Економіка
Удари по НПЗ — як Україна атакує слабке місце економіки Росії
Україна розгорнула масштабну кампанію ударів безпілотниками по нафтопереробних заводах РФ, що може мати критичні наслідки для російської економіки. Подібна практика, яку ексофіцер НАТО Філіп Інгрем називає “зухвалою авантюрою”, має показати простим росіянам усю реальність війни.
Українські дрони дальнього радіусу дії уражають ключові переробні установки — найуразливіші та найдорожчі елементи нафтової інфраструктури. Їхнє виведення з ладу здатне завдати збитків на мільярди доларів і паралізувати об’єкти, що відіграють стратегічну роль у фінансуванні російської армії. Про це заявив експерт з військової розвідки, колишній офіцер НАТО Філіп Інгрем в аналітичній програмі Battle Plans Exposed.
Інгрем підкреслив, що удари по нафтовому сектору є прямою атакою на доходи Кремля. Попри санкції, нафтогазова галузь, як і раніше, формує близько 30% державного бюджету Росії.
“Це нафтова війна”, — зазначив аналітик, додавши, що відновлення пошкоджених вузлових агрегатів може зайняти місяці або навіть роки.
Наслідки ударів уже позначаються на внутрішній ситуації: фіксується зростання цін на паливо і перебої з його постачанням, що впливає на повсякденне життя росіян. “Війна стає відчутною реальністю для простих громадян”, — констатував експерт.
За оцінкою Інгрема, кампанія безпілотних атак є прикладом асиметричної війни: відносно дешеві засоби дають змогу завдавати непропорційно високої шкоди. Він додав, що в Кремлі такі дії спричиняють паніку і підривають упевненість у здатності держави контролювати ситуацію.
“Послання з України зрозуміле: війна має ціну не тільки для армії, а й для всього російського суспільства”, — підсумував Інгрем.
Нагадаємо, регулярні удари українських БПЛА по нафтогазових об’єктах у Росії позбавляє її головного джерела фінансування війни. Forbes писав, що через це суспільство в РФ може дестабілізуватися як напередодні Лютневої революції 1917 року.
Нещодавно українські БПЛА атакували російський порт Приморськ, через що зупинилося навантаження палива на головному західному нафтовому терміналі.
Економіка
Блокування Ормузької протоки — Фатіх Біроль заявив про нафтову катастрофу
Глава Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що блокада Іраном Ормузької протоки є найгіршою енергетичною кризою в історії людства.
Адже порушення світових ланцюгів поставок енергоносіїв, яке сталося через блокаду Іраном Ормузької протоки, перевершує будь-яку кризу в історії світу, зокрема, й нафтові шоки 1970-х років. Про це повідомляє Reuters
“Світ ніколи не стикався з перебоями в енергопостачаннях такого масштабу”, — сказав Фатіх Біроль, охарактеризувавши нинішню кризу як “серйознішу, ніж кризи 1973, 1979 і 2022 років разом узяті”.
За його словами європейські країни, а також Японія, Австралія та інші постраждають, але найбільше ризикують постраждати країни, що розвиваються, які постраждають від зростання цін на нафту та газ, зростання цін на продукти харчування та загального прискорення інфляції.
“Країни-члени МЕА минулого місяця домовилися про вивільнення частини своїх стратегічних резервів. Частина з них вже була вивільнена, і процес триває”, — сказав Біроль.
Відомо, що Іран практично повністю перекрив рух через Ормузьку протоку після ударів Ізраїлю та США, через яку зазвичай проходить 20% світової нафти та газу, що призвело до різкого зростання цін на енергоносії.
Ситуація на Близькому Сході: що відомо
Нагадаємо, що, 5 квітня видання Axios писало, що Сполучені Штати, Іран разом з регіональними посередниками обговорюють можливість укладання домовленості про 45-денне припинення вогню.
Натомість 6 квітня у ЄС попередили США, що удари по електростанціях і мостах в Ірані, якщо Тегеран не розблокує Ормузьку протоку. Будуть вважатися незаконними та можуть розглядатися як воєнний злочин.
6 квітня Трамп пригрозив знищити всі мости й електростанції в Ірані.
Фокус також писав про те, що Іран надіслав США свій “мирний план” у відповідь на ультиматум Трампа.
Економіка
Ціни на бензин і дизель — скільки доведеться платити 1 квітня
1 квітня ціни на пальне в Україні не обіцяють сплеску.
Ринок пального в Україні все ще штормить, але ціни на бензин, дизель та газ станом на початок квітня на стелах АЗС поки тримаються сталих показників.
Ціни на АЗС — прогноз вартості пального на 1 квітня
Тепер вартість пального зазвичай змінюється не більше ніж на 1 грн за літр. Найбільш передбачувані ціни демонструє державний оператор “Укрнафта”, який за дорученням уряду виступає ціновим орієнтиром. У середу, 1 квітня, на його заправках можна очікувати такі тарифи:
- бензин 95 Energy — 71,99 грн/л;
- бензин А-95 — 68,99 грн/л;
- бензин А-92 — 65,99 грн/л;
- бензин 98 Energy — 77,99 грн/л;
- дизельне пальне — 81,99 грн/л;
- дизельне пальне Energy — 85,99 грн/л;
- автомобільний газ — 45,99 грн/л.
Дещо дорожче пальне пропонують приватні мережі АЗС, проте останнім часом вони майже не змінюють ціни на дизель і бензин. Орієнтовні тарифи на 1 квітня можуть мати такий вигляд:
OKKO:
- бензин А-95 — 74,99 грн/л;
- бензин Pulls 95 — 77,99 грн/л;
- бензин Pulls 100 — 84,99 грн/л;
- дизельне пальне — 87,99 грн/л;
- дизельне пальне Pulls — 90,99 грн/л;
- автомобільний газ — 47,99 грн/л.
Дефіцит дизеля в Україні: експерт відповів, що буде з поставками
BVS:
- бензин А-95 — 69,99 грн/л;
- бензин А-95 PRO — 72,99 грн/л;
- бензин А-98 — 76,99 грн/л;
- бензин А-95 EKO — 59,99 грн/л;
- дизельне пальне — 84,99 грн/л;
- дизельне пальне PRO — 87,99 грн/л;
- автомобільний газ — 46,99 грн/л.
SOCAR:
- бензин А-95 NANO — 78,99 грн/л;
- бензин А-95 — 74,99 грн/л;
- бензин NANO 100 — 84,99 грн/л;
- дизельне пальне NANO Extro — 90,99 грн/л;
- дизельне пальне NANO — 87,99 грн/л.
WOG:
- бензин А-95 — 74,99 грн/л;
- бензин Mustang 95 — 77,99 грн/л;
- бензин Mustang 100 — 84,99 грн/л;
- дизельне пальне — 87,99 грн/л;
- дизельне пальне Mustang+ — 90,99 грн/л;
- автомобільний газ — 47,98 грн/л.
Зверніть увагу, що ціни на стелах АЗС можуть відрізнятися залежно від регіону.
Раніше Фокус повідомляв, що подорожчання пального може повернутися на український ринок. Енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв зазначив, що вартість дизельного пального цілком може досягти 95-96 грн за літр, а бензин коштувати на рівні 92-94 грн. Водночас приклади державного оператора “Укрнафта” показують, що утримувати нижчі ціни можливо.
На думку експерта, це свідчить про невисоку маржинальність бізнесу, але водночас водночас демонструє, що ринок залишається прибутковим навіть за таких умов. Ігнатьєв додав, що такий підхід може стати прикладом для інших учасників ринку.
Економіка
“Це означатиме фінансову катастрофу”: Гетманцев оцінив ризики втрати допомоги для України
В Україні склалася критична ситуація з державним бюджетом через залежність від міжнародної допомоги. У разі затримки або припинення зовнішнього фінансування країні загрожує “катастрофа”.
Україна може втратити 3,3 млрд доларів і не лише ці кошти, адже державний бюджет України значною мірою залежить від зовнішнього фінансування. Про це голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев розповів в інтерв’ю Фокусу.
“Ми залежні від зовнішнього фінансування. Фактично, якщо його виключити, це означатиме фінансову катастрофу для нашої країни”, — повідомив Данило Гетманцев.
Він пояснив, що Україна регулярно не дотримується зобов’язань, які взяла на себе перед міжнародними партнерами. Зокрема, у межах програми Ukraine Facility за підсумками 2025 року країна не виконала 14 індикаторів, через що вже втратила 3,9 млрд євро фінансування.
Є ризики й щодо програми з МВФ, а саме на неї орієнтуються всі інші донори
Фото: IMF / Cyril Marcilhacy
Фінансові ризики для України
До того ж вже в першому кварталі поточного року Україна ризикує остаточно залишитися без 300 млн євро через прострочення зобов’язання щодо збільшення складу Вищого антикорупційного суду. Як пояснив Гетманцев, якщо індикатор не виконується понад 12 місяців, відповідні кошти не переносяться, а анулюються.
Чи піднімуть податки в Україні: Гетманцев заявив про “трильйон у тіні” та відповів щодо ПДВ
“Крім того, у першому кварталі 2026 року ми маємо виконати вісім індикаторів, і за п’ятьма є ризик зриву. Також є чотири важливі закони — про публічні закупівлі, інтероперабельність залізничного транспорту, інтеграцію енергетичного ринку та законопроєкт про SEPA. Якщо ми їх не ухвалимо, то втратимо ще 3,3 млрд доларів від Світового банку”, — повідомив народний депутат.
Окремо Гетманцев звернув увагу на ризики у відносинах з МВФ, який є орієнтиром для інших донорів. Він наголосив, що Україна може недоотримувати фінансування через невиконання зобов’язань.
“І ці ризики вже найближчими місяцями можуть стати критичними”, — зауважив Данило Гетманцев.
Раніше Фокус писав, що в березні МВФ почав переговори з Україною про продовження фінансування в межах кредитної програми. Серед головних вимог було підвищення податкового навантаження на малий бізнес і підприємців, а також реалізація інших структурних реформ.
-
Суспільство1 тиждень agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Події1 тиждень agoУ кінотеатрах Чехії покажуть український фільм «Мавка. Справжній міф»
-
Суспільство1 тиждень agoТраса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом
-
Усі новини7 днів agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
-
Політика4 дні agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Суспільство3 дні agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Усі новини1 тиждень agoМобілізація музикантів Цибульської – що сталося насправді у Вараші
