Події
У Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
У столиці відбулася презентація проєкту цифрової фіксації пам’яток «Віртуалізація культурного надбання міста Києва».
Про це повідомляє КМДА, передає Укрінформ.
«У столиці презентували проєкт «Віртуалізація культурного надбання міста Києва: 3D-візуалізація, аудіогід, можливість додати «мозаїку» та участь у збереженні надбання кожному та інтерактивна мапа пам’яток та творів монументально-декоративного мистецтва, мозаїк, вітражів, керамічних панно, скульптур, живопису та інших творів другої половини кінця ХХ ст. у місті Києві, відцифрованих у 2025 році», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, цифрову фіксацію об’єктів культурної спадщини протягом 2025 року здійснювали профільні фахівці з цифровізації, краєзнавства та історії.
У межах проєкту методом створення 3D-моделей відцифрували шість пам’яток культурної спадщини Києва: монумент Магдебурзькому праву; церкву Миколи Притиска; будівлю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (колишню Київську духовну семінарію); Покровську церкву; дзвіницю церкви Миколи Доброго; Воскресенську церкву Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.
Загалом, як зазначають в КМДА, у Києві налічується 3 790 об’єктів культурної спадщини, з яких 2 512 внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, зокрема 356 пам’яток національного та 2 156 місцевого значення.
Роботи виконуються в межах Комплексної міської цільової програми «Цифровий Київ» на 2024-2027 роки на замовлення Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій за участю команди КП «ГІОЦ» Київ Цифровий.
Пам’ятки, відцифровані цього року, розташовані на території «Стародавнього Києва». Як наголошується, вони мають важливе значення для збереження автентичності історичної забудови, яка з часом потребує реставрації.
Ознайомитися з відцифрованими пам’ятками можна на ресурсі туристично-культурного хабу за посиланням.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА нагадують, що користувачі хабу можуть віртуально відвідати НЦНК «Музей Івана Гончара» з колекцією святкового одягу, історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Музей видатних діячів української культури.
Крім того, доступна цифрова подорож до Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» у вигляді окремого віртуального комплексного туру двома мовами.
До колекції також увійшли природні та рекреаційні маршрути: Русанівська набережна й Стежка на Трухановому острові, локації ВДНГ, зокрема Яблуневий сад і РАЦС № 1. Доповнює добірку VR-тур до Дуба Крістера – найстарішого дуба Києва.
Окрім 3D-моделей, віртуальних турів вебсайт пропонує онлайн-виставки, аудіогіди та інтерактивну мапу, що об’єднує найвідоміші туристично-культурні локації. Це дозволяє досліджувати історію та актуальний стан об’єктів у зручному форматі з будь-якої точки світу.
Як повідомляв Укрінформ, оцифрування пам’яток культури дасть змогу архітекторам працювати з точними цифровими копіями об’єктів, розташованих поруч із майбутніми проєктами, та враховувати їхню історичну цінність під час проєктування.
Фото: kyivcity.gov.ua
Дослідники з нідерландського Рейксмузею підтвердили автентичність картини Рембрандта «Видіння Захарія у храмі», у середу полотно буде представлено публіці вперше за кілька десятиліть.
Про це повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
Картина «Видіння Захарія у храмі» до середини ХХ століття вважалася роботою Рембрандта ван Рейна, але у 1960 році її вилучили з корпусу його робіт. За словами мистецтвознавців, це рішення грунтувалося на менш передових техніках дослідження, ніж доступні зараз.
Під час дворічних досліджень експерти порівняли картину з іншими роботами Рембрандта того ж періоду і дійшли висновку, що саме він написав її у 1633 році у віці близько двадцяти років.
Картина зображує біблійний сюжет про первосвященника Захарію, який дізнається від архангела Гавриїла, що у них з дружиною, незважаючи на їхній похилий вік, народиться син, майбутній Іван Хреститель. Сам Гавриїл на картині не зображений: його присутність передано світлом у правій верхній частині композиції.
Реставраторка Петрія Нобл зазначила, що зображення світла за допомогою товстих шарів фарби (техніка імпасто) було характерним для Рембрандта.
Зазначається, що картину передав музею у довгострокову оренду анонімний приватний колекціонер. Нинішній власник успадкував полотно від свого батька, який купив твір у 1961 році, і відтоді картина зникла з публічного доступу.
«Чудово, що люди тепер можуть дізнатися більше про молодого Рембрандта – він створив цю дуже зворушливу роботу невдовзі після переїзду з Лейдена в Амстердам. Це прекрасний приклад унікального способу, яким Рембрандт зображує історії», – сказав директор Рейксмузею Тако Діббітс.
Як повідомляв Укрінформ, за підсумками дослідження встановлено, що два твори з колекції музею Mauritshuis в Гаазі – “Портрет Рембрандта з горжетом” і “Етюд старого чоловіка” – не є роботами Рембрандта, а щодо третьої картини сумніви залишаються.
Фото: Koen van Weel/Х
На фронті загинув військовослужбовець, фотограф і кінооператор Вадим Тихоновський.
Як передає Укрінформ, про це Навчально-науковий інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка повідомляє у Фейсбуці.
Сьогодні, 2 березня, у Києві відбулося прощання з Вадимом Тихоновським.
В інституті розповіли, що Вадим народився 21 листопада 1996 року в Києві. У 2019 році він закінчив кафедру кіно- і телемистецтва інституту (творча майстерня Олександра Аліфанова) та брав участь у конкурсі короткометражних документальних фільмів «Кіноко», де представив стрічку «Створення».
Вадим співпрацював із театрами Києва, створював репортажі театральних вистав і художніх подій, зокрема Бієнале сценографії.
«Його портретні роботи вирізнялися глибоким психологізмом, гострим баченням і сміливою композицією – так формувався його власний мистецький почерк. Викладачі та однокурсники згадують Вадима як натхненного митця, мрійника, світлу і щиру людину», – зазначили в інституті.
З початком повномасштабної війни Вадима призвали до лав Збройних сил України. Він служив у 78-му окремому десантно-штурмовому полку, згодом був прикомандирований до 225-го окремого штурмового полку. Отримав кваліфікацію оператора БПЛА.
22 липня 2025 року Вадим зник безвісти в районі села Кіндратівка Сумської області під час бойового завдання.
Нещодавно його загибель була офіційно підтверджена. Зокрема, стало відомо, що Вадим загинув як Герой, врятувавши чотирьох побратимів.
«Молодий і талановитий. У якого попереду мало бути ціле життя… Навіки 28. Вічна пам’ять і шана Вадиму, який віддав життя за Україну. Світла пам’ять і вічна слава Герою», – наголосили в інституті та висловили співчуття батькам, які втратили єдиного сина.
Як повідомляв Укрінформ, у бою проти російських загарбників загинув Володимир Сінійчук – військовослужбовець, фотокореспондент газети «Рідний край» Полтавської області.
Фото з Фейсбук-сторінки Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Українська кіноакадемія у співпраці з Netflix оголосила про грантову програму для кінематографістів з України.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомляє у Фейсбуці.
«Розпочинається пʼятий раунд підтримки українських кінематографістів спільно з Netflix», – ідеться у повідомленні.
Цього року задля подальшої підтримки професійного розвитку українських митців та міжнародного просування проєктів ініціатива передбачає 15 грантів по 15 тисяч доларів на розробку сценаріїв українських повнометражних оригінальних ігрових авторських фільмів.
Відбудуться творчі зустрічі із продюсеркою Анною Кепінською та сценаристом Каспером Байоном («Висока вода», «Гевелій»), а також зі сценаристками Кларою Коханьською-Байон і Ніною Левандовською («Матері пінгвінів»).
Пройдуть ексклюзивні сесії з експертами EAVE (European Audiovisual Entrepreneurs), під час яких буде змога отримати консультації зі скриптдокторами та продюсерами щодо позиціювання проєкту та стратегій залучення фінансування.
Дедлайн подачі заявок – до 30 березня.
Деталі – на сайті Української кіноакадемії:
Спільна ініціатива вже продемонструвала відчутні результати – низка українських фільмів отримала міжнародне визнання на кінофестивалях класу «А», була представлена глядачам та взяла участь у провідних індустрійних платформах на Берлінському міжнародному кінофестивалі («Спеціальна операція», режисер Олексій Радинський; «Сліди», режисерки Аліса Коваленко та Марися Нікітюк); міжнародному кінофестивалі у Торонто («Ти — космос», режисер Павло Остріков; «За перемогу!», режисер Валентин Васянович);
Венеційському кінофестивалі («Пісні землі, що повільно горить», режисер Ольга Журба); Каннському кінофестивалі («Мілітантропос», режисери Єлизавета Сміт, Аліна Горлова та Семен Мозговий) тощо.
За останні чотири роки 200 представників індустрії отримали стипендії для продовження творчої діяльності.
Понад 900 українських режисерів, сценаристів, продюсерів пройшли освітні та менторські програми.
Гранти на розробку сценаріїв підтримали 73 кінопроєкти, а 30 фільмів на фінальних стадіях виробництва отримали фінансування для завершення постпродакшну.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві відбулася прем’єра документального фільму про Геннадія Афанасьєва – політвʼязня Кремля та українського військового, який посмертно отримав звання Героя України.
Фото: UNSPLASH
-
Суспільство4 дні agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Події4 дні agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Суспільство4 дні agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса4 дні agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна4 дні agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна4 дні agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова4 дні agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів