Події
У Києві відбудеться ретроспектива «Поетичне кіно. Розквіт»
У Києві у кінотеатрі “Жовтень” з 16 липня по 10 вересня відбудеться показ п’яти культових українських фільмів 1960-1970-х років.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомив у Фейсбуці.
Нова ретроспектива “Поетичне кіно. Розквіт” продовжить серію показів “Поетичне кіно. Витоки”, яку Довженко-Центр проводив із квітня по липень.
Її фокусом стали фільми, що передвістили ключову течію українського кінематографа.
Цього ж разу на великому екрані можна буде подивитися п’ять культових фільмів, що склали осердя кіноканону українських 1960-1970-х.
У програмі – “Камінний хрест”, “Вечір на Івана Купала”, “Білий птах із чорною ознакою”, “Захар Беркут” і “Пропала грамота”.
Кожен показ супроводжуватиметься вступним словом від кінознавців Довженко-Центру. Вони не лише доповнять контексти кожного фільму, а й допоможуть вибудувати загальну лінію тяглості поетики українського кіно, котру визначили як головну тему 2025 року.
На сайті “Жовтня” можна придбати квитки на деякі покази. Перший із них, “Камінний хрест” (1968) Леоніда Осики, відбудеться вже 16 липня.
Як повідомляв Укрінформ, на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах, який проходитиме з 4 по 12 липня, продемонструють чотири українські фільми.
Кадр із фільму “Камінний хрест”
Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Центр протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони опублікували дані ще низки блогерів, телеведучих та співачок, які підтримали війну та захоплення українських територій.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
Інформація опублікована у розділі “Рупори Кремля” на порталі War&Sanctions.
Російська пропаганда виправдовує агресію та воєнні злочини, використовує дегуманізацію та ненависть до України як паливо для війни, намагається легалізувати захоплення України та підірвати міжнародну підтримку України. ЦПД та ГУР ведуть системну спільну роботу з протидії таким зусиллям РФ та викриття її агентів впливу.
Серед фігурантів:
- латвійський проросійський блогер та ведучий авторської передачі на каналі “Соловьёв LIVE” Кирило Федоров, який у 2022 році був заарештований в Ризі за підтримку російської агресії проти України та звинувачений у розпалюванні національної ворожнечі, згодом вийшов під заставу та виїхав до РФ;
- російський телеведучий Юрій Кот, який у 2013-2014 року був ведучим “антимайдану”, після чого переїхав до РФ, публічно підтримав російських бойовиків на Донбасі та згодом повномасштабне вторгнення, активно поширює російські наративи;
- колишня народна артистка України Таїсія Повалій, з 2023 року має громадянство РФ, неодноразово брала участь у пропагандистських публічних заходах Росії на тимчасово захоплених територіях України.
Голоси російської пропаганди мають бути заблоковані в цивілізованому світі. До кожного, хто підтримує війну, насилля та окупацію мають бути застосовані відповідні санкції: заборону в’їзду, арешт майна та рахунків тощо, наголосили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило дані десятьох російських вчителів, які переїхали на тимчасово захоплені території для ідеологічного перевиховання українських дітей.
Помер український музикант, засновник і фронтмен гурту Adam Михайло Клименко.
Як передає Укрінформ, повідомлення про смерть музиканта з’явилося у неділю, 7 грудня, на його сторінці в Інстаграмі.
“На жаль, сьогодні вранці добре серце Міши зупинилося. Інформація щодо прощання буде згодом”, – йдеться у повідомленні.
27 жовтня гурт повідомляв про перенесення концертів у Львові, Чернівцях і Дніпрі.
19 листопада дружина артиста Олександра Норова повідомила в Інстаграмі, що “Михайло вже два місяці веде боротьбу з тяжкою хворобою – туберкульозним менінгітом, після тривалого лікування та перебування в реанімації він перебуває в комі”.
Михайло Клименко відомий своїми хітами “Повільно”, “Таку як є” та “Ау Ау”.
Йому було 38 років.
Як повідомляв Укрінформ, помер український музикант, співак і співзасновник гурту DZIDZO Олег Турко, відомий під сценічним псевдонімом Лесик.
Фото: facebook/Михайло Клименко
На 79 році пішов із життя український кінорежисер, сценарист, актор та педагог Вʼячеслав Криштофович.
Як передає Укрінформ, про це Національна спілка кінематографістів України повідомляє у Фейсбуці.
«Сумна звістка огорнула нас невимовним жалем. Перестало битися серце Вʼячеслава Сигизмундовича Криштофовича – людини великої внутрішньої культури, майстра, який умів у найпростішому побачити важливе», – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у Спілці кінематографістів, його фільми – «Самотня жінка бажає познайомитися», «Автопортрет невідомого», «Ребро Адама», «Приятель небіжчика» – давно стали частиною української кінематографічної пам’яті.
У спілці підкреслили, що Криштофович був митцем з особливою оптикою: уважним до деталей, співчутливим до характерів, відвертим у творчих пошуках. Навіть найменша з його «дрібниць життя» у кадрі ставала суттєвою. І ранні роботи, і пізні серіали, і сценарії, створені ним у співпраці, – все це свідчення виняткового таланту та чесності у професії.
«Свого часу Вʼячек, як його називали друзі, з’являвся в кадрі і сам: ще молодим зіграв у «Совісті» та «Серці Бонівура», а згодом – у «Першому правилі королеви». Але, напевно, найбільше він любив навчати тих, хто тільки приходив у професію. Він завжди зустрічав їх з надією та вірою і студенти Криштофовича пам’ятатимуть спокій, уважність і доброзичливу вимогливість майстра, завдяки яким виростали нові голоси нашого кіно. Для нас Вʼячек був колегою, другом, людиною зі світлими жартами й небайдужим серцем», – наголосили у спілці.
Далі про Вʼячеслава Криштофовича – кінорежисера, сценариста, педагога, Академіка Національної академії мистецтв України, Заслуженого діяча мистецтв України, Лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка, члена Правління Національної спілки кінематографістів України, будуть говорити його фільми та його учні, додали у спілці кінематографістів.
В’ячеслав Криштофович народився 26 жовтня 1947 року в Києві. Режисер-постановник Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Створив понад 20 ігрових картин для кінопрокату і телебачення. Академік НАМ України (2017). Лавреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2022). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член Національної спілки кінематографістів України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
-
Суспільство4 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Суспільство1 тиждень agoДо «Мрії» підключилися вже понад 2600 шкіл
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Усі новини1 тиждень agoінженери створили новий генератор, який перевершив аналоги