Connect with us

Події

У Харкові археологи показали нові унікальні знахідки з Більського і Котелевського городищ

Published

on


У Музеї археології Харківського національного університету ім. Каразіна відкрилася виставка “Древній Гелон єднає”, яка презентує дослідження 2022-2025 років території Більського городища на Полтавщині.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Виставка присвячена 20-річчю співробітництва вишу та заповідника “Більськ”. Однак університетські експедиції досліджують городище, що вважається Гелоном, уже 70 років. І під час повномасштабної війни РФ проти України археологи продовжують розкопки давнього поліетнічного міста.

“У 2022 році ми почали досліджувати поселення “Старий кар’єр” і “Котельву-2”, а в 2023-му – відновили дослідження курганних могильників “Скоробір” і відтоді відпрацювали три кургани, де й були знайдені дуже цікаві речі. На цій виставці відвідувачі можуть побачити деякі знахідки, світлини з розкопок”, – розповів директор музею Станіслав Задніков.






У Харкові археологи показали нові унікальні знахідки з Більського і Котелевського городищ / Фото: В`ячеслав Мадієвський, Укрінформ

Зокрема, можна побачити бронзовий казан кавказького виробництва, який, імовірно, був привезений у поселення кочівниками. Таких у Північному Причорномор’ї знайдено лише три, зазначив директор музею.

“Цікава знахідка – фрагмент ручки амфори з клеймом, завдяки якому вузько датується четвертим століттям (до нашої ери, – ред.), якщо пошукати аналогії, то можна уточнити й до чверті століття”, – додав він.

Також фахівець звертає увагу на кістяний псалень – деталь для керування конем, який тягне віз, вістря стріл, зооморфну деталь кінської упряжі у вигляді баранця.

Завдяки дослідженням останніх років “Котельви-2” археологи з’ясували, куди ж після IV століття (до н. е.) могло подітися населення Гелона. Завідувач одного з відділів музею Костянтин Пеляшенко очолював цю експедицію.

“Раніше я працював у Харківській області, досліджував пам’ятки скіфського часу. На 2022 рік у нас були оформлені документи на дослідження в Дергачах, але це вже було неможливо. Заповідник запропонував долучитися до дослідження городища “Котельва”. Воно поблизу “Більська”, розташовується в лісі. Час його спорудження й існування – після загибелі Більського, після часу, коли Велика Скіфія взагалі припинила існування. Тобто фіксується життя лише на одній пам’ятці – у Котельві”, – зауважив Пеляшенко.

За його словами, працювати там доволі складно.

“Бо це ліс, коріння дерев. Але на даний час це така унікальна пам’ятка, яка дає нам артефакти, взагалі свідоцтва життя в цьому регіоні в останнє століття до нашої ери. Там зараз ми фіксуємо знахідки кінця III ст. до н.е. і до рубежу ер, і пов’язуємо їх з пізньоскіфською культурою та приходом нових кочовиків – сарматів. От якраз на виставці можна побачити залізні стріли вже зовсім іншого типу, сарматського”, – зауважив науковець.

Читайте також: Заповідник «Більськ» цьогоріч проведе 10 експедицій для дослідження пам’яток Сумщини

Експозиція працюватиме до осені. Оскільки музей розміщується у напівпідвальному приміщенні, тут проводитимуть екскурсії для школярів, також заклад відкритий для індивідуального відвідування.

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2022 року у Музеї археології ХНУ ім. Каразіна представили унікальні експонати скіфської доби, знайдені на території Більського городища на Полтавщині, та артефакти Салтівської культури, знайдені на Харківщині.



Джерело

Події

Культурна експансія України на Захід має бути системною та змінити «меседжі»

Published

on



Україні потрібна стратегія системної підтримки культурних проєктів за кордоном, щоб не програти конкуренцію росіянам. Водночас наша культурна дипломатія на Заході має змінювати меседжі від “стійкості” до “свободи як відповідальності”.

Про це культовий український режисер та засновник «ГогольFest» та незалежного театру «Дах» Влад Троїцький розповів кореспонденту Укрінформу на полях подій Українського сезону у Франції.

«Більшість презентацій України за кордоном – це подієва історія. Тобто організовується певна подія, виставка, концерт, кінопоказ. Але це лише мить, а після неї ніхто не займається плеканням результатів. Якщо робити асоціацію з агрокультурою, то кидається насіння, але ніхто не переймається культивацією», – розповів він.

Саме тому, зауважив Троїцький, ми програємо в конкуренції з росіянами, бо ті мають відпрацьовану стратегію підтримки результатів своєї роботи у часовій перспективі.

«Нам не можна отак просто кидати посіяне, треба проаналізувати, отримати фідбек і думати, як це розвинути далі. Тому ми зараз запускаємо таку стратегію Coultivation (культивування – ред.). Ми хочем перенести це спочатку в нашу екосистему «ГогольFest». Щоб плекати, додавати добрива, щоб розуміти, хто буде збирати урожай, і що з цього виросте. І це зовсім інше бачення», – пояснив режисер.

За словами Троїцького, стратегія «системної та свідомої експансії» культури України у західний світ повинна містити корекцію послань.

Читайте також: У Франції в рамках Сезону України представили програму «Невідкрита Україна»

«Це означає, що нести меседж не тільки “стійкості”, а й того, що лише в нас зараз існує справжнє розуміння свободи. Зокрема, як відповідальності. Ми не повинні бути жертвою, тому що нещастя ніхто не любить. І не повинні бути форпостом, бо тоді нам просто даватимуть трохи грошей і бажатимуть триматися далі. Ми повинні бути об’єднані, як країна, де розуміють, що таке свобода. І саме це ми можемо пропонувати європейським втомленим демократіям», – пояснив він.

Троїцький також нагадав, що у вересні відбудеться велике повернення «ГогольFest» до Києва, під час якого він хоче влаштувати «велике об’єднання українців, щоб нейтралізувати тригер між тими, хто в Україні та тими, хто зараз за кордоном».

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці червня 2025 року Троїцький запустив в Україні масштабний рух «AntIDote», мета якого за допомогою мистецтва зробити суспільству щеплення проти маніпуляцій та дезінформації, навчити культури діалогу та об’єднати штучно роз’єднані групи українців навколо сучасного українського міфу.

Фото: Лідія Таран, Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Події

Стрічка «2000 метрів до Андріївки» отримала нагороду Гільдії режисерів Америки

Published

on



Стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» отримала нагороду премії Гільдії режисерів Америки в категорії «За видатне режисерське досягнення в документальному фільмі».



Джерело

Continue Reading

Події

Помер фронтмен та засновник знаменитої рок-групи 3 Doors Down Бред Арнольд

Published

on



Після нетривалої боротьби з раком у віці 47 років помер фронтмен та засновник знаменитої рок-групи 3 Doors Down Бред Арнольд.

Про це повідомляє CBS News, передає Укрінформ.

Бред Арнольд, засновник і соліст 3 Doors Down, помер після «його мужньої боротьби з раком», оголосила рок-група в суботу в соціальних мережах. Арнольду було 47.

“Зі своєю коханою дружиною Дженніфер і його сім’єю поруч він мирно помер, в оточенні близьких”, – йдеться в заяві групи. 

У травні 2025 року Арнольд повідомив у відео, що у нього діагностували прозору клітинну нирково-клітинну карциному 4 стадії, поширений тип раку нирки, що змусило 3 Doors Down скасувати свій літній тур. Попри похмурий діагноз, співак і автор пісень заявив, що у нього «немає страху».

Бред Арнольд народився в Ескатаупі, штат Міссісіпі, сформував 3 Doors Down у 1996 році з гітаристом Меттом Робертсом і басистом Тоддом Харреллом. Проблеми з наркотиками та алкоголем були у всіх членів команди, зокрема Метт Робертс у 2016 році пішов з життя від наддози наркотиків.

Сам Арнольд боровся з алкоголізмом, але пізніше зізнавався, що був тверезим протягом останнього десятиліття. У січні 2025 року він розповів вебсайту новин Blabbermouth.net, що роки без алкоголю були «найкращими роками» його життя.

Найбільшим хітом гурту стала пісня 2000 року «Kryptonite», яка була номінована на премію «Греммі». Пісня була написана Арнольдом на уроці математики, коли йому було всього 15 років. Перший студійний альбом 3 Doors Down, «The Better Life», шість разів отримав “платину”.

“Він був відданим чоловіком Дженніфер, і його доброта, гумор і щедрість торкнулися всіх, кому пощастило знати його”, – йдеться в заяві гурту. «Ближчі до нього люди пам’ятатимуть не тільки його талант, а й його теплоту, смирення, віру і глибоку любов до своєї сім’ї та друзів».

Як повідомляв Укрінформ, у віці 71 року померла акторка Кетрін О’Хара, відома за фільмами «Один вдома».

Фото: commons.wikimedia.org



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.