Суспільство
У Верховному Суді пояснили доцільність ухвалення закону про легалізацію зброї
Без закону про легалізацію зброї в Україні може збільшитись кількість кримінальних проваджень із застосуванням зброї після закінчення війни.
Про це заявила суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів під час судового форуму Асоціації адвокатів України, передає кореспондент Укрінформу.
“Прийняття закону про легалізацію зброї зараз дуже на часі. Зброя є, особливо у військовослужбовців. Важливо визначити порядок легалізації цієї зброї. Як суддя і правник я вважаю, що Верховній Раді слід зайнятись саме такими нагальними питаннями щодо розробки відповідного законопроєкту. В Раді є депутати, які це підтримують, і є напрацьовані рішення. Тому потрібно це винести на обговорення та ухвалювати. Просто я, як суддя-криміналістка, також переживаю, що в Україні збільшиться кількість кримінальних проваджень із застосуванням цієї зброї після закінчення війни і нашої перемоги”, – заявила Стефанів.
За її словами, під час повномасштабної війни з РФ в Україні спостерігається збільшення ринку незаконного обігу зброї.
Суддя наголосила, що лише за один рік суди в Україні розглянули дуже велику кількість справ за 263 статтею Кримінального кодексу (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років – ред.)
“З 1 січня 2022 року по 1 січня 2023 року суди ухвалили 3 921 вирок. Це не тільки по 263-й окремій статті, а й стаття 263 ККУ, яка йшла у поєднанні з іншими кримінальними правопорушеннями. Суди апеляційної інстанції ухвалили 87 вироків і 305 ухвал, а касаційна інстанція Верховного Суду ухвалила 128 постанов і 176 ухвал. Це цифри тільки за один рік. Динаміка збільшується”, – заявила Стефанів.
За її словами, з 1 січня 2023 року судами першої інстанції було ухвалено на 20% більше рішень.
“Мова про те, що в Україні дуже багато насильницьких злочинів вчиняються саме із застосуванням зброї, яка перебуває в населення України і є не зареєстрованою. Хоча на початку повномасштабного вторгнення роздано дуже велику кількість зброї для захисту нашої Батьківщини. Є умови її легалізації. Однак ринок незаконного обігу залишається дуже великим”, – розповіла Стефанів.
За словами судді, органам досудового розслідування слід більше працювати з цією категорією справ, пов’язаних з незаконним обігом зброї, боєприпасів та вибухових речовин під час воєнного стану.
Як повідомляв Укрінформ, від початку процесу декларування вогнепальної зброї українці зареєстрували у поліції понад тисячу одиниць зброї й понад 80 тисяч боєприпасів.
У 2024 році правоохоронці ухвалили вже 461,8 тис. рішень про надання різних видів дозвільних документів за заявами громадян України, поданими через Єдиний реєстр зброї.
Суспільство
Україна обговорює мовні та релігійні питання мирного плану з урахуванням законодавства ЄС
Президент Володимир Зеленський заявив, що питання мови, релігії та інших культурних аспектів у межах поточного мирного плану Україна розглядає з урахуванням норм і законодавства Європейського Союзу.
Про це глава держави заявив, відповідаючи на запитання журналістів, передає кореспондент Укрінформу.
Коментуючи запитання щодо врахування культурних аспектів поточного мирного плану, а саме питань релігії та мови, Зеленський наголосив на європейському векторі України.
«Ми в цьому плані абсолютно аргументовано посилаємось на правила Європейського Союзу, на правила і закони Європейського Союзу, бо ми є майбутнім членом Європейського Союзу. Саме в такому форматі ми все обговорюємо», – заявив він.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Президент Володимир Зеленський розкрив деталі 20 пунктів проєкту базового документа між Україною, США, Росією та Європою про закінчення війни.
27 грудня 2025 р. 17:16
31
Руслан Циганков. Фото: Військовий омбудсман у facebook
Першим заступником військового омбудсмана призначили колишнього керівника Херсонської спеціалізованої військової прокуратури Руслана Циганкова.
Про це свідчить указ президента України Володимира Зеленського.
“Призначити Циганкова Руслана Андрійовича першим заступником військового омбудсмана”, – йдеться у повідомленні.
Указ президента. СКРИНШОТ: president.gov.ua
“Наше найцінніше надбання”, – прокоментувала призначення військова омбудсменка Ольга Решетилова.
Полковнику Циганкову 38 років. Народився в Херсоні. З липня 2025 року обіймав посаду начальника Головного управління захисту прав військовослужбовців Міністерства оборони України. ГУ ЗПВ МОУ під його керівництвом активно співпрацювало з Військовим омбудсманом і зарекомендувало себе як ефективний інструмент захисту прав військовослужбовців. Руслан Андрійович був одним з авторів Закону “Про Військового омбудсмана” та надавав усебічну підтримку в процесі підготовки до запуску Офісу Військового омбудсмана.
За словами Решетилової, Руслан Циганков як військовий юрист має значний досвід роботи в системі військової прокуратури: був керівником Херсонської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, обіймав посади заступника військового прокурора Херсонського та Запорізького гарнізонів Південного регіону.
Військову службу розпочав іще 2005 року курсантом. Далі послідовно обіймав посади заступника командира роти з технічної частини та командира взводу спеціального призначення.
Закінчив Національну академію Національної гвардії України в Харкові за напрямом підготовки “офіцер управління тактичного рівня / інженер-механік автомобільної техніки” та Херсонський державний аграрно-економічний університет за спеціальністю “облік та аудит”.
Має диплом юриста Національного університету “Одеська юридична академія“. Нині – слухач курсу офіцерів об’єднаних штабів оперативного рівня Національного університету оборони України.
Закон про військового омбудсмана
17 вересня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №13266 про військового омбудсмана.
Закон передбачає створення посади військового омбудсмана, який здійснюватиме контроль за дотриманням прав військовослужбовців, резервістів, учасників територіальної оборони, членів руху опору на окупованих територіях та особового складу правоохоронних органів, залученого до бойових дій.
Серед ключових функцій омбудсмана – виявлення порушень прав, визначення причин їх виникнення та розробка пропозицій для їх усунення.
Омбудсман матиме право направляти висновки та рекомендації командирам, органам військового управління та іншим державним органам, розглядати скарги та проводити перевірки щодо можливих порушень.
Також передбачено право отримувати необхідну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, та обов’язок не розголошувати персональні дані заявників без їхньої згоди.
Військового омбудсмана призначає та звільняє президент України. Щорічно до 30 березня він подаватиме публічний звіт про свою діяльність Президенту та Верховній Раді.
Суспільство
Одеські поліцейські повідомили про підозру 44-річному чоловіку, який підірвав квартиру, де мешкала його дружина » Одеський Оглядач
Унаслідок вибуху тілесні ушкодження отримали обоє. Жінка знаходиться в лікарні, зловмисник – під вартою. Йому загрожує чималий термін ув’язнення.
Нагадаємо: подія сталася ввечері на початку грудня в одній із квартир багатоповерхівки в Пересипському районі Одеси. Про почуті вибухи до поліції повідомила місцева мешканка.
Прибувши за викликом, правоохоронці встановили, що під час конфлікту між 34-річною пані та її 44-річним чоловіком, який проживав окремо, останній привів у дію дві гранати.
Унаслідок вибухів подружжя отримало тілесні ушкодження і було доправлене до лікарні.
З місця події фахівці управління вибухотехнічної служби обласної поліції вилучили залишки, попередньо, двох ручних осколкових гранат різної модифікації, які відносяться до категорії бойових припасів та вибухових речовин. Вони скеровані на судову експертизу.
Щодо своїй протиправних дій чоловік відмовився надавати пояснення.
Слідчі відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 затримали фігуранта у процесуальному порядку та під процесуальним керівництвом Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону повідомили йому про підозру за ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України – закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинений способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а також за ч. 1 ст. 263 ККУ – придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Згідно з санкціями, максимальне покарання за ці злочини – довічне позбавлення волі.
За клопотанням правоохоронців, суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наразі він у слідчому ізоляторі. Канал потрапляння до чоловіка небезпечних предметів встановлюється.
Слідство триває.
Відділ поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1
-
Війна1 тиждень agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
-
Політика1 тиждень agoосманіст – про походження слова «москаль»: Немає причин ображатися
-
Політика1 тиждень agoДунайська комісія ухвалила створення реєстру збитків, завданих війною Росії
-
Події1 тиждень agoУкраїнський анімаційний фільм «Нічна зміна» переміг на фестивалі ШІ-кіно у США
-
Суспільство1 тиждень agoЖитель Херсонщини очолив сільську раду при окупантах Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoОдеса четвертий день у темряві — що вже відновлено та коли настане полегшення
-
Одеса1 тиждень ago
Суд Одеси засудив військового за втечу з частини