Економіка
Скасування торговельного безвізу з ЄС — чим це загрожує Україні
Безмитна торгівля України та ЄС діє лише до 5 червня 2025 року. Далі безвіз для торгівлі можуть скасувати повністю або ж продовжити ще на рік. Фокус з’ясував, якими будуть наслідки, якщо вільної торгівлі з країнами Євросоюзу Україна більше не матиме.
Скасування торговельного безвізу може серйозно вдарити по економіці України. Держава, що воює, зазнає “справді руйнівних” наслідків, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США,пише Financial Times. Деякі компанії ризикують повністю зупинити свою діяльність, що, ймовірно, призведе до проблем у забезпеченні продовольством українців, кажуть Фокусу економічні експерти.
Торгівля без квот і мит: коли Україна отримала вільний доступ на європейські ринки
Після повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала фактично вільний доступ на ринок ЄС, що означав експортування сільськогосподарської продукції до блоку без квот і мит. У травні 2024-го Євросоюз схвалив продовження безмитної торгівлі з Україною до 5 червня 2025 року. Премʼєр-міністр Денис Шмигаль представив це, як “важливу підтримку для українських виробників, експорту й економіки”.
У травні 2024-го Євросоюз схвалив продовження безмитної торгівлі з Україною до 5 червня 2025 року
Фото: Twitter
Незважаючи на запобіжники для захисту інтересів європейських аграріїв, що дозволяли Єврокомісії гальмувати торгівлю у разі перешкоджання українського імпорту низці продуктів (птиця, яйця, цукор, овес, крупи, кукурудза, мед), а також незгоду щодо продовження такої торгівлі з боку Польщі, Угорщини та Франції, пільги діяли і дійсно допомагали підтримувати українську економіку. Проте станом на березень 2025-го Європейська комісія не представила Раді ЄС пропозицій щодо нового формату торговельної співпраці з Україною. Перемовини тривають, але конкретних рішень немає.
Після повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала фактично вільний доступ на ринок ЄС, що означав експортування сільськогосподарської продукції до блоку без квот і мит
Наразі, як і на початку повномасштабної війни в Україні, в ЄС все ще говорять про тиск українського імпорту на ціни та перешкоджання місцевим фермерам. А Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія, зокрема, ще раніше запровадили обмеження на імпорт українських зернових.
Із наближенням завершення дії нинішніх торговельних пільг ЄС напруга в Україні зростає. Як підтвердила Фокусу старша економістка ЦЕС Яна Охріменко, інтрига щодо подальшої долі торговельного безвізу зберігається.
“З одного боку, ще рік тому Європейська Комісія задекларувала, що автономні торговельні заходи не буде продовжено, натомість, назріла потреба переглянути умови Угоди про асоціацію (це мало статися ще в 2021-2022 роках, але війна завадила). З іншого боку, міжнародну економічну ситуацію можна назвати (щонайменше) динамічною”, — зазначає Яна Охріменко.
Замало заробляють: ЄС планує різко скоротити імпорт українського цукру та зерна, — Reuters
За словами заступника міністра економіки України Тараса Качки, остаточного рішення в ЄС щодо торговельного безвізу ще немає. А міністр фінансів Сергій Марченко, якого цитує Financial Times, вважає, що непродовження стало б “дуже неправильним сигналом”, він наголошує, що ЄС є ключовим торговельним партнером України, і повернення до умов, які діяли до війни, серйозно зашкодить країні.
Міністр сільського господарства Віталій Коваль закликає Польщу використати своє головування в ЄС для просування угоди. “Україна повинна чітко розуміти подальші умови доступу до ринку ЄС”, — наголошує Коваль.
Тим часом міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський виступає “категорично проти” розширення вільної торгівлі з Україною.
Будь-яке затягування рішення завдасть удару по економіці, яка вже страждає від невизначеності щодо майбутньої підтримки з боку США
В такій ситуації, з урахуванням, що часу на нову угоду залишається обмаль, тимчасове подовження чинних правил виглядає найімовірнішим сценарієм.
Українські чиновники наголошують, що будь-яке затягування рішення завдасть удару по економіці, яка вже страждає від невизначеності щодо майбутньої підтримки з боку США. “Без підтримки Сполучених Штатів ми опинилися б у дуже драматичній ситуації”, — каже міністр фінансів Сергій Марченко.
Найбільше Україна експортує сільськогосподарську продукцію
Фото: Bloomberg
Втрати України у разі скасування торговельного безвізу: експерти підрахували
За інформацією першої віцепрем’єр-міністерки — міністерки економіки України Юлії Свириденко, найбільше Україна експортує сільськогосподарську продукцію. Згідно із показниками в січні 2025 року, Україна експортувала товарів на суму 3,1 млрд доларів,найбільше з цього припадає на кукурудзу (521 млн доларів або 2,5 млн тонн), соняшникову олію (426 млн доларів або 378 тис. тонн), пшеницю (188 млн доларів або 891 тис. тонн).
Також станом на січні 2025 року до топ товарів, які Україна експортувала, увійшли:
- руди та концентрати залізні (247 млн доларів або 3,1 млн тонн);
- проводи ізольовані, кабелі (104 млн доларів або 6 тис. тонн);
- соєві боби (90 млн доларів або 223 тис. тонн).
Як пояснила економістка Яна Охріменко, до лютого 2022 року більшість обмежень на український імпорт в ЄС стосувалися саме сільськогосподарських товарів та продуктів харчопереробної промисловості. Відповідно, можливе повернення обмежень (переважно у формі тарифних квот) відобразиться саме на аграрних експортерах.
“На ЄС припадає 60% українського експорту в 2024 році. При цьому, з початку повномасштабного вторгнення, значна частка українського експорту до ЄС (більше 50% в 2024 році) — це продукти харчування та сільськогосподарська продукція. За підрахунками УКАБ, українська економіка може недоотримати близько 3 млрд євро, якщо ЄС поверне мита на українські товари (а це приблизно 7% від загальної вартості українського експорту в 2024 році).
Найбільший обсяг експорту в 2024 році українські компанії спрямували до Польщі, Іспанії, Ісландії, Німеччини та Нідерландів
За її словами, майже половина експорту (49%) припадає на аграрну продукцію, тоді як в імпорті переважала продукція машинобудування (39%), зокрема електричне обладнання, наприклад, генератори та трансформатори, а також мінеральні палива, переважно нафта та нафтопродукти.
Найбільше 2025 року Україна торгувала із Польщею, Іспанією, Ісландією, а до п’ятірки найбільших імпортерів незмінно входять Туреччина, Німеччина, Чехія та Болгарія.
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України
Фото: ЦЕС
*Джерело: Державна митна служба України, розрахунки ЦЕС
Як зазначили в коментарі Фокусу експерти Європейської Бізнес Асоціації, у разі скасування торговельного безвізу, окрім зернової галузі, від скасування торговельного безвізу значно постраждає і молочна.
“Український бізнес зіткнеться з невизначеністю у побудові подальших бізнес-процесів, що ускладнить укладання нових договорів із західними партнерами. Деякі компанії ризикують повністю зупинити свою діяльність, що може призвести до проблем у забезпеченні населення продовольством. Особливо чутливими до таких змін є зернова та молочна галузь. Молочна галузь, яка вже опинилася в дуже складних умовах, може втратити можливість експортувати продукцію до ЄС. Сьогодні понад 50 молочних переробних майданчиків мають дозвіл на експорт до ЄС, і втрата цього ринку може мати критичні наслідки”, — кажуть економісти ЄБА.
Український бізнес зіткнеться з невизначеністю у побудові подальших бізнес-процесів, що ускладнить укладання нових договорів із західними партнерами
Там додають, що скасування автономних торговельних заходів не є скасуванням Угоди про вільну торгівлю, але це стане серйозним ударом для економіки України, адже агросектор є одним із ключових експортних напрямків, а зниження експорту означатиме втрату валютних надходжень, що критично важливо в умовах війни. Окрім того, українські підприємства, що залежать від експорту до ЄС, можуть зіткнутися з фінансовими проблемами, скороченням виробництва та навіть зупинкою діяльності, що також негативно вплине на зайнятість, адже багато робочих місць у сільському господарстві та переробній промисловості залежить від стабільного експорту.
За середньостроковим прогнозом, до 2028 року курс гривні дійде до рівня 52 грн/дол
Фото: УНІАН
Вплив на курс гривні: що буде з валютним ринком в разі припинення угоди про безмитну торгівлю
Директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін каже, що оскільки обсяги українського експорту суттєво менші за обсяги імпорту, додаткові бар’єри з боку ЄС для товарів з України будуть погіршувати діловий клімат. Експерт також нагадує і про наслідки можливого припинення угоди про вільну торгівлю з Україною, для курсу гривні.
“Існує середньостроковий прогноз, що до 2028 року він дійде до рівня 52 грн/дол. У періоді найближчих місяців коливання курсу можуть бути не значними, але на більш віддаленому горизонті девальвації національної валюти не уникнути“, — каже Дмитро Чурін.
Оскільки обсяги українського експорту суттєво менші за обсяги імпорту, додаткові бар’єри з боку ЄС для товарів з України будуть погіршувати діловий клімат
Із Дмитром Чуріним погоджується фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин. За його словами, хоча і дуже важко уявити відмову Європи від продовження угоди щодо вільної торгівлі, у разі скасування безвізу, Україна матиме не лише дуже великі проблеми із зовнішньою торгівлею й об’ємом валютних надходжень, але й взагалі із вступом до Євросоюзу.
“Принаймні, такі дії можна буде розглядати як свідчення того, що й європейське партнерство вже не те. А отже й перспективи вступу України до ЄС буде важко обговорювати”, — додав Шевчишин.
На його думку, найближчим часом ЄС все ж таки подовжить угоду, проте розширить обсяги квот для товарів.
“Вони й так зараз діють на деякі агротовари. По факту, сторони будуть їх обговорювати, й думаю, прийдуть до консенсусу. У негативному сценарії, якщо відбудеться зупинка угоди, ми будемо мати дуже великі проблеми із зовнішньою торгівлею й обсягом валютних надходжень, адже ЄС — наш головний торговельний партнер“, — додав Шевчишин.
Економіка
Бронювання за донати: українцям пропонують купувати відстрочку від мобілізації за 8,5 тис. грн
У Верховній Раді обговорюють зміни до правил бронювання від мобілізації. Законопроєкт пропонує, щоб заброньовані військовозобов’язані щомісяця робили внески на оборону від 8 647 до 17 294 гривень.
Про це повідомив народний депутат Максим Заремський у бліцінтерв’ю “Телеграфу”.
За його словами, відповідні норми містить законопроєкт №15237 “Про справедливе бронювання та участь в обороні”.
Згідно з документом, заброньовані особи повинні брати участь в обороні держави одним зі способів: працювати на об’єкті критичної інфраструктури, служити в резерві або робити цільові внески на потреби армії.
“Під цільовими внесками мається на увазі направлення коштів у вигляді пожертви на потреби Збройних сил України, інших законних військових формувань, простіше кажучи — донати”, — сказав Заремський.
За словами депутата, сума таких внесків має становити від однієї до двох мінімальних зарплат щомісяця. Сплачувати їх повинна саме заброньована особа.
Також законопроєкт передбачає створення відкритого реєстру всіх заброньованих осіб. Як пояснив Заремський, це потрібно для прозорості та боротьби з фіктивним бронюванням. Водночас дані, які можуть розкрити інформацію про критичні підприємства, обіцяють знеособлювати.
Окремо документ пропонує скоротити перелік підприємств, працівники яких можуть отримати бронювання. За словами депутата, завдяки відкритому реєстру з переліку зможуть прибрати установи, які не мають стосунку до критичної інфраструктури.
Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15237 про нові правила бронювання від мобілізації. Документ пропонує надавати відстрочку лише за умови роботи на критичній інфраструктурі, служби в резерві або цільових внесків на оборону.
Нещодавно в Україні оновили правила онлайн-перебронювання військовозобов’язаних через “Дію”. Для частини працівників термін оформлення скоротили з 72 до 24 годин після оновлення військово-облікових даних. Зміни стосуються держорганів, критично важливих підприємств та компаній оборонно-промислового комплексу.
Економіка
Бронювання від мобілізації в Україні — новий закон про платну відстрочку
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15237 “Про справедливе бронювання та участь у обороні”, який пропонує змінити правила бронювання від мобілізації. Документ передбачає, що відстрочка від служби буде можлива лише за умови участі в обороні держави — через роботу на критичній інфраструктурі, службу в резерві або цільові внески на оборону.
Про це пише видання “Судово-юридична газета”.
Законопроєкт пропонує змінити чинну модель бронювання, яка зараз значною мірою регулюється постановами уряду. Автори ініціативи хочуть закріпити критерії бронювання безпосередньо в законі, щоб правила не можна було оперативно змінювати рішеннями Кабміну.
У документі також зазначено, що безстрокове бронювання буде заборонене. Статус заброньованих працівників планують регулярно переглядати на відповідність вимогам закону. Крім того, пропонується створити державний Реєстр заброньованих осіб.
Законопроєкт передбачає три форми участі заброньованих у забезпеченні оборони. Перша — робота на об’єктах критичної інфраструктури, зокрема в енергетиці, транспорті чи оборонній промисловості. Друга — служба в резерві без повного відриву від роботи. Третя — цільові внески на потреби Сил оборони, що фактично легалізує модель «економічного бронювання».
Автори ініціативи вважають, що новий механізм може стати додатковим джерелом фінансування оборони та частково знизити суспільну напругу між військовими й тими, хто працює в тилу. Водночас у проєкті поки не визначено розмір внесків, порядок служби резервістів і механізми захисту даних Реєстру від кібератак.
Згідно з документом, після ухвалення закону Кабмін матиме три місяці на підготовку підзаконних актів для запуску нової системи бронювання.
Нагадаємо, що в Україні змінили правила онлайн-перебронювання військовозобов’язаних через сервіс “Дія”. Для окремих категорій працівників строки оформлення скоротили з 72 до 24 годин після уточнення військово-облікових даних. Новий порядок стосується працівників держорганів, критично важливих підприємств та установ, а також підприємств оборонно-промислового комплексу.
Нещодавно в Україні побільшало вакансій для чоловіків із можливістю бронювання від мобілізації. Найбільший попит фіксують у сферах критичної інфраструктури, логістики, енергетики та оборонної промисловості.
Також раніше народний депутат Олександр Федієнко заявив про необхідність жорсткішого контролю за військовозобов’язаними, які виїжджають за кордон за системою бронювання. Він зазначив, що частина чоловіків не повертається до України у встановлені терміни.
Економіка
ціни залежатимуть від попиту і дат
З 25 квітня “Укрзалізниця” розпочинає продаж квитків за новими цінами на місця у “преміумсегменті”. Динамічне ціноутворення запровадять у люксових вагонах поїздів, що стосуватимуться менше 10% пасажирів.
Продаж квитків за новими коефіцієнтами відбуватиметься виключно у вагонах “СВ” та 1 класу поїздів “Інтерсіті” внутрішнього сполучення. Про це повідомляє компанія-перевізник, наголосивши, що відповідний наказ раніше пройшов громадські обговорення.
Водночас, аби зберегти доступність перевезень для громадян, в тому числі сполучення з прифронтовими громадами, тарифи на квитки 2 класу, купейні та плацкартні вагони залишаються без змін. Ціни на квитки, як наголошується, не переглядалися з 2021 року.
Зміна вартості квитків залежить від чотирьох факторів
1. Сезонність.
Сезонний фактор
Фото: УЗ
Коли поїзди заповнені лише на 70–80%, квитки будуть дешевшими. Натомість у пікові місяці як серпень, ціна буде вищою через максимальний попит. Загалом буде 16 зон сезонності, які відображають свята, канікули тощо.
2. День тижня.
Календарний фактор
Фото: УЗ
У вівторок та середу будуть найнижчі ціни, а найвищі – у п’ятницю та неділю, коли попит, як правило, найбільший.
3. Завчасність.
Фактор завчасності
Наразі майже 30% пасажирів купують квитки в день поїздки або за два дні до неї, тому придбання проїзного документу за декілька днів до подорожі знизить його вартість.
4. Наповнюваність.
Фактор наповнюваності
Якщо поїзд заповнений на 90–100%, ціна може бути вищою, але якщо перед відправленням залишаються вільні місця, у такому випадку ціна знижуватиметься. Утім, впровадження цього механізму потребує доопрацювання ІТ-систем і буде реалізоване окремо, зазначають в “Укрзалізниці”. При цьому піжкреслюється, що нові правила стосуватимуться менше 10% пасажирів, які подорожують у преміум сегменті.
Індексація тарифів на проїзд у СВ-вагонах
Також, орієнтовно на 20%, будуть проіндексовані тарифи на проїзд у вагонах СВ (люкс) міжнародних поїздів. За новими тарифами квитки в ці вагони почнуть реалізовувати на дати відправлення, починаючи від 18 квітня 2026 року.
Саме місця у вагонах СВ міжнародних поїздів традиційно викуповуються найшвидше, що свідчить про підвищений і частково незадоволений попит у цьому сегменті, вважають в “УЗ”, водночас вирішивши залишити незмінною поточного сезону вартість інших типів місць.
Нагадаємо, на початку квітня “Укрзалізниця” розширила онлайн-продаж квитків на приміські поїзди. Мешканці Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей можуть купувати квитки безпосередньо зі смартфона.
Також Фокус писав, що “Укрзалізниця” працює за спеціальними алгоритмами безпеки під час загрози атак дронів-камікадзе. У разі наближення БПЛА пасажирські поїзди зупиняються, а людей евакуюють.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Війна1 тиждень agoСирський відвідав воїнів на Олександрівському напрямку
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Політика1 тиждень agoУ Єрмака кинули яйцем після суду – момент потрапив на відео



