Політика
У Раді триває підготовка до розробки законодавства щодо повоєнних виборів
«Я би дуже просив усіх дивитися на чинне законодавство, де у Виборчому кодексі та в Законі про режим воєнного стану чітко сказано: під час воєнного стану вибори не проводяться. Все інше, маніпуляції деяких політичних партій та політиків. Я переконаний, що в Україні буде дотримано питання чинного законодавства, і тільки після завершення воєнного стану ми можемо говорити про початок тих чи інших виборів», – зазначив він.
Спікер українського парламенту наголосив, що для України також важливо, аби вибори були, насамперед, демократичними і визнаними світом.
Стефанчук зауважив, що влада стикається з багатьма викликами: як будуть голосувати військові, що буде залежати від того як буде завершений воєнний стан; як будуть голосувати громадяни за кордоном, переселенці; як будуть запрошені спостерігачі тощо.
«Унікальність теперішньої ситуації, що ті вибори, які будуть в Україні після завершення воєнного стану, вони не підпадають під жодну кваліфікацію, які є у нас в Конституції. У нас передбачені чергові або позачергові вибори, а це так звані постчергові, тобто поствоєнні вибори, і для їх проведення потрібен буде окремий законодавчий акт», – повідомив він.
Голова ВР зауважив, що парламент вже робить певні підготовчі дії для розробки законодавчої ініціативи.
Стефанчук розповів, що вже відбулась зустріч із головою Центральної виборчої комісії, де обговорили, «що у нас робиться з реєстром виборців».
Водночас також постають питання, чи будуть проведені разом вибори Президента, парламенту, місцеві, чи окремо.
«Тобто є дуже багато питань, на які зараз ми не готові дати відповідь, але ми пропрацьовуємо варіанти, плюси та мінуси по кожному питанню. А для того, щоб приймати його не з політичної доцільності, а з точки зору тієї прагматичної реальності, яка буде на момент завершення війни», – додав він.
Водночас, відповідаючи на уточнюючі запитання, Стефанчук зауважив, що малоймовірним є проведення президентських, парламентських та місцевих виборів разом.
Також Голова ВР висловив думку, що проведення голосування в «Дії» – нереалістично, адже наразі існує велика кількість діпфейків та дезінформації, що в цьому контексті є полем для маніпуляцій.
Як повідомляв Укрінформ, за словами заступника керівника Офісу Президента Павла Паліси, в Офісі Президента України не йдеться про якусь підготовку до виборів.
Політика
На сьогодні переговори в Абу-Дабі завершилися
В Абу-Дабі завершився раунд мирних переговорів, у яких беруть участь делегації України, США та Росії, що був запланований на сьогодні.
Про це журналістам повідомила прессекретар глави української делегації Діана Давітян, передає кореспондент Укрінформу.
«На сьогодні переговори закінчилися», – розповіла Давітян.
Вона додала, що невдовзі з’явиться офіційна інформація про перебіг перемовин від глави української делегації, секретаря РНБО Рустема Умєрова.
Очікується, що перемовини продовжаться в четвер, 5 лютого.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський погодив рамки розмови та конкретні завдання для української переговорної команди перед новим раундом тристоронніх зустрічей в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Попередня тристороння зустріч в Абу-Дабі України, США та Росії відбулася 23-24 січня. На ній ішлося про параметри закінчення війни. Також військові визначили перелік питань для подальших зустрічей.
Фото: Х / mofauae
Політика
До Києва 24 лютого приїдуть іноземні гості на рівні лідерів держав і міністрів
У роковини початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого до Києва приїдуть іноземні гості на рівні лідерів держав та міністрів.
Про це заявив на брифінгу речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, передає кореспондент Укрінформу.
«Обовʼязково будуть в Києві іноземні гості, і високопоставлені. Одразу можу про це анонсувати, бо знаю про наміри цілої низки гостей і на рівні лідерів, і на рівні міністрів. Ми їх чекаємо. Будемо дуже раді їх бачити», – сказав дипломат.
За його словами, 24 лютого – це визначальна дата для європейського континенту, яка поділила історію Європи на «до» та «після».
«У цей день логічно й очевидно, щоб лідери були з нами, показали підтримку нашому народу, країні в боротьбі за свою свободу, незалежність і перемогу», – додав Тихий.
Речник МЗС відзначив, що навіть зараз посилилися візити іноземних гостей до України, що є наслідком звернень Києва.
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН збереться 24 лютого для обговорення наслідків чотирьох років повномасштабної російської війни проти України.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Кремль представить «енергетичне перемир’я» як поступку на майбутніх перемовинах
Аналітики зауважили, що згідно із заявою президента України Володимира Зеленського мораторій на енергетичні удари мав розпочатися після тристоронніх переговорів 23-24 січня та тривати до наступного раунду переговорів, які спочатку були заплановані на 1 лютого, але згодом були перенесені на 4 та 5 лютого.
Зеленський заявив, що Сполучені Штати запропонували мораторій для деескалації війни, і що делегації США, України та Росії планували вирішити питання подальших заходів деескалації у другому раунді переговорів.
В ISW підкреслили, що Москва і раніше пропонувала короткострокові угоди про припинення вогню, щоб хибно зобразити Кремль як такий, що діє добросовісно, та симулювати зацікавленість Росії у мирному врегулюванні війни. При цьому РФ неодноразово відхиляла заклики України та США до тривалішого або постійного мораторію на удари далекої дії або припинення вогню.
Кремль погодився на короткостроковий мораторій лише після завдання серйозної шкоди українській енергомережі, зазначають фахівці.
«Кремль, імовірно, спробує представити своє дотримання цього мораторію на удари по енергетиці як значну поступку, щоб отримати важелі впливу на майбутніх мирних переговорах, навіть попри те, що використав ці кілька днів для накопичення ракет для масштабнішого пакетного удару», – йдеться у звіті.
Зазначається, що короткостроковий мораторій не означав значної поступки Росії, оскільки російські війська продовжували атакувати українську логістику та інфраструктуру протягом мораторію.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 3 лютого ворог завдав найпотужнішого удару по українській енергетиці з початку 2026 року, для якого російські загарбники застосували більш ніж 70 ракет і 450 ударних дронів.
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини6 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
