Події
У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів
У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.
Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.
За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.
Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.
За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.
З того часу вийшли друком 14 книжок.
Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.
“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.
Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.
Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.
На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”.
“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.
Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.
Фото: harvard.edu
В Україні вийшла пʼята антологія сучасної української та кримськотатарської літератури про Крим з найкращими творами п’ятого конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”, що відбувся 2024 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на спізасновника літературного проєкту Аліма Алієва.
Антологія має назву Bizimkiler, що із кримськотатарської перекладається як “Наші”.
За словами Алієва, саме так кримські татари означують своїх людей, які є частиною безпечного простору, навіть якщо цей простір крихкий.
Як уточнила співорганізаторка проєкту, письменниця Анастасія Левкова, серед тем творів у цій книжці – викрадені та зниклі кримчани, політв’язні, спогад про історика Олексу Гайворонського (1974–2023), спогади про дитячу травму – втрату собаки, повернення кримських татар до рідного Криму, мотив вигнання зі спільноти, а також любовна історія на фестивалі у Коктебелі.
Крім того, до антології включена нова номінація “Есеїстика” українською та кримськотатарською мовами із пʼятого конкурсу. Серед перекладів представлені твори Ліни Костенко, Івана Франка, Юсуфа Болата, Сейрана Ібрагімова, Богдана Лепкого, Османа Османова та Майє Сафет.
“Перша презентація відбудеться у Києві на фестивалі “Кримський інжир/Qırım inciri”, 21-22 серпня. Тими ж днями – і нагородження переможців цьогорічного конкурсу, і ще багато цікавих заходів. Програму скоро оголосимо”, – зауважила Левкова.
“Кримський інжир/Qırım inciri” – це українсько-кримськотатарський літературний проєкт, що був заснований у 2018 році та має розвинену інфраструктуру у формах конкурсу, фестивалю та антології. Проєкт покликаний сприяти поширенню та розвитку кримськотатарської мови та літератури, актуалізувати тему Криму та кримських татар в українській літературі, сприяти появі взаємних перекладів для глибшого взаємного пізнання двох культур.
Як повідомляв Укрінформ, переможців п’ятого літературного конкурсу “Кримський інжир/Qırım inciri” оголосили 30 серпня 2024 року.
Фото: ppu.gov.ua
У Франції вийде роман Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку» (Demandez à Mietchka). Французьке видання стане щонайменше десятим перекладом книжки іноземною мовою, воно стало можливим завдяки програмі Translate Ukraine Українського інституту книги.
Про це письменниця та авторка цьогорічного диктанту Національної єдності розповіла у коментарі власному кореспондентці Укрінформу.
«Так, гадаю, що це вже щонайменше десятий переклад цього роману різними мовами. А щоби книга вийшла у Франції потрібно, насамперед, щоб нею зацікавилось французьке видавництво. І у «ВСЛ» (Видавництво Старого Лева) працює Іван Федечко, який представляє мене та інших авторів видавництва. Саме він комунікував із французьким «Les Argonautes Éditeur», де вийде «Мієчка», – зазначила Кузнєцова.
Вона також розповіла, що видання французькою підтримав Український інститут книги, який частково профінансував переклад.
«Це українська програма Translate Ukraine, завдяки якій видавництва, яких цікавлять українські книжки, можуть податись на грант, і Український інститут книги обирає, чи надавати їм допомогу. Ці кошти можуть покрити переклад, а заодно це забирає у іноземного видавця ризик того, що вони підуть у мінус, тобто зазнають збитків», – пояснила Кузнєцова.
За словами авторки, завдяки цій програмі дуже багато українських книг почали видаватись закордоном.
«Також саме видавництво знайшло перекладачку. Це Ніколь Дзюб. Наскільки я зрозуміла, вона білінгва, тож мабуть їй все було зрозуміло, вона не комунікувала зі мною. Але це ж не якийсь дуже складний текст, і для носія української там нічого немає незрозумілого. Тому що зараз в мене готується переклад німецькою роману «Вівці цілі», і там перекладачка не носій, а просто вивчила українську, то в неї набагато більше питань», – уточнила Кузнєцова.
Наразі на сайті французького видавництва вже триває передзамовлення, а офіційний вихід книги запланований на 4 вересня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, після початку повномасштабної війни французькі читачі відкрили для себе українську поезію як короткий жанр, здатний передати досвід війни. Водночас із великою прозою видавці Франції залишаються обережнішими, очікуючи на твори, які житимуть поза воєнним контекстом.
Фото: ВСЛ
Пляжі в Нормандії, де 6 червня 1944 року відбулася висадка військ союзників, внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV.
«Ці пляжі безпосередньо й матеріально пов’язані з висадкою, яка відіграла вирішальну роль у звільненні Західної Європи від нацистської окупації», – заявила представниця Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць під час засідання Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в південнокорейському Пусані.
За її словами, цей меморіальний комплекс також символізує величезні людські жертви, принесені заради звільнення Європи від нацизму.
До Списку увійшли п’ять пляжів, відомих під кодовими назвами Utah, Omaha, Gold, Juno і Sword, а також мис Пуент-дю-Ок, німецька артилерійська батарея в Лонг-сюр-Мер і штучний порт Mulberry в Арроманш-ле-Бен. Територія простягається майже на 80 кілометрів уздовж узбережжя Нормандії.
Саме тут 6 червня 1944 року розпочалася масштабна операція союзників, яка стала переломним етапом у визволенні Західної Європи від нацистської окупації та наблизила завершення Другої світової війни.
Президент регіону Нормандія Ерве Морен, який був присутній на засіданні Комітету ЮНЕСКО в Пусані, зізнався, що рішення викликало в нього сильні емоції.
«Це рішення зобов’язує нас берегти цей об’єкт, захищати його, ще більше цінувати та гідно представляти», – наголосив Морен.
Підготовка номінаційного досьє розпочалася у 2008 році. У 2014 році пляжі внесли до попереднього списку Франції, у 2018-му заявку передали до ЮНЕСКО, а у 2025 році її оновили.
Як повідомлялось, ЮНЕСКО залишила три обʼєкти в Україні – «Собор Святої Софії, прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра», «Історичний центр Львова» та «Історичний центр Одеси» – у Списку всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою, визнавши, що російська агресія створює для них безпосередню небезпеку.
Фото: Robert F. Sargent, U.S. Coast Guard, wiki
-
Одеса5 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса6 днів ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події3 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події3 дні agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoкнижковий фестиваль BestsellerFest оголосив програму
-
Події3 дні agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини