Події
У Сумах ракетним ударом пошкоджені заклади культури та пам’ятки
Внаслідок російського ракетного удару в Сумах зазнали пошкоджень заклади культури та пам’ятки культурної спадщини.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
«У Вербну неділю, день життя та оновлення, російська федерація завдала ракетного удару по центру Сум та забрала життя мирних людей», – ідеться у повідомленні.
За даними відомства, внаслідок ракетного удару пошкоджені пам’ятки культурної спадщини та заклади культури, зокрема Сумський обласний художній музей імені Онацького, обласний краєзнавчий музей, обласний академічний театр для дітей та юнацтва, національний академічний театр драми та музичної комедії імені Щепкіна, обласний науково-методичний центр культури і мистецтв, обласна філармонія, обласна бібліотека для дітей, майстерня обласної організації Національної спілки художників України.
«Цей жорстокий акт терору показує справжню суть агресора, для якого немає жодних моральних меж. День, який мав би бути символом миру та благословення, стає днем скорботи та невимовного болю», – наголосили у МКСК.
Як зауважили в МКСК, на жаль, є втрати і серед працівників культури. Так, внаслідок російської атаки загинула – викладачка Сумського фахового коледжу мистецтв і культури імені Бортнянського, артистка солістка-інструменталістка, концертмейстерка Сумської обласної філармонії, артистка оркестру Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії імені Щепкіна Олена Когут.
«Народ України щодня платить жахливу ціну, і міжнародна спільнота не має залишатися осторонь, коли відбувається черговий удар по людяності та демократичних цінностях, що лежать в основі цивілізованого світу», – наголосили у МКСК і додали: «Схиляємо голови у пам’ять про невинно вбитих».
Як повідомляв Укрінформ, 13 квітня російські війська вдарили по центру Сум двома балістичними ракетами.
Унаслідок ракетного удару російських військ зруйновані будівлі Сумського державного університету.
Також відомо, що російським ракетним ударом повністю знищений Центр захисту прав людини – регіональне представництво уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Фото: Суспільне Суми
XVII Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» відбудеться у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на організаторів фестивалю.
Гасло цьогорічного фестивалю, що проходитиме 17-21 вересня у Львові, – «Червона рута лунає – опір триває!».
«“Червона Рута” – легендарний український фестиваль, який з 1989 року став стартовим майданчиком для відомих нині музичних гуртів і символом культурного спротиву. У 2025 році ми продовжуємо цю традицію – на сцену вийдуть десятки нових виконавців, що формують сучасну музичну культуру. В умовах війни “Червона рута” продовжує виконує свою місію у розрізі культурного спротиву: підтримувати національну ідентичність і активний розвиток культури під час війни. Фестиваль формує нове покоління культурних амбасадорів Руху опору», – наголошують організатори.
Вони додають, що фестиваль завжди був не лише мистецьким, а й суспільним явищем, символом відродження української ідентичності. У радянській Україні «Червона Рута» спричинила культурну революцію, вивівши українську протестну пісню з андеграунду на широку сцену. Сьогодні фестиваль формує моральний компас суспільства та об’єднує митців, ветеранів, культурних діячів, військових і політиків задля підтримки національної ідентичності та розвитку культури під час війни.
Протягом п’яти днів на головній сцені (Концерт Арена Малевич) виступлять понад 400 молодих гуртів і виконавців у шести номінаціях — від етнічних співів і року до експериментальної та сучасної електронної музики. Раніше «Червона Рута» стала стартовою сценою для «Океану Ельзи», «Тартака», Руслани, «Скрябіна» та десятків інших відомих артистів.
На центральних вулицях Львова працюватиме мандрівна сцена за участю представників Культурного десанту та інших артистів, що підтримували Рух опору ССО ЗСУ.
Окрім концертів, фестиваль включатиме панельні дискусії та лекції з дипломатами, військовими, діячами культури, представниками бізнесу та громадського сектору про патріотичне виховання молоді, культурну дипломатію, ветеранську політику.
Сили спеціальних операцій планують провести закриті зустрічі з львівською молоддю: перегляд фільму «Люди кольору свободи» від Центру національного спротиву, презентації муралів переможців конкурсу «Стінописи опору» та історичні лекції.
Розклад музичних виступів 17–21 вересня тут.
Розклад супутніх заходів 17–21 вересня тут.
Як повідомлялося, Рух опору ССО ЗСУ — це громадська ініціатива, спрямована проти окупаційних сил, метою якої є звільнення територій і відновлення державного суверенітету. Діяльність включає як ненасильницький спротив (поширення листівок, наліпок, муралів, збір інформації на ТОТ), так і активні дії (диверсії, саботаж, розвідка, підтримка ЗСУ у спецопераціях).
В українському прокаті з 11 вересня демонструється біографічний фільм «Малевич».
Як передає Укрінформ, це перший художній фільм про видатного митця і найвідомішого киянина. Стрічка досліджує українську ідентичність Казимира Малевича та проводить паралелі з сучасністю, коли російський імперіалізм вкотре намагається знищити українську культурну спадщину.
Фільм охоплює ключові події життя Малевича, відтворюючи епоху, в якій він жив, і пристрасті, що вирували навколо його творчості: заздрість конкурентів, велике кохання, біль за селян, які потерпали від Голодомору, і неприйняття більшовицьких порядків.
Особлива увага приділена знаменній виставці «0,10», на якій вперше було представлено «Чорний квадрат».
Режисерка стрічки – Дарʼя Онищенко, авторки сценарію – Анна Паленчук та Дарʼя Онищенко. У головних ролях: Віталій Ажнов, Олександр Новіков, Ірма Вітовська-Ванца, Олексій Горбунов, Христина Федорак, Марина Кошкіна, Дарія Творонович, Олександр Рудинський та інші.
Фестивальна прем’єра відбулася на кінофестивалі «Молодість» у 2024 році, а покази стрічки проходили також за кордоном – в Італії, Німеччині та Бразилії.
Фільм створено за підтримки Державного агентства з питань кіно та Фільм Центру Сербії.
Як повідомляв Укрінформ, 27 серпня Київський метрополітен запустив потяг, присвячений художнику-авангардисту Казимиру Малевичу.
У Вінниці відбулася прем’єра повнометражного художнього фільму “Діло Безп’ятого”, який став першою екранізацією п’єси Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”.
Про це у Фейсбуці повідомив Вінницький міський голова Сергій Моргунов, передає Укрінформ.
“Символічно, у День міста та День українського кіно у Вінниці відбулася прем’єра фільму “Діло Безп’ятого”. Це вже шоста кінострічка, знята у нашому місті вінницьким режисером та сценаристом Валерієм Шалигою. І п’ята — наша спільна робота. Цього разу фільм про історичні події. Це українська кримінальна комедія. Перша екранізація класики — п’єси Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, – повідомив Моргунов.
За його словами, фільм гарно передає людські емоції та стосунки: кохання, дружбу, жадібність. Головну роль у фільмі зіграв народний артист України, актор театру та кіно Богдан Бенюк. До зйомок долучилися й вінницькі актори.
“Я вдячний усій команді, яка працювала над фільмом на чолі з режисером Валерієм Шалигою. Приємно, що Вінниця знову стала кіномайданчиком. І ми не плануємо зупинятися”, – додав міський голова.
Як повідомлялося, Спілка кінокритиків України назвала десять найкращих кінодебютів часів війни.
-
Усі новини1 тиждень agoназвано 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Відбудова1 тиждень agoУ селі Посад-Покровське на Херсонщині відновлять 238 будинків
-
Суспільство7 днів agoВнаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл