Події
У Харкові археологи показали нові унікальні знахідки з Більського і Котелевського городищ

У Музеї археології Харківського національного університету ім. Каразіна відкрилася виставка “Древній Гелон єднає”, яка презентує дослідження 2022-2025 років території Більського городища на Полтавщині.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Виставка присвячена 20-річчю співробітництва вишу та заповідника “Більськ”. Однак університетські експедиції досліджують городище, що вважається Гелоном, уже 70 років. І під час повномасштабної війни РФ проти України археологи продовжують розкопки давнього поліетнічного міста.
“У 2022 році ми почали досліджувати поселення “Старий кар’єр” і “Котельву-2”, а в 2023-му – відновили дослідження курганних могильників “Скоробір” і відтоді відпрацювали три кургани, де й були знайдені дуже цікаві речі. На цій виставці відвідувачі можуть побачити деякі знахідки, світлини з розкопок”, – розповів директор музею Станіслав Задніков.
Зокрема, можна побачити бронзовий казан кавказького виробництва, який, імовірно, був привезений у поселення кочівниками. Таких у Північному Причорномор’ї знайдено лише три, зазначив директор музею.
“Цікава знахідка – фрагмент ручки амфори з клеймом, завдяки якому вузько датується четвертим століттям (до нашої ери, – ред.), якщо пошукати аналогії, то можна уточнити й до чверті століття”, – додав він.
Також фахівець звертає увагу на кістяний псалень – деталь для керування конем, який тягне віз, вістря стріл, зооморфну деталь кінської упряжі у вигляді баранця.
Завдяки дослідженням останніх років “Котельви-2” археологи з’ясували, куди ж після IV століття (до н. е.) могло подітися населення Гелона. Завідувач одного з відділів музею Костянтин Пеляшенко очолював цю експедицію.
“Раніше я працював у Харківській області, досліджував пам’ятки скіфського часу. На 2022 рік у нас були оформлені документи на дослідження в Дергачах, але це вже було неможливо. Заповідник запропонував долучитися до дослідження городища “Котельва”. Воно поблизу “Більська”, розташовується в лісі. Час його спорудження й існування – після загибелі Більського, після часу, коли Велика Скіфія взагалі припинила існування. Тобто фіксується життя лише на одній пам’ятці – у Котельві”, – зауважив Пеляшенко.
За його словами, працювати там доволі складно.
“Бо це ліс, коріння дерев. Але на даний час це така унікальна пам’ятка, яка дає нам артефакти, взагалі свідоцтва життя в цьому регіоні в останнє століття до нашої ери. Там зараз ми фіксуємо знахідки кінця III ст. до н.е. і до рубежу ер, і пов’язуємо їх з пізньоскіфською культурою та приходом нових кочовиків – сарматів. От якраз на виставці можна побачити залізні стріли вже зовсім іншого типу, сарматського”, – зауважив науковець.
Експозиція працюватиме до осені. Оскільки музей розміщується у напівпідвальному приміщенні, тут проводитимуть екскурсії для школярів, також заклад відкритий для індивідуального відвідування.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2022 року у Музеї археології ХНУ ім. Каразіна представили унікальні експонати скіфської доби, знайдені на території Більського городища на Полтавщині, та артефакти Салтівської культури, знайдені на Харківщині.
Події
Меджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України

“За позовом Летичівської окружної прокуратури Меджибізький замок в Хмельницькій області буде внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятку національного значення”, – ідеться у повідомленні.
Меджибізький замок є пам’яткою фортифікаційної архітектури XVI століття, яка має змішану стилістику – від мурованого будівництва литовської доби до східноєвропейського ренесансу і псевдоготики XIX століття.
До його складу входять палацовий комплекс, церква святого Миколая, прясла мурів і вежі.
Прокурори в суді довели, що з 2020 року Міністерство культури та інформаційної політики України не вживало жодних заходів для внесення архітектурної пам’ятки до держреєстру. Це, зауважили в ОГП, фактично унеможливлює її повноцінний державний захист, знецінює архітектурну цінність і може призвести до порушення правового режиму її використання, а, як наслідок, – пошкодження, руйнування та знищення.
Суд зобов’язав вжити вичерпних заходів для занесення Меджибізького замку до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією національного значення згаданих об’єктів культурної спадщини.
Як повідомляв Укрінформ, Подільська окружна прокуратура Києва звернулась з позовом до суду, в якому вимагає зобов’язати власника пам’ятки архітектури місцевого значення “Магазин Миколи Демидова” виконати умови охоронного договору та привести будівлю у належний стан.
Фото: Kminfo/wikipedia
Події
У Києві відкрили виставку картин Артура Котика, написаних під час війни

У Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрили виставку «Сліди» Артура Котика.
Він почав малювати у 2022 році і проживання повномасштабної російсько-української війни перетворює на мистецьке висловлювання. Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на виставці в Києві представлені 30 робіт молодого художника. Одна з перших називається «Юність, обпалена війною». Артур не має художньої освіти, техніку олійного живопису освоїв самостійно. Створює також акрилові роботи.
Виставка Артура Котика “Сліди” у Києві / Фото: Олександр Клименко. Укрінформ
Творчість Артура Котика – це процес арттерапії, що дозволяє вивільнити силу образів, згуртованих всередині, та перетворити біль і страждання на мистецьке висловлювання, наголошують організатори виставки. Темні кольори фарб, які переважають у роботах, передають напругу та глибину емоційного стану автора. Немало образів художника розповідають історію втрат, боротьби й надії.
Артур Котик зі Львова створює картини після 24 лютого 2022 року. Тоді ще був 11-класником. Після початку повномасштабної російсько-української війни потрапив на кілька художніх виставок в Європі – і ці два чинники пробудили в юнака бажання активно малювати.
Артур розповів Укрінформу, що зазвичай кожну роботу створює за один раз, працюючи 4-6 годин. Загалом на тепер має близько 100 картин. Мистецтвознавці, зокрема, зазначають, що в картинах Артура Котика можна побачити вплив творчості видатного чеського письменника Франца Кафки, яким захоплюється юнак.
Восени 2023 року відбулася перша виставка 19-річного Артура Котика «Юність, обпалена війною». Ініціювали її проведення на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, де він навчається. Цьогоріч персональна виставка молодого художника «Призма» прикрашала Музей модернізму у Львові.
Для кожного митця мати виставку у Національному музеї «Київська картинна галерея» – це особлива подія, підкреслив на відкритті виставкового проєкту «Сліди» віцепрезидент Національної академії мистецтв України Юрій Вакуленко. Він відзначив, що в роботах Артура Котика багато енергії та щирого відчуття подій, які відбуваються в Україні.
Виставка «Сліди» триватиме до 20 липня.
Як повідомляв Укрінформ, у Польщі відкрили виставку «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні».
Події
Дженніфер Еністон зіграє у серіалі для Apple

Популярна американська акторка Дженніфер Еністон зіграє у драматичній комедії «Я рада, що моя мама померла» (I’m Glad My Mom Died) для стримінгового сервісу Apple TV+.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Variety.
Apple замовила на 10 епізодів серіал, оснований на мемуарах «Я рада, що моя мама померла» американської письменниці й акторки Дженнетт Маккарді.
У логлайні вказано, що це «зворушлива та кумедна розповідь про труднощі колишньої дитячої акторки Дженнетт Маккарді, пов’язані з її владною й деспотичною матір’ю (грає Еністон). Драматична комедія буде зосереджена на відносинах між 18-річною акторкою популярного дитячого шоу та її нарцисичною матір’ю, яка насолоджується своєю ідентичністю матері зірки».
Зазначається, що у 2022 році Маккарді опублікувала книгу «Я рада, що моя мама померла» у видавництві Simon & Schuster, яка швидко очолила список бестселерів New York Times і залишалася у ньому понад рік.
Участь Еністон у серіалі розширює її співпрацю з Apple TV+.
Нині акторка знімається в популярній драмі «Ранкове шоу» самої стримінгової платформи та є виконавчою продюсеркою драми, четвертий сезон якої стартує у вересні.
Робота над шоу принесла їй вже дві номінації на премію «Еммі» та премію «Золотий глобус».
Як повідомляв Укрінформ, популярна американська акторка Дженніфер Еністон буде продюсеркою спінофу відомої комедії 1980 року «З дев′ятої до п′ятої».
Фото: EFE
-
Усі новини1 тиждень ago
Ігор Кондратюк приховував службу свого сина через Віталія Козловського
-
Події1 тиждень ago
Фільм «Notre guerre» Леві є кінематографічним свідченням стійкості українців
-
Усі новини1 тиждень ago
вчені наблизилися до розгадки значень кіпу (фото)
-
Політика1 тиждень ago
МЗС України вважає маніпулятивними «національні консультації» в Угорщині щодо членства Києва в ЄС
-
Політика1 тиждень ago
Зеленський обговорив з сенаторами Конгресу США підтримку України й ініціативу Трампа про припинення вогню
-
Політика1 тиждень ago
Чернишов подав клопотання про перенесення засідання ВАКС
-
Політика1 тиждень ago
Обрання запобіжного заходу Чернишову перенесли на 27 червня
-
Усі новини1 тиждень ago
Захист від балістики — у США успішно випробували радар Lockheed Martin