Connect with us

Події

У Харкові презентували книгу про кобзарство «Повернення традиції»

Published

on


У Харкові відбулася презентація книги Костя Черемського “Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920-1930-х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців”.

Книга вийшла у видавництві Олександра Савчука, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Перша частина висвітлює маловідомі сторінки історії кобзарства і бандурництва, друга – присвячена історичним, соціально-культурним, громадсько-політичним передумовам відродження виконавства на кобзарських інструментах. Акцент зроблено на 1920-1930-х роках.

“Є багато матеріалів, які підтверджують саме системний характер репресій над співцями. Кобзарі – це не були одиниці, це були десятки і сотні виконавців. Співоцьке товариство було дуже ієрархізоване і мало три класи: це кобзарі, які грали на бандурі, лірники, які грали на колісній лірі, і найбільша група – так звані, стихівничі, які виконували кобзарський репертуар без інструментального супроводу. Тобто це був великий прошарок у суспільстві. Принаймні на 1920-1930-ті роки минулого століття у Харківській області були сотні виконавців”, – зазначає Черемський.

Автор зауважує, що спирався на великий масив документів щодо кобзарського з’їзду, який готувався та відкладався з року в рік.

“Це фактично вісім років. Ця тема звучала в тодішній пресі. Вона існувала серед кобзарів, і вона є в паперових документах. Заснувався оргкомітет з’їзду ще у 1925 році. Українська інтелігенція хотіла зробити виконавство на бандурі академічним видом мистецтва. Треба було узгодити одну школу гри, узгодити один інструмент, помирити між собою багато осередків бандуристів. З’їзд готується, переноситься. Останні дані 1932 року, далі зникає будь-яка інформація про збори, і ми вважаємо, що в цей час щось відбулося”, – підкреслив він.

Видавець Олександр Савчук наголосив, що кобзарство не зникло повністю завдяки тому, що це явище було інституалізованим – існували цехи чи братії з певними правилами входу до них, навчанням, складанням іспитів і веденням діяльності. Водночас у суспільстві й зараз панують стереотипи.

“Як і більшість культурних явищ, феноменів, кобзарство також сильно міфологізоване. Для багатьох кобзар – це Тарас Шевченко. Або нещасний кобзар, який намальований на якійсь картині – він нещасний, іде в зиму, йому ніде жити і так далі. Тобто є багато стереотипів. Якщо коротко казати, це незрячі чоловіки, які професійно грають і співають специфічний репертуар. Крім того, кобзарство було дуже поширеним на території сучасних Харківської, Полтавської і частково Луганської областей, на Полтавщині, Чернігівщині. Тобто це наше характерне явище, яке ми фіксуємо з XVIII ст. Бандура з’являється у Львові, до прикладу, лише у 1905 році. А ми ж схильні “шукати” бандуру десь на заході чи в центрі України”, – говорить видавець.

Читайте також: Братчики кобзарського цеху – майстри невтрачених традицій

У книзі автор пояснює різницю між поняттями кобзарства та гри на бандурі.

“Завжди навколо бандури існували дві традиції: незряча традиція вуличних виконавців, співців, а також зряча традиція, яка була світською – на інструментах грало багато інтелігенції, особливо в часи національного піднесення, це й кінець XVIII століття, XIX, а найбільше у ХХ столітті. Ми знаємо Мартиновича, Хоткевича і ще десятки подвижників української культури, які пізнавали Україну, заново відтворювали її в собі, починали розуміти саме через звучання цього інструмента. Це явище йшло паралельно з традиційним кобзарством, яке існувало з давніх часів. Аматорське світське виконавство було гілочкою, яка згодом переросла у академічну бандуру. І залишилася традиція, яка була завжди професійною, це було не хобі, а фах”, – зазначає Черемський.

Він розповів, що кобзар як правило мав родину та був заможною людиною – будував хату та заводив велике господарство.

“Вони намагалися не показувати свій кобзарський фах сусідам, які все ж могли про це здогадуватися. Як виконавець він ходив в інший район. Крім кобзарства, вони займалися допоміжним ремеслом: сукання мотузок, якоюсь мануфактурною роботою, багато з них вели парамедичну діяльність, як кажуть у народі, ворожили, лікували людей. Тобто співці були адаптовані до життя більшою чи меншою мірою. Ставитися до них, як до неборак, які помирали попідтинню, – це зовсім неправильно. Це люди, які знаходили заробіток, звичайно, основний – це кобзарство, але також вони мали господарство, міцну родину, зазвичай багатодітну”, – говорить Черемський.

Як зазначає видавець, книга спрямована на доволі широке коло читачів, зокрема, викладачів і студентів навчальних закладів, науковців, дослідників, мистецтво-, літературо- і джерелознавців, етнологів, істориків, музейних працівників, музикантів, подвижників народної культури, а також шанувальників традиційного кобзарського виконавства.

Як повідомляв Укрінформ, Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.



Джерело

Події

Російського співака Архипова внесли до переліку осіб, які становлять загрозу нацбезпеці України

Published

on



Нацрада з питань телебачення та радіомовлення внесла російського співака і продюсера Романа Архипова до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.

Про це повідомила Нацрада, передає Укрінформ.

Як зазначає регулятор, це рішення ухвалено за результатами моніторингу й аналізу матеріалів медіа та соціальних мереж із відкритих джерел.

“Співак є активним учасником антиукраїнських пропагандистських заходів держави-окупанта, спрямованих на виправдання і легітимізацію російської агресії, популяризацію вищого керівництва та органів держави-агресорки”, – йдеться у повідомленні.

Встановлено, що Архипов відвідав із концертами 14 населених пунктів на окупованій території України. У його публічних висловлюваннях у медіа звучить підтримка актів агресії Росії, її військових, захоплення українських територій. Звірства він приписує українській армії.

Крім того, Архипов разом з іншими учасниками концертів на підтримку російських солдатів передав військову техніку військовим підрозділам агресора.

До нього застосовані персональні спеціальні економічні чи інші обмежувальні заходи, передбачені Законом України «Про санкції».

“Отже, активна участь у заходах на тимчасово окупованих територіях, виступи перед військовослужбовцями РФ, передача військової техніки і публічні заяви про необхідність «перемоги» в «спецоперації» є елементом інформаційної та пропагандистської діяльності країни-агресора, яка створює реальну загрозу національній безпеці України”, – підсумовує регулятор.

Нацрада звернеться до Міністерства культури України щодо внесення Архипова до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Читайте також: Держкомтелерадіо додало ще 15 російських видань до переліку антиукраїнських

Роман Архипов – російський співак, музикант і музичний продюсер, колишній учасник проєкту «Фабрика зірок-6» та гурту «Челсі».

Як повідомлялося, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна вважає недоречним введення “білого списку” російських артистів.



Джерело

Continue Reading

Події

У Чернівцях розпочався гастрольний тур вистави «Енеїда» від Театру ветеранів

Published

on


Київський Театр ветеранів розпочав із Чернівців гастрольний тур експериментальної вистави “Енеїда”. Показ пройшов у залі Чернівецького обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.







У Чернівцях розпочався гастрольний тур вистави «Енеїда» від Театру ветеранів / Фото: Віталій Олійник, Укрінформ

1 / 11

Перед початком дійства художній керівник Театру ветеранів, відомий режисер і актор, військовий ТРО Ахтем Сеітаблаєв відзначив, що постановка “Енеїди” у виконанні акторів не є класичною виставою.

“На сцені ви побачите людей, які, на нашу думку, вже здійснили величезний подвиг. Вони знову повертали собі здатність працювати у команді, вони знову повертали собі почуття ритму, почуття слова, вони знову повертали собі жагу до життя. І саме цим ми хочемо з вами поділитися. Поділитися не виставою класичного жанру, а поділитися шляхом набуття повернення собі життя”, – зазначив Ахтем Сеітаблаєв.

Він закликав усіх побратимів і посестер, усіх небайдужих долучатися до ветеранського театрального руху. Адже, на його думку, український театр є надзвичайно потужним інструментом для повернення собі якості життя.

Під час показу актори театру, які є ветеранами із важкими фізичними та психологічними травмами і пораненнями, перевтілювалися у головних персонажів твору Івана Котляревського – Енея та Дідону. Також на сцені був оповідач, роль якого виконував незрячий ветеран Андрій Онопрієнко.

Над виставою працювала головна балетмейстерка театру ім. І. Франка, режисерка-постановниця Ольга Семьошкіна та композитор Ілля Разумейко зі своїм колективом Opera Aperta.

Вистава поділена умовно на дві частини. У першій половині актори грали ролі і зображували на сцені події, про які говорив оповідач. У другій частині постановки вистава перетворилася на монологи кількох акторів, які зі специфічним гумором розповідали про особистий досвід війни та отримані травми.

Читайте також: Військовий пропонує відкрити театр ветеранів у приміщенні посольства РФ у Києві

Після завершення показу глядачі кількахвилинними оваціями подякували акторам і організаторам вистави.

Раніше у коментарі кореспондентові Укрінформу організатори Театру ветеранів зазначали, що через особливості акторського складу і фізичні труднощі покази планують проводити не частіше одного-двох разів на місяць. Наразі уже є попередня домовленість про покази у Хмельницькому, Вінниці, Черкасах і Львові.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві 4 грудня відбулася прем’єра експериментальної вистави «Енеїда» від Театру ветеранів.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Україна та Британія запустили рамку сторічного партнерства у сфері культури

Published

on


Україна й Велика Британія розпочали рамку сторічного партнерства у сфері культури відповідно до угоди, підписаної торік.

Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна, передає Укрінформ із посиланням на Міністерство культури.

Як зазначається, у Лондоні відбулося інавгураційне засідання українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство.

Від України участь у заході взяли заступниці міністра культури Наталія Мовшович й Анастасія Бондар, директор Українського інституту Володимир Шейко та представники сектору культури.

У форматі відеозв’язку виступила й Тетяна Бережна. Вона привітала початок сторічного партнерства та нагадала, що культура є одним із його стратегічних елементів.

Віцепрем’єрка подякувала за незмінну підтримку України й акцентувала, що створення спільної комісії з питань культури відкриває новий етап системної двосторонньої співпраці.

«Сьогодні ми запускаємо рамку сторічного партнерства між Україною та Великою Британією у сфері культури. Культура забезпечує націям безперервність, зміцнює єдність у часи викликів і навіть у найтемніші моменти стає сильнішою», – зазначила вона.

Бережна підкреслила: Україна разом із Британією вибудовує культурні зв’язки, які десятиліттями триматимуть обидва народи. Спільним зобов’язанням є побудова довіри, взаємної підтримки та спільного простору безпеки на покоління вперед.

Від початку повномасштабного російського вторгнення, зазначила Бережна, Україна на власному досвіді переконалася: культура є питанням національної безпеки. Агресія РФ спрямована проти української мови, музеїв, церков та пам’яток, а знищення культурної спадщини є спробою стерти історичну пам’ять і національну ідентичність.

Окремо віцепрем’єрка відзначила співпрацю з провідними британськими інституціями, зокрема British Museum, Victoria and Albert Museum і British Council, у сферах збереження спадщини, реставрації, цифрової документації та розвитку креативних індустрій. Серед пріоритетів співпраці – створення механізмів реагування на пошкодження об’єктів спадщини, цифрове архівування й інвентаризація колекцій, професійне навчання у сфері охорони культурної спадщини та протидія незаконному обігу культурних цінностей.

Міністр медіа, туризму та креативних індустрій Британії Іан Мюррей зі свого боку наголосив, що співпраця двох країн ґрунтується на міцному фундаменті взаємної поваги та творчого обміну. Війна Росії проти України, акцентував він, є не лише незаконною, а й спрямованою на знищення української ідентичності, зокрема через атаки на музеї, бібліотеки та храми.

Мюррей запевнив, що Британія й надалі підтримуватиме Україну в захисті її територіальної цілісності, історії та культурної спадщини.

«Перетворюючи нашу солідарність на конкретні дії, я радий оголосити, що Велика Британія виділяє додаткові 800 тисяч фунтів стерлінгів на підтримку української культури. Ці кошти підтримають фахівців у сфері спадщини, які працюють над її охороною, збереженням та відновленням», – заявив міністр.

Реалізацію ініціативи забезпечить Комісія історичних будівель і пам’яток Англії (Historic England), консультуватимуть її представники українського сектору охорони спадщини.

Це фінансування, підкреслив Мюррей, доповнює довготривалу підтримку, яку Британія надає Україні у сфері захисту культурної спадщини.

«З часу варварського вторгнення Росії у 2022 році Департамент культури, медіа та спорту працює над протидією російській дезінформації, збереженням спадщини та підтримкою української культури. Ці досягнення є важливими й значущими. Але ми можемо зробити ще більше – поглибити наші відносини та співпрацю в усіх сферах культури й креативних індустрій», – зазначив він.

Британський міністр уточнив, що спільна робота включає, зокрема, механізми притягнення Росії до відповідальності за злочини, вчинені проти українського народу та його культурної спадщини.

Читайте також: Бережна обговорила з послом Чехії підтримку українських проєктів у Європі

Як повідомляв Укрінформ, 16 січня минулого року Україна та Британія підписали угоду про сторічне партнерство.

Президент Володимир Зеленський заявив, що ця угода є всеохопною, вона включає безпекові й оборонні компоненти, економічні й технологічні елементи, взаємодію в інформаційній і культурній сферах.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.