Події
У Києві обговорили стратегію розвитку нематеріальної культурної спадщини
У Національному музеї народної архітектури та побуту України відбулася публічна дискусія на тему “Стратегія розвитку нематеріальної культурної спадщини в Україні” за участі фахівців у сфері культури, представників міжнародних інституцій, митців, експертів і громадських діячів.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Дискусія стала частиною фестивалю “Жива культура – живий світ”, що відкриває серію заходів до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини, проголошеного на 42-й сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО у 2023 році.
Модерувала захід заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Анастасія Бондар.
“Наша нематеріальна культурна спадщина — це не лише пам’ять про минуле, а доказ того, що ми живі, сильні й здатні передавати цінності далі, навіть у найтемніші часи. Завдання держави — не втручатися, а допомагати: чути, підтримувати, берегти й ділитися цією живою мудрістю світу”, – зазначила Бондар.
Вона наголосила на необхідності відкритого діалогу між усіма учасниками процесу.
“Тема нематеріальної культурної спадщини значно глибша і давніша за будь-які політики чи стратегії. Тому важливо, щоб ми разом — фахівці, громади, міжнародні партнери, держава — розробили спільні рішення, що дадуть нове дихання нашій спадщині”, – підкреслила Боднар.
Перший заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко акцентувала увагу на важливості збереження нематеріальної спадщини.
“Документування, фіксація та передача від покоління до покоління традицій різних спільнот набуває особливого значення для нас зараз, в час війни, коли носії знаходяться під фізичною загрозою знищення, розриваються традиційні звʼязки та можливість передачі знань. Тому наше спільне завдання надавати можливості спільнотам практикувати нематеріальну спадщину та популяризувати різні її прояви”, – наголосила Григоренко.
За її словами, “охорона нематеріальної спадщини — це про майбутнє, а не тільки про минуле. Саме тому подібні заходи — це не лише професійна дискусія, а й можливість об’єднати зусилля, підтримати одне одного й разом творити нові стратегії збереження і передачі традицій”.
Своєю чергою голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі висловила підтримку Україні в боротьбі за збереження своєї культури в умовах війни.
“Бути тут — це акт солідарності. Для ЮНЕСКО важливо не лише говорити про захист спадщини, а бути з тими, хто її зберігає. Конвенція 2003 року визначає три ключові напрями — документацію, передачу та інституційну підтримку, і ми раді працювати з Україною в усіх цих напрямах”, – зазначила Бардескі.
Вона також відзначила зусилля України, спрямовані на збереження традицій, і підкреслила, що включення елементів української нематеріальної спадщини до Списку ЮНЕСКО – це не лише міжнародне визнання, а й внесок у загальнолюдську культурну спадщину.
Крім того, були представлені основні положення Стратегії розвитку культури 2025–2030 років, ухваленої урядом навесні 2025 року.
Як зазначила Григоренко, документом передбачені інтеграція культури до політики національної безпеки та міжвідомча взаємодія на всіх рівнях — від громад до центральних органів влади. Зокрема пріоритетними є питання збереження локальної ідентичності, зв’язку поколінь, реінтеграції ветеранів до цивільного життя через культуру, підтримку ментального здоров’я і впровадження безбар’єрності.
Учасники обговорили здобутки і плани у сфері охорони нематеріальної культурної спадщини, правові аспекти і стратегічне бачення розвитку галузі.
Як повідомляв Укрінформ, т. в. о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна обговорила з керівниками профільних структурних підрозділів обласних і Київської міської державних адміністрацій ключові завдання для сфери.
Фото: МКСК
Події
У Києві презентували проєкт із цифровізації та популяризації творчості композитора Віталія Кирейка
Творчість видатного українського композитора, народного артиста України Віталія Кирейка отримала нове життя завдяки оцифруванню нотної спадщини, виданню партитур і створенню студійних звукозаписів.
Про це йшлося під час презентації проєкту «Нові обрії збереження, цифровізації та виконавської інтерпретації симфонічного доробку Віталія Кирейка», яка відбулась в Укрінформі.
Як зазначили організатори, попри великий творчий доробок Кирейка, багато його партитур залишалися невиданими — і лише тепер повертаються до виконавського життя.
Наукова кураторка проєкту, кандидатка мистецтвознавства, доцентка Національної музичної академії України Ірина Шестеренко зауважила, що це вже другий етап масштабної ініціативи.
За її словами, торік було реалізовано проєкт із цифровізації усієї творчої спадщини Кирейка. Нинішній присвячений збиранню та виданню його рукописних партитур. Також уперше здійснено аранжування його творів для різних оркестрів, зокрема для оркестру Нацгвардії України, повідомила вона.
Арткуратор проєкту, голова громадської організації Perfect Art Group Олександр Цегольник зазначив, що всі матеріали вже доступні на сайті: https://kyreyko.com/
Це понад 5 тисяч відсканованих сторінок і більш ніж 3 тисяч сторінок набраного тексту. Усі видання можна завантажити у форматі PDF, роздрукувати й вільно користуватися ними, сказав він.
Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак наголосив, що в умовах війни особливо важливо зберігати українську культуру, бо без неї буде постійна загроза національній державності. “Цей проєкт робить українську культуру сильнішою і демонструє всьому світові, що ми маємо не лише фольклор. Це інтелектуальна музика, яка відповідає кращим світовим творам”, – підкреслив Червак.
Голова ГО «Культурна асамблея» Олександра Кирюшина анонсувала презентацію аудіозапису романсу-реквієму «Запалим пам’яті свічу», написаного Кирейком у 2016 році.
Як уточнила Шестеренко, це був останній романс Кирейка і він присвячений пам’яті жертв Голодомору. За її словами, незабаром також представлять інші записи творів композитора, зокрема «Реве та стогне Дніпр широкий».
На заході в Укрінформі презентували нові друковані видання та студійні записи, створені за участю Академічного ансамблю пісні й танцю Нацгвардії України, оркестру Головного управління Нацполіції в Київській області та Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
Як повідомлялося, Віталій Кирейко (1926–2016) — український композитор, народний артист України, автор понад 300 творів: опер, балетів, симфоній, камерних і вокальних композицій. Серед його найвідоміших опер — «Лісова пісня», «У неділю рано зілля копала», «Марко в пеклі», «Бояриня» та «Вернісаж на ярмарку».
Перше фото з домашнього архіву Віталія Кирейка
Фото в тексті: Данило Антонюк, Укрінформ
У тимчасово захопленому армією РФ Маріуполі росіяни знищили частину унікальної мозаїки Віктора Арнаутова «Підкорювачі Космосу».
Про це у Телеграмі повідомив очільник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, передає Укрінформ.
Він зазначив, що при ремонті будівлі «Будинок зв’язку» росіяни планували повністю демонтувати мозаїку, але через піднятий маріупольцями резонанс, відмовились – навіть прозвітували про «десяток реставраторів з Росії, що прибули її рятувати».
Андрющенко опублікував фотографії з міста, де видно, як росіяни «реставрують» цю мозаїку, значна частина якої вже знищена отаким «ремонтом».
«Зараз будівлю відкрито ззовні. Росіяни уникають фільмувати саме мозаїку – чому? Тому, що значну частину її просто фізично знищено. Ось фото доказ за вчора (26 жовтня – ред.). Номером один позначено знищену частину. Номер два – невідновлену. Ну а в цілому стан «реставрації» бачите самі», – написав під фотографіями Андрющенко.
Він нагадав, що мозаїка «Підкорювачі Космосу» Віктора Арнаутова – це світовий культурний спадок. «Це наш спільний (умовно) спадок з РФ з радянського періоду. Того, за який вони «борються». І саме вони його знищили. Варвари 21 сторіччя», – додав Андрющенко.
Як повідомлялося, у тимчасово захопленому Маріуполі у 2024 році російські окупанти розпочали демонтаж будівлі «Будинку зв’язку», під загрозою знищення була унікальна мозаїка – монументальне панно 1964 року авторства маріупольця Віктора Арнаутова «Підкорювачі космосу».
Віктор Арнаутов (23.11.1896 р. – 22.03.1979 р.) – український радянський художник-монументаліст; член Спілки радянських художників України. Народився на Дніпропетровщині, юні роки жив у Маріуполі, з 1920 року – в еміграції. Викладав у Стенфордському університеті, був заслуженим професором факультету мистецтв. Він створив панно для метро і приміщення Всесвітньої бібліотеки в Сан-Франциско. У 1963 році переїхав до СРСР і прийняв радянське громадянство. Жив у Жданові (нині Маріуполь), де створив три роботи, одна з яких – «Підкорювачі Космосу».
Фото: Telegram/Маріупольська міська рада
У Львові 2 листопада розпочнеться XV міжнародний органний фестиваль, у межах якого протягом місяця у Львівському органному залі відбудеться 18 концертів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Напередодні його офіційного відкриття, 1 листопада о 21:00, відбудеться передвідкриття фестивалю – концерт при свічках знаного органіста з Вінниці Георгія Куркова.
Цьогорічний фестиваль проходитиме під гаслом «Музика, що дарує світло і натхнення». Зокрема, упродовж місяця відбудеться 18 концертів за участі 13 органістів із України та інших країн.
Окрім солістів Львівського органного залу – Олени Мацелюх, Світлани Позднишевої, Ольги Стрілецької, Марка Новаковича, Віталія Дворового – на фестивалі гратимуть запрошені органісти з інших країн та міст: Ярослав Врублевський (Польща, Варшава), Домінікас Дігімас (Вільнюс, Литва), Георгій Курков (Вінниця), Тетяна Жук-Сєдова (Київ), Валерія Балаховська (Київ), Наталія Лендєл (Ужгород), Світлана Бардаус (Чернівці), Ольга Чундак (Ужгород).
Під час XV Львівського міжнародного органного фестивалю звучатимуть великі симфонічні прем’єри, унікальні поєднання органа з іншими інструментами, відеоартом та електронікою.
Ознайомитися з програмою музичної події можна за посиланням.
Львівський міжнародний органний фестиваль започаткований 2007 року Львівським академічним будинком органної та камерної музики. Спочатку фестиваль проводився що два роки. За цей час на сцені Львівського органного залу виступали провідні органісти Європи та відбувалися цікаві колаборації.
В останні роки Львівський органний зал проводить фестиваль щорічно, навіть попри повномасштабну війну Росії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, хор «Гомін» Львівського органного залу планує виконати та записати всі хорові твори композитора Миколи Леонтовича до його 150-річчя, яке відзначатиметься у 2027 році.
Фото: lvivconcert.house/
-
Одеса1 тиждень agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Війна2 дні agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина Клопотенка – шеф-кухар показав романтичні кадри
-
Суспільство2 дні ago
На Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна зможе швидко відбудуватися після завершення війни
-
Україна1 тиждень agoнаступного тижня в Україні очікуються хвиля похолодання і багато дощів
-
Усі новини1 тиждень agoнезвичайне відкриття у Таїланді (фото)
-
Події5 днів agoУ Берліні розпочався Український кінофестиваль