрібно вишита, її прикрашають бабусині коралі», – розповіла Процька.

Леся Марковецька представила сорочку та запаску з Донеччини. «Цей одяг нам залишили люди, які втікали з Донеччини від війни. Він дістався їм у спадок від їхньої прабабусі, яка зберегла цю запаску і сорочку під час голоду у 1930-х роках», – сказала вона.

Голова ГО «Дружина Воїна» Ольга Бобрикович розповіла, що одяг для дефіле збирали з усієї України. «В цьому одязі ми представили перформанс і обряд «Просини», який на Прикарпатті передує весіллю. Наш виступ — це символ гостинності, прийняття, творення спільноти та єдиного простору. Ми показуємо, що Схід і Захід разом, а наша культура та любов непереможні», – наголосила Бобрикович.

Перформанс-дефіле «Жива нитка традицій» представили у рамках дводенного «Форуму відновлення та можливостей», присвяченого підтримці, безбар’єрності та інтеграції, зокрема ВПО в спільноту Прикарпаття. На завершення гостей пригостили весільним короваєм та медом, що символізує єднання та підтримку.

Як повідомлялося, львівська дизайнерка зібрала понад 500 унікальних старовинних українських сорочок.

Фото: Ірина Дружук

Про це повідомила ведуча Українського радіо Галина Бабій під час круглого столу в Укрінформі, присвяченого вшануванню пам’яті Богдана Гаврилишина.

«Сьогодні я анонсую, що 19 жовтня, у день народження Богдана Гаврилишина, в ефірі Українського радіо відбудеться прем’єра радіофільму «Людина відповідальна». Ми з колегою, режисеркою Оксаною Петровою, обрали цю назву за аналогією з поняттям Homo sapiens — «людина розумна». Ми вирішили, що фільм про Богдана Гаврилишина можна назвати «Людина відповідальна», адже основою стрічки стала його «Декларація відповідальності людини», яку він залишив нам як заповіт — дороговказ для життя, творення та життя за совістю. Запрошую всіх послухати цей радіофільм», – сказала Бабій.

Вона зазначила, що запис також буде доступний для прослуховування в соціальних мережах.

Голова фонду родини Богдана Гаврилишина Маріанна Єлейко зазначила, що мета відзначення сторіччя від дня народження діяча – не лише вшанувати його пам’ять, а й поширювати його ідеї та цінності.

За її словами, Гаврилишин був людиною, яка мислила категоріями майбутнього України та прагнула передати наступним поколінням цінності відповідальності, громадянської активності й служіння суспільству.

“Ті цінності і знання, які були в ньому, давали можливість вибудовувати таку стійку візію світла для України, власне, для країни про яку він піклувався, в яку він вірив, і України, якою ми прагнемо її бачити”, – сказала Єлейко.

В. о. начальника Управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Міністерства молоді та спорту Наталія Гонтаренко нагадала, що з 1 січня 2027 року буде започатковано премію Кабінету міністрів України імені Богдана Гаврилишина.

“Відповідно до цієї премії 50 тисяч гривень буде присуджено саме на державному рівні пластовим виховникам, які працюють як у межах України, так і поза межами нашої країни. Буде відзначено 25 таких лауреатів державної премії, і вони отримають, відповідно, і диплом, і нагрудний знак, і грошове забезпечення”, – сказала Гонтаренко.

Також Український інститут національної пам’яті та Фонд родини Богдана Гаврилишина організували виставку «Дороговкази в майбутнє. 100 років від дня народження Богдана Гаврилишина». Експозиція поєднує ілюстрації митців Pictoric до «Декларації відповідальності людини» з фактами з життя Богдана Гаврилишина та його цитатами.

Виставка проходитиме у сквері між виходом зі станції метро «Контрактова площа» та пам’ятником Григорію Сковороді.

Богдан Гаврилишин — видатний економіст, візіонер, меценат. Він був першим українцем у Римському клубі, одним із засновників Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Після понад 40 років життя й діяльності за кордоном Гаврилишин повернувся додому, щоб працювати для незалежної України та її молоді. 19 жовтня виповнюється 100 років від дня його народження.

Як повідомлялося, з 19 до 25 жовтня 2026 року в українських школах та освітніх спільнотах за кордоном проведуть Національний урок «Богдан Гаврилишин: урок відповідального лідерства для світу».