Про це на брифінгу розповів заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький, передає кореспондент Укрінформу.

“Цього року майже один в один маємо ті самі цифри зареєстрованих потенційних вступників, мається на увазі людей, які зареєструвалися на НМТ, фактично ідентичні цифри із минулим роком. …Минулого року зареєструвалося на написання НМТ 312 508 осіб. Цього року, мені здається, що важко було таке придумати, 312 490 осіб. Отже, на 18 осіб менше”, – сказав Винницький.

Як додав заступник міністра, кількість зареєстрованих на НМТ може збільшитися, з урахуванням тих, хто зареєструється на складання тесту в додатковий період реєстрації.

“У нас ще може бути додаткова реєстрація на НМТ, вона триває впродовж буквально цього тижня, і ці цифри можуть збільшитися”, – сказав Винницький.

Заступник міністра наголосив, що такі дані спростовують чутки, що абітурієнти масово відмовляються від української вищої освіти і намагаються вступити у закордонні університети.

Він додав, що серед 312 тис. вступників 20 тисяч будуть складати НМТ за кордоном. Наразі зробити це можна у 55 тимчасових екзаменаційних центрах у 34 країнах світу.

Як нагадав Винницький, цього року, як і попереднього, абітурієнти складатимуть чотири предмети НМТ, серед яких три обов’язкові – українська мова, математика та історія України – і четвертий предмет на вибір.

Новації цього року полягають у тому, що в блоці тесту, який присвячений історії України, зʼявилися додаткові питання, які стосуються княжої доби.

За даними заступника міністра, у 2025 році зі 312 тис. вступників 114 тис. обрали як додатковий предмет англійську мову, 72 тис. обрали географію, майже 62 тис. абітурієнтів виявили бажання складати НМТ з біології. Українську літературу як додатковий предмет обрали 46 тис. вступників, 8,8 тис. обрали фізику, 2,8 тис. – хімію.

Винницький нагадав, що базовий прохідний бал у заклади вищої освіти становить 120 балів. На окремі спеціальності, такі як медичні, правничі, мінімальний поріг становить 150 балів. За його словами, наразі тривають дискусії щодо підвищення порогового балу для деяких інших спеціальностей.

Як додав заступник міністра, цього року зберігається грантова система фінансування здобуття вищої освіти, яка була запроваджена торік.

“У нас є два методи державного фінансування вищої освіти. Перший – це традиційне державне замовлення, бюджет. Друге – це гранти. Гранти були запроваджені минулого року вперше, цього року продовжуємо гранти, продовжуємо цю систему, і вона незабаром, ми надіємося, буде вже узаконена, а не буде йти через постанову Кабінету Міністрів”, – сказав Винницький.

Він нагадав, що державні гранти мають певні коефіцієнти, які заохочують студентів вступати на ті спеціальності, які потрібні державі, або будуть потрібні на ринку праці.

“Мова йде про всі інженерні спеціальності. Минулого року найбільша кількість грантоотримувачів була по п’ятьох спеціальностях, які стосуються комп’ютерних наук: системна інженерія, інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки, кібербезпека і прикладна математика. Нам важливі і аграрні спеціальності, все, що відноситься до інфраструктури, тому що нам потрібно відбудовувати державу. Ну, і нам потрібно не тільки відбудовувати інфраструктуру держави, а і відновлювати людський капітал. Це означає, що багато є бюджетних місць на медицину. Популярними грантами минулого року були гранти на психологію. Ми вважаємо, що це правильно”, – розповів Винницький.

Також, за його словами, у фокусі уваги будуть терапія та реабілітація.

Як повідомляв Укрінформ, з 6 березня по 8 квітня відбулася реєстрація на основну сесію Національного мультипредметного тесту. Абітурієнти мають пройти тестування з трьох основних предметів – українська мова, історія України та математика, а також з одного предмету на вибір вступника – іноземні мови, фізика, хімія, біологія, географія, українська література.

На Херсонщині викрили двох місцевих жителів, які після початку тимчасової окупації добровільно вступили до лав псевдовлади, створеної російськими загарбниками, один керував “міністерством”, інша — стала “заступницею голови ради”.

Про це повідомили у Херсонській обласній прокуратурі.

Як з’ясували слідчі, у вересні 2023 року житель Херсона добровільно погодився очолити так зване “управління з контролю електрозв’язку і телекомунікацій” у фейковому “міністерстві цифрового розвитку і масових комунікацій Херсонської області”. А вже у серпні 2024 року він отримав ще вищу псевдопосаду — став виконувачем обов’язків міністра цього відомства.

Він підбирав фахівців, переводив місцеві мережі на російські, блокував український зв’язок і допомагав росії контролювати інформаційний простір на окупованій території.

Таким чином, чоловік сприяв повному контролю з боку країни-агресора над інформаційним простором на окупованій території Херсонщини. За це херсонцю заочно повідомили про підозру у колабораційній діяльності за ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Іншу підозрювану судитимуть за те, що вона вступила до прокремлівської партії “єдина росія” і стала “заступницею голови ради депутатів” в окупованому місті Олешки. Жінка виконувала обов’язки голови, керувала засіданнями, підписувала документи й розпоряджалась рахунками “ради” в російських банках.

Обвинувальний акт стосовно жінки вже передали до суду. Її дії кваліфікували як колабораційну діяльність за ч. 1 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України. Обом фігурантам загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Тим часом прокуратура Херсонської області передала до суду 124 справи про держзраду та колаборацію, серед обвинувачених директорка ліцею, керівники енергетичних підприємств, гауляйтери та інші. Лише за перші три місяці 2025 року на території регіону зафіксовано 131 кримінальне правопорушення цієї категорії.

Найбільше злочинів — 99 — стосувалися колабораційної діяльності. Ще 14 фактів стосуються пособництва державі-агресору, 16 — державної зради. Крім того, зафіксовано два випадки незаконного поширення інформації про переміщення українських військ та озброєння в умовах воєнного стану.

Також в Україні судитимуть росіянина, який очолив одне з окупаційних управлінь у Херсоні

Ірина Глухова

Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виставив на продаж земельну ділянку, розташовану в Прилиманській сільській раді Одеського району.

Як зазначається в системі Прозорро.Продажі, йдеться про землі сільськогосподарського призначення загальною площею 3,86 гектара.

Стартова ціна продажу – 5,4 мільйона гривень. Аукціон буде проведено за схемою трираундового англійського аукціону, де учасники змагатимуться за лот, підвищуючи ставки протягом трьох раундів, кожен з яких триватиме 3 хвилини.

Пропозиції на участь в аукціоні будуть прийматися з 17 квітня до 13 травня 2025 року, а сам аукціон відбудеться 14 травня 2025 року об 11:55. За умовами аукціону, учасники спочатку подають закриті ставки, і лише той, хто зробить найвищу ставку, матиме право останнього ходу у кожному раунді.

Це вже друга спроба продати цю ділянку – у березні вже виставляли на аукціон, але 8 квітня аукціон не відбувся за відсутністю охочих.

Тим часом на початку квітня Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) з третього разу спромоглося знайти покупця понад 136 тонн добрив, що зберігаються на території порту Ізмаїла в Одеської області.

Ці добрива виставлялися на продаж спочатку двічі в форматі трираундового англійського аукціону – 10 березня їх намагалися продати зі стартовою ціною 2 мільйони 906 тисяч гривень, 21 березня із вдвічі зниженою стартовою ціною у 1 мільйон 453,1 тисячі гривень. Але обидва рази не знайшли охочих взяти участь. Тоді добрива виставили на гібридний голландський аукціон й вже тоді продали єдиному учаснику за 871 тисячу 877 гривень.

Кирило Бойко