Connect with us

Події

У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів

Published

on



У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.

Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.

За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.

Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.

За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.

Читайте також: Гарвардський університет розширює програму безкоштовного навчання

З того часу вийшли друком 14 книжок. 

Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.

“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.

Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.

Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.

На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”. 

Читайте також: Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.

Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.

Фото: harvard.edu



Джерело

Події

У Нью-Йорку пустять з молотка пейзаж Густава Клімта

Published

on



У листопаді аукціонний дім Christie’s у Нью-Йорку виставить на продаж пейзаж «Літцльбергкеллер» відомого австрійського художника Густава Клімта. Картина оцінюється у 60-80 мільйонів доларів США.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Art news.

У Christie’s підтвердили, що продаж цієї картини Клімта, написаної у період з 1915 до 1916 року, гарантовано. Полотно перебувало в одній приватній колекції протягом майже трьох десятиліть, а ім’я продавця не розголошується.

Пейзаж Litzlbergkeller буде виставлений на вечірньому аукціоні, присвяченому мистецтву XX та XXI століть, 17 листопада.

У травні 1997 року ця робота Клімта була продана на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку родині нинішнього власника за рекордні 14,7 мільйона доларів. З урахуванням інфляції, на сьогодні це приблизно 30,9 мільйона доларів. На той час картина була виставлена під назвою Litzlbergkeller am Attersee, під якою вона також була відома. Тоді картина потрапила на торги зі спадщини Сержа Сабарського, співзасновника Нової галереї у Нью-Йорку.

Картину австрійського митця виставлять на продаж в аукціонній залі Christie’s у Рокфеллер-центрі після короткої подорожі (27-29 жовтня) до виставкової зали аукціонного дому в Гонконзі.

З 1900 року і аж до своєї смерті у 1918 році Клімт часто проводив літо в австрійській сільській місцевості на березі озера Аттерзеє, яке зображене на полотні. На картині видно краєвид з акцентом на пивоварню та готель Litzlberg Cellar на північному березі, де художник зупинявся протягом перших кількох літ, проведених у цій місцевості. Однак картина була написана через 10 років після його переїзду до котеджу на південному березі озера.

За даними Christie’s, художник частково базував композицію на власних спостереженнях через телескоп з протилежного берега, а частково на видах з листівок. Робота була виконана на замовлення банкіра та підприємця Отто Прімавесі.

Робота «Літцльбергкеллер» виставлялася на стінах таких музеїв та установ, як Віденська сецесія, Будинок художників у Відні, Королівські музеї витончених мистецтв у Брюсселі, Палаццо Строцці у Венеції, музеї Кунстгаус у Цюріху та Музей Леопольда у Відні.

Читайте також: Особисті речі Бріжит Бардо продали на аукціоні в Парижі майже за €1 мільйон

Рекордна ціна за твір Клімта на аукціоні становить 236,4 мільйона доларів: саме стільки було сплачено в листопаді минулого року на торгах Sotheby’s у Нью-Йорку за його «Портрет Елізабет Ледерер». Шість із десяти найдорожчих робіт австрійського художника, проданих на аукціонах, були пейзажами.

Як повідомляв Укрінформ, картину Клода Моне «Іриси» продали на аукціоні Sotheby’s у Парижі за 50 млн євро з урахуванням комісій. Полотно стало найдорожчим твором мистецтва, будь-коли проданим з аукціону у Франції.

Фото: Christie’s



Джерело

Continue Reading

Події

у Франківську презентували новий путівник

Published

on


В Івано-Франківську презентували двомовну книгу-путівник «10 мандрівок давнім Галичем», автором якої є вчений секретар заповідника «Давній Галич», провідний фахівець Центру медієвістичних студій Карпатського національного університету Андрій Стасюк.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, захід відбувся у видавництві «Лілея-НВ».

Путівник знайомить читачів із місцями, які збереглися донині, а також із пам’ятками й артефактами, що залишилися під землею і відомі дослідникам із різних джерел.

«Тут описані найцікавіші місця, які можна відвідати фізично, а це те, що зберегли у Галичі і тепер нагадує про його велич та славу, і історично, вмикаючи нашу уяву. Бо більшість артефактів Галича знаходяться нині під землею і відомості про них зібрані із різноманітних джерел», – зазначив Стасюк.

За його словами, перша мандрівка путівника присвячена археології Давнього Галича, друга – про таємницю назви міста Галич, пов’язану із курганом «Галичина могила». Є мандрівки про Успенський собор княжого Галича, церковну спадщину, зокрема понад 15 храмів, які виявили за два століття досліджень, про караїмську громаду та інші.

Автор путівника сподівається, що видання не лише зацікавить туристів, а й приверне увагу до нових археологічних знахідок.

«Цього року ми продовжували активні археологічні дослідження Галицького підземелля. Є цікаві відкриття про те, яким було дозвілля людей в епоху середньовіччя… Цим виданням є бажання розворушити процес їхньої музеєфікації, аби вони стали доступними для огляду на території національного заповідника “Давній Галич”», – додав Стасюк.

Він зауважив, що торік Галич відвідали близько 40 тисяч туристів. Переважно це родини та організовані туристичні групи. Серед відвідувачів багато школярів, для яких у заповіднику організовують розваги та екскурсії.

Читайте також: Науковці «Давнього Галича» розробили 3D-екскурсію Успенським собором

Як повідомлялося, середньовічні знахідки можуть свідчити, що у Давньому Галичі діяла торгова митниця.



Джерело

Continue Reading

Події

У Рівному створили серію анімованих історій про спадщину князів Любомирських

Published

on



У Рівному презентували п’ять анімованих історій про історичні пам’ятки та спадщину князів Любомирських.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Рівненська ОВА.

«… Вони (князі Любомирські – ред.) майже 250 років володіли містами Рівне та Дубно та суттєво вплинули на їхній тогочасний розвиток і сучасний вигляд. Власне, мультфільми – саме про це», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що «головними персонажами» мультфільмів стали переважно архітектурні пам’ятки. Деякі з них збереглися до сьогодні, а деякі – лише на гравюрах та старовинних світлинах. Однак анімація їх «оживила».

Загалом, як інформує ОВА, автори створили п’ять серій мультфільмів: про Рівненську чоловічу гімназію, відкриття якої у місті стало яскравим явищем; про костел Святого Антонія, що свого часу був однією з найвищих і найвпізнаваніших споруд міста; про колись розкішну, а нині повністю знищену резиденцію князів Любомирських; про контрактові ярмарки, які відбувалися в Дубні й були знамениті на всю Європу; а також про палац князів Любомирських у Дубні, який був епіцентром світських подій і, хоча й утратив інтер’єри, зберігся донині.

Контент створили у межах проєкту «(Ре)Анімована історія: спадщина князів Любомирських», який реалізовує громадська організація «Регіональний центр розвитку «Тріада» у партнерстві з Рівненським обласним краєзнавчим музеєм, Державним історико-культурним заповідником м. Дубно за підтримки Українського культурного фонду.

«Цей проєкт – про те, як у легкому і динамічному форматі можна розповідати про локальну історію. Ми для цього використали анімацію. І зробили так не лише через краще сприйняття, а й тому, що це спосіб показати втрачену спадщину. Тим часом мультики – це хоча й найяскравіша, але все-таки частина комплексного продукту, створеного в межах проєкту» – пояснює голова правління ГО «Регіональний центр розвитку «Тріада» Тетяна Кушнірук.

Як наголошується, анімаційні історії демонструватимуть під час новостворених екскурсій, які будуть доступні в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, а також в Державному історико-культурному заповіднику міста Дубно. Крім того, їх можна буде переглянути самостійно з будь-якого місця, де є інтернет. Доповненням до мультфільмів стали відеокоментарі істориків.

Як пояснює кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історії Державного історико-культурного заповідника м. Дубно, експерт проєкту Юрій Пшеничний, анімаційні історії розраховані, перш за все, на школярів та молодь.

«Вони не є результатом наукових досліджень. Водночас це спосіб привернути увагу до спадщини князів Любомирських. Думаю, ми використовуватимемо цей контент не лише під час екскурсій, а й під час інших заходів. Тим більше що на території закладу є кінотеатр», – зазначив він.

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї також вважають, що анімаційні історії будуть найдоречнішими під час екскурсій для дітей.

Читайте також: У краєзнавчому музеї Рівного стартує проєкт «Історія одного експоната»

Як прокоментувала заступниця директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею, експертка проєкту Ольга Морозова, коли працювали над створенням контенту, то деякі факти про спадщину князів Любомирських вважали загальновідомими. Але у процесі роботи виявилося, що це не так. Що це очевидно для людей, занурених в дану тематику (тобто істориків, краєзнавців).

«Водночас, думаю, школярі, студенти й інші наші відвідувачі зможуть відкрити для себе щось нове», – розповідає вона.

А розробники анімації зазначають, що для них це було експрес-занурення у спадщину Дубна та Рівного.

Як розповіла дизайнерка Софія Свирида, візуальна мова оповіді й загальний стиль народилися досить швидко, проте окремі кадри, деталі та сама анімація вимагали довгого пошуку. Вона додала, що довелося проаналізувати масив архівних фото та картин, консультувалися із істориками, щоб реконструювати атмосферу того чи іншого періоду. Окремим задоволенням була робота з текстами – особливо запам’яталася історія про Дубенський замок, у якій сам палац постає не просто декорацією, а повноцінним головним героєм.

Контент, створений у межах проєкту, вже доступний на сайтах Рівненського обласного краєзнавчого музею та Державного історико-культурного заповідника м. Дубно.

Як повідомляв Укрінформ, у Дубенському замку на Рівненщині у межах Біблійного форуму презентували пересувну виставку «Острозька реліквія 1581», що розповідає про Острозьку Біблію та контекст її появи.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.