Події
У Харкові презентували книгу про кобзарство «Повернення традиції»
У Харкові відбулася презентація книги Костя Черемського “Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920-1930-х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців”.
Книга вийшла у видавництві Олександра Савчука, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Перша частина висвітлює маловідомі сторінки історії кобзарства і бандурництва, друга – присвячена історичним, соціально-культурним, громадсько-політичним передумовам відродження виконавства на кобзарських інструментах. Акцент зроблено на 1920-1930-х роках.
“Є багато матеріалів, які підтверджують саме системний характер репресій над співцями. Кобзарі – це не були одиниці, це були десятки і сотні виконавців. Співоцьке товариство було дуже ієрархізоване і мало три класи: це кобзарі, які грали на бандурі, лірники, які грали на колісній лірі, і найбільша група – так звані, стихівничі, які виконували кобзарський репертуар без інструментального супроводу. Тобто це був великий прошарок у суспільстві. Принаймні на 1920-1930-ті роки минулого століття у Харківській області були сотні виконавців”, – зазначає Черемський.
Автор зауважує, що спирався на великий масив документів щодо кобзарського з’їзду, який готувався та відкладався з року в рік.
“Це фактично вісім років. Ця тема звучала в тодішній пресі. Вона існувала серед кобзарів, і вона є в паперових документах. Заснувався оргкомітет з’їзду ще у 1925 році. Українська інтелігенція хотіла зробити виконавство на бандурі академічним видом мистецтва. Треба було узгодити одну школу гри, узгодити один інструмент, помирити між собою багато осередків бандуристів. З’їзд готується, переноситься. Останні дані 1932 року, далі зникає будь-яка інформація про збори, і ми вважаємо, що в цей час щось відбулося”, – підкреслив він.
Видавець Олександр Савчук наголосив, що кобзарство не зникло повністю завдяки тому, що це явище було інституалізованим – існували цехи чи братії з певними правилами входу до них, навчанням, складанням іспитів і веденням діяльності. Водночас у суспільстві й зараз панують стереотипи.
“Як і більшість культурних явищ, феноменів, кобзарство також сильно міфологізоване. Для багатьох кобзар – це Тарас Шевченко. Або нещасний кобзар, який намальований на якійсь картині – він нещасний, іде в зиму, йому ніде жити і так далі. Тобто є багато стереотипів. Якщо коротко казати, це незрячі чоловіки, які професійно грають і співають специфічний репертуар. Крім того, кобзарство було дуже поширеним на території сучасних Харківської, Полтавської і частково Луганської областей, на Полтавщині, Чернігівщині. Тобто це наше характерне явище, яке ми фіксуємо з XVIII ст. Бандура з’являється у Львові, до прикладу, лише у 1905 році. А ми ж схильні “шукати” бандуру десь на заході чи в центрі України”, – говорить видавець.
У книзі автор пояснює різницю між поняттями кобзарства та гри на бандурі.
“Завжди навколо бандури існували дві традиції: незряча традиція вуличних виконавців, співців, а також зряча традиція, яка була світською – на інструментах грало багато інтелігенції, особливо в часи національного піднесення, це й кінець XVIII століття, XIX, а найбільше у ХХ столітті. Ми знаємо Мартиновича, Хоткевича і ще десятки подвижників української культури, які пізнавали Україну, заново відтворювали її в собі, починали розуміти саме через звучання цього інструмента. Це явище йшло паралельно з традиційним кобзарством, яке існувало з давніх часів. Аматорське світське виконавство було гілочкою, яка згодом переросла у академічну бандуру. І залишилася традиція, яка була завжди професійною, це було не хобі, а фах”, – зазначає Черемський.
Він розповів, що кобзар як правило мав родину та був заможною людиною – будував хату та заводив велике господарство.
“Вони намагалися не показувати свій кобзарський фах сусідам, які все ж могли про це здогадуватися. Як виконавець він ходив в інший район. Крім кобзарства, вони займалися допоміжним ремеслом: сукання мотузок, якоюсь мануфактурною роботою, багато з них вели парамедичну діяльність, як кажуть у народі, ворожили, лікували людей. Тобто співці були адаптовані до життя більшою чи меншою мірою. Ставитися до них, як до неборак, які помирали попідтинню, – це зовсім неправильно. Це люди, які знаходили заробіток, звичайно, основний – це кобзарство, але також вони мали господарство, міцну родину, зазвичай багатодітну”, – говорить Черемський.
Як зазначає видавець, книга спрямована на доволі широке коло читачів, зокрема, викладачів і студентів навчальних закладів, науковців, дослідників, мистецтво-, літературо- і джерелознавців, етнологів, істориків, музейних працівників, музикантів, подвижників народної культури, а також шанувальників традиційного кобзарського виконавства.
Як повідомляв Укрінформ, Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
У Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці посольства у Фейсбуці.
“Посольство України в Королівстві Бельгія рішуче засуджує запланований показ пропагандистського документального фільму “Ukraine, russie: Derrière l’écran de fumée”, який має відбутися 28 травня 2026 року в Намюрі”, – йдеться у повідомленні.
Посольство України також звернуло увагу на неодноразові спроби поширення російських пропагандистських наративів у Бельгії під виглядом показів “документальних фільмів”.
У березні в одному з районів Брюсселя мали показати пропагандистський фільм “Україна, Росія: за димовою завісою”, але після втручання посольства України показ скасували.
Фільм було створено в результаті поїздок до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Він просуває наративи, спрямовані на виправдання окупації українських територій та підрив міжнародної підтримки України.
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав мобільну станцію цифровізації ARK III – інноваційний комплекс, який допоможе оцифровувати й зберігати культурну спадщину України в умовах війни.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Проєкт Ark for Ukraine реалізується в межах міжнародної ініціативи «Підтримай українську культуру», започаткованої Міністерством культури України спільно з Національним музеєм Чеської Республіки у партнерстві з Фундацією родини Карела Комарека (KKFF).
«Новий мобільний комплекс дозволить створювати високоточні цифрові копії музейних предметів, археологічних артефактів, ікон, стародруків та інших об’єктів культурної спадщини, що перебувають під загрозою через російську агресію», – ідеться у повідомленні.
Участь у події взяли заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Боднар, заступник посла Чеської Республіки в Україні Бенджамін Жига, генеральний директор Національного музею Чеської Республіки Міхал Лукеш, директор Фундації родини Карела Комарека Любош Веселий, голова благодійного фонду Козицького Зіновій Козицький, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, очільник Всеукраїнського фонду імені Олеся Гончара Віталій Романчукевич.
Анастасія Бондар наголосила, що повномасштабна війна Росії проти України є війною за українську історію, ідентичність, мову та культуру.
За її словами, черговим підтвердженням цього стали нещодавні атаки, внаслідок яких постраждали українські культурні інституції.
Вона підкреслила, що сьогодні як у професійній культурній спільноті, так і на рівні державного керівництва вже немає сумнівів щодо стратегічної ролі культури у питаннях національної безпеки.
«Війна Росії проти України точиться не за нашу територію, а за нашу історію, нашу ідентичність, мову, літературу і все те, що формує наше відчуття себе як українців», – зазначила вона.
Бондар подякувала чеським партнерам за послідовну підтримку української культури з початку повномасштабного вторгнення.
Вона зауважила, що співпраця між Україною та Чехією розпочалася ще у 2022 році з перших консультацій щодо допомоги культурному сектору та згодом переросла у спільні масштабні проєкти.
«Передача Ark III у Києві є важливим кроком у підтримці, яку Фундація KKFF почала надавати Україні одразу після російського вторгнення. Від підтримки українських матерів і дітей, які були змушені рятуватися від війни, до організації адаптаційних таборів для дітей, постраждалих від конфлікту, ми переслідували єдину мету – допомогти захистити український народ та його ідентичність. Я переконаний, що Ark III може відіграти важливу роль у цих зусиллях», – вказав директор Фундації KKFF Веселий, додавши, що цей проєкт також демонструє здатність Фундації об’єднувати ключові інституції та допомагати перетворювати нагальні потреби на практичні інноваційні проєкти міжнародного значення.
Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко наголосив, що проєкт стане важливим інструментом підтримки музеїв, які працюють поблизу лінії фронту або були евакуйовані через війну.
«Це дуже важливий крок допомоги та справжньої солідарності з тими музеями, які сьогодні цього найбільше потребують», – зазначив Остапенко.
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» є найбільшим музейним комплексом України та об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Його колекції налічують понад 70 тисяч експонатів, серед яких унікальні ікони, стародруки, археологічні артефакти та сакральні предмети.
Мобільна станція поєднує технології 3D-сканування та фотограмметрії, що дозволяє спеціалістам оцифровувати як невеликі артефакти, так і великомасштабні об’єкти культурної спадщини безпосередньо на місці.
Транспортний комплекс Ark III продовжує попередні етапи проєкту Ark, зокрема Ark I, який був зосереджений на екстреному збереженні та реставрації письмової спадщини, включаючи книги, рукописи та архівні матеріали.
На сьогодні Ark I допоміг врятувати тисячі документів, що перебували під загрозою по всій Україні. Ark III продовжує цю співпрацю, переводячи проєкт від екстреного реагування до системного, технологічного підходу у збереженні культурної пам’яті.
Мобільна станція цифрової оцифровки створена на базі шасі Volkswagen Crafter та оснащена сучасними 3D-сканерами й фотограмметричними системами.
Технологічне рішення було розроблене експертами Національного музею Чеської Республіки спеціально для використання в кризових умовах і регіонах, постраждалих від війни.
Після передачі українські спеціалісти пройдуть навчання з роботи з обладнанням, яке використовуватиметься як на території Національного заповідника, так і в інших музеях та об’єктах культурної спадщини України.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна і посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген обговорили поглиблення співпраці у сфері культури та збереження культурної спадщини.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
Це дає представникам культурної спільноти додатковий час, щоб подати свої проєкти та отримати можливість залучити до 100% фінансування на їх реалізацію.
У зв’язку з продовженням терміну подання заявок оновилися й дати наступних етапів відбору:
5 – 12 червня – технічний відбір;
17 червня – 28 липня – експертне оцінювання;
12 – 16 серпня – фінальний пітчинг (дати залишилися без змін).
«Тисячовесна» – унікальна для України ініціатива. Ми будуємо її разом із митцями, громадянським суспільством та колегами з державних інституцій: слухаємо, доопрацьовуємо, постійно покращуємо. Останні дні отримуємо дуже багато запитів із проханням подовжити процес подачі. До нас звернулися десятки потенційних учасників. Тож ми прийняли рішення про продовження терміну. Додатковий тиждень – наш сигнал: держава чекає на вас. Ми хочемо, щоб кожен, хто готовий створювати сильний український продукт та має ідею, зміг податись на державну підтримку», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
«Тисячовесна» – це найбільша за роки незалежності національна ініціатива підтримки культури. У її межах на розвиток українського культурного продукту буде спрямовано 4 млрд грн державного фінансування. Ініціатива має на меті посилити присутність україномовного контенту та розвиток українського культурного простору.
Як показало дослідження національного медіаспоживання, 71% українців продовжують дивитися і слухати російськомовний контент, а майже чверть робить це щодня. Здебільшого – через звичку, доступність і зручний формат.
«Тисячовесна», ініційована Президентом України Володимиром Зеленським, покликана створити умови для появи більшої кількості якісного українського контенту, здатного конкурувати за увагу аудиторії.
Підтримку у межах ініціативи отримають проєкти у таких напрямах: ігрові фільми та серіали; документальні фільми та серіали; анімаційні фільми та серіали; контент для дитячої аудиторії; сучасна музика; перформативне мистецтво; візуальне мистецтво; аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.
Окремо визначено рекомендовані тематичні напрями проєктів.
Серед них: українська історія; сили безпеки й оборони України; життя під час війни; збереження та розвиток української мови; видатні українські діячі; фольклорна спадщина; викрадене мистецтво; соціально важливі професії; свідоме громадянство; майбутнє України; безбар’єрність; ментальне здоров’я; природна спадщина.
Детальна інформація на сайті.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Ціль ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.
У бюджеті на 2026 рік на програму закладені 4 мільярди гривеь. Із них 2,6 мільярда гривень заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. Інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – 1 мільярд гривень, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько 300 мільйонів гривень.
Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок триватиме до 28 травня, з 20 травня по 5 червня триватиме перший етап перевірки документів, з 10 червня по 21 липня – експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.
Станом на 23 квітня на програму «Тисячовесна» були подані тільки три заявки.
Фото: Мінкульт
-
Суспільство6 днів agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика7 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Усі новини1 тиждень agoФізики нарешті виявили невловиму темну матерію: заповнює 85% Всесвіту (фото)
-
Політика7 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Відбудова7 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Усі новини7 днів agoАліна Гросу народила – як назвали дитину