Події
У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів
У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.
Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.
За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.
Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.
За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.
З того часу вийшли друком 14 книжок.
Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.
“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.
Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.
Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.
На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”.
“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.
Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.
Фото: harvard.edu
У Костелі св. Миколая в Києві відбудеться служба в річницю смерті письменника Валерія Шевчука.
Про це у Фейсбуці написала донька письменника Юліана Шевчук, передає Укрінформ.
“Згадайте сьогодні мого тата, хто його знав. Служба Божа у річницю смерті письменника Валерія Шевчука відбудеться сьогодні, 6 травня, у костелі святого Миколая у м. Києві (тато був римо-католиком), вул. Велика Васильківська, 75, о 18.30. Вічне спочивання. Спочивай у мирі, тату”, – написала Юліана Шевчук.
Донька письменника зазначила, що, згадуючи письменника, зазвичай говорять лише про його книги.
“Моя мрія – не стільки перевидання татових книг, яких вже видано дуже багато, а дати його творам «друге життя» чи навіть «безсмертя» – щоб його творчість сприймало і молоде покоління, а барокові мотиви його творів «ожили» б у паралелях із сучасною епохою”, – написала Юліана Шевчук.
Як зазначила вона, спадщина письменника має потенціал для сучасних екранізацій і театральних постановок із новими, сміливими художніми рішеннями, що поєднують минуле й сучасність.
Зокрема, на її думку, такі твори, як «Око прірви», «Вертеп» і «Привид мертвого дому» залишаються актуальними, адже відображають боротьбу добра і зла, суспільні процеси та виклики, близькі й сьогоднішній Україні.
Як повідомляв Укрінформ, письменник Валерій Шевчук помер 6 травня 2025 року.
Народився він 20 серпня 1939 р. у Житомирі.
У 1961 р. Шевчук дебютував оповіданням «Настунька» про Т. Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. Відтоді він не полишав письменницьку працю.
Валерій Шевчук вважається одним з фундаторів Житомирської прозової школи.
Крім того, Валерій Шевчук є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури. Також він працював над актуалізацією старокиївської літературної тематики та літератури середньої доби: роман «На полі смиренному» (1982), роман-есей «Мисленне дерево» (1986), упорядкування в перекладах на сучасну літературну мову збірки любовної лірики 16-19 століть «Пісні Купідона» (1984), «Літопис Самійла Величка» у журналі «Київ» 1986—1987 рр. та інше.
Валерій Шевчук став лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка, премії фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, О. Копиленка, І. Огієнка, премії в галузі гуманітарних наук «Визнання» (2001).
29 листопада 2011 року була започаткована в Інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка премія Валерія Шевчука (Премія Шевчука) — українська літературна премія, творча відзнака за кращу книгу прози, видану українською мовою за попередній календарний рік.
У тернопільському музеї визначили переможців обласної премії імені Івана Марчука.
Про це у Фейсбуці повідомляє Тернопільський художній музей, передає Укрінформ.
«Щорічна відзнака, започаткована у 2016 році, спрямована на підтримку юних талантів у сфері образотворчого мистецтва. Участь у ній беруть діти віком від 7 до 15 років, які змагаються в номінаціях «живопис» і «графіка», – йдеться у повідомленні.
Цьогоріч журі розглянуло 22 творчі роботи та визначило найкращих. Перемогу в категорії «Живопис» здобула Анастасія Карпій за роботу «Кобзарева пісня». Вона навчається у Козівській початковій спеціалізованій школі мистецтв під керівництвом викладачки Ніни Рибіцької.
У номінації «Графіка» відзначили Христину Чорнобай із твором «Іван Марчук. Пльонтаний всесвіт». Дівчина є студенткою Тернопільського мистецького коледжу імені Соломії Крушельницької, де займається під наставництвом Богдана Федоріва.
Учасники продемонстрували високий рівень майстерності, нестандартне мислення та серйозне ставлення до творчості.
Вручення нагород заплановане на 12 травня та приурочене до 90-річчя від дня народження Івана Марчука. Після завершення виставки роботи лауреатів поповнять музейну колекцію.
“Цей рік надає події особливого змісту, адже конкурс відбувається напередодні ювілею Івана Марчука, чиє ім’я він носить”, – зазначили в музеї.
Як повідомляв Укрінформ, український художник Іван Марчук, який після початку повномасштабного вторгнення РФ був змушений виїхати до Відня, створив за час перебування в австрійській столиці вже близько 200 картин.
Фото: Тернопільський обласний художній музей
У Колумбійському університеті (США) відбулася церемонія оголошення лауреатів Пулітцерівської премії.
Джерело
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика7 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події7 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Усі новини1 тиждень agoзнайдено найбільшу скарбницю міді, золота і срібла