Події
У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів
У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.
Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.
За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.
Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.
За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.
З того часу вийшли друком 14 книжок.
Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.
“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.
Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.
Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.
На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”.
“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.
Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.
Фото: harvard.edu
Події
В Україні росіяни пошкодили 2138 об’єктів культурної спадщини і 2640 закладів культури
Унаслідок російської агресії в Україні постраждали 2138 об’єктів культурної спадщини та 2640 закладів культури.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
“Станом на кінець серпня 2026 року внаслідок повномасштабної російської агресії зафіксовані пошкодження або руйнування 2138 об’єктів культурної спадщини та 2640 закладів культури”, – зазначає Мінкульт.
Повідомляється, що впродовж останнього місяця кількість зафіксованих постраждалих об’єктів культурної спадщини зросла на 148, закладів культури — на 15. До цього приросту входять як нові пошкодження, так і раніше не враховані випадки, інформація про які надійшла із запізненням.
За даними відомства, серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини є 192 пам’ятки національного значення, 1753 — місцевого значення та 193 щойно виявлені об’єкти культурної спадщини. Повністю зруйновано 47 об’єктів, серед них одну пам’ятку національного значення і два щойно виявлені об’єкти.
За видами постраждалі об’єкти культурної спадщини розподіляються так: археології – 290; історії – 405; монументального мистецтва – 36; архітектури – 694; містобудування – 22; садово-паркового мистецтва – 1; науки і техніки – 2; історії, монументального мистецтва – 4; історії, архітектури – 71; архітектури, містобудування – 458; архітектури, науки і техніки – 3; архітектури, садово-паркового мистецтва – 1; архітектури, монументального мистецтва – 2; містобудування та монументального мистецтва – 36; історії, архітектури, містобудування – 98; архітектури, історії, монументального мистецтва – 5; археології, історії, монументального мистецтва – 1; історії, архітектури, науки і техніки – 1; архітектури, містобудування, монументального мистецтва – 3; архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва – 1; історії, монументального мистецтва, архітектури, містобудування – 1.
Найбільше постраждалих об’єктів культурної спадщини зафіксовано у Донецькій області — 369, Харківській — 358, Херсонській — 304, у Києві — 272, Одеській — 212 та Запорізькій — 115.
Мінкульт наголошує, що окремої уваги потребують пошкодження пам’яток, які є складовими об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні та їхніх буферних зон. У серпні було пошкоджено об’єкти, розташовані на території історичного центру Одеси.
Нові влучання зафіксовано у Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях. Повторні влучання у раніше пошкоджені об’єкти культурної спадщини сталися у Запорізькій, Сумській та Херсонській областях.
Щодо культурної інфраструктури, то з-поміж 2640 пошкоджених від початку повномасштабного вторгнення закладів культури знищені 569, що становить 21% від загальної кількості постраждалих закладів. Руйнування зафіксовані на території 359 територіальних громад — 25% від загальної кількості територіальних громад України.
Постраждалі територіальні громади розташовані у Вінницькій області — 6 ТГ, Дніпропетровській — 27, Донецькій — 47, Житомирській — 13, Закарпатській — 1, Запорізькій — 32, Івано-Франківській — 1, Кіровоградській — 2, Київській — 22, Луганській — 15, Львівській — 4, Миколаївській — 23, Одеській — 11, Полтавській — 6, Сумській — 39, Тернопільській — 1, Харківській — 35, Херсонській — 22, Хмельницькій — 11, Черкаській — 4, Чернігівській — 35 областях та місті Києві.
Найбільше пошкоджено або зруйновано клубних закладів — вони становлять 49,6% від загальної кількості постраждалих закладів культури.
Загальні втрати культурної інфраструктури за типами закладів: клубні заклади — 1310: 285 знищено та 1025 пошкоджено (найбільша частка постраждалих закладів цього типу припадає на Донецьку область — 19%, Харківську — 15% та Сумську — 11,5%); бібліотеки — 913: 233 знищено та 680 пошкоджено (найбільше — у Донецькій області — 28%, Харківській — 16% та Херсонській — 13%); заклади мистецької освіти — 195: 25 знищено та 170 пошкоджено (найбільша частка припадає на Донецьку область — 21%, Харківську — 13% та Херсонську — 9,7%); музеї та галереї — 139: 20 знищено та 119 пошкоджено (найбільше — у Донецькій області — 17%, Харківській — 11,6% та Херсонській — 9,4%); театри, кінотеатри та філармонії — 56: 4 знищено та 52 пошкоджено (найбільші частки припадають на Харківську область — 12,5%, Херсонську — 10,7% та місто Київ — 12,5%); заповідники — 9; парки та зоопарки — 14: 2 знищено та 12 пошкоджено; цирки — 3 пошкоджено: в Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях; пошкоджено кіностудію у Києві.
Протягом останнього місяця найбільше закладів культури постраждало у Дніпропетровській та Херсонській областях. Крім того, зафіксовано численні повторні влучання у раніше пошкоджені об’єкти, зокрема в Харківській, Херсонській, Одеській та Сумській областях. Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Запорізькій областях.
Водночас у Міністерстві культури наголошують, що станом на серпень 2026 року майже вся територія Луганської та значні частини Запорізької, Донецької й Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює точний облік усіх пам’яток культурної спадщини та закладів культури, які постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що Мінкульт не лише фіксує втрати, а й працює над оперативним відновленням і збереженням пошкоджених обʼєктів.
“Для цього розвиваємо Український фонд культурної спадщини і залучаємо міжнародних партнерів. До нього вже долучилися 11 країн, а обсяг залученої підтримки становить близько 4,3 млн євро. Продовжуємо роботу з партнерами, щоб масштабувати відновлення української культурної спадщини. Фонд уже перейшов до фінансування проєктів – перший грант отримав Мистецький Арсенал на протиаварійні роботи після російського удару. Серед наступних пілотних проєктів — відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, механізм швидкого реагування на пошкодження, створення безпечних музейних фондосховищ», — зазначила Бережна.
Як повідомлялося, російська армія протягом літа здійснила 21 атаку проти книговидавничої галузі в Україні, що завдало збитків на понад 1,2 млрд грн.
Події
Фестиваль «Книжкова країна» через безпекову ситуацію перенесли на квітень
Фестиваль «Книжкова країна. Загадкова», який мав відбутися в Києві 17-20 вересня, перенесли на квітень через безпекову ситуацію в столиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці фестивалю в Інстаграмі.
«Ми дуже чекали на цю зустріч. Готували програму, великий книжковий ярмарок, нові активності й сюрпризи. Працювали над фестивалем щодня й до останнього вірили, що вже зовсім скоро зустрінемося з вами на ВДНГ. Але, на жаль, не все залежить від нас. Через безпекову ситуацію в столиці ми змушені перенести “Книжкову країну. Загадкову” на весну», – ідеться в дописі.
Також організатори заходу зазначили: «Ми знаємо, як сильно ви чекали на ці чотири дні книжок, зустрічей, розмов і відкриттів. І нам особливо шкода, що цього разу нам доведеться трохи зачекати».
У команді фестивалю вірять, що найближчі місяці підуть на користь: видавництва зможуть відновитися після атак і підготувати нові книжки, автори – завершити рукописи, а друкарні – надрукувати нові наклади. «А ми зробити фестиваль ще більш масштабним, цікавішим та наповненим», – додали організатори.
Як повідомляв Укрінформ, раніше організатори заходу зазначали, що у Національному комплексі «Експоцентр України» (ВДНГ) у Києві 17-20 вересня уже вшосте мав відбутися фестиваль «Книжкова країна».
Фото: Книжкова країна
Події
У Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
У Кам’янці-Подільському 1 вересня відбувся прем’єрний показ документального фільму «Валерій Одайник. Щоденники війни» про ветерана, майора ЗСУ, викладача 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» Валерія Одайника, який втратив на війні обидві ноги і знайшов себе в адаптивному спорті.
Про це Укрінформу розповів режисер стрічки Андрій Заєць.
«Документальний фільм «Щоденники війни. Валерій Одайник» розповідає про життєвий шлях українського військовослужбовця, майора Збройних сил України, ветерана російсько-української війни, призера Invictus Games 2025 та Strong Spirits Games, викладача та спортсмена із Кам’янця-Подільського. Валерій Одайник під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку в січні 2023 року дістав важке мінно-вибухове поранення. Він пережив клінічну смерть і втратив обидві ноги, але завдяки неймовірній праці та силі духу, пройшовши тривалу реабілітацію та протезування, активно зайнявся адаптивним спортом та його популяризацією серед ветеранів війни», – зазначив Заєць.
За його словами, фільм створено не для комерційного розповсюдження, а з метою благодійної підтримки українських захисників. У межах показів відбуватиметься збір коштів на розвиток матеріально-технічної бази для реабілітації поранених військовослужбовців 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» та членів їхніх родин. Нині вже вдалося зібрати 150 тис. грн.
Прем’єра документального фільму відбулася у день шостої річниці створення 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля».
8 та 11 вересня відбудуться благодійні покази стрічки в Кам’янці-Подільському.
Документальний фільм «Валерій Одайник. Щоденники війни» відібраний на 29-й Міжнародний кінофестиваль «SPORTFILM Liberec», який відбуватиметься в Чехії з 30 вересня по 4 жовтня, де його також покажуть.
Заєць додав, що благодійні покази будуть розширювати, аби зібрати 3 млн грн для реабілітаційного центру військової частини.
Режисер, продюсер, оператор, монтажер та композитор документального фільму «Валерій Одайник. Щоденники війни» фільму – Андрій Заєць. Головний саундтрек для стрічки створив гурт «Експансія» з Кам’янця-Подільського.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 2 вересня в межах Одеського міжнародного кінофестивалю відбудеться премʼєра історичної драми Лукаша Палковського «Санаторій Горького: Поєдинок».
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoРосія атакувала склад із зерном і готельний комплекс на Одещині
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
-
Суспільство1 тиждень agoБезжально побив товариша до смерті та ліг спати – в Одесі затримано жителя Вінниччини
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Події1 тиждень agoФранківський драмтеатр у День Незалежності покаже «Медею» на висоті понад 2 кілометри
-
Події1 тиждень agoЗахисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні
