Події
У Гарварді припинили фінансування перекладу й видавництва книжок українських авторів
У США припинили фінансування видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, у межах якої виходили книжки українських письменників англійською мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.
Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.
За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.
Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.
За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.
З того часу вийшли друком 14 книжок.
Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.
“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.
Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.
Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.
На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”.
“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.
Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.
Фото: harvard.edu
Події
У Ботсвані встановили перший в Африці памʼятник Тарасу Шевченку
В Університеті Ботсвани, за участі керівництва, викладачів, студентів, іноземного дипкорпусу, української громади та журналістів відбулося урочисте відкриття першого в Африці памʼятника Тарасу Шевченку.
Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у Фейсбуці.
Монумент створений з ботсванської бронзи скульптором Франсуа Котеце. Під час церемонії декан гуманітарного факультету Тапело Отлохетсве зачитав власний переклад “Заповіту” національної мовою Ботсвани – сетсвана.
У світі встановлено 1384 памʼятники Кобзарю, з яких 128 – у 35 країнах світу. Тепер до них доєдналася перша держава Африки – Ботсвана.
Сибіга подякував директорці українського департаменту Африки та регіональних організацій Любові Абравітовій, послу України в Ботсвані Олексію Сиваку та команді посольства за втілення цієї важливої ініціативи, керівництву Ботсванського Університету за співпрацю, українській громаді – за небайдужість.
“Перший Кобзар на африканській землі – це про глобальність ідей Шевченка, про позачасовість його слова, про силу його думки, яка крізь століття обʼєднує український народ і весь світ довкола універсальних цінностей свободи, справедливості, національної самобутності”, – зауважив очільник МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували рідкісні видання творів Шевченка і дослідження його спадщини, привезені з Канади.
Фото: Андрій Сибіга / Фейсбук
Події
В Одесі пройде виставка цифрового мистецтва «Шевченко як Open Source опору/спротиву»
На Одеській кіностудії 28 березня відкриється виставка цифрового мистецтва “Шевченко як Open Source опору/спротиву”, яка поєднає цифрову галерею, імерсивне відеошоу та доповнену реальність.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Одеська кіностудія.
“Це не класична музейна експозиція. Це поєднання цифрової галереї, імерсивного відеошоу та доповненої реальності (AR)”, – ідеться в анонсі.
Сучасні художники переосмислюють Тараса Шевченка мовою технологій – через теми опору, спротиву та боротьби за ідентичність.
У просторі виставки будуть представлені панорамна галерея цифрових робіт сучасних художників; імерсивне відеошоу, створене спеціально для події; доповнена реальність (AR), через яку можна досліджувати роботи; карта глядача для самостійної навігації експозицією.
Окрема частина події – архівні кінопокази фільмів про Шевченка, створених українськими режисерами протягом останніх 100 років.
Щодня о 17:30 відбуватимуться покази фільму та обговорення.
Програма показів:
28.03 – Тарас Шевченко (1926)
30.03 – Коліївщина (1933)
31.03 – Тарас Шевченко (1951)
01.04 – Прометей (1936)
02.04 – Сон (1964)
03.04 – Тарас. Повернення (2019)
Як повідомляв Укрінформ, у Парижі провели шевченківське театральне дійство до дня народження Кобзаря.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
У Мукачеві виявили залишки палацу Телегді XVI століття
У Мукачеві, ймовірно, виявили залишки середньовічного палацу Телегді, розташовані у мікрорайоні Підгоряно, яким вони володіли на межі XV-XVI століть. Наразі на цьому місці – підвали солодовні найстарішої у країні пивоварні.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив ініціатор пошуку палацу Телегді в Мукачеві, громадський діяч, підприємець Віктор Стинич.
“Мури, які ми разом із істориком Йосипом Кобалем вважаємо лишками палацу угорського шляхтича Міхая Телегді, вдалося виявити та сфотографувати щойно у березні. Наразі це – територія найстарішого в Україні пивзаводу, ці мури зараз є підвалами однієї із солодовень. Вони мають товщину понад 1,5 метра також склепіння, а кути роблені з тесаного каміння. Довжина будівлі близько 40 метрів”, – зазначив Стинич.

Він додав, що у пошуках орієнтувалися по старих картах та монографіях.
“Фактично на сьогодні є описи цієї будівлі у монографіях та позначення на старих картах, які збігаються із розташуванням цих підвалів. Територія сучасного пивзаводу належала Міхаю Телегді ще в 1575 році. В заповіті від 1593 року він заповідає це майно своїм дітям, а в 1597 офіційно “прописується” в Podhering castely. Опис 1596 року каже, що перша будівля мала склепінчастий підвал та деревʼяний другий поверх, також згадують сходи та бокову галерею з деревʼяними стовпами – торнац. Охорону забезпечували три вежі і стіна-паланок”, – розповідає Стинич.
Також він зазначає, що в монографіях про Сент-Міклош, зокрема в джерелах 1673 і 1712 років, інформація значною мірою повторюється: описується склепінчастий підвал на дві палати, кімната управителя та відкритий дерев’яний ґанок.
Наразі ці підвали не мають охоронного статусу, хоча на території заводу є табличка, яка вказує на те, що це пам’ятка архітектури 1728 року.
“Цю територію ніхто ніколи не досліджував, по-перше, це завжди була приватна територія, тут і зараз діє пивзавод, де виготовляють солод для українських та європейських пивзаводів, також тут печуть хліб та роблять ковбаси – тобто, є виробництво. По-друге, це тема для вузьких спеціалістів: істориків, дослідників, як Йосип Кобаль, які широко нею ніколи не цікавилися”, – додав Стинич.
Наразі команда ентузіастів домовляється зі спеціалістами та іншими науковцями про дослідження цих мурів та підтвердження знахідки.
“Що це дає Мукачеву? Це зміна історії міста – ми знайшли третю найстарішу будівлю в Мукачеві, після замку Паланок та каплиці св. Йосипа. Цей палац Телегді на 70 років старший за знаменитий Білий палац Ракоці, що в центрі Мукачева“, – зазначив Стинич.
За його словами, власники цих підвалів розуміють необхідність доступу до пам’ятки. Наразі тривають роботи з розчищення, а також планується продовження досліджень.
Як повідомлялося, граф Міхай Телегді – це угорський шляхтич, який на межі XVI-XVII біля сотні років володів сучасними Підгорянами (мікрорайон Мукачева) та Чинадієвом. У Підгорянах у нього був палац, також рід Телегді певний час володів замком Сент-Міклош.
У Мукачеві діє пивзавод (Підгорянська пивоварня), який вважається найстарішим промисловим пивним підприємством України, заснованим трансильванським князем Ференцем II Ракоці 1 березня 1701 року. Завод, відомий також як «Пивоварня Графа Фон Шенборна», має понад 320-річну історію та розташований у Мукачеві.
Фото Віктора Стинича
-
Політика1 тиждень agoУ Нідерландах пройде міжурядова конференція щодо підтримки Україні на шляху євроінтеграції
-
Економіка1 тиждень agoАтака на Іран — в Ормузькій протоці зупиняються судна
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoУ Генштабі обговорили нарощування спроможностей Сил оборони з ураження ворога
-
Відбудова1 тиждень agoУ Канаді в листопаді відбудеться п’ята бізнес-конференція із відбудови України
-
Війна1 тиждень agoВійна США та Ізраїлю против Ірану — онлайн-трансляція та усі останні новини
-
Політика1 тиждень agoУкраїна продовжує підготовку зустрічі у тристоронньому форматі
-
Суспільство1 тиждень agoОдеса сьогодні: шквальний вітер і небезпечна ожеледиця
