Connect with us

Події

У Харкові презентували книгу про кобзарство «Повернення традиції»

Published

on


У Харкові відбулася презентація книги Костя Черемського “Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920-1930-х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців”.

Книга вийшла у видавництві Олександра Савчука, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Перша частина висвітлює маловідомі сторінки історії кобзарства і бандурництва, друга – присвячена історичним, соціально-культурним, громадсько-політичним передумовам відродження виконавства на кобзарських інструментах. Акцент зроблено на 1920-1930-х роках.

“Є багато матеріалів, які підтверджують саме системний характер репресій над співцями. Кобзарі – це не були одиниці, це були десятки і сотні виконавців. Співоцьке товариство було дуже ієрархізоване і мало три класи: це кобзарі, які грали на бандурі, лірники, які грали на колісній лірі, і найбільша група – так звані, стихівничі, які виконували кобзарський репертуар без інструментального супроводу. Тобто це був великий прошарок у суспільстві. Принаймні на 1920-1930-ті роки минулого століття у Харківській області були сотні виконавців”, – зазначає Черемський.

Автор зауважує, що спирався на великий масив документів щодо кобзарського з’їзду, який готувався та відкладався з року в рік.

“Це фактично вісім років. Ця тема звучала в тодішній пресі. Вона існувала серед кобзарів, і вона є в паперових документах. Заснувався оргкомітет з’їзду ще у 1925 році. Українська інтелігенція хотіла зробити виконавство на бандурі академічним видом мистецтва. Треба було узгодити одну школу гри, узгодити один інструмент, помирити між собою багато осередків бандуристів. З’їзд готується, переноситься. Останні дані 1932 року, далі зникає будь-яка інформація про збори, і ми вважаємо, що в цей час щось відбулося”, – підкреслив він.

Видавець Олександр Савчук наголосив, що кобзарство не зникло повністю завдяки тому, що це явище було інституалізованим – існували цехи чи братії з певними правилами входу до них, навчанням, складанням іспитів і веденням діяльності. Водночас у суспільстві й зараз панують стереотипи.

“Як і більшість культурних явищ, феноменів, кобзарство також сильно міфологізоване. Для багатьох кобзар – це Тарас Шевченко. Або нещасний кобзар, який намальований на якійсь картині – він нещасний, іде в зиму, йому ніде жити і так далі. Тобто є багато стереотипів. Якщо коротко казати, це незрячі чоловіки, які професійно грають і співають специфічний репертуар. Крім того, кобзарство було дуже поширеним на території сучасних Харківської, Полтавської і частково Луганської областей, на Полтавщині, Чернігівщині. Тобто це наше характерне явище, яке ми фіксуємо з XVIII ст. Бандура з’являється у Львові, до прикладу, лише у 1905 році. А ми ж схильні “шукати” бандуру десь на заході чи в центрі України”, – говорить видавець.

Читайте також: Братчики кобзарського цеху – майстри невтрачених традицій

У книзі автор пояснює різницю між поняттями кобзарства та гри на бандурі.

“Завжди навколо бандури існували дві традиції: незряча традиція вуличних виконавців, співців, а також зряча традиція, яка була світською – на інструментах грало багато інтелігенції, особливо в часи національного піднесення, це й кінець XVIII століття, XIX, а найбільше у ХХ столітті. Ми знаємо Мартиновича, Хоткевича і ще десятки подвижників української культури, які пізнавали Україну, заново відтворювали її в собі, починали розуміти саме через звучання цього інструмента. Це явище йшло паралельно з традиційним кобзарством, яке існувало з давніх часів. Аматорське світське виконавство було гілочкою, яка згодом переросла у академічну бандуру. І залишилася традиція, яка була завжди професійною, це було не хобі, а фах”, – зазначає Черемський.

Він розповів, що кобзар як правило мав родину та був заможною людиною – будував хату та заводив велике господарство.

“Вони намагалися не показувати свій кобзарський фах сусідам, які все ж могли про це здогадуватися. Як виконавець він ходив в інший район. Крім кобзарства, вони займалися допоміжним ремеслом: сукання мотузок, якоюсь мануфактурною роботою, багато з них вели парамедичну діяльність, як кажуть у народі, ворожили, лікували людей. Тобто співці були адаптовані до життя більшою чи меншою мірою. Ставитися до них, як до неборак, які помирали попідтинню, – це зовсім неправильно. Це люди, які знаходили заробіток, звичайно, основний – це кобзарство, але також вони мали господарство, міцну родину, зазвичай багатодітну”, – говорить Черемський.

Як зазначає видавець, книга спрямована на доволі широке коло читачів, зокрема, викладачів і студентів навчальних закладів, науковців, дослідників, мистецтво-, літературо- і джерелознавців, етнологів, істориків, музейних працівників, музикантів, подвижників народної культури, а також шанувальників традиційного кобзарського виконавства.

Як повідомляв Укрінформ, Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.



Джерело

Події

У Національній філармонії відбудеться Kyiv Baroque Fest

Published

on



З 12 по 22 листопада у столиці в Національній філармонії України відбудеться третя едиція міжнародного фестивалю Kyiv Baroque Fest-2026.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

Цьогорічна програма об’єднає 32 події протягом 11 днів – концерти, лекції, професійні майстер-класи, відкриті дискусії та фотовиставку.

Фестиваль реалізується завдяки партнерству трьох мистецьких інституцій: Національної філармонії України, Open Opera Ukraine та Національного будинку музики.

Тема фестивалю – «Джезуальдо/Моцарти: незбагненність як надія». У центрі уваги – творчість і мистецькі долі Карло Джезуальдо та представників кількох поколінь родини Моцартів: Леопольда, Вольфґанґа, Наннерль і Франца Ксавера.

Ці композитори належать до різних епох, однак кожен із них по-своєму втілює уявлення про музичну геніальність, творчий пошук та мистецькі експерименти. Звернення до їхньої спадщини зумовлене також ювілейними датами, пов’язаними із Карло Джезуальдо, Вольфґанґом і Францом Ксавером Моцартом.

Водночас об’єднувальним мотивом фестивалю стане незбагненність – непередбачуваність творчих відкриттів і здатність музичної історії змінювати звичні уявлення про своїх героїв.

Особливе місце в цій розмові посідає постать талановитої музикантки Наннерль Моцарт.

У Kyiv Baroque Fest–2026 візьмуть участь виконавці ранньої музики з Бельгії, Німеччини, Польщі, США, Франції, Італії та Швейцарії.

Серед запрошених артистів:

  • Ян Де Вінне (Бельгія) – флейта траверсо;
  • ансамбль Sequentia – Бенджамін Беґбі (голос, англосаксонська арфа) та Норберт Роденкірхен (поперечні флейти) – Німеччина / США / Франція;
  • Марек Топоровський (Польща) – диригент;
  • Джованна Бав’єра (Італія) – голос, віола да гамба;
  • Елам Ротем (Швейцарія) – клавесин, орган.

Стежити за новинами, програмою та інформацією про учасників можна на офіційних сторінках фестивалю у Фейсбуці та Інстаграмі.

Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях завершився XVIII фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини», який тривав із 24 до 29 жовтня. Упродовж шести днів глядачам представили вісім вистав, шість із них — театри з Києва.

Фото: facebook/Національна філармонія України





Джерело

Continue Reading

Події

Український кінофестиваль у Польщі навчатиме школярів розпізнавати дезінформацію

Published

on



У межах 11-го фестивалю українського кіно в Польщі вперше запровадили освітню програму для школярів з майстер-класами з розпізнавання дезінформації у відеоконтенті.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла директорка кінофестивалю Ukraīna! Беата Бєронська-Лях.

За її словами, для школярів організують спеціальні кінопокази, а в Центрі кінокультури імені Анджея Вайди у Варшаві проведуть практичні заняття. Разом із професійним монтажером учні дізнаватимуться, як розпізнавати маніпуляції у відео та як навіть незначна зміна монтажу може повністю змінити зміст побаченого.

«Для нас це важливо, бо ми виховуємо нове покоління свідомих глядачів і хочемо, щоб фестиваль розвивався», – пояснила Бєронська-Лях.

Вона відзначила, що зацікавленість шкіл цим новим проєктом перевершила її очікування. На майстер-класи записалися учні польських шкіл, зокрема навчальних закладів з англійською та українською мовами навчання.

Читайте також: Політики не зруйнують відносин між українцями та поляками – організаторка кінофестивалю Ukraїna!

Організатори вже думають над розширенням програми наступного року, щоб ці заняття відбувалися не лише під час фестивалю, а щонайменше протягом пів року. Усі вони будуть безоплатними.

Мета програми, пояснила Бєронська-Лях, – не лише навчити дітей розпізнавати дезінформацію, маніпуляції, мову ненависті та насильства, а й допомогти польським школярам краще зрозуміти досвід українських однолітків, які опинилися в новій реальності через війну.

Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві 2 листопада розпочинається 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy. Він презентує найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.

Фото: Держкіно



Джерело

Continue Reading

Події

Політики не зруйнують відносин між українцями та поляками

Published

on



Погіршення польсько-українських відносин на політичному рівні не вплинуло на організацію, зокрема й фінансування фестивалю українського кіно Ukraїna! у Польщі.

Його організатори й надалі розглядають кіноподію як простір для зустрічей, культурного обміну та інтеграції українців і поляків.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла директорка варшавського кінофестивалю Ukraīna! Беата Бєронська-Лях.

За її словами, цьогоріч захід фінансово підтримують Польський інститут кіномистецтва, Міністерство культури Польщі та місто Варшава. Столична влада надала фестивалю трирічну дотацію, яка гарантує його проведення у Варшаві цього року та протягом наступних двох років.

«Ще не було ситуації, щоб хтось нам відмовив у фінансуванні через нинішнє погіршення суспільних настроїв», – зазначила Бєронська-Лях.

Вона вважає, що напруженість у відносинах між українцями та поляками часто використовують із політичною метою. За її словами, поширення фейків і залякування поляків українцями або українців поляками може бути способом здобути політичний капітал. Організаторка також звернула увагу на зацікавленість Росії в розпалюванні таких настроїв.

«Ми вже на це не піддаємося, політики ніяк не можуть зіпсувати наші стосунки з друзями та знайомими з України. Ми не дозволимо тим чи тим політикам зруйнувати наші відносини», – наголосила вона.

Бєронська-Лях зауважила, що торік підготовка фестивалю була складнішою з погляду безпеки. Зокрема, під час першої зустрічі з волонтерами обговорювалися можливі провокації та порядок дій у разі їх виникнення. Водночас сам фестиваль пройшов у доброзичливій атмосфері, без інцидентів. Цього року організаторка кінофестивалю не очікує подібних проблем. Вона пов’язує це, зокрема, з тим, що суспільство стало краще розпізнавати дезінформацію та маніпуляції в інтернеті.

Читайте також: У Польщі стартує фестиваль українського кіно: 50 стрічок покажуть у 12 містах

За словами Бєронської-Лях, під час фестивальних дискусій про дезінформацію представлять звіти, згідно з якими близько 15% авторів ненависницьких коментарів у мережі становлять реальні люди, а решта такого контенту генерується штучно.

«Жити значно легше, коли усвідомлюєш, що боти не виходять на вулицю і не ходять у кіно», – підкреслила Бєронська-Лях.

Організаторка кінофестивалю наголосила, що ця подія дає полякам та українцям можливість зустрічатися, краще пізнавати одне одного та розповідати про власний досвід.

«Цей фестиваль – святкова мить українського кіно, час зустрічі поляків та українців. І це найважливіше, адже тоді ми зустрічаємося, інтегруємося, можемо розповісти про себе більше. Після такого фестивалю ми всі збагачуємося досвідом і, сподіваюся, стаємо сильнішими», – підсумувала Бєронська-Лях.

Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraїna! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.

Як відомо, у Польщі антиукраїнські настрої активно експлуатують праві та праворадикальні партії, зокрема націоналістична «Конфедерація» та проросійська «Конфедерація польської корони».

Фото: Beata Bierońska Lach / Facebook



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.