Суспільство
Україна і світ мають отримати достовірну інформацію про злочини РФ на Запорізькій АЕС
Україна закликає міжнародних партнерів продовжувати тиск на агресора, посилити санкції, збирати свідчення і документувати злочини Росії на Запорізькій атомній електростанції.
Про це під час презентації в Києві книги «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» заявив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, передає кореспондент Укрінформу.
Міністр нагадав, що був свідком трагічних подій, які розгорталися довкола Запорізької атомної електростанції – як на той час заступник глави МЗС у 2022-му році разом із колегами організовував перший візит на окуповану ворогом АЕС місії МАГАТЕ на чолі з Рафаелем Гроссі.
«Через безперервні обстріли ми змушені були зупиняти делегацію агентства. Пан Гроссі був дуже наполегливим, як і вся делегація. І звісно, ми робили все для того, щоб цей візит відбувся. Це були довгі години переговорів, які тривали до пізньої ночі. Перемовини велися не лише з делегацією МАГАТЕ, а й із Російською Федерацією. Тепер завдяки книзі, на презентації якої ми присутні, усі мають змогу дізнатися, чому ми це робили», – зазначив Точицький.
Зібрані у виданні розповіді очевидців – це, за його словами, потужна зброя у боротьбі з російською пропагандою. Це – дієвий засіб відновлення справедливості.
«Росія використовує цілий арсенал інструментів для стирання правди про свої злочини. Від місцевих колаборантів, які створюють ілюзію народної підтримки, до російських дипломатів, котрі намагаються виправдати агресію на міжнародній арені. Росатом, політики та військові РФ – усі вони залучені до цієї брудної мережі. Наслідуючи практики радянських спецслужб, агресор активно використовує дезінформацію, маніпулювання в медіа, підробку документів, поширення фейків та відкриту пропаганду», – нагадав урядовець.
Україна і увесь цивілізований світ мають протистояти цим спробам. Знущання із персоналу атомної електростанції, безпідставні обстріли та захоплення інших ядерних об’єктів (зокрема Зони відчуження) – грубі порушення міжнародного права, за що держава-агресорка має нести відповідальність.
«Спільно маємо запобігти спробам вкотре переписати українську історію, яка неодноразово переписувалася спочатку Російською імперією, потім Радянським Союзом, тепер – РФ. Ми маємо отримати достовірну інформацію про злочини Росії на Запорізькій атомній станції. Закликаємо всіх міжнародних партнерів продовжити тиск на агресора, посилити санкції, збір свідчень та документування злочинів. Адже інформаційна війна після припинення бойових дій не завершується», – підсумував Точицький.
Видання «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» презентували Всесвітній інститут ядерної захищеності (WINS) спільно з Міністерством енергетики України, Державною інспекцією ядерного регулювання України, АТ «НАЕК «Енергоатом» за підтримки Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки (DSA). Унікальне видання містить інтерв’ю з представниками української ядерної галузі і включає 22 свідчення людей, які працюють в атомній енергетиці, пережили окупацію, полон і тортури, а також ухвалювали важливі рішення у критичні моменти.
Як повідомлялося, WINS – міжнародна неурядова організація, в центрі уваги якої – розбудова глобальної спільноти професіоналів з ядерної захищеності, готових співпрацювати задля посилення фізичної безпеки ядерних та інших радіоактивних матеріалів. Створили інституцію 2008 року на Генеральній конференції МАГАТЕ. Зараз вона об’єднує понад 9000 членів зі 166 країн.
Заборгованість українців за житлово-комунальні послуги на початок 2026 року сягнула 113,4 млрд грн. Найнижчий рівень оплати – за тепло та гарячу воду.
Про це повідомив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко у коментарі Укрінформу.
«На початок 2026 року заборгованість населення за житлово-комунальні послуги сягнула 113,4 млрд грн. Лише за останній квартал 2025-го вона зросла на 12,5%. Після сезонного зменшення у першому кварталі борг усе одно перевищував 101 млрд грн», – поінформував він.
За словами депутата, найнижчий рівень оплати зафіксовано за тепло та гарячу воду — населення сплатило лише 87,2% нарахованих сум.
Ткаченко також повідомив, що станом на початок липня 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічувалося майже 830 тисяч боргів за комунальні послуги.
«Станом на початок липня 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічувалося майже 830 тисяч боргів за комунальні послуги. Лише за перше півріччя додалося понад 108 тисяч нових проваджень. Порівняно з початком 2021 року їх кількість зросла більш ніж удвічі», – – наголосив він.
Як зазначив політик, майже 62% таких проваджень формально завершені, однак це не означає, що борги були погашені.
«Часто причина значно прозаїчніша: у боржника немає офіційного доходу чи майна, на яке можна звернути стягнення. Це вже не статистика фінансової недисциплінованості. Це статистика неплатоспроможності», – заявив Ткаченко.
Він додав, що серед можливих наслідків заборгованості — пеня, судовий наказ, арешт рахунків, заборона розпоряджатися майном, відключення окремих послуг, а в окремих випадках — примусова реалізація житла.
Разом з тим Ткаченко наголосив, що питання щодо підвищення тарифів має починатися не з того, скільки насправді мають коштувати газ чи електроенергія, а з того, скільки українських родин здатні платити такі кошти вже сьогодні? І чи зможуть вони платити завтра?
«Отже, тарифний апокаліпсис для частини українських родин – це не страшилка про майбутнє. Він уже почався: з першої платіжки, яку людина відкладає, бо мусить вибирати між комуналкою, їжею та ліками», – підкреслив заступник голови фракції «Слуга народу».
Як повідомляв Укрінформ, в Україні з початку року відкрито понад 108 тисяч нових проваджень за борги за комунальні послуги, 43% з них – за послуги з теплопостачання.
Колишній депутат Одеської міської ради Олександр Борняков очолив наглядову раду оборонного кластера Brave1.
Про новий етап у своїй кар’єрі він розповів на своїй сторінці у Facebook.
“Повертаюся туди, де можу створювати найбільшу цінність для розвитку українських технологій та оборонної інноваційної екосистеми. Раніше я був частиною державної вертикалі — координував, запускав і масштабував системні зміни. Тепер моя роль — забезпечувати стратегічний фокус, ставити правильні питання, вимагати результат і допомагати Brave1 рухатися ще швидше”, — розповів він.
Серед ключових завдань на новій посаді він назвав: підвищення ефективності грантової моделі Brave1, щоб більше українських розробок доходили до контрактів із Силами оборони, залучення приватних інвестицій у сферу defense tech, удосконалення шляху від створення технологій до їхнього експорту, а також розвиток напрямів, у яких Україна може стати світовим технологічним лідером.
Brave1 — це державний оборонно-технологічний кластер, який запустили в Україні наприкінці квітня 2023 року. Це спільна ініціатива одразу шести державних інституцій: Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил України, Ради національної безпеки та оборони, Міністерства стратегічних галузей промисловості та Міністерства економіки.
Це “єдине вікно”, через яке стартапи й компанії можуть подати свою оборонну розробку (дрон, систему РЕБ, робота тощо), пройти військову експертизу, отримати грант і в перспективі — контракт із державою чи кодифікацію за стандартами НАТО.
У липні цього року Борняков звільнився з Міністерства цифрової трансформації, яке очолював тимчасово з січня 2026 року.
Олександр Борняков — підприємець та один із ключових управлінців цифрової трансформації в Україні. У 2007 році він заснував ІТ-компанію SoftTechnics, яку згодом придбала американська компанія Intersog. Також він є засновником платформи для монетизації відеореклами VertaMedia (з 2018 року працює під брендом Adtelligent Inc), співзасновником Clickky та бізнес-інкубатора WannaBiz.
У 2015–2019 роках він був депутатом Одеської міської та Одеської обласної рад. З 2019 року працював заступником міністра цифрової трансформації, де відповідав, зокрема, за розвиток Дія City, програму uResidency та напрям європейської інтеграції.
Украинские клубы проводят контрольные матчи на сборах в межсезонье.
18 июля в 15:00 встречаются Черноморец Одесса и Нива Винница.
Все самые яркие моменты матча доступны в режиме LIVE в Telegram Sport.ua
Игра пройдет в городе Одесса на стадионе СОК Люстдорф.
Одесский Черноморец занял второе место в Первой лиге, поднялся в классе и будет выступать в УПЛ.
Винницкая Нива выступает во Второй лиге (3-е место в группе A в сезоне 2025/26).
Инфографика
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча