Події
У Національній бібліотеці для дітей вручили премію Нестайка
У Міжнародний день дитячої книги в Національній бібліотеці України для дітей відбулося «Свято непозбувних книгочитунів», у межах якого Всеукраїнську літературну премію імені Всеволода Нестайка вручили письменниці Олені Фінберг за книгу «Неймовірні пригоди Кота Бучика».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У відомстві зауважили, що у заході взяли участь представники органів державної влади, Посольства Литовської Республіки в Україні й Інституту ім. Юнуса Емре в Києві, видавці, письменники, військові музиканти, журналісти та інші.
Зокрема, під час заходу посольство Литви передало бібліотеці набір книг у жовто-блакитних шоперах, таким чином поповнивши фонди літератури іноземними мовами.
Окрім цього, у межах святкування відбулося вручення Всеукраїнської літературної премії імені Всеволода Нестайка – книжкової нагороди за кращу сучасну дитячу книгу. Цьогоріч її лауреаткою стала українська письменниця Олена Фінберг із захопливою книжкою «Неймовірні пригоди Кота Бучика».
У продовження заходу у виконанні музикантів і солістів військового оркестру 25-ї бригади охорони громадського порядку ім. Князя Аскольда Національної гвардії України (диригент Василій Канчій) прозвучали зворушливі патріотичні мелодії.
Також цього дня Національна секція IBBY і Національна бібліотека України для дітей підбили підсумки цьогорічного Всеукраїнського тижня дитячого читання, що був наповнений не лише читанням книг, а й цікавими зустрічами та творчістю.
Крім того, понад 6 тисяч дітей взяли участь в опитуванні щодо визначення п’яти кращих книжок українських авторів.
Так, у кожній області анкети узагальнили та обрали п’ятірку найкращих книг, а результати читацького журі з усієї України оголосили на святі.
Зокрема, це книги Ольги Саліпи «Таємниця замку-корабля», Світлани Вертоли «Лель», Галини Вдовиченко «36 і 6 котів», Івана Андрусяка «28 днів із життя Бурундука», Сашка Дерманського «Чудове Чудовисько».
Як повідомляв Укрінформ, лауреатом премії імені Миколи Гоголя у 2025 році став український письменник Юрій Грешко. Нагороду присудили за роман «У Лігві Османа».
Фото: Національна бібліотека України для дітей
Події
Фільм «Трагедія» Павла Острікова відібрали до міжнародної програми воркшопів MFI Script 2 Film
Новий повнометражний ігровий фільм автора стрічки «Ти – космос» українського режисера Павла Острікова «Трагедія» відібрано до міжнародної програми воркшопів MFI Script 2 Film – однієї з найавторитетніших європейських платформ для розвитку кінопроєктів.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на команду фільму.
«Трагедія» поєднує елементи фентезі, пригодницького роуд-муві та глибокої людської історії про втрату, пам’ять, надію та здатність продовжувати жити після пережитого болю.
Події фільму розгортаються в майбутньому після завершення російсько-української війни. Головний герой Юрій, професор філософії, який після загибелі дружини втратив інтерес до життя, несподівано опиняється у світі, де на Землю повернулися давньогрецькі боги. Разом зі своїм студентом Колею вони вирушають у подорож через всю Україну в пошуках царства мертвих, сподіваючись повернути своїх найдорожчих людей.
За словами продюсерки Анни Яценко, «Трагедія» – дуже амбітний проєкт Павла Острікова, який поєднує універсальну людську історію з унікальним українським контекстом, і команда сподівається, що участь у воркшопі MFI Script 2 Film допоможе зробити його ще сильнішим.
“Для нас участь у цій програмі – це важливий етап розвитку проєкту. Програма об’єднує сильних міжнародних експертів і авторів, тож ми раді можливості працювати над сценарієм у такому середовищі», – зазначила Яценко.
З моменту свого заснування у 2000 році програма MFI Script 2 Film допомогла розробити понад 500 кіно- та телевізійних проєктів. Програма пропонує учасникам інноваційні інструменти для роботи над сценаріями та проєктами, сприяє професійному обміну, міжнародному нетворкінгу та підготовці фільмів до успішного виходу на світовий ринок.
Як повідомляв Укрінформ, Павло Остріков – український режисер і сценарист, автор короткометражних фільмів «Випуск’97», «Mia Donna» та повнометражної стрічки «Ти – космос», яка стала одним із найуспішніших українських фільмів останніх років та отримала міжнародне визнання на провідних кінофестивалях світу.
Фото: Суспільне
Події
У Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду.
Про законодавчу ініціативу №15331 повідомив Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, передає Укрінформ.
«З огляду на системний характер злочинних дій, спрямованих не лише проти окремих об’єктів культурної спадщини, а й проти національної ідентичності як такої, народні депутати України — члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики — зареєстрували проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду» (№ 15331)», – йдеться у повідомленні комітету.
Очікується, що ухвалення документа забезпечить запровадження додаткових ефективних механізмів правового реагування на злочини держави-агресора, а також сприятиме розширенню інструментарію для притягнення винних до національної та міжнародно-правової відповідальності.
Співавторка законопроєкту, заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук у Фейсбуці пояснила, що документом пропонується доповнити частину першу статті 442 Кримінального кодексу України визначенням та відповідальністю за так званий культурний геноцид: «знищення, пошкодження, привласнення або систематичне позбавлення доступу до об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, мови, освіти, релігійних практик, традицій, історичної пам’яті або культурних інституцій такої групи, якщо такі дії спрямовані на ліквідацію її культурної ідентичності як умови або засобу фізичного чи соціального знищення цієї групи.»
За такі дії пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного ув’язнення. Заклики до вчинення таких дій пропонують карати позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
«Від початку повномасштабного вторгнення Росія не лише руйнує міста. Вона системно атакує музеї, пам’ятки, бібліотеки, театри, вивозить музейні колекції з окупованих територій, намагається переписати історію та витіснити все українське», – підкреслила депутатка.
За словами Кравчук, те, що відбувається на окупованих територіях і на всій території України, — це системна політика ворога: руйнування пам’яток, викрадення культурних цінностей, нав’язування російської освіти та історії, спроба замінити українське культурне середовище російським.
«Культура не є побічною жертвою війни. Вона є її мішенню. І саме тому українське законодавство має дати чітку відповідь на такий злочин», – підсумувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що два дрони РФ під час масованого обстрілу 15 червня цілеспрямовано атакували ту частину Києва, де розташовані лавра і «Мистецький арсенал».
Унаслідок російської атаки вночі 15 червня дах Успенського собору Києво-Печерської лаври пошкоджено на 80%. Попередні збитки вже перевищують 500 млн грн.
Фото: Мінкульт
Події
Картину Караваджо “Взяття Христа під варту” з одеського музею привезли до Вільнюса
Важлива подія для Одеси, України та європейської культурної спільноти відбулася у Вільнюсі – в міській картинні галереї урочисто відкрилася виставка «Питання Караваджо: картина “Взяття Христа під варту”». Після тривалого шляху, випробувань та кропіткої роботи відроджений шедевр з Одеси знову зустрічається зі своїми глядачами — цього разу в серці Литви.
Відкриття виставки стало подією міжнародного масштабу – були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол України в Литовській Республіці Ольга Нікітченко та Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Литовській Республіці Еммануель де Мегре. Їхня участь підкреслила значення проєкту та важливість культурного діалогу між Україною, Литвою та Італією.
Для музею західного та східного мистецтва ця виставка є не лише мистецькою подією. Це символ довіри, підтримки та солідарності, які ми відчуваємо від наших литовських друзів від перших днів повномасштабної війни. Сьогодні у Вільнюсі звучить голос Одеси. І цей голос — про мистецтво, яке долає кордони, про збереження культурної спадщини та про дружбу народів, що стає сильнішою у час випробувань.
Фото: Катерина Кіпер.
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна6 днів agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць
