Удруге премія відзначатиме твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю. На весняній “Книжковій країні” оберуть найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2025 року, а на осінній – перекладну.

Книжки до довгого списку обирали за особистими вподобаннями журі, популярністю серед читачів, а також тим, чи проводилися за книжкою клуби та обговорення.

До довгого списку весняної премії увійшли:

• “Темний спадок. Братство” Марини Ніцен, видавництво “РМ”;
• “Летиція Кур’ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька” Віри Курико, видавництво “Лабораторія”;
• “Вівці цілі” Євгенії Кузнєцової, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
• “Книга Еміля” Іларіона Павлюка, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
• “Не народжені для війни” Артема Чапая, видавництво “Видавництво 21”;
• “Чобіток Зельмана” Олени Стяжкіної, видавництво “The Ukrainians Publishing”;
• “Мій прапор запісяв котик” Лени Лягушонкової, видавництво “Урбіно”;
• “Нерухомість” Анни Грувер, видавництво “Лабораторія”;
• “Намул” Юлії Медвідь-Піно, видавництво “Темпора”;
• “Павук” Олександри Ковенко, видавництво “Темпора”;
• “Вініл” Валерії Бабко, видавництво “Віхола”;
• “Він повертається в неділю” Ірени Карпи, видавництво “Книголав”;
• “Планктон” Кирила Половінка, видавництво “Лабораторія”;
• “Театр, ютуб, секс” Ярослави Кравченко, видавництво “Стретович”;
• “Букурія. Історія одного плавання” Богдана Журавля, видавництво “Віхола”;
• “Скотомогильник” Дімки Ужасного, видавництво “Видавництво Жупанського”;
• “Хороші передчуття” Богдана Коломійчука, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
• “Тісні люди” Галини Пагутяк, видавництво “Локальна історія”;
• “Ким ми були” Валерія Пузіка, видавництво “Vivat”;
• “За маму, за тата” Каріни Савариної, видавництво “Хто це?”;
• “Кімнати Естер” Марії Олексі, видавництво “Віхола”;
• “Гемінґвей нічого не знає” Артура Дроня, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
• “Короткі міти потрібності” Івана Черненка, видавництво “Віхола”;
• “Усі персонажі вигадані. Або ні” Юлії Лаби, видавництво “Лабораторія”;
• “Вокзал Перпіньяна” Олексія Геращенка, видавництво “Віхола”;
• “Тінь над Карпатами” Яни Леон, видавництво “Віхола”;
• “Кассандра курить папіроси” Анни Безпалової, видавництво “Темпора”;
• “Сніжний Ізюм” Аліни Дихман, видавництво “Видавництво”;
• “Мене звати Дуся” Єлизавети Бурштин, видавництво “Лабораторія”;
• “Шляхи Єврідіки” Наталії Довгопол, видавництво “Vivat”.

Короткий список формують читачі шляхом голосування, яке триватиме до 21 лютого. Підтримати улюблену книжку можна за посиланням.

До журі увійшли блогери, з якими “Книжкова країна” продовжує співпрацю, а також нові учасники, найчастіше рекомендовані відвідувачами фестивалю та підписниками:

Надія Панченко (блог “SVITLO BIBLIOTEK”);

Тетяна Гонченко (блог “Непозбувний книгочитун”);

Юлія Типусак (блог “Проліт”);

Олексій Рафалович (блог “Перехресні стежки”);

Діана Данилюк (блог “Називай мене Діаночка”);

Валентина Комар (блог “In Book We Trust”);

Дмитро Катеруша (блог “Діма Персик і книги”);

Аліса Трубочкіна (блог “Peake-Week Papers”);

Наталія Могила (блог “Readna”);

Оксана Павленко (блог “Коли ми говоримо про книжки”).

Премія книжкових блогерів була заснована у 2024 році фестивалем “Книжкова країна”. Має на меті обрати найбільш цікаву, обговорювану, книжку, ту, що була видана в Україні протягом року та привернула найбільшу кількість уваги на думку українських блогерів та читачів. Ідея премії не нагородити видавців, авторів чи поділити все за жанрами, а подивитись на книжку як явище.

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії весняної “Книжкової країни” у 2025 році стала книжка “Погляд медузи” Любка Дереша, а у 2024 році – роман “Жовтолика” Ребекки Кван.

Восени 2025 року перемогу здобули дві книги – “Зайчик” Мони Авад, що вийшла друком у видавництві “Жорж” та “Дім на краю світу” Майкла Каннінґема, видавництво “Лабораторія”.

Про це повідомляє Український ПЕН, передає Укрінформ.

“Відчуття дому” – тема, яку осмислюватимуть члени Українського ПЕН та запрошені автори у 2026 році. Спільнота ПЕН вже вшосте обирає тему, що задаватиме вектор роздумів упродовж усього року.

У попередні роки автори вже писали і розмислювали на теми: “Мости замість стін” (2018/2019), “Що дасть нам силу?” (2019/2020) “Культура в режимі очікування” (2020/2021), “Повертаючи свої імена” (2021/2022), “Бути у світі” (2025/2026).

За словами поетки, перекладачки журналістки, членкині Українського ПЕН Ії Ківи, мати відчуття дому, на фронті й в тилу, в Україні й за кордоном, – критично важлива інфраструктура українського буття й виживання. І побудувати, відремонтувати чи відновити його одній людині може лише інша людина.

“Як тут із ремонтно-будівельними роботами, вони взагалі ведуться? Чи усвідомлюємо ми, що відбудова наших людських і соціальних екосистем буде не колись, а має вестися просто зараз, на вчора? Чи є нам, як писав Іздрик, на кого себе помножити? Чи готові ми зробити облік не лише нашої стійкості, а й слабкості? Чи готові чесно говорити не лише про місця нашої сили, а й вразливості?” – розмірковує Ківа.

Повний текст есею Ії Ківи вже доступний за посиланням.

Кураторкою проєкту фокус-теми “Відчуття дому” стала перекладачка, менеджерка культурних проєктів, членкиня Українського ПЕН Анна Вовченко.

Інформаційний партнер фокус-теми Українського ПЕН на 2026 рік – Суспільне Культура.

Дизайн проєкту створила Софія Афанасьєва. В основу ілюстрацій теми увійдуть фото з особистих архівів авторів есеїв.

Як повідомляв Укрінформ, українська ілюстраторка і дизайнерка книжкових обкладинок Маргарита Вінклер стала однією з переможниць міжнародного конкурсу на відзначення найкращих візуальних робіт Annual Illustration Competition від видання Communication Arts.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила Рівненська ОДА.

«На Рівненщині тривають заходи з нагоди 500-річчя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького. Сьогодні в обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація експозиції «Острозькі на Рівненщині», – йдеться у повідомленні.

На виставці представлені унікальні пам’ятки, пов’язані з родиною Острозьких: «Острозька Біблія», дерманський «Октоїх», грамота з ім’ям князя Костянтина Івановича Острозького, документи з печатками Костянтина ІІІ Острозького.

На Рівненщині представили унікальні пам’ятки роду Острозьких / Фото: Рівненська ОДА

1 / 18

Експозиція триває один день, оскільки старовинні документи потребують особливих умов збереження, то через вплив навколишнього середовища їх не можна експонувати довше.

Як зазначив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Павленко, постать Василя-Костянтина Острозького як визначного державного, громадсько-політичного та культурного діяча поціновують не лише в Україні, а й у Польщі та Литві. Тому надзвичайно важливо на державному рівні вшановувати діячів, які формували українську державницьку традицію і саме в той час, коли Україна виборює свою незалежність і суверенітет.

У музеї уперше широкому загалу продемонстровано документ із печаткою князя Костянтина Костянтиновича Острозького — сина Василя-Костянтина. Це витяг із володимирських гродських книг 1585 року.

Центральний експонат є важливим джерелом для дослідження правових практик, механізмів здійснення влади та духовних орієнтирів української шляхти XVI століття. Печатка князя підтверджувала справжність документа та засвідчувала авторитет його власника.

Заходи з вшанування 500-річчя князя Василя-Костянтина Острозького триватимуть упродовж року. Наступний заплановано наприкінці лютого у Дубенському замку.

Як повідомляв Укрінформ, у Рівному в обласному краєзнавчому музеї 11 лютого відкриють одноденну виставку.

На Рівненщині депутати Дубенської міськради на сесії підтримали звернення до Верховної Ради та уряду щодо відзначення на державному рівні у 2026 році 500-річчя з дня народження князя Василя-Костянтина Острозького.

Костянтин-Василь Острозький – видатний військовий, політичний, культурний та релігійний діяч, магнат, меценат, засновник Острозької академії.

Фото: Рівненська ОДА