Connect with us

Події

У Києві відбувся міжнародний концерт-реквієм «Музика заради миру»

Published

on


У Національній опері України відбулася подія виняткового масштабу – концерт «Музика заради миру», в якому взяли участь понад 150 артистів з України, Австрії, Німеччини та США.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Зазначається, що мистецький проект «Музика заради миру» став даниною пам’яті жертвам війни й водночас – актом солідарності міжнародної мистецької спільноти з Україною.

У програмі концерту прозвучав «Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта та українська премʼєра «Кантати часів війни» Йорґа Відманна.

«Музика заради миру – це музика, яка долає мовчання війни. Її мова доступна всім. І сьогодні, в серці України, у центрі Києва, ця мова звучить особливо сильно, особливо чесно і особливо проникливо, адже Україна ціною страшних втрат боронить свою свободу, а відтак і свободу усіх європейців. Твори, які ми почуємо, написані в різні епохи, але єднає їх глибина почуттів і заклик до людяності у часи випробувань», – наголосив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Своєю чергою він висловив вдячність маестро Кенту Нагано, який вперше диригував оркестром Національної опери України, та композитору Йорґу Відманну за солідарність і підтримку. А також подякував усім тим, завдяки кому цей проєкт вдалося втілити у життя.

Як зауважили у МКСК, проєкт реалізований за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, Благодійного фонду «Відкрита музика міста», Національного будинку музики та Національної опери України.

Посол ФРН в Україні Мартін Єґер у своїй промові зазначив, що російська агресія завдає страждань, руйнує життя, проте український народ мужньо чинить опір. Він також наголосив, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну в цій боротьбі.

За його словами, завдяки музиці та мистецтву глядачі можуть відчути біль, надію і людську гідність, що зберігаються навіть у часи війни.

Перший відділ концерту – виконання «Реквієму» Моцарта – відкрив вечір глибокої емоційності та пошани. Його виконали хор і оркестр Національної опери України під керівництвом диригента Миколи Дядюри.

Вокальні партії прозвучали у виконанні знаних українських солістів — Лілії Гревцової (сопрано), Ірини Петрової (мецо-сопрано), Олександра Нікіфорова (тенор) та Сергія Ковніра (бас). Хормейстер – Богдан Пліш.

Як зазначається, «Реквієм», останній твір Моцарта, став музичним вшануванням памʼяті всіх українців, чиї життя були обірвані російською війною.

Читайте також: У Національній філармонії відбудеться українська прем’єра ораторії «Закликання віри і надії»

Другий відділ концерту – українська премʼєра «Кантати часів війни» Йорґа Відманна – глибоко вразив публіку. Композитор, один із найвідоміших сучасних митців Європи, створив твір, у якому поєднані тексти німецьких поетів та Біблії.

У Києві «Кантату» виконали обʼєднані хори Національної опери та Капели Лятошинського, оркестр Національної опери України, солістка Іда Алдріан (Австрія), хормейстер Богдан Пліш. Диригував маестро Кент Нагано (США).

У міністерстві підкреслили, що особливою частиною концерту стала участь у ролі читця лавреатки Нобелівської премії миру, правозахисниці Олександри Матвійчук.

Як повідомляв Укрінформ, у Люксембурзі відкрили третій фестиваль «Дні України». Цьогоріч він пройде під гаслом «Відродження замовчуваного мистецтва».

Фото: mcsc.gov.ua



Джерело

Події

У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою

Published

on



У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.

“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.

В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.

Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.

Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.

За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.

Читайте також: Жестова мова та геолокація: у застосунку 112 Ukraine з’явилися нові функції

В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.

Фото: Сумська ОВА



Джерело

Continue Reading

Події

Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців

Published

on


Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.

«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.

За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.

Читайте також: В Україні формується традиція комбатантської літератури – поетка і військова

Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.

“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.

Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.

Фото: Ольга Будник/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

На фронті загинув саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко

Published

on



На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.

“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.

Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.

“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.

Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.