Події
У Києві відкрили фотовиставку про співпрацю України та Британії в Антарктиці
У Центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка для дітей в Києві відкрили фотовиставку “Спільна британсько-українська антарктична історія: наукова станція, криголам і… старовинна бібліотека”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Експозиція присвячена співпраці України та Великої Британії в Антарктиці, яка триває вже кілька десятиріч. Така ж виставка паралельно відкрилася у Лондоні.
“Ми щиро вдячні нашим партнерам із Національного антарктичного наукового центру України, які не лише підібрали фотографії, а й доповнили їх цікавими розповідями та коментарями. Завдяки цьому можна дізнатися багато нового. Головна ідея полягає в тому, щоб виставка проходила одночасно, і я сподіваюся, що в Лондоні вона вже також відкрилася”, – зазначила директорка Центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка для дітей Яна Біленко.
Вона висловила сподівання, що виставка користуватиметься популярністю як у Києві, так і в Лондоні, ставши ще одним кроком до взаєморозуміння та усвідомлення того, що наука — не щось далеке.
У Києві відкрили фотовиставку про співпрацю України та Британії в Антарктиці / Фото: КМДА
Як зазначив директор Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради Сергій Анжияк, цей проєкт демонструє, що бібліотека — це не лише про книги, а й про суспільний простір і місце для особистісного розвитку.
“Завдяки таким ініціативам бібліотека має змогу залучати дітей та молодь до науки, до актуальних проблем, які сьогодні вивчаються в Україні, а також до процесів, що відбуваються як у державному, так і в науковому вимірі. Я вважаю, що це надзвичайно важливо”, – підкреслив він.
На виставці можна побачити раритетні фото з британської станції “Фарадей”: про їздових собак, доставку пошти літаком. А Сполучене Королівство дізнається більше про новітні дослідження України на цій же станції та про “бойових пінгвінів” – українських полярників, які вступили до лав Збройних сил України.
Загалом представлено 26 світлин.
Під час заходу відбувся телеміст з представниками Елтемської бібліотеки, Британської антарктичної служби і станції “Академік Вернадський”.
У Києві виставка триватиме до 11 квітня. Вхід безкоштовний.
Як повідомляв Укрінформ, 15 березня науково-дослідний корабель “Ноосфера” із командою 30-ї Української антарктичної експедиції на борту прибув до станції “Академік Вернадський”.
Фото: КМДА
Пішов з життя член Національної спілки письменників України, представник Лаврської школи поезії Іван Семененко.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Український інститут книги.
“3 листопада відійшов у засвіти поет Іван Семененко”, – йдеться у повідомленні.
Лаврську школу поезії пов’язують також із Миколою Воробйовим та Олегом Лишегою.
Семененко – автор збірок “Святом прокушений простір”, “Обшири з горла предка”, “Даруємо так вітру молоток”, “Архіпелаги – Атоли”, “Нерозривне сонце”.
Він народився у 1936 року в Київській області. У 16 років намагався втекти з СРСР до української діаспори в Канаді, однак його затримали, а згодом засудили до 10 років мордовських політичних таборів. На волю вийшов у 1956 році.
Навчався він у Київському педінституті іноземних мов на факультеті французької філології. У бібліотеці відкрив для себе західноєвропейський модернізм, читав класиків в оригіналі й почав писати верлібром. У 1957 році за сприяння поета Миколи Гірника вірш Семененка “До Вітчизни” надрукували в газеті “Декада”. Однак після цієї публікації інші видання відмовлялися друкувати його поезії, звинувачуючи автора в “буржуазному націоналізмі”. Окрім того, поет був під постійним наглядом КДБ.
Певний час Семененко вчителював. Однак згодом його не приймали до школи на роботу через антикомуністичну творчість. Через це на початку 1980-х він влаштувався пожежником на кіностудії Інституту театрального мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Саме там поети Семененко, Воробйов та Лишега зблизились. Дослідники згодом назвуть їх Лаврською школою поезії.
У 2016 році Іван Малкович включив добірку віршів Семененка в “Антологію української поезії XX століття”. Також окремі добірки віршів поета можна прочитати в архіві журналу “Сучасність” (1993 рік), “Світовид”(IV (13) 1993 рік) а також на сайті мистецького журналу “Артанія”.
Детальну інформацію щодо часу та місця поховання повідомлять згодом.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні після важкої хвороби на 67-му році життя помер письменник Сергій Батурин (Онищенко), член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.
У Варшаві стартував 11-й фестиваль українського кіно Ukraīna!, який представить польській аудиторії 50 художніх, документальних та короткометражних стрічок.
У Варшаві фестиваль триватиме до 8 листопада, де покази відбуватимуться у кінотеатрах Atlantic і Amondo, а також у Центрі кінокультури імені Анджея Вайди, передає Укрінформ.
Під час відкриття кінофестивалю його директорка Беата Бєронська-Лях підкреслила, що попри війну, український кінематограф розвивається, а режисери знімають фільми не лише про бойові дії, а й про родину і повсякденне життя.
«Щороку ми замислюємося, чи буде нам що показати на фестивалі, чи виживе українське кіно під час війни і чи зможуть кіномитці продовжувати працювати. Сьогодні українські кінематографісти працюють у дуже складних умовах, часто під загрозою бомбардувань та повітряних тривог», – зазначила Бєронська-Лях.
Водночас, за її словами, українські режисери створюють не лише фільми воєнної тематики, а й комедії, мюзикли та сімейні історії.
Радник посольства України в Польщі Віталій Білий подякував організаторам кінофестивалю за популяризацію українського кіно в Польщі. Він також наголосив на важливості польської солідарності з Україною та розвитку спільних кінопроєктів.
Голова правління Української кіноакадемії Пилип Іллєнко зауважив, що завдяки опору українських військових кінематографісти мають можливість продовжувати роботу над художніми й документальними стрічками. Він підкреслив важливість осмислення і художнього відображення війни безпосередньо під час її перебігу.
Своєю чергою голова Польської кіноакадемії Даріуш Яблонський запевнив у подальшій підтримці українських митців з боку польської кіноспільноти. Він також відзначив багаторічні контакти між кінематографістами двох країн і необхідність спільно розповідати світові про їхній досвід.
Фестиваль відкрив фільм «Демони» режисерки Наталки Ворожбит. Це друга повнометражна робота Ворожбит після фільму «Погані дороги» та остання головна роль акторки Руслани Писанки.
Варшавську програму фестивалю 8 листопада завершить концерт польсько-українського гурту Dagadana. Музиканти наживо виконають музичний супровід до німого фільму Олександра Довженка «Сумка дипкур’єра».
Після завершення варшавської частини фестиваль у листопаді та грудні відбудеться ще в 11-ти містах Польщі, зокрема у Кракові, Вроцлаві, Гданську, Любліні, Глівіцах, Лодзі, Жешуві, Плоцьку, Бєльсько-Бялій, Зеленій Гурі, Познані та Перемишлі.
Як повідомляв Укрінформ, у межах 11-го фестивалю українського кіно в Польщі вперше запровадили освітню програму для школярів з майстер-класами з розпізнавання дезінформації у відеоконтенті.
Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва отримала від чеських партнерів 545 книжок для дітей та юнацтва чеською та німецькою мовами.
Про це повідомив у Фейсбуці Департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.
“Цінний книжковий подарунок від друзів із Чехії отримала Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. Фонди книгозбірні поповнили 545 видань чеською та німецькою мовами для дітей та юнацтва”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що такий дарунок став можливим завдяки чеській волонтерській платформі «Книги для України» та гостям із краю Височина Чеської Республіки.
«Це вже третя подібна передача літератури, що свідчить про сталу традицію підтримки українських установ у час, коли оновлення бібліотечних фондів є особливо важливим», – зазначають у книгозбірні.
Книги відкривають нові можливості для знайомства з мовами, літературою та культурою інших народів. Тож ця ініціатива є не лише вагомим внеском у збагачення бібліотечних фондів, а й прикладом плідної міжнародної співпраці, що сприяє культурному обміну та розширенню світогляду юних читачів.
Як повідомляв Укрінформ, у Роттердамі колекцію міської бібліотеки поповнили рідкісним виданням праці Еразма Роттердамського 1609 року, яке понад чотири століття вважали втраченим.
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна7 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів