Суспільство
Україна і світ мають отримати достовірну інформацію про злочини РФ на Запорізькій АЕС
Україна закликає міжнародних партнерів продовжувати тиск на агресора, посилити санкції, збирати свідчення і документувати злочини Росії на Запорізькій атомній електростанції.
Про це під час презентації в Києві книги «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» заявив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, передає кореспондент Укрінформу.
Міністр нагадав, що був свідком трагічних подій, які розгорталися довкола Запорізької атомної електростанції – як на той час заступник глави МЗС у 2022-му році разом із колегами організовував перший візит на окуповану ворогом АЕС місії МАГАТЕ на чолі з Рафаелем Гроссі.
«Через безперервні обстріли ми змушені були зупиняти делегацію агентства. Пан Гроссі був дуже наполегливим, як і вся делегація. І звісно, ми робили все для того, щоб цей візит відбувся. Це були довгі години переговорів, які тривали до пізньої ночі. Перемовини велися не лише з делегацією МАГАТЕ, а й із Російською Федерацією. Тепер завдяки книзі, на презентації якої ми присутні, усі мають змогу дізнатися, чому ми це робили», – зазначив Точицький.
Зібрані у виданні розповіді очевидців – це, за його словами, потужна зброя у боротьбі з російською пропагандою. Це – дієвий засіб відновлення справедливості.
«Росія використовує цілий арсенал інструментів для стирання правди про свої злочини. Від місцевих колаборантів, які створюють ілюзію народної підтримки, до російських дипломатів, котрі намагаються виправдати агресію на міжнародній арені. Росатом, політики та військові РФ – усі вони залучені до цієї брудної мережі. Наслідуючи практики радянських спецслужб, агресор активно використовує дезінформацію, маніпулювання в медіа, підробку документів, поширення фейків та відкриту пропаганду», – нагадав урядовець.
Україна і увесь цивілізований світ мають протистояти цим спробам. Знущання із персоналу атомної електростанції, безпідставні обстріли та захоплення інших ядерних об’єктів (зокрема Зони відчуження) – грубі порушення міжнародного права, за що держава-агресорка має нести відповідальність.
«Спільно маємо запобігти спробам вкотре переписати українську історію, яка неодноразово переписувалася спочатку Російською імперією, потім Радянським Союзом, тепер – РФ. Ми маємо отримати достовірну інформацію про злочини Росії на Запорізькій атомній станції. Закликаємо всіх міжнародних партнерів продовжити тиск на агресора, посилити санкції, збір свідчень та документування злочинів. Адже інформаційна війна після припинення бойових дій не завершується», – підсумував Точицький.
Видання «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» презентували Всесвітній інститут ядерної захищеності (WINS) спільно з Міністерством енергетики України, Державною інспекцією ядерного регулювання України, АТ «НАЕК «Енергоатом» за підтримки Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки (DSA). Унікальне видання містить інтерв’ю з представниками української ядерної галузі і включає 22 свідчення людей, які працюють в атомній енергетиці, пережили окупацію, полон і тортури, а також ухвалювали важливі рішення у критичні моменти.
Як повідомлялося, WINS – міжнародна неурядова організація, в центрі уваги якої – розбудова глобальної спільноти професіоналів з ядерної захищеності, готових співпрацювати задля посилення фізичної безпеки ядерних та інших радіоактивних матеріалів. Створили інституцію 2008 року на Генеральній конференції МАГАТЕ. Зараз вона об’єднує понад 9000 членів зі 166 країн.
Науковці із Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України спільно із громадськими організаціями розробили проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року.
Презентація розробки для експертного обговорення відбулася у пресцентрі Укрінформу.
“Україна вже входить у період глибокого демографічного і трудового дефіциту, і без системних рішень розрив між попитом і пропозицією робочої сили лише зростатиме. Саме тому питання міграції стає ключовим елементом економічної політики», – заявив президент «Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування», голова ГО «Офіс міграційної політики» Василь Воскобойник.
Він зауважив, що відновлення економіки країни потребуватиме мільйонів робочих рук. При цьому значна кількість українців перебуває за кордоном, а на структуру ринку праці впливають ВПО. Крім того, на думку Воскобойника, Україна не зможе компенсувати дефіцит робочої сили без залучення іноземних працівників.
“Основною особливістю представленого проєкту Стратегії є акцентованість на трудоресурсному аспекті. Стратегія безпосередньо пов’язує міграційну політику із забезпеченням економіки робочою силою, задоволенням потреб ринку праці за рахунок результатів міграційних процесів, включаючи повернення українців, використання потенціалу ВПО, селективне залучення іноземних мігрантів та дебюрократизацію процедур легального працевлаштування”, – наголосив старшій науковий співробітник, завідувач відділу міграції Інституту демографії та досліджень якості життя Олексій Позняк.
Проєкт стратегії розглядає міграційну політику, перш за все, як частину економічної політики. Посилена увага надається комунікаційному компоненту та моніторингу виконання документа.
Для досягнення стабільного демографічного розвитку та забезпечення економіки робочою силою передбачається стабілізація якісного і кількісного складу населення – для цього потрібно забезпечити умови для гідної зайнятості, кар’єрного зростання. Необхідно також створити умови для повернення біженців від війни.
Залучення трудових мігрантів має враховувати перспективи економічного розвитку, запит працедавців, інтереси українських працівників, інтеграцію новоприбулих в українське суспільство.
Головна наукова співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень Олена Малиновська підкреслила, що найскладнішим напрямом стратегії є створення умов для добровільного, безпечного та сталого повернення українців. Зокрема, його реалізація ускладнюється невизначеністю щодо завершення війни та поступовою інтеграцією українців за кордоном.
“Тому повернення варто розглядати не як одноразовий результат, а як тривалий процес — поетапний, неповний, відкладений або циркулярний. Політика має бути спрямована не лише на тих, хто повертається, а й на тих, хто залишається за кордоном, через підтримку зв’язків, захист прав та домовленості щодо їхнього правового статусу і можливості вільного пересування”, – зауважила науковиця.
За результатами обговорення учасники, серед яких були представники Мінекономіки, Держпраці, профспілок, наголосили на необхідності формування збалансованої, економічно орієнтованої міграційної політики, яка враховує інтереси держави, бізнесу та суспільства.
Як повідомлялося, під тимчасовим захистом у державах Європейського Союзу наразі перебувають 4 млн 380 тис. українців, які були вимушені виїхати з країни через війну.
24 березня 2026 р. 13:27
156
Ігор Савченко. ФОТО: ЦЖР
Національна поліція України оголосила підозру в колабораціонізмі двом колишнім керівникам окупаційних силових структур Херсонщини. Йдеться про 49-річного Ігоря Савченка з Чорнобаївки та 41-річного миколаївця Дмитра Гольцова. За даними слідства, у 2022 році вони очолювали захоплений відділ поліції Корабельного району Херсона. Пізніше Савченко обійняв посаду очільника окупаційної поліції в Нижніх Сірогозах.
Про це повідомив Центр журналістських розслідувань з посиланням на підозри Савченку і Гольцову.
Ігор Савченко спочатку керував захопленим відділом поліції Корабельного району міста, а після звільнення обласного центру перебрався до Нижніх Сірогоз, де посів аналогічну посаду в окупаційній адміністрації. Разом із ним підозру отримав 41-річний миколаївець Дмитро Гольцов, який працював заступником Савченка, а перед цим встиг декілька тижнів прослужити на високій посаді в окупаційному ”МВД” Херсонщини.
Минуле Ігоря Савченка тісно пов’язане з проросійськими силами, оскільки свого часу він був помічником зрадника Олексія Журавка, ліквідованого у 2022 році. Попри спробу потрапити до Херсонської міської ради від партії ”Пропозиція” у 2020 році, Савченко мав значні фінансові проблеми та численні судові позови від банків через несплачені кредити. Наразі обом фігурантам інкримінують ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, що передбачає від 12 до 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.
Також, семеро поліцейських з Херсонщини постануть перед судом за підкидання вибухівки, фальсифікацію доказів та вимагання грошей під час обшуків. Слідчі вважають, що вони діяли за організованою схемою протягом 2024–2025 років. Прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо семи працівників Національної поліції Херсонської області, яких обвинувачують у фальсифікації доказів, незаконному втручанні в приватне життя та вимаганні коштів під час обшуків.
За даними слідства, протягом 2024–2025 років група діяла за певною схемою. Вони надавали неправдиву інформацію про нібито причетність громадян до злочинів, отримували судові дозволи на обшуки, а під час їх проведення правоохоронці підкидали наркотики, вибухівку або боєприпаси та фіксували це як “виявлені докази”.
Фото: Нацполіція Одеської області
В Одесі завершили розслідування справи про стрілянину в одному з ресторанів на Фонтанській дорозі. Обвинувальний акт щодо 41-річного чоловіка вже скерували до суду.
Як повідомили в поліції Одеської області, інцидент стався наприкінці січня пізно ввечері. До правоохоронців звернулася адміністраторка закладу та повідомила, що один із відвідувачів поводиться агресивно, має при собі пістолет і здійснив постріл.
Слідчі встановили, що того вечора чоловік родом із Дніпропетровщини, який нині проживає в Одесі, відпочивав у ресторані разом із товаришем. Під час застілля він перебував у стані алкогольного сп’яніння.
За даними поліції, чоловік звернувся до 18-річної офіціантки з вимогою надати йому наркотики. Після відмови та пояснення, що заклад не займається незаконною діяльністю, він розлютився, дістав пістолет і здійснив постріл у підлогу біля працівниці ресторану.
На щастя, внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Правоохоронці затримали зловмисника. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 266 240 гривень, якою він скористався.
Під час слідства поліцейські вилучили стріляну гільзу на місці події, а також зброю у підозрюваного. За висновками експертів, вона є пристроєм для відстрілу гумових куль.
Слідчі висунули чоловіку обвинувачення за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю та застосуванням предмета, пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Наразі обвинувальний акт передано до суду. Якщо провину чоловіка доведуть, йому загрожує до семи років позбавлення волі.
Нагадаємо
Правоохоронці раніше затримали 37-річного жителя Одеського району, якого підозрюють у незаконному збуті боєприпасів. За даними поліції, чоловік шукав покупців на гранати. Під час оперативних заходів правоохоронці задокументували два факти продажу небезпечних предметів у місті Біляївка. Під час першої оборудки він продав два корпуси гранат Ф-1 із запалами.
Читайте: Домашній терор на Одещині: чоловік роками знущався з колишньої
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Війна6 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну