Connect with us

Події

У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів

Published

on



У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.

Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.

За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.

Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.

За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.

Читайте також: Гарвардський університет розширює програму безкоштовного навчання

З того часу вийшли друком 14 книжок. 

Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.

“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.

Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.

Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.

На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”. 

Читайте також: Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.

Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.

Фото: harvard.edu



Джерело

Події

Україна та Молдова готують нову програму культурної співпраці

Published

on



Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна обговорила з Послом Республіки Молдова в Україні Віктором Кіріле пріоритети нової програми культурного співробітництва.

Про це Бережна повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

За її словами, Україна і Молдова рухаються до членства в Європейському Союзі. Культурна співпраця зміцнює цей рух: через спільні проєкти, підтримку громад і захист культурної спадщини.

Один із головних напрямів співпраці – захист культурної спадщини. Молдова зацікавлена в українському досвіді захисту культурної спадщини під час війни.

“Готові поділитися з колегами практичними напрацюваннями з евакуації музейних колекцій, їх зберігання та координації дій у разі загрози. Здобутий Україною унікальний досвід має допомагати партнерам завчасно посилювати захист своєї спадщини”, – наголосила Віцепрем’єр.

Україна, Молдова і Румунія продовжать спільну роботу над номінаційним досьє комплексу Кукутень – Трипілля до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Читайте також: Захист культурної спадщини: Бережна зустрілася з міністрами Фінляндії та Молдови

Окремо сторони обговорили співпрацю дитячих бібліотек України та Молдови й продовження спільних ініціатив. За словами міністерки культури, для українських дітей, які через війну перебувають у Молдові, книжка рідною мовою – це зв’язок із домом, та культурою.

Ще один напрям співробітництва – підтримка креативних індустрій. Бережна розповіла про українські програми підтримки культурного контенту, зокрема “Тисячовесну”, та можливості обміну досвідом із молдовськими партнерами.

Як повідомляв Укрінформ, у Кишиневі відкрили новий простір музею “Українці в культурі Молдови”.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві завершують зйомки фільму «Вольфрам»

Published

on



У Києві завершуються зйомки повнометражного фільму “Вольфрам” режисера Пилипа Іллєнка.

Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.

Робоча назва стрічки – “Серце дитини”.

Головні ролі у фільмі виконують Богдан Бенюк та Валерія Ходос, оператором-постановником виступає Ярослав Пілунський, а продюсеркою – Анна Капустіна. Фільм створюється за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

“Вольфрам” – психологічна драма про втрату і другий шанс, складні стосунки між батьками та дітьми, цінність часу й силу людської любові.

Це фільм про війну, в якому війна не стає головним героєм. Натомість у центрі оповіді – дві родини, чиї долі назавжди поєднує одне серце. Стас молодий і спраглий життя. Гнат уже прожив своє й очікує на його завершення. Але сліпий шматок вольфрамової шрапнелі підміняє їхні долі. Донька Гната Наталка намагається віднайти у цій підміні сенс, справедливість чи бодай милосердя.

Режисер стрічки Пилип Іллєнко – український кінопродюсер, колишній голова Державного агентства України з питань кіно, член Європейської кіноакадемії та Української кіноакадемії. “Вольфрам” для нього стане повнометражним режисерським дебютом.

За словами Іллєнка, в основі цієї історії – парадокс: смерть і життя існують поруч, іноді розділені лише кількома годинами.

“Я хочу розповісти про це, не перетворюючи жодне з них на видовище. Для мене фільм у підсумку деконструює та переосмислює концепцію часу. Я хочу, щоб ця драма залишила глядача з фізичним відчуттям неперервності: що життя може закінчитися і все одно залишитися у світі – іноді буквально, всередині іншої людини”, – зауважив режисер.

За словами Бенюка, режисер звертається до цілої низки важливих тем – від любові та взаєморозуміння до гуманності й людяності.

Читайте також: Вийшов офіційний трейлер фільму «За Перемогу!»

“Мій герой дізнається, що для нього знайшовся донор, який віддасть йому своє серце, – і за цим наступає усвідомлення, наскільки складний процес за цим стоїть. Які документи необхідно оформити, як відбувається погодження, як працюють лікарі, за яких умов надається дозвіл на донорство органів… Це непроста історія, в основі якої передусім бажання жити і дарувати життя іншим. Вона потребує неабиякого дослідження, і якщо вже Пилип узяв до рук камеру, щоб розповісти її – я впевнений, що у результаті ми побачимо справді важливий фільм”, – зазначив виконавець головної ролі.

“Вольфрам – це фільм про війну, який не робить війну своїм головним героєм. Між двома його героями, які ніколи не зустрічаються – серце і дивна, майже неможлива неперервність життя в країні, де смерть стала частиною повсякденного побуту”, – підкреслила продюсерка фільму.

Після завершення знімального періоду робота над фільмом “Вольфрам” продовжиться на етапі постпродакшну. Дата прем’єри буде оголошена додатково.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві розпочалися зйомки фільму “За двома зайцями. 90-ті” режисера Аркадія Непиталюка.

Фото: Українська кіноакадемія



Джерело

Continue Reading

Події

У Латвії відбудуться Дні українського кіно

Published

on


У Ризі з 27 до 29 жовтня відбудуться Дні українського кіно.

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомило у Фейсбуці.

“З 27 до 29 жовтня 2026 року в Ризі пройдуть “Дні українського кіно в ім’я життя” – культурна подія, що об’єднає кіномистецтво, міжнародну співпрацю та вшанування тих, хто щодня рятує людські життя”, – йдеться у повідомленні.

Проєкт спрямований на популяризацію українського кінематографа, посилення культурної дипломатії та зміцнення українсько-латвійських відносин.

У програмі заходу чотири українські стрічки: “Яса” режисера Сергія Маслобойщикова, “Куба&Аляска” режисера Єгора Трояновського; “Віддалені наслідки” режисерки Катерини Малокопєєвої та “Ну, мам!” режисера Олега Борщевського.

Важливою складовою події стане церемонія нагородження Орденом Святого Пантелеймона, яка відбудеться 28 жовтня. Відзнака є символом визнання професіоналізму, милосердя та самовідданості медиків і тих, хто підтримує Україну в боротьбі за свободу та незалежність.

Окрім того, у межах події заплановано зустрічі українських і латвійських кінематографістів, майстер-клас для студентів Латвійської академії культури та підписання Меморандуму про співпрацю між Національною спілкою кінематографістів України і Спілкою кінематографістів Латвії.

Читайте також: До шортліста Європейської кінопремії увійшли п’ять українських стрічок

Покази та заходи проходитимуть у кінотеатрі Splendid Palace та Українському домі у Латвії.

У Держкіно зауважили, що українське кіно – це не лише мистецтво, а й голос країни, яка бореться за життя, свободу та майбутнє. Саме через такі міжнародні ініціативи історії українців знаходять відгук у світі, а культурні зв’язки між державами стають міцнішими.

Як повідомляв Укрінформ, фільм українського офіцера-прикордонника покажуть на кінофестивалі в Амстердамі.

Кадр із фільму “Куба&Аляска”/2Brave Productions



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.