Суспільство
Україна і світ мають отримати достовірну інформацію про злочини РФ на Запорізькій АЕС
Україна закликає міжнародних партнерів продовжувати тиск на агресора, посилити санкції, збирати свідчення і документувати злочини Росії на Запорізькій атомній електростанції.
Про це під час презентації в Києві книги «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» заявив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, передає кореспондент Укрінформу.
Міністр нагадав, що був свідком трагічних подій, які розгорталися довкола Запорізької атомної електростанції – як на той час заступник глави МЗС у 2022-му році разом із колегами організовував перший візит на окуповану ворогом АЕС місії МАГАТЕ на чолі з Рафаелем Гроссі.
«Через безперервні обстріли ми змушені були зупиняти делегацію агентства. Пан Гроссі був дуже наполегливим, як і вся делегація. І звісно, ми робили все для того, щоб цей візит відбувся. Це були довгі години переговорів, які тривали до пізньої ночі. Перемовини велися не лише з делегацією МАГАТЕ, а й із Російською Федерацією. Тепер завдяки книзі, на презентації якої ми присутні, усі мають змогу дізнатися, чому ми це робили», – зазначив Точицький.
Зібрані у виданні розповіді очевидців – це, за його словами, потужна зброя у боротьбі з російською пропагандою. Це – дієвий засіб відновлення справедливості.
«Росія використовує цілий арсенал інструментів для стирання правди про свої злочини. Від місцевих колаборантів, які створюють ілюзію народної підтримки, до російських дипломатів, котрі намагаються виправдати агресію на міжнародній арені. Росатом, політики та військові РФ – усі вони залучені до цієї брудної мережі. Наслідуючи практики радянських спецслужб, агресор активно використовує дезінформацію, маніпулювання в медіа, підробку документів, поширення фейків та відкриту пропаганду», – нагадав урядовець.
Україна і увесь цивілізований світ мають протистояти цим спробам. Знущання із персоналу атомної електростанції, безпідставні обстріли та захоплення інших ядерних об’єктів (зокрема Зони відчуження) – грубі порушення міжнародного права, за що держава-агресорка має нести відповідальність.
«Спільно маємо запобігти спробам вкотре переписати українську історію, яка неодноразово переписувалася спочатку Російською імперією, потім Радянським Союзом, тепер – РФ. Ми маємо отримати достовірну інформацію про злочини Росії на Запорізькій атомній станції. Закликаємо всіх міжнародних партнерів продовжити тиск на агресора, посилити санкції, збір свідчень та документування злочинів. Адже інформаційна війна після припинення бойових дій не завершується», – підсумував Точицький.
Видання «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» презентували Всесвітній інститут ядерної захищеності (WINS) спільно з Міністерством енергетики України, Державною інспекцією ядерного регулювання України, АТ «НАЕК «Енергоатом» за підтримки Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки (DSA). Унікальне видання містить інтерв’ю з представниками української ядерної галузі і включає 22 свідчення людей, які працюють в атомній енергетиці, пережили окупацію, полон і тортури, а також ухвалювали важливі рішення у критичні моменти.
Як повідомлялося, WINS – міжнародна неурядова організація, в центрі уваги якої – розбудова глобальної спільноти професіоналів з ядерної захищеності, готових співпрацювати задля посилення фізичної безпеки ядерних та інших радіоактивних матеріалів. Створили інституцію 2008 року на Генеральній конференції МАГАТЕ. Зараз вона об’єднує понад 9000 членів зі 166 країн.
Київський районний суд Полтави оголосив колишню міську голову Словʼянська Нелю Штепу в розшук.
Текст ухвали оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, передає Укрінформ.
У документі зазначається, що прокурор заявив клопотання про розшук обвинуваченої, оскільки Штепа на судові засідання систематично не з’являється, місцеперебування її наразі невідоме. Колегія суддів, «враховуючи неодноразові неявки обвинуваченої в судові засідання, вважає за необхідне оголосити розшук» підсудної.
Судове провадження призупинено до розшуку обвинуваченої.
Затримання Штепи та доправлення її до суду доручено поліції Слов`янська.
Як повідомляв Укрінформ, ексмера Слов’янська Нелю Штепу затримали 11 липня 2014 року. Її обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність України та створенні терористичної групи. На думку прокуратури, Штепа як представник влади знала про терористичну організацію “ДНР”, але не вжила разом з правоохоронцями заходів із протидії захопленням адміністративних будівель терористами та не звернулася до органів МВС та СБУ для стабілізації ситуації.
Колишня посадовиця заперечує свою причетність до подій у Слов’янську та заявляє, що заклики до президента РФ Путіна робила під тиском і збройною загрозою. Штепі загрожує довічне ув’язнення.
Після арешту ексмер тривалий час перебувала в СІЗО, згодом запобіжний захід їй змінили на домашній арешт, нічний домашній арешт, а на початку липня 2021 року – відпустили під особисте зобовʼязання.
Після повномасштабного вторгнення РФ територіальну підсудність у справі Штепи змінили у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану (судових слухань не було протягом більш як пів року).
13 квітня 2023 року Верховний Суд відмовив прокуратурі у поверненні справи Штепи до Орджонікідзевського суду в Харкові. В обґрунтуванні відмови було сказано, що провадження може бути направлене до іншого суду лише у виняткових випадках та коли іншим чином забезпечити виконання завдань провадження неможливо.
У Київському районному суді Полтави справу слухають з нуля.
Штепа регулярно не з’являлася на судові засідання.
Фото Укрінформу можна купити тут
10 квітня 2026 р. 14:31
207
ІЛЮСТРАЦІЯ: Інтент/ШІ
В Одесі правоохоронці розкрили схему привласнення коштів державного банку, до якої, за версією слідства, була залучена працівниця Ощадбанку. Користуючись службовим доступом до рахунків клієнтів з тимчасово окупованих територій, вона разом зі спільниками виводила гроші та переказувала їх на підконтрольні рахунки.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань.
У ході досудового розслідування правоохоронці встановили, що працівники АТ “Ощадбанк” організували схему привласнення коштів використовуючи доступ до внутрішніх систем.
Ключовою фігурою у схемі, за версією слідства, була головним економістом сектору філії “Одеське обласне управління”. Слідчі з’ясували, що посадовиця незаконно обробляла інформацію про клієнтів, їхні банківські картки та акаунти інтернет-банкінгу. Отримані дані вона передавала іншим учасникам схеми, які переказували кошти на інші рахунки та розрахунків у торгівельних мережах від імені власників.
У результаті кошти клієнтів, які перебували на окупованих територіях і не могли контролювати свої рахунки, виводилися та привласнювалися. Частину грошей перераховували на рахунки підозрюваної та пов’язаних із нею учасників злочину.
У межах розслідування правоохоронці провели обшук у квартирі працівниці банку, де вилучили мобільний телефон iPhone 11 із сім-картою, а також готівку: 58 тисяч доларів США в металевій коробці та понад 17 тисяч доларів й 15 євро в конвертах.
Сторона захисту намагалася пояснити походження частини коштів, однак не всі аргументи були підтверджені документально. Зокрема, твердження про належність частини грошей родичам підозрюваної не знайшли підтвердження.
Слідчий суддя, проаналізувавши матеріали, дійшов висновку про необхідність арешту частини вилучених коштів через відсутність доказів їх законного походження. Водночас 58 тисяч доларів, вилучених окремо, суд визнав такими, що належать іншим особам і мають підтверджене походження, тому в цій частині в арешті відмовив.
Також в Одесі суд обрав запобіжний захід посадовцю залізниці, якого підозрюють у розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні. За версією слідства, він роками нараховував зарплату працівнику, який фактично не з’являвся на роботі.
У керівництві Одеської міської ради відбулися важливі кадрові перестановки. Без проведення конкурсу два ключові підрозділи мерії отримали нових очільників: ветерана одеської політики часів Боделана Геннадія Мурзановського та колишню радницю міського голови Геннадія Труханова — Олену Захарченко-Нетужилову.
Ключові факти:
- В Одесі без конкурсу призначили керівників двох департаментів.
- Департамент внутрішньої політики очолив Геннадій Мурзановський, а департамент міжнародного співробітництва — Олена Захарченко-Нетужилова.
- Обидва посадовці мають досвід роботи в органах влади та задекларовані активи.
Внутрішня політика: повернення «старої гвардії»
-Департамент внутрішньої політики очолив Геннадій Мурзановський, який відомий як представник старої політичної формації Одеси часів Боделана.
Міжнародне співробітництво: зв’язки та мільйони
- Сім’я посадовиці задекларувала близько 17 мільйонів гривень на рахунках.
- Чоловік посадовиці, співробітник СБУ Євген Нетужилов, за рік отримав дохід понад 1 млн грн і користується автомобілем Audi 2024 року випуску.
- Олена Захарченко-Нетужилова володіє квартирою площею 133 м² та мала частки в кількох компаніях, які наразі перебувають у процесі ліквідації.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Суспільство7 днів agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Війна1 тиждень agoРосія проводить приховану примусову мобілізацію на тлі величезних втрат на війні в Україні
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в ЄС сприятиме максимальному прогресу у вступі України
-
Суспільство7 днів ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Суспільство6 днів ago
Траса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом