Водночас із великою прозою видавці Франції залишаються обережнішими, очікуючи на твори, які житимуть поза воєнним контекстом. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла професорка та перекладачка української літератури Ірина Дмитришин.

«Україна змусила французів читати українську поезію. Саме поезія під час війни стала тим коротким, чуттєвим жанром, який дає змогу випустити емоції. Французи відкривають для себе поезію і починають згадувати, що у них теж поезія була важливою під час Першої світової», – зазначила Дмитришин.

За її словами, для багатьох французьких видавців публікація збірок української поезії стала також способом солідарності і підтримки України.

Натомість із великою прозою ситуація, на думку Дмитришин, складніша, оскільки переклад і підготовка роману тривають місяцями, а видавці не завжди впевнені, чи утримається інтерес публіки до моменту виходу книги.

«Французькі видавництва дуже дорожать своєю репутацією. Вони не хочуть бути видавцями “одноденки” і ризикувати своїм ім’ям. Вони хочуть те, що називають “вічною книжкою”, яка через десять років буде читатися поза контекстом війни», – пояснила вона.

Паралельно, за її словами, у Франції починає «пробиватися» перекладна українська дитяча література. Зокрема, кілька успішних проєктів на французькому ринку вже реалізувала творча майстерня «Аґрафка» у співпраці із «Видавництвом Старого Лева».

«І це книжки про сенси. Наприклад, «Майя, яка любить цифри», а ще чудовий проєкт «Війна, яка змінила Рондо». Бо важко говорити дітям про війну, але вони знайшли цей спосіб промовляти до дітей, які не живуть під бомбами, але чиї батьки хочуть донести, що означає війна. Отже, у дитячій літературі сьогодні є трохи успіху, і важливо його зафіксувати», – додала Дмитришин.

Як повідомляв Укрінформ, близько 300 міст та громад Франції на знак солідарності з Україною долучились до національної кампанїі з хештегом DesPagesJaunesEtBleues («Жовто-блакитні сторінки»).

Фото Укрінформу можна купити тут

У Дубенському замку на Рівненщині відкрили банерну виставку «Палац великих князів литовських у Вільнюсі: історичне поєднання Литви і України».

Про це віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка культури Тетяна Бережна заявила у коментарі власному кореспондентові Укрінформу в Польщі.

Віцепрем’єр-міністерка зазначила, що гуманітарний вимір є надзвичайно важливою складовою цьогорічної Конференції з відновлення України, на якій значну увагу приділено розвитку та зміцненню людського капіталу. За словами Бережної, той факт, що гуманітарний блок розпочинається з панелі, присвяченої культурі, підкреслює її значення під час війни – як для культурної дипломатії, так і для стійкості суспільства.

«Один із наших головних меседжів на цій конференції – інвестуйте в українських людей, інвестуйте в українську культуру. Ми розуміємо, що зараз Україна перебуває у складній ситуації, але попри це маємо надзвичайно сильну експертизу щодо того, як зміцнювати культуру під час війни і яким чином вона може бути елементом та запорукою національної безпеки», – наголосила Бережна.

Вона додала, що Україна, спираючись на власний досвід, закликатиме країни-партнери приділяти більше уваги розвитку культури у своїх державах, «тому що культура інколи відіграє вирішальну роль в опорі та стійкості населення».

Щодо того, на яку підтримку партнерів у сфері культури розраховує українська сторона під час конференції, віцепрем’єрка зазначила, що є конкретні запити.

«Ми працюємо над розвитком Українського фонду культурної спадщини. Це фонд, який створено за законодавством Бельгії (УФКС зареєстрований у листопаді 2025 року в Брюсселі – ред.). Наразі в ньому вже акумульовані майже €5 мільйонів, і ми закликатимемо інші країни долучатися до його фінансування. На конференції ми презентуватимемо кілька проєктів, які реалізуватимуться за кошти цього фонду», – поінформувала Бережна.

За її словами, частину коштів УФКС буде спрямовано на подолання наслідків російських атак на культурну спадщину, «які ми спостерігали останнім часом».

«Ми кажемо нашим партнерам: підтримуйте нас під час війни, але водночас розглядайте Україну як партнера. Ми маємо унікальну експертизу і готові нею ділитися. Ті країни, які реалістично дивляться на світ і розуміють, що Росія нікуди не зникає та становить загрозу для всього світу, усвідомлюють цінність нашого досвіду», – зазначила Бережна.

Як повідомляв Укрінформ, у польському Гданську в четвер розпочалася дводенна Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URС 2026).

Програму цьогорічної конференції поділено на п’ять тематичних напрямів: бізнес, безпека й оборона, інтеграція до Європейського Союзу, регіональний розвиток та людський капітал.

Фото Укрінформу можна купити тут