Події
У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів
У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.
Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.
За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.
Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.
За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.
З того часу вийшли друком 14 книжок.
Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.
“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.
Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.
Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.
На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”.
“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.
Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.
Фото: harvard.edu
Національний банк 15 травня 2026 року ввів у обіг дві нові пам’ятні монети – “Розстріляне відродження. Іван Падалка” та “Розстріляне відродження. Майк Йогансен”.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба НБУ.
“Ці монети продовжують тематичний напрям, присвячений Розстріляному відродженню та його митцям, які у 20-х – на початку 30-х років XX століття стали символом потужного культурного прориву України, але були безжально знищені тоталітарним радянським режимом”, – ідеться в повідомленні.
Іван Падалка – художник-монументаліст, графік і педагог, талановитий учень Михайла Бойчука. Митець ілюстрував дитячі книжки, розписував фрески, створював гравюри, як-от “Будівництво Держпрому в Харкові” (1927 рік). Його твори експонувалися на виставках у Данії, Італії, Німеччині, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Франції та Японії, зокрема на Венеційській бієнале 1928 року.
Майк Йогансен – поет, прозаїк, перекладач, лінгвіст, сценарист і критик. Був одним із засновників літературних об’єднань “Гарт”, “ВАПЛІТЕ” та “Техно-мистецької групи А”, співредактором Літературного ярмарку. Поліглот, мандрівник і невтомний експериментатор, він піднімав українську літературу до рівня Європи.
Ці українські митці в 1937 році були репресовані і розстріляні тоталітарною владою, а їхні імена протягом багатьох років були під забороною.
Обидві пам’ятні монети мають спільний символічний аверс із написом “СЛОВО” – назвою легендарного харківського будинку, який став свідком трагічної долі своїх мешканців.
Трагізм історичної епохи підкреслює прострелена літера “О”, з якої стікає кров, нагадуючи про болючу рану в історії України.
Пам’ятні монети мають номінал 5 гривень, виготовлені з нейзильберу, оздоблені кольоровим друком. Тираж кожної – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
Продаж монет розпочнеться 19 травня 2026 року.
Як передає Укрінформ, Національний банк України 19 червня 2025 року ввів у обіг дві пам’ятні монети – “Розстріляне відродження. Микола Хвильовий” та “Розстріляне відродження. Юліан Шпол”.
Фото: НБУ
Події
Стрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
На Міжнародному фестивалі документального кіно Beldocs International Documentary Film Festival покажуть фільм режисера Антона Штуки “Останній Прометей Донбасу”.
Про це Державне агентство з питань кіно повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Фестиваль проходитиме 20 – 26 травня 2026 року у столиці Сербії – Белграді. Beldocs International Documentary Film Festival — один із найважливіших фестивалів документального кіно в Південно-Східній Європі та на Балканах, має дуже сильну репутацію серед авторського й суспільно-політичного документального кіно.
Фільм буде представлений у програмі “Hope Is a Discipline”. Ця програма зібрана навколо життя в умовах війни, кризи або соціальної травми; людей, які продовжують діяти попри безнадійність; тем солідарності, витривалості й людської гідності; кіно, де надія не романтизована, а “виборюється”.
Показ стрічки запланований на 23 травня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, фільм “Останній Прометей Донбасу” фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники Курахівської ТЕС, яка розташовувалася всього за 10 км від лінії фронту на Донеччині, залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.
Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.
Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.
Фото: Держкіно
Голлівудська зірка Скарлетт Йоганссон і англійський актор Роберт Паттінсон зіграють у фільмі «Бетмен. Частина ІІ» (The Batman: Part II).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Hollywood Reporter.
За словами кінорежисера стрічки Метта Рівза, Паттінсон зіграє головну роль «Бетмена», а роль Йоганссон наразі не розголошується.
Також у фільмі знімуться Колін Фаррел у ролі Оза Кобба, Себастіан Стен у ролі Гарві Дента, Джеффрі Райт у ролі Джима Гордона, Енді Серкіс у ролі Альфреда Пенніворта тощо.
Зазначається, що перший сюжет «Бетмена» (2022) зібрав 772 мільйони доларів США у світовому прокаті.
Минулого тижня Рівз розповів у соцмережі Instagram, що зйомки проєкту вже розпочалися. Очікується, що «Бетмен. Частина II» вийде в кінотеатрах 1 жовтня 2027 року.
Як повідомляв Укрінформ, американський актор і номінант на премію «Оскар» Лоренс Фішберн приєднається до акторського складу фільму «Екзорцист» (The Exorcist), в якому зіграє голлівудська зірка Скарлетт Йоганссон.
Фото: imdb.com
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство5 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика1 тиждень agoЗеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків