Суспільство
Україна і світ мають отримати достовірну інформацію про злочини РФ на Запорізькій АЕС
Україна закликає міжнародних партнерів продовжувати тиск на агресора, посилити санкції, збирати свідчення і документувати злочини Росії на Запорізькій атомній електростанції.
Про це під час презентації в Києві книги «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» заявив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, передає кореспондент Укрінформу.
Міністр нагадав, що був свідком трагічних подій, які розгорталися довкола Запорізької атомної електростанції – як на той час заступник глави МЗС у 2022-му році разом із колегами організовував перший візит на окуповану ворогом АЕС місії МАГАТЕ на чолі з Рафаелем Гроссі.
«Через безперервні обстріли ми змушені були зупиняти делегацію агентства. Пан Гроссі був дуже наполегливим, як і вся делегація. І звісно, ми робили все для того, щоб цей візит відбувся. Це були довгі години переговорів, які тривали до пізньої ночі. Перемовини велися не лише з делегацією МАГАТЕ, а й із Російською Федерацією. Тепер завдяки книзі, на презентації якої ми присутні, усі мають змогу дізнатися, чому ми це робили», – зазначив Точицький.
Зібрані у виданні розповіді очевидців – це, за його словами, потужна зброя у боротьбі з російською пропагандою. Це – дієвий засіб відновлення справедливості.
«Росія використовує цілий арсенал інструментів для стирання правди про свої злочини. Від місцевих колаборантів, які створюють ілюзію народної підтримки, до російських дипломатів, котрі намагаються виправдати агресію на міжнародній арені. Росатом, політики та військові РФ – усі вони залучені до цієї брудної мережі. Наслідуючи практики радянських спецслужб, агресор активно використовує дезінформацію, маніпулювання в медіа, підробку документів, поширення фейків та відкриту пропаганду», – нагадав урядовець.
Україна і увесь цивілізований світ мають протистояти цим спробам. Знущання із персоналу атомної електростанції, безпідставні обстріли та захоплення інших ядерних об’єктів (зокрема Зони відчуження) – грубі порушення міжнародного права, за що держава-агресорка має нести відповідальність.
«Спільно маємо запобігти спробам вкотре переписати українську історію, яка неодноразово переписувалася спочатку Російською імперією, потім Радянським Союзом, тепер – РФ. Ми маємо отримати достовірну інформацію про злочини Росії на Запорізькій атомній станції. Закликаємо всіх міжнародних партнерів продовжити тиск на агресора, посилити санкції, збір свідчень та документування злочинів. Адже інформаційна війна після припинення бойових дій не завершується», – підсумував Точицький.
Видання «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» презентували Всесвітній інститут ядерної захищеності (WINS) спільно з Міністерством енергетики України, Державною інспекцією ядерного регулювання України, АТ «НАЕК «Енергоатом» за підтримки Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки (DSA). Унікальне видання містить інтерв’ю з представниками української ядерної галузі і включає 22 свідчення людей, які працюють в атомній енергетиці, пережили окупацію, полон і тортури, а також ухвалювали важливі рішення у критичні моменти.
Як повідомлялося, WINS – міжнародна неурядова організація, в центрі уваги якої – розбудова глобальної спільноти професіоналів з ядерної захищеності, готових співпрацювати задля посилення фізичної безпеки ядерних та інших радіоактивних матеріалів. Створили інституцію 2008 року на Генеральній конференції МАГАТЕ. Зараз вона об’єднує понад 9000 членів зі 166 країн.
Суспільство
Нове законодавство у сфері кібербезпеки значно посилює її спроможності
В Україні впродовж останнього року діє новітнє законодавство у сфері кібербезпеки, яке значно посилює спроможності у розбудові сучасної системи інформаційного захисту.
Про це на пресконференції в Укрінформі розповіли представники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
За словами директора департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Дмитра Пахольченка, нове українське законодавство у сфері захисту інформації передбачає масштабні зміни, спрямовані на імплементацію європейських норм із кібербезпеки. Відсоток впровадження цих норм в Україні за минулий рік становив 80%, і спрямовані вони на посилення спроможностей національної системи кібербезпеки.

«По-перше, це перехід на ризикоорієнтовану модель, яку ми впроваджуємо для державних органів та операторів критичної інфраструктури. По-друге, створення інституції керівників і підрозділів із кіберзахисту в кожному державному й місцевому органі влади та на об’єктах критичної інфраструктури. По-третє, це створення великої масштабної національної системи реагування на кібератаки та системи обміну щодо них», – сказав Пахольченко.
Директор департаменту захисту інформації Держспецзв’язку Андрій Головенко вважає, що нова система інформаційного захисту є значно ефективнішою через більшу гнучкість для власників, розпорядників та суб’єктів господарювання, які її впроваджують.

«Не стало дуже багато бюрократичних перешкод, як то різноманітних погоджень, розглядів технічної документації тощо. Нова система дозволяє це зробити значно швидше і без проміжних узгоджень. Протягом 10 діб ухвалюється рішення щодо тієї чи іншої системи до переліку авторизованих систем. Таким чином ми скоротили час для ухвалення рішення, дали гнучкий підхід до впровадження заходів захисту відповідно до того чи іншого обраного профілю. Власники, розпорядники або ті суб’єкти, які будують системи, обирають технічні стандарти для реалізації заходів захисту і немає формалізованого набору документів, як це було раніше», – розповів Головенко.
Як зазначив директор департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кібербезпеки Держспецзв’язку Ігор Стельник, на сайті адміністрації Держспецзв’язку вже розміщено відомості про понад 100 авторизованих систем і проведення заходів державного контролю у частині з них показали максимальну ефективність нового законодавства.

«Доведення новел, новацій і змін у законодавстві та їхня результативність є дуже важливими у сфері захисту інформації. Колись ця сфера була дуже закритою і не такою публічною як зараз. Нове законодавство фундаментально змінило підходи до сфери захисту інформації. Це максимальна спрямованість формування державної політики на захист інтересів, прав і свобод громадян України. Адже це стосується кожного з нас», – наголосив Стельник.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 27 березня 2025 року ухвалила закон щодо посилення захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
Суспільство
На Херсонщині староста окупантів отримала 10 років тюрми Анонси
Суд визнав винною жительку Херсонської області у колабораційній діяльності та призначив їй 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Про це повідомила Херсонська обласна прокуратура.
Як повідомили прокурори, засуджена у квітні 2022 року добровільно обійняла посаду так званої “старости” села Бургунка та почала співпрацювати з окупаційною владою.
Перебуваючи на псевдопосаді, вона виконувала вказівки загарбників, сприяла встановленню їхнього контролю та здійснювала організаційно-розпорядчі функції в незаконному органі влади.
У суді свідки зазначили, що жінку публічно представили як “старосту” під час заходів до 9 травня, організацією яких вона займалася особисто. За їхніми словами, вона погрожувала місцевим жителям примусовим приведенням на святкування у разі відмови.
Також встановлено, що засуджена займалася роздачею російських рублів та агітувала мешканців працювати в окупаційній адміністрації. За свідченнями, її чоловік співпрацював із військовими рф.
Окрім ув’язнення, суд заборонив їй протягом 15 років обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування та установах, що надають публічні послуги.
Раніше Інтент писав, окупаційного “директора” заповідника “Асканія-Нова” засудили до 15 років за вивезення рідкісних тварин. В Україні це перший вирок за воєнний злочин проти природно-заповідного фонду під час повномасштабної війни.
Нагадаємо, Володимиру Сальдо, який уже має вирок за державну зраду, оголосили нову підозру. Разом із ним під підозру потрапили ще 11 осіб, пов’язаних із діяльністю незаконного збройного формування на тимчасово окупованій території Херсонщини.
Окрім того, Офіс Генерального прокурора 20 березня 2026 року скерував до суду обвинувальний акт щодо Володимира Сальдо — одного з ключових колаборантів на тимчасово окупованій частині Херсонської області.
Суспільство
Спрос на фрукты в Одессе растет: цены на Новом базаре
Люди на одесском базаре. Фото: Новини.LIVE
В Одессе растет спрос на фрукты, особенно в период поста. Люди чаще выбирают их вместо сладостей и перекусов. В то же время цены на фрукты почти не изменились. Лишь некоторые позиции импортных товаров подросли в стоимости.
Журналисты Новини.LIVE побывали на Новом базаре и узнали, какой там ассортимент и цены.
Выбор и спрос
На одесских рынках весной сохраняется широкий выбор фруктов и ягод. Покупатели активно берут как привычные сезонные позиции, так и импортные фрукты. Больше всего спросом пользуются цитрусовые, клубника, виноград и голубика. Продавцы говорят, что люди покупают не только для себя, но и к праздничному столу.
Большинство фруктов не меняют свою стоимость уже определенное время. Это касается как местных яблок, так и части импортных цитрусовых. Покупатели уже привыкли к таким ценам и продолжают покупать даже дорогие позиции. На рынке считают, что резких скачков в ближайшее время не будет.
“Цена на местные товары почти не изменилась, ассортимент тот же. В целом все стоит на месте. Кроме части импорта”, — говорит продавец Ирина.
Читайте также:
Цены на фрукты
- Мандарины — 100-120 грн/кг
- Мандарины (Испания, Израиль) — 200 грн/кг
- Яблоки — 60-80 грн/кг
- Яблоки (отдельные сорта) — 100-130 грн/кг
- Яблоки импортные — 150-200 грн/кг
- Лимоны (Турция) — 150 грн/кг
- Лимоны (Испания) — 170 грн/кг
- Клубника — 300-350 грн/кг
- Голубика — 1100-1500 грн/кг
- Виноград — 350-500 грн/кг
- Слива (Испания) — 300 грн/кг
- Гранат (Турция) — 220-250 грн/кг
- Гранат (Сирия) — 180 грн/кг
- Апельсины — 100-200 грн/кг
- Киви — 160 грн/кг
- Авокадо — 110-120 грн/кг
- Бананы бейби — 150 грн/кг
- Ананас — 350 грн/шт
- Грейпфрут (Испания) — 150 грн/кг
- Груша (Украина) — 120 грн/кг
- Груша (ЮАР) — 200 грн/кг
- Черешня — 1800 грн/кг
Что изменилось
Некоторые фрукты все же прибавили в цене. Это преимущественно импортные товары, которые зависят от поставок и курса валют. Больше всего подорожание коснулось ягод и винограда. Также немного поднялась цена на авокадо.
“Есть отдельные позиции, которые подросли в цене. Это связано с тем, что заканчиваются поставки и товар становится более дефицитным”, — объясняет она.
Смена сезона
Часть фруктов постепенно исчезает с прилавков из-за завершения сезона. Это влияет на выбор и частично на цены. Продавцы ожидают появление новой продукции уже в ближайшее время. В частности, скоро должно появиться больше украинских ягод.
“Некоторые фрукты уже заканчиваются и их скоро не будет. Теперь ждем новый сезон и новые поставки”, — рассказывает Ирина.
Сравнение цен
Если сравнить с ценами месячной давности, резких изменений немного, но отдельные позиции все же подорожали. Яблоки остались на том же уровне — около 80 грн за килограмм. Мандарины турецкие также почти не изменились, тогда как импортные из Израиля стали дороже – раньше их можно было найти дешевле, чем нынешние 200 грн. Заметнее изменились цены на ягоды. Например, клубника месяц назад стоила около 700 грн/кг, а сейчас ее можно найти значительно дешевле — в пределах 300-350 грн. В то же время голубика осталась дорогой и даже местами подросла в цене. Виноград также подешевел в части позиций: раньше отдельные сорта доходили до 600 грн/кг, сейчас есть варианты дешевле. Бананы, лимоны и апельсины в целом остались стабильными. А вот экзотика, например авокадо или манго, почти не изменила стоимости.
Как сообщали Новини.LIVE, в мясном ряду Нового базара сезонное затишье. Покупателей стало не меньше, но тратят они значительно осторожнее. Люди дольше присматриваются к товару, спрашивают цены, но часто уходят без покупок или берут минимум. Чаще всего выбирают более дешевые позиции или откладывают покупки на позже.
Также Новини.LIVE писали, что на Новом базаре в Одессе овощи остаются дорогими. Из-за прохладной весны местной продукции мало, поэтому на прилавках преобладают импорт и тепличные овощи. Это влияет на цены — они зависят не только от сезона, но и от затрат на выращивание и доставку. Несмотря на это, продавцы пытаются удержать доступность базовых продуктов.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Війна7 днів agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
