Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Захід зібрав експертів з академічних кіл, культури та політики з різних країн, щоб обговорити, як сучасні суспільства ставляться до спадщини радянських пам’ятників у Європі в моральному та правовому аспектах.

Як зазначила в розмові з кореспондентом Укрінформу директорка Українського інституту в Німеччині Катерина Рітц-Ракул, мета була зібрати представників міжнародної спільноти, професіоналів – істориків, юристів, музейників, людей мистецтва, політиків федерального та локального рівнів, дипломатів – для того, аби поговорити, що можна зробити з радянськими пам’ятниками в Берліні та в Німеччині: які є юридичні аспекти, які політичні тощо.

«Ці пам’ятники використовуються для дезінформації, для маніпуляції, для пропаганди росіянами та їхніми друзями в Німеччині. І в Німеччині є розуміння того, що ці пам’ятники інструменталізуються російськими і проросійськими пропагандистами», – підкреслила директорка Українського інституту в Німеччині.

Вона додала, що це важко не помітити, тому що біля відомих пам’ятників – як-от танки і стела біля Бранденбурзьких воріт або величезний меморіал з пам’ятником радянському солдату з дівчинкою на руках у Трептов-парку – збирається «на шабаш» щороку 9 та 8 травня російська публіка та їхні німецькі друзі з російськими прапорами та зовсім не для того, щоб ушанувати жертв Другої світової війни, згадати про її жахи та замислитися про роль Радянського союзу в цій війні. А для того, щоб показати, що ця публіка досі сильна в Німеччині та має тут вагу.

Німці, звісно, і раніше все це помічали, але певною мірою боялися визнати це, адже не вважали, що мають моральне право критикувати росіян. Але зараз ситуація міняється, хоча німецька бюрократія не дає підстав сподіватися на ухвалення швидких рішень.

«Ми сподіваємося, що дискусія, яка вже існувала в Німеччині після 2014 року про ці пам’ятники, але відбувалась більше на рівні розмов, тепер буде збагачена українськими та східноєвропейськими голосами і поточиться в якомусь більш практичному напрямку», – сказала Рітц-Ракул і висловила сподівання, що вже наступного року, коли планується провести семінар і робочу зустріч з німецькими партнерами, можна буде представити якийсь конкретний проєкт роботи з радянськими пам’ятниками Берліну.

За її словами, приклади того, як поводяться з пам’ятниками в деяких країнах Східної Європи та Балтії, які зазнала свого часу радянської окупації, показують, що не обов’язково робити щось «радикальне», як наразі роблять українці, проти яких Росія веде агресивну війну.

Серед іншого, обговорення на конференції було зосереджено на всебічному значенні культури для розширеної концепції політики безпеки демократії, адже російська культура використовується як зброя війни в Україні, та й не тільки в Україні, а пам’ятники радянського періоду продовжують формувати колективну пам’ять та політичний дискурс по всій Європі.

Симпозіум було проведено напередодні Берлінського тижня свободи (8–15 листопада 2025 року). Його організовано Українським інститутом у Німеччині та Польським інститутом у Берліні, посольствами Республіки Польща, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Литовської Республіки в Німеччині та Литовським інститутом культури. Серед інших партнерів – Німецька комісія з військових поховань, Федеральний фонд переоцінки диктатури СЄПН, Музей Берлін-Карлсхорст та Німецько-українська історична комісія. Підтримало захід МЗС ФРН.

Україна останніми роками відмовилась від проведення меморіальних заходів на місцях радянських військових пам’ятників.

Фото Укрінформу можна купити тут