Події
У Львові презентували книгу «Вірус Красної площі» про роботу українського журналіста у ворожій країні
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр Львівського університету.
Організаторами заходу, який проходив у межах Львівського книжкового форуму, виступили видавництво «Фоліо», Держкомтелерадіо та факультет журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, а модератором презентації був голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України та заслужений журналіст Олег Наливайко.
Як зазначається, український журналіст і публіцист Роман Цимбалюк багато років був українським кореспондентом у Москві, ставив прямі запитання Путіну та відкрито говорив про війну Росії проти України в епіцентрі ворожої пропаганди.
Його включення та публічні виступи стали символом принциповості, сміливості й професійної честі.
Анна Новакович була продюсеркою політичних телепроєктів, із 2017 року є продюсеркою та співавторкою Ютуб-каналу Романа Цимбалюка.
В автобіографічному романі «Вірус Красної площі» Цимбалюк у співаторстві з дружиною Анною Новакович детально описав «московський» період свого життя.
Як кореспондент агентства УНІАН він почав працювати у Москві з 2008 року, одразу після російсько-грузинської війни, а з 2017 року до січня 2022 року був останнім українським кореспондентом, акредитованим при МЗС Росії на постійній основі.
Презентація книги розпочалася зі вшанування хвилиною мовчання пам’яті загиблих Героїв, які віддали свої життя у кровопролитній війні проти російського агресора.
Після цього голова Держкомтелерадіо зауважив: «У самому анонсі нашого заходу є така фраза: «Чи є ліки, крім куль, проти чуми Кремля?» На це питання сьогодні ми спробуємо знайти відповідь. Поговоримо про інформаційну безпеку, про те, як Росія дуже швидко пройшла шлях до профашистського бандитського утворення, поговоримо про журналістику, про громадянську позицію кожного з нас».
Своєю чергою декан факультету журналістики Мар’ян Лозинський підкреслив надзвичайну актуальність заходу та його важливість насамперед для студентства.
«Новітня історія Львівського університету збагачується сьогоднішньою подією, яка має важливе національне значення для всіх нас, для колективу факультету журналістики, а особливо для студентів. Ця подія направду є дуже потрібна, і ми вдячні нашим колегам-авторам книги за те, що ви своїм писаним словом допомагаєте здобувати перемогу, за яку борються наші хлопці і дівчата на фронті», – зазначив він.
Представниця видавництва «Фоліо» Світлана Максимова також звернулася до студентів і зауважила, що книга стане особливо актуальною для них, допоможе зрозуміти, чи можливо якось вилікувати «вірус Красної площі», адже саме студентсво завжди стоїть на чолі найважливіших націєтворчих змін.
Надалі Наливайко розповів про обставини відрядження Романа до Москви та поділився спогадами про роботу колеги, його професіоналізм та інші аспекти його діяльності.
«Я був причетний до рішення в 2008 році відправити Романа Цимбалюка в Москву, і мушу зазначити, що на той час у нас було три критерії, на яких базувався наш вибір. Ця людина мала бути патріотом, професіоналом і тим, хто вміє достукатись до будь-кого. Ми вже знали, що Роман, без сумніву, справжній патріот і професіонал, але те, як йому вдавалося достукатися до путіна, стало величезною несподіванкою для нас і для всього світу», – акцентував він.
Розповідаючи про книгу, Цимбалюк коротко окреслив її тематику і завдання.
«Ми спробували через наш досвід зафіксувати на папері, чому росіяни стали такими, якими вони стали, і знайти відповідь на питання про те, чи є щось крім куль, щоб їх заспокоїти. Насправді ні, немає, але це не означає, що люди, які працюють зі словом, не повинні вести боротьбу. Додам, що в нашої держави є антидот від кремлівського вірусу, тож нас він не бере. Ця страшна війна триває 11 років, і я переконаний, що з інформаційною безпекою України все гаразд. Звісно, є багато втрат, страждають люди, міста, пам’ятки культури, але, думаю, усі від Харкова до Львова чудово розуміють, що Україна була, є і буде», – підкреслив автор.
Своєю чергою Новакович закликала присутніх не боятися висловлювати свої думки на папері й ділитися власним досвідом, не зраджуючи власних цінностей.
«Треба писати більше таких публіцистичних книг, статей, текстів у різних форматах, ділитися з аудиторією своїми думками. Ніяких секретів у цій книзі немає, вона просто дає можливість прочитати висновки людей, які дуже уважно спостерігали за тим, що відбувалося в російському суспільстві, за тим, як люди поступово перетворювались у тих, ким вони стали зараз», – пояснила авторка.
Під час зустрічі присутні дізналися багато про журналістські будні українця у ворожій країні, нюанси професійної діяльності, спілкування з російськими журналістами, особливості життя його сім’ї в столиці «імперії зла» тощо.
Наприкінці заходу Народний ансамбль пісні і танцю «Черемош» виконав кілька чуттєвих і проникливих композицій.
Як зауважила диригентка хору Тетяна Когут, найдієвішими ліками проти «вірусу Красної площі» є культура – українське слово, українська пісня.
«Культуру часто недооцінюють. Але ми маємо навчитися пишатись тим, що ми українці, відцуратися всього російського, і поки в Україні є наше слово, наша пісня, доти ми живі», – підкреслила вона.
Як повідомляв Укрінформ, український ПЕН оголосив 20 переможців стипендійної програми, яка покликана підтримати проєкти українських письменників і журналістів, котрі фіксують і осмислюють досвід війни.
Фото: Ярина Пришляк / Пресцентр Львівського університету
Події
У столиці Словенії відкрилася виставка українського народного строю
У Словенському етнографічному музеї в Любляні 29 травня відкрилася виставка «Вишивана Україна: народний одяг українців кінця ХІХ – ХХ століття».
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
Зазначається, що експозиція налічує 40 автентичних комплектів народного строю із фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові ім.Шептицького та приватної колекції Наталії Холод
Виставка пропонує поглянути на українське вишиття та народну ношу як на важливий елемент національної самоідентифікації і цінну частину культурної спадщини, де поєднуються історія, родинна пам’ять, традиції та українська ідентичність.
“Експозицію побудували навколо історичного контексту та особистих історій людей та родин, яким належав представлений одяг. Через ці мікроісторії відвідувачі зможуть побачити, як традиційні вишиті речі супроводжували українців у різні періоди життя та історичні епохи. Експонати розповідають про долі родин, майстрів і цілих поколінь, а також допомагають осмислити такі непрості сторінки української історії, як Голодомор, заслання до Сибіру, концтабори, дисидентський рух, радянська культурна політика, Чорнобиль і національне відродження кінця 1980-х років”, – йдеться у повідомленні.
Частиною проєкту стала історія колекціонерки Наталії Холод. Початок повномасштабної війни та вимушений переїзд із родиною до Словенії спонукали Наталію до активного вивчення та збереження українського традиційного одягу, зокрема, щоб підтримувати зв’язок українців зі своєю культурою та розповідати світу про Україну. Зараз її приватна колекція налічує понад 150 предметів із 12 регіонів України.
Організатори наголошують, що виставка стане простором міжнародного культурного діалогу між Україною та Словенією. Через народний одяг, особисті історії та музейні колекції українська культура постане перед європейською аудиторією як жива, глибока й самобутня традиція.

Проєкт реалізують за підтримки Посольства України у Словенії, Словенського етнографічного музею, міністерств культури України та Словенії.
Як повідомляв Укрінформ, на столичному Подолі в музеї «Кам’яниця київського війта» відкрили оновлену експозицію про історію міського самоврядування та роль війта у житті стародавнього міста.
Події
У Києві відкрилась виставка робіт художника і військового, присвячена Силам спецоперацій
У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка робіт художника та військовослужбовця Олександра Комʼяхова, присвячена 10-й річниці Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Як передає Укрінформ, про це командування ССО повідомило у Фейсбуці.
У серії творів зображені оператори спеціального призначення, бойова робота, побут, атмосфера служби і дух воїнів, які щодня за межею виконують надскладні завдання.
“Ці малюнки є моїм щоденником історій та знайомств, колекцією цікавих деталей, засобом комунікації та способом пізнання сучасного війська”, – сказав Комʼяхов під час відкриття виставки.
Також на заході презентували фотокнигу ССО. До неї увійшли, зокрема раніше неопубліковані світлини з особистих архівів операторів Сил спецоперацій з усіх ключових публічних операцій ССО за понад десятиріччя.
До відкриття виставки долучилися заступник генерального директора музею Дмитро Гайнетдінов і куратор проєкту – художник Антон Логов.
Ознайомитися з художніми творами та ССО на виставці можна буде до 29 липня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Україна відзначала День Сил спеціальних операцій.
Події
Скульптури малюків-засновників Києва переодягли у трипільське вбрання
З нагоди Дня Києва і Трійці скульптури малюків-засновників міста – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – переодягли у трипільське вбрання.
Відповідні фото опублікував у Фейсбуці автор скульптурної композиції на Поштовій площі Володимир Журавель, передає Укрінформ.
За його словами, “традиційно переодягли малюків до свят! В цей раз в образи трипільців!”.
Як зазначив Журавель, Трипільська культура є однією з яскравих найдавніших цивілізацій Європи епохи енеоліту та мідного віку (5400–2750 роки до н.е.), яка існувала на території сучасного Києва та України. Відзначилася високим рівнем розвитку ремесел, містобудуванням та землеробством.
Була відкрита українським археологом чеського походження Вікентієм Хвойкою в 1893 році. Перші знахідки – на вулиці Кирилівській у Києві, а у 1896 році масштабні розкопки біля села Трипілля на Київщині, яке й дало офіційну назву всій культурі.
Як нагадав скульптор, Хвойка презентував свої сенсаційні знахідки науковому світу в 1899 році на ХІ Археологічному з’їзді в Києві.
“Памʼятаємо, що Київ має дуже давню історію і ми є нащадками древніх цивілізацій які існували на території України!”, – підкреслив Журавель.
Він додав, що костюми створила Катерина Журавель, взявши за основу зображення на трипільській кераміці та історичні реставрації.
“Вінки також зробила Катерина Журавель, жоден дуб не постраждав, вінки були зроблені з гілок що попадали після грози”, – зауважив скульптор.
Кераміку створив Ярослав Гончар, взявши за основу знахідки на вулиці Кирилівській в Києві.
Жіноча трипільська статуетка була зроблена і подарована Олексою та Людмилю Альошкіними.
Як повідомляв Укрінформ, скульптури малюків-засновників Києва – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – до Великодня, 12 квітня, одягли в українське національне вбрання та спорядили їх великодніми кошиками.
Фото: Володимир Журавель / Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Відбудова5 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова5 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoДокументальний фільм про вплив війни на природу України здобув приз на фестивалі у Парижі
-
Усі новини6 днів agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Суспільство4 дні agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Усі новини1 тиждень agoексперти назвали найкращий варіант у 2026 році (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа місці Каховського водосховища виявили рідкісні види рослин Анонси
