Connect with us

Економіка

Удари по НПЗ — як Україна атакує слабке місце економіки Росії

Published

on



Україна розгорнула масштабну кампанію ударів безпілотниками по нафтопереробних заводах РФ, що може мати критичні наслідки для російської економіки. Подібна практика, яку ексофіцер НАТО Філіп Інгрем називає “зухвалою авантюрою”, має показати простим росіянам усю реальність війни.

Українські дрони дальнього радіусу дії уражають ключові переробні установки — найуразливіші та найдорожчі елементи нафтової інфраструктури. Їхнє виведення з ладу здатне завдати збитків на мільярди доларів і паралізувати об’єкти, що відіграють стратегічну роль у фінансуванні російської армії. Про це заявив експерт з військової розвідки, колишній офіцер НАТО Філіп Інгрем в аналітичній програмі Battle Plans Exposed.

Інгрем підкреслив, що удари по нафтовому сектору є прямою атакою на доходи Кремля. Попри санкції, нафтогазова галузь, як і раніше, формує близько 30% державного бюджету Росії.

“Це нафтова війна”, — зазначив аналітик, додавши, що відновлення пошкоджених вузлових агрегатів може зайняти місяці або навіть роки.

Наслідки ударів уже позначаються на внутрішній ситуації: фіксується зростання цін на паливо і перебої з його постачанням, що впливає на повсякденне життя росіян. “Війна стає відчутною реальністю для простих громадян”, — констатував експерт.

За оцінкою Інгрема, кампанія безпілотних атак є прикладом асиметричної війни: відносно дешеві засоби дають змогу завдавати непропорційно високої шкоди. Він додав, що в Кремлі такі дії спричиняють паніку і підривають упевненість у здатності держави контролювати ситуацію.

“Послання з України зрозуміле: війна має ціну не тільки для армії, а й для всього російського суспільства”, — підсумував Інгрем.

Нагадаємо, регулярні удари українських БПЛА по нафтогазових об’єктах у Росії позбавляє її головного джерела фінансування війни. Forbes писав, що через це суспільство в РФ може дестабілізуватися як напередодні Лютневої революції 1917 року.

Нещодавно українські БПЛА атакували російський порт Приморськ, через що зупинилося навантаження палива на головному західному нафтовому терміналі.



Джерело

Економіка

Виплати на дитину в Україні — допомогу при народженні збільшено до 50 тисяч грн

Published

on


Нові виплати на дитину українці почнуть отримувати з 1 січня 2026 року. Суму допомоги при народженні збільшено до 50 000 грн, а також запроваджено нові види державної підтримки для сімей з дітьми.

Про те, що закон про виплати на дитину в Україні президент Володимир Зеленський підписав 14 листопада, йдеться в картці законопроєкту №13532 на сайті Верховної Ради. Згідно з текстом закону, одноразова допомога в розмірі 50 000 грн виплачуватиметься при народженні першої та кожної наступної дитини.

Виплати на дитину в Україні: деталі нового закону

Право на отримання виплати при народженні дитини має один з батьків або опікун, який постійно проживає з немовлям. Для цього потрібно подати відповідну заяву та додати до неї копії свідоцтва про народження дитини чи рішення про встановлення опіки.

Допомога не надаватиметься/не виплачуватиметься, якщо:

  • отримувачі позбавлені батьківських прав, а у випадку опікунства — якщо опіку припинено чи опікун звільнений від повноважень;
  • дитину відібрано в отримувача без позбавлення батьківських прав і тимчасово влаштовано на повне державне утримання.

При цьому в законі підкреслюється, що допомога при народженні є власністю дитини.

Інші види допомоги на дитину

Окрім виплати 50 000 грн на дитину при народженні, новий закон торкається ще кількох видів державної допомоги:

  • “пакунок малюка” можна отримувати в натуральній формі чи у вигляді грошової компенсації з 36 тижня вагітності, проте не пізніше, ніж протягом трьох місяців від народження дитини;
  • допологова підтримка вагітним незастрахованим жінкам становитиме 7 000 грн на місяць;
  • допомога по догляду за дитиною до досягнення однорічного віку — 7 000 грн на місяць, а для дітей з інвалідністю — 10 500 грн;
  • допомога для догляду за дитиною “єЯсла” надаватиметься батькам, які після досягнення немовлям однорічного віку почали працювати на повний робочий день (виплата в розмірі до 8 000 грн на місяць надаватиметься до 3 років дитини);
  • виплата “єСадок” в сумі до 8 000 грн, якщо мати чи опікун почали працювати на повний робочий день, призначатиметься дітям від трьох до шести років (для дітей з особливими потребами — до семи);
  • учням перших класів у 2026 році надаватимуть 5 000 грн — “пакунок школяра” на придбання канцелярії, книжок чи одягу, потрібних для школи.



Перелік виплат на дитину в Україні в тексті нового закону

Фото: скриншот

Раніше сума виплати при народженні дитини становила 41 280 грн. Одноразово виплачувалося 10 320 грн, а решту коштів батькам видавали щомісячно по 860 грн протягом трьох років.

Нагадаємо, з 15 листопада в Україні стартує програма “Зимова підтримка”, в межах якої українці зможуть отримати одноразові виплати в розмірі 1 000 грн. Подавати заявки можна буде через застосунок “Дія” або у відділеннях АТ “Укрпошта”.



Джерело

Continue Reading

Економіка

як бізнесмен виїхав за кордон перед візитом НАБУ

Published

on



Народний депутат, член фракції «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко повідомив, що 10 листопада бізнесмен Тимур Міндіч перебував у Варшаві, де зупинився у 5-зірковому готелі. Він нібито скористався для виїзду іноземним паспортом.

За даними Гончаренка, Міндіч виїхав за кордон, скориставшись паспортом Ізраїля. Про це він проінформував у своєму Telegram-каналі 11 листопада.

Напередодні нардеп зазначав, що бізнесмен перебуває у Варшавській синагозі хасидів Chabad-Lubawicz.

“Зараз, мабуть, займається духовним єднанням. Кому цікаво, він зупинився в готелі Raffles Europejski”, — передав він.

Як відомо з сайту Booking, йдеться про 5-зірковий готель, розміщений за 2 кілометра від серця Старого міста і за 4 кілометра від Центрального залізничного вокзалу Варшави.

Виїзд Міндіча: що кажуть у ДПСУ

Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко в коментарі “РБК-Україна” повідомив, що не має доступу до інформації про виїзд Міндіча 10 листопада. Він підкреслив, що ДПСУ не має права розголошувати дані щодо перетину кордону третіми особами.

Нагадаємо, 10 листопада Фокус зібрав деталі щодо гучної операції “Мідас” НАБУ і САП в одному матеріалі. Правоохоронці повідомили про викриття “високорівневої злочинної організації у сфері енергетики та оборони”, робота зайняла 15 місяців. Повідомлялось, що до бізнесмена Тимура Міндіча прийшли з обшуком, але за кілька годин до того він перетнув кордон.

Згодом у НАБУ проінформували, що фігуранти “відмивали” гроші через офіс у центрі Києва, який належав родині колишнього народного депутата Андрія Деркача. Загалом через “пральню” провели приблизно 100 мільйонів доларів.

Наглядова рада “Енергоатома” заявила, що серйозно ставиться до оприлюднених звинувачень у корупції. Керівництво компанії розпочало внутрішню перевірку після заяв про її причетність до масштабної схеми.



Джерело

Continue Reading

Економіка

експерти відповіли, до якого рівня підскочать ціни під Новий рік

Published

on



Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко попередив, що в найближчі місяці ціни на хліб будуть поступово рости. Однак експерти не бачать сенсу робити запаси, адже цей продукт швидко псується.

Якщо поточні тенденції на підвищення цін збережуться, ціна на хліб зросте. Однак ситуація невизначена, і точно спрогнозувати межі цього зростання неможливо. Про це Дученко повідомив у коментарі “Телеграфу”.

“Ми не виключаємо можливе зростання ціни хліба на 5% до Нового року”, — зауважив він.

Зі слів фахівця, до Великодня 2026 року вартість хлібу може зрости вже на 10%. Однак ці цифри — орієнтовні, і ситуація може змінитись як на краще, так і на гірше.

“Виробники-пекарі відчувають значний фінансовий тиск, спричинений волатільністю закупівельних цін, підвищенням логістичних витрат та загальною нестабільністю сировинної бази”, — пояснив Дученко.

Директор хлібопекарного виробництва “Урожай” у Запоріжжі Олексій Пучков запевнив, що подорожчання на 30% — нереальне. Він погодився подорожчання не перевищить 10-15%.

Стрибок цін стримують супермаркети

Різкого стрибка цін на хліб не буде завдяки позиції великих торгових мереж.

“Мережі зараз вже розсилають нам листи, що вони з листопада накладуть мораторій на підйом цін”, — повідомив Пучков.

З його слів, великі мережі дуже критично ставляться до підвищення цін на понад 10-15%. Тому подорожчання “умисно блокують”. Причина цьому — саме супермаркети є основним ланцюжком збуту хліба і вони борються за покупця.

У супермаркетах часто є власне виробництво хліба, і ціноутворення там інше — доставлення, бонусів і повернень немає. Умовно вартість сировини множать на коефіцієнт і продають. Якщо пекарі сильно підвищать ціни, різниця буде дуже помітною, а через економічну ситуацію українці вже частіше обирають найдешевший хліб. Зокрема, попит на булочки впав.

“Це нам не на користь злетіти на таку велику зразу цифру”, — підкреслив Пучков.

Робити запаси немає сенсу

Експерти одностайні у тому, що запасатись хлібом не слід. На відміну від масла, наприклад, хліб довго не зберігається. Окрім того, подорожчання буде поступовим і помірним — максимум на 5-10% у найближчі місяці.

Нагадаємо, 5 листопада в окремих регіонах України з 7:00 до 21:00 застосовуватимуть відключення світла. У ДТЕК опублікували графіки для Києва, Київської, Дніпропетровської та Одеської областей.

В Україні прогнозують найскладніший опалювальний сезон за весь час повномасштабної війни. Експерти розповіли, в яких житлових будинках буде найхолодніше.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.