Відбудова
У НАЗК чекають єдиного закону про відбудову і відновлення
Сфера відновлення та відбудови в Україні досить неврегульована, що робить її чутливою до корупційних ризиків. У НАЗК кажуть, що чекають на єдиний закон в цій сфері.
Про це під час робочої поїздки до Запорізької області сказав заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій Гупяк, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми, в НАЗК, вбачаємо, що має бути єдиний закон про відновлення і відбудову. Чому це важливо? Бо ця сфера досить неврегульована, немає чітких критеріїв і методології відбору обʼєктів на відбудову», – сказав він.
Заступник голови НАЗК зазначив, що саме ця прогалина дає місце корупції.
«Коли можна, не маючи чітких критеріїв та регулювання, вибрати те, що буде більш близьке до того чи іншої службової особи. Ми працюємо над ще більшим вирахуванням корупційних ризиків в сфері відбудови і над подальшими якісними рекомендаціями, які будуть втілені на законодавчому рівні і побудують нормальну систему запобігання в тому числі прозорості, публічності в процесі відбудови. Ми бачимо, що багато держав, інвесторів прагнуть зайти відновлювати Україну, але якщо вони будуть бачити прогалини в законодавстві, тиск на бізнес, відкати, непрозорість процесів, це будуть для них перепони, щоб приходити і інвестувати в нашу країну», – сказав він.
Під час зустрічі говорили про виконання Державної антикорупційної програми; розвиток декларування, перевірок декларацій, інституту викривання корупції тощо.
Загальна вартість відновлення пасажирського депо та 27 знищених вагонів електропоїздів у Фастові після масованої атаки Росії оцінюється у близько 400 млн гривень.
Про це під час спілкування з журналістами на об’єкті повідомив заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста.
Він нагадав, що в ніч з 5 на 6 грудня російські дрони та ракети вкотре вдарили по залізничних об’єктах Фастова, зокрема руйнацій зазнало депо.
«По депо було завдано близько 20 ударів «шахедами». Також зафіксовано влучання не лише дронами, а й ракетою фактично в пасажирську станцію. Це ще раз підтверджує, що агресор цілеспрямовано атакує саме пасажирську інфраструктуру, яка жодним чином не пов’язана з військовими перевезеннями», – сказав він.
За оцінками міністерства, орієнтовно відновлення лише самого депо коштуватиме близько 100 млн грн.
«Ми підрахували скільки орієнтовно має коштувати відновлення депо – близько 100 млн грн. Тут знаходились три склади електричок, тобто близько 27 вагонів. Їх відновлення оцінюємо у приблизно 300 млн грн», – додав посадовець.
Балеста зауважив, що на фастівському вокзалі також зафіксовано серйозні пошкодження. Планується встановлення модульного вокзалу разом із міжнародними партнерами, які долучилися до відновлення. Однак він наголосив і на важливості додаткового фінансування.
«Вимушені через обмежені кошти сепарувати ті обʼєкти, які ми будемо першочергово відновлювати. На цей час йде перша частина робіт, які дозволять використовувати це депо для обслуговування електричок. Тож працюємо над тим, аби залучити до відновлення донорську допомогу», – підсумував урядовець.
Як повідомлялось, в Україні від початку повномасштабного вторгнення зруйновано близько десяти залізничних вокзалів, ще приблизно сорок об’єктів отримали пошкодження різного ступеня.
Фото Укрінформу можна купити тут
У ще одному закладі освіти Миколаєва облаштували укриття, завдяки якому діти зможуть вчитися офлайн.
Про це повідомляє Миколаївська міська рада у Телеграмі, передає Укрінформ.
“В одному з освітніх закладів Миколаєва завершили облаштування укриття. Простір розрахований на 300 осіб і забезпечує можливість безпечно продовжувати навчання навіть під час повітряної тривоги. Захисну споруду облаштовано коштом міського бюджету”, – йдеться у повідомленні.
У міськраді уточнили, що заклад розташований в Інгульському районі.
Зазначається, що укриття обладнано всім необхідним для комфортного та організованого перебування. Тут встановили санвузли, підготували парти та робочі місця для занять, забезпечили запас води та інші базові умови, що дозволяють проводити навчальний процес у захищеному середовищі.
Як повідомлялося, у вересні в закладі освіти Інгульського району міста Миколаєва за підтримки Королівства Данії з’явилося сучасне укриття, завдяки якому учні зможуть повернутися до офлайн-навчання. Простір площею 233 м² розрахований на 384 людини.
Фото: Миколаївська міська рада
Новозбудований магістральний водогін Нова Одеса – Миколаїв, який має забезпечити обласний центр водою з річки Південний Буг, пройшов випробування на повну потужність.
Про це журналістам під час ознайомчого престуру повідомила начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Наталія Жадан, передає кореспондент Укрінформу.
«Днями ми випробували роботу нового водогону на повну потужність – 120 тисяч кубометрів води на добу. Все пройшло добре, водогін продемонстрував високий рівень надійності», – сказала Жадан.
За її словами, перша черга будівництва водогону велася у цілодобовому режимі, роботи вдалося завершити у стислі терміни. Вітчизняна компанія «Автострада» виконала основні роботи за сім місяців, тоді як європейські підрядники стверджували, що потрібно понад три роки.
Водозабір здійснюється чотирма нитками труб діаметром один метр кожна, протяжність яких становить близько 700 метрів. Вода надходить самопливом до першої насосної станції. Всього таких станцій три. На вході біля труб встановлені сітки та електронні системи для відлякування риби, щоб та не потрапила у мережі.
Трубопровід водозабору заглиблений на 4 метри під водою і залитий монолітним бетоном. У прибережній зоні, звідки йде водозабір, вже проведено берегоукріплення та збудований гідропост, який визначатиме якість води.
«Навіть коли буде посуха чи обміління Південного Бугу, води буде достатньо. Також розроблена схема водосховищ, які акумулюють воду і поповнюватимуть водогін у разі потреби. Крім того, тут встановлено сонячні електростанції, є потужні дизель-генератори, тому навіть при вимкненні світла робота не зупинятиметься», – запевнила Жадан.
Своєю чергою голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин зауважив, що сонячна станція працюватиме не лише як резервне джерело, а буде частиною постійного живлення водогону. Це дасть змогу зекономити близько 30% електроенергії.
“Сьогодні дуже важливо враховувати і безпекові ризики. Росія фактично випалює малу генерацію у прифронтових регіонах, тому новий водогін має протидроновий захист, він фактично вкопаний в землю й додатково укріплений, тож може витримати навіть пряме влучання”, – запевнив Сухомлин.
Як повідомлялося, у Миколаєві завершується будівництво першої черги нових очисних споруд, які мають забезпечати постачання якісної питної води обласному центру через новий водогін Нова-Одеса – Миколаїв.
Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий загарбниками водогін Дніпро-Миколаїв. Відтоді там тече лише технічна вода.
Фото: Алла Мірошниченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
-
Суспільство7 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство6 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Усі новини4 дні agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Відбудова1 тиждень agoАгентство відновлення отримає додатково ₴334 мільйони на інфраструктурні проєкти
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Війна6 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом