Connect with us

Події

У Харкові презентували книгу про кобзарство «Повернення традиції»

Published

on


У Харкові відбулася презентація книги Костя Черемського “Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920-1930-х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців”.

Книга вийшла у видавництві Олександра Савчука, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Перша частина висвітлює маловідомі сторінки історії кобзарства і бандурництва, друга – присвячена історичним, соціально-культурним, громадсько-політичним передумовам відродження виконавства на кобзарських інструментах. Акцент зроблено на 1920-1930-х роках.

“Є багато матеріалів, які підтверджують саме системний характер репресій над співцями. Кобзарі – це не були одиниці, це були десятки і сотні виконавців. Співоцьке товариство було дуже ієрархізоване і мало три класи: це кобзарі, які грали на бандурі, лірники, які грали на колісній лірі, і найбільша група – так звані, стихівничі, які виконували кобзарський репертуар без інструментального супроводу. Тобто це був великий прошарок у суспільстві. Принаймні на 1920-1930-ті роки минулого століття у Харківській області були сотні виконавців”, – зазначає Черемський.

Автор зауважує, що спирався на великий масив документів щодо кобзарського з’їзду, який готувався та відкладався з року в рік.

“Це фактично вісім років. Ця тема звучала в тодішній пресі. Вона існувала серед кобзарів, і вона є в паперових документах. Заснувався оргкомітет з’їзду ще у 1925 році. Українська інтелігенція хотіла зробити виконавство на бандурі академічним видом мистецтва. Треба було узгодити одну школу гри, узгодити один інструмент, помирити між собою багато осередків бандуристів. З’їзд готується, переноситься. Останні дані 1932 року, далі зникає будь-яка інформація про збори, і ми вважаємо, що в цей час щось відбулося”, – підкреслив він.

Видавець Олександр Савчук наголосив, що кобзарство не зникло повністю завдяки тому, що це явище було інституалізованим – існували цехи чи братії з певними правилами входу до них, навчанням, складанням іспитів і веденням діяльності. Водночас у суспільстві й зараз панують стереотипи.

“Як і більшість культурних явищ, феноменів, кобзарство також сильно міфологізоване. Для багатьох кобзар – це Тарас Шевченко. Або нещасний кобзар, який намальований на якійсь картині – він нещасний, іде в зиму, йому ніде жити і так далі. Тобто є багато стереотипів. Якщо коротко казати, це незрячі чоловіки, які професійно грають і співають специфічний репертуар. Крім того, кобзарство було дуже поширеним на території сучасних Харківської, Полтавської і частково Луганської областей, на Полтавщині, Чернігівщині. Тобто це наше характерне явище, яке ми фіксуємо з XVIII ст. Бандура з’являється у Львові, до прикладу, лише у 1905 році. А ми ж схильні “шукати” бандуру десь на заході чи в центрі України”, – говорить видавець.

Читайте також: Братчики кобзарського цеху – майстри невтрачених традицій

У книзі автор пояснює різницю між поняттями кобзарства та гри на бандурі.

“Завжди навколо бандури існували дві традиції: незряча традиція вуличних виконавців, співців, а також зряча традиція, яка була світською – на інструментах грало багато інтелігенції, особливо в часи національного піднесення, це й кінець XVIII століття, XIX, а найбільше у ХХ столітті. Ми знаємо Мартиновича, Хоткевича і ще десятки подвижників української культури, які пізнавали Україну, заново відтворювали її в собі, починали розуміти саме через звучання цього інструмента. Це явище йшло паралельно з традиційним кобзарством, яке існувало з давніх часів. Аматорське світське виконавство було гілочкою, яка згодом переросла у академічну бандуру. І залишилася традиція, яка була завжди професійною, це було не хобі, а фах”, – зазначає Черемський.

Він розповів, що кобзар як правило мав родину та був заможною людиною – будував хату та заводив велике господарство.

“Вони намагалися не показувати свій кобзарський фах сусідам, які все ж могли про це здогадуватися. Як виконавець він ходив в інший район. Крім кобзарства, вони займалися допоміжним ремеслом: сукання мотузок, якоюсь мануфактурною роботою, багато з них вели парамедичну діяльність, як кажуть у народі, ворожили, лікували людей. Тобто співці були адаптовані до життя більшою чи меншою мірою. Ставитися до них, як до неборак, які помирали попідтинню, – це зовсім неправильно. Це люди, які знаходили заробіток, звичайно, основний – це кобзарство, але також вони мали господарство, міцну родину, зазвичай багатодітну”, – говорить Черемський.

Як зазначає видавець, книга спрямована на доволі широке коло читачів, зокрема, викладачів і студентів навчальних закладів, науковців, дослідників, мистецтво-, літературо- і джерелознавців, етнологів, істориків, музейних працівників, музикантів, подвижників народної культури, а також шанувальників традиційного кобзарського виконавства.

Як повідомляв Укрінформ, Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.



Джерело

Події

В одеській галереї UNION відкрилася виставка польських художників «Воля – Солідарні з Україною»

Published

on


В Одесі відкрилася художня виставка польських художник «Воля – Солідарні з Україною». Митці з порідненого з Одесою портового міста Гданська показали своє емоційне бачення війни в Україні крізь творчість. Генеральний Консул Польщі в Одесі пан Яцек Ґоцловський зазначив, що Гданськ — колиска свободи, і саме такою силою та енергією сповнені роботи його митців: «Не випадково Гданськ і Одеса — міста‑партнери. Одеса — місто‑легенда, яке пережило війни й перевороти, але не здається і навіть сьогодні продовжує боротьбу за свободу. Виставка — наш маленький внесок у перемогу добра над силами зла». Виставку триває в галереї Міжнародного культурного центру UNION до 10 травня.





Джерело

Continue Reading

Події

Помер автор коміксів Marvel та DC Джеррі Конвей

Published

on



Автор коміксів і колишній головний редактор Marvel Джеррі Конвей помер у віці 73 років.

Про це повідомило AP, передає Укрінформ.

Джеррі Конвей помер у неділю в Таузенд-Оукс у Каліфорнії від раку підшлункової залози, поінформувала його дружина Лора.

Сценарист створював персонажів та історії для Marvel та DC, зокрема Карателя у коміксах про “Людину-павука”.

“Від Людини-павука до Месників, від Залізної людини до Капітана Марвел, Джеррі Конвей майстерно написав майже кожного персонажа Всесвіту Marvel. Спадщина Джеррі Конвея мала незаперечний вплив на історії супергероїв, яких ми знаємо та любимо. Нам дуже його бракуватиме”, -зазначив головний редактор Marvel Comics Сі Б. Чебульскі.

Головний креативний директор та президент DC Comics Джим Лі також відзначив внесок Джеррі Конвея у DC, який вплинув на “формування Бетмена, Супермена, Ліги Справедливості Америки, співстворення “Вогняного шторму”, Джейсона Тодда, Пауер Герл та багатьох інших”.

Конвей народився у Брукліні 10 вересня 1952 року. Він почав створювати комікси ще підлітком, до 19 років почав працювати над “Дивовижною Людиною-павуком”, що “назавжди змінило його життя та індустрію коміксів загалом”, йдеться у заяві Marvel.

Він також став співавтором антигероя-месника Карателя. Конвей є автором однієї з найвідоміших трагічних історій про Людину-павука – смерті Гвен Стейсі, дівчини Пітера Паркера.

Сценарист також працював над кількома іншими відомими історіями Marvel, як-от “Фантастична четвірка”, “Тор” та “Неймовірний Халк”.

У заяві Marvel підкреслюється, що Конвей мав здатність наповнювати персонажів нюансами та надавати їм емоційну глибину.

Як повідомляв Укрінформ, у віці 77 років померла знаменита французька кіноакторка Наталі Бай.

Фото: Gage Skidmore, flickr 



Джерело

Continue Reading

Події

Мінкульт, військові та ветерани підписали меморандум про співпрацю

Published

on


Міністерство культури України, військова частина А4010 Збройних сил України та громадська організація «Рада ветеранів 5-ї окремої штурмової Київської бригади» підписали меморандум про партнерство та співпрацю для системної підтримки через культуру і мистецтво.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.

У відомстві зазначили, що метою меморандуму є об’єднання зусиль сторін, спрямованих на забезпечення професійної реінтеграції мобілізованих військовослужбовців, які до війни працювали у сфері культури, ветеранів війни – діячів культури і мистецтва, а також підтримку членів їхніх сімей і родин загиблих (померлих) захисників і захисниць України шляхом використання інструментів культури та мистецтва.

«Щиро дякуємо вам за вашу участь і за ту важливу місію, яку ви виконуєте – зокрема у захисті нашої держави та збереженні й розвитку української культури. Ми високо цінуємо вашу залученість до процесів підтримки українського мистецтва та культурної спадщини. Сподіваюся, що документ, який ми сьогодні підписуємо, стане продовженням нашої співпраці та символічним внеском у нашу спільну перемогу і розвиток культурної взаємодії», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Документ підписали Бережна, командир 5-ї ОШБр (в/ч А4010) полковник, Герой України, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького Василь Матіїв, який взяв участь у церемонії підписання у форматі відеозв’язку, та голова правління громадської організації «Рада ветеранів 5-ї окремої штурмової Київської бригади» Олег Сорока.

«Хочу висловити вдячність за увагу до військовослужбовців, які водночас захищають державу і залишаються носіями культури та мистецтва. Вірю, що після перемоги наші митці – художники, музиканти, кінематографісти – зможуть повернутися до мирного життя і продовжити творити», – наголосив Матіїв.

За його словами, цей документ є важливим кроком, який засвідчує готовність підтримувати їх і створювати умови для розвитку української культури та її інтеграції на нові рівні.

Як зауважив Сорока, цей документ підкреслює важливість взаємодії між сферою культури та військовими, а така співпраця є надзвичайно надихаючою та значущою для збереження історичної пам’яті і розвитку культури.

Меморандум визначає напрями взаємодії сторін, зокрема:

  • професійну підготовку працівників сфери культури до роботи з різними категоріями ветеранів війни та членів їхніх сімей, зокрема шляхом залучення до сертифікованих програм, тренінгів і спеціалізованих курсів;
  • реінтеграцію мобілізованих військовослужбовців – колишніх працівників сфери культури – до професійної діяльності;
  • реалізацію культурно-мистецьких проєктів, зокрема проєкту «Оркестр ветеранів» у межах національного симфонічного проєкту «Ода стійкості»;
  • організацію та проведення майстер-класів і навчальних програм у сфері народних художніх промислів, а також залучення ветеранів до створення креативного продукту;
  • розвиток мистецької терапії та психосоціальної підтримки ветеранів, а також співпрацю з реабілітаційними центрами та госпіталями;
  • заходи з меморіалізації російсько-української війни, зокрема створення експозицій, реекспозицій і виставок, присвячених ветеранам, а також формування фонду творів мистецтва воєнного часу;
  • забезпечення інформаційної безбар’єрності для ветеранів з інвалідністю.
Читайте також: Мінкульт проведе мистецький конкурс для релокованих і прифронтових медіа

Як повідомляв Укрінформ, в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення військ РФ загинули 349 митців, а також 137 українських та іноземних медійників.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.