Події
У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів
У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.
Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.
За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.
Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.
За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.
З того часу вийшли друком 14 книжок.
Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.
“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.
Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.
Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.
На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”.
“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.
Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.
Фото: harvard.edu
Події
В урочищі Барвінкова гора встановили збільшені копії знахідок із Більського городища
В урочищі Барвінкова гора з’явилося шість точних збільшених копій артефактів, знайдених на Більському городищі на Полтавщині.
Як передає Укрінформ, про це повідомив директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост у Фейсбуці.
Він зазначив, що деякі з експонованих предметів є справжніми символами Більського городища, за якими впізнають цю пам’ятку. Чому саме ці артефакти обрали для проєкту, невдовзі розкажуть на сторінці заповідника «Більськ».
Корост зауважив, що на виготовлення, перевезення та встановлення скульптур не витрачено жодної бюджетної гривні: усі витрати профінансувала БФ «Меценатська фундація OLOS».
За його словами, це лише перший етап – «на другому етапі реалізації проєкту буде ще цікавіше».
Як повідомлялося, Більське городище – найбільше у Європі укріплене поселення доби раннього залізного віку та унікальний археологічний об’єкт культурної спадщини України.
Більський археологічний комплекс розташований на височині в межиріччі р. Ворскла та р. Суха Грунь переважно в межах Полтавщини, частина пам’ятки знаходиться в Охтирському районі Сумської області.
Археологічні дослідження підтверджують, що за скіфської доби на цій території існував політичний, економічний і культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського Лісостепу. Городище ототожнюється вченими з протомістом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот.
Події
Помер лауреат Шевченківської премії та франкознавець Роман Горак
На Львівщині помер український письменник, лауреат Шевченківської премії та дослідник творчості Івана Франка Роман Горак.
Про це у Телеграмі повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький, передає Укрінформ.
“З великим сумом дізнався, що відійшов у вічність Роман Дмитрович Горак. Лауреат Шевченківської премії, автор численних досліджень, присвячених українській літературі, зокрема постаті Івана Франка”, – йдеться у повідомленні.
Упродовж багатьох років Роман Горак очолював Дім Франка у Львові й зробив великий внесок у розвиток української культури.
“Щирі співчуття родині, колегам, шанувальникам. Світла памʼять світлій людині”, – зазначив Козицький.
Як повідомив у Фейсбуці син Романа Горака Іван, похорон відбудеться 18.11.2025 о 10:00 у храмі Архистратига Михаїла (Львів, вул. Винниченка 22). Чин останнього цілування відбудеться у церкві Благовіщення о 13:30 (м. Городок, вул. Коцюбинського 5). Опісля – поховання на Городоцькому міському кладовищі (м. Городок, вул. Січових Стрільців).
Як повідомляв Укрінформ, помер поет та прозаїк Юрій Тарнавський.
Фото: photo-lviv.in.ua
Події
В Україні оголосили лауреата мистецької премії Малевича
Лауреатом мистецької премії імені Казимира Малевича став Станіслав Туріна. Її вручили вперше після п’ятирічної перерви.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Станіслав Туріна є художником, літератором, куратором мистецьких проєктів, волонтером, співзасновником ательєнормально – майстерні для митців із синдромом Дауна та без нього.
Він народився у 1988 році в Макіївці. Живе та працює в Києві.
Станіслав закінчив кафедру скла Львівської Національної академії мистецтв. Працює у техніках скла, графіки, скульптури, вишивки та тексту.
Для нього важливими є теми спільноти, часу, простору, стосунків, мінливості, помилки, мови та слова.
Туріну на премію номінував колектив «Метод Фонд».
Премія Малевича заснована Польським інститутом у Києві в партнерстві з Центром сучасного мистецтва «Замок Уяздовський у Варшаві», її ціль – підтримка українських митців та стала співпраця України й Польщі у сфері сучасного мистецтва.
Премія названа на честь митця Казимира Малевича, який мав польське походження та народився в Києві. Нагорода присуджується раз на два роки українським художникам і художницям віком до 45 років, незалежно від місця проживання.
Цьогоріч до конкурсу вперше змогли долучитися мистецькі об’єднання.
Премія відкрита для представників усіх мистецьких дисциплін – головне, аби їхня творчість вирізнялася якістю, оригінальністю, актуальністю та внеском у розвиток сучасного мистецтва.
До Міжнародного журі премії увійшли:
Ярослав Ґодун – голова журі, директор Польського інституту в Києві, радник-посланник Посольства Республіки Польща в Україні;
Ольга Висоцька – директорка Інституту Адама Міцкевича, культурний менеджер і політолог;
Алевтина Кахідзе – художниця, лавреатка Премії Малевича;
Саша Курмаз – митець, лауреат премії Малевича;
Анна Лазар – директорка Центру сучасного мистецтва Замок Уяздовський, кураторка, авторка текстів, перекладачка;
Данієль Музичук – директор Музею мистецтва у Лодзі, куратор низки мистецьких проєктів;
Олеся Островська-Люта – генеральна директорка «Мистецького Арсеналу»;
Тетяна Філевська – креативна директорка Українського інституту;
Моніка Шевчик – директорка галереї «Арсенал» у Білостоці, історикиня мистецтва, кураторка багатьох вистав.
У 2025 році премія Малевича повернулася через п’ять років після перерви.
Серед попередніх лауреатів: 2008 – Алевтина Кахідзе, 2010 – Стас Волязловський, 2012 – Жанна Кадирова, 2014 – Лада Наконечна, 2016 – Микита Кадан, 2018 – Іван Світличний, 2020 – Саша Курмаз.
Усі вони увійдуть до ради лауреатів та лауреаток, яка має гарантувати безперервність ініціативи.
Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії імені Григорія Кочура в 2025 році став Олег Жупанський за переклад з німецької на українську мову збірки поезії Андреаса Гріфіуса «Сльози вітчизни».
Фото: Facebook/Польський інститут
-
Усі новини4 дні ago“Обожнюю знімати весільні сукні”: Діана Зотова з “Холостяка” відреагувала на чутки про її одруження
-
Суспільство1 тиждень agoТарифы на воду в Одессе в ноябре 2025 года – сколько будут платить горожане
-
Одеса5 днів agoВ Одесі лунають вибухи зараз 11 листопада 2025 року
-
Одеса1 тиждень agoПогода в Одесі 4 листопада: помірна температура та сильний вітер, опадів не очікується
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Ізмаїльський район: пошкоджено порт і енергетичні об’єкти
-
Усі новини7 днів agoАнджеліна Джолі в ТЦК – блогер зняв пародію на акторку в Україні – відео
-
Світ1 тиждень agoГлава РПЦ відсторонив митрополита Нестора через захоплення покером: деталі скандалу (фото)
-
Одеса6 днів agoУдар по нафтотерміналу в Криму: Сили оборони України
