Connect with us

Події

У Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини

Published

on


У столиці відбулася презентація проєкту цифрової фіксації пам’яток «Віртуалізація культурного надбання міста Києва».

Про це повідомляє КМДА, передає Укрінформ.

«У столиці презентували проєкт «Віртуалізація культурного надбання міста Києва: 3D-візуалізація, аудіогід, можливість додати «мозаїку» та участь у збереженні надбання кожному та інтерактивна мапа пам’яток та творів монументально-декоративного мистецтва, мозаїк, вітражів, керамічних панно, скульптур, живопису та інших творів другої половини кінця ХХ ст. у місті Києві, відцифрованих у 2025 році», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, цифрову фіксацію об’єктів культурної спадщини протягом 2025 року здійснювали профільні фахівці з цифровізації, краєзнавства та історії.

У межах проєкту методом створення 3D-моделей відцифрували шість пам’яток культурної спадщини Києва: монумент Магдебурзькому праву; церкву Миколи Притиска; будівлю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (колишню Київську духовну семінарію); Покровську церкву; дзвіницю церкви Миколи Доброго; Воскресенську церкву Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.

Загалом, як зазначають в КМДА, у Києві налічується 3 790 об’єктів культурної спадщини, з яких 2 512 внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, зокрема 356 пам’яток національного та 2 156 місцевого значення.

Роботи виконуються в межах Комплексної міської цільової програми «Цифровий Київ» на 2024-2027 роки на замовлення Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій за участю команди КП «ГІОЦ» Київ Цифровий.

Пам’ятки, відцифровані цього року, розташовані на території «Стародавнього Києва». Як наголошується, вони мають важливе значення для збереження автентичності історичної забудови, яка з часом потребує реставрації.

Ознайомитися з відцифрованими пам’ятками можна на ресурсі туристично-культурного хабу за посиланням.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА нагадують, що користувачі хабу можуть віртуально відвідати НЦНК «Музей Івана Гончара» з колекцією святкового одягу, історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Музей видатних діячів української культури.

Крім того, доступна цифрова подорож до Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» у вигляді окремого віртуального комплексного туру двома мовами.

До колекції також увійшли природні та рекреаційні маршрути: Русанівська набережна й Стежка на Трухановому острові, локації ВДНГ, зокрема Яблуневий сад і РАЦС № 1. Доповнює добірку VR-тур до Дуба Крістера – найстарішого дуба Києва.

Читайте також: У Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку міської фотографії 1850–1930 років

Окрім 3D-моделей, віртуальних турів вебсайт пропонує онлайн-виставки, аудіогіди та інтерактивну мапу, що об’єднує найвідоміші туристично-культурні локації. Це дозволяє досліджувати історію та актуальний стан об’єктів у зручному форматі з будь-якої точки світу.

Як повідомляв Укрінформ, оцифрування пам’яток культури дасть змогу архітекторам працювати з точними цифровими копіями об’єктів, розташованих поруч із майбутніми проєктами, та враховувати їхню історичну цінність під час проєктування.

Фото: kyivcity.gov.ua



Джерело

Події

В мерії Вільнюса показали виставку «Одеса між війною і миром»

Published

on


У Вільнюській ратуші протягом червня експонувалася виставка фоторобіт одеського фотохудожника та фотожурналіста Бориса Бухмана «Одеса між війною і миром». В експозиції представлені кадри, які фіксують життя Одеси та південних регіонів України з початку повномасштабного вторгнення. Головний фокус виставки — стійкість людей, їхня щоденна боротьба, гідність і надія. Мета виставки – ще раз нагадати, що війна не закінчується і Україні потрібна підтримка та допомога.

Проєкт став черговим кроком у зміцненні відносин між Одесою та столицею Литви. Організатором виставки виступила група підтримки України Литовського союзу стрільців (LŠS). Представник групи у справах ЗМІ Йонас Йонушас зазначив, що виставка показує реальність, з якою зіткнулися мешканці колись мирного міста: «Іноді здається, що люди втомилися від новин, але ми не припиняємо розповідати про це суспільству. Ми не повинні зупинятися».


 

 

 





Джерело

Continue Reading

Події

На кіностудії Довженка розпочалися аварійно-відновлювальні роботи після російських атак

Published

on


“Унаслідок двох ракетних влучань були завдані значні пошкодження будівлям, інженерним мережам та об’єктам культурної спадщини, що розташовані на території кіностудії. Для проведення комісійного обстеження пошкоджених об’єктів культурної спадщини утворена відповідна комісія”, – ідеться у повідомленні.

Фахівці здійснюють оцінку масштабів руйнувань та визначають першочергові заходи, необхідні для збереження будівель і майна кіностудії.

Пошкоджені 18 будівель кіностудії, серед яких – пам’ятки історії науки і техніки національного та місцевого значення.

Зокрема зазнали пошкоджень головний знімальний павільйон (1927–1928 рр.), адміністративний та лабораторний корпуси, «Щорсівський корпус» (Музей кінофабрики), службові корпуси, цехи комбінованих зйомок, їдальня, електростанція, фільмотека, гуртожиток та інші споруди.

Також пошкоджені покрівлі, віконні конструкції, стіни та внутрішні приміщення будівель.

Зруйнована частина інженерних мереж: електроживлення, водопостачання та каналізація, пошкоджені колектори павільйонів, господарські споруди та частина територіального благоустрою.

Найбільших втрат кіностудія зазнала через пряме влучання у костюмний цех, де зберігалася одна з найбільших в Україні колекцій сценічного та кінематографічного вбрання.

Читайте також: 100 тисяч костюмів: Частина історії української культури, яку не повернути

“Першочергові аварійно-відновлювальні роботи спрямовані на захист приміщень від подальшого руйнування та створення умов для відновлення виробничої діяльності кіностудії”, – зауважили в Мінкульті.







Росія атакувала кіностудію Довженка в Києві / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

1 / 12

Як повідомляв Укрінформ, на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка врятували 120 знакових фільмів.



Джерело

Continue Reading

Події

У США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз

Published

on



Американська акторка Дейві Чейз, відома за роллю Самари Морган у фільмі жахів “Дзвінок” та озвученням Ліло у мультфільмі Disney “Ліло та Стіч”, померла від ускладнень, пов’язаних зі СНІДом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.

За даними судово-медичної експертизи округу Лос-Анджелес, основною причиною смерті названо ускладнення, пов’язані зі СНІДом. Серед інших чинників також зазначено хронічне вживання кількох психоактивних речовин. Смерть класифіковано як природну.

Минулого тижня менеджер акторки Джон Раян-молодший заявляв, що вона померла в лікарні від сепсису, який розвинувся на тлі менінгіту.

Колишня дитяча кінозірка, також відома як Дейві Шваллієр, почала зніматися у чотири роки, а свою першу роль у Голлівуді отримала у семирічному віці. Це була епізодична роль у популярному ситкомі “Сабріна — юна відьма” за участю Мелісси Джоан Харт.

Світову популярність Чейз здобула у 2002 році завдяки ролі Самари Морґан у фільмі жахів “Дзвінок”. Її героїня стала одним із найвідоміших образів сучасного горору: дівчинка-привид із довгим волоссям, яка виповзає з телевізора. За цю роботу Чейз отримала премію MTV Movie Award 2003 року в номінації “Найкраща лиходійка”.

Читайте також: У США засудили асистента Метью Перрі, який зробив йому смертельну ін’єкцію кетаміну

Того ж року вона озвучила головну героїню Ліло в мультфільмі «Ліло та Стіч», за що була відзначена премією Annie Award. Ще однією знаковою роботою Чейз стало озвучування Чіхіро Оґіно в англомовній версії культового аніме Хаяо Міядзакі “Віднесені привидами”.

Як повідомлялося, Дейві Чейз померла 16 червня в Лос-Анджелесі у віці 35 років.

Фото: imdb.com



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.