Безпрецедентна атака по об’єктах критичної інфраструктури призвела до тимчасового знеструмлення та залишила без тепла понад 40% житлових будинків Києва та частину Обухівського району Київщини. Про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Він зазначив, що попри регулярні повітряні тривоги у столичному регіоні, комунальні та екстрені служби безперервно працюють над ліквідацією наслідків ворожих ударів.

Роботи з відновлення енергетичних систем Києва та Київської області ведуться у посиленому режимі. Були залучені додаткові ремонтні бригади комунальників.

Фахівці вже відновили водопостачання у Києві та області. На Київщині частково задіяні альтернативні джерела живлення, триває перезапуск систем. Тиск подачі поступово нормалізується, поінформував посадовець.

Водночас у ДТЕК повідомили, що енергетикам вже вдалося повернути світло 50 тисячам родин Київщини.

“Ворог завдав серйозної шкоди енергетичній інфраструктурі області. Ремонт потребуватиме часу”, — попередили у ДТЕК. додавши, що у Броварському, Бориспільському та Вишгородському районах продовжують діяти екстрені відключення.

Нагадаємо, що прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що у Києві та Київській області без світла залишалося 600 тисяч споживачів. У столиці спостерігалися перебої з водо- та теплопостачанням.

Фокус писав, як під час атаки на Київ 27 грудня російський “Шахед”, що йшов на удар у Дарницькому районі столиці, заплутався в дротах лінії електропередач, перекинувся та вибухнув, упавши неподалік від недобудованих багатоповерхівок.

Організацією надання медичної допомоги займається міністерство у справах внутрішньо переміщених осіб, праці, охорони здоров’я та соціального захисту Грузії, повідомляє News Georgia.

Що доступно українським біженцям у рамках держпрограм у Грузії:

• імунізація;
• лікування туберкульозу, ВІЛ та СНІДу;
• допомога матері та дитині;
• психіатрична підтримка;
• лікування діабету;
• діаліз;
• допомога при рідкісних захворюваннях і за необхідності постійного замісного лікування;
• консультації та невідкладна допомога, включно з пологами та екстреною вакцинацією.

Точно такі самі послуги держстраховка покриває громадянам Грузії.

Право на пільги мають українці, які постійно проживають у Грузії. Статус постійного проживання зберігається під час короткострокових поїздок (терміном до трьох днів), але втрачається під час тривалих від’їздів із країни.

Крім того, на аналогічний період продовжено виплати допомоги для біженців з України. Вони становлять 300 ларі (4716 грн) на сім’ю і 45 ларі (880 грн) на людину.

Водночас допомогу в 45 ларі на людину не виплачуватимуть тим, хто вже отримує аналогічну допомогу за Законом Грузії про міжнародний захист або покинув країну. Допомога в 300 ларі для сім’ї також припиняється, якщо всі її члени покинули Грузію.

Станом на 30 червня 2025 року кількість українців, які знайшли притулок від війни в Грузії, була 29 230 осіб.

Нагадаємо, минулого місяця колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням внести його до списку цивільних полонених війни. Він стверджує, що його незаконно утримує проросійський режим у Грузії, а переслідування пов’язане з його українською громадянською та політичною діяльністю.

Також повідомлялося, що біженці з України, які знайшли притулок за кордоном після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну, мають декларувати свої доходи, отримані в країнах тимчасового проживання.

Ініціатива Нацбанку була підтримана 18 грудня 2025 року, коли Верховна Рада в першому читанні проголосувала за перейменування копійки у шаг. “24 Канал” пояснив, чому це важливо для українців.

Що не так із копійками і звідки з’явилась назва

“Копійка” – це російська назва, вона походить спершу від народного, а потім офіційного найменування монет Московського царства.

На них був зображений Георгій-побєдоносець на коні та зі списом, яким він вражає змія (це герб Москви). Російською мовою спис – це “копье”, тому назва монети стала російською “копейка”, а українською “копійка”.

Перші копійки взагалі звались “дєньга” (московська дєньга – 1/200 рубля, новгородська дєньга – 1/100) – це данина іншим батькам російської державності – ординцям, бо приблизно так в Улусі Джучі називали гроші (оригінальна назва – данг), а їхня назва походить від арабських срібних дирхемів.

Як відомо, копійка є частиною рубля, його 1/100 (так, до речі, було не завжди), а рублі в Україні нині не використовуються. З 1996 році маємо власну грошову одиницю – гривню.

Її назва походить від часів середньовічної Київської княжої держави, де так називалися зливки срібла у формі ромба. У Новгороді це були прути.

Вони важили приблизно 140 – 150 грамів і використовувалися для торговельних операцій, бо були грошовим засобом великого номіналу.

Російський рубль – це нащадок гривні. Щоб зменшити номінал гривні, її рубали на частини – так виходили рублені “рублі”.

Лише в часи Петра Першого рубль почали системно карбувати, хоча аналогічні спроби робили й інші московські царі.

Цікаво, що рубльова реформа царя Олексія Міхайловіча стала можливою завдяки Богдану Хмельницькому. Цар карбував свій рубль, але йому не вистачало власного срібла. На допомогу прийшов український гетьман, який виплатив царю майже мільйон талярів сріблом як оплату за військовий союз.

Ці гроші відомі як “єфимки з признаком”, де “єфимок” – це народна назва таляра (походить від назви чеського монетного двору в місті Йоахімсталь), а “признак” – цареве клеймо з роком 1655, тобто отримання царем грошей від гетьмана.

Шаги – коли з’явились і звідки назва

Саме в цей історичний період з’являються “шаги” – це українська назва для не української монети, а саме частини таляра.

Таляр (або талер), який дав назву і доларам – це переважно срібні монети, що були в обігу в Новий час у Східній Європі. Один срібний таляр мав важити унцію срібла (30 грамів) і відповідав вартості іншої популярної монети – золотого гульдена. Таляри були дуже популярні і карбувалися в різних тогочасних державах – німецьких князівствах та в межах Речі Посполитої.

Більшість українських земель у XVI та до середини XVII століття входили до складу цієї держави, а місцеві мешканці використовували таляри, емітентом яких були польський король та литовський князь. Крім талярів, ходили й інші популярні в Європі монети, зокрема, дукати.

Як таляр, так і дукат, і гульден забезпечувалися цінним металом, мали високий номінал, тому для більш дрібних операцій потрібні були менші за номіналом монети. Ними стали грОші – від цієї назви походить нинішня польська монета, яка є 1/100 злотого, а також українська назва грошей, як таких.

Шаг – це українська назва монети в три гроша. Також його називали “трояк”, але назва “шаг” була більш поширеною.

У 18 столітті таляри в Україні зникають, їх замінюють рублі, проте, шаги залишаються. Але тепер, відповідно до ваги, це вже не 3 гроша, а 2 копійки. У XIX столітті, коли росіяни почали карбувати срібний рубль, шагом почали називати монети у пів срібної копійки.

Які гроші були за часів Гетьманщини

Це дуже цікаве питання, над яким б’ються історики вже не одне століття. Є свідчення, що гетьман Хмельницький карбував власну монету, про неї писав навіть московський посол Кунаков. Російський дипломат пише про монетний двір у Чернігові, щоправда, називає його на ординський манір “минза”.

“На тех новых денгах на одной стороне мечь, а на другой стороне ево Богданово имя”, – повідомляв Григорій Кунаков в Москву в грудні 1649 року.

А французька Gazette de Franse у 1652 році писала, що “козацький гетьман розпочав карбувати в Україні монету на свій кшталт, чим викликав протест польського короля”.

Але самі гроші часів Гетьманщини не збереглись навіть у музеях та колекціях.

Наступники Хмельницького також мали власні монетні двори, проте нині більшість істориків схиляються до думки, що то були не оригінальні монети, а імітація вже відомих. Із середини XVIII століття, коли автономію України було ліквідовано, в країні використовувались рублі та копійки, назву яких трохи змінили на український лад.

До традицій українці спробували повернутись в добу визвольних змагань. Саме тоді знову з’явилися шаги, щоправда, не металеві, а паперові. Це були марки – нині велика філателістична рідкість, дизайн яких розробляли Георгій Нарбут та Антон Середа. Нові шаги “ходили на рівні з дзвінкою монетою” менш як рік, але за часів Радянського Союзу зникли.

Тому відмова від копійок виглядає логічною і доречною.

Але виникає питання, якщо шаг – це 2 копійки, а нова українська гривня – 100 копійок, то має бути 1 гривня = 50 шагів? Це не обов’язково. Історія знає безліч прикладів, де старі традиційні назви грошей і монет були модернізовані та отримали нове життя.

Класичним є приклад фунта стерлінгів. Історично він складався з 4 крон або 20 шилінгів, або 240 пенсів, і лише в 1971 році уряд відмовився від цього традиційного порядку на користь зрозумілої всім десятичної системи.

Так, фунт стерлінгів став коштувати 100 пенсів, а крони та шилінги (а ще було гроути – це 4 пенси, гінеї – 21 шилінг та соверени – 1 фунт) стали історією.

Нагадаємо, у грудні НБУ присвятив нову пам’ятну монету Службі безпеки України та її унікальній спецоперації “Павутина”, завдяки якій були уражені російські літаки на віддалених аеродромах.

А у вересні Національний банк України 23 вересня представив і одразу ж розпродав унікальну пам’ятну монету, присвячену українському писанкарству — мистецтву розпису великодніх яєць.