Події
У Харкові презентували книгу про кобзарство «Повернення традиції»
У Харкові відбулася презентація книги Костя Черемського “Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920-1930-х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців”.
Книга вийшла у видавництві Олександра Савчука, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Перша частина висвітлює маловідомі сторінки історії кобзарства і бандурництва, друга – присвячена історичним, соціально-культурним, громадсько-політичним передумовам відродження виконавства на кобзарських інструментах. Акцент зроблено на 1920-1930-х роках.
“Є багато матеріалів, які підтверджують саме системний характер репресій над співцями. Кобзарі – це не були одиниці, це були десятки і сотні виконавців. Співоцьке товариство було дуже ієрархізоване і мало три класи: це кобзарі, які грали на бандурі, лірники, які грали на колісній лірі, і найбільша група – так звані, стихівничі, які виконували кобзарський репертуар без інструментального супроводу. Тобто це був великий прошарок у суспільстві. Принаймні на 1920-1930-ті роки минулого століття у Харківській області були сотні виконавців”, – зазначає Черемський.
Автор зауважує, що спирався на великий масив документів щодо кобзарського з’їзду, який готувався та відкладався з року в рік.
“Це фактично вісім років. Ця тема звучала в тодішній пресі. Вона існувала серед кобзарів, і вона є в паперових документах. Заснувався оргкомітет з’їзду ще у 1925 році. Українська інтелігенція хотіла зробити виконавство на бандурі академічним видом мистецтва. Треба було узгодити одну школу гри, узгодити один інструмент, помирити між собою багато осередків бандуристів. З’їзд готується, переноситься. Останні дані 1932 року, далі зникає будь-яка інформація про збори, і ми вважаємо, що в цей час щось відбулося”, – підкреслив він.

Видавець Олександр Савчук наголосив, що кобзарство не зникло повністю завдяки тому, що це явище було інституалізованим – існували цехи чи братії з певними правилами входу до них, навчанням, складанням іспитів і веденням діяльності. Водночас у суспільстві й зараз панують стереотипи.
“Як і більшість культурних явищ, феноменів, кобзарство також сильно міфологізоване. Для багатьох кобзар – це Тарас Шевченко. Або нещасний кобзар, який намальований на якійсь картині – він нещасний, іде в зиму, йому ніде жити і так далі. Тобто є багато стереотипів. Якщо коротко казати, це незрячі чоловіки, які професійно грають і співають специфічний репертуар. Крім того, кобзарство було дуже поширеним на території сучасних Харківської, Полтавської і частково Луганської областей, на Полтавщині, Чернігівщині. Тобто це наше характерне явище, яке ми фіксуємо з XVIII ст. Бандура з’являється у Львові, до прикладу, лише у 1905 році. А ми ж схильні “шукати” бандуру десь на заході чи в центрі України”, – говорить видавець.
У книзі автор пояснює різницю між поняттями кобзарства та гри на бандурі.
“Завжди навколо бандури існували дві традиції: незряча традиція вуличних виконавців, співців, а також зряча традиція, яка була світською – на інструментах грало багато інтелігенції, особливо в часи національного піднесення, це й кінець XVIII століття, XIX, а найбільше у ХХ столітті. Ми знаємо Мартиновича, Хоткевича і ще десятки подвижників української культури, які пізнавали Україну, заново відтворювали її в собі, починали розуміти саме через звучання цього інструмента. Це явище йшло паралельно з традиційним кобзарством, яке існувало з давніх часів. Аматорське світське виконавство було гілочкою, яка згодом переросла у академічну бандуру. І залишилася традиція, яка була завжди професійною, це було не хобі, а фах”, – зазначає Черемський.

Він розповів, що кобзар як правило мав родину та був заможною людиною – будував хату та заводив велике господарство.
“Вони намагалися не показувати свій кобзарський фах сусідам, які все ж могли про це здогадуватися. Як виконавець він ходив в інший район. Крім кобзарства, вони займалися допоміжним ремеслом: сукання мотузок, якоюсь мануфактурною роботою, багато з них вели парамедичну діяльність, як кажуть у народі, ворожили, лікували людей. Тобто співці були адаптовані до життя більшою чи меншою мірою. Ставитися до них, як до неборак, які помирали попідтинню, – це зовсім неправильно. Це люди, які знаходили заробіток, звичайно, основний – це кобзарство, але також вони мали господарство, міцну родину, зазвичай багатодітну”, – говорить Черемський.
Як зазначає видавець, книга спрямована на доволі широке коло читачів, зокрема, викладачів і студентів навчальних закладів, науковців, дослідників, мистецтво-, літературо- і джерелознавців, етнологів, істориків, музейних працівників, музикантів, подвижників народної культури, а також шанувальників традиційного кобзарського виконавства.
Як повідомляв Укрінформ, Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Події
В Одеському музеї західного та східного мистецтва показали яскраві пастелі 23 авторів
В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває масштабна виставка «ПАСТЕЛЬНА СИМФОНІЯ 2026». Музей вже третій рік поспіль приймає благодійний міжнародний мистецький проєкт, спрямований на підтримку України та постраждалих від російської агресії. Цьогорічна експозиція об’єднала художників з різних країн світу, яких поєднала любов до пастелі, творчості та мистецтва без кордонів. На вас чекає неймовірна виставка, сповнена кольору, світла, емоцій та натхнення.
Кураторка виставки — Юлія Шарапова.
Фото: Діана Добош Брода.
Запрошуємо відчути справжню пастельну симфонію мистецтва, виставка триває до 21 червня.
📆 Щоденно
(окрім середи)
⏳з 12:00 до 18:00
(Каса до 17:30)
🎟 Квиток: 100/50 грн
*Для людей, які були тимчасово вимушені полишити свої домівки вхід безкоштовний
📍Італійська, 9.
Події
Літературний фестиваль «Фронтера» оголосив фокус-тему і перших учасників
VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера», який відбудеться 25–26 липня в Луцьку, оголосив фокус-тему та перших учасників.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Фокусною темою цьогорічної «Фронтери» обрали «Межі причетності».
Організатори зазначають, що під час фестивалю говоритимуть про вибір не залишатися осторонь, відповідальність і безвідповідальність, включеність і виключеність із життя спільноти, а також про те, як війна, культура й досвід спільної боротьби змінюють уявлення про причетність.
У центрі програми – індивідуальні й колективні, емоційні та політичні межі участі в житті спільноти.
«У межах цьогорічного фестивалю ми вирішили говорити про внутрішні та зовнішні поштовхи до дій та бездіяльності. Як література та інші види мистецтва фіксують межі причетності? Як сучасні українські митці, дипломати і медійники міркують про такі речі? Адже тут – і про демократію, і про пам’ять, національні контексти та геополітику, персональний вибір-без-вибору, а також уявлення спільноти про цінності», – зауважив куратор програми фестивалю «Фронтера» Микита Москалюк.
За його словами, дискусії, поетичні читання, публічні інтерв’ю та інші події об’єднають учасників із різними професійними досвідами й поглядами.
«Знаю, що «Фронтера» знову стане місцем зустрічі і перезарядки, але й сподіваюся, що нагадає: наше «разом» складається з внеску кожного й кожної окремо», – додав Москалюк.
У програмі фестивалю заплановані дискусії, поетичні читання, публічні інтерв’ю, музика, стендап і міждисциплінарні події за участі українських та іноземних авторів і авторок.
До Луцька приїдуть учасники із семи країн і двох континентів, зокрема з Іспанії, Португалії, Нідерландів, Чилі, Польщі та України.
Серед перших підтверджених учасників та учасниць фестивалю:
- письменник, військовослужбовець, художник, режисер Валерій Пузік;
- поетка, літературознавиця, перекладачка, членкиня Українського ПЕН Галина Крук;
- письменник, перекладач, військовослужбовець Євген Лір;
- журналістка, документалістка і телеведуча, віцепрезидентка Українського ПЕН Мирослава Барчук;
- письменниця, редакторка, журналістка, менеджерка літературних проєктів, членкиня Українського ПЕН Анастасія Левкова.
Повну програму фестивалю організатори оголосять згодом.
Літературний фестиваль «Фронтера» відбудеться 25–26 липня у Луцьку на території музейного простору «Окольний замок» та Волинського фахового коледжу Національного університету харчових технологій.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив програму, яка цьогоріч включає 240 подій.
Фото: pixabay
Події
Стали відомі 20 письменників – учасників BestsellerFest у Львові
У Львові 7-9 серпня вдруге відбудеться літературний фестиваль BestsellerFest. У центрі програми – 20 українських книг, що протягом року були помітними для читачів, критиків і книжкового ринку.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Так, до програми фестивалю увійшли події за участі письменників Артема Чеха, Артура Дроня, Ілларіона Павлюка, Павла Дерев’янка, Ірени Карпи, Максима Кідрука, Євгенії Кузнєцової, Анни Безпалої, Павла Белянського, Віри Агеєвої, Тамари Горіха Зерня, Дмитра Крапивенка, Олега Криштопи, Віри Курико, Мирослава Лаюка, Люко Дашвар, Лєни Лягушонкової, Радомира Мокрика, Володимира Станчишина і Олени Стяжкіної.
«Два десятки письменників, які стануть зірками BestsellerFest 2026, обрала незалежна експертна рада, сформована нашим партнером — медіа “Читомо”. Основним критерієм при відборі були книги, які стали подіями. Саме ці тексти протягом року обговорювали не лише у професійному середовищі та серед українських читачів – вони були і є у топах продажів та досягли комерційного успіху. А BestsellerFest збере найпопулярніших українських авторів в одному місці та в один час», – зауважила засновниця фестивалю, поетка й видавчиня Мар’яна Савка.
За її словами, це буде справжнє свято для тих, обожнює українську літературу й тих, хто її творить саме сьогодні.
У цьогорічній програмі BestsellerFest заплановані публічні розмови, презентації нових книжок, автограф-сесії, зустрічі з книжковими блогерами, книжковий ярмарок за участі понад 50 видавництв, а також професійна програма для представників книжкової індустрії.
Окрему частину фестивалю присвятять українському фентезі. Зокрема, у межах цього напряму відбудеться вечірка українського фентезі за участі авторів, які працюють у жанрі, а також виступ харківського гурту Rohata Zhaba.
Увечері на фестивалі заплановані концерти просто неба. Хедлайнерами музичної програми стануть гурти «Рокаш», Yagody і Tember Blanche. Також відбудуться виступи діджеїв.
Для відвідувачів працюватимуть фудкорти, маркети, майстер-класи, дитячі події та простори для відпочинку й спілкування.
BestsellerFest також проведе збір для бригади «Азов» у межах кампанії АЗОВ.ONE «Східний Бар’єр».
Ще одним напрямом фестивалю стане книжкова підтримка бібліотек України.
Подію проведуть на території !FESTrepublic за адресою: вулиця Старознесенська, 24-26.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив програму, яка цьогоріч включає 240 подій.
Фото: BestsellerFest
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Події1 тиждень agoСтрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoУ Чернівецькому університеті зіграли для ветеранів виставу «Ромео і Джульєтта»
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
