Connect with us

Події

У Національній бібліотеці для дітей вручили премію Нестайка

Published

on



У Міжнародний день дитячої книги в Національній бібліотеці України для дітей відбулося «Свято непозбувних книгочитунів», у межах якого Всеукраїнську літературну премію імені Всеволода Нестайка вручили письменниці Олені Фінберг за книгу «Неймовірні пригоди Кота Бучика».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

У відомстві зауважили, що у заході взяли участь представники органів державної влади, Посольства Литовської Республіки в Україні й Інституту ім. Юнуса Емре в Києві, видавці, письменники, військові музиканти, журналісти та інші.

Зокрема, під час заходу посольство Литви передало бібліотеці набір книг у жовто-блакитних шоперах, таким чином поповнивши фонди літератури іноземними мовами.

Окрім цього, у межах святкування відбулося вручення Всеукраїнської літературної премії імені Всеволода Нестайка – книжкової нагороди за кращу сучасну дитячу книгу. Цьогоріч її лауреаткою стала українська письменниця Олена Фінберг із захопливою книжкою «Неймовірні пригоди Кота Бучика».

У продовження заходу у виконанні музикантів і солістів військового оркестру 25-ї бригади охорони громадського порядку ім. Князя Аскольда Національної гвардії України (диригент Василій Канчій) прозвучали зворушливі патріотичні мелодії.

Також цього дня Національна секція IBBY і Національна бібліотека України для дітей підбили підсумки цьогорічного Всеукраїнського тижня дитячого читання, що був наповнений не лише читанням книг, а й цікавими зустрічами та творчістю.

Крім того, понад 6 тисяч дітей взяли участь в опитуванні щодо визначення п’яти кращих книжок українських авторів.

Читайте також: Понад мільйон українських книг передали дітям у рамках благодійної акції

Так, у кожній області анкети узагальнили та обрали п’ятірку найкращих книг, а результати читацького журі з усієї України оголосили на святі.

Зокрема, це книги Ольги Саліпи «Таємниця замку-корабля», Світлани Вертоли «Лель», Галини Вдовиченко «36 і 6 котів», Івана Андрусяка «28 днів із життя Бурундука», Сашка Дерманського «Чудове Чудовисько».

Як повідомляв Укрінформ, лауреатом премії імені Миколи Гоголя у 2025 році став український письменник Юрій Грешко. Нагороду присудили за роман «У Лігві Османа».

Фото: Національна бібліотека України для дітей



Джерело

Події

До фіналу конкурсу «Тисячовесна» дійшли 1227 проєктів

Published

on


До фіналу національної культурної ініціативи «Тисячовесна» дійшли 1227 проєктів.

Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив в Івано-Франківську, де триває третій етап цієї державної програми підтримки культури.

«Сьогодні в Івано-Франківську відбувається фінальний етап відбору національної ініціативи «Тисячовесна». 1227 проєктів дійшли до фіналу. Суперцифра. І ця цифра доводить, що все наше українське мистецтво може стати ще більшою силою», – сказав Зеленський.

На його думку, результати першої «Тисячовесни» будуть дуже важливими.

«Які саме проєкти будуть створені за державної підтримки, яку оцінку їм дасть український глядач, слухач, усі наші люди, для яких «Тисячовесна». Чи будуть цікавитися цим українці загалом, чи стане це сильним голосом України у світі. Це для нас дуже важливо, особливо в час війни», – наголосив Президент.




Він запевнив, що не сумнівається в успіху ініціативи, і додав, що рівно за рік будуть не лише підведені сухі статистичні підсумки першої «Тисячовесни» вже у втілених проєктах, а «будемо говорити про перемоги нашого кіно, анімації, театру, музики, всього нашого українського мистецтва, якому точно бути».

Зеленський також зауважив, що ініціатива «Тисячовесна» триватиме і в наступні роки.

«Підкреслю ще раз, держава буде проводити «Тисячовесну» щороку, буде підтримувати культуру щороку і щороку це буде зростати новими категоріями, новими категоріями учасників, новими бюджетами для реалізації. Впевнений у цьому», – зазначив Президент.







«Тисячовесна» – день другий / Фото: Юрій Рильчук, Укрінформ

1 / 13

Як повідомляв Укрінформ, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд грн. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.

«Підкреслю ще раз, держава буде проводити «Тисячовесну» щороку, буде підтримувати культуру щороку і щороку це буде зростати новими категоріями, новими категоріями учасників, новими бюджетами для реалізації. Впевнений у цьому», – зазначив Президент.

Читайте також: Мінкульт формує каталог культурних проєктів для міжнародних подій

12 серпня в Івано-Франківську розпочався третій етап державної програми підтримки культури «Тисячовесна». Впродовж чотирьох днів автори з усієї України публічно презентуватимуть свої проєкти у семи напрямах, а 16 серпня оголосять переможців, які отримають фінансування на реалізацію своїх ідей.

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Події

На Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів

Published

on



У Вінницькій області до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено ще дев’ять елементів.

Про це повідомляє Вінницька обласна рада, передає Укрінформ.

Як зазначається, рішення ухвалила експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини.

Зокрема, до переліку увійшли плетіння шлейки у селі Сальник (Калинівська територіальна громада) та традиція випікання «Січеного-крученого короваю» (село Бережанка, Ободівська територіальна громада).

До обласного переліку також внесені традиція приготування та споживання «Малисника з кукурудзяного борошна», відтворення традиції виготовлення іграшки-оберега «Коник» (село Грабарівка, Студенянська територіальна громада), традиція спільного випасання корів – «череда» у селі Самгородок (Самгородоцька територіальна громада), народний побутовий танець «Ганка» (село Плоске, Вендичанська територіальна громада).

До переліку ввійшли ще три кулінарні традиції: випікання чеського печива (село Миколаївка, Самгородоцька територіальна громада), випікання пиріжків із гречаною кашею до холодцю (Літинська територіальна громада), приготування страви «Бараболяна кишка по-марʼянівськи» (Гайсинська територіальна громада).

Читайте також: Писанку визнали нематеріальною культурною спадщиною штату Парана в Бразилії

Як повідомлялось, у грудні 2025 року на Вінниччині експертна рада внесла до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини ще шість елементів, серед яких, зокрема, побутування хустки на Вінниччині, обряд «Обертіння», традиційна страва «Гречані пампушки і приготування калинового варення, а також культура приготування старовинної страви «шпундра» і технологія приготування традиційної обрядової страви Павлівська квасоля.

Фото: Вінницька обласна рада



Джерело

Continue Reading

Події

Сакральні пам’ятки з Києво-Печерської лаври вперше покажуть у Британії

Published

on


«На безкоштовній експозиції «Сакральні скарби з Києва» (Sacred Treasures from Kyiv) представлять сім пам’яток, серед яких – ключові предмети богослужіння в українській православній традиції: ікона, напрестольне Євангеліє у срібному окладі – літургійна книга, що використовується під час християнського богослужіння, – дискос для Євхаристії та срібна позолочена чаша із зображенням Розп’яття», – ідеться в повідомленні.

Як зауважили у міністерстві, створені київськими майстрами-золотарями доби бароко, ці пам’ятки демонструють їхню виняткову майстерність і відображають духовну культуру Києво-Печерської лаври.

Зокрема, їх представлять у галереях V&A Sacred Silver and Stained Glass та Silver Galleries поруч з іншими експонатами з колекції музею.

Генеральний директор заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко зазначив, що ця експозиція дає можливість розповісти історію, що виходить далеко за межі самих цих визначних пам’яток.

«Срібні Царські врата разом з іншими скарбами з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” відкривають цілий розділ української культурної спадщини, який досі залишається маловідомим за межами України. Завдяки цим творам міжнародна аудиторія знайомиться з українською школою сакрального золотарства XVIII століття – одним із найвищих досягнень українського барокового мистецтва. Для нас особливо важливо, що завдяки партнерству з Музеєм Вікторії та Альберта ця історія буде представлена світові й постане в міжнародному контексті як невіддільна частина спільної культурної спадщини Європи», – підкреслив він.

Як зазначається, «Сакральні скарби з Києва» продовжують багаторічне партнерство між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та V&A, у центрі якого – дослідження походження та історії двох пар рідкісних срібних позолочених Царських врат із Лаври та переосмислення їх інтерпретації.

Зокрема, у радянський період вони опинилися поза монастирем і згодом потрапляли до різних приватних колекцій за кордоном, перш ніж увійти до колекції Гілберта.

Нині Царські врата, надані V&A Gilbert Trust for the Arts у довгострокове користування, представлені в оновлених Галереях Гілберта. Це єдині відомі зразки такого типу поза межами православного світу.

Деякі з пам’яток, наданих заповідником, були створені тими самими майстрами, які працювали над Царськими вратами. Представлення у V&A пам’яток із Лаври разом з оновленою інтерпретацією Царських врат допомагає відновити їх український історичний і мистецький контекст. Упродовж десятиліть їх каталогізація та інтерпретація спиралися на російську імперську рамку, а українське походження та культурне значення залишалися поза належною увагою.

V&A спільно з Національним заповідником «Києво-Печерська лавра», за додаткової підтримки Українського інституту та ICOM UK, працювали над тим, щоб повніше розкрити історію цих врат. Це частина ширших змін у міжнародній музейній практиці – зокрема в тому, як українську спадщину в закордонних колекціях досліджують, описують і представляють.

Британська Рада підтримала транспортування пам’яток до Великої Британії, а також участь фахівців Лаври в кураторському дослідженні та професійному обміні з британськими колегами. Український інститут сприяє партнерству між українськими та британськими інституціями й співорганізовує публічну програму проєкту.

Читайте також: У Львові відкрили виставку скульптур з уламків бойової техніки

Проєкт також підтримують Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України та Посольство України у Сполученому Королівстві.

Зокрема, він розвиває сталі професійні зв’язки між культурними інституціями України та Великої Британії та робить внесок у культурний вимір 100-річного партнерства між двома країнами.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що культурна спадщина України є невіддільною частиною європейської історії та заслуговує на гідне міжнародне представлення, що спирається на українські знання й експертизу.

«Представлення сакральних скарбів Києво-Печерської лаври у V&A демонструє важливу роль українських державних інституцій, дослідників і кураторів у тому, як нашу спадщину вивчають і представляють світові. Такі партнерства зміцнюють міжнародну співпрацю та створюють нові можливості для дослідження, збереження й захисту культурної спадщини України», – підкреслила вона.

Своєю чергою директор V&A Трістрам Гант зазначив, що ці національні скарби демонструють виняткову майстерність українських золотарів і розкривають багату мистецьку спадщину, яку зберігає Лавра.

«Сподіваємося, що експозиція та симпозіум у вересні допоможуть глибше оцінити унікальну спадщину України та сприятимуть співпраці у культурній сфері, щоб досліджувати й розповідати надзвичайну історію країни», – додав він.

Виконавчий директор Британської Ради Скотт Макдональд підкреслив, що така співпраця є потужним прикладом того, чого можуть досягти довгострокові культурні партнерства між Україною та Великою Британією.

«Завдяки обміну знаннями та досвідом між українськими й британськими фахівцями ця виставка допоможе поглибити розуміння багатої культурної спадщини України та познайомити з її історіями ширшу аудиторію у Великій Британії. Ми пишаємося тим, що підтримуємо цю співпрацю в межах 100-річного партнерства між Україною та Великою Британією, яке зміцнюватиме культурні зв’язки між нашими двома країнами в майбутньому», – зазначив він.

Як зауважив генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко, ця співпраця є прикладом тривалого партнерства, побудованого на взаємній повазі, яке дає довгострокові результати.

«Наша спільна робота над деколонізаційним посібником для музеїв сприяла точнішій атрибуції походження Царських врат та їх представленню у величних залах Музею Вікторії та Альберта як частини культурної спадщини України. Ми раді, що Царські врата відкрили шлях до ширшої взаємодії між провідними інституціями України та Великої Британії», – підкреслив він.

«Сакральні скарби з Києва» будуть представлені в галереях 84 і 89 V&A South Kensington з 14 вересня 2026 року до 17 вересня 2027 року.

Читайте також: Україна працює над правовим захистом двох картин Львівського музею, на які у Польщі заявили претензії

Царські врата, що походять із Києво-Печерської лаври, перебувають у V&A на довгостроковій позичі від Gilbert Trust for the Arts і представлені в Галереях Гілберта у V&A South Kensington.

Кураторками експозиції виступили Євгенія Равцова, Аліс Мінтер і Александра Вотсон Джонс.

V&A South Kensington – це родина музеїв, об’єднаних вірою в силу творчості. Його колекції V&A South Kensington охоплюють 5 000 років історії мистецтва, дизайну та перформансу. Музей також проводить виставки й освітні програми, займається дослідженнями та реставрацією. У його зібраннях представлені мистецтво, дизайн, мода, фотографія, меблі, театр, архітектура та кераміка. Тут також розташована Національна бібліотека мистецтва Великої Британії.

За даними Міністерства культури, 15 вересня у V&A South Kensington відбудеться міжнародний симпозіум «Українська культурна спадщина та інституції Великої Британії: зміна перспектив і практик» (Ukrainian Cultural Heritage and UK Institutions: Shifting Perspectives and Practice).

Підтримує симпозіум та забезпечує участь у ньому української делегації Британська Рада. Зокрема, українські, британські та міжнародні фахівці обговорять, як змінюються підходи до дослідження, інтерпретації, збереження та представлення української спадщини.

Як повідомляв Укрінформ, в італійському місті Галатіна відкрилась благодійна фотовиставка «Україна. Краса поза болем», яка через роботи українських фотографів розповідає про життя країни в умовах війни та стійкість її людей.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.