Connect with us

Економіка

Скасування торговельного безвізу з ЄС — чим це загрожує Україні

Published

on


Безмитна торгівля України та ЄС діє лише до 5 червня 2025 року. Далі безвіз для торгівлі можуть скасувати повністю або ж продовжити ще на рік. Фокус з’ясував, якими будуть наслідки, якщо вільної торгівлі з країнами Євросоюзу Україна більше не матиме.

Скасування торговельного безвізу може серйозно вдарити по економіці України. Держава, що воює, зазнає “справді руйнівних” наслідків, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США,пише Financial Times. Деякі компанії ризикують повністю зупинити свою діяльність, що, ймовірно, призведе до проблем у забезпеченні продовольством українців, кажуть Фокусу економічні експерти.

Торгівля без квот і мит: коли Україна отримала вільний доступ на європейські ринки

Після повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала фактично вільний доступ на ринок ЄС, що означав експортування сільськогосподарської продукції до блоку без квот і мит. У травні 2024-го Євросоюз схвалив продовження безмитної торгівлі з Україною до 5 червня 2025 року. Премʼєр-міністр Денис Шмигаль представив це, як “важливу підтримку для українських виробників, експорту й економіки”.


Fullscreen

У травні 2024-го Євросоюз схвалив продовження безмитної торгівлі з Україною до 5 червня 2025 року

Фото: Twitter

Незважаючи на запобіжники для захисту інтересів європейських аграріїв, що дозволяли Єврокомісії гальмувати торгівлю у разі перешкоджання українського імпорту низці продуктів (птиця, яйця, цукор, овес, крупи, кукурудза, мед), а також незгоду щодо продовження такої торгівлі з боку Польщі, Угорщини та Франції, пільги діяли і дійсно допомагали підтримувати українську економіку. Проте станом на березень 2025-го Європейська комісія не представила Раді ЄС пропозицій щодо нового формату торговельної співпраці з Україною. Перемовини тривають, але конкретних рішень немає.

Після повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала фактично вільний доступ на ринок ЄС, що означав експортування сільськогосподарської продукції до блоку без квот і мит

Наразі, як і на початку повномасштабної війни в Україні, в ЄС все ще говорять про тиск українського імпорту на ціни та перешкоджання місцевим фермерам. А Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія, зокрема, ще раніше запровадили обмеження на імпорт українських зернових.

Із наближенням завершення дії нинішніх торговельних пільг ЄС напруга в Україні зростає. Як підтвердила Фокусу старша економістка ЦЕС Яна Охріменко, інтрига щодо подальшої долі торговельного безвізу зберігається.

“З одного боку, ще рік тому Європейська Комісія задекларувала, що автономні торговельні заходи не буде продовжено, натомість, назріла потреба переглянути умови Угоди про асоціацію (це мало статися ще в 2021-2022 роках, але війна завадила). З іншого боку, міжнародну економічну ситуацію можна назвати (щонайменше) динамічною”, — зазначає Яна Охріменко.


Важливо

Замало заробляють: ЄС планує різко скоротити імпорт українського цукру та зерна, — Reuters

За словами заступника міністра економіки України Тараса Качки, остаточного рішення в ЄС щодо торговельного безвізу ще немає. А міністр фінансів Сергій Марченко, якого цитує Financial Times, вважає, що непродовження стало б “дуже неправильним сигналом”, він наголошує, що ЄС є ключовим торговельним партнером України, і повернення до умов, які діяли до війни, серйозно зашкодить країні.

Міністр сільського господарства Віталій Коваль закликає Польщу використати своє головування в ЄС для просування угоди. “Україна повинна чітко розуміти подальші умови доступу до ринку ЄС”, — наголошує Коваль.

Тим часом міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський виступає “категорично проти” розширення вільної торгівлі з Україною.

Будь-яке затягування рішення завдасть удару по економіці, яка вже страждає від невизначеності щодо майбутньої підтримки з боку США

В такій ситуації, з урахуванням, що часу на нову угоду залишається обмаль, тимчасове подовження чинних правил виглядає найімовірнішим сценарієм.

Українські чиновники наголошують, що будь-яке затягування рішення завдасть удару по економіці, яка вже страждає від невизначеності щодо майбутньої підтримки з боку США. “Без підтримки Сполучених Штатів ми опинилися б у дуже драматичній ситуації”, — каже міністр фінансів Сергій Марченко.

торговельні пільги, експорт, безвіз, безвіз з ЄС, торговельний безвіз з ЄС, Торгівля з ЄС, мита, безмитна торгівля, курс гривні, курсові коливання, валюта, валютний ринок


Fullscreen

Найбільше Україна експортує сільськогосподарську продукцію

Фото: Bloomberg

Втрати України у разі скасування торговельного безвізу: експерти підрахували

За інформацією першої віцепрем’єр-міністерки — міністерки економіки України Юлії Свириденко, найбільше Україна експортує сільськогосподарську продукцію. Згідно із показниками в січні 2025 року, Україна експортувала товарів на суму 3,1 млрд доларів,найбільше з цього припадає на кукурудзу (521 млн доларів або 2,5 млн тонн), соняшникову олію (426 млн доларів або 378 тис. тонн), пшеницю (188 млн доларів або 891 тис. тонн).

Також станом на січні 2025 року до топ товарів, які Україна експортувала, увійшли:

  • руди та концентрати залізні (247 млн доларів або 3,1 млн тонн);
  • проводи ізольовані, кабелі (104 млн доларів або 6 тис. тонн);
  • соєві боби (90 млн доларів або 223 тис. тонн).

Як пояснила економістка Яна Охріменко, до лютого 2022 року більшість обмежень на український імпорт в ЄС стосувалися саме сільськогосподарських товарів та продуктів харчопереробної промисловості. Відповідно, можливе повернення обмежень (переважно у формі тарифних квот) відобразиться саме на аграрних експортерах.

“На ЄС припадає 60% українського експорту в 2024 році. При цьому, з початку повномасштабного вторгнення, значна частка українського експорту до ЄС (більше 50% в 2024 році) — це продукти харчування та сільськогосподарська продукція. За підрахунками УКАБ, українська економіка може недоотримати близько 3 млрд євро, якщо ЄС поверне мита на українські товари (а це приблизно 7% від загальної вартості українського експорту в 2024 році).

Найбільший обсяг експорту в 2024 році українські компанії спрямували до Польщі, Іспанії, Ісландії, Німеччини та Нідерландів

За її словами, майже половина експорту (49%) припадає на аграрну продукцію, тоді як в імпорті переважала продукція машинобудування (39%), зокрема електричне обладнання, наприклад, генератори та трансформатори, а також мінеральні палива, переважно нафта та нафтопродукти.

Найбільше 2025 року Україна торгувала із Польщею, Іспанією, Ісландією, а до п’ятірки найбільших імпортерів незмінно входять Туреччина, Німеччина, Чехія та Болгарія.

Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України

торговельні пільги, експорт, безвіз, безвіз з ЄС, торговельний безвіз з ЄС, Торгівля з ЄС, мита, безмитна торгівля, курс гривні, курсові коливання, валюта, валютний ринок


Fullscreen

Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України

Фото: ЦЕС

*Джерело: Державна митна служба України, розрахунки ЦЕС

Як зазначили в коментарі Фокусу експерти Європейської Бізнес Асоціації, у разі скасування торговельного безвізу, окрім зернової галузі, від скасування торговельного безвізу значно постраждає і молочна.

“Український бізнес зіткнеться з невизначеністю у побудові подальших бізнес-процесів, що ускладнить укладання нових договорів із західними партнерами. Деякі компанії ризикують повністю зупинити свою діяльність, що може призвести до проблем у забезпеченні населення продовольством. Особливо чутливими до таких змін є зернова та молочна галузь. Молочна галузь, яка вже опинилася в дуже складних умовах, може втратити можливість експортувати продукцію до ЄС. Сьогодні понад 50 молочних переробних майданчиків мають дозвіл на експорт до ЄС, і втрата цього ринку може мати критичні наслідки”, — кажуть економісти ЄБА.

Український бізнес зіткнеться з невизначеністю у побудові подальших бізнес-процесів, що ускладнить укладання нових договорів із західними партнерами

Там додають, що скасування автономних торговельних заходів не є скасуванням Угоди про вільну торгівлю, але це стане серйозним ударом для економіки України, адже агросектор є одним із ключових експортних напрямків, а зниження експорту означатиме втрату валютних надходжень, що критично важливо в умовах війни. Окрім того, українські підприємства, що залежать від експорту до ЄС, можуть зіткнутися з фінансовими проблемами, скороченням виробництва та навіть зупинкою діяльності, що також негативно вплине на зайнятість, адже багато робочих місць у сільському господарстві та переробній промисловості залежить від стабільного експорту.

торговельні пільги, експорт, безвіз, безвіз з ЄС, торговельний безвіз з ЄС, Торгівля з ЄС, мита, безмитна торгівля, курс гривні, курсові коливання, валюта, валютний ринок


Fullscreen

За середньостроковим прогнозом, до 2028 року курс гривні дійде до рівня 52 грн/дол

Фото: УНІАН

Вплив на курс гривні: що буде з валютним ринком в разі припинення угоди про безмитну торгівлю

Директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін каже, що оскільки обсяги українського експорту суттєво менші за обсяги імпорту, додаткові бар’єри з боку ЄС для товарів з України будуть погіршувати діловий клімат. Експерт також нагадує і про наслідки можливого припинення угоди про вільну торгівлю з Україною, для курсу гривні.

Існує середньостроковий прогноз, що до 2028 року він дійде до рівня 52 грн/дол. У періоді найближчих місяців коливання курсу можуть бути не значними, але на більш віддаленому горизонті девальвації національної валюти не уникнути“, — каже Дмитро Чурін.

Оскільки обсяги українського експорту суттєво менші за обсяги імпорту, додаткові бар’єри з боку ЄС для товарів з України будуть погіршувати діловий клімат

Із Дмитром Чуріним погоджується фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин. За його словами, хоча і дуже важко уявити відмову Європи від продовження угоди щодо вільної торгівлі, у разі скасування безвізу, Україна матиме не лише дуже великі проблеми із зовнішньою торгівлею й об’ємом валютних надходжень, але й взагалі із вступом до Євросоюзу.

“Принаймні, такі дії можна буде розглядати як свідчення того, що й європейське партнерство вже не те. А отже й перспективи вступу України до ЄС буде важко обговорювати”, — додав Шевчишин.

На його думку, найближчим часом ЄС все ж таки подовжить угоду, проте розширить обсяги квот для товарів.

“Вони й так зараз діють на деякі агротовари. По факту, сторони будуть їх обговорювати, й думаю, прийдуть до консенсусу. У негативному сценарії, якщо відбудеться зупинка угоди, ми будемо мати дуже великі проблеми із зовнішньою торгівлею й обсягом валютних надходжень, адже ЄС — наш головний торговельний партнер“, — додав Шевчишин.



Джерело

Економіка

Удари РФ по складах — в Україні можуть відмовитися від гіпермаркетів — експерт

Published

on


Після серії російських ударів по складах і логістичних центрах в Україні формат роботи великих торговельних мереж може змінитися. Зокрема, експерти припускають, що через безпекові ризики країна може поступово повернутися до середніх і невеликих магазинів замість великих гіпермаркетів.

Як розповів перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, член Української ради бізнесу Михайло Непран у новому випуску на YouTube-каналі “Суперпозиція”, український ритейл уже має досвід адаптації до криз, тому нинішні безпекові виклики можуть суттєво змінити підходи до торгівлі.

За словами Непрана, великі торговельні мережі можуть дедалі частіше відмовлятися від зберігання великих запасів товарів безпосередньо в магазинах. Натомість у торгових залах можуть залишитися лише демонстраційні зразки, тоді як основну продукцію доставлятимуть покупцям після оформлення замовлення.

В цілому, подібна модель вже застосовувалася в Україні під час економічної кризи 2008 року на меблевому ринку. Тоді покупці обирали товар за виставковими зразками, після чого чекали на його виготовлення або доставку протягом кількох тижнів. Такий підхід дозволяв бізнесу не заморожувати значні кошти у великих товарних запасах.

Схожу практику, за словами Непрана, використовували й під час пандемії COVID-19. У магазинах побутової техніки полиці були частково порожні, однак покупці могли оформити замовлення на потрібний товар і отримати його пізніше. Тому, на його думку, український бізнес вже має напрацьовані механізми роботи в кризових умовах.

Та все ж нинішня ситуація відрізняється тим, що головним фактором стає вже не економія, а безпека. Саме через ризики російських обстрілів великі складські приміщення та гіпермаркети можуть поступово втрачати свою привабливість.

Непран припустив, що розвиток торгівлі відбуватиметься “по спіралі”, а Україна частково повернеться до моделі середніх і невеликих магазинів. Він вважає, що такий формат може виявитися не лише безпечнішим, а й забезпечити більш персоналізований сервіс, коли продавці краще знають своїх постійних клієнтів та їхні потреби.

Крім того, експерт наголосив, що не йдеться про швидке зникнення великих торговельних мереж. За його словами, вони продовжать працювати, однак споживачі матимуть можливість самостійно обирати між відвідуванням великих торгових центрів та компактніших магазинів, враховуючи наявні безпекові ризики.

На думку Непрана, українському бізнесу доведеться адаптуватися до нової реальності, адже війна змушує змінювати усталені підходи до організації торгівлі та логістики. Він підкреслив, що замість спроб працювати за довоєнними моделями необхідно враховувати сучасні виклики й шукати нові рішення, які відповідатимуть нинішнім умовам.

Нагадаємо, що 5 серпня Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по українському бізнесу. Зокрема, за одну ніч ворог атакував склади, логістичні центри та виробництва низки великих компаній, серед яких NOVUS, “Нова пошта”, ROZETKA, “Епіцентр” і Fozzy Group. Крім того, що внаслідок обстрілу були зруйновані ключові об’єкти, компанії також втратили своїх працівників.

При цьому, як зазначив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, держава наразі не має фінансової можливості напряму компенсувати бізнесу збитки від російських обстрілів із бюджету. За його словами, єдиним реальним джерелом відшкодування таких втрат у майбутньому залишаються репарації, які Україна має отримати від Росії.



Джерело

Continue Reading

Економіка

Поліцейським і рятувальникам змінять систему виплат

Published

on



В Україні оновлять систему виплат для поліцейських і рятувальників. Фокус з’ясував, коли запрацюють нові правила та кого вони стосуватимуться.

В Україні оновлять систему грошового забезпечення для працівників Національної поліції та ДСНС. Закон передбачає запровадження мінімального гарантованого рівня виплат, індексацію грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства та розширення соціальних гарантій для співробітників цих служб. Нові правила планують почати застосовувати з 1 січня 2027 року.

Як повідомили у Верховній Раді України, 23 червня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо осучаснення розміру грошового забезпечення» №4909-IX.

Закон встановлює, що мінімальний розмір грошового забезпечення поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту має становити не менше ніж 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З чого складатиметься грошове забезпечення

До складу грошового забезпечення входитимуть:

  • посадовий оклад;
  • оклад за спеціальним званням;
  • надбавка за вислугу років;
  • премії;
  • інші виплати, передбачені законодавством.

Також документ передбачає індексацію грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства.

Які додаткові гарантії передбачені

Окремі норми стосуються поліцейських, які проходять службу за межами України. Для них зберігатиметься виплата грошового забезпечення в гривні, а також передбачатиметься додаткова винагорода в іноземній валюті. Порядок таких виплат визначатиме Кабінет Міністрів України.

Крім того, закон регулює питання грошового забезпечення поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій. Умови та розміри виплат у таких випадках встановлюватиме уряд.

Коли запрацюють нові правила

Планується, що застосування нових умов нарахування грошового забезпечення розпочнеться з 1 січня 2027 року. 

Раніше “Фокус” розповідав, які вакансії в оборонно-промисловому комплексі належать до найбільш високооплачуваних та кому роботодавці готові платити до 120 тис. грн на місяць.



Джерело

Continue Reading

Економіка

Конфіскація квартири за борги — коли українці можуть втратити житло

Published

on



В Україні єдине житло не можуть продати через борги за комунальні послуги, якщо сума заборгованості не перевищує 50 мінімальних зарплат. У 2026 році цей поріг становить 432 350 гривень.

Про це повідомили у Міністерстві юстиції.

Там пояснили, що продаж нерухомості є крайнім заходом примусового стягнення. Спочатку виконавець має перевірити кошти на банківських рахунках боржника, звернути стягнення на частину офіційної зарплати або пенсії в межах закону, а також на інше майно, зокрема автомобіль чи побутову техніку.

Лише якщо цих активів недостатньо, може розглядатися питання про звернення стягнення на нерухомість. Водночас навіть за невеликої заборгованості на квартиру можуть накласти арешт. У такому разі власник може й надалі проживати у житлі, але не зможе продати, подарувати чи здійснити інші реєстраційні дії до повного погашення боргу.

Якщо боржник має інше майно, наприклад земельну ділянку, дачу або автомобіль, його можуть продати через електронні торги навіть за відносно невеликої суми боргу. Із вторгованих коштів спочатку погашають заборгованість, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір у розмірі 10%, а решту повертають власнику.

У Міністерстві юстиції також нагадали, що під час воєнного стану діють тимчасові обмеження на примусове виконання рішень. Зокрема, не звертають стягнення на єдине житло за невеликих боргів, діє мораторій на відчуження окремих категорій іпотечного житла, а також заборонене примусове виконання рішень на тимчасово окупованих територіях і в районах бойових дій.

Нагадаємо, раніше у Міністерстві юстиції пояснили, яке майно не підлягає конфіскації через борги.

Також Фокус писав, в яких випадках борги за комунальні послуги можуть стягнути через суд і що змінилося для власників зруйнованого житла



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.