Connect with us

Події

У Музеї історії столиці відкрили виставку «Київський оберіг»

Published

on


У Музеї історії міста Києва відкрили історичний виставковий проєкт “Київський оберіг”, в експозиції: індивідуальні, побутові та суспільно-презентаційні обереги.
 

Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.






У Музеї історії столиці відкрили виставку «Київський оберіг» / Фото: КМДА

Експозиція розкриває тему сакральних уявлень, що з давніх часів формували духовний світ людини. Побудована вона на трьох рівнях охоронних практик – індивідуальному, побутовому та суспільно-презентаційному.

Проєкт демонструє, як віра в захисну силу предметів і символів супроводжує людство від найдавніших культур до сучасності.

«Цінність проєкту, який відкрили в Музеї, – у тому, що він показує безперервність українських традицій. Предмети нашої реальності з часом лише набуватимуть ще більшої ваги і стануть знаковими для майбутніх поколінь. Підтримувати такі виставки важливо, бо збережена пам’ять робить Київ сильнішим у випробуваннях», – зазначив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

У центрі експозиції – феномен оберега, що проходить крізь усі етапи історії: від особистих амулетів до державних символів.

За словами генеральної директорки музею Вікторії Мухи, “оберіг – це не лише предмет, це духовна сутність, де поєднані пам’ять, віра і любов. Він продовжує жити у сучасному місті, у наших родинах, у воєнному досвіді – як свідчення тяглості традицій і сили українського духу. Через символіку оберегів проявляється наша колективна ідентичність – внутрішній код незламності, що робить нас частиною історії і водночас її творцями”.

“Від давніх амулетів до національного прапора, від вишитої сорочки до татуювання з тризубом – усі ці форми об’єднані одним сенсом: прагненням зберегти себе, свій рід і свою землю. Сакральні символи, що супроводжують українців упродовж тисячоліть, до сьогодні є живими й актуальними. Під час повномасштабної війни вони лишаються символом віри, опору та сили”, – підкреслила директорка музею .

Особливе місце на виставці займає тема оберега в найтемніший і найтрагічніший для країни період – під час війни.

Символічними оберегами стають речі, що поєднують військових із родиною: листи, фотографії, предмети з рідної оселі, дрібниці, виготовлені власноруч близькими людьми. Або ж – своєрідні “трофеї”, які стали свідками доброї вдачі та збереженого життя: уламок кулі, що пролетіла повз, шолом, вервиця чи медальйон, які пройшли крізь ворожий вогонь.

У межах виставки музей спільно з фондом “Повернись живим” запустили благодійний проєкт “Твій донат – оберіг київського неба”.

Його мета – зібрати кошти на засоби для збиття ворожих БПЛА на маршрутах їхнього прольоту до столиці для 1 окремої важкої механізованої бригади.

Читайте також: У Києві відкрили виставку до 125-річчя художниці Катерини Білокур

Експозицію можна переглянути до 24 січня 2026 року згідно з графіком роботи музею: середа–неділя – з 12:00 до 19:00, понеділок, вівторок – вихідні.

Місце проведення: вулиця Богдана Хмельницького, 7.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві відкрилася виставка “Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд”, присвячена одному з найвідоміших поетів, шістдесятнику та політв’язню.



Джерело

Події

Померла авторка книжкової серії-бестселера «Шопоголік»

Published

on



У 55 років померла британська письменниця Мадлен Софі Вікгем, яка стала всесвітньо відомою за авторство книжкової серії-бестселера «Шопоголік».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.

Зазначається, що у Вікгем залишилися чоловік та п’ятеро дітей.

Загалом авторка, яка більш відома під псевдонімом Софі Кінселла, написала понад 30 книг, тираж яких перевищив 45 мільйонів примірників.

У квітні 2024 року письменниця оголосила, що наприкінці 2022 року їй поставили діагноз гліобластома (агресивний тип раку мозку), і що після операції вона пройшла променеву терапію та хіміотерапію.

Зазначається, що у 24 роки вона написала свій перший роман «Тенісна вечірка» про групу друзів, які беруть участь у турнірі вихідного дня.

Вікгем подала свій перший рукопис, написаний під псевдонімом Софі Кінселла, «Таємний світ мрій шопоголіка», не розкриваючи видавцям свою особу.

Книга, яка в деяких країнах видавалася під назвою «Шопоголік», була опублікована у 2000 році та стала першою з 10 частин серії «Шопоголік».

Історії розповідають про фінансову журналістку Беккі Блумвуд, яка має проблеми з контролем своїх витрат.

Перший і другий романи серії – останній під назвою «Шопоголік за кордоном» – були екранізовані. Стрічка «Шопоголік» режисера Пі Джей Хогана з Айлою Фішер та Г’ю Денсі в головних ролях вийшов у 2009 році.

Як повідомляв Укрінформ, помер український та американський письменник, перекладач та лінгвіст Юрій Тарнавський.

Фото: Sophie Kinsella/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Події

Лауреаткою премії у сфері нематеріальної культурної спадщини 2025 року стала вишивальниця Орися Рябунець

Published

on



Цьогоріч за премію змагалися 37 дослідників і майстрів, які багато років зберігають українські традиції.

Орися Рябунець – завідувачка канцелярії Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка, заслужена майстриня народної творчості України та одна з найвідоміших сучасних дослідниць української вишивки.

Премія, заснована Кабінетом міністрів, відзначає вагомий внесок у виявлення, фіксацію, збереження та популяризацію етнокультурної спадщини українського народу. Цьогорічне рішення комітету – визнання багаторічної праці майстрині, яка понад пів століття досліджує та відтворює традиції Полісся й інших регіонів України.

Переможниця – авторитет у сфері традиційної вишивки. Народилася у 1952 році на Івано-Франківщині, з дитинства переймала техніки ручного шитва від матері та бабусі. У її творчому доробку понад 90 технік вишивки, включно з рідкісними та майже втраченими. Її роботи вирізняють філігранність виконання, глибока етнографічна точність і впізнаваний авторський стиль, у якому традиція поєднується із сучасною естетикою, зазначили у Мінкульті.

За роки мистецької діяльності вишивальниця представила роботи на більш як 575 виставках – від музеїв України до галерей Польщі, Франції та Канади. Її твори зберігаються у музейних колекціях та культурних інституціях по всьому світу.

Рябунець проводить майстер-класи, консультує дослідників, навчає нове покоління майстрів. Її учениці вже стали лауреатками мистецьких премій і провідними діячками у сфері нематеріальної культурної спадщини.

Читайте також: Бібліотеці в Латвії передали 115 книг українською мовою

“Внесок Орисі Рябунець – це справжнє мистецтво, а також збереження живого зв’язку між минулим та сучасністю. Вона відновлює техніки, що зникають, та підтримує розвиток української ідентичності через традиційну культуру. Саме такі постаті формують культурну стійкість України й забезпечують передачу унікальних знань наступним поколінням”, – зауважили у міністерстві.

Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

Біля Галича археологи знайшли артефакт Трипільської культури

Published

on



На Прикарпатті, у селі Залуква, що біля Галича, археологи знайшли артефакт Трипільської культури – фігурку глиняного бичка.

Про це у Фейсбуці повідомив гендиректор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.

«Під час археологічних досліджень багатошарового поселення в урочищі Сад села Залуква, проведених відділом археології Національного заповідника «Давній Галич» та відтворення історичних ландшафтів у 2025 році, наші фахівці натрапили на унікальний артефакт — глиняну фігурку бичка Трипільської культури», – повідомив Володимир Олійник.

За його інформацією, знахідка датується етапом В ІІ (початок IV тис. до н.е.) і є цінним свідченням духовного світу та мистецьких традицій трипільців.

Читайте також: На Бакоті виявили давньоруське поховання дитини та скіфський наконечник стріли

Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам’яно-мідної доби (енеоліту). Розвивалася в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла у своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. Трипільські племена посідали простори Східної Європи від Карпат до Дніпра, від Полісся до Чорного моря.

Як повідомляв Укрінформ, у Галицькому замку археологи виявили елементи давнього оздоблення.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.