Події
У Харкові презентували книгу про кобзарство «Повернення традиції»
У Харкові відбулася презентація книги Костя Черемського “Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920-1930-х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців”.
Книга вийшла у видавництві Олександра Савчука, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Перша частина висвітлює маловідомі сторінки історії кобзарства і бандурництва, друга – присвячена історичним, соціально-культурним, громадсько-політичним передумовам відродження виконавства на кобзарських інструментах. Акцент зроблено на 1920-1930-х роках.
“Є багато матеріалів, які підтверджують саме системний характер репресій над співцями. Кобзарі – це не були одиниці, це були десятки і сотні виконавців. Співоцьке товариство було дуже ієрархізоване і мало три класи: це кобзарі, які грали на бандурі, лірники, які грали на колісній лірі, і найбільша група – так звані, стихівничі, які виконували кобзарський репертуар без інструментального супроводу. Тобто це був великий прошарок у суспільстві. Принаймні на 1920-1930-ті роки минулого століття у Харківській області були сотні виконавців”, – зазначає Черемський.
Автор зауважує, що спирався на великий масив документів щодо кобзарського з’їзду, який готувався та відкладався з року в рік.
“Це фактично вісім років. Ця тема звучала в тодішній пресі. Вона існувала серед кобзарів, і вона є в паперових документах. Заснувався оргкомітет з’їзду ще у 1925 році. Українська інтелігенція хотіла зробити виконавство на бандурі академічним видом мистецтва. Треба було узгодити одну школу гри, узгодити один інструмент, помирити між собою багато осередків бандуристів. З’їзд готується, переноситься. Останні дані 1932 року, далі зникає будь-яка інформація про збори, і ми вважаємо, що в цей час щось відбулося”, – підкреслив він.

Видавець Олександр Савчук наголосив, що кобзарство не зникло повністю завдяки тому, що це явище було інституалізованим – існували цехи чи братії з певними правилами входу до них, навчанням, складанням іспитів і веденням діяльності. Водночас у суспільстві й зараз панують стереотипи.
“Як і більшість культурних явищ, феноменів, кобзарство також сильно міфологізоване. Для багатьох кобзар – це Тарас Шевченко. Або нещасний кобзар, який намальований на якійсь картині – він нещасний, іде в зиму, йому ніде жити і так далі. Тобто є багато стереотипів. Якщо коротко казати, це незрячі чоловіки, які професійно грають і співають специфічний репертуар. Крім того, кобзарство було дуже поширеним на території сучасних Харківської, Полтавської і частково Луганської областей, на Полтавщині, Чернігівщині. Тобто це наше характерне явище, яке ми фіксуємо з XVIII ст. Бандура з’являється у Львові, до прикладу, лише у 1905 році. А ми ж схильні “шукати” бандуру десь на заході чи в центрі України”, – говорить видавець.
У книзі автор пояснює різницю між поняттями кобзарства та гри на бандурі.
“Завжди навколо бандури існували дві традиції: незряча традиція вуличних виконавців, співців, а також зряча традиція, яка була світською – на інструментах грало багато інтелігенції, особливо в часи національного піднесення, це й кінець XVIII століття, XIX, а найбільше у ХХ столітті. Ми знаємо Мартиновича, Хоткевича і ще десятки подвижників української культури, які пізнавали Україну, заново відтворювали її в собі, починали розуміти саме через звучання цього інструмента. Це явище йшло паралельно з традиційним кобзарством, яке існувало з давніх часів. Аматорське світське виконавство було гілочкою, яка згодом переросла у академічну бандуру. І залишилася традиція, яка була завжди професійною, це було не хобі, а фах”, – зазначає Черемський.

Він розповів, що кобзар як правило мав родину та був заможною людиною – будував хату та заводив велике господарство.
“Вони намагалися не показувати свій кобзарський фах сусідам, які все ж могли про це здогадуватися. Як виконавець він ходив в інший район. Крім кобзарства, вони займалися допоміжним ремеслом: сукання мотузок, якоюсь мануфактурною роботою, багато з них вели парамедичну діяльність, як кажуть у народі, ворожили, лікували людей. Тобто співці були адаптовані до життя більшою чи меншою мірою. Ставитися до них, як до неборак, які помирали попідтинню, – це зовсім неправильно. Це люди, які знаходили заробіток, звичайно, основний – це кобзарство, але також вони мали господарство, міцну родину, зазвичай багатодітну”, – говорить Черемський.
Як зазначає видавець, книга спрямована на доволі широке коло читачів, зокрема, викладачів і студентів навчальних закладів, науковців, дослідників, мистецтво-, літературо- і джерелознавців, етнологів, істориків, музейних працівників, музикантів, подвижників народної культури, а також шанувальників традиційного кобзарського виконавства.
Як повідомляв Укрінформ, Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Події
Помер режисер фільмів «Маска» і «Кошмар на вулиці В’язів 3» Чак Рассел
Кінорежисер Чак Рассел, який створив фільми «Маска» та «Кошмар на вулиці В’язів 3», помер у середу у своєму будинку в Сполучених Штатах.
Про це повідомило видання Guardian, передає Укрінформ.
Рассел, який допоміг таким акторам, як Джим Керрі, Кемерон Діас та Двейн «Скеля» Джонсон стати зірками першої величини в Голлівуді, у середу був знайдений мертвим у своєму будинку в Сан-Дієго, штат Каліфорнія.
Його адвокат підтвердив смерть кіномитця, при цьому офіційна її причина не зазначається.
За свою багаторічну кар’єру 74-річний Рассел зняв кілька касових хітів, зокрема «Кошмар на вулиці В’язів 3: Воїни снів», «Крапля» та «Маска».
У 2002 році у його фільмі «Цар скорпіонів» Двейн “Скеля” Джонсон вперше зіграв головну роль.
Рассел, який народився у штаті Іллінойс, вперше почав працювати в кіноіндустрії як виконавчий продюсер культового слешера 1981 року «Пекельна ніч».
Його режисерський дебют відбувся у фільмі «Кошмар на вулиці В’язів 3: Воїни снів» у 1987 році, сценарієм до якого також займався Рассел.
Митець досяг великого успіху в Голлівуді із блокбастером 1994 року «Маска», який зробив Керрі та Діас світовими зірками.
Співпраця з компанією Джорджа Лукаса Industrial Light&Magic принесла фільму визнання завдяки спецефектам, номінованим на премію «Оскар».
Рассел також працював з Арнольдом Шварценеггером над бойовиком 1996 року «Гумка» та фільмом жахів 2000 року «Врятуй та збережи» за участю Кім Бейсінгер та Крістіни Річчі.
Останнім фільмом режисера стала «Дошка відьом» 2024 року, рімейк фільму жахів 1986 року за участю Тоні Кітаен.
Як повідомляв Укрінформ, британсько-австралійський актор Теренс Донован, відомий своїми ролями у серіалах “Сусіди” та “Вдома і в дорозі”, помер у віці 90 років, повідомила його родина.
Фото: YouTube/Talks From the Crypt
Події
X кінопремія «Золота Дзиґа» оголосила переможців
Десята Національна кінопремія «Золота Дзиґа» оголосила своїх лавреатів, найкращим фільмом став «Ти – космос» режисера Павла Острікова.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
«Вітаємо всіх переможців, номінантів і команди, які творять сучасне українське кіно. Дякуємо за історії, що залишаються з нами, за сміливість говорити про важливе й за талант, який продовжує розвивати український кінематограф навіть у найскладніші часи», – йдеться у повідомленні.
Переможцями «Золотої Дзиґи» 2026 стали:
Премія за внесок у розвиток українського кінематографа – Сергій Буковський;
Відкриття року – Артем Рижиков;

Найкращий дизайн костюмів – Тетяна Лавриненко, «Малевич»;

Найкращий грим – Тетяна Татаренко, «Сірі бджоли»;

Найкраща робота художника-постановника – Владлен Одуденко, Марія Денисенко, «Ти – космос»;
Найкраща жіноча роль другого плану – Ірма Вітовська, «Малевич»;

Найкраща жіноча роль – Марина Кошкіна, «Війна очима тварин»;

Найкраща операторська робота – Мстислав Чернов, Алекс Бабенко, «2000 метрів до Андріївки»;
Найкращий монтаж – Іван Банніков, «Ти – космос»;
Найкращі спеціальні ефекти – Олексій Гапон, Антоніна Патраманська, Олександр Супруновский, Юрій Бонадренко та Максим Головін, «Ти – космос»;

Найкращий звук – Сергій Степанський, «Ти – космос»;

Найкраща пісня – «Ні обіцянок ні пробачень» з фільму «Ну мам». Михайло Клименко (ADAM); (посмертно) – за авторське аранжування. (Слова та музика – Сергій Лазо). Виконавці – Михайло Клименко (ADAM) та Уляна Золкіна;

Найкраща музика – Микита Моісеєв, «Ти – космос»;

Найкраща чоловіча роль другого плану – Василь Кухарський (посмертно), «Киснева станція» (нагороду отримали дружина та син актора);

Найкраща чоловіча роль – Володимир Кравчук, «Ти – космос»;

Найкращий фільмза версією глядачів (MEGOGO AUDIENCE AWARD) – «Ти – космос», реж. Павло Остріков;

Найкращий короткометражний ігровий фільм (Премія ім. Ю. А. Мінзянова) – «Пасхальний день», режисер Микола Засєєв; продюсери Наталія Лібет, Олександра Братищенко, Віктор Шевченко та Ольга Брегман;

Найкращий короткометражний документальний фільм – «Через 769 км, Нью-Йорк», режисер Софія Бугрій, продюсер Сабіна Асадова;
Найкращий анімаційний фільм – «Моя бабуся – парашутистка», продюсер та режисер Поліна Піддубна;

Найкращий ігровий серіал – «Обмежено придатні», продюсер Сергій Лавренюк, Олена Лавренюк, режисер Аркадій Непиталюк;

Найкращий документальний фільм – «2000 метрів до Андріївки», прод. Мстислав Чернов, Алекс Бабенко, режисер Мстислав Чернов;
Найкращий сценарій – Павло Остріков, «Ти – космос»;
Найкраща режисерська робота (Премія ім. Ю. Г. Іллєнка) – Павло Остріков, «Ти – космос»;

Найкращий фільм – «Ти – космос», продюсер Анна Яценко, Володимир Яценко, режисер Павло Остріков.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві завершили зйомки фільму «Місто» режисера Станіслава Битюцького – сучасної кіноадаптації роману Валер’яна Підмогильного.
Перше фото: Українська кіноакадемія, Фейсбук
Фото в тексті: Оксана Наумова/detector.media
Події
Раян Гослінг вперше зіграє у фільмі кіновсесвіту Marvel
Зірка фільму «Проєкт «Аве Марія»» Гослінг зіграє у фільмі у стилі «примарного вершника». Режисером стрічки виступить Шон Леві, її вихід у кінопрокат запланований на 2028 рік.
Зазначається, що Леві не є новачком для кіновсесвіту Marvel, адже нещодавно він зрежисував і продюсував блокбастер «Дедпул і Росомаха».
Крім цього, він і Гослінг також нещодавно співпрацювали над майбутнім фільмом «Зоряні війни: Зоряний винищувач», який Леві також режисерував і в якому головну роль грає Гослінг.
Зі свого боку, Гослінг буде другим актором, який зіграє «примарного вершника» після того, як актор Ніколас Кейдж зіграв мотоцикліста у фільмах Sony «Примарний вершник» (2007) і «Примарний вершник 2» (2011).
Слід зауважити, що відгуки на ці обидва фільми від Sony були здебільшого негативними.
Як повідомляв Укрінформ, американська кінокомпанія Lucasfilm підтвердила, що «Зоряні війни: Зоряний винищувач» (Star Wars: Starfighter) із Раяном Гослінгом вийде у кінотеатри 28 травня 2027 року.
Фото: Gage Skidmore, flickr
-
Одеса4 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса5 днів agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень agoУвечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл порту Одещини: загинули моряки із судна Того
-
Суспільство1 тиждень agoу Києві та інших містах люди вийшли на підтримку Федорова
-
Події1 тиждень agoкнижковий фестиваль BestsellerFest оголосив програму
-
Політика1 тиждень agoЗеленський після чергової атаки РФ закликав партнерів прискорити надання військової допомоги
