Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

На виставці представлені понад 50 експонатів, частина з яких була в музейних фондах, ще частину принесли самі працівники.

Друкарські машинки, вінілові та касетні програвачі, радіоелектронні пристрої, кінопроєкційні апарати, фото та відеокамери, телевізори різних модифікацій, ігри, квитки – раніше були окремими речами, а сьогодні – звичайні мобільні додатки.

У Запорізькому краєзнавчому музеї відкрилась виставка техніки / Фото: Дмитро Смольєнко, Укрінформ

Серед експонатів – гасовий ліхтар початку ХХ століття. Такими користувалися, коли перевіряли залізничні вагони. Арифмометр «Фелікс», друкарська машинка «ОРТІМА», на якій відвідувачі можуть написати своє повідомлення…

«Я на своїх антресолях знайшла мобільні телефони. Самсунг 2005 року – мій перший телефон, мені його купили батьки в Бердянську на ринку. Я була тоді студенткою другого курсу. Телефон перемотаний скотчем, але для мене він дуже цінний. Він – дорога мені річ. Вчора, до речі, був день народження мобільного телефона», – зазначила завідувачка відділу новітньої історії Запорізького обласного краєзнавчого музею Ірина Коробова.

Вона говорить, що мета виставки – продемонструвати відвідувачам, наскільки багатофункціональним став звичайний мобільний телефон. Адже речі, якими ми раніше користувались, сьогодні замінили застосунки в телефоні.

Виставка працюватиме згідно з графіком роботи музею: четвер, п’ятниця, субота та неділя з 9:00 до 16:30 (каса завершує роботу за годину до закриття музею).

Як повідомляв Укрінформ, у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві 2 квітня відкрилась виставка «Мистецтво жити».

Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на керівника програми Олегу Коцюбу.

Як зазначив Коцюба, “у мене сьогодні сумний день народження: Національний фонд гуманітарних наук припинив дію нашого гранту на видання української літератури в англійському перекладі”.

За його словами, у листі пояснили припинення фінансування тим, що фонд “перерозподіляє свої фінансові ресурси в новому напрямі для просування порядку денного президента”.

Коцюба поінформував, що за цей грант мали вийти антологія українсько-єврейської поезії, книжка “Подорож вченого доктора Леонардо” Майка Йогансена і дві драми Лесі Українки. Він зауважив, що були наміри “винайняти ще одного редактора за ці кошти, але тепер не вийде”.

За словами Коцюби, ідея започаткування видавничої програми виникла кілька років тому, але остаточно оформилася у проєкт у 2021 році — з видання книжок “Бабин Яр. Голосами” Маріанни Кіяновської” та “В ізоляції” Станіслава Асєєва.

З того часу вийшли друком 14 книжок. 

Коцюба зазначив, що “у планах ще щонайменше 16 видань, над якими працюють”.

“Ми продовжимо робити те, що можемо, в міру наших можливостей, враховуючи ті ресурси, які у нас є. Але через три роки війни з Росією це буде набагато складніше, оскільки вся команда видавництва складається з мене та одного редактора”, — зауважив Коцюба.

Крім того, як поінформував Коцюба, Університет Нова-Саутістерн у Флориді нещодавно ухвалив рішення про ліквідацію програм з історії і філософії. Серед іншого закрили програму історика Джона Вестечка, який спеціалізується на Східній Європі, зокрема на історії України XX століття, Голодомору, наслідках насильства і перехідного правосуддя.

Як підкреслив Коцюба, “це означає, що уже наступного навчального року нові студенти більше не зможуть здобувати освіту за цими спеціальностями”.

На його переконання, “хоча рішення про скасування програм є внутрішньою справою закладу, це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарних програм у багатьох університетах США”. 

“Це стало наслідком рішень адміністрації Трампа, яка заборонила викладання деяких дисциплін, оскільки вони підпадають під категорію “Різноманітність, рівність і включення” (DEI), яку Трамп намагається знищити”, — додав Коцюба.

Як повідомляв Укрінформ, команда мільярдера Ілона Маска з Департаменту урядової ефективності США зупинила 89 контрактів в освітній сфері. Більшість були спрямовані на фінансування освітніх інновацій і досліджень, вивчення та запровадження найкращих освітніх практик.

Фото: harvard.edu

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

У відомстві зауважили, що сторони обговорили широкий спектр питань двостороннього співробітництва, зокрема підтримку європейської інтеграції України та міжнародні зусилля зі збереження культурної спадщини, яка постраждала внаслідок російської агресії.

Під час розмови Точицький висловив вдячність за внесок Данії у нову програму Ukraine2EU, яку спільно ініціювали Європейський Союз, Данія, Литва і Швеція з метою сприяння євроінтеграції України.

За його словами, трирічна програма, бюджет якої становить €16,7 мільйона, стане одним із ключових інструментів підтримки прогресу України на шляху до членства в ЄС.

Також український міністр подякував Данії за участь у першій міжнародній конференції «Співпраця заради стійкості», що відбулася 1 лютого в Ужгороді, та за приєднання до Декларації про посилення стійкості культурного сектору в Україні, ухваленої за результатами конференції.

Окрім цього, Точицький відзначив роль Декларації для розвитку міжнародної співпраці у сфері культури. «Консолідація міжнародної підтримки культурної спадщини України, оцінки втрат і збитків, посилення співпраці у сфері протидії незаконній торгівлі культурними цінностями сьогодні мають критичне значення», – наголосив він.

Сторони також обговорили перспективи подальшої співпраці між музеями двох країн для проведення виставкових проєктів.

Зокрема, як нагадали у МКСК, успішним проєктом стала спільна виставка 15 музеїв із дев’яти країн ЄС «Русь – вікінги на Сході» у Møsgard Museum в Орхусі (Данія) у 2022 році, до якої долучився Національний музей історії України.

Як повідомляв Укрінформ, 1 квітня Європейський Союз запустив програму Ukraine2EU для підготовки України до вступу та членства в ЄС.

Фото: mcsc.gov.ua