Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов назвав особливо символічним повернення додому в День Героїв українців в результаті обміну військовополоненими.

Українська православна церква московського патріархату так буйно квітне в Україні за рахунок державної підтримки.

Про це заявив для Інтенту отець Олександр Смеречинський, відомий військово-морський капелан в Одесі, духівник місцевого Євромайдану та заступник голови Відділу морського апостоляту УГКЦ.

“Була величезна державна підтримка. Ми пам’ятаємо, як будувався Спасо-Преображенський собор. Також такий цікавий момент — як сильно побивалися про руйнування історичної пам’ятки. Але це не історична пам’ятка, він завершений у 2010 році, якщо не помиляюся. Звичайно, те, що ракета в нього влучила — це блюзнірство і так не повинно бути. Але тут теж є маніпуляція: мовляв, зруйнували “святиню Одеси”. Це не святиня Одеси — це святиня окремої церкви”, – сказав він.

Капелан вважає, що замість тиску та репресивних заходів, значно ефективнішим підходом до подолання домінування структур упц (мп) в Україні було б запровадження рівних умов для всіх релігійних організацій. На його думку, варто не надавати підтримки жодній із конфесій, а дати їм можливість діяти в однаковому правовому та економічному полі. У середовищі релігійної конкуренції, стверджує він, перевага природним чином переходить до тих, хто справді має довіру громади.

Він переконаний, що упц (мп) не зникла б у таких умовах, але її вплив суттєво зменшився б. Як приклад, Смеречинський наводить ситуацію з проросійськими організаціями в Одесі до 2014 року, які активно діяли завдяки зовнішньому фінансуванню. Після припинення цієї підтримки їхній вплив зійшов нанівець.

Олександр Смеречинський висловлює переконання, що частина духовенства Української православної церкви Московського патріархату свідомо зберігає зв’язки з москвою або ж щонайменше не пориває з цим впливом, добре розуміючи вигоди, які отримують у нинішньому середовищі. Він припускає, що окремі представники кліру не переходять до Православної церкви України не через ідейні переконання, а з міркувань збереження впливу, статусу та матеріальних можливостей, які вони навряд чи зможуть відтворити в іншій юрисдикції.

На думку капелана, надмірно жорсткий тиск з боку держави чи громадськості на структури, пов’язані з мп, може мати зворотний ефект. Замість послаблення організації такі дії сприяють її внутрішньому згуртуванню. До того, це дозволяє окремим священнослужителям формувати навколо себе образ “мучеників”, що додатково зміцнює їхній авторитет серед вірян.

Смеречинський також зауважує, що попри формальну відсутність підтримки упц (мп) на загальнодержавному рівні, в окремих регіонах, зокрема в Одесі, ця підтримка з боку місцевої влади зберігається, що дозволяє церковній структурі й надалі утримувати свої позиції.

Військово-морський капелан Олександр Смеречинський звернув увагу на трансформації в позиціюванні Української православної церкви московського патріархату після 2014 року. За його словами, до початку війни у назвах церков чітко вказувалося належністю до московського патріархату — цей напис розміщувався великими літерами, тоді як назва “Українська православна церква” — значно дрібнішим шрифтом. Однак після початку агресії росії ситуація змінилася — вивіски були замінені, і згадка про московський патріархат зникла.

Капелан вважає подібну зміну не випадковою, а радше спробою зберегти вплив релігійної структури, уникаючи прямої асоціації з російським релігійним центром. Він також припускає, що частина духовенства та вірян щиро переконані в правдивості власної позиції. Водночас не виключає, що серед керівництва церкви та її кліру є й ті, хто свідомо маніпулює фактами, намагаючись замаскувати справжні зв’язки з москвою.

Ірина Глухова

Європейський Союз планує різко скоротити квоти на імпорт продукції з України, що може завдати серйозного удару по українській економіці в критичний момент боротьби з російською агресією. Як повідомляє Financial Times, рішення було прийняте за підтримки Польщі, яка висловила незадоволення українською присутністю на ринку сільгосппродукції.

Зараз в ЄС діє нульовий тариф на ввезення певної кількості української сільськогосподарської продукції, проте з 6 червня 2025 року ці квоти значно скоротяться. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, Данило Гетьманцев, у своєму Telegram-каналі зазначив, що скорочення квот може коштувати Україні до 3,5 мільярда євро на рік.

“По-перше, річні квоти безмитних поставок хочуть поділити на 12 місячних квот.
Тобто якщо раніше в залежності від товарної позиції безмитне постачання могло припинитись у березні, червні, серпні чи жовтні, то тепер «лічильник» може включатись щомісяця, а стоп-кран – обмежувати поставки умовно 3, 5 або сьомого числа відповідного місяця. На перший погляд нібито просто арифметика, однак укладання і виконання контрактів точно стане складнішим та більш нервовим.

По-друге, скоротять самі квоти. Найбільше постраждають виробники кукурудзи, для яких річна квота зменшиться до 650 тисяч тонн, тоді як минулого року в Європу відвантажили понад 14 мільйонів тонн. Квота на цукор також зменшиться більш ніж удвічі – до 40,7 тисяч тонн.” — написав Гетьманцев.

Обмеження стосуватимуться також інших товарів, таких як мед і м’ясо птиці, птахівництво скоротиться з 57 110 до 40 000, а цукор – зі 109 000 до 40 700.

Аграрний сектор, що становить близько 60% загального експорту України, зазнає значних втрат. Це особливо болісно, оскільки минулого року Україна стала третьою країною-постачальником сільгосппродукції до ЄС, заробивши 13,1 мільярда євро.

Ці втрати будуть важкими для аграрної галузі, адже у 2025 році середній місячний експорт товарів становитиме лише 2,9 мільярда євро, а компенсувати такі значні втрати на інших ринках буде вкрай складно.