Події
У Харкові вперше в Україні поставили барокову оперу Перголезі «Гордий бранець»
У Харкові 26 травня відбулася прем’єра опери Перголезі “Гордий бранець”, її поставила оперна студія Національного університету мистецтв ім. Котляревського спільно з Національним театром опери та балету ім. Лисенка.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Цей твір Джованні Баттісти Перголезі ставлять украй рідко. Натомість відомою та популярною стала інтермедія “Служниця-пані”, яку італійський композитор створив, щоб заповнити дві перерви серйозного “Гордого бранця” (1733 р.).
“Партитуру ми знайшли в Італії, бо твір зберігається у бібліотеці консерваторії Перголезі. Тобто її неможливо просто скачати в інтернеті, і це була, можна сказати, певна пошукова історія, – розповіла проректорка ХНУМ ім. Котляревського Юлія Ніколаєвська. – Але ця партитура не була адаптована під наш склад, тому наші молоді композитори декілька місяців працювали над партіями музикантів”.
Також до оркестру залучили виконавця на теорбі – аспіранта Ігоря Тарновецького, соліста Національного будинку органної та камерної музики (Київ).
Репетиції тривали пів року, зауважує Ніколаєвська.
“Це опера, яка в Україні раніше ніколи не ставилася. Та взагалі й у світі вона не часто ставиться. Її ставлять передусім в Італії, на фестивалі у місті, де народився Перголезі. Режисери якраз і мають на меті відновлювати, популяризувати демонструвати спадок композитора. Опер у Перголезі небагато, але й немало з огляду на те, що він прожив лише 26 років”, – розповіла вона.
Показово, що вже за життя Перголезі вважався експериментатором.
“На той час інтермедії – звична практика, вони мали відволікати глядача від опери-серії з серйозним сюжетом. Та “Служниця-пані” якось швидко виокремилася і взагалі дала початок опері-буфу (комічній опері, – ред.)”, – зазначає Ніколаєвська.
За її словами, деякі твори Перголезі досі не атрибутовані, тобто вірогідно не встановлені місце й час їх створення та не підтверджене авторство. Але щодо “Гордого бранця” таких сумнівів немає.
Додамо, що ця опера стала вже сьомою прем’єрою оперної студії університету за три роки.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні у Харківському національному театрі опери та балету ім. М.В. Лисенка/Схід Opera відбулася прем’єра опери-кабаре “ТГШ. Подорож у часі”.
Виставка колекції Наталії Осадчук у Домі Блещунова. Музей ім. О.В. Блещунова презентує виставку «Всесвіт дамської сумочки», створену на основі приватної колекції художниці, колекціонерки та реставраторки Наталії Осадчук (Одеса). Від кінця ХІХ до початку ХХІ століття — у 22 сумочках і понад 130 автентичних аксесуарах, ця виставка відкриває світ жінки через найінтимніші й найкрасномовніші деталі повсякдення. Виставка працює з 11 серпня по 10 вересня.
У столичному парку імені Тараса Шевченка відкрили інсталяцію “Світ очима Шевченка”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Як зазначила на відкритті інсталяції співзасновниця однієї з організацій-ініціаторів – ГО “Україна WOW” Юлія Соловей, український поет є світовим рекордсменом серед культурних діячів за кількістю встановлених памʼятників. Йому поставлено 1167 монументів на чотирьох континентах.
Інсталяція “Світ очима Шевченка” – це пʼятиметрова скульптура поета. Всередині знаходяться 20 інтерактивних вічок, через які можна побачити різні куточки світу “очима Шевченка”. Це ті локації, де встановлені памʼятники українському поету.
“Зараз, як ніколи, актуально, коли через велику війну мільйони українців розкидані світом, підсвічувати те, що нас об’єднує. Бо культура і любов до рідного краю – це те, що єднає поза простором і поза часом. Загалом ми відзняли 80 локацій в 37 країнах світу. До цього було залучено понад 100 людей, зокрема, працівників наших посольств”, – розповіла Соловей.
Інсталяція буде відкрита для відвідувачів з 5 по 15 серпня.
В Києві відкрилася інсталяція “Світ очима Шевченка” / Фото: Павло Багмут. Укрінформ
Після цього інсталяція стане одним з експонатів інтерактивної виставки Ukraine WOW, яку відкриють до Дня Незалежності на залізничному вокзалі Києва.
Проєкт реалізований спільно ГО “Україна WOW” та Visa у партнерстві з Міністерством закордонних справ України.
Як повідомляв Укрінформ, у червні в Києві відкрили інсталяцію “Тіні присутності”, присвячену зниклим безвісти.
Біля Галича археологи виявили залишки дороги, яку вимостили за часів Княжої доби. Вона вела до Церкви Святого Пантелеймона.
Про це кореспонденту Укрінформу розповів молодший науковий співробітник відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» Андрій Фіголь.
«Ми виявили залишки старої дороги. Вона пошкоджена, є фрагменти річкової гальки. Дорога вимощена через сад до гори, на якій стоїть Храм Святого Пантелеймона, приблизно у 12-13 столітті, часи Княжої доби», – зазначив Фіголь.
За його словами, фрагменти дороги мають ширину близько 1,2 – 1,3 м. Не виключено, що дорога могла бути частково зруйнована через зсуви ґрунту.
Також повідомляється, що на давньому шляху вже знайшли середньовічну підкову та фрагменти кераміки.
«Це фрагменти керамічного посуду Княжої доби, 12-13 століття. Типова кераміка того часу із залишками піску», – зазначив Фіголь.
На переконання ученого секретаря Національного заповідника «Давній Галич», кандидата історичних наук Андрія Стасюка, ця знахідка може стати ще однією туристичною принадою в Галичі.
«Ця дорога, ймовірно, з’єднувала Храм святого Пантелеймона із середньовічною пристанню Давнього Галича, де нині стоїть сучасне місто. Якщо вдасться її законсервувати, то вона може стати елементом просторового експонування. Адже не всюди в Україні можна побачити дорогу, яка була вимощена 800 чи 600 років тому. Водночас, ця знахідка є підтвердженням різних гіпотез про комунікаційні шляхи Давнього Галича, бо зараз на цьому місці немає навіть стежки», – зауважив Стасюк.
Він додав, що ця знахідка дає уявлення про те, як ділянки середньовічного Галича були з’єднані між собою.
Нині науковці планують продовжити розкопки, аби з’ясувати довжину дороги і її призначення.
Церква Святого Пантелеймона — єдиний і найстаріший із храмів Галицького, а пізніше і Галицько-Волинського князівства, що зберігся до сьогодні і представляє галицьку школу архітектури княжого періоду. Пам’ятка архітектури національного значення. Збудована наприкінці 1180-х -1194 років князем Володимиром Ярославичем як православна церква.
Як повідомляло агентство, раніше біля Галича археологи знайшли глиняні фігурки епохи «раннього заліза».
Фото надав Андрій Фіголь, відділ археології НЗ Давній Галич
-
Відбудова3 дні agoНа Чернігівщині повністю відновили 82 заклади освіти
-
Суспільство6 днів agoДБР розслідує загибель чоловіка, який стрибнув із мосту під час перевірки ТЦК Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoПомер Жан-Поль Дюбуа – що відомо про відомого актора
-
Події6 днів agoГУР презентувало фільм «Дорога смерті» про операцію «Легіону Свободи» на Запоріжжі
-
Відбудова4 дні agoЗаяви на виплати за програмою «єВідновлення» перевірятиме Мінфін
-
Відбудова3 дні agoУряд спрямував Агентству відновлення 319,2 мільйона залишків із фонду ліквідації наслідків агресії РФ
-
Війна1 тиждень agoСирський і генеральний інспектор Бундесверу обговорили потребу в системах ППО різної дальності
-
Політика1 тиждень agoКитай вимагає скасувати санкції РНБО: у Зеленського назвали головну умову