Події
У Харкові презентували книгу про кобзарство «Повернення традиції»
У Харкові відбулася презентація книги Костя Черемського “Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920-1930-х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців”.
Книга вийшла у видавництві Олександра Савчука, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Перша частина висвітлює маловідомі сторінки історії кобзарства і бандурництва, друга – присвячена історичним, соціально-культурним, громадсько-політичним передумовам відродження виконавства на кобзарських інструментах. Акцент зроблено на 1920-1930-х роках.
“Є багато матеріалів, які підтверджують саме системний характер репресій над співцями. Кобзарі – це не були одиниці, це були десятки і сотні виконавців. Співоцьке товариство було дуже ієрархізоване і мало три класи: це кобзарі, які грали на бандурі, лірники, які грали на колісній лірі, і найбільша група – так звані, стихівничі, які виконували кобзарський репертуар без інструментального супроводу. Тобто це був великий прошарок у суспільстві. Принаймні на 1920-1930-ті роки минулого століття у Харківській області були сотні виконавців”, – зазначає Черемський.
Автор зауважує, що спирався на великий масив документів щодо кобзарського з’їзду, який готувався та відкладався з року в рік.
“Це фактично вісім років. Ця тема звучала в тодішній пресі. Вона існувала серед кобзарів, і вона є в паперових документах. Заснувався оргкомітет з’їзду ще у 1925 році. Українська інтелігенція хотіла зробити виконавство на бандурі академічним видом мистецтва. Треба було узгодити одну школу гри, узгодити один інструмент, помирити між собою багато осередків бандуристів. З’їзд готується, переноситься. Останні дані 1932 року, далі зникає будь-яка інформація про збори, і ми вважаємо, що в цей час щось відбулося”, – підкреслив він.

Видавець Олександр Савчук наголосив, що кобзарство не зникло повністю завдяки тому, що це явище було інституалізованим – існували цехи чи братії з певними правилами входу до них, навчанням, складанням іспитів і веденням діяльності. Водночас у суспільстві й зараз панують стереотипи.
“Як і більшість культурних явищ, феноменів, кобзарство також сильно міфологізоване. Для багатьох кобзар – це Тарас Шевченко. Або нещасний кобзар, який намальований на якійсь картині – він нещасний, іде в зиму, йому ніде жити і так далі. Тобто є багато стереотипів. Якщо коротко казати, це незрячі чоловіки, які професійно грають і співають специфічний репертуар. Крім того, кобзарство було дуже поширеним на території сучасних Харківської, Полтавської і частково Луганської областей, на Полтавщині, Чернігівщині. Тобто це наше характерне явище, яке ми фіксуємо з XVIII ст. Бандура з’являється у Львові, до прикладу, лише у 1905 році. А ми ж схильні “шукати” бандуру десь на заході чи в центрі України”, – говорить видавець.
У книзі автор пояснює різницю між поняттями кобзарства та гри на бандурі.
“Завжди навколо бандури існували дві традиції: незряча традиція вуличних виконавців, співців, а також зряча традиція, яка була світською – на інструментах грало багато інтелігенції, особливо в часи національного піднесення, це й кінець XVIII століття, XIX, а найбільше у ХХ столітті. Ми знаємо Мартиновича, Хоткевича і ще десятки подвижників української культури, які пізнавали Україну, заново відтворювали її в собі, починали розуміти саме через звучання цього інструмента. Це явище йшло паралельно з традиційним кобзарством, яке існувало з давніх часів. Аматорське світське виконавство було гілочкою, яка згодом переросла у академічну бандуру. І залишилася традиція, яка була завжди професійною, це було не хобі, а фах”, – зазначає Черемський.

Він розповів, що кобзар як правило мав родину та був заможною людиною – будував хату та заводив велике господарство.
“Вони намагалися не показувати свій кобзарський фах сусідам, які все ж могли про це здогадуватися. Як виконавець він ходив в інший район. Крім кобзарства, вони займалися допоміжним ремеслом: сукання мотузок, якоюсь мануфактурною роботою, багато з них вели парамедичну діяльність, як кажуть у народі, ворожили, лікували людей. Тобто співці були адаптовані до життя більшою чи меншою мірою. Ставитися до них, як до неборак, які помирали попідтинню, – це зовсім неправильно. Це люди, які знаходили заробіток, звичайно, основний – це кобзарство, але також вони мали господарство, міцну родину, зазвичай багатодітну”, – говорить Черемський.
Як зазначає видавець, книга спрямована на доволі широке коло читачів, зокрема, викладачів і студентів навчальних закладів, науковців, дослідників, мистецтво-, літературо- і джерелознавців, етнологів, істориків, музейних працівників, музикантів, подвижників народної культури, а також шанувальників традиційного кобзарського виконавства.
Як повідомляв Укрінформ, Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Події
На Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв
Україна взяла участь в цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку, представивши на національному стенді близько 300 найменувань книг 18-ти українських видавництв.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили українські учасники варшавської культурної події.
Представниця Українського інституту книги Альона Кохно підкреслила, що участь у Варшавському книжковому ярмарку є важливим елементом міжнародної презентації української літератури та культурної дипломатії в умовах повномасштабної війни.
«Представлення України, українського видавничого ринку та української літератури за кордоном є дуже важливим інструментом міжнародної дипломатії. Особливо зараз, коли в Україні триває війна», – наголосила Кухно.
За її словами, на українському стенді представлені дитяча література, історичні видання, книжки про культуру та мистецтво, твори сучасних авторів, а також література, присвячена російсько-українській війні. Загалом, на виставці представлено 18 українських видавництв і близько 300 найменувань книг.
Кохно підкреслила, що присутність України на міжнародних книжкових форумах демонструє стійкість української видавничої галузі попри постійні російські атаки та складну економічну ситуацію.
«Це – голос України в міжнародній видавничій спільноті. Ми показуємо, що попри обстріли та виклики війни український книжковий ринок продовжує працювати, розвиватися і видавати нові книжки», – зазначила вона.

Вона повідомила, що у межах ярмарку проведено зустрічі українських і польських письменників та дискусійні панелі, метою яких є зміцнення культурного діалогу між двома країнами. Серед українських авторів, які взяли участь у Варшавському книжковому ярмарку є, зокрема, Макс Кідрук, Ірина Мулярчук, Ірина Грабовська, Ія Ківа, Анна Дьоміна тощо.
Кохно також нагадала, що Український інститут книги реалізує програму підтримки перекладів української літератури іноземними мовами. За цією програмою українські книжки вже перекладено більш ніж 30 мовами, зокрема і польською, і видано у понад 70-ти країнах світу.
Своєю чергою головний редактор видавництва «Пам’ятки України» Анатолій Сєриков зазначив, що українські історичні, культурологічні та мистецькі видання користуються дедалі більшим попитом серед польських науковців, музейників та читачів, які прагнуть глибше пізнати Україну.

Він повідомив, що цьогоріч видавництво «Пам’ятки України» представило у Варшаві книжки з історії та культури України, зокрема видання письменника і цьогорічного лауреата Шевченківської премії Юрія Щербака.
«Маємо сім нових книжок Юрія Щербака, а також його видання з попередніх років. Представляємо на виставці історичні романи, альбоми Марії Примаченко та багато іншої літератури», — зазначив Сериков.
Він зауважив, що Варшавський книжковий ярмарок є важливим майданчиком для налагодження співпраці між українськими видавцями та іноземними партнерами.
За словами видавця, особливий інтерес до українських видань виявляють представники польських музеїв, бібліотек та наукових установ.
![]()
Україна взяла участь в цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку / Фото: Юрій Банахевич
1 / 15
«Люди шукають фахову літературу про українську культуру, мистецтво та історію. Польські науковці дедалі частіше цікавляться джерельними виданнями та каталогами», — наголосив він.
Водночас серед українських відвідувачів ярмарку найбільший попит мають твори класиків української літератури. За словами редактора, студенти часто запитують про книги Івана Франка, Євгена Сверстюка та інших відомих світил української літератури.
Сєриков також відзначив зростання інтересу польських читачів до української літератури. За його словами, багато відвідувачів цікавляться не лише перекладами польською мовою, а й купують книжки українською та англійською.
«Люди хочуть дізнатися більше про Україну, про речі, яких раніше не знали. І книжка залишається одним із найкращих способів такого пізнання»,- резюмував головний редактор видавництва «Пам’ятки України».
Як відомо, на Варшавському книжковому ярмарку свою продукцію представили, зокрема, «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», Vivat, «Пам’ятки України», «Чорні вівці», «Вільний Вітер», «РОДОВІД», «Каравела», «Час Змін Інформ», ARTBOOKS, Bohdan Publishing House, «Муркіт», «АССА», «Яслав», «Літери в місті», Kovyla Publishing.
Як повідомляв Укрінформ, 28 травня у Києві розпочався XІV Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал», який триватиме до 1 червня. «Книжковий Арсенал» є однією з найвпливовіших літературно-мистецьких подій Східної Європи. Уперше його провели у 2011 році.
На «Книжковому Арсеналі» презентували мальописи «Зошити свободи» української художниці перформерка Алевтини Кахідзе, створені за підтримки Національного музею Революції Гідності.
Фото: Юрій Банахевич/Укрінформ
Більше наших фото можна купити
Події
У Києві відбудеться світова прем’єра опери «Матері Херсона»
Нацопера України 4 червня о 18:00 представить світову прем’єру концертної версії опери «Матері Херсона» композитора Максима Коломійця на лібрето американського драматурга Джорджа Бранта, український переклад якого здійснив Мирослав Лаюк.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Концертна версія опери стане першою публічною презентацією твору, створеного на спільне замовлення Метрополітен-опери в Нью-Йорку та Польської національної опери у Варшаві.
У проєкті беруть участь оркестр і хор Національної опери України, ансамбль «Київська камерата» та дитячий хор КДМЛ імені М. В. Лисенка. За диригентським пультом – канадська диригентка українського походження Кері-Лінн Вілсон.
Головні партії виконають Мар’яна Мазур, Анастасія Поважна, Софія Соловій, Анастасія Довбіус, Анжеліна Швачка, Віталій Роздайгора і Тарас Бережанський.
«Опера розповідає історію двох матерів з Херсона, які вирушають у подорож довжиною понад чотири тисячі кілометрів через кілька країн і підконтрольні Росії території, щоб врятувати своїх дочок, яких утримують у Криму. В її основі – реальні свідчення жінок, які повертали своїх дітей з російської окупації», – зазначили у Мінкульті.
Сценічна світова прем’єра опери «Матері Херсона» відбудеться у Варшаві в жовтні 2026 року, а американська прем’єра – в Метрополітен-опері в сезоні 2027–2028. Обидві постановки диригуватиме Кері-Лінн Вілсон.
У міністерстві нагадали, у 2025 році Кері-Лінн Вілсон і Ukrainian Freedom Orchestra виконали сюїту з «Матерів Херсона» під час туру Європою, записавши її для Deutsche Grammophon разом із П’ятою симфонією Бетховена. Запис вийшов у лютому цього року до річниці повномасштабного вторгнення Росії.
У 2026 році сюїта з «Матерів Херсона» прозвучить знову в межах Invincible Tour, зокрема у Лінкольн-центрі в Нью-Йорку.
Як повідомляв Укрінформ, Ukrainian Freedom Orchestra («Український оркестр свободи») оголосив про п’ятий міжнародний тур «Незламні» 2026, який розпочнеться у Варшаві 16 серпня та завершиться в Нью-Йорку 26 серпня.
Події
Сиквел фільму «Майнкрафт» уже перебуває в розробці
Продовження американського пригодницького фільму «Minecraft: Фільм» вже перебуває в розробці кіностудій Warner Bros. та Legendary.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Другий фільм франшизи отримав назву «Майнкрафт у квадраті» (A Minecraft Movie Squared). Прем’єру сиквелу заплановано на 23 липня 2027 року.
Нині триває виробництво другого пригодницького фільму.
Американець Джаред Гесс повертається до режисури, а номінантка на премію «Оскар» Кірстен Данст приєднується до акторського складу.
Гесс також написав сценарій «Майнкрафт у квадраті» у співавторстві з Крісом Галлеттою.
Зазначається, що перша стрічка франшизи «Minecraft: Фільм», яка вийшла у кінопрокат торік навесні, загалом зібрала 960 млн доларів касових зборів у світі.
Як повідомляв Укрінформ, американський пригодницький фільм «Minecraft: Фільм» зібрав за перші вихідні після виходу 157 млн доларів у США та Канаді, що стало рекордом торік.
Фото: Warner Bros.
-
Відбудова5 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова5 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство4 дні agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Усі новини6 днів agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Події5 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Політика1 тиждень agoСибіга анонсував візит Тихановської в Україну
-
Політика1 тиждень agoКачка обговорив із президентом Сербії розширення ЄС і співпрацю
-
Війна1 тиждень agoЗагроза для Волинської, Житомирської та Рівненської областей: можливий наступ з Білорусі, — Зеленський
