Політика
У Лондоні розпочався саміт щодо ситуації в Україні
У Лондоні розпочався саміт щодо ситуації в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба ОПУ.
«У Лондоні розпочався саміт щодо ситуації в Україні. Саміт організував Премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер. На заході обговорять виклики, які постали перед Україною та всією Європою, боротьбу проти російської агресії та пошуки шляхів до справедливого, стійкого миру. Зокрема говоритимуть про те, як зміцнити позиції України – продовженням військової допомоги та посиленням економічного тиску на Росію», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що за результатами зустрічі союзники скоординують позиції, напрацюють спільний план дій та конкретні кроки для закінчення війни справедливим миром і надання Україні надійних гарантій безпеки.
У саміті беруть участь лідери України, Великої Британії, Данії, Італії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції, а також міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта.
Як повідомляв Укрінформ, у суботу у Лондоні Президент України Володимир Зеленський і Премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер обговорили кроки для закінчення війни справедливим миром, гарантії безпеки та конкретні кроки посилення позицій України.
Фото: ОПУ
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про військового омбудсмана.
Як передає Укрінформ, згідно з карткою відповідного документа №13266, підпис глава держави поставив 18 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.
Документ підтримали 283 народні депутати.
Метою закону є створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняючи їх і не створюючи підстав для перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
Фото: ОП
Перед майбутнім військовим омбудсманом стоятиме багато викликів, та найбільшим буде боротьба зі зневірою, виснаженням і втомою військовослужбовців.
Таку думку висловила в телеефірі уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова, передає кореспондент Укрінформу.
“Мені здається, найскладніше – і з чим мені вже зараз доводиться стикатися – це боротьба зі зневірою військовослужбовців, їхнім виснаженням і втомою”, – сказала Решетилова.
За її словами, викликів буде багато з огляду на очікування суспільства щодо ефективності нової структури та масштаб системних проблем у секторі безпеки й оборони, які доведеться вирішувати.
Щодо можливості її призначення на посаду військового омбудсмана уповноважена заявила, що остаточне рішення – виключно за Президентом України.
“Я думаю, що в Україні є багато гідних кандидатур… Наразі нібито ми говоримо про те, що це можу бути я, але все залежить від того, як Президент оцінить мою попередню діяльність на посаді уповноваженої та яке рішення ухвалить”, – сказала Решетилова.
Вона повідомила, що відповідно до проєкту положення, поданого Президенту, гранична чисельність працівників Офісу військового омбудсмана становитиме 150 осіб, із них 60 планують набрати до кінця 2025 року. Відповідно до закону, військовий омбудсман має бути цивільною особою, але його заступниками можуть бути військовослужбовці.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.
Фото: Фейсбук / Olha Reshetylova
Росія продовжує спроби відновити роботу енергоблоків Запорізької атомної електростанції та використати її потужності для живлення південних регіонів РФ.
Про це у коментарі Укрінформу заявив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
За його словами, окупанти протягом кількох років намагаються перезапустити реактори попри очевидну неможливість це реалізувати.
«Ворог на Запорізьку атомну має апетит і цього року, але так само було й у минулому, і в позаминулому. Вони кожен рік ставлять собі мету перезапустити один чи два реактори, хоча розуміють, що це неможливо», – зазначив експерт.
У 2024 році Росія спробувала прокласти спеціальну лінію електропередач через окуповані території півдня України для з’єднання з енергосистемою півдня РФ, яка потерпає від хронічного дефіциту електроенергії.
«Вони намагалися створити лінію, щоб під’єднати Запорізьку АЕС до енергосистеми півдня Росії. Але завдяки діям Збройних сил України ці плани залишаються марними – неможливо окремо зробити лінію чи запустити енергоблок, все має бути синхронізовано», – пояснив Гончар.
Він підкреслив, що навіть зазнавши поразок у своїх планах, Кремль не відмовиться від можливості використати станцію для провокацій.
«Росія не відмовиться від сценаріїв провокування ядерного інциденту на одному з енергоблоків, як вони намагалися зробити у 2023 році. Тому й надалі потрібно докладати зусиль, щоб не допустити негативних сценаріїв», – наголосив експерт.
Гончар переконаний, що у перспективі Запорізька атомна електростанція неодмінно повернеться під контроль українського Енергоатому.
Як повідомляв Укрінформ, російська пропаганда активізувала інформаційні операції щодо Запорізької АЕС після заяви МАГАТЕ про критичні ризики безпеки станції.
-
Усі новини1 тиждень agoКрихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Події1 тиждень agoОголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Події1 тиждень agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень agoСвітлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Відбудова1 тиждень agoБанки профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴27,1 мільярда