Події
У Києві відкрили фотовиставку про співпрацю України та Британії в Антарктиці
У Центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка для дітей в Києві відкрили фотовиставку “Спільна британсько-українська антарктична історія: наукова станція, криголам і… старовинна бібліотека”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Експозиція присвячена співпраці України та Великої Британії в Антарктиці, яка триває вже кілька десятиріч. Така ж виставка паралельно відкрилася у Лондоні.
“Ми щиро вдячні нашим партнерам із Національного антарктичного наукового центру України, які не лише підібрали фотографії, а й доповнили їх цікавими розповідями та коментарями. Завдяки цьому можна дізнатися багато нового. Головна ідея полягає в тому, щоб виставка проходила одночасно, і я сподіваюся, що в Лондоні вона вже також відкрилася”, – зазначила директорка Центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка для дітей Яна Біленко.
Вона висловила сподівання, що виставка користуватиметься популярністю як у Києві, так і в Лондоні, ставши ще одним кроком до взаєморозуміння та усвідомлення того, що наука — не щось далеке.
У Києві відкрили фотовиставку про співпрацю України та Британії в Антарктиці / Фото: КМДА
Як зазначив директор Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради Сергій Анжияк, цей проєкт демонструє, що бібліотека — це не лише про книги, а й про суспільний простір і місце для особистісного розвитку.
“Завдяки таким ініціативам бібліотека має змогу залучати дітей та молодь до науки, до актуальних проблем, які сьогодні вивчаються в Україні, а також до процесів, що відбуваються як у державному, так і в науковому вимірі. Я вважаю, що це надзвичайно важливо”, – підкреслив він.
На виставці можна побачити раритетні фото з британської станції “Фарадей”: про їздових собак, доставку пошти літаком. А Сполучене Королівство дізнається більше про новітні дослідження України на цій же станції та про “бойових пінгвінів” – українських полярників, які вступили до лав Збройних сил України.
Загалом представлено 26 світлин.
Під час заходу відбувся телеміст з представниками Елтемської бібліотеки, Британської антарктичної служби і станції “Академік Вернадський”.
У Києві виставка триватиме до 11 квітня. Вхід безкоштовний.
Як повідомляв Укрінформ, 15 березня науково-дослідний корабель “Ноосфера” із командою 30-ї Української антарктичної експедиції на борту прибув до станції “Академік Вернадський”.
Фото: КМДА
У Києві в Музеї книги і друкарства України відкрили експозицію робіт художника Єгора Толкунова «Херсон, який неможливо вкрасти».
Про це повідомила КМДА, передає Укрінформ.
Значна частина картин художника зберігалася у Херсонському художньому музеї імені Олексія Шовкуненка та була викрадена російськими загарбниками під час незаконного вивезення музейної колекції восени 2022 року.
За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, ця виставка цінна тим, що допомагає зберігати пам’ять, яку Росія намагається стерти разом із музейними колекціями, – пам’ять про Херсон і його людей, про українську культуру, яку неможливо вкрасти чи знищити.
“Кожне збережене ім’я митця, кожна робота, яку ми продовжуємо бачити та досліджувати, – це наш спосіб не дозволити окупантам переписати нашу історію. Сьогодні ми особливо гостро відчуваємо, наскільки важливо підтримувати Херсон і нагадувати про нього”, – зауважив Мондриївський.
Художник народився 18 липня 1943 року в селі Петрівка Генічеського району Херсонської області. У 1969-му закінчив Республіканське художнє училище в Кишиневі, навчався у реставраційних майстернях імені І.Грабаря у Москві, працював художником-реставратором у Бердянському художньому музеї. Від 1971 року працював у Херсонських художньо-виробничих майстернях, а з 1974-го був членом Національної спілки художників України.
Творчий доробок Толкунова охоплює різні періоди та мистецькі пошуки – від картин у “суворому” стилі радянського періоду та реалістичних і романтичних образів до конструктивних експериментів і живописної абстракції. Важливе місце у його творчості посідали тематичні полотна та портрети. Художник досліджував людину, її внутрішній світ, зв’язок минулого, сучасного і майбутнього. В останні роки життя його живопис став вільнішим за пластикою мазка та сміливішим у поєднанні кольорів.
У березні 2026 року співробітники Херсонського художнього музею ідентифікували дві роботи художника – “Автопортрет” 1987 року та “Ливарний цех” 1980 року. Їх виявили на фотографії Центрального музею Тавриди в окупованому Криму. Обидва полотна були серед експонатів, незаконно вивезених російськими загарбниками з Херсона.
У квітні 2026 року заочно повідомили про підозру незаконному директору Центрального музею Тавриди у викраденні майже 11 тисяч експонатів Херсонського художнього музею. Йому інкримінують воєнний злочин, вчинений групою осіб за попередньою змовою.
“Виставка “Херсон, який неможливо вкрасти” нагадує, що разом із музейними експонатами Росія не може викрасти пам’ять про українських митців, їхню творчість та історію українського Півдня”, – зауважили у КМДА.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2026 року у приміщенні Міністерства закордонних справ була представлена високоякісними артпринтами колекція Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, яку викрали російські загарбники .
Фото: Музей книги і друкарства України, Facebook, kyivcity.gov.ua
На 64-му Нью-Йоркському кінофестивалі, який триватиме з 25 вересня по 12 жовтня, відбудеться показ відреставрованого фільму Юрія Іллєнка “Криниця для спраглих”.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.
Стрічка була створена на кіностудії імені Олександра Довженка у 1965 році.
“Це не просто кіно. Це чиста візуальна поезія, загорнута у форму притчі. Це історія про літнього чоловіка, який доглядає криницю та ділиться водою з кожним подорожнім. У вимираючому селі він стає живим містком між минулим і теперішнім. Його спогади та реальність переплітаються, перетворюючи стрічку на глибоку філософську поему про час, пам’ять та наше коріння”, – зазначили у спілці.
Для Іллєнка (оператора геніальних “Тіней забутих предків”) цей фільм став режисерським дебютом. І одразу потрапив під ніж тоталітарної цензури. Радянська влада, злякавшись українського змісту стрічки, просто заборонила її на понад 20 років. Глядачі змогли побачити її лише наприкінці 80-х років.
Компанія Fixafilm філігранно відреставрувала кожен кадр, і тепер весь світ має змогу побачити унікальний візуальний стиль українського поетичного кіно у високій якості.
Нью-Йоркський кінофестиваль (NYFF) – один із найстаріших і найпрестижніших кінофестивалів у США, який не має конкурсної програми, а фокусується на демонстрації найкращих нових досягнень світового кінематографа.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 26 серпня відбудеться ретроспективний показ стрічки Кіри Муратової “Астенічний синдром”.
Фото: Dovzhenko Centre
У Києві відкрилася виставка картин із зображенням військової техніки ЗСУ криворізького художника Андрія Гука.
Виставку представила науково-дослідна установа ЗСУ, повідомляє кореспондент Укрінформу.
На ній подано близько 70 картин із зображенням військової техніки, яку використовують ЗСУ у російсько-українській війні, автором яких є художник із Кривого Рогу Андрій Гук.
За його словами, коли почалося повномасштабне вторгнення, його місто одразу опинилося у безпосередній близькості до бойових дій, бажання малювати в нього тоді не було. А творче натхнення з’явилося, коли українські «Нептуни» потопили російський крейсер «Москва». Згодом виникла ціла серія картин із зображенням військової техніки ЗСУ під назвою «Сталь перемоги».
«Як почалася повномасштабка, руки опустилися і нічого не міг робити, замовлення від людей не виконував. А як поклали крейсер на дно – одразу ж у майстерню, за фарби, і «Нептун» був перший, тобто зображення автомобільної установки з цією ракетою. З того і розпочався цей проєкт. Коли я вже не знав, яку ще військову техніку можна далі малювати – підказували мої друзі військові», – сказав художник.
Експертну допомогу митцю надавали у науково-дослідній установі ЗСУ, максимально достовірно й повно наповнюючи серію взірцями військової техніки, яку сьогодні використовують Сили оборони.
«Перед нами техніка різних країн, різних поколінь, різних конструкторських шкіл. Усе це Україна була змушена за надзвичайно короткий час освоїти, навчитися застосовувати, обслуговувати, ремонтувати, поєднувати й адаптувати до реальної війни. Тому ці сімдесят робіт – вже не просто колекція військової техніки, а портрет надзвичайної здатності українців вчитися й адаптуватися», – зазначив представник науково-дослідної установи ЗСУ Ігор Чепков.
Виставка «Сталь перемоги» приурочена до 35-ої річниці Незалежності України й демонструватиметься до 1 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві на вуличній виставці на честь лідера ОУН Євгена Коновальця показали військову техніку часів УНР.
-
Одеса1 тиждень agoАквапарки Одеси та області 2026: ціни, знижки й умови
-
Політика1 тиждень agoКорецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський запровадив проєкт підтримки дітей із прифронтових територій «Карпатська зміна»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували інклюзивний культурно-мистецький проєкт «Коло незламних»
-
Усі новини1 тиждень agoПотап прокоментував скандальні слова Полякової — що сказав репер
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» перевищила 6,6 мільярда
-
Суспільство1 тиждень agoУ МВА відреагували на намір Інфоксводоканалу підвищити тарифи на воду в Одесі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко