Події
У Національній бібліотеці для дітей вручили премію Нестайка
У Міжнародний день дитячої книги в Національній бібліотеці України для дітей відбулося «Свято непозбувних книгочитунів», у межах якого Всеукраїнську літературну премію імені Всеволода Нестайка вручили письменниці Олені Фінберг за книгу «Неймовірні пригоди Кота Бучика».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У відомстві зауважили, що у заході взяли участь представники органів державної влади, Посольства Литовської Республіки в Україні й Інституту ім. Юнуса Емре в Києві, видавці, письменники, військові музиканти, журналісти та інші.
Зокрема, під час заходу посольство Литви передало бібліотеці набір книг у жовто-блакитних шоперах, таким чином поповнивши фонди літератури іноземними мовами.
Окрім цього, у межах святкування відбулося вручення Всеукраїнської літературної премії імені Всеволода Нестайка – книжкової нагороди за кращу сучасну дитячу книгу. Цьогоріч її лауреаткою стала українська письменниця Олена Фінберг із захопливою книжкою «Неймовірні пригоди Кота Бучика».
У продовження заходу у виконанні музикантів і солістів військового оркестру 25-ї бригади охорони громадського порядку ім. Князя Аскольда Національної гвардії України (диригент Василій Канчій) прозвучали зворушливі патріотичні мелодії.
Також цього дня Національна секція IBBY і Національна бібліотека України для дітей підбили підсумки цьогорічного Всеукраїнського тижня дитячого читання, що був наповнений не лише читанням книг, а й цікавими зустрічами та творчістю.
Крім того, понад 6 тисяч дітей взяли участь в опитуванні щодо визначення п’яти кращих книжок українських авторів.
Так, у кожній області анкети узагальнили та обрали п’ятірку найкращих книг, а результати читацького журі з усієї України оголосили на святі.
Зокрема, це книги Ольги Саліпи «Таємниця замку-корабля», Світлани Вертоли «Лель», Галини Вдовиченко «36 і 6 котів», Івана Андрусяка «28 днів із життя Бурундука», Сашка Дерманського «Чудове Чудовисько».
Як повідомляв Укрінформ, лауреатом премії імені Миколи Гоголя у 2025 році став український письменник Юрій Грешко. Нагороду присудили за роман «У Лігві Османа».
Фото: Національна бібліотека України для дітей
Події
найбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
Найбільше заявників у межах реалізації національної культурної ініціативи «Тисячовесна» зафіксували в категорії ігрових фільмів і серіалів.
Про це віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна поінформувала у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми, дійсно, бачимо, що по ігрових фільмах і серіалах ми маємо найбільше заявників. Але з іншого боку, в тому числі, і найбільший бюджет був виділений на цей вид конкурсу”, – пояснила Бережна.
Вона зазначила, що серед проєктів «Тисячовесни» були такі, які її особисто надзвичайно вразили, однак уточнила, що наразі не буде виокремлювати жоден із них.
“І я вражена від того, скільки класних ідей є в української творчої спільноти. Ми розуміємо, що зараз живемо в унікальний час. Ніхто з інших країн Європи, світу не переживає те, що ми переживаємо в Україні, не переживає цих емоцій, цих подій. Очевидно, що цей прожитий досвід дає українцям унікальні емоції, думки, які переростають у творчі ідеї. Ми маємо це фіксувати і зробити це також доступним і зрозумілим для світу”, – вважає віцепрем’єрка.
Вона пояснила, що після оголошення переможців укладатимуть договори на виробництво культурного продукту, а також різні ліцензійні договори щодо прав.
Міністерка поінформувала, що визначені чіткі строки, у які держава очікує від творців і творчих команд створення цього продукту.
“Наприклад, якщо говорити про складнопостановочні фільми, анімацію, великі ігрові фільми, історичні, які потребують багато зусиль – це кінець 2028 року. Деякий інший контент – це переважно театральні шоу, серіали, візуальне мистецтво, виставки – це до кінця 27-го року. Тому ми очікуємо, що кожен з переможців буде діяти чітко до дедлайнів”, – заявила Бережна.
Віцепрем’єрка повідомила, що держава не буде вимагати величезної купи документів та аудитів щодо того, як відбувається той чи інший проєкт.
“Але кожного кварталу учасники, які отримують кошти, мають звітувати з приводу того, як все робиться і ми будемо дивитися, чи потрапляють вони у ті строки, які передбачені правилами програми. Коли ці строки настануть, то, звичайно, ми будемо фіксувати, чи створений контент, допомагати переможцям вже займатися дистрибуцією”, – наголосила вона.
Бережна висловила сподівання на те, що починаючи вже з кінця цього року і в соціальних мережах, і взагалі в публічному медійному просторі буде з’являтися культурний продукт з позначкою “Тисячовесна” – з рожевим птахом, який є символом цієї програми.
Як повідомлялося, “Тисячовесна”- найбільша державна ініціатива підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить ₴4 мільярди. Програма покликана посилити український культурний простір і підтримати створення сучасного українського контенту.
До фіналу національної культурної ініціативи “Тисячовесна” дійшли 1227 проєктів.
«Тисячовесна» наступного року проводитиметься за оновленими правилами.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
В одеському музеї триває виставка графіки літніх сюжетів Григорія Палатникова
В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває виставка графіки заслуженого художника України і педагога Григорія Палатникова. Представлено серію робіт об’єднаних літом. Тут і пляжні історії, і повсякденне життя, і колорит одеських двориків. Ці роботи — не просто зображення, а справжні живі історії, які розкривають глядачеві багатогранність життя одеситів, їхній характер, звичаї та атмосферу часу.
Художник не прагне до надмірної деталізації, натомість він концентрується на суті, використовуючи контраст чорного та білого, щоб створити глибокий і виразний образ. Через мінімалізм і водночас виразність графічних засобів Палатников дозволяє глядачеві самому зануритися у літню, колоритну атмосферу південного міста, відчути його неповторний дух і тепло. Його роботи — це своєрідний місток між минулим і сьогоденням, який зберігає пам’ять про унікальний одеський побут, його ритми і настрої.
Події
В Одесі розконсервували пам’ятник Дюку де Рішельє, на монументі виявили корозію
В Одесі вранці у неділю комунальники звільнили пам’ятник Дюку де Рішельє від мішків із піском, якими монумент захистили від обстрілів на початку повномасштабного вторгнення.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
В Одесі розконсервували пам’ятник Дюку / Фото: Ніна Ляшонок. Укрінформ
1 / 12
Комунальники прибрали понад тисячу з піском, якими пам’ятник обклали у березні 2022 року. На деяких ділянках скульптури виявили плями корозії.
Питання розконсервації пам’ятника порушували під час позачергової сесії міськради 14 липня. За словами депутата Олега Звягіна, захисні конструкції з піску вже могли завдавати шкоди скульптурі, а місту необхідно розробити єдину концепцію їх демонтажу.
Депутатка Світлана Осауленко, своєю чергою, зазначила, що міськрада вже підготувала рішення про створення спеціальної робочої групи, до складу якої мають увійти представники всіх депутатських фракцій, архітектори, реставратори та інші профільні спеціалісти.
У міськраді зазначили, що йдеться про розконсервацію не лише пам’ятника Дюку, адже після початку повномасштабного вторгнення десятки пам’ятників закрили мішками з піском та іншими захисними конструкціями.
Пам’ятник герцогу де Рішельє в Одесі – бронзова скульптура, присвячена першому одеському градоначальникові дюку Арману Емманюелю дю Плессі, герцогу де Рішельє. Це перший пам’ятник в Одесі, побудований у 1828 році, наразі є однією з головних візитівок міста.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі вранці 30 жовтня пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну на Біржовій площі закрили OSB-плитами.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події7 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події1 тиждень agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії
