Події
У Миколаєві презентували виставку художніх виробів у межах мистецького проєкту «Пори року»
У Миколаєві відкрилася виставка художніх виробів «Тендітний березень» у межах мистецького проєкту «Пори року», присвяченого 125-річчю Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила організаторка заходу, голова ГО «Культурно-мистецька асоціація «Арт-спокуса», заслужена працівниця культури України Валентина Кривцова.
«Тендітний березень» – це друга подія мистецького проєкту «Пори року», організованого бібліотекою у співпраці з Культурно-мистецькою асоціацією «Арт-спокуса». Мета проєкту – ознайомити глядачів з творчістю талановитих особистостей Миколаєва і області, в роботах яких яскраво відображено красу нашого краю у різні пори року», – зазначила Кривцова.
На її думку, саме крізь призму творчості можна побачити та зрозуміти приховану філософію кожного сезону, відчути насолоду особливих моментів окремих місяців.
До експозиції «Тендітний березень» увійшли художні вироби шести мисткинь Миколаєва та області: Світлани Бойкової-Калюжної, Тетяни Веремієнко, Лесі Сайковської, Ірини Гурської, заслуженої майстрині народної творчості України Тетяни Ульянкіної та Алли Бондарєвої з Баштанської громади.
Майстрині приготували для виставки 16 живописних картин та декоративних панно, в яких яскраво відображено ніжну красу березня. Це розписні першоцвіти, живописні крокуси, вишиті й філігранно виконані паперові нарциси.
Весняної творчої атмосфери присутнім на заході додали музичні твори в оригінальному аранжуванні у виконанні директора дитячої музичної школи, гітариста, диригента Андрія Криворучка.
Як повідомлялося, у Миколаєві відкрилася підсумкова виставка культурно-мистецького проєкту “Берегині України”, головною метою якого є розповісти про важливу роль жінки-Берегині під час війни.
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.
“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.
“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.
Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.
“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.
Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.
У Литві скасували виступи колишнього учасника гурту Modern Talking Дітера Болена після його висловлювань про те, що Росія та Німеччина колись були «командою мрії».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.
Зазначається, що 72-річний німецький музикант мав виступити зі своїм гуртом Blue System у Клайпеді 20 листопада, а 21 листопада – у Каунасі.
Про концерти оголосили на початку тижня, але пізніше інформація про них зникла з сайтів майданчиків та сервісів продажу квитків.
«Ми проконсультувалися з організаторами та дійшли згоди, що подібний захід не повинен проходити на нашій арені», – зазначив представник «Жальгіріс-Арени» Мантас Ведрікас.
Хоча офіційно причину скасування не назвали, литовський суспільний мовник LRT пов’язує це з листопадовим інтерв’ю Болена. У ньому артист заявив, що «Росія і Німеччина – це була, по суті, команда мрії, тому що у нас була дешева енергія, справи йшли дуже добре. З суто економічної точки зору це було так: у одного є одне, у іншого – інше». Він порівняв це з успіхом Modern Talking та додав, що «від цього відмовилися з міркувань моралі».
Після 2022 року музикант засуджував війну в Україні, але водночас виступав проти надання зброї Києву, заявляючи, що конфлікт нібито не можна вирішити силовим шляхом.
Як повідомляв Укрінформ, Литва до 19 лютого 2031 року заборонила в’їзд до країни грузинському реперу Гіо Піка (Георгій Джіоєв), який виступав в окупованому Криму.
Фото: Sven Mandel, CC BY-SA 4.0
-
Усі новини5 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Усі новини7 днів agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна5 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна6 днів agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Війна1 тиждень agoМи знаємо більше: США не потрібна допомога України у відбитті дронів, — Трамп
-
Війна6 днів agoФедоров анонсував цифровізацію війська через ШІ-технології