Про це повідомили у Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА, передає Укрінформ.

Зазначається, що фестиваль об’єднав українську та міжнародну професійну спільноту архітекторів, дизайнерів, урбаністів, митців, студентів та всіх поціновувачів архітектури.

У програмі «ВЕЖІ» – лекції, дискусії, та нові погляди на те, як минуле може допомогти створювати майбутнє, цей фестиваль, який триватиме до 5 вересня, є важливим майданчиком для професійного діалогу та обміну досвідом.

За словами директорки департаменту архітектури та містобудування Львівської ОВА Олени Василько, зараз ми живемо в час, коли особливо важливо вміти дивитися назад, щоб зрозуміти, куди рухатися вперед.

Для Львівщини це питання особливо важливе, бо регіон має унікальну історичну та культурну спадщину, але водночас треба відповідати на нові виклики — розвиток громад, відновлення територій, сучасну інфраструктуру, безбар’єрність та якість міського середовища.

«ВЕЖА» — це можливість обмінюватися досвідом, баченнями та практиками, говорити про сучасні рішення і разом формувати бачення того, яким буде простір України завтра», – підкреслила Василько.

Як повідомлялося, Міжнародний архітектурний фестиваль «ВЕЖА» проходить у Львові з 2018 року та вже став важливою платформою для професійного спілкування, нових ідей, партнерств і дискусій про майбутнє українських міст.

Фото: loda.gov.ua

Організатором є Українсько‑японський центр КПІ ім. Ігоря Сікорського, який відзначає 20-річчя діяльності, повідомляє Укрінформ.

Програма охоплює заходи, спрямовані на поглиблення знань про мову, історію, культуру, літературу та національні традиції Японії.

Програмою передбачені виставки «Історія сумо» та «Розвиток сумо в Україні», фотовиставки, тематичні експозиції традиційних мистецтв (ікебана, бонсай, ошібана, темарі тощо), демонстрації та майстер-класи з бойових мистецтв (сумо, айкідо, карате, кендо, кюдо тощо), концерти традиційних інструментів.

Також заплановані вистава ракуго (традиційний японський театр одного актора), презентації та майстер-класи з японської мови та мистецтв, лекції на теми українсько-японського бізнес-співробітництва, японського театру та інші.

«Японія за ці роки війни продемонструвала себе не просто партнером, а великим і надійним другом нашого народу. Вона у найскладніші періоди не відверталася від нашого народу, а робила все, щоб підтримати нас технологічно і навіть ментально», – зазначив ректор КПІ Андрій Мельниченко.

Новопризначений посол Японії в Україні Йо Осумі зі свого боку подякував за виставки, присвячені сумо, ікебані та аспектам японської підтримки для України.

«Хочу сказати українським друзям, що японський народ сильно поважає українців. Я особисто дуже поважаю українців за те, що вони продовжують щодня з мужністю боротися», – зазначив дипломат.

Як повідомляв Укрінформ, 1 вересня заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Японії в Україні Йо Осумі.

Про це на брифінгу повідомила віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Станом на сьогодні, спочатку повномасштабного вторгнення, нам вдалося евакуювати 750 000 музейних експонатів. В контексті всіх викликів ця кількість насправді є невеликою, але наші зусилля стануть більш системними, після того, як уряд встановив чіткі правила евакуації, прийнявши постанову №229, яка зобов’язує нас евакуйовувати цінності з музеїв, які знаходяться в межах 50 км до лінії бойового зіткнення. Щоб здійснювати це і виконувати умови і положення постанови, ми маємо мати врешті-решт руки, бачення, стратегію, як це робити. І сьогоднішня презентація Координаційного центру евакуації загрожених колекцій є, власне, той приклад, як наша місія трансформуються в конкретні практичні кроки”, – сказала Бережна.

Як нагадав на презентації перший заступник міністра культури України Іван Вербицький, Міністерство культури оновило правила евакуації музейних колекцій на основі рекомендацій Європейської комісії

Зокрема, евакуацію музейних колекцій та цінностей регулюють два документи – постанова уряду № 229, ухвалена у лютому 2026 року та законопроєкт № 14391, який схвалений Верховною Радою в першому читанні, додав він.

“Законопроєкт передбачає, що під час воєнного стану евакуація здійснюється. відповідно до положення визначення відповідної постанови Кабінету Міністрів і, власне, встановлює відповідальність всіх, хто є власниками, органами управління музеїв цієї агломерації. Так само законопроєкт може ввести поняття депозитарій. Депозитарії – це окремі інституції, створені для, власне, збереження музейних колекцій, в тому числі евакуйованих. І так само законопроєкт може врегулювати питання евакуації музейних колекцій за кордон”, – розповів Вербицький.

Наразі, як нагадав він, серед причин вивезення музейних предметів за кордон є експонування або реставрація.

Мінкульт презентував Координаційний центр з евакуації загрожених колекцій / Фото: Володимир Тарасов. Укрінформ

1 / 7

Як зазначив Вербицький, наразі Мінкульт проаналізував інформацію щодо кількості музеїв в 50-кілометровій зоні від лінії бойового зіткнення, кількості музейних предметів, а також необхідних обсягах сховищ в місцях збереження, куди музейні колекції можуть бути релоковані, також проведено аудит 131 потенційного місця збереження в 10 областях, та наголосив на необхідності координації взаємодії між музеями, звідки евакуюють музейні колекції, і місцями збереження, налаштування цієї взаємодії, врахування всіх аспектів в кожному випадку.

“Ми сподіваємося, що наступного року будемо мати можливість також бюджетних інвестицій для того, щоби обладнати ці постійні місця збереження”, – зазначив він.

Як розповіла на презентації директорка Координаційного центру з евакуації загрожених колекцій Ольга Сало, завданням координаційного центру буде консультаційна підтримка щодо всіх етапів евакуації, експертна підтримка, вирішення локальних питань, супровід всього процесу переміщення цінностей. Передбачена можливість залучати до процесу оцінки ризиків та евакуації вузькопрофільних фахівців, реставраторів.

Також фахівці Центру будуть оцінювати спроможність сховищ розмістити ту чи іншу колекцію, необхідність облаштування їх спеціальним обладнанням тощо, координувати процес евакуації між адміністрацією музею, місцевою владою та приймаючою стороною.

Як наголосила Сало, приватні колекції не перебувають у сфері відповідальності Координаціного центру з евакуації загрожених цінностей.

Музеї можуть звернутися до Центру за номером гарячої лінії +380770152755 або заповнити заявку онлайн.

“Сьогодні ми починаємо роботу центру. Пріоритет – фронтові райони, але консультації доступні для всіх музеїв. Підзвітність і координація з Міністерством культури, конфіденційність, безпека даних зі зрозумілих причин і гнучкість та зворотний зв’язок – це важливий пункт для нас”, – сказала Сало.

Координаційний центр з евакуації загрожених колекцій діятиме за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Як повідомляв Укрінформ, приміщення Національного художнього музею України пошкоджено внаслідок російської атаки. Музей було зачинено на невизначений термін.