Компанія, яку зв’язували з бізнес-структурами підсанкційного підприємця Араіка Амірханяна, може отримати майже 95 мільйонів гривень на проведення реконструкції ліцею в Одеському районі. Проєкт включає облаштування захисного укриття, що є важливим заходом для безпеки учнів та персоналу закладу.

Основні моменти проєкту:

• Підприємство, пов’язане з підсанкційним бізнесменом, є потенційним отримувачем значного фінансування.
• Заплановані роботи охоплюють реконструкцію освітнього закладу із врахуванням сучасних стандартів безпеки.
• Особлива увага приділяється оснащенню укриття, яке має стати надійним захистом у разі надзвичайних ситуацій.

Загалом, проєкт передбачає:

1. Покращення матеріально-технічної бази ліцею.
2. Підвищення рівня безпеки учнів та педагогічного колективу.
3. Виконання робіт із дотриманням чинних норм і стандартів.

Отримання фінансування в розмірі близько 95 мільйонів гривень відкриває можливості для комплексного оновлення навчального закладу та створення сучасного безпечного освітнього простору в Одеському районі.

Росія продовжує шукати способи завдавати ударів по Україні, не наражаючи свої кораблі на зайвий ризик. Ракетоносії РФ дедалі частіше залишаються в гаванях, а українські сили використовують нові способи ураження російських об’єктів. Водночас під прицілом окупантів залишаються цивільні судна та портова логістика.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Новітні дрони Magura

Українські сили продовжують використовувати морські дрони як платформи для FPV-безпілотників. Така технологія дозволяє наближати ударні дрони до цілей і застосовувати їх там, де противник не очікує появи такої загрози. За словами Плетенчука, реалізація подібних атак є складною як технічно, так і з погляду непомітного наближення до цілі. Водночас такі удари можуть бути особливо ефективними проти російських засобів радіолокаційної розвідки. Якщо вдається знищити або вивести з ладу такі системи, російська оборона стає менш захищеною. Це відкриває можливості для подальшого ураження інших об’єктів, які прикривалися цими засобами.

“Як бачите, це доволі непросто — підійти непоміченими. І, звісно, технічно непросто організувати і доставку, і керування відповідно такими вже малими засобами. Але, як бачите, ефективно, особливо коли саме такого типу загроз ворог не чекає”, — зазначив Плетенчук.

Ракетоносії РФ ховаються в гаванях

Російські кораблі-носії “Калібрів” тепер уникають виходу у відкрите море. За словами Плетенчука, для них перебування в гавані стало безпечнішим варіантом, ніж вихід на позиції в Чорному морі. Таке рішення впливає і на можливості застосування ракет. Якби кораблі виходили в центральну частину Чорного моря, ракети могли б долати меншу відстань до цілей, а Україна мала б менше часу для реагування. Тепер росіяни змушені запускати їх із більш віддалених позицій.

Водночас Плетенчук вважає, що основним результатом таких пусків для Росії стає навантаження на українську протиповітряну оборону. Самі ракети, за його оцінкою, не стали від цього ефективнішими.

“Показовий цей кейс тим, що поміж безпекою власної гавані і виходами в море вони обирають перший варіант. Тобто для них ризикнути всередині менш страшно, ніж вийти в море, де ризик набагато вищий”, — розповів речник ВМС.

РФ повторно атакує цивільні судна

Окремою проблемою залишаються атаки на цивільні судна, які пов’язані з українською морською логістикою. Російські війська почали повторно бити по деяких суднах, які вже залишилися без екіпажів або тривалий час перебувають у портах. Плетенчук зазначив, що така практика, зокрема, стосується Миколаївщини. На його думку, подібні удари не мають очевидної військової доцільності, оскільки частина суден уже давно не використовується для перевезень. Водночас Росія намагається показати власній аудиторії, що нібито завдає ударів по українській логістиці та блокує постачання. Однак сама логіка таких заяв викликає питання, адже регулярні російські удари по суднах і портовій інфраструктурі не означають повного припинення морського сполучення України.

“Зараз у них така тенденція пішла — наносити вдруге і втретє удари по тих суднах, які вже покинуті, або тих, які стоять уже не перший рік у порту. Це стосується Миколаївщини в першу чергу”, — повідомив Плетенчук.

Для Одеси та інших українських портів це означає збереження постійної загрози з боку Росії. Водночас українські військові продовжують використовувати морські дрони та інші засоби, щоб обмежувати можливості російського флоту в Чорному морі.

Як повідомляли Новини.LIVE, російський Чорноморський флот фактично втратив можливість вільно діяти у Чорному морі. Більшість кораблів РФ не виходить у відкриту акваторію, а ракетні пуски росіяни проводять безпосередньо з гаваней. Водночас для Одеси та морського коридору залишаються серйозні загрози з боку авіації, ракет і безпілотників.

Також Новини.LIVE писали, що новітні морські платформи Magura спецпідрозділу ГУР Group 13 вперше застосували для ударів по наземних цілях у Криму. Наприкінці липня вони уразили два важливі радіолокаційні об’єкти російських окупантів. 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне бюро розслідувань.

Працівники ДБР провели першочергові слідчі дії на місці детонації. Слідство перевіряє дві версії — порушення під час перевезення та розвантаження боєприпасів або диверсія.

“Життя українських військовослужбовців є найвищою цінністю. ДБР встановить усі обставини трагедії та надасть правову оцінку діям кожного, чиї рішення, дії або бездіяльність могли призвести до тяжких наслідків”, — наголосили в бюро.

Неконтрольована детонація на військовому обʼєкті на околиці Хмельницького сталася 31 липня близько 11:55 і тривала майже до кінця дня, нагадали в ДБР.

Працівники ДБР у взаємодії з командуванням Сил спеціальних операцій Збройних сил України, Національною поліцією і Державною службою з надзвичайних ситуацій працюють на місці події та беруть участь у ліквідації її наслідків.

Станом на 3 серпня п’ятеро військовослужбовців вважаються зниклими безвісти. За попередніми даними, вони розвантажували боєприпаси на складі військової частини.

Одна із версій слідства — можливе порушення правил під час перевезення або розвантаження боєприпасів, яке могло спричинити перший вибух і подальшу детонацію.

Також перевіряється версія диверсійних дій, спрямованих на знищення озброєння.

Під час пошукових робіт виявлені фрагменти тіл. Їх передали для проведення судово-медичних та молекулярно-генетичних експертиз, які мають встановити особи загиблих. Призначені й інші необхідні експертизи.

Внаслідок вибухів восьмеро військовослужбовців отримали травми різного ступеня тяжкості. Загрози їхньому життю немає. Інформація про травмованих цивільних не надходила.

Слідчі вже допитали командування та військовослужбовців частини, а також потерпілих. Вилучена документація, яка стосується зберігання, перевезення та розвантаження боєприпасів.

Після завершення детонації був проведений попередній огляд місця події.

Працівники ДСНС продовжують розмінування території за межами військового об’єкта. Для подальшої роботи безпосередньо на полігоні буде створена спеціальна комісія.

Також триває фіксація пошкоджень житлових будинків та іншого майна поблизу військового об’єкта.

Попередня кваліфікація — порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, яке спричинило тілесні ушкодження кільком особам (ч. 2 ст. 414 Кримінального кодексу України).

Досудове розслідування триває. Кримінальне провадження перебуває на особистому контролі керівництва ДБР.

Процесуальне керівництво здійснює Хмельницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

Як повідомляв Укрінформ, у Хмельницькій області зведені сили ДСНС продовжують ліквідацію наслідків вибухів на полігоні військової частини Сил спецоперацій ЗСУ 31 липня.

Фото ілюстративне