Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

За даними відомства, середній розмір мікрогранту становить близько 237 тис. грн, водночас максимальні виплати сягають 1 млн грн – передусім у напрямах масштабування креативних студій, дизайну та виробництва.

Зазначається, що більшість отримувачів становлять ФОПи та фізичні особи, однак у програмі беруть участь і юридичні особи – товариства з обмеженою відповідальністю та приватні підприємства. Саме ці проєкти мають стратегічне значення для сектору, зокрема у сферах видавничої діяльності, архітектури та поліграфії.

«Найактивнішими регіонами за кількістю проєктів через програму «Власна справа» є Київ та Київська область, Львівська, Дніпропетровська, Вінницька, а також Хмельницька, Черкаська та Сумська області. Але важливо, що програма активно працює не лише в обласних центрах, а й у малих містах і громадах: Умані, Самборі, Борисполі, Білій Церкві, Новояворівську, Олевську та інших. Це свідчить про реальну децентралізацію підтримки», – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Так, серед ключових напрямів переважають:

• видавнича діяльність;
• освіта у сфері культури (танці, музика, художні студії, вокал).
• фотографія та відео;
• дизайн (інтер’єрний, fashion, графічний, предметний, просторовий);
• рекламні агентства, маркетинг і SMM;

Крім того, набирають популярності нові ніші: кіно- та відеопродакшн, освітній онлайн-контент, креативні хаби й культурні простори, а також виробництво авторських продуктів – кераміки, прикрас, одягу, арт-ігор.

Як зауважили у Мінкульті, в межах програми чітко простежується вплив на створення робочих місць. Зокрема, для стартового бізнесу характерне створення одного робочого місця, тоді як проєкти з масштабування передбачають 2-4 нові вакансії.

Максимально один проєкт може забезпечити до чотирьох робочих місць, що підтверджує роль програми як інструменту зайнятості, а не лише підтримки ідей.

Зазначається також, що жінки становлять близько 65-70% отримувачів грантів. Своєю чергою чоловіки активніше представлені у сферах архітектури, IT, виробництва та поліграфії.

Основна вікова група заявників – 25-45 років, водночас у програмі беруть участь як молодь (18-23 роки), так і підприємці 50+, особливо у видавничій та мистецькій діяльності.

«Переважає вища освіта, однак значну частку також становлять заявники із середньою спеціальною освітою, зокрема у галузях креативних ремесел, фотографії та дизайну», – додали у міністерстві.

Серед отримувачів грантів є внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю, що підкреслює роль «Власної справи» як інструменту соціальної та економічної стійкості в умовах війни.

У Мінкульті нагадали, що з 26 серпня 2025 року уряд розширив програму «Власна справа», запровадивши нові можливості саме для креативних індустрій. Відповідна постанова, яку розробило Міністерство культури, передбачає збільшення максимального розміру мікрогрантів та розширення переліку витрат, що можна покривати за рахунок державної підтримки.

Зокрема, грантові кошти дозволено спрямовувати на специфічні творчі послуги – редагування текстів, обробку аудіо- й відео, постпродакшн, виплату роялті.

Крім того, програма стала більш гнучкою для різних форматів бізнесу – від фрилансерів-ФОПів до компаній, які масштабуються та створюють нові робочі місця.

Проєкт відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

«Креативні індустрії є важливою складовою економічної стійкості України. Вони створюють робочі місця, підтримують підприємництво на місцях та сприяють збереженню й популяризації української культури», – підсумували у відомстві.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури у 2025 році разом з партнерами запустило реформу меценатства, створило Український фонд культурної спадщини, додало нові інструменти фінансування та цифрові сервіси, а також працювало над системними змінами у сфері.

На Закарпатті відбувся фестиваль “Коляди у старому селі”, де виступили 25 колядницьких гуртів із 16 громад області.

Про це повідомив у Фейсбуці керівник Волинської археологічної експедиції ДП “НДЦ “Охоронна археологічна служба України” Віктор Баюк, передає Укрінформ.

За словами Баюка, скарб було знайдено під час масштабних археологічних досліджень, проведених у 2025 році в історичному урочищі “Апостольщина” в межах території Окольного міста княжого Володимира на Волині.

“Окрім великого різноманіття археологічних знахідок, у сховку археологічного об’єкта № CLXXXVII (187) було виявлено непересічний скарб. “Скарб купця” включає 573 цілі давньоруські скляні браслети, масивний хрест-енколпіон (облачення священника високого рангу), 9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків, 18 ромбічних пряжок, оформлених псевдозерню, 5 срібних скроневих кілець, свинцеву накладку у вигляді стилізованого під тризуб сокола, щитковийо срібний перстень, бронзовий кистень, пломби із солярним знаком у колі “дорогочинського типу” та ряд інших речей та їх фрагментів”, – йдеться у повідомленні.

Археолог наголосив, що знахідка цілих скляних браслетів у такій кількості є безпрецедентною для історії археологічних досліджень теренів Києво-Руської держави. Комплекс із Володимира включає 573 цілі браслети, розділені на 109 типів, що різняться формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті у різних відтінках) та розміром діаметру (від 4,0 до 5,9 см.). Наявні серії із однакових виробів від 5 до 31 екземплярів, окремі екземпляри зустрічаються в одиничних зразках або в кількості від 2 до 5.

При цьому йдеться лише про виявлені цілими браслети. Реконструкція великої кількості знайдених тут же фрагментів має ще значно доповнити колекцію.

“Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни. Стосовно обставин сховку, то цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року. Ці події так змальовує запис Галицько-Волинського літопису: “І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа””, – зазначив науковець.

Він підкреслив, що результати досліджень мають виняткове наукове та суспільне значення. Вперше виявлено такий численний комплекс браслетів, що хоч ці жіночі прикраси й були поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу, однак у цілих формах зустрічались лише як виключення в одиничних зразках. Вперше дослідники можуть проаналізувати таку категорію знахідок комплексно, на широкій джерельній базі виявленого скарбу.

Матеріали з цих робіт після наукового опрацювання будуть передані до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького для створення експозиції, як і всі попередні знахідки із княжої столиці. Цілком імовірне також подальше експонування у музейних закладах національного рівня, зауважив Баюк.

Дослідницькі роботи як необхідний та законодавчо визначений етап перед забудовою археологічно цінних територій проводились Волинською археологічною експедицією ДП “Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України”” Інституту археології Національної академії наук України спільно із Волинським Національним університетом імені Лесі Українки, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир” та ВГО “Спілка археологів України” на замовлення ТОВ “Володимир Сіті”.

Як повідомляв Укрінформ, цінні знахідки, пов’язані з періодами скіфів та сарматів, а також з іншими історичними періодами, вдалося виявити цього року науковцям історично-культурного заповідника “Більськ” на Полтавщині.

Фото: Віктор Баюк, Facebook