У Києві презентували книгу «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система», яка відтворює хронологію воєнного злочину Росії, що забрав життя десятків українських військовополонених – оборонців Маріуполя.
Видання створили Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), платформа пам’яті «Меморіал» та видавництво The Ukrainians Publishing.
Передмову до нього написав командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» Денис «Редіс» Прокопенко
Книга складається із чотирьох частин. Як пояснює редакторка The Ukrainians Media Віра Курико, структура побудована таким чином, щоб дати читачеві можливість побачити як саму подію, долі людей, так і системний контекст, у якому цей злочин став можливим.
«Моїм завданням було зробити книгу стриманою, але зрозумілою. Я знаю ці тексти на пам’ять. Маю сказати, що це дуже складне читання, але роками працюючи з книгами, я розумію, що читання і не може бути простим, особливо в часи війни. Але в цій книзі ми говоримо буквально про все, що стосується злочину, про що зараз говорити можна», – зазначила вона.
У ніч проти 29 липня 2022 року в одному з приміщень колонії в захопленій росіянами Оленівці прогримів вибух. Він забрав життя щонайменше 47 українських військовополонених, яких утримували у закладі після героїчної 86-денної оборони Маріуполя.
Перша частина книги реконструює події до, під час та після вибуху. Розділ спирається на свідчення бранців, які вижили в «бараку 200», зібраних правозахисною організацією МІПЛ.
Другий розділ містить портрети та історії всіх, хто загинув у колонії. Цей розділ був спробою повернути їхні імена та голоси, говорить співзасновниця платформи пам’яті «Меморіал» Гаяне Авакян.
«Кожен, чиє ім’я тут записане, заслуговує не лише на згадку, а й на справедливість. Саме тому важливо фіксувати кожну історію, називати винних і робити правду видимою. Російські катівні намагаються знищити не лише людину, а й гідність і пам’ять про людину, і наша спільна справа зараз – не дозволити цьому статися», – наголосила вона.
Третя частина видання аналізує, чому міжнародна система правосуддя виявилася безсилою перед обличчям російських воєнних злочинів.
Станом на зараз, Росія так і не понесла відповідальності за жоден із них, а масове вбивство українських полонених в Оленівці не було навіть розслідуване країною-агресором. Українські юристи подавали зібрані матеріали до Міжнародного кримінального суду із закликом порушити розслідування.
Система міжнародного правосуддя лишається бездіяльною в той час, як українські полонені продовжують перебувати у нелюдських умовах, створених росією. Саме про тих, хто досі лишається в російському полоні оповідає останній, четвертий розділ видання.
«Полон має лише одну мету – відсторонити людину від участі у бойових діях. Але нелюдські умови, катування, показові суди та страти не мають з цим нічого спільного. Міжнародне гуманітарне право встановлює межі, щоб захистити тих, хто не воює. Росія системно та цинічно ці правила руйнує», – нагадала голова МІПЛ та співавторка книги Тетяна Катриченко.
Презентація зібрала понад 100 відвідувачів, зокрема колишніх полонених та родини загиблих в Оленівці.
Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій повернулися з Франції, де майже два тижні допомагали стримувати масштабні лісові пожежі.
Як передає Укрінформ, про це міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив у Фейсбуці.
Очільник МВС нагадав, що “це була перша місія української команди з надання допомоги державі – члену ЄС в межах Механізму цивільного захисту ЄС. До складу зведеного підрозділу увійшли 70 рятувальників і 15 одиниць спеціальної техніки”.
Десятки виїздів, сотні гектарів обстежених територій, осередки займання, які продовжували тліти під землею. Українські рятувальники патрулювали лісові масиви, за допомогою БПЛА виявляли нові займання та разом із колегами стримували вогонь.
“Ці дні стали не лише спільною роботою, а й досвідом, який об’єднав рятувальників з України, Франції, Словаччини та інших країн. Різні мови, але одна професія і мета: зупинити вогонь та захистити людей. Для українців ця місія стала можливістю поділитися своїм унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни”, – зазначив Вигівський.
За його словами, “кожного дня рятувальники десятки разів виїжджають на ліквідацію наслідків російських обстрілів та працюють у надскладних умовах. Але попри ці виклики ми завжди готові підставити плече нашим партнерам”.
“Гідна оцінка роботи української команди вогнеборців від керівництва Французької Республіки та численні слова вдячності місцевих жителів лише вкотре підтверджують, що ДСНС України – одна з найефективніших рятувальних служб Європи”, – наголосив міністр.
У МЗС рф відхилили пропозиції Туреччини та України щодо взаємної відмови від ударів по цивільних суднах у Чорному морі. Там також відкинули повернення до аналогу Зернової угоди 2022–2023 років, яку росія остаточно зірвала в липні 2023 року.
Речниця МЗС рф Марія Захарова у відповідь на заяву міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана заявила, що росія не отримувала офіційного запиту від Туреччини щодо такого мораторію. Також вона сказала, що росія не рекомендує механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи 2022-2023 років.
Поштовхом для турецької пропозиції став приліт дрона неподалік Новоросійського порту. Тоді постраждав корабель під прапором Туреччини, а троє моряків дістали важкі травми. Через це 9 серпня очільник МЗС Хакан Фідан звернувся до Києва та Москви з закликом припинити обстріли цивільного флоту в чорноморській акваторії. Україна надіслала росії пропозицію через невказану третю сторону через побоювання щодо впливу таких ударів на світове постачання продовольства.
Раніше Україна після відповідного прохання з боку США зменшила інтенсивність ударів по нафтових танкерах поблизу Новоросійська. Також було припинено атаки на судна, які не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російську нафту чи інші вантажі рф. В той же час відверта відмова Захарової від запропонованого Туреччиною та Україною обмеженого припинення вогню в Чорному морі демонструє небажання росії приймати участь у змістовних переговорах.
Раніше російські окупанти вдарили по цивільному судну з пшеницею поблизу Одеси. На борту спалахнула пожежа, загинув український моряк, ще троє людей постраждали.
У Білгород-Дністровському районі Одещини внаслідок нічної атаки російських безпілотників зруйнована будівля взуттєвої фабрики. Після удару загорілися їдальня, котельня та легковий автомобіль. Загиблих і поранених немає.
Вибуховою хвилею та уламками також пошкоджені скління і фасад адміністративної будівлі.
На іншій локації після атаки загорілися закинутий приватний житловий будинок та суха трава поруч.
Рятувальники ліквідували пожежі та наслідки атаки. До робіт залучали 15 вогнеборців і п’ять одиниць техніки.
Нагадаємо, цієї ночі окупанти вдарили безпілотниками по багатоповерхівці в Марганці. Внаслідок атаки загинула тримісячна дитина, ще 11 людей отримали поранення, серед них є діти.
Також російські війська атакували Запоріжжя безпілотниками. Один із дронів влучив в «Епіцентр», ще один – по території промислового підприємства. Зранку FPV-дрони атакували автівки в Запорізькому районі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
