Суспільство
Україна і світ мають отримати достовірну інформацію про злочини РФ на Запорізькій АЕС
Україна закликає міжнародних партнерів продовжувати тиск на агресора, посилити санкції, збирати свідчення і документувати злочини Росії на Запорізькій атомній електростанції.
Про це під час презентації в Києві книги «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» заявив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, передає кореспондент Укрінформу.
Міністр нагадав, що був свідком трагічних подій, які розгорталися довкола Запорізької атомної електростанції – як на той час заступник глави МЗС у 2022-му році разом із колегами організовував перший візит на окуповану ворогом АЕС місії МАГАТЕ на чолі з Рафаелем Гроссі.
«Через безперервні обстріли ми змушені були зупиняти делегацію агентства. Пан Гроссі був дуже наполегливим, як і вся делегація. І звісно, ми робили все для того, щоб цей візит відбувся. Це були довгі години переговорів, які тривали до пізньої ночі. Перемовини велися не лише з делегацією МАГАТЕ, а й із Російською Федерацією. Тепер завдяки книзі, на презентації якої ми присутні, усі мають змогу дізнатися, чому ми це робили», – зазначив Точицький.
Зібрані у виданні розповіді очевидців – це, за його словами, потужна зброя у боротьбі з російською пропагандою. Це – дієвий засіб відновлення справедливості.
«Росія використовує цілий арсенал інструментів для стирання правди про свої злочини. Від місцевих колаборантів, які створюють ілюзію народної підтримки, до російських дипломатів, котрі намагаються виправдати агресію на міжнародній арені. Росатом, політики та військові РФ – усі вони залучені до цієї брудної мережі. Наслідуючи практики радянських спецслужб, агресор активно використовує дезінформацію, маніпулювання в медіа, підробку документів, поширення фейків та відкриту пропаганду», – нагадав урядовець.
Україна і увесь цивілізований світ мають протистояти цим спробам. Знущання із персоналу атомної електростанції, безпідставні обстріли та захоплення інших ядерних об’єктів (зокрема Зони відчуження) – грубі порушення міжнародного права, за що держава-агресорка має нести відповідальність.
«Спільно маємо запобігти спробам вкотре переписати українську історію, яка неодноразово переписувалася спочатку Російською імперією, потім Радянським Союзом, тепер – РФ. Ми маємо отримати достовірну інформацію про злочини Росії на Запорізькій атомній станції. Закликаємо всіх міжнародних партнерів продовжити тиск на агресора, посилити санкції, збір свідчень та документування злочинів. Адже інформаційна війна після припинення бойових дій не завершується», – підсумував Точицький.
Видання «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» презентували Всесвітній інститут ядерної захищеності (WINS) спільно з Міністерством енергетики України, Державною інспекцією ядерного регулювання України, АТ «НАЕК «Енергоатом» за підтримки Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки (DSA). Унікальне видання містить інтерв’ю з представниками української ядерної галузі і включає 22 свідчення людей, які працюють в атомній енергетиці, пережили окупацію, полон і тортури, а також ухвалювали важливі рішення у критичні моменти.
Як повідомлялося, WINS – міжнародна неурядова організація, в центрі уваги якої – розбудова глобальної спільноти професіоналів з ядерної захищеності, готових співпрацювати задля посилення фізичної безпеки ядерних та інших радіоактивних матеріалів. Створили інституцію 2008 року на Генеральній конференції МАГАТЕ. Зараз вона об’єднує понад 9000 членів зі 166 країн.
Суспільство
Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.
Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.
Відзначення планується у кількох номінаціях.
Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.
Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.
«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.
Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:
- Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;
- Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;
- Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;
- Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;
- Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;
- Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».
Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.
У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.
Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.
Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.
Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.
Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.
Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.
Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.
Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.
15:39, 10 вересня
Надійне джерело
У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.
Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.
Про це повідомили в Одеській міській раді.
Що вже зробили в лікарнях і школах
Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.
Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.
Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.
Що з когенераційними установками
Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.
Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.
Скільки Пунктів незламності працює в Одесі
Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.
В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.
Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.
За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.
Читайте також
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство4 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса6 днів ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Війна7 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Політика7 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)