Події
У Миколаєві презентували виставку художніх виробів у межах мистецького проєкту «Пори року»
У Миколаєві відкрилася виставка художніх виробів «Тендітний березень» у межах мистецького проєкту «Пори року», присвяченого 125-річчю Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила організаторка заходу, голова ГО «Культурно-мистецька асоціація «Арт-спокуса», заслужена працівниця культури України Валентина Кривцова.
«Тендітний березень» – це друга подія мистецького проєкту «Пори року», організованого бібліотекою у співпраці з Культурно-мистецькою асоціацією «Арт-спокуса». Мета проєкту – ознайомити глядачів з творчістю талановитих особистостей Миколаєва і області, в роботах яких яскраво відображено красу нашого краю у різні пори року», – зазначила Кривцова.
На її думку, саме крізь призму творчості можна побачити та зрозуміти приховану філософію кожного сезону, відчути насолоду особливих моментів окремих місяців.
До експозиції «Тендітний березень» увійшли художні вироби шести мисткинь Миколаєва та області: Світлани Бойкової-Калюжної, Тетяни Веремієнко, Лесі Сайковської, Ірини Гурської, заслуженої майстрині народної творчості України Тетяни Ульянкіної та Алли Бондарєвої з Баштанської громади.
Майстрині приготували для виставки 16 живописних картин та декоративних панно, в яких яскраво відображено ніжну красу березня. Це розписні першоцвіти, живописні крокуси, вишиті й філігранно виконані паперові нарциси.
Весняної творчої атмосфери присутнім на заході додали музичні твори в оригінальному аранжуванні у виконанні директора дитячої музичної школи, гітариста, диригента Андрія Криворучка.
Як повідомлялося, у Миколаєві відкрилася підсумкова виставка культурно-мистецького проєкту “Берегині України”, головною метою якого є розповісти про важливу роль жінки-Берегині під час війни.
Команда фестивалю актуальної анімації та медіамистецтва Linoleum та Довженко-Центру спільно з анімаційною спільнотою та за підтримки Українського культурного фонду розпочала підготовку до святкування 100-річчя української анімації у 2027 році.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на фестиваль Linoleum.
«100-річчя української анімації – це не лише нагода згадати нашу історію, а й можливість разом визначити, якою ми хочемо бачити українську анімацію в майбутньому. Саме тому ми починаємо не зі святкування, а зі стратегічної розмови, до якої запрошуємо представників різних професійних середовищ», – зазначила директорка фестивалю Linoleum Анастасія Верлінська.
За її словами, протягом наступних місяців вони спільно напрацюють практичні рішення для виставкових і музейних проєктів, кураторських програм, освітніх форматів, створення нового контенту та використання сучасних технологій.
“Ми хочемо, щоб 2027 рік став не лише серією подій, а початком довгострокових змін, які посилять українську анімацію та зроблять її історію більш видимою як в Україні, так і за її межами», – зазначила вона.
До програми святкування увійдуть дослідницькі, архівні, дискусійні, фестивальні, освітні та індустрійні ініціативи з метою осмислення української анімаційної спадщини, актуалізації «сліпих зон» її історії та формування сталої моделі збереження й розвитку анімації як невіддільної складової культурної політики України.
До участі у фокус-групах долучаться представники анімаційної та аудіовізуальної спільноти, а також провідні фахівці й фахівчині, які формують розвиток відповідних напрямів – експерти у сфері музейної справи, архівної діяльності, продюсування, програмування фестивалів, цифрових технологій, культурної політики та міжнародної співпраці. Серед них – аніматор Микита Лиськов, представники/ці фестивалів Миколайчук OPEN, Sunny Bunny, KISFF та Docudays, Музею історії міста Києва, Українського дому, Squat 17b – культурний простір, Довженко-Центру тощо.
Презентація стратегії святкування відбудеться 29 вересня під час відкриття Міжнародного фестивалю актуальної анімації Linoleum у Довженко-Центрі.
Як повідомляв Укрінформ, фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва Linoleum – найбільший показ авторської анімації в Україні, який займається промотування незалежної анімації та створення сприятливих умов для розвитку анімаційної та суміжних індустрій в Україні.
У 2026 році фестиваль відбудеться з 29 вересня по 4 жовтня у двох локаціях Києва – UNIT.City та Довженко-Центрі.
Фото ілюстративне: скриншот відео
Організатори оприлюднили довгий список Премії книжкових блогерів «Книжкової країни», яка об’єднує 35 найобговорюваніших перекладів книжок, виданих у 2025-2026 роках.
Як передає Укріноформ, про це повідомило Читомо.
Як зазначають організатори, ключовим критерієм відбору став вплив на читацьку спільноту й популярність книжки серед читачів.
Формуючи довгий список, журі враховувало власні читацькі враження, інтерес до видань, а також те, як активно їх обговорювали у книжкових клубах і спільнотах.
На сайті фестивалю стартувало читацьке голосування за короткий список премії – воно триватиме до 31 липня. Проголосувати можна за посиланням.
За його результатами визначать 5 книжок-фіналістів. Переможця серед них обере журі Премії книжкових блогерів, а оголосять його 19 вересня під час фестивалю «Книжкова країна. Загадкова».
До складу журі цього сезону увійшли:
- Надія Панченко («Світло бібліотек»);
- Тетяна Гонченко («Непозбувний книгочитун»);
- Влад Рудніцький («Той, хто не любив читати»);
- Анастасія Іщенко («Книжковий восьминіг»);
- Євгенія Яцюк («Це ніхто не буде читати»);
- Настя Гавриш («Настя, що почитати?»);
- Наталя Телентюк («Ната в книжкових світах»);
- Анна Хакімова («Книжкова драконка»).
До довгого списку премії увійшли:
- «Жінки» (Крістін Генна, «РМ»);
- «Мої друзі» (Фредрік Бакман, #книголав);
- «Божественні супротивники», кн. 1 (Ребекка Росс, «РМ»);
- «Тисяча осяйних сонць» (Халед Госсейні, «Видавництво Старого Лева»);
- «Життя після «так» (Тейлор Дженкінс Рід, Artbooks);
- «Опівнічні діти» (Салман Рушді, «Фабула»);
- «Завіт води» (Абрахам Верґіс, Artbooks);
- «Катабазис» (Ребекка Кван, «Жорж»);
- «Поховай наші кості в опівнічній землі» (В. Е. Шваб, #книголав);
- «Інциденти у нас вдома» (Джош Малерман, «Ще одну сторінку»);
- «Наші дружини на дні морському» (Джулія Армфілд, «Ще одну сторінку»);
- «Сирени» (Емілія Гарт, Glimmer);
- «Траурно ваш» (Айві Фербенкс, Glimmer);
- «Пташиний короб» (Джош Малерман, «Лабораторія»);
- «Ми — Легіон, ми — Боб», кн. 1 (Денніс Тейлор, Lobster);
- «Послухач», кн. 1 (Петра Стеглікова, «Навчальна книга — Богдан»);
- «Пам’ять під назвою Імперія» (Аркаді Мартін, Vivat);
- «Затруєна чаша» (цикл «Тінь Левіафана»), кн. 1 (Роберт Джексон Беннетт, «Апріорі»);
- «Аґла. Алеф», кн. 1 (Радек Рак, «Видавництво Жупанського»);
- «Місто сходів» (Роберт Джексон Беннетт, «Апріорі»);
- «Фамільяр» (Лі Бардуґо, Vivat);
- «Псалом для дикостворених» (Бекі Чемберс, Vivat);
- «Повернення Рейчел Прайс» (Голлі Джексон, Readberry);
- «Пісня Ахілла» (Медлін Міллер, Vivat);
- «Світанок перед Жнивами» (Сюзанна Коллінз, BookChef);
- «Не закохані» (Алі Гейзелвуд, Vivat);
- «Чорти» (Джо Аберкромбі, Nebo BookLab Publishing);
- «Одне темне вікно» (Рейчел Ґілліґ, Nebo BookLab Publishing);
- «Бджолине жало» (Пол Мюррей, «Видавництво Старого Лева»);
- «Якщо зі світу зникнуть коти» (Ґенкі Кавамура, «Ще одну сторінку»);
- «Весільний народ» (Елісон Еспач, «Фабула»);
- «Проєкт “Аве Марія”» (Енді Вейр, «Видавництво 333»);
- «Книга гуски» (Іюнь Лі, «Видавництво Старого Лева»);
- «П’ята фігура» (Робертсон Девіс, Stretovych);
- «Бірнамський ліс» (Елінор Каттон, «Лабораторія»).
Навесні переможцем премії стала збірка Артура Дроня «Гемінгвей нічого не знає» (Видавництво Старого Лева), а торік восени перемогли одразу дві книжки – «Зайчик» Мони Авад («Жорж») і «Дім на краю світу» Майкла Каннінгема («Лабораторія»).
Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі «Книжкова країна», який відбувся 23-26 квітня у Києві на ВДНГ, відвідувачі придбали понад 85 000 книжок, ще 1 580 зібрали для військових на фронті, а понад 400 передали сільським бібліотекам.
Фото Укрінформу можна купити тут
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов привітав акторку театру та кіно Аду Роговцеву з днем народження, наголосивши, що вона є прикладом справжнього служіння українській культурі.
Допис і відеопривітання він опублікував у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Є люди, чия присутність у культурі давно вийшла за межі професії. Ада Роговцева саме така людина. Видатна акторка, яка десятиліттями творить українське мистецтво, а у найважчі для країни часи завжди поруч зі своїм народом”, — зазначив Буданов.
Він наголосив, що талант Роговцевої, її людська гідність, чесність і любов до України викликають щиру повагу багатьох поколінь українців.
“Дякую за Вашу працю, за Вашу принципову позицію і за приклад справжнього служіння українській культурі. З днем народження, дорога пані Адо! Многая літа!” — зазначив керівник ОП.
Ада Роговцева сьогодні святкує 89-ліття. Вона народилася 16 липня 1937 року у Глухові Чернігівської області.
Роговцева є Народною артисткою УРСР (1967), Народною артисткою СРСР (1978), Героєм України (2007).
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Одеса1 тиждень ago
Атака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Одеса1 тиждень ago
Відкриті пляжі Одеси: скільки працює та які правила
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей вшосте за добу оголошували повітряну тривогу
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть фільм «Відбій повітряної тривоги»
-
Одеса1 тиждень ago
Обстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Війна1 тиждень agoДефіцит Patriot — Україна може отримати ліцензію на виробництво ракет — Флеш