Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.

За даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, внаслідок російської атаки на Київ 27 жовтня на Південному мосту зафіксовані пошкодження елементів мостових конструкцій, зокрема залізобетонної прогонової будови, автомобільних проїздів, конструкцій метрополітену та інженерних комунікацій.

Фахівці КП “Київавтошляхміст” уже виконують першочергові роботи з ліквідації наслідків атаки на ділянках, які, за висновками Національного інституту розвитку інфраструктури, не зазнали критичних ушкоджень і не потребують додаткових інженерних обстежень та проєктних рішень.

Працівники Київського метрополітену оперативно відновили першочергові кабельні мережі електропостачання, сигналізації та зв’язку і відновили рух поїздів від станції “Осокорки” до станції “Червоний хутір”. Наразі тривають роботи з відновлення всіх інженерних мереж, зокрема з диспетчерської централізації, резервного електроживлення та контролю руху поїздів.

Фахівці комунальних підприємств цілодобово працюють над ліквідацією наслідків атаки.

У департаменті зазначають, що окремі пошкодження впливають на роботу конструкції мосту загалом, тому необхідно оцінити їх вплив на міцність і безпечність споруди.

Так, паралельно профільні науково-дослідні інститути проводять динамічні випробування, геодезичний контроль деформацій, спостереження за розвитком дефектів і перевірні розрахунки із застосуванням розрахункових моделей.

Акт обстеження мостової споруди від Національного інституту розвитку інфраструктури, у якому будуть відображені результати динамічних випробувань, геодезичного контролю деформацій та оцінки технічного стану конструкцій, планують отримати на початку наступного тижня.

Після цього ухвалять технічні рішення щодо подальшого відновлення мостової споруди та наземної ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену.

Як повідомляв Укрінформ, рух поїздів метро між станціями “Осокорки” і “Червоний хутір” 27 жовтня був призупинений через російський удар по інфраструктурі метро на Південному мосту.

Фото: скриншот з відео

Про що йтиметься на наймасштабнішій в історії ООН COP31, що збере рекордну кількість учасників

9–20 листопада 2026 року в Анталії (Туреччина) відбудеться наймасштабніша в історії Конференція ООН зі зміни клімату (COP31). За даними організаторів, вона збере рекордну кількість – близько 150 тисяч учасників. За кілька тижнів до її початку представники влади, бізнесу, міжнародні партнери та громадянське суспільство під час Pre-COP31 обговорили ключові теми, які Україна відстоюватиме на міжнародній арені.

Війна – це кліматичний чинник. Хімічні викиди від ракет, пожежі в лісах і степах, удари по енергосистемі, яка змушена переходити на дизель-генератори, міни і затонулі боєприпаси у Чорному морі та тисячі тонн забруднення після підриву Каховської ГЕС. Усі ці фактори шкодять довкіллю не лише України, а й усієї Європи.

За оцінкою Світового банку, потреби відновлення України на найближче десятиліття становлять 588 мільярдів доларів США. Це одна з найбільших інвестиційних програм у Європі. А за оцінками Ініціативи з обліку викидів парникових газів під час війни, майже чверть кліматичного сліду війни вже сьогодні припадає на відбудову. І саме тому так важливо, якою буде ця відбудова.

ЗЕЛЕНА ВІДБУДОВА – ПИТАННЯ СТІЙКОСТІ Й БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Якщо ми відбудуємо так, як будували в минулому столітті, ця частка лише зростатиме, а високі викиди законсервуються на десятиліття. Якщо ж відбудуємо по-новому – з енергоефективністю, відновлюваною енергетикою, розподіленою генерацією, сучасною низьковуглецевою промисловістю – Україна стане частиною рішення. Адже саме зараз вирішується, з якою інфраструктурою ми житимемо наступні 30–50 років.

Для нас зелена відбудова – це питання національної стійкості. Розподілена генерація та системи накопичення енергії підвищують стійкість енергосистеми. На відміну від великих теплових електростанцій, такі об’єкти розташовані в різних місцях, тому їх складніше одночасно вивести з ладу ракетними ударами.

В енергоефективному будинку легше пережити блекаут. А відновлений ліс і здорові ґрунти – це водна і продовольча безпека наших громад. Тобто декарбонізація і безпека в Україні – це взаємопов’язані пріоритети.

Попри війну Україна має досягнення в кліматичній політиці:

• ухвалила Закон «Про основні засади державної кліматичної політики», який закріпив курс на кліматичну нейтральність до 2050 року;

• у жовтні 2025 року схвалила Другий національно визначений внесок – скорочення викидів більш ніж на 65% від рівня 1990 року до 2035 року;

• у червні цього року затвердила Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року та Оновлений Національний план з енергетики та клімату до 2030 року;

• запустила експериментальний проєкт за Статтею 6 Паризької угоди;

• формує національну систему торгівлі квотами на викиди;

• розробила проект Національної стратегії адаптації до зміни клімату, яку ми розраховуємо ухвалити найближчим часом;

• документує екологічну шкоду від агресії, щоб росія за неї заплатила, зокрема через Реєстр збитків.

З ЧИМ УКРАЇНА ЇДЕ НА СОР31?

За кілька тижнів в Анталії розпочнеться COP31 – конференція, яку називають «ерою імплементації». Важливою частиною донесення меседжів на COP31 для України є окремий павільйон. У ньому уже заплановано проведення понад 70 заходів за участі українських і міжнародних експертів. Це рекордна кількість за всю історію участі України на СОР.

Водночас для України принципово важливо, щоб міжнародна кліматична політика ґрунтувалася на повазі до міжнародного права. Ми й надалі рішуче заперечуватимемо будь-які спроби Росії включати тимчасово окуповані території України до своєї кліматичної звітності. Йдеться не лише про достовірність даних, а й про захист суверенітету України.

Також Україна документує викиди парникових газів, спричинені війною, навіть в умовах активних бойових дій. Цей досвід може стати основою для розвитку міжнародних підходів до оцінювання кліматичних наслідків збройних конфліктів. Ми переконані: принцип «забруднювач платить» має застосовуватися і до кліматичної шкоди, завданої агресією росії, а її наслідки мають бути належно оцінені та враховані в механізмах відшкодування.

Україна не чекає, поки закінчиться війна, а прагне стати активним партнером міжнародної спільноти у формуванні кліматично стійкого майбутнього вже сьогодні.

Олександр Краснолуцький, заступник міністра економіки

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Про це йшлося під час пленарного засідання Секторальної робочої підгрупи з питань водопостачання та водовідведення (Water SWG), передає Укрінформ з посиланням на Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту.

Наголошується, що у фокусі засідання — забезпечення безперервної роботи систем водопостачання та водовідведення в умовах російських атак, оперативне реагування на пошкодження інфраструктури та підтримка громад під час опалювального сезону 2026/2027. Окрему увагу було приділено довгостроковому відновленню, модернізації водної інфраструктури, залученню міжнародного фінансування та розвитку публічно-приватного партнерства (ППП).

Одним із ключових питань засідання стала реалізація програми Європейського інвестиційного банку Ukraine Water Recovery, яка передбачає 100 млн євро пільгового кредитування та 25 млн євро грантового співфінансування. Грантова угода наразі проходить процедуру ратифікації.

Протягом десяти місяців після відбору підпроєктів ЄІБ погодив фінансування на загальну суму 81,6 млн євро, підписано 9 угод про передачу кредитних коштів та розпочато перші 5 закупівельних процедур.

Окремий блок засідання присвятили готовності систем водопостачання та водовідведення до опалювального сезону 2026/2027, ризикам для критичної інфраструктури в умовах російських атак і заходам для забезпечення безперервності надання послуг.

Ще одним пріоритетом Мінвідновлення є розвиток публічно-приватного партнерства у водному секторі. Наразі спільно з громадами та міжнародними партнерами триває підготовка трьох пілотних проєктів ППП у Дніпрі, Хусті та Ужгороді. До кінця 2026 року планується завершити розроблення концептуальних документів і передати їх на розгляд відповідних громад.

У Дніпрі готується проєкт реконструкції Кайдацької насосно-фільтрувальної станції. Проєкт передбачає модернізацію технологічного обладнання, насосних і фільтраційних систем, впровадження автоматизації та енергоефективних рішень.

У Хусті планується комплексна реконструкція систем водопостачання та водовідведення. Основна мета — перехід від водопостачання протягом приблизно шести годин на добу до цілодобового забезпечення водою, скорочення втрат води до рівня менш ніж 12% та модернізація каналізаційної інфраструктури. Проєкт також передбачає будівництво нових очисних споруд із забезпеченням роботи наявної інфраструктури до введення нових потужностей в експлуатацію.

В Ужгороді готується проєкт будівництва нової лінії очищення стічних вод потужністю 50 тис. кубометрів на добу та сучасних потужностей з обробки осаду. Реалізація проєкту дозволить покращити якість очищення стічних вод, підвищити надійність міської інфраструктури та зменшити екологічні ризики для басейну річок Уж і Тиса.

Учасники також розглянули питання фінансового відновлення водоканалів, тарифної реформи, підготовки та розвитку кадрового потенціалу сектору, а також координації міжнародної допомоги для оперативного реагування на надзвичайні ситуації.

Як повідомляв Укрінформ, Київ замовив генератори великої потужності для забезпечення роботи водоканалу під час можливих знеструмлень.

Перше фото ілюстративне: zp.gov.ua