Події
У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів
У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.
Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.
За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.
Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.
За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.
З того часу вийшли друком 14 книжок.
Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.
“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.
Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.
Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.
На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”.
“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.
Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.
Фото: harvard.edu
Події
У липні внаслідок російських атак знищені понад 1,5 мільйона книжок
Понад 1,5 мільйона книжок і підручників українських видавництв знищені внаслідок російських атак у липні.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство культури України повідомило у Фейсбуці.
“Росія знищує українські книжки – лише за липень російські атаки знищили понад 1,5 мільйона примірників”, – зазначили у міністерстві.
Внаслідок російських ударів значних руйнувань зазнали друкарня “Конві Плюс”, видавництва “Книголав” і Mison.publishing.
Як поінформували в Мінкульті, у “Конві Плюс” повністю знищені близько 5 тисяч м² виробничих і складських приміщень, ще понад 2 тисячі м² значно пошкоджені, також знищена й пошкоджена друкарська техніка.
Згоріли понад 600 тисяч готових книжок і підручників багатьох українських видавництв, а також близько 350 тисяч примірників, які перебували у виробництві.
За даними Мінкульту, попередня сума збитків готової продукції, сировини та видань у виробництві становить близько ₴110 мільйонів.
На складі “Книголаву” знищені майже 200 тисяч книжок. Попередні збитки видавництва – близько ₴20 мільйонів.
“Видавництво “Місон”, засноване наприкінці 2025 року, втратило весь наклад своєї першої книжки, офісне приміщення та спеціальну техніку”, – поінформували в Мінкульті.
Як підкреслили у міністерстві, відновлення друкарень і підтримка видавничої галузі є питанням культурної стійкості та національної безпеки.
У Мінкульті поінформували, що за підсумками наради з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства та за участі Української видавничої асоціації визначені доступні механізми державної підтримки: друкарні можуть отримати гранти до ₴16 мільйонів на відновлення обладнання, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії; програма страхування воєнних ризиків передбачає до ₴30 мільйонів компенсації за пошкоджене майно.
“Працюємо над розширенням програми “єКнига”, запуском субсидій книгарням із компенсацією витрат на оренду приміщень та оновленою програмою поповнення фондів публічних бібліотек”, – заявили у Мінкульті.
Як поінформували у відомстві, “Мінекономіки наразі вже консультує постраждалі видавництва та друкарні щодо можливої підтримки”.
“Наше завдання – допомогти підприємствам відновити виробництво і забезпечити вихід нових українських книжок. Держава посилюватиме стійкість книжкової галузі та створюватиме умови для її відновлення і розвитку”, – підкреслили в Мінкульті.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок російської ракетної атаки вночі 19 липня була зруйнована друкарня групи “Конві” – одного з найбільших підприємств України, де друкують шкільні підручники.
Міністерство освіти і науки України спільно з Інститутом модернізації змісту освіти встановлюють обсяг навчальної літератури, яка була знищена та пошкоджена внаслідок російської атаки по Києву 19 липня.
Фото: Tetyana Berezhna, Facebook
Події
Херсонес Таврійський в окупованому Криму внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою
Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора внесені до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Відповідне рішення прийняв Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу організації.
Об’єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», розташований в тимчасово окупованому Росією Криму, внесено з огляду на серйозні загрози для атрибутів об’єкта, що передають його видатну універсальну цінність та які стали підставою для його включення до Списку всесвітньої спадщини.
Супутниковий аналіз ЮНЕСКО та UNITAR/UNOSAT виявив значні втрати на території об’єкта внаслідок нового будівництва та масштабних археологічних розкопок. Ця ситуація, додатково ускладнена неможливістю України отримати доступ до об’єкта та виконувати свої обов’язки щодо його захисту, збереження й управління, наражає об’єкт на довгострокові загрози.
Організація відзначає, що культурний об’єкт включає залишки міста, заснованого дорійськими греками у V столітті до н. е. на північному узбережжі Чорного моря, разом із прилеглою сільськогосподарською територією. Він є винятковим свідченням взаємодії між грецькою, римською та візантійською спільнотами, а також діяльності торговельного центру, який упродовж майже двох тисячоліть сполучав різні торговельні шляхи Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, ЮНЕСКО залишила три обʼєкти в Україні – «Собор Святої Софії, прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра», «Історичний центр Львова» та «Історичний центр Одеси» – у Списку об’єктів всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою, визнавши безпосередню загрозу агресії РФ.
Фото: Wikipedia
Події
На Прикарпатті помер майстер-сопілкар Тарас Лошак
На 47-му році життя помер майстер-сопілкар Тарас Лошак з Прикарпаття.
Про це повідомив у Фейсбуці доброволець-госпітальєр, лідер гурту «КораЛЛі» Мишко Адамчак, передає Укрінформ.
«На жаль, Тарас вчора раптово помер», – написав Адамчак.
Тарас Лошак жив у прикарпатському місті Долина. За інформацією ЗМІ, з восьми років він допомагав батьку у виготовленні сопілок. У 2013 році виготовив першу партію власних інструментів.
У 2021 році Тарас Лошак виготовив білу сопілку для музичного гурту «Go_A». Того ж року Go_A вибороли п’яте місце на «Євробаченні». На його інструментах також грали музиканти Kalush Orchestra – переможці «Євробачення – 2022» .
У перші два тижні повномасштабної війни майстер призупинив виробництво інструментів, роздаючи сопілки всім, хто їх втратив під час війни, в обмін на донати для ЗСУ.
Пізніше сопілки Тараса Лошака стали лотами благодійних аукціонів в Лондоні, Нью-Йорку й Вашингтоні, гроші від продажу яких спрямовували на закупівлю бронежилетів, безпілотників та на інші потреби війська.
Свою науку майстер передавав синові Луці.
Як повідомлялося, помер заслужений артист України Олександр Гарбарчук.
Фото: @taras.losak.sopilki
-
Одеса2 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Події1 тиждень agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Події1 тиждень agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Усі новини1 тиждень agoсередня ціна та підтримка Dolby Atmos (фото)
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot
-
Політика1 тиждень agoУкраїна першою отримає посилені системи SAMP/T NG
