Події
У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів
У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.
Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.
За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.
Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.
За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.
З того часу вийшли друком 14 книжок.
Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.
“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.
Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.
Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.
На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”.
“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.
Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.
Фото: harvard.edu
На стародавньому городища «Дикий Сад» у Миколаєві за час повномасштабної війни археологи дослідили низку археологічних об’єктів, які дають уявлення про достатньо високий рівень розвитку і наявність соціального та майнового розшарування тогочасного суспільства.
Про це йдеться у публікації Укрінформу “Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України”.
“За роки війни на “Дикому Саду” нам вдалося дослідити новий об’єкт – так зване приміщення №23, яке розташоване у ближньому передмісті. Також цього року почали вивчати ділянку між дальнім і ближнім передмістями. І тепер можемо припустити, що саме в цьому місці знаходився третій рів, який розділяв ближнє та дальнє передмістя”, – розповів відомий археолог, дослідник городища “Дикий Сад”, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко.
За його словами, хоча останнім часом було знайдено менше артефактів, водночас вдалося по-новому подивитися і переосмислити окремі знахідки та всю архітектурну структуру поселення. Саме це дало змогу зробити низку важливих висновків.
“Однією з ознак розвитку “Дикого Саду” було соціальне та майнове розшарування суспільства. Воно, зокрема, проявлялося і в тому, де саме мешкали представники різних соціальних груп. А рови городища виконували не лише оборонну функцію, а й розділяли різні прошарки його мешканців”, – наголосив Горбенко.
Він зазначив, що у цитаделі проживала еліта, частина якої була майстрами високого рівня і володіла технологіями виготовлення бронзових та рогових виробів, кераміки тощо.
У ближньому передмісті також селилися ремісники. Археологи знайшли тут будинок майстра з обробки рогу та кістки, а неподалік — будинок майстра-ливарника. На думку дослідників, саме ці фахівці становили своєрідний «середній клас».
У дальньому передмісті жили прості мешканці городища, а посад заселяв найменш заможний люд.
Як повідомлялося, одним із резонансних висновків останніх років під час дослідження стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало те, що його засновниками не були кіммерійці, як це припускали раніше.
8 серпня о 13.00 одеситів та гостей міста запрошують на екскурсію виставкою “Херсон НЕ/вкрадене” з авторкою проєкту Оленою Балабою в Музеї західного і східного мистецтва — зал “Регтайм 2.0” в укритті музею. Як Ансельм Кіфер надихає Таню Антонюк – авторку омажа на вкрадену картину Івана Айвазовського. Чому митці обирали пейзажі херсонських художників – Курнакова, Беліча, Сергеєва, Петрова і хотіли показати теплий, мирний і затишний Херсон на своїх роботах. Що спільного у одеського художника-нонконформіста Ігора Божка з Анрі Матіссом і його роботою 1940 року “Портрет жінки в румунській блузі”.
Поговоримо про мистецький проєкт, який об’єднав художників з різних регіонів України: тих, хто, попри війну, продовжує творити.
Приходьте! Питання і дискусія вітається!
📆 8 серпня
⏳ 13:00
🎫 100грн.
Виставка “Херсон НЕ/вкрадене” зібрана з штудій та омажів 23-х художників на викрадені росіянами картини. Спочатку виставка була задумана як дослідження колекції пограбованого музею. Новий погляд крізь призму виставки – це красива виставка про Херсон, про життя і наше бажання Перемоги України, якою ми хочемо привернути увагу до всіх українських музеїв, які були пограбовані російськими окупантами від березня 2014 року і окупації Криму.
Поетка, перекладачка, дослідниця та членкиня Українського ПЕН Ірина Шувалова здобула престижну норвезьку літературну премію Ordknappen 2026 за двомовну збірку «Не маючи наміру зостатися» (Ingen planer om å bli).
Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці громадська організація PEN Ukraine.
Офіційне вручення відзнаки відбулося на Норвезькому літературному фестивалі в Ліллехаммері, де авторка представляла Україну.
Як зазначили в Українському ПЕН, премію Ordknappen присуджують книжкам, здатним захопити якнайширше коло читачів.
Журі відзначило те, як у збірці Ірини «ландшафти, міста, а також тваринний і рослинний світи оживають для читачів, а радість від бачення й осягання постає пліч-о-пліч із тугою за тим, що залишається позаду».
Книжка «Не маючи наміру зостатися» містить як переклади поезій норвезькою мовою, так і оригінальні тексти українською.
Над виданням працювала команда з перекладачок Марте Хюке і Ірини Сабор, а також редакторок Ханни Бовім-Бюґґе і Йоханне Фронт-Ніґрен.
В Україні поезії зі збірки «Не маючи наміру зостатися» вперше вийдуть друком у видавництві «Сафран» у книзі «Я не знаю цієї мови».
Як повідомляв Укрінформ, книжка українського письменника Артема Чапая The Ukraine у перекладі Ніколь Дзюб увійшла до шортлиста премії П’єра-Франсуа Кайє.
Фото: Iryna Shuvalova/Фейсбук
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика7 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася