Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Всупереч зливам, граду і шквальному вітру протягом чотирьох днів фестиваль відвідали 71 465 гостей.

«”Книжкова країна” не зупинилася: стенди трималися до останнього, книжки рятували під дощовиками, а черги на подіях не зникали, навіть коли стало відчутно холодно», – зауважили організатори.

Як зазначається, 77% відвідувачів придбали понад 85 000 книжок на загальну суму понад 32 млн грн. Середня ціна книжки становила 380 грн, а середні витрати на людину – трохи більше ніж 1000 грн, де понад 600 грн – на книжки, а близько 400 грн – на їжу, напої та розваги.

Буря в останній день зруйнувала частину інфраструктури фестивалю – збитки від негоди організатори оцінюють у понад 350 тис. грн.

Ярмарок об’єднав 103 видавництва, 15 книгарень, 18 незалежних авторів та близько 200 учасників загалом.

Упродовж чотирьох днів відбулися 507 подій: презентації, дискусії, автограф-сесії та майстер-класи.

Ключова тема фестивалю – кольори як продовження літературних історій у дизайні, театрі, кіно, ілюстрації та архітектурі.

За словами організаторів, середній вік відвідувачів становив 28 років, 82% гостей – жінки, 86% – кияни.

Також приїхали гості з Київської, Львівської, Чернівецької, Житомирської, Дніпропетровської, Чернігівської та Хмельницької областей.

Саме заради «Книжкової країни» на ВДНГ прийшли 75% відвідувачів , решта – погуляти й розважитися. 46% раніше не відвідували книжкові заходи, а 60% зазначили, що після фестивалю читатимуть частіше.

Як зауважили організатори, 95% відвідувачів зазначили, що стали щасливішими після «Книжкової країни».

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії книжкових блогерів цьогоріч стала книжка «Гемінґвей нічого не знає» письменника і ветерана Артура Дроня.

Фото Укрінформу можна купити тут

На Дерибасівській відновилась вулична виставка “Воля не смерть”, яку започаткував у 2022 році одеський художник Володимир Уманенко. У неділю 26 квітня близько 10 художників влаштували колективний перфоманс – зняли новорічний банер і на зворотній стороні прямо на тротуарі і зробили колаж для нової експозиції. Кожний митець використав відведену частину полотна, щоб виразити свої емоції та рефлексії на війну та події в Одесі та в Україні.

Проєкт стартував у березні 2022 року, на так званому ринку “Книжка”, де зібрав твори митців зі всієї України на одну тему – російсько-українська війна. Ідея була зрозуміла – важливо жити, важливо доносити неприємну правду про війну, підтримувати моральний стан та силу духа спротиву російській окупації.

Фото: Наталія Михайленко/Фейсбук.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми намагалися дати наше розуміння того, що ми очікуємо від музичної спільноти, але, знову ж таки, ви глибше в темі і повинні розуміти, що ми пропонуємо не виключний перелік того всього, що ми можемо отримати в напрямку музичному… Нам дуже важливо мати сучасне звучання, яке буде відображати те, що відбувається в нашій державі зараз, і ми будемо оцінювати власне унікальний стиль”, – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури Тетяна Бережна.

Вона зазначила, що йдеться не лише про створення пісень чи альбомів – фінансування можуть отримати також музичні фестивалі, кліпи, інші формати сучасного музичного контенту.

За словами урядовиці, одним із завдань програми є відкриття нових імен та створення умов, за яких молоді артисти можуть реалізуватися в Україні, тож дебютні проєкти фінансуватимуться на 100%. Також повне фінансування передбачене для контенту, орієнтованого на дітей. Інші музичні проєкти можуть отримати до 80% державної підтримки за умови співфінансування.

Бережна підкреслила, що подавати заявки на участь можуть лейбли, продюсерські центри, культурні організації та інші юридичні особи, але не фізичні особи.

Вона наголосила, що від музичної спільноти очікують не лише творчих рішень, а й продукту, який матиме попит і зможе конкурувати як в Україні, так і за її межами.

“Наше завдання як держави зробити так, щоб українського культурного продукту – достойного, цікавого, конкурентоздатного – ставало більше, щоб алгоритми доносили його до українців. Тому що мета цієї програми – через сучасний культурний продукт виростити покоління українців, які будуть мислити українськими сенсами, будуть стійкими до зовнішніх інформаційних впливів і будуть плекати українську ідентичність”, – сказала віцепрем’єр-міністр.

Відбір відбуватиметься у кілька етапів: від технічної перевірки заявок до оцінювання експертами та фінального пітчингу. Серед ключових критеріїв – якість ідеї, реалістичність бюджету, потенціал реалізації.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Мета ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.

У бюджеті на 2026 рік на програму закладені ₴4 мільярди. Із них ₴2,6 мільярда заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. На інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – ₴1 мільярд, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько ₴300 мільйонів.

Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок триватиме до 28 травня, з 20 травня по 5 червня триватиме перший етап перевірки документів, з 10 червня по 21 липня – експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.

Станом на 23 квітня на програму «Тисячовесна» були подані три заявки.

Фото Укрінформу можна купити тут