Connect with us

Події

У Національній бібліотеці для дітей вручили премію Нестайка

Published

on



У Міжнародний день дитячої книги в Національній бібліотеці України для дітей відбулося «Свято непозбувних книгочитунів», у межах якого Всеукраїнську літературну премію імені Всеволода Нестайка вручили письменниці Олені Фінберг за книгу «Неймовірні пригоди Кота Бучика».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

У відомстві зауважили, що у заході взяли участь представники органів державної влади, Посольства Литовської Республіки в Україні й Інституту ім. Юнуса Емре в Києві, видавці, письменники, військові музиканти, журналісти та інші.

Зокрема, під час заходу посольство Литви передало бібліотеці набір книг у жовто-блакитних шоперах, таким чином поповнивши фонди літератури іноземними мовами.

Окрім цього, у межах святкування відбулося вручення Всеукраїнської літературної премії імені Всеволода Нестайка – книжкової нагороди за кращу сучасну дитячу книгу. Цьогоріч її лауреаткою стала українська письменниця Олена Фінберг із захопливою книжкою «Неймовірні пригоди Кота Бучика».

У продовження заходу у виконанні музикантів і солістів військового оркестру 25-ї бригади охорони громадського порядку ім. Князя Аскольда Національної гвардії України (диригент Василій Канчій) прозвучали зворушливі патріотичні мелодії.

Також цього дня Національна секція IBBY і Національна бібліотека України для дітей підбили підсумки цьогорічного Всеукраїнського тижня дитячого читання, що був наповнений не лише читанням книг, а й цікавими зустрічами та творчістю.

Крім того, понад 6 тисяч дітей взяли участь в опитуванні щодо визначення п’яти кращих книжок українських авторів.

Читайте також: Понад мільйон українських книг передали дітям у рамках благодійної акції

Так, у кожній області анкети узагальнили та обрали п’ятірку найкращих книг, а результати читацького журі з усієї України оголосили на святі.

Зокрема, це книги Ольги Саліпи «Таємниця замку-корабля», Світлани Вертоли «Лель», Галини Вдовиченко «36 і 6 котів», Івана Андрусяка «28 днів із життя Бурундука», Сашка Дерманського «Чудове Чудовисько».

Як повідомляв Укрінформ, лауреатом премії імені Миколи Гоголя у 2025 році став український письменник Юрій Грешко. Нагороду присудили за роман «У Лігві Османа».

Фото: Національна бібліотека України для дітей



Джерело

Події

Під час відбудови музею Шухевича виявили ймовірну криївку

Published

on



Під час відбудови музею Шухевича у Білогорщі виявили ймовірну криївку, історики вивчають знайдені речі.

Про це у Фейсбуці повідомила Львівська міська рада, передає Укрінформ.

“Під час розбирання паркету на території музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі робітники виявили у фундаменті обкладене каменем приміщення глибиною майже 2 метри. Під час розкопок археологи не знайшли цінних історичних артефактів. Тому зараз історики досліджують можливе призначення цієї будівлі і її зв’язок з генерал-хорунжим армії УПА”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що місто планує накрити цей простір склом і зберегти його для відвідувачів.

Читайте також: Львів отримає фінансування 80% робіт з відновлення музею Шухевича

Як повідомляв Укрінформ, роботи з відновлення музею Романа Шухевича після російського удару 1 січня 2024 року розпочали цьогоріч на початку березня. Виявлення криївки дещо змістило терміни виконання робіт. Проте вже до кінця червня тут планують вибудувати стіни та накрити музей.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відкрилась виставка африканських масок

Published

on


У КНУ імені Тараса Шевченка до Дня Африки відкрилась виставка «Африканські маски: етнофілософія, правосвідомість, культура та живі традиції».

Як передає Укрінформ, виставка покликана представити культурне, символічне та світоглядне розмаїття Африканського континенту, а також привернути увагу до розвитку африканських студій в Україні як важливого напряму сучасних академічних і міжнародних досліджень.

Центральною частиною виставки стала унікальна приватна колекція африканських масок Івана Стамова, доповнена матеріалами Центру досліджень країн Африки Київського національного університету імені Тараса Шевченка – автентичними предметами, зібраними під час польових досліджень у різних регіонах континенту.

Виставка стала результатом співпраці колекціонера Стамова та Центру досліджень країн Африки КНУ: науковці отримали можливість працювати з унікальною збіркою, а під час відкриття представлені перші результати цього дослідження й наукової колаборації.

У відкритті взяли участь представники дипломатичного корпусу, наукового та експертного середовища, дослідники й фахівці з африканістики, державні і культурні діячі та урядовці.






Відкриття виставки «Африканські маски: етнофілософія, правосвідомість, культура та живі традиції» / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

1 / 16

За інформацією КНУ імені Тараса Шевченка, виставка відкрилась 27 травня у мистецькому салоні (авдиторія 321) в головному корпусі університету (вул. Володимирська, 60). Вона триватиме до 29 травня.

Читайте також: Африканський напрям важливий і для євроінтеграції УкраїниМЗС

Як повідомляв Укрінформ, до Дня Києва на станції метро «Золоті Ворота» відкрилася виставка художніх робіт «Незламне місто».

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Українсько-єврейська літературна премія «Зустріч» оголосила склад міжнародного журі

Published

on


«Українсько-єврейська Зустріч» та громадська організація «Форум видавців» оголосили склад міжнародного журі цьогорічної премії «Зустріч» у категорії нонфікшн.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті премії.

Зазначається, що «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» покликана відзначити спільний досвід українців та євреїв упродовж століть, виражений у друкованому слові.

Вона присуджується щорічно за найвпливовіший твір художньої літератури та літератури нонфікшн (почергово в різні роки), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства.

Цього року премією будуть відзначені твори в категорії нонфікшн – історичні праці, біографії, мемуари, публіцистика, есеїстика.

До складу міжнародного журі увійшли:

  • професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», professor emeritus Варшавського університету, есеїстка, перекладачка, громадська діячка, членкиня українського і польського ПЕНів, Оля Гнатюк (Польща-Україна, голова журі премії);
  • віцепрезидент Української асоціації юдаїки, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Гірік (Україна);
  • історикиня, дослідниця Центру міської історії у Львові, доцентка кафедри історії і керівниця Єврейських студій Українського католицького університету Владислава Москалець (Україна).

«Українці та євреї майже два тисячоліття живуть пліч-о-пліч на території сучасної України. Нарізно й спільно вони сплели полотно, яке назавжди увійшло в культурну, мовну й історичну спадщину України. Тривалі періоди мирного співіснування супроводжувалися також роками трагедій, які розділяли ці два народи різними історичними переживаннями й наративами. Та все ж тепер, коли триває XXI століття, а Україна та Ізраїль формують свою ідентичність як незалежні держави, плетиво спільної підоснови залишається, даючи нове розуміння минулого», – зауважили організатори премії.

Нагородження переможців премії відбудеться у вересні 2026 року на 33-му Львівському міжнародному фестивалі BookForum.

Читайте також: Стали відомі 20 письменників – учасників BestsellerFest у Львові

Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році переможцем літературної премії «Зустріч» стала антологія «Століття присутності. Єврейський світ в українській короткій прозі 1880-х – 1930-х» за редакцією Христини Семерин.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.